онкологія. онкологія-1 посібник. Зміст вступ 1 Загальна онкологія

• Название: Зміст вступ 1 Загальна онкологія
• Анкор: онкологія
• Дата: 19.11.2019
• Размер: 4.22 Mb.
• Имя файла: онкологія-1 посібник.doc
• Тип: Документы; #95926
• страница: 25 из 30

Патологічна анатомія.
I. Екзофітна форма-пухлини, які ростуть в просвіт кишки.
II. Ендофітний форма-пухлини, яка инфильтрирє стінку кишки і не має чітких меж.
III. Мезофітних (змішана) форма – пухлини, які об’єднують елементи екзо-і ендофітної форми

Гістологічна класифікація пухлин товстої кишки
I. Аденокарцинома:
 II. Слизовий (колоїдний) рак
III. Недиференційований рак:
Шляхи метастазування:
· Лімфогенний – уражаються регіональні лімфовузли
· Гематогенний – метастазує найбільш часто в печінку, легені, головною мозок, кістки. Можливі також віддалені метастази Вірхова (в надключичний лімфовузол зліва), Шніцлера (в ділянку міхурово-прямокишкової клітковини), Крукенберга (в яєчник).
· Імплантаційний – імплантація пухлинних клітин в стінку кишки нижче від локалізації первинної пухлини.
Класифікація раків ободової і прямої кишок

TNM Клінічна класифікація
Т – Первинна пухлина
Тx – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини
Т0 – первинна пухлина не визначається
Тis – carcinoma in situ: пухлина в межах слизової оболонки або інвазія базальної мембрани
Т1-пухлина, що інфільтрує підслизовий шар
Т2 – пухлина, що інфільтрує м’язовий шар
Т3 – пухлина проникає крізь м’язовий шар в субсерозні шари або в тканину
ділянок, які не покриті очеревиною навколо ободової і прямої кишок
Т4 – пухлина безпосередньо поширюється на сусідні органи або структури та / або/
проростає вісцеральну очеревину
Примітка: Пряме поширення при Т4 означає поширення на інші сегменти
ободової і прямої кишок шляхом проростання серозного шару.
N – Регіонарні лімфатичні вузли.
Nx – недостатньо даних для оцінки стану лімфатичних вузлів
N0 – немає ознак ураження лімфатичних вузлів
N1 – є метастази в 1-3 регіонарних лімфатичних вузлах
N2 – є метастази в 4 і більше ейко ворин лімфатичних вузлах
М – Віддалені метастази
Мx – недостатньо даних для визначення віддалених метастазів
М0 – віддалені метастази не визначаються
М1 – є віддалені метастази
Клініка.
Клінічна картина залежить від локалізації, гістологічної форми, розміру пухлини та наявності метастазів. Симптоматика колоректального раку різноманітна. Вона обумовлена ​​анатомічної формою росту пухлини, а також пов’язана з певними анатомо-фізіологічними відмінностями між окремими відділами товстої кишки. Деякі симптоми наявні частіше при пухлинах правої половини ободової кишки (біль, анемія, наявність пухлини, симптоми запального процесу), інші характерні при ураженні лівої половини товстої кишки (непрохідність ентероколіт, патологічні виділення).
Виділяють наступні клінічні форми раку ободової кишки:
· Стенозуюча (обтураційна) форма
· Ентероколітіична форма
· Анемічна форма.
· Диспептична форма.
· Псевдозапальна форма.
· Пухлинна форма.
· Больова форма.
Патогномонічними ознакою раку прямої кишки є наявність патологічних домішок у калі (крові, слизу). Домішки крові в калі, які з’являються перед дефекацією або під час дефекації, спостерігаються в 75-90% хворих. Інші патологічні виділення (слиз, гній) з’являються при розпаді пухлини і наявності запального процесу, що характерно для більш пізніх стадій. Тенезми з’являються при стенозірованіі пухлиною просвіту кишки з явищами непрохідності і свідчать про поширення процесу. Позиви на стілець можуть бути досить часті (до 15 разів на добу), більш характерні для раку ампулярного відділу прямої кишки.
Залежність частоти ураження пухлиною різних відділів прямої кишки відповідно складає: ніжнєампулярний відділ – 25%, середнеампулярний відділ – 50%, верхньоампулярний – 25%.
Діагностика.
· Анамнез захворювання має велике значення. Необхідно виявити наявність симптомів, характерних для пухлин товстої кишки, час їх розвитку.
· Фізікальне обстеження – особливу увагу слід звертати на колір шкіри (анемія), пальпацію живота в різних положеннях хворого. Ректальне пальцеве дослідження найбільш інформативне при раку прямої кишки, воно дозволяє визначити наявність пухлини, характер її зростання, зв’язок із суміжними органами.
· Ендоскопічне дослідження дозволяє уточнити локалізацію пухлини товстої кишки, взяти матеріал (Ексцизійна біопсія та відбиток-мазок-відбиток) для морфологічної верифікації процесу. Застосовується:
- ректороманоскопія (РРС);
- фіброколоноскопія (ФКС).
· Рентгенологічне дослідження:
- оглядова рентгенографіяорганов черевної порожнини-необхідна при підозрі на гостру кишкову обтураційну (пухлинну) непрохідність;
- іригоскопія – контрастне дослідження товстої кишки з барієвої суспензією – дозволяє встановити функціональний стан товстої кишки; локалізацію пухлини, її розміри і протяжність.
· Ендоректальное УЗД (при раку прямої кишки) дозволяє визначити проростання пухлини в суміжні органи (піхву, передміхурову залозу).
· УЗД, КТ, МРТ, сцінтіографія печінки. Проводять для виключення віддалених метастазів, які в першу чергу вражають печінку.
· Лапароскопія – іноді використовується для виключення генералізації злоякісного процесу.
· Проба на приховану кров. У хворих з високим ризиком слід проводити бензідіновая (Грегерсена) або гваякової (Вебера) пробу на приховану кров у калі і старанно обстежити при непоясненій крововтраті.

