лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
склепіння піхви - верхня частина, що охоплює піхвову частину шийки матки, і має передню, задню і дві бічні частини. Піхва має передню стінку (paries anterior) та задню стінку (paries posterior) і відкривається отвором (ostium vaginae) в присінок піхви (vestibulum vaginae) a.vaginalis (від a. iliaca interna,) rr. vaginales (від a. uterine, а. vesicalis inferior, a. pudenda interna. Симпати x від plexus hypogastricus inferior від якого відходять plexus uterovaginalis. Парасимпатич від n. splanchnici pelvicis. 107. Зовнішні жіночі статеві органи: будова, інервація, кровопостачання жіноча соромітна ділянка, або вульва ( pudendum femininum , vulva ) клітор ( clitoris ) Будова Кровопостачання Іннервація жіноча соромітна ділянка, вульва лобкове підвищення ( mons pubis) Великі nта малі соромітні губи (labia majoraet minora pudendi соромітнa щілинa (rima pudendi) передня та задня спайки губ (commissura labiorum anterior et posterior). присінок піхви ( vestibulum vaginae) цибулина присінка ( bulbus vestibule) великa та малі присінкові залози (glandulae vestibulares major et minores ) дівоча перетинка ( hymen) вуздечка соромітних губ ( frenulum labiorum pudendi ) Внутрішня соромітна артерія ( a. pudenda interna) від підчеревної артерії. артерія круглої зв'язки від надчеревної артерії гілки соромітного нерва (від крижового сплетення) гілки від нижнього підчеревного сплетення Клітор ніжки клітора (crus clitoridis); тіло клітора (corpus clitoridis) головка клітора (glans clitoridis). печеристе тіло клітора (corpus cavernosum clitoridis). передня шкірочка клітора (preputium clitoridis) вуздечка клітора (frenulum clitoridis). дорсальна і глибокої артерій клітора і артерії цибулини присінка - гілки a. pudenda interna ( від внутріш клубової) дорсальний нерв клітора – гілка соромітного нерва (від крижового сплетення) печеристі нерви клітора (від нижнього підчеревного сплетення) 108. Промежина: мязи, фасції. Сідничо-відхідникова ямка, її межі, вміст. Промежина (perineum) – це комплекс тканин, що закриває вихід з порожнини малого таза. Вона є нижньою стінкою порожнини живота. Займає промежинну ділянку (regio perinealis). Топографія: попереду - нижнім краєм лобкового симфізу, позаду – верхівкою куприка, з боків – нижніми гілками лобкових і гілками сідничих кісток, сідничими горбами Фасції: з боку порожнини малого таза покриті пристінковою фасцією таза зовні (знизу) – поверхневою обгортальною фасцією промежини верхню і нижню фасції тазової діафрагми, між якими міститься глибокий шар її м'язів Мяз Початок Прикріплення Іннервація Поверхневі м'язи: Поверхневий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei superficialis) від гілки сідничої кістки біля сідничого горба. прямує присередньо назустріч однойменному м'язу іншого боку і прикріплюється до промежинного тіла. Частина волокон цього м'яза вплітається в зовнішній м'яз-замикач відхідника і цибулинно-губчастий м'яз протилежного боку. Гілки соромітного нерва крижового сплетення (S1-S4) Сідничо-печеристий м'яз (т. ischiocavernosus) від гілки сідничої кістки до білкової оболонки печеристого тіла статевого члена або клітора у жінок Цибулинно-губчастий м'яз (т. bulbospongiosus Чоловік: від шва на нижній поверхні цибулини статевого члена і промежинного тіла обидва м'язи, охоплюючи з боків цибулину і печеристі тіла статевого члена, прикріплюються на його тильній поверхні до білкової оболонки печеристих тіл і поверхневої фасції. Жінка: від промежинного тіла і зовнішнього м'яза-замикача відхідника обидва м'язи, охоплюючи початковий відділ піхви, велику пристінкову залозу, цибулину присінка, прикріплюється на тильній поверхні тіла клітора до його печеристого тіла Глибокі Глибокий поперечний м'яз промежини M. transversus perinei proftindus Гілка сідничої і нижня гілка лобкової кісток Пучки обох м'язів вплітаються у промежинне тіло Зовнішній м'яз-замикач сечівника M. sphincter urethrae externu від нижніх гілок лобкових кісток, у чоловіків – від капсули передміхурової залози, у жінок – від стінки піхви Оточує проміжну частину чоловічого сечівника, а у жінок – весь сечівник і частково піхву Сідничо-відхідникова ямка (fossa