Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
 Скачать 7.16 Mb.
|
» - горизонтальна хвиляста лінія;«-» - коротка горизонтальна лінія; «)» - дугоподібна лінія.  Нуль - великий лівий овал. ?-^) Починається трохи нижче верхнього правого кута клітинки, заокруглює ліворуч, пишеться до середини нижньої сторони клітинки і піднімається вгору до початку написання цифри. Одиниця складається з короткої і довгої похилих ліній. Перший елемент (коротка пряма похила лінія) пишеться трохи вище середини клітинки до правого верхнього кута, звідти продовжуємо вниз довгу пряму похилу лінію до середини нижньої сторони клітинки. Двійка складається з верхнього правого заокруглення, довгої прямої похилої лінії та хвилястої горизонтальної лінії.Починається вище середини клітинки, заокруглюється вгору праворуч до верхньої сторони клітинки і переходить у малий правий півовал, що продовжується довгою прямою, похилою лінією на середині нижньої сторони клітинки. Від неї пишеться горизонтальна хвиляста лінія праворуч до нижнього кута клітинки.  Трійка складається з двох малих правих півовалів. Перший елемент пишеться вище середини клітинки, заокруглюється вгору праворуч до верхньої сторони клітинки і переходить у малий правий півовал, що прописується вниз до середини клітинки. Від нього безвідривно пишеться більший півовал, що, торкаючись середини нижньої лінії, заокруглюється ліворуч трохи вище неї. Четвірка складається з короткої прямої похилої лінії, короткої горизонтальної лінії та довгої прямої похилої лінії.Від середини верхньої сторони клітинки пишеться вниз ліворуч коротка пряма похила лінія, що проводиться нижче середини клітинки. Далі, не відриваючи руки, пишеться горизонтальна пряма лінія праворуч, що не доводиться до правої вертикальної сторони. Від верхнього правого кута вниз проводиться довга пряма похила лінія до середини нижньої сторони клітинки, торкаючись другого елемента цифри.  П'ятірка складається з короткої прямої похилої лінії, правого півовалу та дугоподібної лінії. Пишеться коротка, пряма, похила лінія від середини верхньої сторони клітинки вниз трохи праворуч на половину клітинки. Далі, не відриваючи руки, пишеться півовал так, щоб він не торкався правої сторони клітинки і заокруглюється ліворуч ближче до нижнього лівого кута. Вгорі від першого елемента пишеться дугоподібна лінія до верхнього правого кута. Шістка складається з великого лівого півовалу та малого овалу. Ширина цифри внизу та вгорі однакова. Починається нижче правого верхнього кута від правої сторони клітинки, заокруглення ліворуч, що переходить у лівий півовал, який внизу переходить у малий правий овал, що уєднується ліворуч з першим елементом вище середини клітинки. Сімка складається з хвилястої горизонтальної лінії, довгої прямої похилої лінії та короткої горизонтальної лінії. Починається трохи нижче середини верхньої сторони клітинки хвилястою горизонтальною лінією праворуч до верхньої правої вершини кута. Потім, не відриваючи руки, пишеться вниз довга, пряма, похила лінія до середини нижньої лінії клітинки. Посередині другого елемента проводиться горизонтальна лінія симетрично з двох сторін. Вісімка складається з верхнього і нижнього овалів. Починати можна двома способами: як написання цифр два або шість.    Дев'ятка складається з малого лівого овалу та великого правого півовалу. Ширина цифри внизу та вгорі однакова. Починається малий лівий овал від правої сторони клітинки з заокруглення вгору ліворуч, що переходить у лівий малий овал нижче середини клітинки і піднімається вгору до зустрічі з його початком та, не відриваючи руки, опускається вниз, створюючи великий правий півовал так, щоб він торкнувся середини нижньої сторони клітинки, заокруглюючись внизу ліворуч.