лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
• Анкор: лекции по анатомии человека
• Дата: 18.05.2023
• Размер: 1.55 Mb.
• Имя файла: анатомия.doc
• Тип: Документы; #1142065
• страница: 19 из 26

142. Лімфатичні вузли і судини голови: класифікація, топографія, шляхи відтоку лімфи. Роботи Київської анатомічної школи

Від правої і лівої половин голови і шиї лімфа збирається відповідно у:

( truncus jugularis dexter ), який впадає в ( ductus lymphaticus dexter ) або в ( angulus venosus dexter )

( truncus jugularis sinister ), який впадає у ( ductus thoracicus ) або в ( angulus venosus sinister ).

Вони проходять з кожного боку вздовж внутрішньої яремної вени.

Лімфатичні вузли: ( nodi occipitales );( nodi mastoidei );( nodi parotidei superficiales ); ( nodi parotidei profundi ); ( nodi submandibulares ); ( nodi faciales ); ( nodi submentales ).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закінчуються переважно у глибоких бічних шийних вузлах (nodi cervicales profundi).

143. Лімфатичні вузли і судини шиї: класифікація, топографія, шляхи відтоку лімфи.

Від правої і лівої половин шиї лімфа збирається у:

–( truncus jugularis dexter ), який впадає в ( ductus lymphaticus dexter ) або в ( angulus venosus dexter )

– ( truncus jugularis sinister ), який впадає у ( ductus thoracicus ) або в ( angulus venosus sinister ).

Вони проходять вздовж внутрішньої яремної вени.

Шийні вузли поділяються на передні і бічні.

Передні шийні вузли: поверхневих вузлів, розміщених уздовж зовн. яремної вени, вони збирають лімфу зі шкіри і м’язів шиї та глибоких вузлів (nodi profundi).

До глибоких передніх шийних вузлів входять: (nodi prelaryngei);(nodi thyroidei);(nodi pretracheales); (nodi paratracheales); (nodi retropharyngei).

У ці вузли впадають приносні лімфатичні судини від однойменних органів.

Бічні шийні вузли: (nodi superficiales) розміщені вздовж зовнішньої яремної вени і приймають лімфу зі шкіри та поверхневої фасції;(nodi profundi superiores); (nodi profundi inferiores) розміщені вздовж внутрішньої яремної вени. Вони приймають виносні лімфатичні судини з язика,мигладиків,щитовидки, гортані і м’язів шиї (musculi colli). З них формуються trunci jugulares dexter et sinister.(nodi supraclaviculares);та (nodi accessorii).

144. Розвиток ЦНС(мозкові пухирці та їх похідні). Основні етапи формування нервової системи у філогенезі.
Головний мозок розвивається із трьох зародкових пухирів (vesiculae germinativae) або первинних мозкових пухирів, які є потовщенням нервової трубки: (prosencephalon);(mesencephalon);та (rhombencephalon).

На 6-7 тиждень ембріогенезу утв. 5 пухирців.

На стадії п’яти зародкових пухирів формуються:

1) із ромбоподібного мозкового пухиря: (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); (metencephalon)з ; (pons);та (cerebellum).

2) (mesencephalon) не поділяється на вторинні мозкові пухирі, але відділяється від ромбоподібного перешийком.

3) із (prosencephalon) формуються два вторинні мозкові пухирі: (telencecephalon);та (diencephalon).

145. Оболони спинного і головного мозку. Міжоболонові простори. Утвореня і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.
Оболони спинного мозку:
1. (dura mater spinalis). Складається з 2 листів(зовнішнього,яки є окістям хребтового стовпа. І внутрішнього – власне твердої оболонки.) Над твердою оболонкою – епідуральний простір,заповнений клітковиною і венозними сплетенями. Вгорі тверда оболонка спинного мозку фіксується до краю великого (потиличного) отвору, а знизу закінчується сліпо і в canalis sacralis переходить у нитку твердої оболонки, яка закріплюється на куприку.
2. (arachnoidea mater spinalis)
щільно прилягає до внутрішньої поверхні твердої оболонки
3. (ріа mater spinalis) щільно вкриває речовину спинного мозку; містить велику кількість артеріальних і венозних судин. Між павутинною і м'якою оболонками є підпавутинний простір (spatium subarachnoideum), заповнений цереброспінальною рідиною (liquor cerebrospinal) і з'єднаний з однойменним простором головного мозку.

