лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
166.Шийне сплетення: утворення, гілки, ділянки іннервації Утворюється передніми гілками верхніх шийних спинномозкових нервів (С1–С4). Розміщене під глибокими м’язами шиї. Нерви, які входять до шийного сплетення Основні гілки Ділянка іннервації Хід Шкірні (чутливі) Малий потиличний нерв Шкіра потиличної ділянки, задньої поверхні вушної раковини Вверх і назад вздовж заднього краю m.sternocleidomastoideus Великий вушний нерв · Задня · передня гілка Шкіра вушної раковини, зовнішнього слухового ходу,шкіра привушно-жувальної ділянки Вверх по зовнішній поверхні m.sternocleidomastoideus Шийний поперечний нерв · Верхні · нижні гілки Шкіра передньої шийної ділянки Перетинає зовнішню поверхню m. Sternocleidomastoideus. Постійний анастомоз з ramus colli лицевого нерва Надключичні нерви · Присередні · проміжні · бічні Шкіра бічної шийної ділянки над ключицею, шкіра передньої поверхні грудної клітки нижче ключиці Пучком вниз і латерально, перетинають спереду ключицю М’язові (рухові) М’язові гілки Драбинчасті м’язи, довгі м’язи голови та шиї,передній і бічний прямі м’язи голови, м’яз-підіймач лопатки,передні міжпоперечні м’язи Шийна петля · Верхній корінець(від 12 пари ч.н.) · нижній корінець · щито-під’язикова гілка Підпід’язикові м’язи шиї, підборідно-під’язиковий,м’яз-підіймач щитоподібної залози Змішані Діафрагмовий нерв · Осердні гілки · Діафрагмово-черевні · Додаткові діафрагмові нерви Діафрагма,пристінкова плевра,осердя, пристінкова очеревина, печінка, жовчний міхур По передній поверхні переднього драбинчастого м’яза,проходить між підключичною артерією і веною, через aperturа thoracis superior у грудну порожнину(лівий д.н. перетинає дугу аорти) 167.Плечове сплетення: утворення,топографія,короткі та довгі гілки, ділянки їх іннервації Утворене передніми гілками нижніми 4 шийними і 1 грудним спинномозковими нервами. Розміщене в міждрабинчастому просторі над підключичною артерією. Латеральний пучок- сполучення 3 верхніх вентральних гілок. Медіальний- сполучення 2 нижніх вентральних гілок. Задній-спол. усіх дорзальних гілок. Короткі(переважно відходять у його надключичній частині): Підключичний- до підключичного м. Бічний,присередній грудні нерви-великий,малий грудні м’язи. Довгий грудний нерв-вздовж m. Serratus anterior. Підлопатковий-однойменний -найширший м. спини,великий круглий м’яз(малий круглий іннервує гілка n.axillaris) Надлопатковий-латерально і через вирізку лопатки в над-,підостисту ямки. Задній нерв лопатки-назад і латерально- ромбовидні,задній верхній зубчастий м., м’яз, що піднімає кут лопатки. Пахвовий нерв(від заднього пучка підключичної частини плечового сплетення) -верхній бічний шкірний нерв плеча. Дельтоподібний, малий круглий м.,капсула плечового суглоба,шкіра дельтоподібної ділянки,верхнього відділу задньобічної ділянки плеча Довгі гілки( у підключичній частині): М’язово-шкірний нерв( пронизний нерв Кассера) м’язові гілки, чутлива гілка, бічний шкірний нерв передпліччя- двоголовий м’яз плеча, дзьобо-плечовий м’яз,плечовий м’яз,плечовий м’яз,капсула ліктьового суглоба, шкіра передньо-бічної поверхні передпліччя до підвищення великого пальця. Медіальнний шкірний нерв плеча-сполучна гілка з міжреброво-плечовими нервами. Шкіра присередньої поверхні плеча до ліктьового суглоба. Медіальний шкірний нерв передпліччя Передня та Задня Шкіра присередньої передньої поверхні передпліччя,верхніх 2/3 задньої поверхні передпліччя. .Ліктьовий. На плечі гілок не дає.