лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
170. Черепні нерви: генетична і функціональна класифікація;характеристика волокон,що утворюють черепні нерви. Черепні нерви,похідні головного мозку:загальна характеристика. Чeрепні нерви до периферійного відділу нервової системи. Вони іннервують шкіру, м’язи, залози, внутрішні органи в ділянці голови. Є нервами органів чуття. Розрізняють 12 пар черепних нервів, кожна з яких має власний номер і назву: І пара – нюховий нерв, nervus olfactorius; II пара – зоровий нерв, nervus opticus; ІІІ пара – окоруховий нерв, nervus oculomotorius; IV пара – блоковий нерв, nervus trochlearis; V пара – трійчастий нерв, nervus trigeminus; VI пара – відвідний нерв, nervus abducens; VII пара – лицевий нерв, nervus facialis; VIII пара – присінково-завитковий нерв, nervus vestibulocochlearis; ІХ пара – язико-глотковий нерв, nervus glossopharyngeus; Х пара – блукаючий нерв, nervus vagus; ХІ пара – додатковий нерв, nervus accessorius; ХІІ пара – під’язиковий нерв, nervus hypoglossus. Черепні нерви : Несправжні нерви (І-ІІ пари) - виростки переднього мозку: І пара – нюхового мозку; ІІ пара – проміжного мозку. (мієлін нервів має походження з олігодендроглії) Несправжні черепні нерви є чутливими, але не мають чутливих ядер і чутливих вузлів. Справжні черепні нерви поділяють на: 1) чутливі нерви (VIII пара), містять тільки чутливі волокна і відповідають задньому корінцю спинномозкового нерва; 2) рухові нерви (III, IV, VI, XI, XII пари), містять тільки рухові, або рухові та вегетативні парасимпатичні волокна, і відповідають передньому корінцю спинномозкового нерва; 3) мішані нерви (V, VII, IX, X пари), в складі проходять як чутливі, так і рухові волокна,подібні до спинномозкових нервів. Справжній черепний нерв містить чутливі волокна - має ganglion sensorium nervi сranіalis, з чутливими псевдоуніполярними або біполярними нейронами, що знаходиться поза мозком і відповідає ganglion sensorium nervi spinalis; чутливі центри – nuclei, у стовбурі головного мозку,відповідають чутливим ядрам задніх рогів спинного мозку. містить рухові волокна - має рухові ядра в стовбурі головного мозку, відповідають руховим ядрам передніх рогів спинного мозку. У складі справжнього черепного нерва проходять парасимпатичні нервові волокна - має парасимпатичні ядра у стовбурі головного мозку. За ходом- ganglion parasympathicum,в якому відбувається переключення парасимпатичних волокон. III, IV, VI пари черепних нервів пов’язані з середнім мозком і мостом, а також з головними (передвушними) міотомами. ІІІ пара черепних нервів пов’язана з І передвушним міотомом; IV пара черепних нервів – з ІІ міотомом; VI пара черепних нервів – з ІІІ міотомом. V,VII, VIII, ІХ, Х, ХІ пари черепних нервів пов’язані з ромбоподібним мозком і зябровими дугами. Це нерви зябрового походження. V пара черепних нервів пов’язана з І зябровою дугою; VII i VIII (яка відділилася від VII в процесі розвитку) пари черепних нервів – з ІІ зябровою дугою; ІХ, Х, ХІ пари черепних нервів (група блукаючого нерва) – з ІІІ,IV, V зябровими дугами. ХІІ пара черепних нервів розвивається шляхом з’єднання нервових волокон верхніх шийних спинномозкових нервів і пов’язана з постбранхіальними (зазябровими або завушними) міотомами. Клініцисти поділяють справжні черепні нерви на: 1) окорухові (III, IV, VI пари); 2) нерви мосто-мозочкового кута (V, VII, VIII пари); 3) каудальні нерви (ІХ, Х, ХІ, ХІІ пари). 171. Черепні нерви:3,4,6 пари,загальна характеристика,ядра,топографія,ділянки іннервації.Війковий вузол:кінці,гілки,ділянки іннервації. ІІІ пара черепних нервів – окоруховий нерв Еферентний нерв. Більша частина волокон нерва від nucleus nervi oculomotorii Розміщений під вентральною стінкою водопроводу середнього мозку на рівні верхніх горбків lamina tecti. 