ЗКТ_підручник. Українська державна академія залізничного транспорту м
 Скачать 16.49 Mb.
|
|
10.8. Укладання та виконання договору міжнародних перевезень Перевезення конкретної відправки вантажу відбувається на основі договору перевезень, що складається за умов наявності плану перевезень на залізниці відправлення. При цьому план перевезень розглядається в широкому розумінні, тобто це поняття включає також і дозвіл-ліцензію на перевезення. Особливість укладання договору перевезень у прямому міжнародному сполученні полягає в тому, що залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення за накладною СМГС, відповідає за виконання 246 договору перевезень на всьому шляху перевезення вантажу до видачі його на станції призначення. Механізм здійснення цього положення полягає в тому, що кожна наступна залізниця, яка бере участь у перевезенні, приймаючи до перевезення вантаж разом з накладною, вступає в договір перевезення і автоматично бере на себе виконання відповідних зобов’язань. Договір перевезень укладається на станції відправлення вантажу між вантажовідправником і залізницею. Доказом цього є накладна СМГС після накладення на неї календарного штемпеля станції відправлення. У свою чергу ця операція виконується після приймання вантажу до перевезень. Таким чином, накладна є типовим бланком договору перевезень і основним перевізним документом. Підготовка такого договору, тобто правильне, у строгій відповідності з СМГС, заповнення накладної, покладається на вантажовідправника. Крім відомостей про вантаж, вантажоодержувача, станцію відправлення та призначення, він вказує в накладній прикордонні або припортові станції, через якій йде вантаж. Відправником і одержувачем за накладною може бути лише одна юридична особа. Залізниця не має права змінювати або доповнювати текст відомостей, які вносить вантажовідправник у передбачені в накладній для цього місця. Винятком є зазначення в графі “Найменування вантажу” номера групи та позиції номенклатури вантажів, відповідної до діючої для даного міжнародного сполучення транзитного тарифу, а також внесення відомостей відносно зміни договору перевезень або у випадках виникнення перешкод у перевезенні чи видачі вантажу. Накладна заповнюється мовою держави відправлення з перекладом на одну з офіційних мов, прийнятих організацією співробітництва залізниць. Такими мовами є російська, німецька, китайська. Накладну СМГС доповнюють: дорожня відомість, дублікат накладної, листи видачі вантажу та повідомлень про його прибуття на станцію призначення, а також потрібна кількість додаткових примірників дорожньої відомості – два примірники для залізниці відправлення, по одному примірнику для кожної залізниці, яка бере участь у перевезенні вантажу. Накладна, дорожня відомість, листи видання та повідомлення супроводжують вантаж до станції призначення, а дублікат повертається вантажовідправнику після укладання договору перевезень і не має сили накладної. Він лише свідчить і підтверджує укладання договору перевезень. Вантажовідправник повинен додати до накладної документи, необхідні для виконання митних та інших правил на всьому шляху перевезень, а також, у разі потреби, – сертифікат та специфікацію на вантаж. Перелік доданих документів вказують в передбаченій для цього графі накладної. Станція відправлення в перевірці вантажу під час його завантаження у вагон, як правило, участі не бере. Але перевірка вантажу на шляху 247 перевезення може бути здійснена за умов, якщо вона передбачена митними та іншими правилами, а також з метою забезпечення безпеки руху поїздів і схоронності вантажів. Витрати, пов’язані з такого роду перевірками, відшкодовуються залізницями за рахунок відправника або одержувача вантажу. При укладанні договору перевезень визначається термін його виконання виходячи, наприклад, з таких норм для перевезення вантажів малою швидкістю: термін на операції, пов’язані із відправленням, – 1 доба, 150 км за добу для дрібної і 200 тарифних кілометрів для вагонної або контейнерної (великовагової) відправок. Термін доставки збільшується на дві доби в таких випадках: 1) при перевантаженні у вагони іншої ширини колії; 2) при перестановці вагонів на колісні пари іншої ширини колії; 3) при поромній переправі вагонів. Термін перевезення визначається відповідно до дійсно пройденої вантажем відстані між станціями відправлення і призначення і починається з нуля годин наступного дня після приймання вантажу до перевезення. Крім того, термін доставки продовжується у випадках, передбачених