Оболони головного мозку:
1. (dura mater encephali)

Вона є міцною, вистиляє зсередини ( cavitas cranii ) і слугує окістям для внутрішньої поверхні кісток черепа.

2. (arachnoidea mater encephali)

Вона є тонкою напівпрозорою перетинкою, що позбавлена судин, не проникає в щілини і борозни. Утворює своєрідні вирости – павутинні зернистості(granulationes arachnoidae), або пахіонові грануляції. забезпечують відтік спинномозкової рідини з підпавутинного простору у венозне русло.

3 (pia mater encepali) щільно прилягає до зовнішньої поверхні мозку та заходить у всі ямки, щілини та борозни. побудована з пухкої сполучної тканини, в товщі якої розташовані кровоносні судини, які кровопостачають його. Мяка оболона проникає в порожнини шлуночків головного мозку і утворює судинні сплетення (plexus choroideus), які продукують спинномозкову рідину. Є наступні судинні сплетення: (plexus choroideus ventriculi lateralis) – найбільше. (plexus choroideus ventriculi quarti) (plexus choroideus ventriculi tertii).

Шляхи циркуляції:

Спинномозкова рідина з (ventriculi laterales) через (foramen interventriculare) – отвір – потрапляє в (ventriculus tertius).

Із третього шлуночка через водопровід вона потрапляє в (ventriculus quartus).

У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина поповнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Люшка) потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку

Простори:

- (spatium epidurale), який розміщений між кістками черепа та черепною твердою оболоною

- (spatium subdurale), який розміщений між твердою і павутинною оболонами.
(за нормальних умов не існують.)

- (spatium subarachnoideum) утворює підпавутиннi цистерни (cisternae subarachnoideae):

- (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna);

- (cisterna cerebellomedullaris lateralis);

- (cisterna chiasmatica);

- (cisterna interpeduncularis);

- (cisterna fossae lateralis cerebri);

- (cisterna ambiens);

- (cisterna pontocerebellaris);

- (cisterna pericallosa);

- (cisterna quadrigeminalis; cisterna venae magnae cerebri);

- (cisterna laminae terminalis).

(liquor cerebrospinalis) циркулює:

- в шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);

- в центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);

- в підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).
поновлюється кожних 4–7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору.
Функції: захисну – амортизація ударів та струсів мозку;

утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин;

- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;

- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;

- інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.

146. Спинний мозок: розвиток,топографія, зовнішня будова, морфо-функціональна характеристика сірої і білої речовини.

(medulla spinalis) лежить у хребтовому каналі, оточений трьома спинномозковими оболонами і являє подовжену частину ЦНС.

Кровопостачання: aa . s pinales anterior (непарна) et posterioir (парна)від a . v е rtebrales .

Зовнішня будова спинного мозку

У спинному мозку розрізняють:

• 2 стовщення (шийне і попереково-крижове), intumescentia cervicalis et

lumbosacralis;

• 31 сегмент (8 — шийних, 12 — грудних, 5 — поперекових, 5 крижових, 1—

куприковий ),

segmenta cervicalia, thoracica, lumbalia, sacralia, coccygeum

• 62 передніх і 62 задніх корінців і їх каудальне утворення — кінський хвіст (radices anteriores et posteriores, cauda equina);

• мозковий конус (conus medullaris),

• кінцеву нитку (filum terminale).

Межа між спинним і довгастим мозком: рівень виходу корінців І спинномозкового нерва. Скететотопічно: верхній край І шийного хребця.

На рівні І поперекового хребця формується (conus medullaris). Від мозкового конуса на рівні II поперекового хребця від якого відходить - cauda equina (утворений корінцями Л2-5, S 1-5 і куприковим нервом), а потім (pars spinalis filum terminale) яка прикріплюється до окістя II куприкового хребця .