Найбільша гілка медіального пучка. Через septum intermus culare mediale, огинаючи epicondylus medialis, вздовж sulcus nervi ulnaris canalis ulnaris на передпліччя, іде через sulcus ulnaris,огинає горохоподібну кістку,ділиться на глибоку,поверхневі гілки. Іннервує ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, ліктьова частина глибокого м’яза-згинача пальців,короткий долонний,підвищення малого пальця,долонні і тильні міжкісткові,3 і 4 червоподібні,привідний м’яз великого пальця,короткий м’яз-згинач великого пальця(глибока головка). Суглоби: ліктьовий,променево-зап’ястковий,кисті. Шкіра підвищення малого пальця ліктьового боку долоні, променевого і ліктьового боків 5 і ліктьового боку 4 пальців,на тильній поверх. к.- шкіра 4,5 і ліктьового боку 3 пальця. .Серединний нерв.На плечі гілок не дає. М’язи:круглий м’яз-привертач, ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка,довгий долонний, поверхневий м’яз-згинач пальців і променева частина глибокого згинача пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця,квадратний м’яз-привертач,короткий м’яз-згинач великого пальця(поверхнева головка),протиставний м’яз великого пальця,червоподібні(1-2) м. Суглоби: ліктьовий, променево-зап’ястковий, кисті(частково). Передня поверхня шкіри ділянки променево-зап’ясткового суглоба,тенара(променевого боку долоні),1,2,3 і променевого ббоку 4 пальця, тильної поверхні середньої і дистальної фаланг 2-3. Променевий нерв.- Шкіра задньої і задньобічної поверхні плеча. Шкіра задньої поверхні передпліччя. Капсула плечового суглоба.Триголовий,ліктьовий м. Довгий,короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка,плечо-променевий, м’яз-відвертач,розгинач пальців, мізинця, ліктьовий розгинач зап’ястка, довгий відвідний великого пальця,довгий,короткий розгинач великого пальця, розгинач вказівного пальця. Шкіра тильної та бічної сторін основи 1 пальця. Міжкісткова перетинка, кістки передпліччя.Суглоби кисті. 168. Поперекове сплетення: утворення,топографія,гілки,ділянки іннервації Plexus lumbalis Утворене передніми гілками 3 верхніх поперекових нервів, волокнами верхньої половини передньої гілки 4поперекового нерва частиною волокон передньої гілки 12 грудного нерва. Поперекове та крижове сплетення утворюють truncus lumbosacralis, тому їх об’єднують plexus lumbosacralis Розташоване попереду поперечних відростків поперекових хребців ,квадратного м’яза попереку, позаду та у товщі m. psoas major. Короткі м’язові гілки (rr. musculares) іннервують mm. psoas major et minor, m. quadratus lumborum, mm. intertransversarii laterales lumborum. (n. iliohypogastricus) із Тh12–L1 – з-під бічного краю m. psoas major, йде паралельно до ХІІ міжребрового нерва вниз і латерально по передній поверхні m. quadratus lumborum на внутрішню поверхню m. transversus abdominis, пронизує його над crista iliaca і йде між ним і m. obliquus abdominis internus вперед до m.rectus abdominis Іннервує m. rectus abdominis і широкі м’язи живота - рухові гілочки. Шкірні гілки: (r. cutaneus lateralis) до шкіри над m. gluteus medius et m. tensor fasciae latae; (r. cutaneus anterior). Пронизує апоневроз зовнішнього косого м’яза живота над поверхневим пахвинним кільцем і іннервує шкіру hypogastrium. (n. ilioinguinalis), з L1 з-під бічного краю m. psoas major нижче n. iliohypogastricus і йде паралельно до цього нерва. Іннервує бічні м’язи живота і заходить у пахвинний канал. У пахвинному каналі нерв розміщується над сім’яним канатиком (у чоловіків) або над круглою зв’язкою матки (у жінок) і виходить через поверхневе пахвинне кільце. У ділянці шкіри внутрішньої частини стегна від нього відгалужуються: у жінок – (nn. labiales anteriores) до шкіри великих соромітних губ та лобка; у чоловіків – (nn. scrotales anteriores) до шкіри кореня статевого члена та передніх відділів калитки. (n. cutaneus femoris lateralis), з L2–L3 з-під бічного краю m. psoas major, перетинає m. iliacus і проходить під lig. inguinale на стегно spina iliaca