База КРОК-2 – 2005. Загальна лікарська підготовка
 Скачать 1.19 Mb.
|
| * Проривом гною у піднадкістковий простір зі зниженням внутрішньокісткового тиску. | Поширенням флегмони по фасціальним проміжкам. | Деструкцією кортикального шару кістки зі зниженням внутрішньокісткового тиску. | Прийомом нестероїдних протизапальних препаратів. | Дегенерацією нервових закінчень. | ||
| | В період негативних емоцій під час нарахування пенсії пацієнт 60 років помітив раптову втрату предметного зору на ліве око. Гострота зора правого ока 1.0. Середовища прозорі , очне дно – ангіопатія судин сітківки по гіпертонічному типу. Гострота зору лівого ока – світловідчуття з правильною світлопрекцією, око спокійне, середовища прозорі. Очне дно – легка стушованість диска зорового нерва, артерії ниткоподібні, повіки помірно повнокровні. Сітківка у макулярній та парамакулярній зоні ішемічна, у центральному її відділі – яскраво-червона овальної форми пляма. ВОТ обох очей нормальний. Поставлений діагноз – гостре порушення кровообігу у центральній артерії сітківки. Назвати групу препаратів для ургентного лікування захворювання. | *Вазоділататори | Імунокоректори | Мідріатики | Кортикостероїди | Міотики |
| | Хвора після гіпертонічного криза помітила значне зниження зору правого ока. Гострота зору правого ока 0,01, не коригує. Око спокійне, середовища прозорі, очне дно – межі диска зорового нерва не окреслені із-за великої кількості крововилиття на ньому і у сітківці біля нього, вени різко покручені, хід їх “губиться” у широких крововилиттях по ходу судинного пучка. До періферії – розмір і кількість крововиливів зменшується. Артерії помітно повнокровні. Візус лівого ока = 1,0. Очне дно – ангіоретінопатія по гіпертонічному і атеросклеротичному типу. Поставлен попередній діагноз: гостре порушення кровообігу у центральній артерії сіттківки. Визначте групу препаратів для ургентної допомоги. | *Антикоагулянти | Імунокоректори | Бета-блокатори | Кортикостероїди | Антибіотики |
| | Після пологів жінка 28 років помітила завісу перед правим оком і зниження гостроти зору. Гострота зору правого ока 0,08 з розсіювальним сферичним склом – 9,0D=0,1. Око спокійне, середовища прозорі. Очне дно – диск чіткий, деклорація у скроневому квадранті, міопічна стафілома. У верхньо-внутрішньому квадранті – складчатість сітківки, коливальні її рухи, судини, що проходять в ній – темного кольору. Гострота зору лівого ока 1,0 з розсіювальним сферичним склом – 9,0D. Середовища ока прозорі. Очне дно – диск зорового нерву чіткий, деклорація у скроневому відділі, стафілома коло диска міопічного генезу. Сітківка прозора, патології судин немає. Встановлений діагноз – відшарування сітківки правого ока, осьова міопія обох очей. Яка профілактика відшарування сітківки у породіллі з осьовою міопією? | *Виключення другого періоду пологів | Повна корекція міопії | Вітамінотерапія | Стимуляція пологової діяльності | Кератотомія |
| | Хворий М., 37 років, скаржиться на різке зниження зору, набряк повік, головний біль. Своє захворювання пов(язує з травмою правого ока, отриманою під час ремонту автомобіля. До лікаря не звертався, лікувався самостійно, приймав анальгетики. З моменту травми пройшло 3 доби. Стан погіршився, зник зір, посилився головний біль. Об(єктивно: праве око. Гострота зору – світловідчуття з невірною проекцією, не корегує. Виражений набряк повік. Хемоз кон(юнктиви. Рогівка мутна, сірого кольору. Гіпопіон заповнює усю передню камеру. Інші середовища ока бачити неможливо. На 3-х годинах – лімбально склеральна рана до 4 мм. На рентгенограмі можна побачити стороннє тіло овальної форми металевої щільності 3(3,5(2,5 мм на 5 годинах в 12 мм від лімба та в 5 мм від осі віка. Діагноз захворювання. | *Проникна склеральна рана, внутрішньоочне стороннє тіло, ендоофтальміт | Проникна склеральна рана, ірідоцикліт | Проникна склеральна рана, кератит | Проникна склеральна рана, катаракта | Проникна склеральна рана, металоз |
