лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
2. ( complexus stimulans cordis ; systema conducens cordis )-складається з атипових м’язових волокон, які мають здатність проводити імпульси від нервів серця до міокарда передсердь та шлуночків. Центром є два вузли: 1. Пазухо–передсердний вузол (nodus sinuatrialis) –розташований в стінці правого передсердя (atrium dextrum) між (ostium venae cavae superioris) і (auricula dextra). Від цього вузла відходять гілки до міокарда передсердь, які визначають ритм скорочення серця. 2. Передсердно–шлуночковий вузол (nodus atrioventricularis) –, він лежить у товщі нижнього відділу міжпередсердної перегородки (septum interatriale). Донизу (nodus atrioventricularis) переходить в (fasciculus atrioventricularis) – пучок Гіса, який зв’язує міокард передсердь з міокардом шлуночків. У м’язовій частині пучок Гіса поділяється на праву ніжку (crus dextrum) та ліву ніжку (crus sinistrum). Кінцевими гілками ніжок є волокна Пуркіньє.. 3. Кровопостачання серця. Виділяють такі типи кровопостачання серця: - лівовінцевий тип - правовінцевий тип - середній тип, при якому вінцеві артерії рівномірно кровопостачають серце; - проміжний тип, він може бути: середньоправим;та середньолівим. Кровопостачання серця - права вінцева артерією (a. coronaria dextra) та лівою вінцевою артерією (a. coronaria sinistra), які починаються від цибулини аорти (bulbus aortae) у відповідних пазухах аорти (sinus aortae). Права вінцева артерія (a. coronaria dextra) проходить (auricula dextra), лягає в праву частину (sulcus coronarius) і прямує по задній (sulcus interventricularis posterior), де анастомозує (a. coronaria sinistra). (rami arteriae coronariae dextrae) кровопостачають: (paries ventriculi dextri); (paries atrii dextri);(pars posterior septi interventricularis); ( musculi papillares ventriculi dextri );серця ( nodi complexus stimulantis cordis ; nodi systematis conducentis cordis ). Ліва вінцева артерія ( a . coronaria sinistra ) проходить вліво і під лівим вушком ( auricula sinistra ) розгалужується на дві гілки: ( r . interventricularis anterior ), та ( ramus cirxumflexus ), ( a . coronaria sinistra ) кровопостачає:( paries ventriculi sinistri );( paries anterior ventriculi dextri ) ( paries atrii sinistri ); ( pars septi interventricularis ). Крововідтік від серця Він здійснюється переважно у систему (sinus coronarius), у яку впадають: (v. cordis magna), яка складається з: (v. interventricularis anterior); (v. marginalis sinistra); (v. cordis parva), в яку впадають:(v. marginalis dextra);v.(vv.) ventriculi dextri anterior ) (v. cordis media; v. interventricularis posterior);v. (vv.) ventriculi sinistri posterior(es) (v. obliqua atrii sinistri); Існують найменьші серцеві вени– vv . cardiacae minimae ( Thebesii ), впадають, переважно, у праве передсердя ( atrium dextrum ). 3. Іннервація серця Серце (cor) отримує: - чутливу іннервацію; - симпатичну іннервацію; - парасимпатичну іннервацію. Іннервують серце симпатичні та парасимпатичні нерви. ( ganglia cervicalia et ganglia thoracica superiora trunci sympathici ) утворюють:( n . cardiacus cervicalis superior );( n . cardiacus cervicalis medius ); ( n . cardiacus cervicalis inferior );( rr . cardiaci thoracici ).прискорюють ритм серцевих скорочень ( nervus vagus ), утворюючи: (rr. cardiaci cervicales superiores);(rr. cardiaci cervicales inferiores); ( rr . cardiaci thoracici ). сповільнюють ритм серцевих скорочень Чутливі волокна у складі серцевих нервів ( nn . cardiaci ) і серцевих гілок ( rr . cardiaci ) до головного та спинного мозку. Нерви серця утворюють;( plexus cardiacus superficialis );та( plexus cardiacus profundus ). 113. Осердя, будова, порожнини, закутки. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини. 1. Осердя; (pericardium). і складається із:осердя (pericardium fibrosum), та (pericardium serosum). Серозне осердя ( pericardium serosum ) має: ( lamina parietalis ), яка вистеляє зсередини волокнисте осердя ( pericardium fibrosum );та ( lamina visceralis )., пластинки вкривають серце ( cor ) ззовні і переходять одна в одну в ділянці основи серця ( basis cordis )., між ними міститься ( cavitas pericardialis ), в якій є невелика кількість серозної рідини. виділяють такі осердні пазухи: ( sinus transversus pericardii );та ( sinus obliquus pericardii ). Осердну поперечну пазуху ( sinus transversus pericardii ) обмежовують: - спереду початкові відділи аорти і легеневого стовбура; - ззаду стінка правого передсердя та верхня порожниста вена. Осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii) розміщена на діафрагмовій поверхні між: - основою легеневих вен зліва; - нижньою порожнистою веною справа. 