ischioanalis) - У відхідниковій ділянці промежини з боків від відхідника. Заповнена пухкою сполучною тканиною та жировою клітковиною – жировим тілом сідиичо-відхідникової ямки (corpus adiposum fossae ichioanalis). Вершина ямки на рівні нижнього краю сухожилкової дуги тазової фасції. Стінки: бічна - внутрішній затульний м'яз, (покритий затульною фасцією) і приссредня поверхня сідиничого горба; присередня - нижнья поверхня м'яза-підіймача відхідника і зовнішній м'язом- замикач відхідника (покриті нижньою фасцією тазової діафрагми) задня– задній пучкок м'яза-підіймача відхідника і сідничо-кугіриковим м'яз. Під переднім краєм великого сідничного м'яза є заглибина – сіднича кишеня (recessus glutealis), що сполучається з глибоким мішком промежини; передня -поверхневий та глибокий поперечний м'язам промежини і їх фасції. 109. Залози внутрішньої секреції: щитоподібна, прищитоподібна, гіпофіз, епіфіз, надниркова залоза, топографія, будова. Щитоподібна залоза (Glandula thyroidea) Будова залози. Права та ліва частки, перешийок та пірамідальна частка. Вкрита капсулою, паренхіма побудована з фолікулів - структурної одиниці залози. Стінка утворена одношаровим епітелієм, порожнина заповнена колоїдом з вмістом йоду. Піраміда – залишок щито-язикової протоки Частини. Складається з правої і лівої часток globus dexter/sinister), з'єднаних перешийком (isthmus gl thyroideae) Топографія. На передній поверхні шиї, в передньому шийному трикутнику. Спереду - шкіра і шийні фасції. Знизу - щитовидний хрящ гортані ззаду - верхня частина трахеї, до якої зафіксована за допомогою сполучної тканини. Прищитоподібні залози: (Glandula parathyroidea) Будова . Верхня і нижня прищитоподібні залози - парні органи, округлої форми, розташовані поряд зі щитоподібною залозою. Покриті тонкою сполучнотканинною капсулою, від якої відходять в глибину органу тонкі перегородки, по яким розповсюджуються судини і нервові волокна. Тоопографія. Розташовуються на задній поверхні щитоподібної залози, в рихлій клітковині між нею і стравоходом, в рідких випадках прищитоподібні залози лежать під капсулою щитоподібної залози або занурюються в її паренхіму. Надниркова залоза: (Glandula suprarenalis) Будова О точені жировою капсулою нирки і нирковою фасцією, мають власну тонку капсулу із сполучної тканини. (capsulaf ibrosa ), від якої в глиб органу йдуть численні сполучнотканинні трабекули. Залоза складається з двох шарів: кіркового(cortex ) і мозкового(medullae ). Кіркова речовина надниркової залози темно-бурого кольору, складається з трьох зон: клубочкової (z .glomerulosa ), пучкової(z .fasciculata ) і внутрішньої – сітчастої(f . reticularis ). Топографія. Надниркові залози розташовуються в заочеревинному просторі на рівні XI грудного хребця. Права надниркова залоза спереду прикрита печінкою і не має серозного покриву. Ліва надниркова залоза спереду покрита очеревиною, він межує з кардіальною частиною шлунка, селезінкою і хвостом підшлункової залози. Задня поверхня обох надниркових залоз прилягає до поперекової частини діафрагми. Ниркова поверхня межує з ниркою, від якої її відділяє тонкий шар жирової тканини. 110. Органи та утворення імунної системи: загруднинна залоза (тимус), кістковий мозок, селезінка, лімфатичний вузол, мигдалики. До центральних органів імунної системи відносяться кістковий мозок і тимус. Загруднинна залоза (тимус) Будова. Складається з з часток – правої та лівої, які з’єднані між собою у середній частині. Ліва частка довша за праву. Вкрита тонкою сполучнотканинною капсулою, від якої всередину входять тоненькі перегородки, що розділяють її на численні часточки загруднинної залози. Функції: у тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація і диференціація субпопуляцій Т-лімфоцітив із стовбурових клітин. Є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому утворюються Т-лімфоцити. Кістковий мозок (Medulla ossium) Є жовтий і червоний (Medulla ossium flava et rubra ). Червоний кістковий мозок(Medulla ossium rubra) = стовбурові кровотворні клітини + ретикулярна тканина (утворює каркас кісткового мозку). У петлях кров'яні клітини різної зрілості, макрофаги та інші клітини. Кістковий мозок розташовується у вигляді шнурів навколо