| | У хворого 63 років скарги на різке зниження зору у правому оці, почервоніння ока, головний біль, з ірадіацією у праву скроню, праву половину лиця та шиї, нудота, рвота, “райдуга” коло джерела світла. Описані явища розвились через 4 години після прийому у окуліста, де з діагностичною ціллю був інстілірован розчин атропіну 1\%. Об(єктивно: візус правого ока =0,02, не коригує. Очне яблуко різко застійне, ін(єцировано, рогівка набрякша, мутна, поверхня її шероховата, передня камера мілка, зіниця широка, не світло не реагує, у проходячому світлі з очного дна тусклий рожевий рефлекс, очне дно у густому тумані, деталі не диференціруються. Встановлено діагноз – гострий приступ глаукоми. Визначте патогенез захворювання. | *Блокада кута передньої камери корнем радужки | Медикаментозна терапія | Спазм акомодації | Параліч акомодації | Гострий іридоцикліт |
| | У дитини 8 років батьки помітили постійно червоні, потовщені края повік, більш часте кліпання. Об(єктивно: шкіра країв повік помірно гіперемована, серед вій багато лусочек сірувато-жовтих, які нагадують лупу, лгко відділяються; шкіра під ними дещо тонша. Кон(юнктива усіх відділів, середи очей – без патології. Поставлен діагноз – лускатний блефарит. Які міри профілактики блефарита у даному віці? | *Корекція аномалій рефракції, лікування захворювань шлунково-кишкового тракту | Дієтотерапія | Лікувальна фізкультура, вітамінотерапія | Лазеротерапія, масаж края повік | Електрофорез повік 1\% хлористим кальцієм |
| | Жінка 23 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,50С, дрижаки, біль в правій молочній залозі при доторкуванні. При пальпації залози відмічається локальне підвищення температури, болючість в верхньо-зовнішньому квадранті і ущільнення. Який найбільш імовірний діагноз? | Мастит | Лактостаз | Абсцесс млочної залози | Лімфоденіт | Флегмона молочної залози |
| | Породілля 24 років надійшла в хірургічне відділення на 14 добу після фізіологічних пологів зі скаргами на підвищення температури тіла до 390С, дрижаки, біль в лівій молочній залозі, почуття розпирання. Під час годування жінка щадить ліву молочну залозу і годує дитину тільки правою. При огляді ліва молочна залоза нерівномірно збільшена в порівнянні з правою, локальне почервоніння та підвищення температури, пальпаторно – ущільнення, болючість в нижньо-внутрішньому квадранті. Який найбільш імовірний діагноз? | Мастит | Лактостаз | Абсцесс млочної залози | Лімфоденіт | Флегмона молочної залози |
| | Хвора 42 років скаржиться на схуднення (6 кг протягом останнього року), збільшення кількості дефекацій до 7-10 разів на добу, котрі супроводжується болючими тенезмами, наявністб великої кількості слизу та крові в калі. Хворіє близько 3 років, виснажливі загострення виникають покілька разів на рік, тривають 4-8 тижнів. Результати багаторазових досліджень калу на дизбактеріоз негативні. Проходила курси емпірічної терапії антибіотиками широкого спектру дії, котрі суттєвого покращення стану не дали. При обстеженні в період ремісії - загальноклінічні показники в нормі, при колоноскопії виявлені незначні ознаки проктиту. Яке дослідження необхідно провести для встановлення остаточного діагнозу? | Ректороманоскопію з біопсією слизової оболонки. | Ірігоскопію. | Обзорну рентгенографію органів черевної порожнини | УЗД органів черевної порожнини. | Погодинну ентерографію (“пасаж барію”). |
| | Хворий 62 років скаржиться на наявність випинання в лівій паховій ділянці, яке поступово збільшується, опускається в калитку. Протягом останніх 3-х діб випинання стало плотним, помірно болючим, припинилося відходження стулу та газів. З’явилась нудота. Випинання, яке раніше вправлялося в черевну порожнину, тепер не вправляється. Кожа над випинанням не змінена. Зовнішнє пахове кільце не пальпується. Який найбільш вірогідний діагноз? | Калове защемлення. Гостра кишкова непрохідність | Невправима лівобічна пахова кила | Паховий лімфаденіт | Запалення лівобічної пахової кили | Копростаз |
