Главная страница
Навигация по странице:

  • 102. Нирки: розвиток, топографія, будова, іннервація, кровопостачання.

  • Верх. кінець л.нирки

  • Нижній кінець л. нирки

  • Ворота нирки проектуються

  • 103. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник: топографія, будова, іннервація, кровопостачання. У сечоводі

  • Чоловічий сечівник

  • 104.Чоловічі статеві органи: яєчко, над’яєчко, сім’явиносна протока: топографія, будова. Іннервація та кровопостачання яєчка. Оболонки яєчка, сім’яний канатик, його складові частини.

  • 105. Передміхурова залоза, сім’яні пухирці, цибулиносечівникові залози: топографія, будова, іннервація, кровопостачання. Анатомія зовнішніх чоловічих статевих органів.

  • Цибулинно - сечівникова залоза

  • Внутрішні жіночі статеві органи: топографія, будова, кровопостачання, інервація.

  • Матка Топографія

  • Власна зв’язка яєчника

  • лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини


    Скачать 1.55 Mb.
    Название1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
    Анкорлекции по анатомии человека
    Дата18.05.2023
    Размер1.55 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаанатомия.doc
    ТипДокументы
    #1142065
    страница13 из 26
    1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26

    Середнє середостіння, містить перикард до укладеного в ньому серцем і внутрішньоперикардіальну відділами великих судин, біфуркацію трахеї і головні бронхи, 4 легеневі артерії і вени, діафрагмальний нерви, лімфатичні вузли.

    102. Нирки: розвиток, топографія, будова, іннервація, кровопостачання.

    3 стадії розвитку: пронефрос; мезонефрос; метанефрос.
    REN- 2поверхні: передня та задня, 2краї: медіальний (має заглиблення – ниркову пазуху) та латеральний, 2кінці: верхній та нижній. Вхід в пазуху -воротами нирки, в яких розташована ниркова ніжка (з ниркової артерії, ниркової вени, ниркової миски, ниркового нервового сплетення). Верх. кінець л.нирки верхнього краю XI ребра, пр. - ХІ межреберья. Ворота л. нирки ХІІ ребра, пр. - нижче XII ребра. Передня проекція ниркових воріт між зовнішнім краєм прямого м'яза живота і реберної дугою, тобто справа співпадає з проекційної точкою жовчного міхура. Нижній кінець л. нирки по лінії, що сполучає нижні точки X ребер, правої - на 15-2 см нижче. Нирки проектуються на рівні XII грудного, I і II (іноді і III) поперекових хребців, причому зовнішній край нирок відстоїть від серединної лінії приблизно на 10 см. Ворота нирки проектуються на рівні тіла I поперекового хребця. Межі: пер-печінка, правий згин ободової кишки, мед.-шлунок, підшлункова, порожня, лат.-селезінка. Нирка вкрита волокнистою капсулою. До неї зовні прилягає шар жирової клітковини, що утворює жирову капсулу. Ззовні від жирової капсули розташована щільна сполучнотканинна перетинка - ниркова фасція, яка складається з передниркового та позаниркового листків . Біля верхніх кінців та бічних країв ці листки зростаються.
    Структурно – функціональною одиницею нирки є нефрон (nephronum), який складається з ниркового тільця Мальпігі (corpusculum renale) та канальця нефрона (tubulus nephroni) Складовими частинами нирки є паренхіма і строма. Паренхіма з 2 шарів: зовн. кіркового (cortex renalis) і вн. мозкового (medulla renalis) , має 5 сегментів: верхній, верхній передній, нижній передній, нижній, задній.
    Нирк. піраміда: прямі нирк.канальці утвор. петлі нефронів, збірні ниркові канальці. Верхівки 2-3 пірамід=1 сосочок, 2-3 сосочка в малу чашечку, 6-8 малих чашечок з них 2-3 з’єдн. і утвор. вел. чашечку, 2-3 вел.чашечок утвор. широку заг.ниркову миску.
    Кровопостачання: a.renalis від черевної.частини аорти→aa.segmentalis→ aa.interlobares→aa.arcuatae→ aa.interlobulares→a.glomerularis afferentiss→rete→ a.glomerularis efferens, a.renalis accessoria
    Іннервація:
    Симпатичні від ganglion coeliaca та ganglion mesentericus superior.Парасимпатичні волокна від n. vagus.

