лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
(vv. diploicae) містяться в каналах губчатки кісток склепіння черепа, збираючи від них венозну кров, не мають клапанів, пройшовши через отвори у внутрішній пластинці кісток черепа, впадає в пазухи твердої оболони головного мозку і вени твердої оболони, через систему вен губчатки і випускних вен пазухи твердої оболони головного мозку сполучаються із зовнішніми венами голови. (vv. emissariae) проходить через отвори в кістках черепа, сполучаючи пазухи твердої оболони головного мозку із зовнішніми венами голови. ( v . emissaria parietalis ), ( v . emissaria mastoidea ), ( v . emissaria condylaris ); ( v . emissaria occipitalis ),та сплетення ( plexus venosus canalis nervi hypoglossi ); ( plexus venosus foraminis ovalis ); ( plexus venosus caroticus internus ). (vv. meningeae encephali) попарно супроводжують відповідні оболонні артерії, у них відсутні клапани. Найкрупнішою є (v. meningea media), яка супроводжує однойменну артерію і анастомозує з клино-тім'яною пазухою. З порожнини черепа через остистий отвір клиноподібної кістки, впадає в крилоподібне венозне сплетення. (vv. orbitale) дві крупні вени - верхня і нижня очні, клапанів не мають. (v. ophthalmica superior) проходить від присереднього кута ока назад по верхньому краю присередньої стінки очної ямки, супроводжуючи надочноямкову артерію. Через верхню очноямкову щілину заходить в середню черепну ямку, де відкривається в передній відділ печеристої пазухи твердої оболони. Верхня очна вена збирає кров від очного яблука, його зовнішніх м'язів, сльозової залози, зорового нерва, від решітчастої кістки та її слизової оболонки, від повік і сполучної оболонки ока (кон'юнктиви), Вена анастомозує з лицевою веною. (v. ophthalmica inferior) формується у нижньоприсередньому куті переднього відділу очної ямки із вен, що збирають кров від сльозового мішка і зовнішніх м'язів очного яблука. Вена проходить назад уздовж нижнього прямого м'яза очного яблука, анастомозуючи з верхньою очною веною. У задньому відділі розгалужується на дві гілки: одна гілка через верхню очноямкову щілину заходить в середню черепну ямку і впадає у печеристу пазуху твердої оболони, друга гілка виходить через нижню очноямкову щілину в підскроневу ямку (vv. encephali) поділяють на поверхневі і глибокі вени великого мозку, вени стовбура головного мозку і вени мозочка. (vv. superficiales cerebri) складаються з верхніх і нижніх вен великого мозку та середньої поверхневої вени великого мозку. Вони збирають кров від поверхонь півкуль великого мозку. Поверхневі вени великого мозку впадають в пазухи твердої оболони. До глибоких : ( vv . basales dextra et sinistra ), ( w . internae cerebri dextra et sinistra ) ( v . magna cerebri ). Вони збирають венозну кров від білої речовини півкуль великого мозку та їхніх основних ядер, стінок шлуночків і їх судинних сплетень. (v. basalis) формується на нижній поверхні лобової частки півкулі великого мозку в ділянці передньої пронизаної речовини. Передня вена великого мозку супроводжує (a.cerebri anterior). Середня глибока вена великого мозку супроводжує (a. cerebri media). Права і ліва основні вени впадають у велику вену великого мозку. (v. interna cerebri) формується в ділянці міжшлуночкового отвору. Права і ліва внутрішні вени великого мозку з'єднуються між собою і утворюють (v. magna cerebri) V. magna cerebri впадає в пряму пазуху твердої оболони. Вени стовбура головного мозку (vv. trunci encephali). До вен стовбура головного мозку належать середньомозкові вени, вени мосту і вени довгастого мозку. Вони впадають в основну вену, велику вену головного мозку або в пазухи твердої оболони. Основні вени мозочка - це верхні і нижні вени черв'яка і мозочка. Збирають кров від більшої частини мозочка. Верхні вени черв'яка і мозочка впадають у пряму пазуху твердої оболони і велику вену великого иозку . Нижні вени черв'яка і мозочка впадають у поперечну і нижню кам'янисту пазухи твердої оболони. 131. Позачерепні притоки внутрішньої яремної вени. Крилоподібне сплетення. Позачерепні притоки внутрішньої яремної вени збирають венозну кров від ділянок лицевого черепа, м'яких тканин голови, органів, м'язів і шкіри шиї. У внутрішню яремну вену впадають наступні венозні судини. (w. pharyngeae)- збирають кров від глоткового сплетення (plexus pharyngeus), розташоване на задній і бічних поверхнях глотки,у сплетення відтікає кров від глотки, м'якого піднебіння, слухової труби, потиличної частини твердої оболони головного мозку. (v. lingualis).