артеріол, які відокремлені один від одного синусоїдними капілярами. У стінках капілярів утворюються тимчасові міграційні пори, через них проходять дозрілі клітини. Незрілі клітини потрапляють в кров тільки при захворюваннях крові або мозку. У жовтому кістковому мозку кровотворні елементи відсутні, але при великих крововтратах на місці жовтого може знову з'являтися червоний кістковий мозок До периферичних органів імунної системи відносяться мигдалини,, селезінка, лімфатичні вузли. Мигдалини - піднебінна і трубна (парні), мовний і глоткова (непарні) - утворюють лімфоїдне глоткове кільце Пирогова - Вальдейера, розташоване на кордоні ротової, носової порожнин і глотки. Це скупчення лімфоїдної тканини, що містить лімфоїдні вузлики, є "стражем" на шляху у мікроорганізмів, що потрапляють в носоглотку при диханні і в ротоглотки при диханні і ковтанні. Селезінка розташовується в черевній порожнині, в лівому підребер'ї, на рівні IX-XI ребер. На внутрішній поверхні - ворота селезінки (входять артерії і нерви, а виходять вени) покрита фіброзною капсулою, яка зростається з очеревиною. Від капсули відходять трабекули, між паренхіма - пульпа біла і червона. Біла пульпа - типова лімфоїдна тканина (периартеріальні лімфоїдні муфти + лімфоїдні вузлики) Червона пульпа займає 75-80% маси селезінки (ретикулярна тканина, в петлях якої знаходяться лейкоцити, макрофаги, еритроцити.) Тут також знаходяться судини типу капілярів з оточуючими їх макрофагально-лімфоїдними муфтами (еліпсоїда). Останні складаються з щільно лежачих ретикулярних клітин і волокон, макрофагів і лімфоцитів. Лімфатичний вузол nodus lymphaticus — це орган імунної системи, що формується в місцях злиття декількох лімфатичних судин в різних областях організму (на шиї, потилиці, в паховій області (всього налічується 15 груп лімфовузлів). Лімфатичні вузли містять лімфоцити та інші клітини імунної системи. Покритий сполучнотканинною капсулою (capsula nodi lymphatici), від якої всередину вузла відходять капсульні трабекули (trabeculae nodi lymphatici). На поверхні вузла є вдавлення — ворота вузла (hilus nodi lymphatici). Через ворота проникають в вузол артерії і нерви, виходять вени і вихідні лімфатичні судини. Паренхіма вузла = кіркова + мозкова речовина У кірковій речовині (близькому до капсулі) розташовуються лімфатичні вузлики, чи лімфатичні фолікули (noduli lymphatici чи folliculi lymphatici), що містять переважно імунокомпетентні клітини (В-лімфоцити). Мозкова речовина представлена м'якушевими тяжами (chordae medullares), які є зоною скупчення В-лімфоцитів, пов'язаних з виробленням гуморального імунітету. 111. Серце: розвиток, зовнішня будова, камери серця і судини з ними сполучені. 1. Розвиток. Утв. з 2 парних закладок - правих і лівих. З мезенхіми виникають 2 тяжі→. ендокард. міоепікардіальною пластинкою→. 2 шари→міокард та епікард. 1 стадія - просте трубчасте серце 2 стадія - сигмоподібне серце 3 стадія - трикамерне серце 4 стадія - чотирикамерне серце Зовнішня будова. Має конусоподібну форму з ( basis cordis ), розташованою зверху, ззаду і справа і верхівкою ( apex cordis ) – знизу, спереду і зліва. У серці людини виділяють чотири поверхні і правий край: – (facies sternocostalis; facies anterior – (facies diaphragmatica; facies inferior – (facies pulmonales dextra et sinistra), – (margo dexter) – гострий, належить до правого шлуночка. 2. Камери серця. (cavitas cordis) поділяється на: (atrium cordis dextrum et sinistrum); (ventriculus cordis dexter et sinister). · Праве передсердя (atrium dextrum) Складовою частиною правого передсердя є його: - власне передсердя; - праве вушко (auricula dextra). Внутрішня стінка (atrium dextrum) гладка, впадають: - (vena cava superior) крізь (ostium venae cavae superioris). - (vena cava inferior) крізь (ostium venae cavae inferioris); - ( sinus coronarius ) -( ostim sinus coronarii ) - ( vv . cardacae minimae ) -( foramina venarum minimarum ) - ( vv . cordis anteriores ) Між (ostia venarum cavarum) виступає (tuberculum intervenosum). Верхня порожниста вена має заслінку (valvula venae cavae inferioris). Розширена задня ділянка порожнини передсердя, куди впадають дві порожнисті вени (venae cavae), називається пазухою порожнистих