Спинний мозок складається з 31 сегменту. Сегмент - ділянка з парою передніх і задніх корінців(всього62)
ПравилоШипо:
-В шийному С1-С6 сегмети відповідають хребцям

-С7-Th4 сегменти спинного мозку розташовані на один хребець вище відповідного їм хребця,

-Th5-8 – вище на два хребці.

-Th9-Th12–вище на три хребці.

Перша пара спинномозкових нервів покидає хребтовий канал між потиличною кісткою і атлантом, тридцять перша – між першим і другим крижовими хребцями.

( substantia grisea medullae spinalis ) – розміщена в цетрі і утворена перикаріонами і короткими відростками нейронів. Поділена на 10 платинок за Рексеом. Вона складається з: ( columna anterior ) – більш товстий; ( columna posterior ) – більш тонкий і загострений,в якому виділяють верхівку,головку,шийку і основу.та ( columna intermedia ) (чітко виражений лише в грудо-поперековому відділі )

( substantia gelatinosa centralis ) – проміжної зони, що розміщена навколо центрального каналу

Тіла нейронів в сірій речовині формують ядра.
Ядра переднього: (рухові) (nucleus anterolateralis); (nucleus anteromedialis); (nucleus posterolateralis); (nucleus posteromedialis); (nucleus centralis).
Ядра заднього: (nucleus marginalis); (nucleus proprius) (nucleus thoracicu s ) - містить драглисту речовину (substantia gelatinosa)

Ядра проміжного стовпа:(nucleus intermediolateralis). (nucleus intermediomedialis),
Крижові ядра: сегменти S2 – S4 (nuclei parasympathici sacrales)

(substantia alba) – утворена нервовими волокнами,глією і кров. судинами

Розділена передньою серединною щілиною і задньою серединною борозною на праву і ліву половини. З боків проходять передньобічна і задньобічна борозни, які ділять білу речовину на три канатики:

передній

бічний (funiculus lateralis).

задній,який поділяється задньою проміжною борозною на: (fasciculus gracilis), пучок Голля, який розміщений присередньо;та (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розміщений збоку від нього.

Відростки нейронів в білій речовині формують пучки і шляхи:

Шляхи заднього канатика: (висхідні) (fasciculus gracilis)та (fasciculus cuneatus)

Шляхи бічного канатика:

низхідні: (tractus corticospinalis lateralis), або бічний пірамідний шлях;та (tractus rubrospinalis) – шлях Монакова
висхідні: (tractus spinocerebellaris posterior) – шлях Флексіга; (tractus spinocerebellaris anterior) – шлях Говерса;та (tractus spinothalamicus lateralis)

Шляхи переднього канатика: (низхідні); (tractus corticospinalis anterior), (fibrae reticulospinales); (tractus pontoreticulospinalis); (fibrae olivospinales); (tractus vestibulospinalis). (tractus spinothalamicus anterior).

Розвиток
У перші місяці довжина спинного мозку приблизно дорівнює довжині хребтового каналу. Далі спинний мозок починає відставати в рості від хребтового стовпа. У зв’язку з нерівномірністю росту спинний мозок дорослої людини коротший від хребтового стовпа. Спочатку більше шийне стовщеня,але з 4 місяця більшим стає поперекове. Завдяки тому що відбувається сходження хребта нервові корінці набувають косий напрямок.

146. Спинний мозок: розвиток, топографія, зовнішня будова, морфо-функціональна характеристика сірої і білої речовини.

Розвиток. На ранніх ступенях ембріонального - спинний мозок дуже довгий і тягнеться по всій довжині хребтового каналу. Пізніше - задній кінець спинного мозку редукується і від нього залишається ниткоподібне закінчення – кінцева нитка ( filum terminale ).

Топографія. Рівень виходу корінців І спинномозкового нерва – верхня межа. (скелетотопічно – верхній край І шийного хребця.
Нижня – звужуючись на рівні L 1 – утворює мозковий конус ( conus medullaris ), від якого на рівні L 2 відходить кінцева нитка (рудимент спинного мозку, у творена нейроглією). З корінцями поперекових і крижових нервів, досягає рівня S 2.

