лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
126. Аорта: частини, топографія. Черевна аорта: гілки,ділянки кровопостачання. Аорта (aorta) розташована ліворуч від серединної стрілової (сагітальної) площини і складається із трьох частин: висхідна частина, дуга аорти і низхідна частина, яка в свою чергу поділяється на грудну і черевну частини. Початкова частина аорти - (pars ascendens aortae; aorta ascendens). Вона починається розширенням –(bulbus aortae),прямує догори позаду і дещо праворуч від легеневого стовбура, а на рівні з’єднання правого ІІ ребрового хряща з грудниною переходить у дугу аорти. Дуга аорти (arcus aortae) обернена опуклістю догори, проходить косо спереду назад і ліворуч, огинаючи зверху початок лівого головного бронха. Вона починається попереду на рівні правого ІІ ребрового хряща, а позаду прилягає до лівого боку тіла IV грудного хребця, переходячи в низхідну частину аорти. У цій ділянці аорта частково звужена- (isthmus aortae). Верхня точка дуги аорти розташована переважно на рівні перших ребрових хрящів. (pars descendens aortae; aorta descendens), є найдовшим відділом аорти, що проходить від рівня IV грудного хребця до рівня IV поперекового хребця, де вона роздвоюється на праву і ліву загальні клубові артерії- (bifurcatio aortae),складається з грудної і черевної частин аорти. Черевна частина аорти, pars abdominalis aortae, розташована нижче діафрагми в заочеревинному просторі. Верхньою межею -є рівень ХІІ грудного хребця, нижньою – ІV – V-й поперековий хребець. Праворуч від черевної аорти знаходиться vena cava inferior. В верхній частині до її поверхні прилягає тіло підшлункової залози, селезінкова вена, v. lienalis, та ліва ниркова вена, v. renalis sinistra. Нижче тіла підшлункової залози, спереду аорти розташована нижня частина дванадцятипалої кишки, а ще нижче – корінь брижі тонкої кишки. Від черевної аорти відходлять rami parietales, парні, виняток складає серединна крижова артерія, a. sacralis mediana.та rami viscerales, поділяються на непарні та парні. Пристінкові: 1. a. phrenica inferior, парна, кровопостачає діафрагму і надниркову залозу верхніми наднирковими артеріями, aа. suprarenalеs superiоrеs. 2. aa. lumbales, на рівні Т ХІІ – L IV хребців. Кожна відгалужує спинну гілку, r. dorsalis, до м’язів і шкіри поперекової ділянки, а вона, в свою чергу, - спинномозкову гілку, r. spinalis, що кровопостачає спинний мозок і його оболони. 3., a. sacralis mediana, відгалужується знизу біфуркації аорти і прямує до куприка, де закінчується у куприковому клубочку, glomus coccygeum. Від неї відходять, aa . lumbales imae та rr . sacrales laterales . Непарні нутрощеві: 1. truncus coeliacus , короткий стовбур довжиною Початок від передньої поверхні черевної аорти на рівні тіла Т ХІІ хребця, нижче hiatus aorticus. Черевний стовбур поділяється на три кінцеві гілки: ліву шлункову артерію, загальну печінкову артерію та селезінкову артерію. 2. а. mesenterica superior, початок від передньої поверхні черевної аорти на рівні І поперекового хребця, проходить між нижнім краєм підшлункової залози та горизонтальною частиною дванадцятипалої кишки, далі рівні ІІ поперекового хребця проникає у брижу тонкої кишки, 3., a. mesenterica inferior , відгалужується від черевної аорти на рівні ІІІ-го поперекового хребця, іде позаочеревинно, посилаючи наступні гілки: а. аscendens; a. colica sinistra, до низхідної ободової кишкиaa. sigmoideae, a rectalis superior- кровопостачає верхню третину прямої кишки і анастомозує з a rectalis media (з a.iliaca interna) та сигмоподібними артеріями. Парні нутрощеві: 1. a. suprarenalis media, відгалужується нижче верхньої брижової артерії і проникає у паренхіму надниркової залози, де анастомозує з a. suprarenalis superior et inferior. 2. a.renalis, починається на рівні 1-го поперекового хребця товстою судиною. Права ниркова артерія лежить позаду v. cava inferior, а ліва – позаду pancrea, кровопостачає також капсулу нирки, сечовід, а надниркову залозу гілкою - a. suprarenalis inferior. 3. (яєчникова, a. ovarica), починається на рівні 2-го поперекового хребця у вигляді тонких і довгих судин, що досягають статевих залоз. Яєчкова артерія проходить через пахвинний канал у складі структур сім’яного канатика, а яєчникова артерія – у товщі підвішу вальної зв’язки яєчника. 127. Загальна, внутрішня і зовнішня клубові артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. a.iliaca communis, з кожного боку досягає рівня крижово-клубового суглоба, де поділяється на, aa. iliacae externa et interna. 