1. oculomotorius із борозни окорухового нерва ніжки мозку і у міжніжкову ямку. Крізь dura mater по бічній стінці sinus cavernosus, потрапляє через fissura orbitalis superior в очну ямку, де розгалужується під гострим кутом на дві гілки: (r. superior)- m. levator palpebrae superioris et m. rectus superior та (r. inferior). m. rectus inferior, m. rectus medialis, m. obliquus inferior. Від нижньої гілки n. oculomotorius до парасимпатичного війкового вузла (g. ciliare) прямує гілка до війкового вузла, або парасимпатичний чи окоруховий корінець війкового вузла (ramus ad ganglion ciliare seu radix parasympathica ganglion ciliare seu radix oculomotoria)(несе передвузлові парасимпатичні волокна). У війковому вузлі переключаються на завузлові волокна, у складі коротких війкових нервів досягають очнoго яблукa, де іннервують m. ciliaris et m. sphincter pupillae. IV пара черепних нервів – блоковий нерв (n. trochlearis). Найтонший нерв, руховим нервом. Від рухового ядра – ядра блокового нерва (nucleus nervi trochlearis) і виходить на дорсальній поверхні стовбура мозку позаду lamina tecti, з боків від вуздечки верхнього мозкового паруса. Огинає збоку ніжку мозку і розміщується у бічній стінці sinus cavernosus вздовж очного нерва (гілка V пари) під окоруховим нервом, а потім – вище нього. В очну ямку потрапляє крізь верхню очноямкову щілину. Іннервує m. obliquus superior. 6 пара черепних нервів – відвідний нерв (n. abducens). Руховий. Nucleus n. abducentis розташоване в мосту і залягає в ділянці середніх відділів eminentia medialis ромбоподібної ямки під лицевим горбком. Виходить з речовини мозку між заднім краєм мосту і пірамідою довгастого мозку (у цибулино-мостовій борозні). Іде під мостом, пронизує тверду оболону головного мозку ззаду і збоку від dorsum sellae та виходить у печеристу пазуху. Тут він залягає назовні від внутрішньої сонної артеріЇ. Із порожнини черепа : крізь верхню очноямкову щілину і в очній ямці, проходячи під n. oculomotorius, іде присередньо до бічного прямого м’яза очного яблука, який він іннервує. G.ciliare, має непостійну форму та величину (L=2 мм). Лежить у товщі жирової тканини у задньому відділі очної ямки на зовнішній поверхні зорового нерва. Має 3 корінці: (radix parasympathica seu radix oculomotoria) - гілка окорухового нерва (ІІІ пара) до війкового вузла і несе передвузлові парасимпатичні волокна, які переключаються у цьому вузлі і забезпечують іннервацію m. ciliaris et m. sphincter pupillae. (radix sensoria seu radix nasociliaris) - сполучна гілка носовійкового нерва з війковим вузлом і несе транзитом чутливі волокна до oчного яблука. (radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, що у складі (plexus caroticus internus) відходять від (ganglion cervicale superius).Передвузлові симпатичні волокна до верхнього шийного вузла йдуть від нейронів бічного рога спинного мозку, С8–Тh2 (centrum ciliospinale). Цісимпатичні волокна забезпечують іннервацію m. dilatator pupillae. Від війкового вузла парасимпатичні, чутливі та симпатичні нервові волокна відходять до очного яблука у складі 15–20 (nn. ciliares breves). 172.Внутрішньочерепна частина 5 пари черепних нервів. 