Метод виклад з мат-ки 2. Спеціальна методика викладання математики зміст методика розв'язування арифметичних задач
 Скачать 7.16 Mb.
|
|
5. Методика вивчення сотні у допоміжній школі 5.1. Причини виділення сотні в окремий концентр Нумерацію чисел і арифметичні дії з ними в межах 100 розумово відсталі учні вивчають протягом 3-4-го класів. У програмі з математики для допоміжної школи даний матеріал виділений в окремий концентр, що обумовлено наступними міркуваннями.
Таким чином, знання першої сотні є фундаментом для вивчення всього наступного курсу математики, що є основою для виділення її в окремий концентр. 5.2. Труднощі, які виникають в учнів допоміжної школи при вивченні сотні, та наочні посібники, які при цьому використовуються Потрібно зазначити, що при вивченні цієї теми розумово відсталі зустрічаються з рядом труднощів. Коротко зупинимось на них. 1. Порушення механічної і логічної пам'яті, які притаманні розумово відсталим, в молодших класах призводять до того, що вони погано запам'ятовують назви круглих десятків, їхню послідовність. Так само, як і в 1 -му, так і 2-му класах деякі школярі допускають   помилки при відтворенні числового ряду у прямому і особливо у зворотному напрямку. У них виникають труднощі під час запам'ятовування назв десятків "сорок" і "дев'яносто". За аналогією з утворенням попередніх числівників відповідно називають їх "чотиридцать", "дев'ятьдесять".
5. У деяких школярів спостерігається недостатнє розуміння розрядного складу числа, що призводить до неправильного позиційного написання цифр у числі: замість 26 пишуть 62. Така помилка проявляється не лише при написанні, але й при читанні чисел: спочатку промовляють одиниці, потім десятки: "шість двадцять". 6. Деякі школярі, засвоївши утворення нових десятків, ще довгий час не розуміють правила утворення числа 100. Опанувавши усною нумерацією, не можуть вивчити письмову (числовий ряд про мовляють правильно, а записують по порядку невірно), або навпаки, правильно записують числовий ряд, а при усному перерахунку допускають помилки. Ці причини в основному обумовлюються об'єктивними факторами, які педагог не врахував на попередніх роках навчання: недостатня кількість використаних наочних посібників, їхня одноманітність, швидка відмова від наочності, неправильна організація закріплення матеріалу, недостатня кількість виділеного часу на повторення, мала кількість вправ тощо. 7. Вузькість, нецілеспрямованість, слабка активність сприймання створює певні труднощі в усвідомленні математичних задач. У 3-4-му класі вони в основному працюють над складеними задачами на 2-3 дії, що вимагає достатнього розвитку абстрактного мислення. Але через порушення процесів аналізу школярі сприймають їх фрагментарно, а недостатність синтезу не дозволяє їм об'єднати частини в єдине ціле, встановити між ними зв'язки і залежності і, виходячи з цього, вибрати правильний шлях розв'язання. 8. В учнів спеціальної школи дуже важко і повільно виробляються нові умовні зв'язки, особливо це стосується вищих психічних функцій. Вони є слабкими та недиференційованими. Школярі швидко втрачають істотні ознаки, які відрізняють один тип задач від іншого, забувають ознаки, які дозволяють розрізняти дії, числа, правила тощо. 9. Вони часто пристосовують завдання до своїх знань і можливостей, буквально переносять наявні у них знання без урахування ситуації, без змін цих завдань відповідно до нових умов. Найбільша кількість помилок виникає під час обчислення прикладів на додавання і віднімання з переходом через розряд. Характерною помилкою при відніманні є те, що від одиниць від'ємника учні віднімають одиниці зменшуваного (31 – 18 = 27). Спостерігаються також випадки заміни однієї дії іншою, яка значно полегшує обчислення: 24 – 6 = 30, 17 + 7 = 10 (замість віднімання виконано дію додавання і навпаки).
11. Недосконалість аналізу призводить до того, що порівняння умов задач, математичних виразів, геометричних фігур, прикладів вони проводять поверхово, не вникаючи у внутрішні зв'язки та відношення. Виконуючи обчислення прикладів з двоцифровими числами, учні часто беруть до уваги лише одиниці вищого розряду, а одиниці іншого переписують без змін (24 + 12 = 34, 68 – 36 = 38). Під час роботи у 3-му класі частими є помилки, коли учні проводять обчислення з діями додавання або віднімання, не звертаючи уваги на розряди: одиниці додають до десятків (26 + 3 = 56, 43 – 20 = 41). Також потрібно    зазначити, що виконуючи обчислення прикладів, які містять три і більше компоненти не звертають увагу на черговість арифметичних дій. а просто проводять обчислення, орієнтуючись на першу дію: 27 + 14 – 32 = 73:28 – 14 + 6 = 8.12. Учні допоміжної школи довгий час не використовують раціональні прийоми обчислень, затримуючись на прийомах перераховування конкретних предметів, прилічування по одиниці. Причини цих помилок вбачаються у недостатньому знанні таблиць додавання і віднімання в межах 10 і 20, у нерозумінні позиційного значення цифру числі або в невмінні використовувати свої знання на практиці, в особливостях мислення школярів зі стійким інтелектуальним недорозвитком тощо1. У 3-4 класах на уроках математики вчитель використовує ще значну кількість наочності. Охарактеризуємо ті основні наочні посібники, які необхідні педагогу для формування у розумово відсталих дітей цілісної системи знань про арифметичні числа в межах сотні і відповідні дії з ними. 1) 100 паличок зв'язаних у пучечки по 10 штук;  2) арифметична шухляда, яка використовувалась у 2-му класі;
Рисунок 5.1.
|