Шпора. 1. Предмет і завдання дисципліни
 Скачать 226.1 Kb.
|
|
10. Гігієна дітей раннього віку. Гігієна шкіри дитини має велике значення в профілактиці не тільки шкірних, але і інших, особливо, шлунково-кишкових захворювань. Необхідно стежити за тим, щоб дитина весь час перебувала у чистому і сухому одязі. З двох років дітям починають прищеплювати гігієнічні навички по догляду за своїм тілом: Правильно вмиватися; Мити руки перед їжею і при всякому їх забрудненні (після ігор з піском, спілкування з тваринами, відвідування туалету). Необхідно щодня оглядати тіло дитини і звертати увагу на появу навіть невеликого почервоніння або сипу. Якщо на шкірі дитини є дрібні травми (порізи, подряпини, задирки, садна, тріщини) негайно промити кип'яченою водою і змастити йодом або зеленкою. Регулярно слідкувати за особистою гігієною дитини:1) 2 рази на тиждень оглядати вушні раковини, чистити сірку ватною паличкою, у жодному випадку не застосовувати гострі предмети (спиці, шпильки ...); 2) щоденно оглядати голову на педикульоз, у разі виявлення негайно повідомити в дитячий сад; 3) 2 рази на тиждень стригти нігті дитині; 4) підмивати і міняти білизну вранці і ввечері; 5) при появі соматичних ознак у дитини (нежить, чхання, кашель, біль при ковтанні, пронос) відвідувати дитячий сад забороняється. 11. Вигодовування дітей грудного віку: природне, штучне, змішане. Переваги материнського молока для вигодовування дитини. На першому році життя можливі 3 варіанти вигодовування дітей : природне; штучне; змішане. Природне вигодовування має на увазі годування малюка материнським молоком - це найкращий варіант вигодовування. Штучним вигодовуванням називається такий вид годування, коли дитина отримує тільки штучні молочні суміші і не отримує материнського молока. При змішаному вигодовуванні разом з жіночим молоком дітям дають молочні суміші, якщо за віком дитині ще не можна давати прикорм. Додаткове живлення штучними молочними сумішами називається докормом. До такого типу вигодовування прибігають у випадках, коли у матері недостатньо молока або є підстави скоротити число грудних годувань. Вигодовування малюка материнським молоком або молочними сумішами забезпечує правильний розвиток дитини впродовж перших 5-6 місяців. Дитина старше за цей вік потребує додаткового вступу ряду речовин : вітамінів і мікроелементів. Тому з 5-6-місячного віку вводиться прикорм - блюда, приготовані з овочів, фруктів, круп, м'яса, молока і так далі. Переваги грудного вигодовування Для дитини Грудне молоко забезпечує дитині захист від інфекції. Давно відомо, що рівень захворюваності дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, значно нижче, ніж дітей, що вигодовуються штучно. Це пов'язано з тим, що жіноче молоко містить велику кількість імуноглобуліну. 12. Розлади травлення і живлення в грудному віці, ознаки,перебіг, принципи лікування Під розладом травлення розуміють загальне захворювання, яке виявляється не тільки симптомами з боку шлунково-кишкового тракту (понос, зригування і блювання), але й загальним порушенням обміну речовин та життєдіяльності всіх тканин і органів. Розладом живлення називається загальне захворювання організму, яке характеризується відсталістю у вазі і в рості та протікає часто без симптомів з боку шлунково-кишкового тракту (понос і блювання). Кожний розлад травлення тягне за собою більш-менш значний розлад живлення. Розлади травлення й живлення частіше спостерігаються в грудному віці. Серед причин смертності грудних дітей ці розлади посідають перше місце (до 30% всіх випадків смерті на першому році життя). Діти, вигодовані груддю, захворюють багато рідше й до того ж більш легкими формами, ніж ті діти, які перебувають на змішаному і штучному вигодовуванні. Смертність серед останніх у 8 разів більша. Симптоми: При розладах травлення й живлення різко змінюється загальний вигляд дитини, збільшення ваги й ріст її сповільнюються; крива ваги стає більш плоскою, ніж в нормі, спостерігаються зупинки в збільшенні ваги, нарешті, більш або менш значні й швидкі зменшення ваги і схуднення дитини. Коливання ранкової і вечірньої температури стають більш різкими (на 0,5° і більше), спостерігаються різкі підвищення і падіння температури; тургор шкіри знижується, шкіра набуває блідосірого кольору, внаслідок схуднення і різкого зменшення підшкірного жиру появляються зморшки на лобі і складки на стегнах; спостерігається знижений тонус