2. Топографія серця розташоване (cavitas thoracis; cavitas thoracica) в (mediastinum medium), яке є відділом (mediastini inferioris). Дві третини серця розташовані зліва від серединної лінії і одна третина – справа. З боків до серця прилягають плевральні мішки легень, а менша передня його поверхня прилягає до груднини (sternum) і ребрових хрящів (cartilagines costales). · Верхня межа серця проходить по лінії, яка з’єднує верхні краї правого і лівого третіх ребрових хрящів. · Права межа серця проходить вертикально вниз від рівня верхнього краю ІІІ правого ребрового хряща (на 1-2 см вправо від краю груднини) до V правого ребрового хряща. · Нижня межа серця проходить по лінії, яка іде від V правого ребрового хряща до верхівки серця. · Верхівка серця проектується в лівому V міжребер’ї на 1–1,5 см присередніше від лівої середньоключичної лінії. · Ліва межа серця проходить вниз від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща на рівні пригруднинної лінії до верхівки серця. (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis) вислуховується в ділянці верхівки серця. (valva aortae) вислуховується в другому міжребер’ї справа від груднини. (valva trunci pulmonalis) вислуховується в ІІ міжребер’ї зліва від груднини. (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis) вислуховується біля основи мечоподібного відростка груднини справа (з’єднання VІ правого ребрового хряща з грудниною) 114. ЗАГАЛЬНА АНАТОМІЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН. Магістральні, екстраорганні, внутрішньоорганні артерії. Гемімікроциркуляторне русло.. Кровоносні судини (vasa sanguinea): · артерії (arteriae) - кров відтікає від серця · вени (venae) - кров надходить до серця · судини гемомікроциркуляторного русла, розташованих між артеріями і венами. Магістральні судини – це крупні артерії. У них ритмічно пульсуючий кровотік переходить у рівномірний, плавний. Найдрібнішою артерією є артеріола, якою починається гемоциркуляторне русло. Гемомікроциркуляторне русло- Дистальна частина серцево-судинної Складається з (arteriola) , (arteriola precapillaris), (vas hemocapillare), (venula postcappillaris), (venula). функції: регулює кровопостачання органів і тканин, транскапілярний обмін, дренаж, депонування крові. Судини гемомікроциркуляторного русла дуже пластичні і миттєво реагують на зміни кровоплину та дію різноманітних чинників 115. Велике і мале коло кровообігу. Особливості кровообігу плода Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major) починається з лівого шлуночка, з якого виходить аорта і закінчується в правому передсерді, куди впадають верхня порожниста вена (vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior). Це тілесне коло кровообігу забезпечує артеріальною кров’ю всі органи та тканини організму. Мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) починається з правого шлуночка (ventriculus dexter), де виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), і закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae pulmonales). Це є легеневе коло кровообігу, в артеріях якого тече венозна кров, а у венах – артеріальна. Воно виконує функцію газообміну. Серцеве коло кровообігу (circulus sanguineus cordis) починається від висхідної частини аорти (pars ascendens aortae; aorta ascendens) з вінцевих артерій (arteriae coronariae) і закінчується венами серця, що впадають у праве передсердя (atrium dextrum) Особливості кровообігу плода Завдяки плацентарному барєру кров матері безпосередньо не змішується з кров'ю плоду. Від внутрішньої поверхні плодової частини відходить довгий пупковий канатик, або пуповина, який складається з перевитих між собою двох пупкових артерій, однієї пупкової вени і зародкової сполучної тканини з домішкою колагенових волокон. Знижньої порожнистої вени, що несе венозну кров від