СМГС, про що залізниця повинна вказати в накладній у графі “Продовження терміну доставки”. Вважається, що термін доставки виконано, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і може бути переданий вантажоодержувачу, про що його залізниця повинна його повідомити. До виконання договору перевезень також належать: оплата перевізних платежів, операції з видачі і розшуку вантажів. Перевізні платежі (плата за перевезення вантажу, проїзд провідника, додаткові збори й інші витрати на перевезення) визначаються за тарифами, що діють у день укладання договору перевезень. При перевезенні вантажів у сполученні між залізницями двох сусідніх держав (сусідські сполучення) перевізні платежі стягуються за відстань від станції відправлення до вихідної прикордонної станції (включаючи відстань до державного кордону) з вантажовідправника, а за відстань від держкордону до станції призначення – з одержувача вантажу. Перевезення вантажів з держав-учасниць СНД у треті країни, залізниці яких не є учасницями СМГС, оформлюються на накладній СМГС до вхідних прикордонних станцій залізниць третіх країн. Перевізні платежі стягуються з вантажовідправника чи з вантажоодержувача за відстань по залізниці відправлення або призначення. За перевезення транзитними залізницями держав-учасниць СНД розрахунки ведуться через експедиторів, про що в перевізних документах робиться відповідна позначка. Розрахунки перевізних плат при перевезенні транзитних вантажів виконуються за ставками транзитного тарифу, який повідомляється транзитною залізницею всім залізничним адміністраціям держав-учасниць 248 СНД, Дирекції ради по залізничному транспорту і експедиторським організаціям. Валютою тарифу є швейцарський франк, а валютою платежу за транзитними перевезеннями – валюта за домовленістю між адміністраціями залізниць та платниками. Після прибуття вантажу на станцію призначення залізниця повинна видати оригінал накладної, лист-повідомлення про прибуття вантажу і вантаж вантажоодержувачу за умови сплати ним усіх належних залізниці платежів. Згідно з договором перевезень, вантажоодержувач повинен сплатити перевізні платежі і прийняти вантаж. Відмова від приймання вантажу може мати місце лише тоді, коли якість вантажу з різних причин змінилась настільки, що виключається можливість часткового або повного використання його за первинним призначенням. У процесі виконання договору перевезень вантажу на прикордонних станціях може виникнути необхідність прикордонного контролю, митного догляду, гігієнічних та фітопатологічних перевірок, перевірок якості експортної продукції. Такі перевірки виконують шляхом огляду вантажу в натурі. Якщо вантаж перевозиться в критому вагоні, контейнері або іншому закритому виді рухомого складу, то останні відкриваються в присутності працівників станції та зацікавлених органів. Ця операція оформлюється актом відкриття і підписується представником станції і органу, на вимогу якого відбулось відкриття. Про це робиться запис у відповідній графі накладної. 10.9. Відповідальність залізниць за виконання договору перевезень Згідно з договором перевезень, залізниці, які беруть участь у перевезенні, відповідають перед вантажовідправником і вантажоодержувачем за своєчасне і у повній збереженості доставки вантажу до станції призначення. СМГС передбачає спільну відповідальність за виконання договору перевезень. Тобто, якщо на станції призначення будуть виявлені порушення договору перевезень, що призвели до збитків вантажовласника, то відшкодування їх здійснюють у відповідному розмірі і за рахунок залізниць, винних у порушенні договору. При цьому діє принцип, за яким залізниця, що прийняла вантаж до перевезення за накладною СМГС, відповідає за виконання договору перевезень на всьому шляху до видачі його вантажоодержувачу на станції призначення. З огляду на це, особливо важливо дотримуватись правил виконання приймально-передавальних операцій на прикордонних станціях. Факт передачі вантажу на сусідню залізницю без фіксування порушень договору перевезень свідчить про те, що залізниця, яка здала вантаж, договір перевезень виконала повною мірою. У разі, коли вантаж передається залізниці, яка не є учасницею УМВС, операція передавання вантажу сполучається з переоформленням 249 накладної та укладанням іншої угоди. Факт переоформлення означає взяття обов’язків виконання договору перевезень цією залізницею. До порушення умов договору перевезень належать: невиконання терміну доставки, збитки, що виникли внаслідок повної або часткової втрати вантажу, нестачі