Колоноскопія: рак ободової кишки
Лікування.
Хірургічне втручання при колоректальному раку – метод вибору. Вибір характеру хірургічного втручання залежить від локалізації пухлини, наявності ускладнень або метастазів, загального стану хворого.
· Види операцій при раку ободової кишки:
- При раку правої половини ободової кишки виконують правостороння геміколектомія з накладенням ілеотрансверзоанастомоза.
- При раку середньої третини поперечної ободової кишки – резекцію поперечної ободової кишки з накладенням колоанастомоза кінець в кінець.
- При раку лівої половини ободової кишки – лівосторонню геміколектомію з накладенням трансверзосігмоанастомоза.
- При раку сигмоподібної кишки – резекцію сегмента цієї кишки.
- При наявності пухлини, яку не можна видалити з технічної причини, або віддалених метастазах виконують паліативні і симптоматичні операції з метою попередження ускладнень (кишкова непрохідність, кровотеча) – обхідний і леотрансверзоанастомоз або трансверзосігмоанастомоз, накладення двоствольний ілео-або сігмостоми.
· Види операцій при раку прямої кишки:
- Черевно-промежинна екстирпація прямої кишки (операція Кеню-Майлса).
- При локалізації нижнього краю пухлини на відстані більшій 4 см від краю заднього отвори бажано виконувати Сфінктерозберігаючі операції.
- Операція Гартмана (резекція прямої кишки із закриттям наглухо дистальної частини і висновком проксимального відділу в штучний анус) виконується при наявності протипоказань для накладення внутрішньочеревного анастамоза.
Променева терапія при раку ободової кишки не є досить ефективною, хоча іноді в пізніх стадіях може застосовуватися як паліативний захід.
При пухлинах прямої кишки вона є одним з обов’язкових засобів впливу на злоякісний процес в комбінованому лікуванні. При великих пухлинах (Т3-4) найчастіше застосовується передопераційна інтенсивно-концентрована променева терапія раку прямої кишки. Передопераційна радіотерапія зменшує біологічну активність пухлини та її розміри. Післяопераційні курси променевої терапії значно знижують вірогідність розвитку місцевих рецидивів і метастазування у віддалені органи.
· Хіміотерапія. Останнім часом у зв’язку зі створенням нових протипухлинних препаратів (кселода, іринотекан, оксаліплатин) роль хіміотерапії у лікуванні раку товстої кишки значно зросла. В останнє десятиліття широко застосовується метод ад’ювантної (післяопераційної) хіміотерапії, який дозволив поліпшити віддалені результати радикального оперативного втручання (особливо при III стадії). Протокол включає комбінацію 5-фторурацилу і лейковорину або левамізолу.

Прогноз.
Загальне 5-річне виживання складає 45-55% і за останні роки істотно не змінилося. При пухлинах, які обмежені слизовою оболонкою (Т1), які виявляють в доклінічному періоді при онкопрофоглядах (проби на приховану кров або при колоноскопії), 5-річна тривалість життя складає 80-90%. При пухлинах з метастазами в регіональні лімфатичні вузли 5-річна тривалість життя складає лише 30-45%. Основні фактори, які впливають на прогноз хірургічного лікування раку товстої кишки: поширеність пухлини по колу кишкової стінки, глибина проростання, анатомічна й гістологічна будова пухлини, регіонарне і віддалене метастазування.
Структурно-логічна схема Колоректальний рак