- збирає кров із язика, під'язикової та піднижньощелепної слинних залоз. Язикова вена супроводжує однойменну артерію. Впадає у внутрішню яремну вену або у лицеву вену. (v. thyroidea superior). починається двома стовбурами, що супроводжують однойменну артерію. Ця вена впадає у внутрішню яремну вену, а інколи - в лицеву чи язикову вени. Вона збирає кров від гортані, щитоподібної та прищитоподібних залоз, груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. (v. facialis). починається в ділянці присереднього кута ока кутовою веною (v. angularis). V.angularis анастомозує з верхньою очною веною. А верхня очна вена впадає у печеристу пазуху твердої оболони головного мозку. Лицева вена збирає кров від м'яких тканин лобової і лицьової ділянок та ділянки піднижньощелепного трикутника, від носо-сльозової протоки, привушної слинної залози та жувального м'яза, слизової оболонки і стінок верхньощелепної пазухи, задніх зубів верхньощелепної зубної дуги, задньої частини коміркового відростка верхньої щелепи та ясен, що його вкривають, піднебінного мигдалика, бокової стінки глотки і м'якого піднебіння, м'язів та слизової оболонки дна ротової порожнини, під'язикової та піднижньощелепної слинних залоз. (v. retromandibular)йде донизу попереду вушної раковини, пронизує привушну слинну залозу, далі проходить позаду гілки нижньої щелепи і збоку від зовнішньої сонної артерії. На рівні кута нижньої щелепи впадає в лицеву вену або у внутрішню яремну вену,п ритоки: ( v . temporalis superficialis ), ( v . temporalis media ), ( v . transversa faciei ), ( vv . maxillares ). (plexus pterygoideus). міститься в ділянці підскроневої ямки і розташоване на поверхні бічного і присереднього крилоподібних м'язів, притікає кров від щічного і всіх жувальних м'язів, скронево-нижньощелепного суглоба, від передньої поверхні вушної раковини, зовнішнього слухового ходу, барабанної перетинки, від слизової оболонки барабанної порожнини, слухових кісточок, комірок соскоподібного відростка, від слизової оболонки носової порожнини, від твердої оболони головного мозку середньої черепної ямки, від привушної слинної залози, анастомозує з печеристою пазухою твердої оболони головного мозку через венозне сплетення овального отвору. Кров від крилоподібного сплетення відтікає у занижньощелепну вену за допомогою верхньощелепних вен. 133. Зовнішні та передні яремні вени: утворення, топографія, притоки. (v. jugularis externa) формується в ділянці під вушною раковиною біля переднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м'яза на рівні кута нижньої щелепи при злитті двох її крупних приток - передньої і задньої. Передньою притокою є анастомоз із занижньощелепною веною, яка впадає у внутрішню яремну вену, а задньою притокою є задня вушна вена, яка анастомозує з потиличною веною, що переважно впадає в хребтову вену. Прямує донизу по зовнішній поверхні груднинно-ключично-соскоподібного м'яза і прикрита підшкірним м'язом шиї. Впадає в кінцевий відділ внутрішньої вени або у венозний кут, що утворюється при злитті підключичної і внутрішньої яремної вен. Впадають такі судини: - ( v . auricularis posterior ). Збирає кров від м'яких тканин соскоподібної ділянки та ділянки, що розташована позаду вушної раковини, а також від її задньої поверхні. На рівні кута нижньої щелепи вона вливається у зовнішню яремну вену. Задня вушна вена анастомозує з потиличною веною і соскоподібною випускною веною; (v. jugularis anterior). формується з дрібних вен, що збирають кров від м'яких тканин підборідної ділянки. Йде по зовнішній поверхні щелепно-під'язикового м'яза, а нижче- по передній поверхні грудниннопід'язикового м'яза. Передня яремна вена пронизує передтрахейну пластинку шийної фасції і заходить у міжфасційний надгруднинний простір, повертає вбік і позаду груднинно-ключично-соскоподібного м'яза впадає у кінцевій відділ зовнішньої яремної вени або в підключичну вену. Інколи права і ліва передні вени зливаються, утворюючи серединну вену шиї, яка переважно впадає у ліву плечо-головну вену. У надгруднинному просторі часто права і ліва передні яремні вени з'єднуються між собою поперечним анастомозом,- (arcus venos us jugularis); - надлопаткова вена (v. suprascapularis). Вона формується у верхній частині лопаткової