лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини

• Название: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
• Анкор: лекции по анатомии человека
• Дата: 18.05.2023
• Размер: 1.55 Mb.
• Имя файла: анатомия.doc
• Тип: Документы; #1142065
• страница: 20 из 26

- сьома пара, лицевий нерв [VII] (nervus facialis ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) в мосто–мозочковому куті (angulus pontocerebellaris);

- з черепа (cranium) через шило–соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

- восьма пара, присінково–завитковий нерв [VIII] (nervus vestibulocochlearis ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) в мосто–мозочковому куті (angulus pontocerebellaris), позаду сьомої пари (nervus facialis [VII]);

- з черепа (cranium) через внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus);

-дев’ята пара, язикоглотковий нерв [IX] (nervus glossopharyngeus ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis medullae oblongatae);

- з черепа (cranium) через яремний отвір (foramen jugulare);

- десята пара, блукаючий нерв [X] (nervus vagus), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis medullae oblongatae) позаду дев’ятої пари (nervus glossopharyngeus );

- з черепа (cranium) через яремний отвір (foramen jugulare);

- одинадцята пара, додатковий нерв [XI] (nervus accessorius ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis medullae oblongatae) і задньобічної борозни спинного мозку(sulcus posterolateralis medullae spinalis), нижче десятої пари (nervus vagus);

- з черепа (cranium) через яремний отвір (foramen jugulare);

- дванадцята пара, під’язиковий нерв [XII] (nervus hypoglossus ), що виходить:

- з головного мозку (encephalon) між оливою та пірамідою довгастого мозку (oliva et pyramis medullae oblongatae);

- з черепа (cranium) через канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi).

148.Довчастий мозок: розвиток, топографія, будова.

Довгастий мозок; ЦИБУЛИНА (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus cerebri )

Розвиток.

3 первинних мозкових пухирі:
Prosencephalon (первинний передній мозок- ( Telencephalon Myelencephalon )

Mesencephalon (первинний середній мозок) - Diencephalon

Rhombencephalon (первинний ромбоподібний мозок) - Metencephalon

Саме з Myelencephalon – розвивається довгастий мозок.

Довгастий є продовженням спинного мозку.

Розрізняють його вентральну, дорсальну і бічні поверхні
Топографія. Межі.
Нижня – відповідає рівню великого потиличного отвору, рівню перехрест пірамід, а також місцю виходу корінців 1 пари спинномозк нервів.
Верхня:-на вентральній поверхні –біля заднього краю моста, де розташов поперечна борозна, з якої виходить 6 пара череп нервів.

Має на своїй поверхні: (sulcus medianus posterior); (sulci posterolaterales). (fissura mediana anterior);(sulci anterolaterales).( sulcus intermedius )

З боків від передньої серединної щілини – піраміди, а латерально від них – оливи. Позаду оливи в задньобічній борозні – корінці 9,10,11 пар череп нервів, а спереду від оливи корінці підязикового нерва(12 пара)

(facies dorsalis medullae oblongatae) утворює нижню частину (fossa rhomboidea).

Проектується :- (fasciculus gracilis) з тонким горбком (tuberculum gracile);та (fasciculus cuneatus) з клиноподібним горбком (tuberculum cuneatum).

(substantia grisea medullae oblongatae) представлена: (nuclei olivares inferiores); (nuclei graciles); (nuclei cuneati);центром дихання і кровообігу;ядрами ІХ– ХІІ пар черепних нервів.

(substantia alba medullae oblongatae) складається з:

- висхідних шляхів, у склад яких входять присередня петля (lemniscus medialis), яка в довгастому мозкові (medulla oblongata) робить перехрест (decussatio lemnisci medialis) та спинномозкова петля (lemniscus spinalis);

- низхідних шляхів (пірамідних шляхів);

- сітчастої формації(formatio reticularis).

149. Міст: розвиток, топографія, будова.

Розвиток. Міст є похідним rhombencephalon ,а саме metencephalon .