| | Хвора, 30 років, скаржиться на затримку стула до 15-20 діб, неможливість випорожнення кишківника без допомоги клізми або засобів, які послаблюють. Відмічає зниження маси тіла, періодично рідкий стул, неможливість утримання газів. Болі по ходу товстого кишківника, особливо виражені у правій здухвинній ділянці. Болі мають схваткоподібний характер. Хворіє близько 1,5 років. Протягом 8 років жила з батьками у тропічній країні. Вживала багато цитрусових. | Копроліт | Геморой | Рак прямої кишки | Хвороба Гіршпрунга | Хвороба Крона прямої кишки |
| | Дитина 3 років не має самостійного стулу до 5-7 діб. Без клізми кишківник не випорожняється. Виявляється затримка у фізичному і розумову розвитках. Не розмовляє. Кахектична. Живіт збільшений у розмірах. При пальпації виявляється плотно-еластичне пухлино подібне утворення, яке займає всю черевну порожнину. Per rectum: ампула прямої кишки пуста. Затримка стулу спостерігається з самого моменту народження. | Хвороба Гіршпрунга | Заворот сигмоподібної кишки | Синдром Ледда | Ілеоцекальна інвагінація | Меконіальна непрохідність |
| | Хворий 60 років скаржиться на виділення крові темного кольора з калом, ленто подібну форму калового потоку, багато порційне випорожнення товстого кишківника, болючість акта дефекації. Хворіє протягом трьох місяців. Відмічає незначну втрату маси тіла. Живіт помірно вздутий, м’який, без ознак подразнення очеревини. Перкуторно по ходу товстого кишківника – тимпаніт. Per rectum: ампула прямої кишки пуста. Тонус анального сфінктера знижений. Який попередній діагноз? | Рак ректосигмоїдного вигину товстої кишки. Часткова товстокишкова непрохідність. | Гостра анальна тріщина | Хронічний парапроктит | Неспецифічний виразковий коліт. Токсична балонна дилатація товстої кишки | Геморой |
| | Хворий 40 років доставлений у відділення зі скаргами на різкі болі в животі і його асиметрію, які раптово виникли після значного прийому їжі. Болі мають схваткоподібний характер. Був одноразовий рідкий стул. Гази не відходять. При пальпації живіт м’який, без ознак подразнення очеревини. В черевній порожнині пальпується рухоме, болюче пухлино подібне утворення туго еластичної консистенції. Який найбільш вірогідний діагноз? | Заворот сигмоподібної кишки. | Гострий панкреатит | Гострий гастро дуоденіт | Пухлина шлунку | Рак прямої кишки |
| | Хворий 55 років, через 1,5 години після значного прийому їжі відчув різкі, схваткоподібні болі, які раптово виникли в епігастральній ділянці. Болі не зменшувалися і не знімалися прийомом спазмолітиків. Поступово приєдналось вздуття живота, була 3-разова блювота їжею, одноразово – рідкий стул без патологічних доміжків. Гази не відходять, перкуторно в черевній порожнині – тимпаніт. Перистальтичні шуми – дзвінкі. Симптомів подразнення очеревини немає. Який найбільш вірогідний діагноз? | Внутрішнє защемлення. Механічна кишкова непрохідність. | Перфоративна виразка | Гострий панкреатит | Странгуляційна кишкова непрохідність | Розлитий перитоніт |
| | Хворий 62 років, скаржиться на вздуття животу, закрепи, метеоризм, різку слабкість, похудання. Протягом останніх 6 місяців випорожняє кишківник тільки за допомогою клізми або прийомом послаблюючих засобів. При пальпації живота в лівій здухвинній ділянці визначається пухлино подібне утворення. Який найбільш вірогідний діагноз? | Рак нисхідної ободової кишки, хронічна часткова товстокишкова непрохідність | Пухлина брижжі товстої кишки | Пухлина лівої нирки і сечовидільного каналу | Рак прямої кишки | Пухлина позаочеревинного простору. |
| |