лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
175. Іннервація зубів та ясен,зубні сплетення,джерела їх утворення. Зуби верхньощелепної зубної дуги іннервують верхні передні, середні і задні коміркові нерви, (гілки верхньощелепного нерва) (друга гілка трійчастого нерва – V черепний нерв). Ці нерви у товщі коміркового відростка верхньої щелепи утворюють верхнє зубне сплетення, від якого відходять верхні зубні та верхні ясенні гілки. Зуби нижньощелепної зубної дуги іннервує нижній комірковий нерв( чутлива гілка нижньощелепного нерва) (третя гілка трійчастого нерва – V черепний нерв). У каналі нижньої щелепи від нижнього коміркового нерва відходять гілочки, що формують у товщі нижньої щелепи нижнє зубне сплетення. Від цього сплетення відходять нижні зубні та нижні ясенні гілки. Увійшовши через канал кореня зуба в пульпу зуба, зубні гілки утворюють поверхневе і глибоке сплетення, від яких відходять нервові волокна, що закінчуються рецепторами. Нервові закінчення оточують одонтобласти. Коміркові нерви іннервують зуби і тканини, що їх оточують. 176. VII пара черепних нервів, проміжний нерв: ядра, топографія, гілки, ділянки іннервації. Парасимпатичні вузли, зв’язані з проміжним нервом, їх корінці і гілки, ділянки іннервації. VII пара черепних нервів – об’єднує два нерви: лицевий і проміжний. Лицевий нерв Ядра: 1) ядро лицевого нерва (соматомоторне) лежить у покришці моста. Волокна: нерв містить тільки рухові волокна. Нерв виходить з порожнини черепа через внутрішній слуховий отвір → лицевий канал → шилососкоподібний отвір. Далі нерв проходить через привушну слинну залозу, утворюючи там сплетення, але не іннервуючи цю залозу, і врешті розгалужується на гілки («велика гусяча лапка»); (rami temporales); (rami zygomatici); (rami buccales); (ramus marginalis mandibulae); (ramus colli) (nervi auriculars posteriores); (nervus digastricus); (nervus stylohyoideus);(nervus stаpedius). Ділянки іннервації: мімічні м’язи, двочеревцевий м’яз (заднє черевце), шило-під’язиковий м’яз, підшкірний м’яз шиї, вушні м’язи, стремінцевий м’яз. Проміжний нерв (nervus intermedius). Ядра: 1) nucleus salivatorius superior; 2) nucleus tractus solitarii. Ядра лежать у покришці мосту. Волокна: нерв змішаний, містить парасимпатичні і чутливі (смакові) волокна. Нерв виходить з порожнини черепа через внутрішній слуховий отвір, внутрішній слуховий хід, лицевий канал. В лицевому каналі нерв розгалужується на два нерви: - (nervus petrosus major) – виходить через отвір каналу великого кам’янистого нерва, рваний отвір, потім через крилоподібний канал потрапляє в крилопіднебінну ямку; - (chorda tympani) йде по канальцю барабанної струни, виходить через кам’янисто-барабанну щілину. Ділянки іннервації: смакова іннервація передніх 2/3 язика, парасимпатична іннервація слізної залози, залоз носової порожнини, всіх слинних залоз, крім привушної. Парасимпатичні вузли зв’язані з проміжним нервом: 1) (ganglion pterygopalatinum). Розміщений в крилопіднебінній ямці. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують слізну залозу. Гілки: - (nervi nasales), які іннервують залози носової порожнини. - (nervi palatini), які іннервують залози піднебіння. 2)парасимпатичний вузол піднижньощелепного трикутника. Аксони вісцеронейронів вузла іннервують піднижньощелепну та під’язикову слинні залози, а також дрібні залози ротової порожнини. 177. IX пара черепних нервів: ядра, вузли, топографія, гілки, ділянки іннервації. Вушний вузол: корінці та гілки, ділянки іннервації. ІХ пара черепних нервів – язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Ядра: 1) подвійне ядро (соматомоторне) 2) нижнє слиновидільне ядро (парасимпатичне) 3) ядро одинокого шляху Ядра лежать у довгастому мозку. Волокна: нерв змішаний, містить рухові, парасимпатичні , чутливі волокна. Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір. Гілки і ділянки іннервації: - рухові волокна -(rami musculi stylopharyngei), які іннервують шило-горловий м’яз; - чутливі волокна іннервують: горло (горлові гілки – rami pharingei), корінь язика - язикові гілки (rami lingvalis); мигдаликові гілки (rami tonsillaris); сонну пазуху (гілка сонної пазухи – ramus sinus carotici); середнє вухо (барабанний нерв – nervus tympanicus); - парасимпатичні волокна виходять з барабанної порожнини у вигляді малого каменистого нерва (nervi petrosus minor). Малий камянистий нерв переривається в (ganglion oticum). Вушний вузол, g.oticum, розміром близько 3 мм, розміщений в підскроневій ямці. Вушний вузол має три корінці: 1) (radix parasympathica )утворений малим кам’янистим нервом ; 2) (radix sympathica); 3) (radix sensoria) утворений гілками піднижньощелепного нерва; Постгангліонарні парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію привушної слинної залози. 