Топографія. Входить до складу заднього мозку.
Розташований між довгастим мозком і ніжками мозку, а з боків переходить в середні ніжки мозочка по умовній лінії( яка проходить між корінцями трійчастого і лицевого нервів)

Будова:

Передня поверхня – випукла і прилягає до основи черепа і схилу. Тут проходить sulcus basilaris, в якій a.basilaris – джерело кровопостачання моста головного мозку.
Задня поверхня поста – є верхньою частиною поверхні ромбоподібної ямки.

Поперечні волокна мосту(трапецієподібне тіло, слухові шляхи) поділяють міст на передню і задню частини ( pars ventralis et pars dorsalis pontis )

150. Ромбоподібна ямка: її межі, рельєф, проекція ядер черепних нервів, ІV шлуночок, його стінки та сполучення.


Ромбоподібна ямка( fossa rhomboidea ) обмежена верхніми і нижніми мозочковими ніжками. Верхні і нижні кути ромба з’єднує серединна борозна з боків від якої –підвищення, обмежені межовими борознами. В бічних закутках і присінкових полях – ядра VIII пари череп нервів.
Аксони нейронів дорсальних завиткових ядер прямують до серединної борозни, де утворюють мозкові смуги І V шлуночка.
У межах нижнього кута ямки є 2 трикутники: 1. Під’язикового нерва, а збоку від нього 2. Блукаючого нерва.

Рельєф. ( sulcus medianus ) ділить ділить ямку на правий і лівий трикутники. Мозкові смуги четвертого шлуночка( striae medullares ventriculi quarti ) подляють її на нижній і верхній трикутники. З боків від серединної борозни - присередні підвищення( eminentiae mediales ) –латерально вони обмедені пограничною порозною( sulcus limitans ). В бічних кутах ямки – бічні закутки( recessus laterales ), які закінчуються бічними отворами ( aperture lateralis )
Між бічним закутком і погараничною борозною – присінкове поле( area vestabularis ), в якому розміщенні присінкові і завиткові ядра VIII черпн нервів. Засувка ( obex ) – кінцева ділянка нижнього краю покриву четвертого шлуночка. В передньому куті ромбоподібної ямки – задній отвір водопроводу середнього мозку.

Четвертий шлуночок ( ventriculus quartus ) – розвиваться із порожнини rhombencephalon – rhombocele . Форма – намету.
Дно – утворене ромбоподібною ямкою, покрівля – верхній мозковий парус(який розташований між верхніми мозочковими ніжками та нижнім мозковим парусом). Збоку шлуночка нижній мозковий парус вкритий судами, які утворюють судинне сплетення 4 шлуночка plexus choroideus ventriculi quarti .
Сполучення. У задньонижньому відділі покрівлі 4 шлуночка знаходяться 3 отвори:
непарний серединний (Маженді) і 2 бічнихотвори (Люшка) – крізь них 4 шлуночок сполучається з підпавутинним простором;
через водопровід - з третім шлуночком;
чере отвір під засувкою obex – з центральним каналом спинного мозку.

151. Мозочок: розвиток, топографія, будова, кровопостачання.

Розвиток : -розвивається з нервової трубки, Передній (краніальний) відділ нерв. трубки-джерело розвитку головного мозку. Зачаток головного мозку утворює три мозкові пухирці:передній,середній,задній.

Топографія :

- відноситься до заднього мозку

- Заповнює більшу частину задньої черепної ямки

- Зверху прилягають потиличні частки великого мозку(відокремлені від мозочка поперечною щілиною великого мозку)

- На нижній поверхні-широке заглиблення-долинка мозочка,до неї прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку

- Внизу досягає великого потиличного отвору

- Приймає участь в утворенні даху 4шлуночка

Будова :

-верхня та нижня поверхні ,верхній та нижній край

-Тіло+клаптиково-вузликова частка,межа- задньобічна щілина мозочка

-Тіло: дві півкулі+ черв’як

-3 пари мозкових ніжок + мозочок з іншими відділами гол мозку:

*верхні-+з середнім мозком ,містить волокна,що йдуть до сер.мозку-зубчасто-червоноядерні, проміжного мозку- зубчасто-таламічний шлях,від спин мозку-передній спин-мозочковий шл.

