Тема початки державотворення на теренах
 Скачать 0.55 Mb.
|
Історичні дати:27 лютого 1917 р. - Перемога Лютневої демократичної революції. Повалення са- модержавства в Росії. 4 березня 1917 р. - Утворення Центральної Ради. 23 червня 1917 р. - І Універсал Центральної Ради. 3 липня 1917 р. - П Універсал Центральної Ради. серпень 1917 р. - Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України. листопад 1917 р. - Ш Універсал Центральної Ради. Проголошення Української народної республіки (УНР). 12 грудня 1917 р. - Проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з’їзді Рад в Харкові. 5 грудня 1917 р. - Початок наступу радянських військ на Київ. 11 січня 1918 р. - ІУ Універсал Центральної Ради. 26 січня 1918 р. - Підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її сою- зниками в Бресті. Вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим. 18 лютого 1918 р. - Початок наступу німецьких військ на територію України. 29 квітня 1918 р. - Ухвалення Центральною Радою Конституції УНР. Проголошення на Всеукраїнському хліборобському з’їзді П. Скоропадського ге- тьманом України. листопад 1918 р. - Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Утворення Директорії. 14 грудня 1918 р. - Вступ до Києва збройних формувань Директорії. Зречення ге- тьманом П. Скоропадським влади. 22 січня 1919 р. - Акт злуки УНР і ЗУНР. 6 січня 1919 р. - Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робітничо-селянського Уряду України. 10 березня 1919 р. - Прийняття ІІІ Всеукраїнським з’їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР. Юридичне оформлення радянської державності в Україні. 16 грудня 1919 р. - Вступ збройних формувань Червоної армії до Києва. квітень 1920 р. - Підписання Варшавського договору між УНР та Польщею. 25 квітня 1920 р. - Початок Радянсько-польської війни. 6 травня 1920 р. - Вступ польсько-українського війська до Києва. 26 травня 1920 р. - Початок Київської наступальної операції. Контрнаступ радян- ських військ. 12 жовтня 1920 р. - Підписання у Ризі угоди про перемир’я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею - з іншого. листопад 1920 р. - Остаточний розгром армії Врангеля у Криму. Персоналії:Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович (1884-1939) - один з керівників Жовтневого збройного повстання в Петрограді 1917 р. В період громадянської війни командував Українським фронтом. Нарком воєнних справ радянської Укра- їни. Репресований, реабілітований посмертно. Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951) - політичний діяч, письменник, публіцист, художник. Соціал-демократ. Перший голова Генерального Секретаріа- ту УЦР (15 червня 1917 - 17 січня 1918 р.). Емігрував до Франції. Григор’єв Микола Олександрович (1878-1919) - отаман селянських загонів на території від Черкас до Миколаєва (травень 1919 р.). Учасник Першої світової війни, штабс-капітан. Вбитий за наказом Н. Махно. Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934) - громадсько-політичний і дер- жавний діяч, історик, літературознавець, публіцист, письменник. Соціаліст- федераліст. Голова Української Центральної Ради, засновник і президент Україн- ської Народної Республіки, дійсний член Всеукраїнської Академії наук СРСР з 1929 р. 1918-1924 рр. - емігрант. З 1924 р. працював у радянських державних нау- кових установах. Заарештований і звільнений за розпорядженням І.В. Сталіна (осінь 1931 р.). Помер у Кисловодську. Коцюбинський Юрій Михайлович (1896-1937) - воєнно-політичний діяч. Біль- шовик (з 1913 р.). Активний учасник революційних подій в Петрограді. 3 січня 1918 р. - головнокомандуючий радянськими військами в Україні. З 1920 р. на ди- пломатичній і державній роботі. Репресований. Реабілітований посмертно. Махно Нестор Іванович (1889-1934) - отаман повстанських селянських загонів, що діяли в Полтавській, Харківській, Херсонській, Катеринославській губерніях. Осередок руху - Гуляй-Поле на Катеринославщині (нині Запорізька обл.). Анар- хіст. 1921 р. емігрував до Румунії, потім Польщі. Помер у Парижі. Петлюра Симон Васильович (1879-1926) - видатний діяч українського націона- льно-визвольного руху, літературознавець, журналіст, один із засновників УСДРП, член Центральної Ради, головнокомандуючий армією УНР, голова Дире- кторії. Після поразки національно-визвольних змагань емігрував до Польщі. З 1924 р. - у Парижі, де видавав тижневик “Тризуб”. 25 травня 1926 р. публічно вбитий радянським агентом. Похований на кладовищі Монпарнас у Парижі. Петрушевич Євген Омелянович (1863-1940) - державний і політичний діяч. Президент Західноукраїнської Народної республіки. Після об’єднання УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р.) - член Директорії УНР. У листопаді 1919 р. емігрував до Німеччини. Примаков Віталій Маркович (1897-1937) - командир Червоної Армії. В січні 1918 р. за рішенням Українського радянського уряду сформував 1-й полк Черво- ного козацтва. Нагороджений орденами Червоного Прапору (1919, 1921 рр.). Лі- тератор, письменник. Репресований. Реабілітований посмертно. Скоропадський Павло Петрович (1873-1945) - суспільно-політичний діяч, воє- начальник, гетьман Української Держави з 29 квітня по 14 грудня 1918 р. Після зречення від влади виїхав до Швеції, а згодом до Німеччини. Під час Другої сві- тової війни відстоював інтереси українців перед офіційними колами Німеччини. Помер від тяжкого поранення поблизу Мюнхена під час англо-американського бомбардування Баварії. Скрипнік Микола Олексійович (1872-1933) - державний і політичний діяч України. З березня 1918 р. голова уряду і нарком закордонних справ Радянської України. Після перемоги радянської влади в Україні на керівних державних поса- дах, у т.ч. народний комісар освіти, голова Держплану, заступник голови Раднар- кому УРСР. Один з лідерів політики українізації. За політичними мотивами покі- нчив життя самогубством. Терещенко Михайло Іванович (1886-1956) - нащадок родини великих українсь- ких промисловців та землевласників. Депутат ІУ Державної Думи. Після Лютне- вої Революції 1917 р. - міністр фінансів, а потім - міністр іноземних справ Тимча- сового уряду. Після Жовтневої революції 1917 р. емігрував за кордон. |