База КРОК-2 – 2005. Загальна лікарська підготовка
 Скачать 1.19 Mb.
|
| призначити імуномодулятори | посилити дезінтоксикаційну терапію | замінити катетер на інший | ||||
| | Хворий К., 25 років пред’являє скарги на вільні гнійні виділення з уретри, дизурію протягом двох діб, що виникла після випадкового статевого контакту. Лихоманка відсутня, загальний стан задовільний. Який найбільш вірогідний діагноз? | * гострий уретрит | гострий простатит | простатодонія | епидидиміт | везикуліт |
| | Хвора С., 24 років останні два роки пред’являє скарги на періодичне з’явлення дизурії, термінальної гематурії, що виникає після статевих контактів та переохолодження. Симптоми захворювання швидко зникають після прийому нітрофуранів. На даний час клінічна картина відсутня. Яке діагностичне обстеження слід запропонувати хворій, з метою уточнення діагнозу? | * Цистоскопію | екскреторну урографію | комп’ютерну томографію таза | двох склянкову пробу сечі | ретроградну пієлографію |
| | Хвора К., скаржиться на полакіурію, біль під час сечовипускання, термінальну гематурію. Під час аналізу сечі – лейкоцити покривають усі поля зору. Черговий уролог проставив діагноз гострого циститу. Яка терапія є показаною хворій в першу чергу? | * призначення антибактеріальних засобів; | фізіотерапія | призначення протизапальних нестероідних засобів | дезінтоксикаційна терапія | призначення гемостатиків |
| | Хвора О., 23 років скаржиться на дизурію протягом доби, що виникла після переохолодження, термінальну гематурію. Загальний стан задовільний. Лихоманка відсутня. В загальному аналізі сечі – лейкоцити покривають усі поля зору. Який найбільш вірогідний діагноз? | * цистит | пієлонефрит | цистопієлонефрит | аднексит | цисталгія |
| | Пацієнтка Б., 46 років, самостійно знайшла ущільнення в молочній залозі. При пальпації у верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози визначається безболісне, рухоме утворення з чіткими контурами, розмірами 3х4см. Шкіра над пухлиною не змінена, регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Виконана пункційна біопсія, результат морфологічного дослідження отриманого матеріалу - листоподібна фіброаденома. Виберіть адекватний метод лікування для даної пацієнтки. | *Оперативне лікування. | Апаратна фізіотерапія. | Протизапальна терапія | Гормональна терапія. | Променева терапія. |
| | Пацієнтка С., 75 років звернулася зі скаргами на наявність пухлини в правій молочній залозі. При пальпації: у лівій молочній залозі патології не виявлено. У правій визначається горбисте щільне безболісне утворення, що не зміщується. Шкіра над ним має вигляд "лимонної кірки". Сосок втягнутий. Пахвові, під- і надключичні лімфовузли не пальпуються. Який діагноз найбільш ймовірний? | *Рак правої молочної залози | Хронічний мастит правої молочної залози | Листоподібна фіброаденома правої молочної залози | Туберкульоз правої молочної залози | Вузлова форма мастопатії правої молочної залози |
| | Хворий Д., 60 років звернувся зі скаргами на відчуття тиску в епігастральній ділянці після прийому їжі, нудоту. Самостійно викликає блювоту для усунення зазначених симптомів. В останні кілька місяців відчуває загальну слабкість, схуд на 5 кг. З анамнезу: близько 25 років тому лікувався з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, з того часу загострення захворювання не було. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, тургор шкіри знижений, при пальпації в проекції шлунка визначається "шум плескоту". Загальний аналіз крові: гемоглобін 85г/л, ер 2,8Т/л, лейк 7,6М/л, ШОЕ 32 мм/год. Яке дослідження варто призначити хворому в першу чергу? | *Езофагогастродуоденофіброскопія | Дослідження крові на раково-ембріональний антиген | Комп'ютерна томографія органів черевної порожнини | Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини | Дослідження калу на приховану кров |