1-а гілка 5 пари- очний нерв:утворення, вихід з черепа гілки,ділянка іннервації,війковий вузол,його корінці гілки. V пара черепних нервів – трійчастий нерв Змішаний нерв. Має 4 ядра: 1) (nucleus principalis nervi trigemini) є чутливим і проектується в дорсолатеральній частині верхнього відділу моста; 2) (nucleus spinalis nervi trigemini) є чутливим і продовжується по всьому довгастому мозку до шийного відділу спинного мозку; 3) (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) є чутливим і розташоване більшою мірою в середньому мозку; 4) (nucleus motorius nervi trigemini) є руховим і розміщене в мосту присередніше чутливих ядер. Виходить із стовбура мозку спереду від середньої ніжки мозочка двома корінцями: (radix sensoria);та (radix motoria). Нерв пронизує tentorium cerebelli біля місця прикріплення його до верхнього краю піраміди скроневої кістки і входить в утворену розщіпленням dura mater трійчасту порожнину (cavum trigeminale). Очний нерв N. ophthalmicus Чутливий, лежить назовні від n. abducens i, пронизуючи бічну стінку sinus cavernosus, іде в очну ямку через fissura orbitalis superior, розміщуючись під n. trochlearis . В порожнині черепа від очного нерва відходить поворотна оболонна, або наметова гілка (r. meningeus recurrens seu r. tentorius), іннервує tentorium cerebelli i стінки трьох венозних пазух: sinus petrosus superior, sinus transversus, sinus rectus. В очній ямці очний нерв віддає три гілки:лобовий нерв, сльозовий нерв,та носовійковий нерв. Лобовий нерв (n. frontalis) – найтовстіша і найдовша з 3 гілок, проходить під верхньою стінкою очної ямки над м’язом-підіймачем верхньої повіки; розгалужується на 2 гілки: (n. supratrochlearis)та (n. supraorbitalis). -N. supratrochlearis проходить над сухожилком верхнього косого м’яза і розгалужується на кінцеві гілочки: верхня крізь коловий м’яз ока і закінчується у шкірі верхньої повіки, кореня носа, у шкірі лоба, в ділянці glabella; нижня гілка іде від блока вниз і анастомозує з гілкою носовійкового нерва – підблоковим нервом (n. infratrochlearis). Від дуги анастомозу виникають тонкі гілочки, які іннервують шкіру і кон’юнктиву в ділянці присереднього кута ока. -N. supraorbitalis перед margo supraorbitalis розгалужується (r. lateralis) та (r. medialis) Сльозовий нерв (n. lacrimalis) іде по бічному краю m. rectus lateralis. Іннервує сльозову залозу, шкіру та кон’юнктиву бічної частини верхньої повіки. З’єднується сполучною гілкою з виличним нервом (r. communicans cum nervo zygomatico) і одержує секреторні парасимпатичні волокна для сльозової залози від крилопіднебінного вузла Носовійковий нерв (n. nasociliaris) іде між зоровим нервом і m. rectus superior уздовж присередньої стінки очної ямки. (n. ethmoidalis anterior) через передній решітчастий отвір у порожнину черепа,потрапляє через отвір дірчастої пластинки решітчастої кістки до носової поржнини,віддає гілки: 1) (rr. nasales interni) – іннервують слизову оболонку передніх решітчастих комірок; 2) (rr. nasales laterales) – іннервують слизову оболонку переднього відділу бічної стінки носової порожнини; 3) (rr. nasales mediales) – іннервують слизову оболонку переднього відділу носової перегородки; 4) (r. nasalis externus) – іннервує шкіру верхівки та крил носа. (n. ethmoidalis posterior) проходить через задній решітчастий отвір.Іннервує слизову оболонку задніх решітчастих комірок та клиноподібної пазухи. (n. infratrochlearis) іде під блоком верхнього косого м’яза, іннервує кон’юнктиву з боку присереднього кута ока, сльозове м’ясце та сльозовий мішок. В очній ямці на зовнішній поверхні зорового нерва, 3 корінці: (radix parasympathica seu radix oculomotoria) - гілка окорухового нерва (ІІІ пара) до війкового вузла і несе передвузлові парасимпатичні волокна, які переключаються у цьому вузлі і забезпечують іннервацію m. ciliaris et m. sphincter pupillae. (radix sensoria seu radix nasociliaris) - сполучна гілка носовійкового нерва з війковим вузлом і несе транзитом чутливі волокна до oчного яблука. (radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, що у складі (plexus caroticus internus) відходять від (ganglion cervicale superius).Передвузлові симпатичні волокна до верхнього шийного вузла йдуть від нейронів бічного рога спинного мозку, С8–Тh2 (centrum ciliospinale) іннервацію m. dilatator pupillae.