anterior superior Нижче пахвинної зв’язки розгалужується на 2–3 гілки, іннервують шкіру бічної поверхні стегна до коліна. (n. femoralis), з L2–L4, з-під бічного краю m. psoas major. між m. psoas major et m. iliacus, виходить з порожнини таза через м’язову затоку. На передній поверхні стегна n.femoralis йде вниз і заходить у привідний канал під назвою підшкірний нерв. М’язові гілки стегнового нерва іннервують m. pectineus та– m. sartorius etm. quadriceps femoris Передні шкірні гілки стегнового нерва пронизують широку фасцію стегна та іннервують шкіру його передньої поверхні. Підшкірний нерв (n. saphenus)- найдовша чутлива гілкою, продовження стегнового нерва. Супроводжує стегнову артерію в sulcus femoralis anterior, в привідному каналі, через передній отвір цього каналу разом з низхідною артерією коліна, пронизує широку фасцію стегна і разом з великої підшкірної вени спускається по гомілці до присереднього краю стопи. Віддає (r. infrapatellaris) – іннервує шкіру нижче patella, та гомілки (rr. cutanei cruris mediales) – іннервують шкіру присередньої поверхні гомілки та присереднього краю стопи до великого пальця стопи включно. (n. genitofemoralis), з L1–L2, пронизує m. psoas major i поділяється на статеву та стегнову гілки. Статева гілка (r. genitalis) входить у пахвинний канал через його задню стінку або через глибоке пахвинне кільце, супроводжує сім’яний канатик (у чоловіків) або круглу маткову зв’язку (у жінок). Іннервує: у чоловіків – шкіру і tunica dartos калитки, а також m. cremaster; у жінок – lig. teres uteri та шкіру великих соромітних губ. (r. femoralis) на стегно через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію. Іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна під пахвинною зв’язкою. (n. obturatorius), з L2–L4, з-під присереднього краю m. psoas major, спускається у малий таз,досягає canalis obturatorius, виходить на стегно і розгалужується на кінцеві передню та задню гілки. (r. anterior) іде вниз від верхнього краю зовнішнього затульного м’яза між довгим і коротким привідними м’язами, виходить під шкіру між довгим привідним і тонким м’язами і продовжується у шкірну гілку (r. cutaneus). Іннервує шкіру нижнього відділу присередньої поверхні стегна. На своєму шляху передня гілка віддає rr. musculares до всіх перелічених м’язів. (r. posterior) пронизує зовнішній затульний м’яз і віддає суглобову гілку (r. articularis) до кульшового суглоба. Непостійний (n. obturatorius accessorius), з L2–L4, від поперекового сплетення вниз по передній поверхні клубової фасції, через гребінь лобкової кістки. Іннервує гребінний м’яз та кульшовий суглоб. 169. Крижове сплетення:утворення,топографія,короткі та довгі гілки,ділянки їх іннервації. Plexus sacralis Утворюється внаслідок з’єднання truncus lumbosacralis(передньою гілкою 5 поперекового нерва та частиною передньої гілки 4 поперекового нерва з передніми гілками всіх крижових нервів) Н.гілки утворюють товсту трикутної форми пластинку, основа- на крижовій кістці і грушоподібному м’язі, а вершина у сідничий нерв. Короткі гілки іннервують м’язи та шкіру в ділянці таза. М’язові гілки іннервують m. pіriformis, m. obturatorius internus, m. quadratus femoris, mm. gemelli. (n. gluteus superior), з L4–S1, руховий, виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір; проходить між малим та середнім сідничними м’язами(іннервує їх), і віддає гілочку м’язові-натягачеві широкої фасції стегна. (n. gluteus inferior), з L5– S2, руховий, виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір і розгалужується на гілки, іннервують великий сідничний м’яз. (n. pudendus), з S1–S4, мішаний, у складі проходять рухові, чутливі, а також передвузлові парасимпатичні нервові волокна від крижового