м'язів (гіпотонія) або підвищений (гіпертонія). Сон стає неспокійним, дитина багато плаче, іноді появляється сонливість або судороги; пульс і дихання стають неправильними і то частішають, то сповільнюються; випорожнення стають частими, кал рідким. Дитина починає відставати від своїх однолітків у розвитку статичних функцій (довго не сидить, пізно починає ходити), а також і психічних функцій (не говорить, мало усміхається). У погіршенні загального стану дитини, в розладі живлення й травлення її відіграють роль такі фактори: поганий догляд, задушне, тяжке повітря, занадто тісний одяг, перегрівання, від-сутність провітрювання кімнат, недостатнє перебування на чистому повітрі, брудна білизна, брудні предмети догляду й посуд («рожки», соски, пляшки, каструлі), брудні руки обслуговуючого персоналу, багато мух, недостатнє пиття води влітку в проміжках між годуваннями, неправильне годування (безладне годування при кожному крику дитини і вдень і вночі, перегодовування дитини груддю, ранній прикорм, перегодовування великою кіль-кістю коров'ячого молока або жирними сумішами, особливо влітку) , недоїдання дитини при недостатній кількості молока у матері, сильно розведене коров'яче молоко (2/з води), недостатня добова кількість молочної суміші, недогодовування дитини. Профілактика розладів живлення й травлення. Головне значення в профілактиці розладів живлення й травлення мають такі моменти: 1) поліпшення побутової обстановки, підвищення культурного рівня населення, поліпшення житлових умов, широке використання свіжого повітря й води, чистота житла, білизни й предметів догляду, боротьба з мухами. 2) грудне вигодовування дітей без прикорму до 6 місяців; 3) хороше молоко; 4) правильне кип'ятіння, охолодження і зберігання молока на холоді; 5) старанне миття пляшечок зараз же після того, як дитина виссала молоко, і щоденне старанне кип'ятіння сосок; 6) правильне годування, тобто відсутність перегодовування, недогодовування і безладного годування; 7) санітарно-освітня робота серед матерів в консультаціях і ознайомлення їх з причинами дитячих поносів; 8) оберігання дитини від перегрівання в жаркій кімнаті або в дуже теплому одязі; 9) обов'язкове давання влітку дитині перевареної води в проміжках між годуваннями; 10) оберігання дітей від інфекцій. 13.Ознаки рахіту, засоби профілактики рахіту, принципи лікування. Рахіт - це захворювання раннього дитячого віку, викликане дефіцитом вітаміну в період інтенсивного зростання. Перші ознаки недуги проявляються зміною функцій нервової системи (спітнілість, збудженість). У них порушується розвиток кісткової тканини, пізно закрив. переднє тім’ячко, змінюється форма окремих частин скелета, запізнюється прорізування зубів. Змінюється функція багатьох органів, зниж. опірність організму і спостерігається схильність до різних захворювань. При рахіті необхідні широкий доступ свіжого повітря, прогулянки. Призначають ультрафіолетове опромінювання. Треба забезпечити рухливість дит. Масаж, гімнастика; загартування. Овочі, білки. Слід обмежувати борошняні та інші страви, багаті на вуглеводи. 25. Пороки серця — зміни структур серця (клапанів, шлуночків, передсердя, судин, що відходять), що порушують рух крові усередині серця або по великому і малому кругах кровообіги, природжені або придбані. Придбаними пороками серця називаються зміни, що виникають в період послеутробного розвитку, в клапанному апараті серця, в передсерді і шлуночках, а також в довколишніх судинах. Найпоширенішими є поєднані мітральні, аортальні і мітрально-аортальні пороки. Ізольовані стенози і недостатності клапанів, а також пороки правої половини серця зустрічаються рідше. Стенози клапанів лівої половини серця приводять до зменшеного вступу крові у великий круг кровообігу, а правої половини — в малий круг. Недостатність клапанів зазвичай супроводиться зворотним потоком (регургітацією) крові: при недостатності аортального клапана або клапана легеневої артерії кров в період діастоли поступає відповідно в лівий або правий шлуночок серця; при недостатності мітрального або трікуспідального клапана кров під час систоли поступає відповідно в ліве або праве передсердя. В даний час за допомогою допплерографії можна оцінити міру регургітації і таким чином судити про вираженість клапанній недостатності. Аортальний стеноз Аортальна недостатність Мітральний стеноз Мітральна недостатність Пролапс мітрального клапана. Пороки тристулкового