База КРОК-2 – 2005. Загальна лікарська підготовка
 Скачать 1.19 Mb.
|
| Діагностична лапароскопія і біопсія. | УЗД. | Оглядова рентгенографія черевної порожнини. | Комп'ютерна томографія. | Поєднання УЗД та КТГ. | ||
| | Хворий 55 років, скаржиться на біль в епігастральній ділянці, що підсилюється після приймання їжі, блювоту. 5 років тому переніс операцію резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби 12-палої кишки. Виконано ФЕГДС. В ділянці гастроентероанастомоза пептична виразка розміром 0,5-0,8 см. Дослідження тканини, взятої з країв виразки – пухлинного росту немає. Яку тактику лікування варто вибрати? | Призначити консервативну терапію з наступним контролем за загоєнням виразки. | Виконати стовбурову ваготомію. | Виконати реконструктивну резекцію шлунка. | Виконати операцію – висікання виразки. | Накласти гастроентероанастомоз. |
| | Дитина віком 10 місяців раптом,3 години тому, стала неспокійною через біль у животі. В правій пахвинній ділянці має місце випинання, яке стало (зі слів матері) значно більшим, ніж завжди. При пальпації в зоні випинання виявляється утворення 5,0х6,0 см під шкірно-підшкірним шаром в проекції зовнішнього пахвинного кільця і кореня мошонки. Тканини зовнішнього пахвинного кільця пальпувати неможливо. Утворення еластичної консистенції, малорухоме, помірно болюче при пальпації, яєчко не змінено, знаходиться в мошонці. Вміст утворення в черевну порожнину. Живіт м’який, патологічних утворень немає. Синдроми подразнення очеревини негативні. Визначте найбільш ймовірний діагноз. | Защемлена пахвинна грижа | Пахвинний лімфаденіт в стадії інфільтрації | Перекрут яєчка з сім’яним канатиком | Перекрут гідатіди Морганьї | Напружена водянка сім’яного канатика і яєчка |
| | Хвора 28 років, 2 тижні тому народила дитину. Звернулась до лікаря зі скаргами на болючу припухлість у лівій молочній залозі, температуру тіла 39(С, яка не спадає, загальну слабкість. Захворіла 4 дні тому. При огляді ліва молочна залоза збільшена у розмірах, в нижньо-зовнішньому квадранті гіперемія, виразно пальпується різко-болючий інфільтрат до 7 см в діаметрі, в центрі якого флюктуація. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Сформулюйте діагноз захворювання. | *Абсцедуючий мастит нижньо-зовнішнього квадранта лівої молочної залози. | Інфільтраційний мастит нижньо-зовнішнього квадранта лівої молочної залози. | Серозний мастит нижньо-зовнішнього квадранта лівої молочної залози. | Флегмонозний мастит нижньо-зовнішнього квадранта лівої молочної залози. | Гангренозний мастит нижньо-зовнішнього квадранта лівої молочної залози. |
| | Хворий Н, 68 років знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з приводу поранення лівої гомілки. Із анамненза відомо, що у хворого була кровотеча, яку зупиняли накладанням джгута. У відділенні виконана ПХО рани, остаточна зупинка кровотечі, накладена ас.пов’язка. Через 3 доби в рані з’явився розпираючий біль, пов’язка стала тісною. При огляді – рана суха, є невеликі виділення слизоподібного характеру з неприємним запахом. Шкіра навколо рани ціанотична, є слід від пов’язки, з рани “випирають” м’язи, які сіро-коричневого кольору, набряклі. При пальпації навколо рани визначається крепітація. Сформулюйте діагноз захворювання. | *Швидко прогресуюча анаеробна гангрена лівої гомілки | Блискавична анаеробна гангрена лівої гомілки. | Повільно-прогресуюча анаеробна гангрена лівої гомілки. | Швидко прогресуюча анаеробна неклостридіальна інфекція лівої гомілки | Блискавична форма гнилісної інфекції лівої гомілки. |