У 1-му класі вчитель також навчає учнів писати арифметичні знаки: "+" (додавання),"-" (віднімання), "=" (знак рівності). З записом знаків арифметичних дій вчитель знайомить розумово відсталих під час вивчення числа і цифри 2. Примітка: впровадження нової графіки в 1 класах загальноосвітніх навчальних закладів розпочалось з 1 вересня 2004 року. При написанні будь-якої цифри вчитель обов'язково повинен провести її порівняння з предметами навколишньої дійсності. Тоді учні краще запам'ятовують їх форми і менше змішують між собою. При формуванні писемних навичок потрібно з’ясувати, який рівень розвитку дрібної моторики пальців рук у кожного школяра. Для учнів, яким з тих чи інших причин важко користуватись ручкою, необхідно заздалегідь приготувати додаткові посібники (пластмасові цифри для обведення, лекала з прорізами тощо), організовувати письмо спільно з вчителем. Також потрібно зазначити, що частині школярів важко керувати рухом своєї руки, оскільки в них наявний недорозвиток дрібної моторики. Крім того, вони повільно запам'ятовують порядок написання цифри і її графічний образ. Це в свою чергу негативно впливає на формування навичок письма цифр. Якщо розумово відсталий першокласник з певних причин не може писати правою рукою - потрібно вчити його писати лівою; якщо не може писати і лівою рукою - його навчають користуватися табличками з позначенням певної кількості відповідною цифрою. Також хотілось зазначити, що якщо учень - лівша, з яскраво вираженою домінантою, його не потрібно переучувати на письмо цифр правою рукою. Якщо ж лівшам це проявляється так чітко - по можливості, якщо це не викликає протидії з боку дитини, бажано було б попробувати перевчити його на письмо правою рукою. Ознайомлення учнів з написанням цифри М.М. Перова пропонує давати в такій послідовності:
Для окремих школярів вчитель пунктиром пише цифри, а вони лише обводять їх. Деяким необхідно поставити дві-три опорні точки. Якщо в окремих школярів спостерігаються значні порушення моторики в цілому або дрібних рухів руки, то вчитель пропонує їм писати цифри в двох, чотирьох і більше клітинках, спеціально для цього позначаючи такі клітинки кольоровою ручкою. Учням, які не орієнтуються на сторінці зошита, не дотримуються рядків при написанні цифр необхідно виділяти рядки червоним олівцем. Після оволодіння навичками написання цифри організовується роботи з її написання у поєднанні з промовлянням, з рахунком. Чітке письмо цифри є основою правильних обчислень прикладів і розв'язування задач. Поняття числа обумовлюють чотири параметри: безпосереднім уявленням відповідної кількості, яка стоїть за числом; положенням числа в системі інших числових знаків, тобто його положенням в ряді цифр; усвідомлення внутрішнього складу числа, його зв'язок з іншими; розумінням зв'язку числа, кількості і цифри, яка позначає її у письмі і мовленні. Учні допоміжної школи спочатку не пов'язують число з цифрою. Тому усвідомлення такого співвідношення вимагає численних вправ тренувального характеру. У процесі їхнього проведення потрібно домогтись, щоб школярі одночасно оперували словом, кількістю і цифрою, тому на кожному уроці бажано мати і необхідну множину предметів, і відповідні цифри, за допомогою яких її можна означити.  Закріплення знання співвідношення кількості, числа і цифри можна організувати за допомогою ігор: "Будь уважний" (вчитель пропонує певну кількість предметів або їх зображень, а учень - показує відповідну цифру), "Покажи стільки ж паличок" (аналогічні завдання лише з використанням пальців), "Стук-стук" (вчитель стукає, а школярі показують відповідні цифри).У цей час вони повинні навчитись розрізняти кількісні і порядкові числівники. Пересуваючи кісточки по одній на рахівниці, школяр послідовно називає числа: три, чотири, п'ять. Але це деколи створює хибне уявлення, що слово пов'язується з однією кісточкою (тією, яку пересувають). Тому роботу по розрізненню кількісних і порядкових числівників потрібно проводити кожен день, наприклад: "Покажіть чотири кубики. Покажіть четвертий кубик тощо". 