вен (sinus venarum cavarum). Праве передсердя відокремлене від лівого передсердя -(septum interatriale), на якій є (fossa ovalis), сполучається з (ventriculus dexter) через (ostium atrioventriculare dextrum). · Правий шлуночок (ventriculus dexter) Правий шлуночок складається із: - власне шлуночка; - (conus arteriosus) – верхньої частини шлуночка, яка переходить через (ostium trunci pulmonalis) у (truncus pulmonalis). Правий шлуночок і лівий шлуночок відокремлені (septum interventriculare), яка має: (pars muscularis),та (pars membranacea), На внутрішній поверхні -(trabeculae carnеae), які формують м’язи конусоподібної форми: (m. papillaris anterior); (m. papillaris posterior);м’яз (m. papillaris septalis). Від верхівки цих м’язів починаються (chordae tendineae), які закінчуються в (cuspides) правого передсердно–шлуночкового клапана; тристулкового клапана (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis) - передня стулка (cuspis anterior); задня стулка (cuspis posterior); перегородкова стулка (cuspis septalis) Із правого шлуночка (ventriculus dexter) починається легеневий стовбур (trucus pulmonalis), отвір якого закритий (valva trunci pulmonalis)- (valvula semilunaris dextra, sinistra, anterior ); Між (paries trunci pulmonalis) і кожною (valvula semilunaris) міститься (sinus trunci pulmonalis). · Ліве передсердя (atrium sinistrum) Ліве передсердя має неправильну кубоподібну форму, а передня його стінка утворює (auricula sinistra). Внутрішня поверхня стінки лівого передсердя гладка і лише в ділянці вушка - (mm. pectinati). Відкриваються (ostia venarum pulmonalium), які не мають власних клапанів. За допомогою (ostium atrioventriculare sinistrum) -(atrium sinistrum) сполучається з (ventriculus sinister). На (septum interatriale) нечітко вимальовується овальна ямка (fossa ovalis), дном якої є (valvula foraminis ovalis). · Лівий шлуночок (ventriculus sinister) Лівий шлуночок є найбільшою камерою серця і утворює більшу частину його (facies diaphragmatica). На внутрішній поверхні шлуночка містяться (trabeculae carneae), які формують:(m. papillaris anterior);та (m. papillaris posterior). Верхівки цих м’язів за допомогою (chordae tendineae) прикріплюються до (cuspides valvae atrioventricularis sinistrae), або (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis), який складається з: (cuspis anterior);та (cuspis posterior). Між попередніми стулками можуть бути – (cuspides commissurales), до яких прикріплюються (chordae tendineae). Із лівого шлуночка (ventriculus sinister) виходить аорта (aorta). 112. Серце, будова стінки. Провідна система серця. Артерії і вени серця. Іннервація серця. 1. Стінка серця(paries cordis) Вона складається із; (endocardium); (myocardium);(epicardium). · Ендокард (endocardium) вкриває зсередини порожнину серця (cavitas cordis), а саме м’ясисті перекладки (trabeculae carneae), соскоподібні м’язи (mm. papillares) та сухожилкові струни (chorde tendineae). Дуплікатура ендокарда утворює: ( valvae aortae ); ( valvae trunci pulmonalis );( cuspides valvae atrioventricularis dextrae ); ( cuspides valvae atrioventricularis sinistrae ). · Міокард (myocardium)- утворений серцевою м’язовою тканиною (textus muscularis cardiacus), яка складається з кардіоміоцитів (cardiocyti), що з’єднані вставних дисків. М’язові волокна починаються від волокнистої тканини, яка входить до складу м’якого скелета серця. а) Міокард передсердь (myocardium atriorum) складається з :поверхневого шару з коловими волокнами та г либокого шару з поздовжніми пучками, в) Міокард шлуночків (myocardium ventriculorum) складається з таких шарів:зовнішній шар (поверхневий шар), , середній шар (коловий шар), який є окремим для кожного шлуночка; та глибокий шар (внутрішній шар), Таким чином зовнішній і внутрішній шари міокарда є спільними для обох шлуночків, а середній є окремим для кожного шлуночка. · Зовнішня оболонка серця епікард (lamina visceralis; epicardium) · Епікард вкриває:серце (cor);початкові відділи аорти (aorta); легеневого стовбура (truncus pulmonalis); кінцеві відділи порожнистих вен (venae cavae) та легеневих вен (venae pulmonales). ( lamina visceralis ) переходить у ( lamina parietalis pericardii serosi ). |