    103. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник: топографія, будова, іннервація, кровопостачання.
    У сечоводі (звуженою частиною ниркової миски, впад.у сеч. міхур) розрізняють три частини:
    1.Черевну частину ( pars abdominalis )
    2.Тазову частину (pars pelvica)
    3.Внутрішньостінкову частину ( pars intramuralis ) .

    Сечовід має три звуження:

    1.На початку сечоводу.

    2.В ділянці переходу черевної частини в тазову, на рівні межової лінії таза.

    3.У місці впадіння сечоводу в сечовий міхур, де ширина його просвіту не перевищує 3 – 4 мм.
    Кровопостачання:
    Верхня діл: rr. uretri від a. renalis та a. terticularis.
    Сер.ділянка – rr. uretri що відходять від 1) aorta abdominalis; 2) a. iliaca communis; 3) a. iliaca interna.
    Нижня – гілки від a. rectalis media та a. vesicalis inferior.
    Іннервація :
    Симпатичні волокна від plexus renalis ( від нього plexus utericus )
    Парасимпатичні волокна від n. splanchnicus pelvicis.

    Сечовий міхур ( vesica urinaria ) у малому тазі за лобковим симфізом (в наповненому стані випинається в черевну порожнину на 2 – 3 см вище рівня симфізу). Зовні розрізняють такі частини сечового міхура:

    верхівку (apex vesicae urinariae), верхньопередня частина якої обернена до передньої черевної стінки;

    дно ( fundus vesicae ) задньонижня частина, яка звужується донизу і формує

    шийку (cervix vesicae) сечового міхура;

    тіло (corpus vesicae) – найширша частина сечового міхура, що міститься між його верхівкою та дном.


    Синтопія: У чол. позаду- сім’яні пухирці, ампули сім’явиносних проток та пряма кишка; зверху – петлі тонкої кишки (сліпа кишка, червоподібний відросток, сигмоподібна ободова); знизу – передміхурова залоза. У жін . позаду – матка і піхва; зверху – матка; знизу – сечостатева діафрагма.

    Біля бічних стінок органа проходить сім'явиносна протока, а назад і вище від неї — сечовід. Вище дна органа, між ним і маткою, проникає очеревина, утворюючи міхурово-маткову заглибину.
    Кровопостачання здійснюється системою a. iliaca interna:
    1) a. vesicalis superior 
    від a. umbilicalis;
    2) a. vesicalis inferior
     безпосередньо від a. iliaca interna.
    Відтік венозної крові відбувається в міхурове венозне сплетення.
    Іннервація :
    Симпатичні волокна від plexus hypogastricus inferior (plexus vesicalis) Парасимп. від n. splanchnicus pelvisic.

    Чоловічий сечівник
    : Uretra .
    Частини: Простатична, перетинчаста, губчаста.
    Топографія: Знаходиться в порожнині малого таза та в губчастій речовині статевог о члена. Передміхурова частина проходить через сечовостатеву діафрагму. До задньої поверхні прилягає цибулино-сечівникова залоза.
    3 звуження – 1) біля внутрішнього отвору 2) в перетинчастій частині 3) біля зовнішнього отвору .
    3 розширення : 1) В простатичній частині( середній відділ) 2) в цибулині чоловічого статевого члена 3) Перед зовнішнім отвором, у човноподібній ямці.
    Жіночий сечівник; Топографія: Починається на дні сечового міхура (ostium urethrae internum) і закінчується (ostium urethrae externum), Слизова оболонка (tunica mucosa) утворює заглибини – (lacunae urethrales) і (crista urethralis). М ’ язова оболонка (tunica muscularis) - (stratum internum longitudinale) і (stratum externum circulare) шарів . Коловий прошарок зрощений з м’язовою оболонкою сечового міхура і утворює довільний внутрішній м’яз – замикач сечівника (m. sphincter urethrae internus ). Довільний сфінктер сечівника утворений м’язом сечостатевої діафрагми – зовнішнім м’язом – замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus). Зовні сечівник оточений губчастою оболонкою (tunica spongiosa) густим венозним сплетенням.
    Артерії : a. pudenda interna.
    pars prostatica - з гілок а. гесtalis media та a. vesicalis inferior;
    pars membranacea - з a. rectalis inferior і a. perinealis;
    pars spongiosa - з a. pudenda interna.
    також a. dorsalis penis і a. profunda penis.
    Іннервація :
    Cимпатичну іннервацію отримують з plexus diferentialis (яке відходить від plexus hypogastricus inferior).
    Парасимпатичні волокна від n. splanchnicus pelvicis.