| | На приймальне відділення ЦРЛ поступив хворий з правобічним паратонзилярним абсцесом на фоні лакунарної ангіни. В поліклініці проведено розтин абсцесу, отримано гній. В яке відділення доречно госпіталізувати хворого? | * інфекційне | терапевтичне | загальної хірургії | ЛОР - відділення | щелепно-лицьової хірургії |
| | Хворий звернувся зі скаргами на різкий біль у горлі, неможливість відкрити рот, високу температуру до 39?С. Під час огляду виражений тризм жувальних м'язів, асиметрія зіву, правий піднебінний мигдалик гіперемійований, зміщений наперед, язичок зміщений вліво, гіперемія, інфільтрація, припухлість правої половини м'якого піднебіння, неприємний запах з рота, підвищена салівація. Первинна лікувальна тактика. | * пункція абсцесу | розтин абсцесу | призначення антибіотикотерапії | тонзилектомія | накладання зігріваючого компресу |
| | У хворого в анемнезі два паратонзилярних абсцеса з правої сторони. 2-3 рази на рік хворіє ангінами. В останні пів року з'явились скарги на “ломоту” в суглобах. Визначити тактику лікування: | * двобічна тонзилектомія | правобічна тонзилектомія | кріодиструкція піднебінних мигдаликів | промивання лакун піднебінних мигдаликів | імунотерапія |
| | Хвора 69 років знаходиться на лікуванні в ЛОР – відділенні з приводу бокового лівобічного паратонзилярного абсцесу. При розтині отримано гній. Отримувала антибіотикотерапію, протизапальну терапію. На 4-у добу стан хворої погіршився. З'явилося погіршення самопочуття, підвищення температури, стало важко дихати. Почав турбувати біль в грудній клітці, який посилювався при диханні та ірадіював в міжлопаточну ділянку, посилювався при поколочуванні по ключицям. Про яке ускладнення можна думати? | * медіастеніт | плевропневмонія | міжреберна невралгія | сепсіс | заглотковий абсцес |
| | Хворий орієнтований, відкриває очі тільки на прохання, на біль виникає цілеспрямована дія, при звертанні дає правильні але запізнілі відповіді. Ваша оцінка глибини загально мозкових розладів за шкалою Глазго | Приглушення | Свідомість ясна | Сопор | Кома | Смерть мозку |
| | Хворий госпіталізований до стаціонару з приступами ниркової кольки. Після клінічного обстеження виявлений конкремент до 1,0 см в проекції миски лівої нирки. Який метод лікування ви запропонуєте пацієнту? | *Екстрокорпоральну ударно-хвильову літотрипсію.. | Пієлолітотомію. | Перкутанну пієлотомію. | Контактну пієлотріпсію. | Пієлолітоекстракцію. |
| | У хворого П., 27 років, після переохолодження виникли підвищення температури тіла до 38,7°С, біль в поперековій області, слабкість, головний біль. При огляді відзначається позитивний симптом Пастернацького зліва. В сечі –піурія, бактеріурія Назвіть найбільш ймовірний діагноз? | Гострий пієлонефрит. | Гострий цистит. | Гострий гломерулонефрит. | Паранефральний абсцес. | Ниркова колька. |
| | Хворий Д, 32р. Рентгенологічно – перелом кісток тазу. Скарги на неможливість самостійного сечовипускання. Має місце збільшення сечового міхура, гематома промежини, уретрорагія. Назвіть попередній діагноз. | Ушкодження сечівника | Гостра недостатність нирок | Позаочеревинний розрив сечового міхура | Внутрішньоочеревинний розрив сечового міхура | Ушкодження нирок |