Зовнішня будова. Правило Шипо.

Спинний мозок – сплюснутий дорсовентрально циліндричний тяж (41-45см), масою близько 34-38г
Має :передню серединну щілину;та орсально –задню серединну борозну;

З кожног боку від них є по 2 симетричні борозни(передньо- і задньобічна)
в шийному відділі + проміжна борозна



Сіра речовина. На поперечному розрізі – в центральній частині і має форму метелика.;
Сіра речовина навколо центрального каналу –( substantia gelatinosa centralis )

(substantia grisea medullae spinalis)

Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з: (columna anterior); (columna posterior); (columna intermedia), цей стовп чітко виражений лише на рівні C 8 – L 2;

(substantia gelatinosa centralis) – проміжної зони, що розташована навколо центрального каналу, поділяється на передню і задню сірі спайки. .

На поперечному розрізі стовпи мають вигляд рогів і тому в сірій речовині розрізняють парні: (cornu anterius); (cornu posterius); (cornu laterale).

Біла речовина.

Представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні).

За допомогою борозен біла речовина поділяється на: (funiculus anterior); (funiculus posterior); (funiculus lateralis).

Правий і лівий передні канатики за допомогою передньої білої спайки (comissura alba anterior) сполучаються між собою.

147. Головний мозок: частини. Стовбур головного мозку. Характеристика ядер черепних нервів.

(encephalon) поділяється на:

- (rhombencephalon), який складається з: (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); --

-(metencephalon), до складу якого належать:міст (pons);та (cerebellum);

- (mesencephalon);

- (prosencephalon), складається з: (diencephalon);та (telencephalon).

Головний мозок розвиваєтьсяіз трьох зародкових пухирців (vesiculae germinativae) нервової трубки, які є потовщенням нервової трубки або первинних мозкових пухирців

Головний мозок також можна поділити на:

- (telencephalon; cerebrum);

- (truncus encephali), який складається з: (myelencephalon; medulla oblongata); (pons), (mesencephalon);та (dyencephalon).

Кінцевий мозок має дві півкулі – праву і ліву, на яких є такі поверхні:

- (facies inferior hemispherii cerebri);

- (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- (facies medialis hemispherii cerebri).

На (facies inferior hemispheriorum cerebri) – основи головного мозку – виходять 12 пар черепних нервів:

- перша пара, нюховий нерв [I] (nervus olfactorius)– чутливий, що виходить:

- з черепа (cranium) через дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- з головного мозку (encephalon) від нюхових цибулин (bulbі olfactorii);

- друга пара, зоровий нерв [II] (nervus opticus ) – чутливий, що виходить:

- з черепа (cranium) через зорові канали (canales optici);

- з головного мозку (encephalon) від зорового перехрестя (chiasma opticum);

- третя пара, окоруховий нерв [III] (nervus oculomotorius ) – мішаний, що виходить:

- з головного мозку (encephalon) з міжніжкової ямки (fossa interpeduncularis);

- з черепа (cranium) через верхню очноямкову щілину (fissurа orbitalis superior);

- четверта пара, блоковий нерв [IV] (nervus trochlearis ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) з обох боків від вуздечки верхнього мозкового паруса (frenulum veli medullaris superioris), проходячи з бічної сторони ніжок мозку (facies lateralis pedunculorum cerebri);

- з черепа (cranium) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- п’ята пара, трійчастий нерв [V] (nervus trigeminus ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) на межі між мостом (pons) і середніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares medii);

- з черепа (cranium) виходить трьома гілками:

- очний нерв (nervus ophthalmicus )через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) через круглий отвір (foramen rotundum);

- нижньощелепний нерв (nervus mandibularis )через овальний отвір (foramen ovale);

- шоста пара, відвідний нерв [VI] (nervus abducens ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) між мостом (pons) і пірамідами довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae);

- з черепа (cranium) через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);