* середні- містить кірково-мосто-мозочкові шл і сполучає кору півкуль вел мозку через міст з мозочком

*нижні-+ з довгастим мозком , містить волокна,що йдуть від довгастого мозку-оливо-мозочк шл, перед і задн зовн дугоподібні вол,що йдуть від спинного і довгастого мозку- задній спинно-мозочковий,клино-мозочкові вол, йдуть від вестибулярних ядер, від РФ стовбура.

-Поверхня вкрита шаром сірої речовини-кора мозочка(утворює вузькі звивини- листки мозочка,які відокремлені щілинами мозочка)

-Глибокі щілини ділять на часточки. Кожній часточці червяка –певні часточки мозочка

-Найбільш ізольована маленька часточка – клаптик(floculus),звязана з ним частина- вузлик(nodulus)за допом ніжок клаптика . Все це= клаптиково-вузликова частка

- ядра(парні):Найбільше, найбільш зубчасте ядро розташовано латерально в межах півкулі мозочка; медіальніше його-коркоподібне(emboliformis), ще медіальніше - кулясте, найбільш медіально знаходиться ядро вершини(fastigii)

- У корі - три шари: зовнішній – молекулярний(тіла кошикових зірчастих клітин), середній – гангліонарний(1 ряд грушоподібних нейронів-кл Пуркіньє), внутрішній- зернистий(кл-зерна, зірчасті нейрони,горизонтальні,веретеноподібні клітинт)

- біла речовина=мозкове тіло+ тонкі білі пластинки(з нерв вол)

- виділяють також намет мозочка

Кровопостачання:
- верхня, нижня передня і нижня задня мозочкові артерії ( від внутрішньої сонної артерії) Вени мозочка численні, вони вливаються у велику вену мозку і синуси твердої мозкової оболонки (прямий, поперечний, кам’янисті).

152. Середній мозок: розвиток, топографія, будова.

Розвиток – із ( Mesencephalon ).
Топографія. Між структурами заднього мозку(каудально) і і проміжного(краніально).

Будова. – ( tectum mesencephalic ), яка складається з 2 верхніх і 2 нижніх горбків(які є підкірковими центрами зору і слуху).
Кожен верхній горбок з’єднаний з відповідним бічним колінчастим тілом – ручкою верхнього горбка, а нижній з присереднім колінчастим тілом – ручкою нижнього горбка.
- ( pedunculi cerebri )

Умовна межа між покрівлею і ніжками мозку проходить через водопровід.
У ніжці мозку – substantia nigra ) – є межею між покривом середнього мозку і основою ніжки.


Порожниною середнього мозку є aqueductus cerebri ) Сполучає між собою третій і четвертий шлуночок.

153. Проміжний мозок: розвиток, топографія, частини, їх будова функціональна характеристика. ІІІ шлуночок: топографія, будова, сполучення.

Розвиток. Diencephalon .
Топографія. Між кінцевим і середнім мозком, під мозолистим тілом і склепінням.
Частини:

1. Таламічний мозок( thalamencehalon )
2. Гіпоталамус
Порожнина проміжного мозку –ІІІ шлуночок.
Таламічний мозок маж 3 частини: таламус (зоровий горб, згір’я), епіталамус(надзгір*я), метаталамус (зазгір*я)
а гіпоталмус має 2 частини:( pars optica )та ( pars olfactoria )
Таламус – парне, овоїдної форми, скупчення сірої речовини, в якому розрізняють 4 поверхні:
-присередня і верхня – вільні;
-бічна і нижня – зрощені, з вн капсулою і ніжкою мозку.
Спереду таламус ( tuberculum anterius ), а позаду – ( pulvinar )
Сіра речовина зорового горба поділяється мозковими пластинками на 5 основних груп ядер.
Таламус – це підкірковий центр усіх різновидів чутливості і екстрапірамідний центр.