    104.Чоловічі статеві органи: яєчко, над’яєчко, сім’явиносна протока: топографія, будова. Іннервація та кровопостачання яєчка. Оболонки яєчка, сім’яний канатик, його складові частини.

    Яєчко: розташоване в калитці. 2 кінці: верхній та ниж. 2 поверхні: бічна та присередня. До заднього краю прилягає над’яєчко. На верхньому кінці є невеликий відросток – привісок яєчка appendix testis (привісок морганьї)

    Поверхня гладка, блискуча. Ззовні яєчко вкрите білковою оболонкою під якою розташована паренхіма яєчка.

    Epididimis на задній поверхні яєчка. Частини: головка, тіло, хвіст. Складається з вивідних канальців, які виходять зі стінки яєчка т аутворюють протоку придатка яєчка, що переходить у сім’явиносну протоку. Функції : служить для проведення , накопичення та дозрівання сперматозоїдів.

    Сім’явиносна протока являє собою тонку трубку, яка проходить в сім’явиносному канатику , підіймаючись по калитці до поверхневого пахвинного кільця. Пройшовши через пахвинний канал , вона йде позаду, потовщується й утворює ампулу сім’явиносної протоки . Стінка складається з трьох шарів: Слизового, м’язового та адвентиційного.
    Частини:
    1)калиткова pars scrotalis,
    2)канатикова pars funicularis,
    3)пахвинна pars ingularis ,
    4)тазова pars pelvica.
    Кровопостачання:
    а.testicularis ( гілка aorta abdominalis ) та a. ductus deferentis ( гілка a. umbilicalis )
    У нижню порожнисту вену черенз праву яэчкову в., л-ліва ниркова в., утв. Plexus pampiriformis

    Іннервація : Симпатичні волокна від plexus testicularis Парасимпатичні волокна від n. splanchnici pelvicis.

    Оболонки:
    1. Шкіра калитки
    2. Tunica dartos, м'ясиста оболонка
    3. Fascia spermatica externa - продовження поверхневої фасції живота.

    4. Fascia cremasterica - продовження fascia intercruralis.

    5. М. cremaster- продовження m. transversus abdominis При скороченні яєчко підтягується догори.

    6. Fascia spermatica interna - продовженяя fascia transversalis, Охоплює кругом всі складові частини сім'яного канатика.

    7. Tunica vaginalis testis, з 2 пластинок: lamina parietalis, lamina visceralis

    Сім’яний канатик Склад: Сім’явиносна протока , яєчкова артерія та вена , лозоподібне венозне сплетення pl. Pampiniformis, лімфатичні судини, яєчкове нервове сплетення , лімфатичні судини та облітерований залишок піхвового відростка очеревини. Має вигляд круглого м’якого тяжа , розташований у пахвинному каналі . Починається від рівня верхнього кінця яєчка і доходить до глибокого пахвинного кільця .

    105. Передміхурова залоза, сім’яні пухирці, цибулиносечівникові залози: топографія, будова, іннервація, кровопостачання. Анатомія зовнішніх чоловічих статевих органів.