1) (а. iliaca externa) прямує вздовж присереднього краю великого поперекового м’яза і на рівні пахвинної зв’язки продовжується у, а.femoralis. Відгалуджує: a. epigastrica inferior, залягає у товщі бічної пупкової складки і анастомозує з верхньою надчеревною артерією. Відгалужує –r. pubicus, артерію , a. cremasterica, a. ligamenti teretis uteri. r. pubicus, кровопостачає пірамідний м’яз та нижню частину прямого м’яза живота, лобковий симфіз, r. obturatorius, анастомозує з (з a. iliaca interna), утворюючи “corona mortis” a. cremasterica, входить у склад структур сім’яного канатика, кровопостачає його оболонки, оболонки яєчка (зокрема m. cremaster), а у жінок - артерія круглої зв’язки матки, a. ligamenti teretis uteri, кровопостачає стінку матки, її круглу зв’язку та великі соромітні губи. 2) a. circumflexa ilium profunda, проходить паралельно пахвинній зв’язці та клубовому гребеню і кровопостачає m. iliacus та m. transversus abdominis. (a. iliaca interna) на рівні верхнього краю великого сідничного отвору поділяється на передній і задній, які започатковують, відповідно, нутрощеві і пристінкові гілки. Задній стовбур продовжується у a. glutea superior, яка виходить з порожнини малого таза крізь над грушоподібний отвір. Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії: 1. a. iliolumbalis, r. lumbalis, кровопостачає великий поперековий м’яз та квадратний м’яз попереку, та r. iliacus, – однойменні кістку та м’яз. Спинномозкова гілка, r. spinalis, проникає у хребтовий канал і кровопостачає оболони спинного мозку. A. iliolumbalis анастомозує з a. circumflexa ilium profunda. 2. Бічні крижові артерії, aa. sacrales laterales, кровопостачають крижову кістку, м’яз-підіймач відхідника і грушоподібний м’яз, стовбури крижового сплетення. 3. Верхня сіднична артерія, a. glutea superior, r. superficialis, та r. profundus, кровопостачає сідничні м’язи та кульшовий суглоб. 4. Нижня сіднична артерія, a. glutea inferior, проходить крізь підгрушоподібний отвір з сідничним нервом та внутрішньою соромітною артерією. Відгалужує супутню артерію сідничного нерва, a. comitans n. ischiadici і кровопостачає великий сідничний м’яз. 5. Затульна артерія, a. obturatoria, , r. pubicus, проходить крізь затульний канал і кровопостачає m. obturatorius externus. Своєю кульшовозападинною гілкою, r. acetabularis, вона проникає у товщу зв’язки головки стегнової кістки, живить її та головку стегнової кістки. Нутрощеві гілки внутрішньої клубової артерії: 1. a. umbilicalis, є головною гілкою внутрішньої клубової артерії у плода. У дорослих, від початкової частини пупкової артерії відходять гілки до верхівки сечового міхура – верхні міхурові артерії, aa. vesicales superiores , гілки до нижнього відділу сечовода, rr. ureterici, та артерії сім’явиносної протоки у чоловіків, a. ductus deferentis. 2. а. vesicalis inferior, кровопостачає нижню частину сечового міхура, передміхурову залозу, сім’яні пухирці, анастомозуючи з верхньою міхуровою артерією. 3. а. uterina, -a. vaginalis, r. ovaricus, , r. tubarius, вона анастомозує з яєчниковою артерією. 4. a. azygos vaginae, 5. a. rectalis media, кровопостачає ампулу прямої кишки, передміхурову залозу і сімяні пухирці та піхву. 6. a. pudenda interna, виходить з порожнини таза крізь підгрушоподібний отвір, Гілки :a. rectalis inferior, кровопостачає відхідниковий канал і жирове тіло сідничо-відхідникової ямки; a. perinealis, кровопостачає сечостатеву діафрагму; rr. scrotales/labialеs posteriores;, a. urethralis; a. bulbi penis/vestibuli vaginae;, a. profunda penis/clitoridis. 128. Стегнова та підколінна артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Стегнова артерія (a.femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, виходить через (lacuna vasorum) на передньомедіальну поверхню стегна в межах стегнового трикутника, а потім направляється в провідний канал, виходить з каналу через сухожильну щілину на задню поверхню стегна, переходячи в підколінну артерію. Від стегнової артерії відходять три поверхневі артерії і глибока артерія стегна. До поверхневих артерій відносяться: поверхнева надчеревна артерія, поверхнева артерія огинаюча клубову кістку, зовнішні статеві артерії. Всі ці гілки відходять від стегнової артерії на її початку (під пахвинною зв’язкою) і кровопостачають шкіру відповідних