178. X пара черепних нервів: ядра, вузли, частини, топографія, гілки кожної частини, ділянки іннервації. Х пара черепних нервів – блукаючий нерв (nervus vagus). Ядра: 1) подвійне ядро (соматомоторне) 2) заднє ядро блукаючого нерва (парасимпатичне) 3) ядро одинокого шляху (соматосенсорне) Ядра лежать у довгастому мозку. Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна, парасимпатичні волокна, чутливі волокна. Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір. Ділянки іннервації: оболонки головного мозку, шкіра вушної раковини, нутрощі (крім органів порожнини таза). Гілки головного відділу блукаючого нерва:(ramus meningeus) – іннервує оболонки головного мозку; (ramus auricularis) – іннервує шкіру вушної раковини. Гілки шийного відділу блукаючого нерва: (rami pharingei) – іннервують горло, м’яке піднебіння, корінь язика.(nervus laryngeus supenor) — іннервує гортань, щитовидну залозу; (rami cardiaci cervicales superiores et inferiores) — іннервація серця. Гілки грудного відділу блукаючого нерва:(rami tracheales) — іннервують трахею, (rami bronchiales) — іннервують бронхи; (rami (plexus) pulmonales) іннервують легені;(rami cardiaci thordcici) — іннервують серце;(rami esophageales);(nervus laryngeus inferior) — іннервує гортань. Гілки черевного відділу блукаючого нерва (іннервують нутрощі черевної порожнини):(rami gastrici);(rami hepatici); (гаті сеігасі); (rami renales). Всі парасимпатичні волокна в складі вказаних гілок перериваються у парасимпатичних внутрішньо- або приорганних вузлах. 179. XI пара черепних нервів: ядра, топографія, ділянки іннервації. ХІ пара черепних нервів – додатковий нерв (nervus accessorius) Ядра: 1) ядро додаткового нерва (соматомоторне) – лежить в передніх рогах п’яти верхніх шийних сегментів спинного мозку, проектується на ромбоподібну ямку. 2) подвійне ядро (соматомоторне) – лежить у довгастому мозку. Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів ядра додаткового нерва – спинномозкові корінці (radices spinales) і аксони мотонейронів подвійного ядра – черепні корінці (radices craniales). Спинномозкові корінці входять у порожнину черепа через великий потиличний отвір, зливаються з черепними корінцями і сформований додатковий нерв виходить з порожнини черепа черз яремний отвір. Ділянки іннервації: грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи. 180. Парасимпатичні вузли голови, їх топографія, корінці, гілки, ділянки іннервації. Війковий вузол, g.ciliare, має непостійну форму Цей вузол лежить у задньому відділі очної ямки на зовнішній поверхні зорового нерва. Війковий вузол має три корінці: 1), radix parasympathica (утворений гілкою окорухового нерва до війкового вузла, r.n.oculomotorius ad ganglion ciliare); 2) radix sympathica; 3) radix sensoria (утворений сполучною гілкою носовійкового нерва з війковим вузлом, r.communicans n.nasociliaris cum ganglio ciliare). Постгангліонарні парасимпатичні волокна цього вузла у складі коротких війкових нервів, nn.ciliares brevis, прямують до очного яблука, пронизують склеру і іннервують війковий м’яз та м’яз-звужувач зіниці. Крило-піднебінний вузол, g.pterygopalatinum, розміщений у крило-піднебінній ямці. Крило-піднебінний вузол має три корінці: 1) radix parasympathica (утворений великим кам’янистим нервом, n.petrosus major); 2) radix sympathica (утворений глибоким кам’янистим нервом, n.petrosus profundus); 3), radix sensoria (утворений вузловими гілками верхньощелепного нерва, rr.ganglionares n.maxillaris). Постгангліонарні парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію залоз слизової оболонки порожнини носа, рота, глотки та сльозової залози. Піднижньощелепний вузол, g.submandibulare, лежить на піднижньощелепній слинній залозі. Піднижньощелепний вузол має три корінці: 1) radix parasympathica (утворений барабанною стуною, chorda tympani); 2) radix sympathica; 3) radix sensoria (утворений