    Передміхурова залоза є непарним м'язово-залозистим органом, в передній частині малого таза між сечостатевою діафрагмою і сечовим міхуром. Є основа та верхівку, 3 пов: передню, задню та нижньобічну. дві частки (праву та ліву) і перешийок, який їх з'єднує. На задній поверхні -вертикальна борозна. Основа органа обернена догори і зрощена із шийкою сечового міхура, верхівка обернена вниз до сечо-статевої діафрагми. Позаду сечівника є заглибина — лійка передміхурової залози, на дні якої в орган входять сім'явиносні протоки. Між лійкою і сечівником розташований перешийок залози. Передміхурова залоза оточена capsula prostatica, від якої до лобковим кісток йдуть mm. (Ligg.) puboprostatica.
    Внутрішня будова: Складається з 40-50 трубчасто-коміркових залозок, які утворюють залозисту речовину. Залозки утворюють вивідні передміхурові протоки , які відкриваються в простатичну частину сечівника. Між залозками та новколо проходять жмутики гладких м ́язів , які в сукупності формують м ́язову речовину.
    Над простатою перебувають дно сечового міхура, насінні залози і ампули сім'явиносних проток. Знизу знаходиться сечостатева діафрагма, спереду - задня поверхня лобкового симфізу, ззаду - fascia rectoprostatica і ампула прямої кишки. Простату легко промацати через пряму кишку.
    Кровопостачання аа. vesicales inferiores і аа. rectales mediae (з a. iliaca interna). Відня утворюють венозне сплетіння, plexus prostaticus, яке зливається з plexus vesicalis; далі кров відтікає в v. iliaca interna.
    Іннервують гілки нижнього підчеревного сплет. через сплет. Передміхурової залози.
    Сім’яний пухирець Glandуla vesiculosa. Парна. Випин дистальної частини сім’явиносної протоки, має сітчастокоміркову будову. Пухирці прилягають до задньої поверхні сечового міхура. Нижній звужений кінець пухиряатох залози переходить в тонку вивідну протоку, яка сполучається з сім’явиносною протокою й утворює сім’явпорскувальну протоку ductus ejaculatorius, яка впадає в передміхурову частину сечівника.
    Функції: Під впливом андрогенів виробляє фруктозу, яка потрібна для рухомості
    кровопостачають передміхурові залозові гілки середньої прямокишкової артерії і гілки передміхурової залози нижньої міхурової артерії (із внутрішньої клубової артерії).

    Венозна кров від пухирчастої залози відтікає у міхурове венозне сплетення, а потім у внутрішню клубову вену.
    іннервує автономна частина периферійної нервової системи. Симпатичні післявузлові волокна проходять у складі крижових нутрощевих нервів ,(гілки крижового сплетення) парасимпатичні передвузлові волокна, що формують нутрощеві тазові нерви .
    Статевий член. Складається з трьох печеристих тіл , одного парного та одного непарного губчастого.Є корінь , тіло та головку. Початкові відділи печеристих тіл – ніжки прикріплюються на нижніх гілках лобкових кісток. Спереду ніжки сходяться і до них приєднується губчасте тіло. Проксимальна частина утворює цибулину , а дистальна – головку.

    Калитка scrotum Оболонки:
    1. Шкіра калитки
    2. Tunica dartos,
    3. Fascia spermatica externa - продовження поверхневої фасції живота.

    4. Fascia cremasterica - продовження fascia intercruralis.

    5. М. cremaster- продовження m. transversus abdominis

    6. Fascia spermatica interna - продовженяя fascia transversalis,

    7. Tunica vaginalis testis, з 2 пластинок: lamina parietalis, lamina visceralis
    Цибулинно-сечівникова залоза (залоза Купера) між м’язами сечово-статевої ділянки промежини , позаду від проміжної частини сечівника над цибулиною статевого члена. Має протоку цибулинно-сечівникової залози , протоки яких пронизують цибулину статевого члена і відкриваються на задній поверхні початкової ділянки губчастої частини сечівника.

    Кровопостачають гілки внутрішньої соромітної артерії. Венозна кров у внутрішню клубову вену.
    Іннервує автономна частина периферійної нервової системи, як і передміхурову залозу.