2. Визначення місця числа є числовому ряді. Не всі властивості числового ряду вивчають розумово відсталі учні. Але без знання основних алгоритмів вивчення нумерації чисел, не говорячи вже про арифметичні дії з ними, буде неможливим. Числовий ряд розумово відсталі учні засвоюють здебільшого як відтворення асоціативного ряду слів (назв чисел), яке опирається на конкретні зв'язки, тобто на зв'язки між окремими числами-словами. У розумово відсталих недостатньо розвинені узагальнюючі зв'язки, що лежать в основі уміння використовувати числовий ряд при лічбі предметів1. З місцем числа у числовому ряді школярі знайомляться при вивченні числа і цифри 2. Роботу варто починати з числової драбини. Найбільшу користь для них цей посібник приносить тоді, коли числова драбина "зростатиме" на їхніх очах поступово, по мірі знайомства з новими числами, а не буде подана у готовому вигляді. Робота з цим посібником створює умови для формування необхідних узагальнень. Числову драбину доцільно поєднувати з числовим рядом, вносячи у нього цифри по порядку. Така організація навчання дозволяє вже в 1-му класі сформувати передумови розуміння десяткового складу чисел. Ефективним навчальним посібником є також набірне полотно, на якому учні виставляють числа у порядку зростання або спадання. Після використання цих наочних посібників потрібно переходити до використання лінійки, монетної каси, тобто проводити закріплення у свідомості школярів того, що числа можуть позначати не лише множину предметів. Визначення місця числа в числовому ряді тісно пов'язується з рахунком. Учні повинні навчитись спочатку правильно рахувати у межах даної множини, а вже потім визначати місце числа в числовому ряді. Ця робота на початку можлива лише при використанні наочних посібників. Крім того, в більшості випадків вчитель, який працює з розумово відсталими першокласниками, знає, що для правильного розташування числового ряду в межах 5 потрібні не лише цифри, які вже вивчили учні, а й відведені для них місця. Тому від нього вимагається готувати таку наочність, яка б враховувала дану залежність. 2 1 5 3 4 Потім доцільно організовувати роботу по визначенню сусідів числа і чисел, які стоять між даними: 3 ; 2 4; 2 . На цьому етапі корисна ілюстрація чисел відповідною множиною тих чи інших предметів. Лише після того, як учні навчаться безпомилково визначати місце числа в числовому ряді, можна частково відмовитись від використання наочності і давати завдання більш абстрактного плану. Але вчитель не повинен забувати, що через певний час потрібно знову ж при розв'язанні завдань такого плану практикувати використання наочності для того, щоб знання учнів не перетворились у прості механічні відтворення лише з опорою на пам'ять. 3. Рахунок. Рахунок є не що інше, як відображення множини за допомогою слів. Число, рахунок і рахункова діяльність є одним з видів інтелектуальної діяльності, і в першу чергу мислення. Спочатку число і рахункова діяльність виступають у наочно-дійовій формі, пізніше – мовленнєвій і на останньому етапі вона переростає у функцію, яка виконується подумки, тобто переходить на рівень ідеальної форми. Формування і розвиток функції рахунку тісно пов'язано з мовленням, яке виступає, з одного боку як засіб прояву цієї складної системи, з     іншого – як організатор діяльності рахунку. Тому наявність у більшості розумово відсталих учнів загального недорозвитку мовлення утруднює засвоєння ними навичок рахунку.Навчання рахунку в межах даного числа відбувається після знайомства учнів з його утворенням. На перших етапах будь-який рахунок неможливий без використання наочних посібників. Предмети, які бере для цього вчитель, повинні бути однорідні і їм добре відомі. Потім поступово підбираються предмети, які відрізняються один від одного двома, далі трьома і т.д. ознаками. При цьому завдання вчителя - сформувати в учнів вміння перераховувати і об'єднувати в одну сукупність предмети, які значно відрізняються за своїми параметрами. Як ми вже вказували раніше, учні вчаться перераховувати предмети спочатку відкладаючи їх, потім доторкуючись до них, а вже після цього переходять до рахунку подумки. Ще Л.С. Виготський у своїх дослідженнях вказував, що "...