ділянки і супроводжує однойменну артерію. Надлопаткова вена збирає кров від надостьового і підостьового м'язів і впадає в кінцевий відділ зовнішньої яремної вени або в підключичну вену; - поперечні вени шиї (vv. transversae cervicis; vv. transversae colli. Вони збирають кров від глибоких м'язів шиї, м'яза-підіймача лопатки, ремінного м'яза шиї і ромбоподібних м'язів, а також від шкіри цих ділянок. Поперечні вени шиї впадають у кінцевий відділ зовнішньої яремної вени або у підключичну вену. 134. Плечо-головні вени: утворення, топографія, притоки. (v. brachiocephalica dextra). Формується позаду правого груднинно-ключичного суглоба. Вена прямує вниз по внутрішній поверхні правого краю ручки груднини, прилягаючи до купола правої пристінкової плеври. На рівні з'єднання правого І ребрового хряща з грудниною права плечо-головна вена з'єднується з лівою плечо-головною веною, утворюючи верхню порожнисту вену. (v. brachiocephalica sinistra) Утворюється позаду груднинно-ключичного суглоба. Вена проходить позаду ручки груднини і загруднинної залози. Позаду лівої плечо-головної вени розташовані плечо-головний стовбур, ліві загальна сонна і підключична артерії, ліві блукаючий і діафрагмовий нерви. На рівні з'єднання правого І ребрового хряща з грудниною ліва плечо-головна вена з'єднується з правою плечо-головною веною, утворюючи верхню порожнисту вену. Притоки плечо-голоених вен: (w. thyroideae inferiores). -збирають кров від непарного (plexus thyroideus impar),розташоване на передній поверхні шийної частини трахеї та нижніх ділянок щитоподібної залози. В нього відтікає кров від щитоподібної та прищитоподібних залоз, гортані, глотки, трахеї, стравоходу, підпід'язикових м'язів. (v. vertebralis).початок в потиличній ділянці біля заднього півкола великого отвору. Потім ця вена заходить у поперечний отвір першого шийного хребця, опускається вниз, супроводжуючи хребтову артерію і утворюючи навколо неї венозне сплетення. Вийшовши із поперечного отвору VI шийного хребця (інколи VII шийного хребця), огинає спереду підключичну артерію і впадає в плечо-головну вену. У хребтову вену впадають судини, які збирають кров від потиличної кістки, глибоких м'язів шиї, шийних частин глибоких м'язів спини, від внутрішніх хребтових венозних сплетень. (v. cervicalis profunda; v. colli profunda)-початок в ділянці задньої дуги першого шийного хребця від (plexus venosus vertebralis externus posterior) і (plexus venosus suboccipitalis). Вона збирає кров від м'язів і фасцій потиличної ділянки. Глибока шийна вена проходить вниз позаду поперечних відростків шийних хребців і впадає переважно в кінцевій відділ хребтової вени або в плечо-головну вену неподалік від вічка хребтової вени. Притоки плечо-головних вен, які збирають кров від тулуба ((vv. thoracicae internae), (v. intercostalis suprema dextra), (v. intercostalis superior sinistra, дрібні вени, по яких відтікає кров від органів 1середостіння { (vv. thymicae), (vv. pericardiacae), (vv. pericardiaco-phrenicae), (vv. mediastinales), (vv. tracheales), (vv. bronchiales), (vv. oesophageales). 135. Верхня порожниста вена: топографія, корені, притоки. (v. cava superior) Це товстий і короткий безклапанний венозний стовбур, який знаходиться справа і дещо позаду від висхідної аорти у передньому середостінні. Утворюється шляхом злиття (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra) позаду з'єднання I-го правого ребрового хряща з грудниною. Звідси v. cava superior прямує вертикально вниз і, досягнувши рівня з'єднання ІІІ-го правого ребрового хряща з грудниною, впадає у праве передсердя. Верхня порожниста вена міститься позаду загруднинної залози і передньої частини правої легені, спереду — кореня правої легені, зліва — від правої легені і правого діафрагмового нерва, справа і позаду від висхідної аорти. Притоки верхньої порожнистої вени. - (v. azygos); - (vv. pericardiacae); (vv. mediastinales). Верхня порожниста вена збирає венозну кров з трьох джерел: - вен голови та шиї; - вен верхніх кінцівок; - вен стінок грудної і, частково, черевної порожнин. (v. azygos) Утворюється в місці впадіння у (v. lumbalis ascendens dextra) і (v. subcostalis dextra),це корені непарної вени. Непарна вена підіймається у задньому середостінні справа від хребта, грудної аорти і грудної протоки, спереду від правих задніх міжребрових артерій і позаду від стравоходу. На рівні III-IV грудних хребців v. azygos утворює (arcus venae azygi), якою огинає корінь правої легені і впадає у v. cava superior. 