    106. Внутрішні жіночі статеві органи: топографія, будова, кровопостачання, інервація.

    · яєчники ( ovarium )

    · маткові труби ( tubae uterinae )

    · матка ( uterus )

    · піхва ( vagina )

    Матка

    Топографія: в малому тазі, перешийок на рівні S2-S4. Вкрита очеревиною інтраперитонеально

    Положення: Положення матки в порожнині залежить від наповнення сусідніх органів. При незначному наповнені сечового міхура і прямої кишки матка невагітної жінки розташована так, що вічка маткових труб розміщені симетрично стосовно серединної стрілової площини, а сама матка в нормі нихилена вперед – антеверзіо (anteversio). Тіло матки нахилене вперед стосовно її шийки – антефлексіо (anteflexio). При наповнені сечового міхура дно і тіло сечового міхура зміщується назад – ретроверзіо (retroversio), тіло матки нахилене назад стосовно її шийки – ретрофлексіо (retroflexio).

    Зв’язки: (lig. Latum uteri); (lig. Teres uteri) , (lig, cordinale, lig. Transversum cervicis) (lig. rectouterinum) (lig. pubocervicale).

    Будова

    - дно матки (fundus uteri);

    - тіло матки (corpus uteri) – міхурова або передня поверхня (facies vesicalis/ anterior ), та кишкова або задня поверхня ( facies intestinalis / posterior )

    - шийка матки (cervix uteri)- надпіхвову частину шийки (portio supravaginalis cervicis) і піхвову частину шийки (portio vaginalis cervicis);

    - перешийок матки (isthmus uteri) - Місце переходу тіла матки (corpus uteri) в шийку (cervix uteri)

    Шийка відкривається в піхву (vagina) вічком матки (ostium uteri), обмежованим передньою губою (labium anterius) та задньою губою (labium posterius).

    Кровопостачання

    utericus - гілки a. iliaca interna. Біля дна матки маткова артерія ділиться на гілки, що йдуть до маткової труби і яєчника.

    Іннервація :

    Симпатичні від plexus uterovaginalis (від plexus hypogastricus inferior ).

    Парасимпатичні від n. splanchnici pelvicis.

    Топографія

    Зв’язки

    Будова

    Кровопостача

    Іннервація

    Яєчник

    в малому тазі та задній поверхні широкої маткової зв’язки;

    має брижу яєчника (mesovarium)

    Власна зв’язка яєчника або матково – яєчниковою зв’язкою (lig. ovarii proprium, lig. uteroovaricum) - з’єднує матковий кінець яєчника з матковою.

    Підвішувальна зв’язка яєчника (lig. suspensorium ovarii).

    2 поверхні (присередню і бічну) fasies med. et lat.

    2 краї (вільний і брижовий) margo liber et mesovaricus

    2 кінці (трубний і матковий) extremitas tubaria et uterina

    a. ovarica (від aorta abdominalis)

    rr. ovaricae ( з a.uterinus)

    Симпат - plexus ovaricum ( plexus uterovaginalis)

    Парасимпатич - n. splanchnici pelvicis

    Маткова труба

    на рівні верхнього краю широкої маткової зв’язки ;

    вкрита очеревиною інтраперитонеально; має власну брижу маткової труби (mesosalpinx).

    лійка маткової труби (infundibulum tubae uterinae);

    ампула маткової труби (ampulla tubae uterinae);

    перешийок маткової труби (isthmus tubae uterinae)

    маткова частина (pars uterina).

    rr. tubarii (від a. utericus )

    a. ovarica. (від aorta abdominalis)

    Симпатич - plexus ovaricum і plexus uterovaginalis.

    Парасимпатич. від n. splanchnici pelvicis.

    Піхва

    в передньому відділі малого таза між сечовим міхуром і прямою кишкою. Верхнім кінцем піхву оточує шийку матки, вагінальна частина шийки матки своїм внутрішнім отвором звернена до задньої стінки піхви
    1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26


    написать администратору сайта