Від війкового вузла парасимпатичні, чутливі та симпатичні нервові волокна відходять до очного яблука у складі 15–20 (nn. ciliares breves). 173. 5 пара черепних нервів:2 гілка- верхньощелепний нерв,утворення,вихід з черепа,ділянки іннервації.Крилопіднебінний вузол:корінці,гілки,ділянки іннервації. Верхньощелепний нерв (n. maxillaris) – друга гілка трійчастого нерва, відходить від опуклого краю g. trigeminale i через круглий отвір виходить з порожнини черепа в крилопіднебінну ямку. До виходу з порожнини черепа верхньощелепний нерв віддає (r. meningeus) (іннервує тверду оболону головного мозку),анастомозує з оболонною гілкою нижньощелепного нерва. У крилопіднебінній ямці розгалужується на: підочноямковий нерв;виличний нерв;та вузлові гілки до крилопіднебінного вузла. N. infraorbitalis-найбільша гілка верхньощелепного нерва. Він в очну ямку через нижню очноямкову щілину, розташовується в однойменній борозні і каналі, в глибині fossa canina розгалужується віялом на кінцеві гілки, утворюючи “малу гусячу лапку”. гілки: 1) (rr. palpebrales inferiores) – іннервують шкіру нижньої повіки; 2) (rr. nasales externi) – іннервують шкіру зовнішньої поверхні крила носа; 3) (rr. nasales interni) – іннервують шкіру та слизову оболонку присінка носа; 4) (rr. labiales superiores) – іннервують шкіру та слизову оболонку верхньої губи. До входу в canalis infraorbitalis нерв віддає rr. alveolares superiores posteriores, які спускаються по підскроневій поверхні та по розміщеному на ній горбу верхньої щелепи. Частина гілок проникає через коміркові отвори , утворює над коренями зубів сплетення з волокнами середньої верхньої коміркової гілки та з волокнами передніх верхніх коміркових гілок – (plexus dentalis superior). Від цього сплетення відходять верхні ясенні гілки (rr. gingivales superiores) та верхні зубні гілки (rr. dentales superiores),проходять в пульпу зуба через отвір верхівки його кореня. Гілки іннервують три верхні великі кутні зуби і ясна; друга частина волокон rr. alveolares superiores posteriores, іннервують слизову оболонку щоки. Середня верхня коміркова гілка (r. alveolaris superior medius) від підочноямкового нерва всередині canalis infraorbitalis -іннервацію малих кутніх зубів і ясен. Передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores) відгалужуються від підочноямкового нерва перед виходом останнього через foramen infraorbitale - передніх зубів і слизової оболонки верхньощелепної пазухи. (n. zygomaticus) відходить від n. maxillaris у крилопіднебінній ямці, йде разом з n. infraorbitalis через fissura orbitalis inferior в очну ямку, у товщу виличної кістки через вилично-очноямковий отвір і ділиться на вилично-скроневу та вилично-лицеву гілки. Вилично-скронева гілка (r. zygomaticotemporale) через однойменний отвір на скроневій поверхні os zygomaticum виходить у скроневу ямку, пронизує fascia temporalis і розгалужується у шкірі скроневої ділянки, яку іннервує. Вилично-лицева гілка (r. zygomaticofacialis) з’являється через однойменний отвір на бічній поверхні os zygomaticum і розгалужується у шкірі виличної ділянки, яку іннервує. Вузлові гілки до крило-піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum) у вигляді 2–3 коротких нервів відходять від n. maxillaris у fossa pterygopalatina, з’єднуються з ganglion pterygopalatinum, утворюється radix sensoria ganglii pterygopalatini -парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи.Секреторна іннервація сльозової залози, слизових оболонок носа, піднебіння та частково глотки. Крило-піднебінний вузол залягає в однойменній ямці та має 3корінці: (radix sensoria ganglii pterygopalatini) є вузловими гілками верхньощелепного нерва (rr. Ganglionares n. maxillaris) і несе транзитом чутливі волокна. (radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, які як глибокий кам’янистий нерв (n. petrosus profundus)(гілка внутрішнього сонного сплетення) досягають вузла, йдучи до нього у складі нерва крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) або нерва Відія (n. Vidianus). (radix parasympathica seu radix intermedia) є гілкою лицевого нерва (VII)( n. petrosus major) і несе передвузлові парасимпатичні волокна, переключаються в крило-піднебінному вузлі. Гілки крило-піднебінного вузла rr. orbitales входять в очну ямку через fissura orbitalis inferior у вигляді 2–3 тонких гілок, потім через задній решітчастий отвір проникають у носову порожнину й іннервують слизову оболонку задніх решітчастих комірок та клиноподібної пазухи. rr. nasales posteriores superiores laterales et mediales виходять з крило-піднебінної ямки в носову порожнину через foramen sphenopalatinum і іннервують верхні ділянки слизової оболонки бічної та присередньої (верхній відділ перегородки носа) стінки носової порожнини. rr. nasales posteriores inferioresіннервують нижні відділи бічної стінки носової порожнини. n. nasopalatinus– нерв Скарпи, найдовша з задніх носових гілок. Іде вперед між окістям і слизовою оболонкою носової порожнини, іннервує слизову оболонку перегородки носа, лягає в canalis incisivus i, проникнувши в порожнину рота, іннервує слизову оболонку твердого піднебіння. n. palatinus major виходить із однойменного каналу через однойменний отвір у ротову порожнину і іннервує слизову оболонку піднебіння. nn. palatini minors виходять із однойменних отворів на піднебіння, іннервують слизову оболонку м’якого піднебіння. rr. tonsillares цих нервів забезпечують іннервацію піднебінного мигдалика. Глотковий нерв n. Pharyngeus іде до глотки і іннервує слизову оболонку хоан та склепіння глотки. 174.5 пара черепних нервів:3 гілка- нижньощелепний нерв,утворення, вихід з черепа,ділянки іннервації.Парасимпатичні вузли, зв ’язані з 3 гілкою,корінці та гілки. Нижньощелепний нерв (n. mandibularis) Змішаний; найбільша гілка трійчастого нерва. утворюється злиттям чутливих волокон від трійчастого вузла з руховим корінцем трійчастого нерва. Вийшовши з порожнини черепа у підскроневу ямку через овальний отвір, n. mandibularis розходиться на два стовбури:передній (віддає переважно рухові нерви);та задній (віддає переважно чутливі нерви). До поділу на стовбури від нижньощелепного нерва відходять 3–4 короткі вузлові гілки до вушного вузла (rr. ganglionares ad ganglion oticum seu radix sensoria ganglii otici) та оболонна гілка (остистий нерв), r. meningeus (n. spinosus), яка повертається назад до порожнини черепа через остистий отвір, іннервує тверду оболону головного мозку середньої черепної ямки і слизову оболонку клиноподібної пазухи. Вушний вузол (ganglion oticum) розміщений під овальним отвором -парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи, секреторна іннервації привушної залози.корынцы: чутливий;симпатичний; та парасимпатичний. (radix sensoria ganglii otici) утворений вузловими гілками нижньощелепного нерва (rr. ganglionares n. mandibularis), його чутливі волокна проходять транзитом через цей вузол. (radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, які йдуть у вигляді гілки від plexus meningeus medius. (radix parasympathica) вушного вузла є відгалуженням гілки язико-глоткового нерва (ІХ) n. petrosus minor (гілка n. Tympanicus), і несе прeгангліонарні парасимпатичні волокна, які переключаються у вушному вузлі. До чутливих гілок n. mandibularis: вушно-скроневий нерв, щічний нерв та язиковий нерв. Вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis) починається біля foramen ovale двома корінцями, які, охопивши