лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
119. Лицева артерія: топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Лицева артерія (a . facialis ) – в ділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare ) розгалужується на: (glandula submandibularis ); (a . palatina ascendens ) до м’якого піднебіння (palatum molle ); (ramus tonsillaris ) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina ). попереду жувального м’яза (m . masseter ), лицева артерія розділяється на обличчі на: ( a . labialis inferior );та ( a . labialis superior ). Кінцевою гілкою лицевої артерії ( a . facialis ) є кутова артерія ( a . angularis ), яка прямує до присереднього кута ока, анастомозує з ( a . dorsalis nasi ) Топографія: Перетинається через край ниж. щелепи, йде по лицевій ділянці вверх і присередньо до кута ока Ділянки кровопостачання М'язи і шкіра лиця, верхня і нижня губи, ніс, м'яке піднебіння, піднебінний мигдалик,тпіднижньощелепна слинна залоза 120. Верхньощелепна артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Верхньощелепна артерія ( a . maxillaris ) є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії ( a . carotis externa ). Відповідно до топографії верхньощелепної артерії ( a . maxillaris ) в ній виділяють: ( pars mandibularis ); ( pars pterygoidea ); ( pars pterygopalatina ). Від ( pars mandibularis arteriae maxillaris ) відходять:артерія ( a . auricularis profunda ) до барабанної перетинки ( membrana tympanica ) та зовнішнього слухового ходу ( meatus acusticus externus ); ( a . tympanica anterior ) до барабанної порожнини ( cavitas tympani ); ( a . alveolaris inferior ) до нижньої щелепи ( mandibula ), де постачає кров до ясен ( gingiva ) і зубів ( dentes ); вона розгалужується на: ( rami dentales ); ( rr . gingivalis ); ( rami peridentales ); ( ramus mentalis ); ( ramus mylohyoideus ); ( a . meningea media ) до черепної твердої оболонки ( dura mater cranialis ). Від ( pars pterygoidea ) від верхньощелепної артерії ( arteria maxillaris ) відходять (а. masseterica ) – до жувальних м’язів; (а. buccalis ) – до щічного м’яза; (a . alveolaris superior posterior ) та її гілки: (rr . dentales ); (rr . peridentales (rr . gingivalis ). Від (pars pterygopalatina ) відходять : (a . infraorbitalis ) – до м’язів лиця (musculi faciei )– (a . palatina descendens ) – до твердого піднебіння (palatum durum ), м’якого піднебіння (palatum molle ) та піднебінного мигдалика (tonsilla palatina ); (a . sphenopalatina ) – до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi ); (a . canalis pterygoidei ) – до слухової труби (tuba auditiva ). 121. Внутрішня сонна артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) є основною судиною, що постачає кров'ю головний мозок. Внутрішня сонна артерія проходить спочатку збоку і ззаду, а потім присередньо від зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa), йде вертикально вгору і заходить у зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), де вона утворює вигин. Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) має: ( pars cervicalis ); ( pars petrosa );( pars cavernosa ); ( pars cerebralis ). У (pars cervicalis) на її початку є розширення (a. carotis interna) – сонна пазуха (sinus caroticus), у стінці якої містяться барорецептори. У (pars cervicalis) ніякі гілки не відходять. У (pars petrosa) -(a. carotis interna), проходячи в сонному каналі (canalis caroticus), віддає: (aa. caroticotympanicae), які кровопостачають барабанну порожнину (cavitas tympani);та (a. canalis pterygoidei), яка кровопостачає бічну стінку клиноподібної пазухи (paries lateralis sinus sphenoidalis). При виході з каналу через (apertura interna canalis carotici) лягає в сонну борозну клиноподібної кістки (sulcus caroticus ossis sphenoidalis), проходить через печеристу пазуху (sinus cavernosus). У (pars cavernosa) відходять такі гілки (rr. вasalis et marginalis tentorii) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis), а саме до намету мозочка (tentorium cerebelli); (a. hypophysialis inferior) до нейрогіпофіза; задньої частки (neurohypophysis; lobus posterior); (r. meningeus) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) середньої черепної ямки (fossa cranii media); (rr. ganglionares trigeminales) до трійчастого вузла трійчастого нерва (ganglion trigeminale nervi trigemini). У (pars cerebralis) на рівні зорового канала відходять : ( a . ophthalmica ); ( a . cerebri anterior ); ( a . cerebri media ); (a. communicans posterior); (a. choroidea anterior). Очна артерія (a. ophthalmica) через зоровий канал (canalis opticus) разом із зоровим нервом (n. opticus) входить в очну ямку (orbita) і кровопостачає: - очне яблуко , допоміжні органи ока , слизову оболонку носової порожнини , шкіру лоба Кінцеві гілки очної артерії (a. ophthalmica) – (aa. palpebrales mediales); (a. dorsalis nasi). Остання анастомозує з кутовою артерією (a. angularis) – гілкою лицевої артерії (a. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa). Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) йде вперед і переходить на прнсередню поверхню півкулі великого мозку, огинає коліно мозолистого тіла й тягнеться по його верхній поверхні до потиличної частки великого мозку. . Спереду від перехрестя зорових нервів обидві передні мозкові артерії з'єднуються передньою сполучною артерією (a. communicans anterior). Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) кровопостачає:присередні поверхні: лобової частки , тім’яної частки - частково потиличної частки кінцевого мозку , нюхову цибулину та нюховий шлях - смугасте тіло . Вона з’єднується з такою ж артерією з протилежного боку за допомогою передньої сполучної артерії ( a . communicans anterior ). Середня мозкова артерія (в. cerebri media) потужніша, ніж попередня. Йде назовні і лягає в бічну ямку великого мозку, потім піднімається догори й назад, віддаючи численні гілки — острівцеві артерії (аа. insularcs) до базальних вузлів через передню продірявлену речовину, дорзобічної поверхні лобової, скроневої та тім'яної часток великого мозку. Середня мозкова артерія (a. cerebri media) – найбільша гілка внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), кровопостачає:верхньобічну поверхню півкулі великого мозку та острівець (insula). Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) відходить від заднього півкола внутрішньої сонної артерії приблизно на тому самому рівні, що іі попередня, прямує назад і зливається із задньою мозковою артерією (гілка основної артерії). Передня і задня мозкові артерії із сполучними гілками і внутрішньою сонною артерією беруть участь в утворенні артеріального кола великого мозку (сігculus arteriosus cerebri). (a. communicans posterior) анастомозує із (a. cerebri posterior) – гілкою (a.basilaris) із системи (arteria subclavia). (a. clioroidca anterior) відходить від внутрішньої сонної артерії вище від очної артерії. (a. choroidea anterior) заходить у скроневий ріг бічного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis), а потім – у третій шлуночок (ventriculus tertius), бере участь у формуванні (plexus choroidei ventriculorum). U–подібний вигин (partes cavernosa et cerebralis arteriae carotidis externae) називають сифоном сонної артерії (siphon caroticum). 122. Підключична артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Підключична артерія(arteria subclavia) Дуга аорти (arcus aorta) випуклістю обернена догори, йде позаду ручки груднини косо ліворуч та ззаду від хряща II ребра до лівої поверхні тіла TIV хребця, де переходить у низхідну частину аорти. Тут часто буває ледь помітне звуження — перешийок аорти (isthmus aorta). Від випуклої поверхні дуги аорти відходять три великих стовбури: плечово-головний стовбур;ліва загальна сонна; та ліва підключична артерії. Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять дрібні гілки до загруднинної залози, бронхів тощо. Підключична артерія (a. subclavia) починається з правого боку від плечово-головного стовбура, з лівого — від дуги аорти. (розташовуючись глибше від підключичної вени) до верхнього отвору грудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у міждрабинчастому просторі перекидається через І ребро і, проникаючи між ним і ключицею, переходить у пахвову артерію. Отже, підключична артерія є парною і починається: - від (arcus aortae) відходить (arteria subclavia sinistra);-має грудну частину - від ( truncus brachiocephalicus ) починається ( arteria subclavia dextra ).-не має грудну частину Виходять з грудної порожнини (cavitas thoracis) через (apertura thoracis superior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex pulmonum), утворюючи на легенях невелике втиснення у вигляді борозни (sulcus arteriae subclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatia interscalena sinistrum et dextrum). Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни перших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossae axillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже називаються пахвовими артеріями (aа. axillarеs). Підключична артерія (a. subclavia) умовно поділяється на три відділи: - до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) – присередній відділ; - в міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) – середній відділ; - за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра – бічний відділ. До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять (a. vertebralis); 123. Хребтова артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Артеріальне кільце мозку. Хребтова артерія (a . vertebralis ) йде догори й назад до кута, утвореного початком переднього драбинчастого м'яза і довгим м'язом шиї, де проникає в for. transversarium СVIхребця. Звідси піднімається догори через поперечні отвори CV —СІ хребців, проникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню черепну ямку. Лягає на clivus і, з'єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. Хребтова артерія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebralia проходять до спинного мозку і його оболонок. У порожнині черепа відходять передня й задня спинномозкові та задня нижня мозочкові артерії. (a. spinalis anterior) незабаром зливається з однойменною артерією протилежного боку, проходить у товщі м'якої оболони мозку вниз по серединнііі щілині спинного мозку, віддаючи йому численні гілки. (a. spinalis posterior) спускається донизу в товщі м'якої оболони мозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок. (а. сеrebelli inferior posterior) разом з артеріями мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров'ю мозочок. (a. thoracica interna); Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) -відходить від нижнього півкола підключичної артерії напроти стовбура хребтової артерії, спускається по задній поверхні ребрових хрящів до нижнього краю хряща VII ребра, де ділиться на дві гілки: (a. mus-culophrenica), що йде під плеврою по краю діафрагми, постачаючи кров'ю та (a. epigastrica superior), яка, пройшовши через діафрагму, проникає в піхву прямого м'яза живота, де анастомозує з однойменною нижньою артерією Гілки: ( rr . mediastinals , thymici , tracheales , bronchioles ), { rr . intercostales anteriores ), ( rr . mammarii mediates ), ( a . pericardiacophre піса) і т. д. Щито–шийний стовбур (truncus thyrocervicalis). -починається на верхньому півколі підключичної артерії у вигляді товстої короткої судини, яка незабаром розпадається на гілки: (a. thyroidea inferior), що йде до нижнього краю щитоподібної залози, віддаючи гілки до гортані (a. laryngeainferior), глотки (rr. pharyngeals), шийних частин стравоходу (rr. csophagcales) і трахеї (rr. tracheales); (a. cervicalis ascendens), яка постачає кров'ю глибокі м'язи шиї; надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що проникає над incisure scapulae в надостьову і підостьову ямки та (a. transversa colli) В міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить (truncus costocervicalis. Ця судина прямує назад догори і в межах шийки І ребра розпадається на гілки: глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), що несе кров до глибоких м'язів потилиці (rr. dorsales) та спинного мозку (rr. spinales), і найвищу міжреброву артерію (а. іпtercostalis supremo), яка живить дорзальні ділянки двох верхніх міжребрових проміжків (аа. intercostales posteriores prima et secunda). По виході із міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить: (a. transversa colli)-проникає крізь плечове сплетення, розгалужується у м'язах і шкірі та у вигляді глибокої гілки, або тильної артерії лопатки (a. dorsalis scapula), що проходить поблизу присереднього краю лопатки, досягає найширшого м'яза спини. 124. Артерії верхньої кінцівки : пахвова і плечова артерії,їх топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Пахвова артерія ( arteria axillaris )- продовженням підключичної артерії ( a . subclavia ), топографічно починається від рівня зовнішнього краю I ребра ( margo externus costae primae ). Вона проходить у глибині пахвової ямки ( fossa axillaris ) і оточена стовбурами плечового сплетення ( trunci plexus brachialis ). ( arteria axillaris ) поділяють на три відділи: – на рівні ( trigonum clavipectorale );- ( a . thoracica superior ), яка розгалужується в міжребрових м’язах ( mm . intercostales ) І-ІІ міжребрових просторів ( spatia intercostalia ); ( a . thoracoacro - mialis ), яка здійснює кровопостачання: ( acromion scapulae ); ( art . acromioclavicularis ); ( m . subclavius ); ( m . deltoideus ); ( m . pectoralis major ); ( m . pectoralis minor ). – на рівні ( trigonum pectorale ); -( a . thoracica lateralis ), яка постачає кров до переднього зубчастого м’яза ( m . serratus anterior ) і віддає гілки до грудної залози ( glandula mammaria ). – на рівні ( trigonum subpectorale )-. ( a . subscapularis ) , яка розгалужується на: (a . thoracodorsalis ), що забезпечує кровопостачання: (m . latissimus dorsi );та (m . teres major );, (a . circumflexa scapulae ),-забезпечує кровопостачання: (musculi faciei dorsalis scapulae );, (a . circumflexa humeri anterior ) , що проходить попереду хірургічної шийки плечової кістки (collum chirurgicum humeri ) і забезпечує кровопостачання: (art .humeri ); (m .deltoideus ); (a . circumflexa humeri posterior ), що проходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum ) і, анастомозуючи з передньою огинальною артерією плеча (a . circumflexa humeri anterior ), забезпечує кровопостачання: (art .humeri ) та мязів навколо суглоба. Плечова артерія (arteria brachialis )- продовженням (a . axillaris ) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m . pectoralis major ), проходить у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis ), а в ліктьовій ямці (fossa cubitalis ) розгалужується на свої кінцеві гілки – (a . radialis ) та (a . ulnaris ). 1)(a . profunda brachii ), що починається від верхньої третини (a . brachialis ), проходить разом з променевим нервом (n . radialis ) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis ).розгалужується на: ( a . collateralis media );та ( a . collateralis radialis ).утворюють ( rete articulare cubiti ); 2) ( a . collateralis ulnaris superior ) починається від ( a . brachialis ) нижче глибокої артерії плеча ( a . profunda brachii ) і йде до ( facies posteromedialis articulationis cubiti ), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії ( ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris ); 3) ( a . collateralis ulnaris inferior ) починається від ї ( a . brachialis ) в нижній її третині, йде до ( facies anteromedialis articulationis humeri ), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії ( ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris ). Усі ( arteriae collaterales ), анастомозуючи із поворотними артеріями ( arteriae recurrentes ), формують ліктьову суглобову сітку ( rete articulare cubiti ), від якої постачється кров до: ( art . cubiti );та мязів цього суглоба 125. Артерії передпліччя та кисті : топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Артерії передпліччя та кисті ( arteriae antebrachii et manus )- забезпечують кровопостачання ( a . radialis ) та ( a . ulnaris ). Променева артерія ( arteria radialis )лежить ( sulcus radialis antebrachii ) і, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки ( processus styloideus radii ), переходить на тильну ділянку кисті ( regio dorsalis manus ), а потім через перший міжкістковий простір ( spatium interosseum primum ) заходить на долоню ( palma ), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою ( r . palmaris profundus ) від ліктьової артерії ( a . ulnaris ), утворює глибоку долонну дугу ( arcus palmaris profundus ). відходять: ( a . recurrens radialis ), яка анастомозує з променевою обхідною артерією ( a . collateralis radialis ); ( r . palmaris superficialis ) , яка анастомозує з кінцевим відділом ліктьової артерії ( a . ulnaris ), утворюючи поверхневу долонну дугу ( arcus palmaris superficialis ), і м’язові гілки ( rr . musculares ), які постачають кров до м’язів передпліччя ( musculi antebrachii ); ( r . carpalis dorsalis ) та долонна зап’ясткова гілка ( r . carpalis palmaris ), разом з однойменними гілками ліктьової артерії беруть участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки ( rete carpale dorsale ) та долонної зап’ясткової сітки ( rete carpale palmare );( a . princeps pollicis ), яка розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії ( aa . digitales palmares propriae ) до першого пальця ( digitus primus ) і променевої поверхні долонної ділянки другого пальця ( facies radialis regionis palmaris digiti secundi ). Від тильної зап’ясткової сітки ( rete carpale dorsale ) відходять чотири тильні зап’ясткові артерії ( aa . metacarpales dorsales ), кожна з яких розгалужується на дві тильні пальцеві артерії ( aa . digitales dorsales ). Ліктьова артерія ( arteria ulnaris )лежить ( sulcus cubitalis antebrachii ) і через канал зап’ястка ( canalis carpi ) виходить на долоню ( palma ), де своєю кінцевою частиною анастомозує з поверхневою долонною гілкою ( r . palmaris superficialis ) від променевої артерії ( a . radialis ) і утворюєповерхневу долонну дугу ( arcus palmaris superficialis ). Відходять : – ( a . recurrens ulnaris ), яка розгалужується на передню гілку ( r . anterior ) та задню гілку ( r . posterior ). Вони анастомозують із верхньою ліктьовою обхідною артерією ( a . collateralis ulnaris superior ) та нижньою ліктьовою обхідною артерією ( a . collateralis ulnaris inferior ) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки ( rete articulare cubiti ); ( a . interossea communis ), - ( a . interossea anterior );та (a. interossea posterior). Ці артерії забезпечують кровопостачання глибокої частини м ’язів передпліччя (pars profunda musculorum antebrachii) і беруть участь в утворенні сіток зап ’ястка (retia carpalia). Від ( a . interossea posterior ) відходить ( a . interossea recurrens ), яка анастомозує із ( a . collateralis media ) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки ( rete articulare cubiti ); ( r . carpalis palmaris ) та ( r . carpalis dorsalis ), що беруть участь в утворенні відповідних зап’ясткових сіток ( rete carpale palmare et rete carpale dorsale ); ( r . palmaris profundus ), яка анастомозує з кінцевим відділом променевої артерії ( a . radialis ), бере участь в утворенні глибокої долонної дуги ( arcus palmaris profundus ). Від ( arcus palmaris superficialis ) відходять три або чотири ( aa . digitales palmares communes ), кожна з яких розгалужується на двівласні долонні пальцеві артерії ( aa . digitales palmares propriae ). Від ( arcus palmaris profundus ) відходять чотири долонні п’ясткові артерії( aa . metacarpales palmares ) , які дистально впадають у загальні долонні пальцеві артерії ( aa . digitales palmares communes ). Гілки ( rami arteriorum metacarpalium palmarium ) за допомогою ( rr . perforantes ) анастомозують з ( aa . metacarpales dorsales ). |