Епіталамус. Має у своєму складі:
-мозкову смугу таламуса stria medullaris thalami
-повідцевий трикутник trigonum habenulare
- повідець habenula
-спайку повідців commissura habenularum
-шишкоподібну залозу glandula pinealis
Шишкоподібна залоза(або епіфіз) – залоза внутрішньої секреції, масою 0,2г, яка




розташована між верхніми горбками покрівлі середнього мозку.
Клітини епіфіза – пінеалоцити продукують:
-гормони, гальмують передчасний статевий і фізичний розвиток людини.
- мелатонін, впливає на біоритми
- серотонін – біологічно активну речовину.
Епіфіз також вважається органом циркумвентрикулярної системи.
Решта елементів епіталамуса відноситься до структур нюхового мозку.
Метаталамус. Складається з 2ох пар ( corpora geniculatum mediale et laterale )
Присередні колінчасті тіла з*єднані з нижніми горбками покрівлі середнього мозку їхніми ручками, а бічні – з верхніми горбками відповідними ручками. Між з*єднаними структурами метаталамуса і середнього мозку існує ще і функціональна спорідненість. Ядра присередніх колінчастих тіл – це підкіркові, рефлекторні слухові центри, а ядра бічних колінчастих тіл – підкіркові зорові центри.
Гіпоталамус відежований від зорового мозку підталаміною борозню(Монро).

До зорової частини гіпоталамуса: Chiasma opticus , tractus opticus , tuber cinereum , infundibulum , hypophysis

У складі нюхової частини знаходяться ( corpora mamillaria )(підкіркові центри нюху) ( subthalamus ), яка містить субталамічне парне ядро Люїса –(екстрапірамідний і вегетативний центр). При пошкодженні – мимовільні рухи рук ніг і всього тіла.

Зорове перехрестя і зоровий шлях відносяться до шляхів зорового аналізатора.
Сірий горб – випин нижкьої стінки 3го шлуночка, в товщі якого – горбові ядра (нейросекреторні, вегетатині). Вони регулюють обмін речовин, процеси накопичення та витрачення енергії.
Сірий горб продовжується у порожнисту лійку, на кінці якої розташований – гіпофіз. Сіра речовина гіпоталамуса зосереджена у вигляд близько 30 ядер.
Надзорові і пришлуночкові ядра аксонами своїх нейронів формують гіпоталамо-гіпофіарний шлях, якй закінчується у нейрогіпофізі. Ці нейрони продукують антидіуретичний гормон(вазопресин) та окситоцин,які потрапляють у нейрогіпофіз, а потім – у кров.
Горбкові і лійкові ядра – виділяють нейросекрети (рилізинг-фактори) у судини аденогіпофіза і впливають на його функцію.
Ці звязки гіпоталамуса і гіпофіза обєднують у гіпоталамо- гіпофізарну с-му.

Гіпофіз- у терецькому сідлі. Має 2 частки: передню – аденогіпофіз, задню – нейрогіпофіз.
Аденогіпофіз – містит 3 частини(горбову, проміжну і дальшу), а нейрогіпофіз – лійку і нервову частину.
Аденогіпофіз продукує: соматотропний гормон,адренокортикотропний гормон,тиреотропний,гонадотропний, ліпотропний,меланоцитостимулюючий
Нейрогіпофіз – накопичує і мобілізує у кров*яне русло вазопресин, який стимулює реабсорбцію води і окситоцин.
Сосочкові тіла – мають по 2 ядра(підкірокві центри нюху), які зв*язані з таламусом, склепінням та покривом середнього мозку.

154. Кінцевий мозок: розвиток, частини. Бічні шлуночки. Біла речовина півкуль великого мозку. Внутрішня капсула: будова, топографія провідних шляхів.

Розвиток. Telencephalon .