нижніх частин тіла і артеріальну кров з пупкової вени, у праве передсердя вливається змішана кров. У праве передсердя впадає також верхня порожниста вена, що збирає венозну кров з верхніх частин тіла. 116. Аорта, її відділи. Гілки дуги аорти та грудної частини. Аортальні дуги та їх похідні. Аорта (aorta) розташована ліворуч від серединної стрілової (сагітальної) площини і складається із трьох частин: -висхідна частина; -дуга аорти; -низхідна частина, яка в свою чергу поділяється на грудну і черевну частини. Висхідна частина аорти або висхідна аорта (pars ascendens aortae; aorta ascendens): - починається розширенням – (bulbus aortae). - прямує догори позаду і дещо праворуч від легеневого стовбура, а на рівні з’єднання правого ІІ ребрового хряща з грудниною переходить у дугу аорти. Дуга аорти (arcus aortae) - обернена опуклістю догори, проходить косо спереду назад і ліворуч, огинаючи зверху початок лівого головного бронха; - починається попереду на рівні правого ІІ ребрового хряща, а позаду прилягає до лівого боку тіла IV грудного хребця, переходячи в низхідну частину аорти. У цій ділянці аорта частково звужена. Це звужене місце називається перешийком аорти (isthmus aortae); - верхня точка дуги аорти розташована переважно на рівні перших ребрових хрящів. Між увігнутим півколом дуги аорти і початком лівої легеневої артерії проходить артеріальна зв’язка (заросла артеріальна протока –протока Боталла). У стінці дуги аорти розміщені численні хеморецептори, які реагують на зміну парціального тиску кисню в артеріальній крові. Низхідна частина аорти, або низхідна аорта (pars descendens aortae; aorta descendens) - є найдовшим відділом аорти, що проходить від рівня IV грудного хребця до рівня IV поперекового хребця, де вона роздвоюється на праву і ліву загальні клубові артерії - роздвоєння аорти (bifurcatio aortae); сладається з грудної і черевної частин аорти. Гілки дуги аорти Від увігнутого півкола дуги аорти відходять тонкі бронхові і трахейні гілки. Від опуклого півкола дуги аорти беруть початок три артерії: - плечо-головний стовбур - ліва загальна сонна артерія - ліва підключична артерія. Ці судини живлять ділянки голови, шиї, передньої стінки грудної порожнини і верхніх кінцівок. (truncus brachiocephalicus) відходить від початкового відділу дуги аорти на рівні ІІ правого ребрового хряща. На рівні правого груднинно-ключичного суглоба плечо-головний стовбур роздвоюється на праву загальну сонну артерію і праву підключичну артерію. Ліва загальна сонна артерія і ліва підключична артерія безпосередньо відходять від дуги аорти лівіше плечо-головного стовбура. 117.Гілки дуги аорти. Загальні сонні артерії, їх топографія, гілки. с Загальна сонна артерія (a. carotis communis). - є парною артерією; - права бере початок від плечо-головного стовбура на рівні правого груднинно- ключичного суглоба, а ліва відходить від дуги аорти, тому ліва загальна сонна артерія на декілька сантиметрів довша за праву загальну сонну артерію; - обидві загальні сонні артерії виходять з грудної порожнини через верхній отвір грудної клітки в передню шийну ділянку і проходять вверх майже вертикально. У передній шийній ділянці (передньому шийному трикутнику) присередньо від загальної сонної артерії розміщена трахея і стравохід, а попереду від неї проходить груднинно-ключично-соскоподібний м’яз і вкритий листками передтрахейної пластинки шийної фасції лопатково-під’язиковий м’яз. Збоку від загальної сонної артерії проходить внутрішня яремна вена, а позаду у жолобку між ними – блукаючий нерв. Цей судинно-нервовий пучок розміщений у фасціальній піхві, яку утворює передтрахейна пластинка шийної фасції. Загальна сонна артерія гілок не віддає і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща в ділянці сонного трикутника шиї роздвоюється на: - зовнішню сонну артерію, яка розгалужується поза порожниною черепа в ділянках голови і шиї; - внутрішню сонну артерію, яка заходить в порожнину черепа і там галузиться. Місце розгалуження -(bifurcatio carotidis). Перед місцем роздвоєння кінцевий відділ загальної сонної артерії розширюється – це сонна пазуха (sinus caroticus). В ділянці роздвоєння сонної артерії, в основі між зовнішньою і внутрішньою сонними артеріями, міститься невеликий веретеноподібний вузлик -(glomus caroticum)він належить до парагангліїв адреналової системи. Він містить густу гемокапілярну сітку і багато нервових закінчень – хеморецепторів,вони реагують на зміну парціального тиску кисню в артеріальній крові і забезпечують екстракардіальну рефлекторну регуляцію роботи серця. 