a. meningea media, знову з’єднуються в один стовбур. дає гілочки: n. meatus acustici externi, та rr. membranae tympani, шкірі передньої частини вушної раковини – nn. auriculares, посилає привушні гілки (rr. parotidei), які досягають привушної залози, приєднуючись до гілок лицевого нерва за допомогою сполучних гілок з лицевим нервом (rr. communicantes cum nervo faciale). Закінчується n. auriculotemporalis у шкірі скроневої ділянки кінцевими поверхневими скроневими гілочками (rr. temporales superficiales). Щічний нерв (n. buccalis), з-під переднього краю m. masseter, іде вперед до зовнішньої поверхні щічного м’яза, пронизує його і розгалужується у слизовій оболонці щоки. Іннервує шкіру та слизову оболонку щоки і кута рота щічну поверхню ясен на рівні 1 великого кутнього зуба. Язиковий нерв (n. lingualis) між присереднім та бічним крилоподібними м’язами, до нього приєднується барабанна струна (гілка VII пари черепних нервів). Проходить над піднижньощелепною слинною залозою, діафрагмою рота і перехрещується з піднижньощелепною протокою, лягаючи на зовнішню поверхню шило-язикового м’яза. По ходу віддає гілки: (rr. isthmi faucium) (rr. linguales), які досягають передніх двох третин язика (rr. communicantes cum nervo hypoglosso); (n. sublingualis). N. sublingualis проходить збоку від під’язикової слинної залози, іннервує слизову оболонку дна ротової порожнини та язикову поверхню ясен в ділянці передніх зубів нижньої щелепи. (ganglion submandibulare) належить до парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи і забезпечує секреторну іннервацію піднижньощелепної та під’язикової слинних залоз. корінці: (radix sensoria) утворений вузловими гілками до піднижньощелепного вузла (rr. ganglionares ad ganglion submandibulare), які відходять від язикового нерва. (radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, що відходять від симпатичного сплетення навколо лицевої артерії. (radix parasympathica) утворений барабанною струною (chorda tympani), що є гілкою VII пари черепних нервів, яка несе передвузлові парасимпатичні волокна, що переключаються у піднижньощелепному вузлі. Парасимпатичний вегетативний під’язиковий вузол (ganglion sublinguale) складається з вузликоподібних скупчень нейронів уздовж залозистих гілок піднижньощелепного вузла, що прямують до під’язикової слинної залози. Нижній комірковий нерв (n. alveolaris inferior) проходить між присереднім та бічним крилоподібними м’язами й, лежачи позаду язикового нерва, входить у нижньощелепний канал разом з однойменною артерією. Всі рухові волокна формують щелепно-під’язиковий нерв (n. mylohyoideus). N. mylohyoideus іннервує його і переднє черевце m. digastricus. За своїм ходом у нижньощелепному каналі n. alveоlaris inferior віддає гілки, які з’єднуються між собою і формують нижнє зубне сплетення (plexus dentalis inferior). Від цього сплетення відходять нижні зубні гілки (rr. dentales inferiores) – іннервують зуби нижні ясенні гілки (rr. gingivales inferiores) – іннервують ясна. Кінцевою гілкою n. alveolaris inferior є підборідний нерв (n. mentalis), який виходить через foramen mentale mandibulae в ділянці підборіддя. N. mentalis віддає: (rr. mentales) – іннервують шкіру підборіддя, (rr. labiales) – іннервують шкіру та слизову оболонку нижньої губи, (rr. gingivales) – іннервують щічну поверхню ясен. рухові нерви до однойменних жувальних м’язів: (n. massetericus) (nn. temporales profundi); (n. pterygoideus lateralis); та (n. pterygoideus medialis). Від n. pterygoideus medialis відходять (n. musculi tensoris veli palatini) та (n. musculi tensoris tympani), які проходять транзитом через g. oticum і іннeрвують однойменні м’язи (останні у філогенезі відокремились від m. pterygoideus medialis). |