його маси, пошкодження, псування, або зниження якості вантажу з інших причин. При цьому форма відповідальності – майнова. Але в будь-якому випадку залізниця відшкодовує збитки в сумі, що не перебільшує вартості повністю втраченого вантажу, тобто передбачається обмежена майнова відповідальність. УМВС передбачає звільнення залізниці від відповідальності за порушення терміну доставки в окремих випадках, а саме: - при стихійних явищах на термін до 15 днів – за розпорядженням центрального органу управління залізницями відповідної країни; - при наявності інших обставин, що викликали припинення або обмеження руху поїздів – за розпорядженням уряду відповідної країни. Щодо вантажів, які внаслідок своїх особливостей природно втрачають масу при перевезенні, залізниця не несе відповідальності за ту частину нестачі маси, що не перевищує норм витрати. Незбереженість вантажу при перевезенні фіксується комерційним актом передбаченої УМВС форми. Залізниця повинна скласти комерційний акт лише за умови, якщо вона перевіряє стан вантажу, сама бере участь у цій перевірці, виявивши при цьому: - повну або часткову втрату вантажу, нестачу маси, пошкодження його якості з інших причин; - невідповідність між відомостями про масу, вказаними у накладній і виявленням в натурі, кількість місць вантажу, назви (марки) і номери місць вантажу, найменування вантажу і станції призначення; - відсутність накладної або окремих її листів для даного вантажу або вантажу, названого у даній накладній; - відсутність або нестачу відправницьких перевізних пристроїв, які вказані в накладній; - несправність тари та упаковки під час перевантаження вантажів на прикордонній станції. Тільки зазначені обставини дають підставу для складання комерційного акту. Порушення терміну доставки вантажу відшкодовується за рахунок перевізної сплати, стягнутої на користь вантажовідправника. При цьому враховується перевізна плата, що припадає на долю тієї залізниці, яка допустила недотримання терміну доставки. Розмір відшкодування становить від 6% до 30% перевізної плати, залежно від терміну недотримання. 250 Питання для самоконтролю: 1. Які перевезення відносять до міжнародних, а які до міждержавних? 2. Класифікація транспортних операцій. 3. На основі яких угод сформовані зовнішньоекономічні відносини залізниць України? 4. Що регулюється угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС)? 5. В чому розбіжність між КОТІФ(ЦІМ) та УМВС? 6. Які основні стикові пункти стикові пункти Залізниць України із сусідніми країнами? 7. Які специфічні операції здійснюються на прикордонних станціях? 8. Варіанти схем прикордонних-передавальних станцій. 9. Які функції покладено на систему ПогранТЕК? 10. Технологія роботи контори передачі. 11. Взаємодія митних органів і станцій передачі. 12. Міжнародні транспортні коридори Залізниць Євросоюзу, України. 13. Які основні функції виконують транспортно-експедиційні підприємства при транзитних перевезеннях? 14. Укладання договорів при здійсненні міжнародних перевезень вантажів 15. Тарифна політика залізниць України. 16. Види прикордонного контролю здійснення міжнародних перевезень. 17. Декларація транзитних вантажів. Складання ДТД. 18. Основні умови доставки вантажів по УМВС. 19. Розрахунки провізної плати та додаткових зборів при здійсненні міжнародних перевезень. 20. Транспортні документи при здійсненні міжнародних перевезень вантажів. 251 11. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ВАНТАЖНИМИ І ПАСАЖИРСЬКИМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ 11.1. Загальна побудова автоматизованої системи управління на залізничному транспорті На залізничному транспорті України діє автоматизована система управління (АСУЗТ), яка являє собою людсько-машинну систему з сукупністю адміністративних, технологічних, економіко-математичних методів і дозволяє з застосуванням її технічних засобів більш ефективно використовувати технічне оснащення залізниць при раціональному розподілі управлінських функцій між персоналом та ЕОМ. АСУЗТ розроблялась і втілювалась з 1973 р. і за цей час пройшла декілька етапів розвитку як технічних засобів, в т.