118. Зовнішня сонна артерія: топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Зовнішня сонна артерія (a. carotis externa) - відходить від загальної сонноїартерії на рівні верхнього краю щитоподібного хряща в межах сонного трикутника шиї. - початкову частину зовнішньої сонної артерії спереду прикриває груднинно- ключично-соскоподібний м’яз, а в ділянці сонного трикутника – поверхнева пластинка шийної фасції і підшкірний м’яз шиї; - прямуючи вверх позаду шило-під’язикового м’яза і заднього черевця двочеревцевого м’яза, зовнішня сонна артерія у товщі привушної слинної залози на рівні шийки нижньої щелепи розгалужується на кінцеві гілки – поверхневу скроневу і верхньощелепну артерії. За топографічними особливостями її гілки поділяють на: передню групу (a. thyroidea superior); (a. lingualis); (a. facialis); задню групу (a. occipitalis); (a. auricularis posterior); присередню групу (a. pharyngea ascendens); - кінцева група(a. temporalis superficialis); (a. maxillaris). Гілки зовнішньої сонної артерії Основні гілки зовн. сон. арт. Місце відходження арт. Від основ. стовбура Топографія артерії Ділянки розгалуження судин та кровопостачання 1. Передня група гілок Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) Від початкової ділянки зовн. сон. артерії Прямує вниз і вперед до щитопод. залози Щитопод. залоза, гортань, під'язикова кістка, під'язикові м'язи шиї, грудино-ключично-соскоподібний м'яз Язик, діафрагма рота, під'язикова слинна залоза Язикова артерія (a. lingualis) На рівні великого рога під'язикової кістки Проходить у нижній частині піднижньощелепного трик. – у трик. якикової артерії (Пирогова) Язик, діафрагма рота, під'язикова слинна залоза Лицева артерія (a. facialis) На рівні кута нижньої щелепи Перетинається через край ниж. щелепи, йде по лицевій ділянці вверх і присередньо до кута ока М'язи і шкіра лиця, верхня і нижня губи, ніс, м'яке піднебіння, піднебінний мигдалик,тпіднижньощелепна слинна залоза 2. Задня група гілок Потилична артерія (a. occipitalis) На рівні заднього черевця двочеревцевого м'яза Йде вверх і назад в рднойменній борозні соскопод. Відростка кістки Шкіра потиличної і частково тім'яної ділянок, вушна раковина, тверда мозкова оболона задньої черепної ямки, соскоподібний відросток і слизова оболонка його комірок. М'язи : грудино-ключично-соскоподібний м'яз, заднє черевце двочеревцевого м'яза, м'язи задньої ділянки шиї Задня вушна артерія (a. auricularis posterior) Над заднім черевцем двочеревцевого м'яза Прямує вверх і назад до вушної раковини вушна раковина, слизова оболонка барабан. Порожнини ікомірок соскопод .відростка, тверда мозкова оболонка М'язи: , заднє черевце двочеревцевого м'яза, шило-під'язиковий, грудино-ключично-соскоподібний м'яз, стремінцевий 3. Присередня група гілок Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens) Від початкової ділянки зовн. сон. арт. Йде попереду зовн. слух. ходу в скроневу ділянку Глотка, м'яке піднебіння, слухова труба, слизова оболонка барабанної порожнини, тверда мозкова оболонка середньої і задньої черепних ямок 4. Кінцева група гілок Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) Одна з кінцевих гілок зовн. сон. арт. Йде попереду зовн. слух. ходу в скроневу ділянку Шкіра скроневої, лобової і тім'яної ділянок, зовн. слух. ходу, вушна раковина, капсула скронево-нижнбощелепного суглоба, привушна слинна залоза, сухожилковий шолом Верхньоще- лепна артерія (a. maxillaris) Кінцева гілка зовн. сон. арт. Огинає шийку нижн. Щелепи, проходить у підскроневу і крилопіднебінну ямки Зовн. слух. хід, слухова труба, барабанна перетинка, тверда мозкова оболона середньої черепної ямки, скронево-нижньощелепний суглоб, зуби верхньої і нижньої зубних дуг, нижня повіка, сльозовий аппарат, верхня губа, щока, тверде і м'яке піднебіння. Піднебінний мигдалик, бічна стінка носової порожниин і носова перегородка, слизова оболонка верхньощелепної пазухи М'язи: всі жувальні, щічний, щелепно-під'язиковий |