клапана Пороки клапана легеневої артерії Клінико-інструментальна характеристика придбаних пороків серця . Вроджені вади серця є групою аномалій розвитку самого серця і довколишніх судин, основною відмінною рисою яких є помірні або незначні порушення гемодинаміки. Вони відносяться до групи так званих «білих пороків», при яких патологічне скидання крові походить з великого в малий круг кровообіги, або відсутній зовсім. Частіше за інших серед них зустрічаються дефекти міжпередсердною і міжшлуночковою перегородок, відкрита артеріальна протока, коарктація аорти. У більшості випадків виділити який-небудь чинник, що призводить до формування вродженої вади серця, не представляється можливим. Нерідко причиною множинної природженої патології є внутріутробна вірусна інфекція: краснуха, грип, епідемічний паротит. Частенько вроджені вади серця асоційовані з хромосомними аномаліями - такими, як синдром Дауна, Тернера та ін., або окремими точковими мутаціями, що надають ваді, наприклад, дефекту міжпередсердної перегородки, сімейний характер. Іноді виникнення вродженої вади зв'язується з різними інтоксикаціями і/або метаболічними порушеннями в організмі матері. Дефект міжпередсердної перегородки Дефект міжшлуночкової перегородки Відкрита артеріальна протока Коарктація аорти Лікувальна фізкультура при вадах серця Завдання лікувальної фізкультури при вадах серця : загальнозміцнюючий впливати на організм, пристосувати його до фізичних навантажень, поліпшити роботу серцево-судинної системи і інших органів. Початкові положення при виконанні вправ - спочатку лежачи і сидячи, потім стоячи. У зайняття включають дозовану ходьбу, вправи з предметами, а у міру поліпшення стану - ходьбу на лижах в повільному темпі. При компенсованих вадах серця з дозволу і під контролем лікаря можна займатися окремими видами спорту : плавати, ходити на лижах, кататися на ковзанах, їздити на велосипеді, грати у волейбол, городки, настільний і великий теніс. Основні ознаки цієї вади серця : майже завжди хворі мають синюшне забарвлення губ, щік, носа, відзначається збільшення розмірів серця вгору і управо, пульсація в області під грудьми, ляскаючий тон і шум діастоли на верхівці, акцент тону на легеневій артерії з розщеплюванням тону (ритм перепела), пульс малий, максимальний артеріальний тиск знижений. Сердечна недостатність, що розвивається при цій ваді, завжди протікає важко і проявляється задишкою, серцебиттям, ціанозом, застоєм крові в легенях і лікування, периферичними набряками, у важких випадках - водянкою порожнин. Нерідко спостерігається застійний бронхіт, миготлива аритмія. Лікування хворих з вадами серця у стадії декомпенсації завжди комплексне. Воно включає організацію необхідного режиму фізичної активності, медикаментозну терапію сердечної недостатності і інших ускладнень, дієту, лікувальну фізкультуру. Лікування мітрального стенозу тільки хірургічне. Зазвичай роблять розтин зрощених стулок клапана (мітральну комісуротомію) 14. Принципи догляду за хворою дитиною Особливості догляду за хворою дитиною. Одним із найважливіших питань у лікувальному процесі є організація догляду за хворою дитиною. Догляд включає в себе виконання лікарських призначень, гігієнічний режим, дотримання дієтичного харчування, допомогу при відправленні фізіологічних потреб, підготовку хворого до виконання лікувальних і діагностичних процедур, створення сприятливих психологічних умов перебування в стаціонарі тощо. Більша частина захворювань супроводжується обмеженням фізичної активності, тому потребує сторонньої допомоги. Як правило, догляд за хворою дитиною здійснює середній та молодший медичний персонал під контролем лікаря. Правильний догляд забезпечує швидше видужання хворої дитини. ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ Гігієнічні ванни чи душ проводять дітям старшого віку щоденно, дітям від 3 до 7 р. – 2-3 р. в тиждень і дітям до 3 р. щоденно (t води – 35-37оС). Для миття використовується дитяче мило. Не можна використовувати шампуні (може бути алергія. Миття проводять з допомогою індивідуальної мочалки чи фланелевої рукавички. Дитину перших років життя щоденно вмивають, а діти старшого віку вмиваються самостійно. Один раз в тиждень миють голову з милом. Перед їдою хворі діти миють руки з милом. Два рази в тиждень м/с провіряє стан нігтів. Довгі обов'язкового підстригти. Дівчаткам щоденно ранком і вечором проводять підмивання зовнішніх