| | Хворий М., 58 років, останні 3 роки знаходиться під спостереженням гематолога у зв'язку з залізодефіцитною анемією, отримував гемостимулюючу терапію. Турбує загальна слабкість, зниження апетиту, нездужання. В останні півроку помітив відразу до м'ясної їжі, періодично помічає наявність рідких випорожнень чорного кольору, що пацієнт зв'язує з прийомом препаратів заліза. Яке дослідження варто призначити хворому в першу чергу? | *Езофагогастродуоденофіброскопія | Дослідження крові на раково-ембріональний антиген | Комп'ютерна томографія органів черевної порожнини | Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини | Дослідження калу на приховану кров |
| | Хворий С., 48 років звернувся зі скаргами на шкірну сверблячку, жовтяницю шкіри і склер, що наростають протягом останніх трьох тижнів. В останні дні помітив знебарвлення калу. Болей у животі немає. Страждає на алкоголізм, 6 місяців тому проходив курс лікування, проводилася інфузійна терапія. Живіт при пальпації безболісний. Дані обстеження: гемоглобін 105 г/л, ер 3,2Т/л, лейк 8,2Г/л, ШОЕ 28 мм/год; білірубін 135 мкм/л, прямий - 95 мкм/л, непрямий - 40 мкмоль/л. АСТ 1,8 мкм/л, АЛТ 3,2 мкм/л. УЗД: тканина печінки ехощільна, з вогнищами фіброзу. Жовчний міхур збільшений, стінки стовщені до 4 мм, загальна жовчна протока розширена, вірсунгова протока звита. Який діагноз найбільш ймовірний? | *Рак голівки підшлункової залози, обтураційна жовтяниця. | Хронічний холецистит, обтураційна жовтяниця. | Холедохолітиаз, обтураційна жовтяниця. | Вірусний гепатит В. | Цироз печінки, обтураційна жовтяниця. |
| | Пацієнтка С., 65 років звернулася зі скаргами на шкірну сверблячку, жовтяницю шкіри і склер, біль в правому підребір'ї, з ірадиацією в міжлопаткову ділянку. Кал знебарвлений, сеча темна. За останні 2 місяці схудла на 8 кг. При огляді - шкірні покриви сіро-жовті, зі слідами розчосів. Який діагноз найбільш ймовірний? | * Рак голівки підшлункової залози, обтураційна жовтяниця. | Хронічний холецистит, обтураційна жовтяниця. | Холедохолітиаз, обтураційна жовтяниця. | Вірусний гепатит В. | Цироз печінки, обтураційна жовтяниця. |
| | Хвора В, 38 років, скаржиться на часті випорожнення (10-12 разів на добу) з домішками слизу і крові, біль у нижніх відділах живота, зниження маси тіла на 3 кг протягом року. Хворіє близько 2-х років, тричі госпіталізувалася в інфекційне відділення з підозрою на гострі кишкові інфекції, які виключалися. Об-но: шкіра суха. Живіт м’який, сигмоподібна кишка при пальпації болюча. Печінка на 3 см виступає з-під нижнього краю реберної дуги, ущільнена та болюча. У калі – домішки крові, гною, слизу. Попередній діагноз? | Неспецифічний виразковий коліт | Хронічний панкреатит | Дизентерія | Хвороба Крона | Мезентеріальний лімфаденіт |
| | Хворий 63 роки скаржиться на печію за грудиною , відрижку, що посилюється після приймання їжі, нагинанні тулуба. Хворіє 4 роки. Останнім часом печія за грудиною посилилась. Змушений обмежувати себе у прийманні їжі. Спить напівсидячи. Запідозрена ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми. Якими методами дослідження можна підтвердити діагноз? | ФЕГДС, рН-метрія, манометрія порожнини стравоходу, рентген-контрастне дослідження стравоходу у положенні хворого за Тренделенбургом. | УЗД ділянки стравоходу. | Оглядова рентгенографія грудної клітки і черевної порожнини. | Контрастна рентгеноскопія стравоходу. | Визначення рівня секреції шлункового соку. |
| | Хворий 43 роки, скаржиться на розпираючий, пульсуючий біль в ділянці 3-ї фаланги ІІІ пальця лівої кисті. , набряк пальця, обмеження рухів. Із-за болю уночі не спав. П'ять днів тому проколов пальця. За медичною допомогою не звертався. При огляді: 3-я фаланга ІІІ пальця набрякла. Шкіра злегка гіперемована. Пальпація різко болюча. Місце найбільшої болючості в центрі фаланги, блище до нігтя. На рентгенограмі пальця у 2-х проекціях патології кістки не виявлено. Діагноз: підшкірний панарицій ІІІ пальця лівої кисті. Яка тактика лікування хворого? | Показане оперативне втручання. | Внутрішньо-м'язове введення антибіотиків. | Рентген-опромінювання осередку запалення. | Гарячі ванночки для пальця. | Місцеве введення антибіотиків. |