вузловими гілками піднижньощелепного нерва, rr.ganglionares n.mandibularis). Постгангліонарні парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію піднижньощелепної та під’язикової слинних залоз. Під’язиковий вузол, g.sublinguale, дуже мінливий за будовою, частіше розміщується по ходу гілок n.lingualis до під’язикової залози. Під’язиковий вузол має три корінці: 1), radix parasympathica (утворений барабанною струною, chorda tympani); 2) radix sympathica; 3), radix sensoria (утворений вузловими гілками піднижньощелепного нерва, rr.ganglionares n.mandibularis). Постгангліонарні парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію під’язикової залози. Вушний вузол, g.oticum, розміщений в підскроневій ямці. Вушний вузол має три корінці: 1) radix parasympathica (утворений малим кам’янистим нервом, n.petrosus minor); 2) radix sympathica; 3) radix sensoria (утворений вузловими гілками піднижньощелепного нерва, rr.ganglionares n.mandibularis). Постгангліонарні парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію привушної слинної залози. 181. XII пара черепних нервів: топографія, гілки, ділянки іннервації. ХІІ пара черепних нервів – під’язиковий нерв є руховим нервом. Під’язиковий нерв має одне рухове ядро – ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), яке проектується на однойменний трикутник у нижній частині ромбоподібної ямки. Гілки : язикові (rr. linguales). Шийна петля (ansa cervicalis) утворюється злиттям верхнього та нижнього корінців під’язикового нерва. Під’язиковий нерв іннервує всі м’язи язика. Гілки шийної петлі (яка походить з верхніх трьох шийних спинномозкових нервів) іннервують м’язи шиї, що лежать нижче під’язикової кістки, та m. geniohyoideus. 182. Вегетативна нервова система: центральний та периферійний відділи. Загальна характеристика. Передвузлові та післявузлові волокна. Симпатичний і парасимпатичний відділи: їх морфологічні, фізіологічні і фармакологічні відмінності. Вегетативна нервова система Центральний відділ: скупчень нейронів в області проміжного, середнього, довгастого мозку і в бічних рогах спинного мозку. Периферійний: нерви, нервові вузли, нервові сплетення. Функції ВНС : 1)Гомеостаз; 2)Пристосування організму до умов внутрішнього і зовнішнього середовища; 3)Іннервує внутрішні органи, а саме: органи серцево-судинної системи, травного, дихального та сечостатевого апаратів, непосмуговані м’язи та всі залози внутрішньої секреції. Від тіла нейрона (першого), що міститься в центральній нервовій системі, відходить довгий відросток, який утворює прегангліонарне волокно. Воно переключається на другий нейрон, тіло якого міститься в периферичному вузлі (ганглії, сплетенні), від тіла цього нейрона відходить постгангліонарне волокно до іннервованого органа. Вегетативна нервова система поділяється на симпатичну і парасимпатичну. Симпатичний відділ автономної нервової системи. • Центральна частина симпатичного відділу міститься бокових рогах спинного мозку — останнього шийного, всіх грудних та кількох верхніх поперекових сегментів. • Периферична частина симпатичного відділу складається з нервів і 23 гангліїв, які розташовані поряд зі спинним мозком з обох боків хребта. Частина гангліїв утворює два ланцюги, з'єднані один з одним, а частина — нервові сплетення. У гангліях знаходяться тіла нейронів, які іннервують внутрішні органи, причому відстань від ганглія до органа може бути значною (аксони перших нейронів короткі, а других — довгі). • Аксони ефекторних нейронів, що виходять із симпатичних гангліїв, іннервують усі без винятку внутрішні органи. • Як нейромедіатор клітини використовують норадреналін, який справляє на організм збудливий ефект, підвищує інтенсивність обміну речовин, посилює ритмічні форми активності, знижує пороги чутливості. • Клітини — мішені мають до нейромедіаторів збудливі рецептори. • Симпатична частина посилює діяльність організму в умовах, що потребують мобілізації фізичних сил. Активізується, коли ми відчуваємо різні емоції (страх, гнів) або стикаємося зі значними напруженнями (тяжка фізична праця, спортивні змагання). Парасимпатичний відділ автономної нервової системи. • Центральна частина парасимпатичного відділу розміщена в ядрах середнього і довгастого мозку, а також у II — IV крижовому сегментах спинного мозку. • Периферична частина парасимпатичного