відділу спинного мозку, з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, огинає ззаду сідничу ость і заходить знову в порожнину таза через малий сідничий отвір, потрапляючи до сідничо-відхідникової ямки (fossa ischioanalis). По бічній стінці до симфізу, на спинку статевого члена (або клітора) у вигляді дорсального нерва статевого члена, або клітора (n. dorsalis penis seu n. dorsalis clitoridis). До виходу з порожнини таза від соромітного нерва відходять м’язові м’язові гілки (rr. musculares). У сідничо-відхідниковій ямці соромітний нерв віддає такі гілки: а), nn. anales (rectales) inferiores, йдуть до шкіри anus i до m. sphincter ani externus; б) (nn. perineales), іннервують м’язовими гілками м’язи промежини (m. transversus perinei superficialis, m. bulbocavernosus, m. ischiocavernosus) та йдуть до шкіри промежини і калитки (у чоловіків) у вигляді задніх калиткових нервів (nn. scrotales posteriores) та великих соромітних губ (у жінок) у вигляді задніх губних нервів (nn. labiales posteriores). n. dorsalis penis (seu n. dorsalis clitoridis) іннервує печеристі тіла і шкіру статевого члена та периферію glans penis (у жінок – шкіру великих та малих соромітних губ тa клітор), m. transversus perinei profundus та m. compressor urethrae. Довгі гілки – м’язи та шкіру вільної нижньої кінцівки . (n. cutaneus femoris posterior), із S1–S3 – чутливий, з порожнини таза через підгрушоподібний отвір з-під нижнього краю великого сідничного м’яза, під широкою фасцією між m. semitendinosus et m. biceps femoris і розгалужується у шкірі задньої поверхні стегна до підколінної ямки. До шкіри regio glutealis задній шкірний нерв стегна віддає 2–3 нижніх нерви сідниці (nn. clunium inferiores), з-під нижнього краю великого сідничного м’яза. До шкіри промежини n. cutaneus femoris posterior віддає промежинні гілки (rr. perinealis). (n. ischiadicus), з L4–S3 – змішаний, найбільший . З порожнини таза через підгрушоподібний отвір, ззаду близнюкових м’язів і сухожилка внутрішнього затульного м’яза, ззаду квадратного м’яза стегна і спереду великого сідничного м’яза та заднього шкірного нерва стегна, на стегно на середині відстані між сідничим горбом та великим вертлюгом і вниз між півперетинчастим м’язом та двоголовим м’язом стегна до підколінної ямки. У верхньому куті підколінної ямки сідничий нерв розгалужується на дві гілки: товщу – великогомілковий нерв тоншу – загальний малогомілковий нерв. На шляху до підколінної ямки n. ischiadicus віддає м’язові гілки до внутрішнього затульного м’яза, верхнього та нижнього близнюкових м’язів, великого привідного м’яза, до капсули кульшового суглоба та до задньої групи м’язів стегна. (n. tibialis), з L4–S3 – мішаний, посередині підколінної ямки по всій її довжині, позаду підколінної вени і глибше на m. popliteus підколінної артерії, під сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза у гомілково-підколінний канал. У каналі спускається (між глибокими та поверхневими м’язами-згиначами), розгалужується на дві гілки – присередній та бічний підошвові нерви (йдуть в однойменних борознах). У підколінній ямці від великогомілкового нерва відходять м’язові гілки до м’язів поверхневої групи згиначів гомілки, суглобові гілки до колінного суглоба, міжкістковий нерв гомілки присередній шкірний нерв литки. (n. interosseus cruris) від n. tibialis у нижньому куті підколінної ямки, вниз, віддає гілки до кісток гомілки, до велико-малогомілкового синдесмозу. (n. Cutaneus surae medialis) під fascia cruris у борозні між бічною та присередньою головками литкового м’яза, супроводжуючи v. saphena parva. Пронизуючи фасцію n. cutaneus surae medialis стає підшкірним, з’єднується з n. cutaneus surae lateralis (яка є відгалуженням загального малогомілкового