| | Хвора 62 роки, оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу. Виконана холецистектомія. Інтраопераційна холангіографія – жовчні шляхи прохідні. Під час видалення жовчного міхура виникла кровотеча з міхурової артерії. Вона зупинена шляхом прошивання судини після захвату її затискачем. Під кінець першої доби у хворої з'явилась жовтяниця. Рівень загального білірубіну в крові 56 ммоль/л переважно за рахунок прямої фракції. Назвіть ймовірну причину розвитку жовтяниці. | Перев'язка холедоха. | Гострий гепатит. | Гострий післятравматичний панкреатит. | Синдром відсутності жовчного міхура. | Вірусний гепатит. |
| | Хвора 50 років, госпіталізована до відділення зі скаргами на жовтушність склер та шкіри, свербіння шкіри, темний колір сечі., біль у правому підребер'ї. Хворіє 3 тижні. Шість місяців тому оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу. Видалено жовчний міхур. Під час зупинки кровотечі з міхурової артерії затискачем захвачений холедох. Виконувалося зовнішнє дренування холедоха. Об'єктивно: склери і шкіра жовтого кольору. На шкірі – подряпини. Пульс 72 за 1 хв., АТ – 130/70 мм рт. ст. Білірубін крові загальний – 125 ммоль/л, прямий – 93 ммоль/л, непрямий – 32 ммоль/л. Попередній діагноз: рубцевий стеноз холедоха. Яким методом обстеження можна підтвердити попередній діагноз? | Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіограіфія. | УЗД. | Оглядова рентгенографія черевної порожнини. | Видільна холангіографія. | ФЕГДС. |
| | Хворий 43 роки скаржиться на появу загальної слабкості, серцебиття, підсилене потовиділення, короткочасне запаморочення після вживання молока, солодких напоїв, рідкої страви. Останнім часом змушений їжу приймати у лежачому стані. Два роки тому йому виконана резекція шлунка за методом Б-ІІ в модифікації Гофмейстера-Фінстерера з при воду виразкової хвороби 12-палої кишки. В аналізі сечі, крові, відхилень від нормальних показників не виявлено. Загальний білок крові 70 г/л. Під час рентгеноскопії шлунка визначається безперервна евакуація контрасту. Назвіть ймовірний діагноз. | Демпінг-синдром. | Пептична виразка гастроентероанастомозу. | Гастрит кукси шлунка. | Післярезекційна астенія. | Синдром Золінгера-Еллісона. |
| | Хворий 41 рік, скаржиться на біль у животі, відчуття здуття живота. Захворів раптово годину тому. 15 років страждає на неспецифічний виразковий коліт. Загострення процесу відмічає 3 тижні тому. Встановлено діагноз: перфорація виразки ободової кишки. Виконується оперативне втручання. При ревізії органів черевної порожнини відмічено: в ділянці сігмовидної кишки на протилежній від брижі ділянці перфоративний отвір 0,1х0,3 см. Явища незначно вираженого місцевого перитоніту. Ободова кишка на всьому протязі має потовщену стінку, місцями значно звужена, пальпуються виразки. В ділянці поперечно-ободової кишки – ущільнення. На рівні висхідної ділянки – розширення. Яка повинна дути тактика хірурга. | Видалення ободової кишки, ілеостомія. | Ушивання перфоративного отвору. | Формування колостоми на рівні перфоративного отвору. | Ушивання перфоративного отвору, ілеостома. | Формування ілеостоми, сігмостоми на рівні перфорації. |
| | Хворий 39 років, скаржиться на біль у лівому підребер'ї, який посилюється після приймання їжі, нагинанні тулуба. Два роки тому переніс операцію з приводу деструктивного панкреатиту. Об'єктивно: дефіцит маси тіла 15 кг. Пульс 80 за 1 хв. Живіт не здутий. У лівій підреберній ділянці пальпується утворення щільної консистенції, не рухоме, злегка болюче. Розміри 15х20 см, контури чіткі. В аналізі крові відхилень від норми немає. Запідозрена кіста підшлункової залози. Назвіть інструментальний метод обстеження, що дозволить поставити вірний діагноз. |