відділу складається з волокон, які входять до складу кількох черепно-мозкових нервів (окорухового, лицьового, язикоглоткового і блукаючого), та з волокон відповідних куприкових сегментів, причому останні формують тазові нерви. Ганглії перебувають поблизу тих органів, які вони іннервують, або безпосередньо у стінках самих органах (аксони перших нейронів довгі, а других — короткі). • Парасимпатичні ефекторні нейрони іннервують внутрішні органи, окрім потових і надниркових залоз, гладеньких м'язів більшості кровоносних судин і матки. • Як нейромедіатор клітини використовують ацетилхолін, що справляє на організм гальмувальний ефект, знижує інтенсивність обміну й ритмічні форми активності, відновлює пороги чутливості. • Клітини — мішені мають до нейромедіаторів гальмівні рецептори. • Парасимпатична частина забезпечує відновлення ресурсів, витрачених під час роботи. Активізується, коли організм перебуває у стані спокою. 183. Шийна частина симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, передвузлові та післявузлові волокна, ділянки іннервації. Шийний відділ симпатичного стовбура включає три вузли: верхній, середній і нижній. (gangl. cervicale superius) має веретенообразную форму. Розташований на поперечних відростках II - III шийних хребців, покритий передхребтовою фасцією. Від вузла відходить сім основних гілок, що містять постгангліонарні волокна для іннервації органів голови та шиї. - Сірі сполучні гілки ідуть до I, II, III шийних спинномозкових нервів. - (n. jugularis) розділяється на дві гілки, волокна яких приєднуються до IX-XII пар черепних нервів. - (n. caroticus internus) утворює периартеріальне сплетення навколо вн. сонної артерії і іннервує ті органи, які кровопостачає ця артерія. - (n. caroticus externus) утворює периартеріальне сплетення навколо зовн. сонної артерії і іннервує ті органи, які кровопостачаються цією артерією. - (rr. laryngopharyngei) розподіляються по судинах стінки глотки, формуючи глотковий сплетення (plexus pharyngeus). Іннервують глотку, гортань і стравохід. - (n. cardiacus superior) бере участь в утворенні поверхневого серцевого сплетення. -Гілки, які входять до складу діафрагмального нерва. (gangl. cervicale medium)-непостійний, розташований на рівні VI шийного хребця. Від цього вузла відходять 3 види гілок: -Сірі сполучні гілки до V і VI шийних спинномозкових нервів. - (n. cardiacus medius) бере участь в утворенні глибокої серцевого сплетення. -Гілки, що беруть участь в утворенні нервового сплетення загальної сонної і підключичної артерій, а також сплетення нижньої щитовидної артерії. (gangl. cervicale inferius) розташований вище підключичної артерії і позаду хребетної артерії. Іноді з'єднується з I грудним симпатичним вузлом і отримує назву шийно-грудного (зірчастого) вузла (gangl. cervicothoracicum s. stellatum). Від нижнього вузла відходять 6 гілок. -Сірі сполучні гілки до VII і VIII шийних спинномозкових нервів. - (plexus vertebralis). - (n. cardiacus inferior), бере участь в утворенні глибокого сплетіння серця. -Гілки до діафрагмального нерва. -Гілки до (plexus caroticus communis). -Гілки до (plexus subclavius). 184. Грудна частина симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, передвузлові та післявузлові волокна, ділянки іннервації. Грудні вузли (ganglia thoracica) розташовуються з боків грудних хребців на шийках ребер. Покрита внутрішньогрудною фасцією. Грудні симпатичні вузли мають в основному 7 груп гілок: 1.Сірі сполучні гілки ідуть до грудних спинномозкових вузлів. 2.Грудні серцеві нерви відходять від II-IV грудних вузлів і приймають участь в утворенні серцевого сплетення. 3.Гілки до грудного аортального сплетення, іннервують ті органи, які кровопостачають вісцеральні гілки грудної аорти. 4.Грудні легеневі гілки відходять від II-IV грудних вузлів і приймають участь в утворенні легеневого сплетення. 5.Стравохідні гілки відходять від II-V грудних вузлів. 6.Велики нутрощевий нерв починається корінцями від V-IX грудних вузлів і бере участь в утворенні черевного аортального сплетення. 7.Малий нутрощевий нерв починається корінцями від X-XI грудних вузлів і приймає участь в утворенні черевного аортального сплетення. Прегангліонарні волокна представлені білими сполучними гілками, які виходять із спинного мозку в складі передніх корінців стовбура спинномозкового нерва. |