статевих органів і промежини теплою кип'яченою водою. ДОГЛЯД ЗА ПОРОЖНИНОЮ РОТА Догляд за порожниною рота передбачає полоскання рота після кожного прийому їжі і миття зубів два рази в день (ранком і перед сном). ТЕРМОМЕТРІЯ Термометрія проводиться з допомогою мед термометра, шкала якого градуйована від 34о до 41оС. Вимірювання температури проводиться в підм’язових впадинах, поперечно насухо витертих. Перед вимірюванням температури термометр дезінфікують спиртом і насухо витирають. ЗБИРАННЯ МОКРОТИ Дитині фіксують руки, частіше всього загортаючи її в пеленку, одіяло. Після цього одна людина бере дитину на руки чи кладе її на бік на стіл, а інша шпателем, вводячи його до кореня язика, викликає кашель. Виділену при кашелі мокроту збирають на стерильний тампон, який поміщають в стер. пробірку чи банку. Можна зразу після цього зробити мазок на склі. Взяту мокроту відправляють в лабораторію. КОМПРЕСИ В педіатричній практиці використовують місцеві компреси, які поділяються на холодні, гарячі, зігріваючі. Холодні компреси знижують t тіла на місці прикладання зменшують кровотечі і біль. Використовують при забоях, місцевих гострих запальних процесах, планових крототечах, головному болю внаслідок інтоксикації. Гарячі компреси зігрівають тканини, покращують кровообіг на місці прикладання. Використовують при спазматичних болях в жовчних шляхах, кишечнику, при болі в м’язах, суглобах, по ходу великих нервових стовпців. Щільну тканину, змочену в гарячій воді (60-70оС) відтискають і накладають на декілька хвилин на потрібне місце, зверху прикривають компресним папером чи клейонкою і витою або тепло непроникаючою тканиною. Зігріваючі компресами зменшують тепловіддачу і випаровування на місці прикладання. Використають при гострих і хронічних запальних процесах. Протипоказання: ссадини, фурункули, карбункули на місці прикладання компресу. Не використовують на грудну клітку у дітей раннього віку (утруднюють дихальні рухи) 15. Хвороби порожнини рота: стоматит, афтозний стоматит, профілактика і лікування. Стоматит і пародонтит є станами, домінуючими в структурі запальних захворювань порожнини рота. Стоматит (від грец. Stoma - рот) - запалення слизової оболонки порожнини рота, що супроводжується її дистрофічними змінами. У людини стоматит може бути викликаний пошкодженням різного характеру (механічним, термічним, хімічним, фізичним), авітамінозом, цукровим діабетом, захворюваннями серцево-судинної, нервової, кровотворної систем, органів травлення, гострої (кір, скарлатина, дифтерія) і хронічної (туберкульоз) інфекцією, інтоксикацією, паразитичними грибками (кандидоз).Чинниками, що сприяють появі травматичної стоматиту, зазвичай є відкладення зубного каменю, каріозні зуби, неправильно виготовлені протези, пломби, чужорідні предмети, опіки гарячою їжею, вплив лугв, кислот і т.п. При короткочасному впливі пошкоджуючого фактора розвивається катаральний процес: слизова оболонка гіперемована, набрякла, кровоточить; при тривалій дії утворюються виразки, навколо яких формуються запальні валики.Стоматит, викликаний загальними захворюваннями організму і характеризується появою на слизовій оболонці порожнини рота афт, може протікати гостро і хронічно. Гострий афтозний стоматит частіше виникає у дітей, що страждають шлунково-кишковими і вірусними захворюваннями, діатезом. При цьому температура тіла зазвичай підвищена. На слизовій оболонці ясен, губ, неба з'являються афти, оточені яскраво-червоним обідком; виникає рясне слиновиділення. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені та болючі. Захворювання триває 7-10 днів. Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит характеризується періодичним виникненням на слизовій оболонці щік, бічній поверхні язика, нижньої губи одиночних афт, дно яких покрито сіро-жовтим нальотом. Лімфатичні вузли, як правило, не збільшені. Захворювання триває 5-10 днів, після чого афти епітелізіруются або перетворюються на виразки. Виразковий стоматит часто виникає при гострих ентероколітах, виразковій хворобі шлунка, після перенесених ангіни і грипу, при інтоксикації ртуттю, вісмутом. Виразки можуть розташовуватися на всій слизовій оболонці; з'являється неприємний запах з рота, рясне слиновиділення. При захворюваннях крові (лейкози) на слизовій оболонці порожнини рота і мигдалинах з'являються афти, що перетворюються потім у виразки. Та ж картина спостерігається і при променевої хвороби. |