ні в якій мірі не можемо ігнорувати особливості примітивної арифметики дошкільника. Вони (наочність уточ. автор.) – точка опори, з якої повинен бути зроблений скачок вперед. Але ми також не можемо ігнорувати того, що дитина повинна відмовитись від цієї точки опори і вибрати нові точки опори у числовому ряді"1. Таким чином, це дозволяє нам зазначити, що часто необґрунтоване використання деякими педагогами у навчальному процесі наочності призводить до затримки формування навичок абстрактного рахунку. Постійне використання наочних посібників, що є доцільним на перших уроках знайомства з числом і цифрою, надалі може перетворитись у гальмування процесу свідомого оволодіння рахунковою діяльністю. Якщо діти з нормальним психофізичним розвитком цей бар'єр, тобто перехід від оперування під час рахунку предметами, множинами, до оперування абстрактними числами проходять непомітно для себе, то розумово відсталих учнів цьому потрібно наполегливо вчити. Для цього доцільно використовувати числову драбину:  Йдучи вгору або вниз по ній, на кожному уроці школярі називають числа, бачать і чують їх. Під час використання такої числової драбини прямий і обернений рахунок поділені на дві частини, що дозволяє їм диференціювати їх між собою. Отже, в процес формування усвідомлення числового ряду і абстрактного значення чисел (без підкріплення певними наочними предметами) включаються зоровий, слуховий, кінестетичний, мовленнєвий аналізатори. Це дає змогу краще оволодіти прямим і оберненим порядковим рахунком. Надалі учні вже не пишуть числа на драбині, а просто рахують вголос, супроводжуючи його рухом руки вверх (прямий рахунок) або вниз (обернений рахунок). Така драбинка дозволяє їм досить швидко оволодіти обчисленням прикладів на додавання або віднімання 1 від числа. Також її використання дозволяє рахувати по 2, 3 і т.д. ("крокувати через дві, три сходинки") вверх і вниз і, отже, виконувати обчислення прикладів типу 6–2=; 6+2=; 6–3=;6+3=. При використанні вправ на усний рахунок потрібно включати більше завдань, у виконанні яких брали б участь різні аналізаторні системи. У практику роботи вчителів допоміжних шкіл входить лише використання наочності а, отже, і безпосереднє включення у цю роботу зору. Педагоги чомусь уникають давати школярам завдання на рух, на використання кінестетичного, слухового, моторного аналізаторів. На їхню думку, це вносить дисбаланс у роботу учнів і потім потрібно тривалий час приводити їх до порядку. Так, ми з цим безперечно погоджуємось, якщо такі завдання даються один раз на тиждень (в кращому випадку). У цьому разі їхня незвичність і провокує у розумово відсталих подібну реакцію. Але коли педагог не побоїться на перших етапах навчання використовувати такі вправи, які спочатку будуть вимагати дещо більшої затрати часу - це з успіхом компенсується на наступних етапах і дозволить учням краще засвоювати навчальний матеріал.     Рахунок у допоміжній школі повинен вестись від заданого до заданого числа у прямому і зворотному напрямку. Під час перерахунку вчитель вимагає від учнів відповіді на запитання "Скільки", адже багато з них після перерахунку не може об'єднати множину і знову починають повторювати числовий ряд. Необхідно пояснити школярам, що для відповіді на запитання "Скільки?" їм потрібно визначити загальну множину предметів, а при відповіді на запитання "Який?" - назвати порядковий номер предмета.Під час формування навичок рахунку доцільно давати учням можливість перераховувати предмети, які по-різному розміщені у просторі і на площині. Для цього вчитель розкладає предмети на столі, викладає навскіс на набірному полотні, виставляє вертикально, похило, через одну, дві і декілька пустих кишеньок. Рахунок проводиться як зліва направо, так і справа наліво, як зверху донизу, так і навпаки. Також потрібно показати школярам, що рахунок може починатись з будь-якого предмета множини. Це необхідно робити тому, що через інертність і стереотипність мислення першокласники не можуть використовувати свій досвід рахунка горизонтально розташованих предметів під час перелічування предметів, розміщених в іншому положенні. Спочатку розумово відсталі вчаться прираховувати, відраховувати предмети по одному, потім вчитель поступово вчить рахувати рівними числовими групами по 2, 3. Ці вправи є передумовою засвоєння в наступних класах табличного множення і ділення і тому уникати їх на уроках в 1 -му класі не потрібно. Рахунок по 2, 3 можливий лише тоді, коли учні навчаться безпомилково прилічувати і відлічувати по одиниці. Під час рахунку по 2 потрібно пояснити, що числа при цьому називаються через одне. Як одне з завдань, можна запропонувати учням заповнити числовий ряд:
|