136. Вени грудної порожнини: внутрішні грудні, непарна і напівнепарна вена, їх топографія,притоки. (vv. thoracicae internae) - на передній стінці грудної порожнини, супроводжують однойменні артерії (дві вени супроводжують одну артерію), збирають венозну кров з утворів, які кровопостачаються внутрішньою грудною артерією, впадають у плечоголовну вену. (venа azygos) – починається V. Lumbalis ascendens dextra,з якою вони відділені діафрагмою, підіймається вздовж хребта справа, приймає притоки:( vv . Intercostals posteriores );. ( vv . subcostales );( vv . phrenicae superiores )( vv . esofageales ) ( vv . bronchiales ) - збирають венозну кров з бронхів і легенів;( vv . mediastenales );( vv . pericardiacae ае).Впадає у верхню порожнисту вену. (v. hemizygos) - починається v. Lumbalis ascendens sinistra, підіймається вздовж хребта зліва, приймає притоки, які збирають венозну кров зі стінок і органів лівої половини грудної порожнини. Впадає в непарну вену. Виділяють ще (v. hemizygos accessoria), яка збирає венозну кров з верхньої частини лівої половини грудної порожнини і впадає в півнепарну вену. 137. Нижня порожниста вена: топографія,корені,притоки. утворюється при злитті vv . Iliacae communes – найбільші притоки(збирають кров і нижніх кінцівок,стінки і вмісту тазу,передньої стінки живота) на рівні Л4 і розташована на правій половні передньої поверхні хребтового стовпах. голотопічно: -спереду – 12-ти паа кишка, підшлункова,печінка -зліва – аорта Притоки: -вісцеральні: vv . Hepaticae від печінки, vv renales від нирки,сечоводу(верхньої третини) , vv suprarenales від наднирника, vv testiculares від яєчника, vv ovarica ) від яєчка -парієтальні: vv . Lumbales (4) – кров від задньої черевної станки і спинного мозку і оболон, vv . Lumbales ascendentes солучають між собою в. люмбалес, vv . Phrenicae inferior – кров від діафрагми 138. Ворітна вена печінки: топографія, корені, притоки Утворюється при злитті трьох коренів ( v . lienalis . v . mesenterica inf et sup ) за головкою підшлункової. притоки: vv . paraumbilicalis , v . cystica , v . prepylorica , v . Gastrica dext et sinister , корені. в печінку входить в складі печінково12-типалокишк. Зв’язку. Де вона розтащована між . після входу в печінку розгажується на праву і ліву гілки. V . interlobularis –останє розгалуженя(найдрібніше) 139. Порто-кавальні і кава-кавальні анастомози 1   40. Вени верхньої і нижньої кінцівки, класифікація,топографія1   41. Лімфатична система, їх морфо-функціональна характеристика. Грудна протока і права лімфатична протока, їх корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.До лімфатичних стовбурів (trunci lymphatici) належать: 1) (truncus subclavius): правий (dexter), лівий (sinister) – збирає лімфу з верхніх кінцівок; 2) (truncus jugularis): правий (dexter), лівий (sinister) – збирає лімфу від голови та шиї; 3) (truncus bronchomediastinalis): правий (dexter) та лівий (sinister) – збирає лімфу від органів і стінок грудної порожнини. 4) (truncus lumbalis): правий (dexter) та лівий (sinister) – збирає лімфу від нижніх кінцівок (membra inferiora). 5) (trunci intestinales) – це декілька непостійних судин, які утворюються з виносних лімфатичних судин брижових лімфатичних вузлів. І впадають в поперековий стовбур,або грудну потоку(зліва) Перші три правих стовбура зливаються і утворюють ductus lymphaticus dexter. Права лімфатична протока збирає лімфу з: правої половини голови;правої половини шиї правої верхньої кінцівки органів і стінок правої половини грудної порожнини (ductus thoracicus) Грудна протока формується в черевній порожнині на рівні ХІІ грудного – ІІ поперекового хребців при злитті правого та лівого поперекового стовбурів (truncus lumbalis). Розміщена в задньому і верхньому середостінні. Має розширення – молочна цистерна (cisterna chyli). Грудна протока ( ductus thoracicus ) має: ( pars abdominalis ); ( pars thoracica ); ( pars cervicalis ); та (arcus ductus thoracici) – огинає купол лівої легені і впадає в лівий венозний кут. (angulus venosus sinister) Грудна протока збирає лімфу з: нижніх кінцівок органів і стінок тазової порожнини );органів і стінок черевної порожнини органів і стінок лівої половини грудної порожнини); лівої половини голови , лівої половини шиї;лівої верхньої кінцівки . |