Кінцевий мозок складається з двох півкуль з порожнинами – бічними шлуночками. До складу кожної півкулі входять:Плащ , біла речовина півкуль, базальні ядра – смугасте тіло(хвостате і сочевицеподібне ядра), огорожа, мигдалепдібне тіло, нюховий мозок

Бічні шлуночки( ventriculus lateralis ) – симетричні щілиноподібні порожнини в глибині кожної півкулі, заповнені спинномозковою рідиною. Лівий бічний шлуночок вважається першим, а правий – другим. У кожному з них розрізняють:
-центральну частину
-три роги(лобовий, потиличний, скроневий)
(cornua frontalia; cornua anteriora) розміщені в лобовій частці (lobus frontalis). Вони обмежовані: (lamina septi pellucidi);збоку і знизу (caput nuclei caudati);верху (corpus callosum).

(pars centralis) розташована в тім’яній частці (lobus parietalis). Вона обмежована: знизу (corpus nuclei caudati) і(thalamus); зверху (corpus callosum).

(cornua occipitalia; cornua posteriora) розміщені в потиличних частках (lobi occipitales). Вони обмежовані: зверху і збоку волокнами мозолистого тіла, які утворюють покрив (tapetum).

На (paries medialis cornuum occipitalium) розташована: (bulbus cornus posterioris); (calcar avis).

На (paries inferior cornuum occipitalium) - обхідний трикутник(trigonum collaterale).

(cornua temporalia; cornua inferiora) знаходяться в скроневій частці (lobus temporalis). Вони обмежовані: присередньо морським коником (hippocampus); знизу білою речовиною, яка утворює обхідне підвищення (eminentia collateralis);зверху і збоку білою речовиною – покривом мозолистого тіла (tapetum corporis callosi).

Верхньоприсередню стінку скроневих рогів утворює (cauda nuclei caudati).

У центральній частині та в скроневому розі бічного шлуночка(plexus choroideus), яке утворюється внаслідок проникнення м’якої мозкової оболони із судинами; це сплетення через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) з’єднується з III шлуночком.Воно бере участь в утворенні більшої частини спинномозкової рідини.

(capsula interna)- шар білої речовини, який розташований між: (nucleus lentiformis) збоку; (nucleus caudatus) і таламусом (thalamus), що розміщені присередньо.

Через цю капсулу проходять проекційні волокна, які з’єднують кору великого мозку (cortex cerebri) з іншими відділами головного мозку та із спинним мозком.

На горизонтальному розрізі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri) внутрішня капсула (capsula interna) має вигляд відкритого латерально тупого кута з наступними частинами: (crus anterius); (genu capsulae internae); (crus posterius).

(crus anterius capsulae internae) розміщена між головкою хвостатого ядра (nucleus caudatus) та передньою половиною сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis). Її проекційними волокнами є: (tractus frontopontinus); (radiatio thalami anterior).

(genu capsulae internae) розміщене між передньою та задньою ніжками (crura anterius et posterius), між сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) та центральною частиною бічного шлуночка (pars centralis ventriculi lateralis).Воно утворене (fibrae corticonucleares).

(crus posterius capsulae internae) розташована між таламусом (thalamus) та заднім відділом сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis) і по відношенню до останнього складається з трьох країв або частин: (pars thalamolentiformis); (pars retrolentiformis); (pars sublentiformis).

Таламо–сочевицеподібна частина(pars thalamolentiformis) прилягає безпосередньо до коліна внутрішньої капсули (genu capsulae internae) і має: (fibrae corticospinales); (fibrae corticorubrales); (fibrae corticoreticulares); (fibrae corticothalamicae); (fibrae thalamoparietales); (radiatio thalami centralis).

Засочевицеподібна частина (pars retrolentiformis) складається із: (radiatio thalamica posterior); (fibrae occipitopontinae); (fibrae occipitotectales).

Підсочевицеподібна частина (pars sublentiformis) містить: (fibrae corticotectales); (fibrae temporopontinae); (fibrae corticothalamicae); (radiatio optica), яку раніше називали коліно–шпорними волокнами (fibrae geniculocalcarinae); (radiatio acustica), яку раніше називали коліно–скроневими волокнами (fibrae geniculotemporales).