нерва), і далі під назвою литкового нерва. (n. suralis) позаду бічної кісточки віддає (rr. calcanei laterales) до шкіри бічного відділу regio calcanea i, по бічному краю стопи у вигляді (n. cutaneus dorsalis lateralis) до шкіри V пальця. На гомілці n. tibialis віддає: м’язові гілки до м’язів глибокого шару згиначів гомілки, суглобові гілки до надп’ятково-гомілкового суглоба, (rr. calcanei mediales) відходять позаду присередньої кісточки до шкіри присереднього відділу regio calcanea. (n. plantaris medialis) на підошві в присередній підошвовій борозні, іннервує присередню групу м’язів підошви (крім m. adductor hallucis та бічної головки m. flexor hallucis brevis) і 1 та 2 червоподібні м’язи. Plantaris medialis 3 (nn. digitales plantares communes), які, підійшовши до оcнови пальців у проміжку між довгим і коротким згиначами пальців і підошвовим апонeврозом по І, ІІ і ІІІ міжплеснових проміжках, розгалужуються кожний на 2 (nn. digitales plantares proprii). З продовженням 1 загального підошвового пальцевого нерва формується 7 шкірних гілок до пальців, іннервують шкіру підошвової та сусідніх обернених одна до одної поверхонь І–ІV пальців, шкіру тильної (дорсальної) поверхні дистальних фаланг цих пальців. (n. plantaris lateralis) є другою кінцевою гілкою n. tibialis. М’язові гілки до бічної групи м’язів підошви та квадратного м’яза стопи і на початку бічної підошвової борозни розгалужується на глибоку та поверхневу гілки. (r. profundus) іде у бічній підошвовій борозні й іннервує 3 і 4 червоподібні м’язи, усі mm. interossei, m. adductor hallucis i бiчну головку m. flexor hallucis brevis. (r. superficialis) на 2 загальні (nn. digitales plantares communes). (n. fibularis communis seu n. peroneus communis), з L4–S2 – мішаний. Іде вниз уздовж бічної стінки підколінної ямки, біля присереднього краю довгої головки двоголового м’яза стегна, і досягає головки малогомілкової кістки. Нерв огинає шийку малогомілкової кістки і на дві кінцеві гілки – поверхневий та глибокий малогомілковий нерви. (n. cutaneus surae lateralis) під fascia cruris по задній поверхні бічної головки литкового м’яза, віддавши (r. communicans fibularis) іннервує шкіру бічної поверхні проксимальних двох третин гомілки. Після цього волокна бічного та присереднього шкірного зливаються стовбуром під назвою n. suralis. (n. fibularis superficialis seu n. peroneus superficialis) вниз у верхньому м’язово-малогомілковому каналі, віддаючи довгому і короткому малогомілковим м’язам м’язові гілки, а потім як шкірний нерв спускається по зовнішній поверхні короткого малогомілкового м’яза. Далі, на середині гомілки пронизує фасцію гомілки і на кінцеві гілки – присередній та проміжний дорсальні шкірні нерви. (n. cutaneus dorsalis medialis) до присереднього краю тилу стопи над тримачами м’язів-згиначів, іннервує шкіру присереднього краю тилу та великого пальця стопи, а також шкіру обернених одна до одної поверхонь II–ІІІ пальців стопи (крім шкіри дистальних фаланг цих пальців). (n. cutaneus dorsalis intermedius) до бічного краю стопи над тримачами м’язів-розгиначів, іннервує шкіру бічної кісточки і віддає (nn. digitales dorsales pedis), іннервують шкіру обернених одна до одної поверхонь ІІІ, IV та V (n. fibularis profundus seu n. peroneus profundus) косо вниз від шийки малогомілкової кістки, крізь передню міжм’язову перегородку гомілки, йде у напрямі за ходом a. tibialis anterior i віддає м’язові гілки, іннервують передню групу м’язів гомілки. Далі як чутливий нерв, він проходить під тримачами м’язів-розгиначів і виходить на тил стопи, розгалужується на (nn. digitales dorsales pedis) - іннервують шкіру обернених одна до одної поверхонь І та ІІ пальців стопи (крім шкіри дистальних фаланг цих пальців). |