ч. ЕОМ, так і інформаційних технологій, які в ній реалізовані. Загальна схема АСУЗТ наведена на рис. 11.1. складові частини підсистеми БР СП КБ РЗ ОП ПП КПС М Е Л ОШ Т В ПР ЗС БО Ф ПК НТІ Рис. 11.1. Загальна схема АСУЗТ: Забезпечувальна частина: ІЗ – інформаційна; ТЗ – технічна; ПЗ – програмна; ОрП – організаційно – правова; КЗ – кадрова. Функціональна галузева частина: БР – безпека руху; КБ – капітальне будівництво; ПП – перевізний процес; М – комерційна робота; Е – енергопостачання та енергетична; Л – пасажирські перевезення; ОШ – обчислювальної техніки та автоматики; Т – локомотивна; В – вагонна; КПС – колійна, пристроїв, споруд; РЗ – ремонтні заводи; СП – інші галузеві. Міжгалузева: ПР – планові розрахунки; ЗС – залізничної статистики; БО – бухгалтерський облік; Ф – фінанси; ПК – підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів; НТІ – науково-технічної інформації; ОП – обліку персоналу АСУЗТ функціональна забезпечувальна ІЗ ТЗ ПЗ ОрП КЗ міжгалузеві (7) галузеві (12) 252 АСУЗТ має трьохрівневу структуру управління і відповідну систему інформаційно-обчислювальних центрів – ІОЦ. На верхньому рівні діє головний ІОЦ, який вирішує задачі для мережі залізниць і апарату Укрзалізниці та установ її підпорядкування. На середньому рівні діють дорожні ІОЦ, які вирішують задачі для залізниці та її підрозділів – дирекцій або підприємств підпорядкування залізниці. На низовому рівні діють вузлові і станційні інформаційно-обчислювальні установи, інформаційно-обчислювальні підрозділи окремих підприємств, які вирішують задачі обробки виробничої інформації та безпосереднього управління часткою технологічних процесів. Низовий рівень передбачає розвиток автоматизованих систем технологічного управління в складі АСУ депо, дільниць, дистанцій різного галузевого спрямування. При цьому технічні засоби залізничної автоматики, телемеханіки, зв’язку та ЕОМ складають автоматизовані робочі місця (АРМ) і об’єднуються у структурну технічну базу АСУЗТ з усіма видами забезпечення згідно з рис. 11.1. Така структурна технічна база повинна вирішувати комплекс необхідних задач як організаційного, так і технологічного управління. Під задачею розуміється відносно відокремлена частка функції управління, де проведено чіткий розподіл дій персоналу управління та технічної бази. Тому такі технічні бази реалізують функції інформаційно-управлінських систем з необхідними інформаційними технологіями в управлінні. Під інформаційними технологіями розуміють послідовність процедур, яка дозволяє засобами структурної технічної бази складати електронні документи планування, обліку, звітності, аналізу і рекомендувати персоналу необхідні рішення для виконання операцій технологічної лінії фізичного наповнення (обробка поїздів, розформування-формування составів, навантаження-вивантаження вагонів, технічне обслуговування локомотивів, вагонів, колій, пристроїв, споруд тощо). Критерієм оптимізації функціонування всієї АСУЗТ є мінімальні приведені господарчі витрати. Однак для окремих комплексів задач управління приймаються окремі критерії, які повинні узгоджуватись з загальними. Наприклад, для оптимізації управління роботою сортувальних станцій приймають критерій часу знаходження всіх категорій вагонопотоку при безумовному виконанні плану формування і графіка руху. Для центру управління перевезеннями залізниці приймають критерій дільничної швидкості руху при безумовному виконанні плану формування, графіка руху, технічного обслуговування локомотивів і роботи локомотивних бригад. Основними принципами АСУЗТ є: - системний підхід, який означає інтегроване використання інформаційного потоку для вирішення всіх задач, структурованих у систему; - першого керівника, якій означає необхідну відповідальність першого керівника за створення колективу розробників і забезпечення умов його ефективної роботи з втіленням отриманих результатів; 253 - автоматизації документообігу, який означає використання чіткої електронізації складання виробничих документів у темпі реального технологічного процесу; - мінімізації введення-виведення інформації, який означає максимальне використання нормативно-довідкової бази при обробленні первинної інформації, видачі рішень за умов зниження завантаження персоналу управління; - паралельного складання документів і машинних носіїв інформації, який означає використання процедур перевірки достовірності даних по кожному з етапів виробничого технологічного процесу, забезпечення їх запису і схоронності у базі даних. Впровадження такої ідеології АСУЗТ дозволило створити комплексні системи електронної обробки даних (КСЕОД), які допомогли реалізувати процеси управління об’єктами від квазіреальних (з відставанням на 10 хв і більше) до реального масштабного часу на таких об’єктах, як вокзали, сортувальні і вантажні станції, локомотивні і вагонні депо, прикордонні станції, покращити взаємодію з вантажовласниками при організації перевезень. |