| | Хворий, 67 років, скаржиться на шкірне свербіння, зниження маси тіла, аппетиту, не переносить жирну та смажену їжу, після котрої посилюється біль у надчеревній зоні, а також на нудоту. Не стійке випорожнення, ахолічний кал. Жовтяниця зґявилася 2-3 тижні тому і поступово зростала, а свербіння шкіри було протягом 3 місяців, за цей термін схудла на 5-6 кг. Обґєктивно: шкіра і слизові оболонки жовті, сліди розчухів, зі сторони легень і серця без патології, АТ 100/60 мм.рт.ст. Язик сухий, живіт здутий, у зоні Шофара пальпується пухлиноподібне утворення. Печінка +2 см, симптом Курвуазьє позитивний. В клінічному аналізі крові: лейкоцити – 8,6 109 /л, п/я – 4\%, ШОЕ 42 мм на годину. Загальний білірубін - 28,6 , звґязаний –17 мкмоль/л. Поставте найбільш вірогідний діагноз. | * Рак підшлункової залози. | Хронічний панкреатит | Хронічний гепатит | Пухлина фатерова соска | Диспепсія |
| | На 4 добу після пологів у роділлі з'явились скарги на головний біль, слабкість, болі у молочній залози праворуч, підвищення t до 39.о С, лихоманку. У нижньо-наружному квадранті правої молочної залози пальпується болючий інфільтрат, щільної консистенції, шкіра над ньому гіперемована, горяча на дотик. Пальпуються звеличені лімфатичні вузли праворуч у підмишечній впадині. Діагноз? | Мастит. | Фіброзно-кистозна мастопатія. | Післяпологовий матроендометрит. | Цистаденома правої молочної залози. | Рак молочної залози. |
| | Лікаря швидкої допомоги викликано до постраждалого. Циркулярною пилкою зроблено відрив лівої кисті на рівні променевозап’ястного суглоба у робітника 25 років. Має місце артеріальна кровотеча. Де треба накласти джгута для тимчасової зупинки артеріальної кровотечі? | *Середня третина плеча. | Нижня третина передпліччя. | Верхня третина передпліччя. | Область ліктьового суглоба | Нижня третина передпліччя. |
| | В хірургічну клініку поступив хворий 40 років з травматичним відривом правої гомілки. Тимчасова зупинка кровотечі була зроблена лікарем швидкої допомоги. Стан хворого важкий. Пульс 110 ударів за хвилину, артеріальний тиск 100/ мм рт. ст. Шкіра та слизові оболонки бліді. Які клінічні та лабораторні методи треба використати для достовірної оцінки ваги крововтрати? | *Об’єм циркулюючої крові. | Показник гематокрита. | Частота пульсу. | Показник центрального венозного тиску. | Систолічний артеріальний тиск. |
| | У хворого 35 років під час трансфузії 400 мл еритроцитарної маси з’явилися загальний неспокій, короткочасне збудження, біль за грудиною, у попереку, задишка, цианоз, тахікардія 110 за 1 хв., артеріальний тиск знизився до 90 / 40 мм. рт.ст. Яке гемотрансфузійне ускладнення виникло у хворого? | * Гемотрансфузійний шок | Синдром масивних гемотрансфузій | Тромбоемболія легеневої артерії | Цитратна інтоксикація | Алергічна реакція |
| | Хворого, 50 років, через 6 годин після гострого початку хвороби переведено у хірургічне відділення зі скаргами на різку приступоподібну біль у животі, затримку відходженя калу та газів. Загальний стан тяжкий, збільшується пульс, АТ 90/60 мм. рт. ст., задишка, шкіряні покрови бліді, загальний цианоз. Язик сухий. При огляді привертає увагу нерівномірно здутий живіт, його асиметрія. Під час ректального дослідження ампула прямої кишки порожня, сфінктер атонічний. Позитивний симптоми Хёшенега, Валя та проба Цаге-Мантейфіла. Якій найбільш імовірний діагноз? | * Заворот сигмовидної кишки | Рак сигмовидної кишки. | Тромбоз мезентеріальних судин. | Гостра спайкова непрохідність кишок. | Заворот сліпої кишки |
| | Жінка 27 років, через 3 тижня після пологів Скаржиться на гострий біль у правій молочній залозі, підвищення температури до 39, розбитість. При огляді: права молочна залоза збільшена у розмірах, при пальпаціі болюча. Інфільтрат і флюктуація не спостерігаються. Проба на редуктазу – знебарвлення за 30 хвилин. Який найбільш імовірний діагноз? | |