ділянок. Глибока артерія стегна – найбільша гілка стегнової артерії, артерію огинаючу стегнову кістку і латеральну артерію огинаючу стегнову кістку, проникаючі артерії в кількості трьох досягають задніх м’язів стегна і їх кровопостачають. Гілки глибокої артерії стегна широко анастомозують з гілками підколінної артерії; Підколінна артерія (a. poplitea) –продовження стегнової артерії, розташовується в глибині підколінні ямки і віддає п’ять гілок: бічна верхня колінна артерія, присередня верхня колінна артерія, бічна нижня колінна артерія, при середня нижня колінна артерія і середня колінна артерія. Гілки приймають участь в утворенні колінної артеріальної сітки. 129. Артерії гомілки і стопи, топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Підколінна артерія при вході в гомілково-підколінний суглоб ділиться на передню і задню великогомілкову артерії. Передня великогомілкова артерія через верхній отвір міжкісткової мембрани потрапляє на передню поверхню гомілки, проходить між м’язами передньої групи до стопи, де переходить в тильну артерію стопи. На своєму шляху передня великогомілкова артерія віддає гілки: задню і передню поворотні великогомілкові артерії, які приймають участь у формуванні колінної суглобової сітки; передні присередні кісточкові артерії, які приймають участь у формуванні відповідних кісточкових сіток. Безпосереднє продовження передньої великогомілкової артерії є тильна артерія стопи, яка тягнеться по всій тильній поверхні стоп. Тильна артерія стопи віддає гілки: присередня та бічна передплеснові артерії, дугоподібну артерію. Дугоподібна артерія анастомозує з бічною передплесновою артерією з утворенням тильної артеріальної дуги стопи. Від дуги відходять тильні плеснові артерії, які діляться на дві тильні артерії пальців. Кінцевими гілками тильної артерії стопи є глибока підошвова гілка, яка анастомозує з підошвовою дугою. Перша тильна плеснова артерія, яка кровопостачає дорсальну поверхню першого пальця стопи. Задня великогомілкова артерія є безпосереднім продовженням підколінної артерії, розташовується в гомілково-підколінному каналі і позаду медіальної кісточки ділиться на медіальну і латеральну підошвові артерії, які приймають участь в формуванні підошвової дуги від останньої відходять підошвові плеснові артерії, які продовжуються в загальні підошвові пальцеві артерії, а останні поділяються на власні підошвові пальцеві артерії. Крім того, від підошвових плесневих артерій відходять передні та задні проникаючі гілки, які приймають участь в утворенні вертикальної дуги стопи. По ходу задньої великогомілкової артерії відходять наступні гілки: малогомілкова огинальна гілка, малогомілкова артерія, бічна кісточкова гілка, яка приймає участь в формуванні бічної кісточкової сітки. 130. Внутрішня яремна вена: топографія, притоки. (v. jugularis interna) є безпосереднім продовженням сигмоподібної пазухи твердої оболони головного мозку, починається на рівні яремного отвору основи черепа. У яремному отворі вена займає більшу частину його заднього відділу, попереду розташовані язико-глотковий (IX), блукаючий (X), додатковий (XI) черепні нерви, а також оболонна гілка блукаючого нерва та задня оболонна артерія. Початковий відділ має розширення-- (bulbus superior venae jugularis). Спочатку опускається вниз позаду внутрішньої сонної артерії, а потім збоку від неї, а нижче - позаду загальної сонної артерії. Від рівня верхнього краю щитоподібного хряща і донизу внутрішня яремна вена проходить разом із загальною сонною артерією та блукаючим нервом у спільній фасціальній піхві, утворюючи судинно-нервовий пучок шиї. Кінцевий відділ внутрішньої яремної вени знову розширюється- (bulbus inferior venae jugularis). У верхній частині нижньої цибулини яремної вени і в місці її злиття з підключичною веною розташовані клапани. З'єднавшись на рівні груднинно-ключичного суглоба, ці дві вени утворюють з правого і лівого боків відповідну плечо-головну вену. Місце з'єднання внутрішньої яремної і підключичної вен -венозним кутом. Усі притоки внутрішньої яремної вени поділяють на дві групи — внутрішньочерепні та позачерепні. Внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени :пазухи твердої оболони головного мозку, вени великого мозку, вени стовбура головного мозку і мозочка, вени губчатки, випускні вени, вени твердої оболони головного мозку, а також очні вени і вени лабіринту. Позачерепні притоки внутрішньої яремної вени збирають венозну кров від ділянок лицевого черепа, м'яких тканин голови, органів, м'язів і шкіри шиї. У внутрішню яремну вену впадають :(w. pharyngeae). (v. lingualis). (v. facialis). (v. retromandibularis). 131. Внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени. (sinus durae matris) є своєрідними венозними судинами, їхні стінки утворені листками твердої оболони. Клапани в пазухах відсутні. (sinus sagittalis superior) йде вздовж верхнього краю серпа великого мозку, залягаючи в однойменній борозні кісток склепіння черепа, від рівня сліпого отвору лобової кістки до ділянки внутрішнього потиличного виступу, де вливається у стік пазух (confluens sinuum). У просвіт верхньої стрілової пазухи відкриваються вени твердої оболони головного мозку, поверхневі вени великого мозку, вени губчатки і випускні вени. (sinus sagittalis inferior) проходить у товщі нижнього вільного краю серпа великого мозку спереду назад. На рівні переднього краю намета мозочка задній кінець нижньої стрілової пазухи впадає у пряму пазуху. У нижню стрілову пазуху впадають вени серпа великого мозку та прилеглих до нього ділянок твердої оболони головного мозку. (sinus rectus) проходить у серединній стріловій площині вздовж лінії з'єднання заднього відділу серпа великого мозку з наметом мозочка і є його похідною. В передній кінець впадає (v. magna cerebri)- збирає кров від глибоких ділянок мозку. Задній кінець прямої пазухи у – (confluens sinuum), що розташований в ділянці внутрішнього потиличного виступу. Інколи ця пазуха впадає у праву або ліву поперечну пазуху. (sinus occipitalis) проходить у товщі краю серпа мозочка по лінії його прикріплення до внутрішнього потиличного гребеня. Верхній кінець потиличної пазухи відкривається в стік пазух, а нижній її кінець роздвоюється на (sinus marginales dexter et sinister). Крайові пазухи оточують позаду та з боків великий отвір потиличної кістки і впадають у кінцевий відділ відповідної сигмоподібної пазухи. Функцію прямого венозного шунта між стоком пазух та правою і лівою сигмоподібними. (confluens sinuum) збирає венозну кров від верхньої і нижньої стрілових пазух, великої вени великого мозку і потиличної пазухи. Із стоку пазух венозна кров відтікає у праву і ліву поперечні пазухи. (sinus transversus) залягає в однойменній борозні потиличної луски вздовж заднього краю намета мозочка, переходить у сигмоподібну пазуху. У поперечну пазуху з кожного боку впадають поверхневі верхні і нижні потиличні вени великого мозку, потилична і задня скронева вени губчатки, вени прилеглих ділянок твердої оболони головного мозку. (sinus sigmoideus) парна - права й ліва, залягає в однойменній борозні на внутрішній поверхні тім'яної кістки, потиличної луски і соскоподібного відростка скроневої кістки. З кожного боку впадає верхня кам'яниста пазуха, а в її нижній відділ - виросткова випускна вена. (sinus cavernosus) - парна - права й ліва, розміщена на внутрішній основі черепа з боків від турецького сідла. В передній відділ кожної печеристої пазухи впадають клино-тім'яна пазуха і верхня очна вена. (sinus sphenoparietal) також парна, розміщена вздовж заднього вільного краю малого крила клиноподібної кістки між листками твердої оболони, що прикріплюються до цього краю. Ця пазуха відкривається в передній відділ печеристої пазухи. (sinus petrosus superior) - парна, проходить в однойменній борозні вздовж верхнього краю кам'янистої частини скроневої кістки, сполучаючи печеристу пазуху з початковою ділянкою сигмоподібної пазухи. Впадає (v. aqueductus vestibuli), яка збирає кров від півколових проток і маточки внутрішнього вуха, виходить через водопровід присінка. (sinus petrosusinferior) - парна, проходить в однойменній борозні вздовж заднього краю кам'янистої частини скроневої кістки, сполучаючи задню частину печеристої пазухи з верхньою цибулиною внутрішньої яремної вени. В нижню кам'янисту пазуху впадають (w. Labyrinthi)- збирають кров від завитки внутрішнього вуха, стінок внутрішнього слухового ходу і (VIII черепний нерв). (plexus basilaris) -в ділянці схилу , позаду спинки сідла клиноподібної кістки і залягає між листками твердої оболони., побудоване з переплетених між собою венозних судин, анастомозує з правою і лівою печеристими пазухами, з правою і лівою нижніми кам'янистими пазухами, а внизу, в ділянці великого отвору потиличної кістки, з'єднується з переднім і заднім внутрішніми хребтовими венозними сплетеннями. |