лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
Кістки пояса верхніх кінцівок: Ключиця (clavicula) - це довга S-подібна вигнута кістка, яка розташована між ключичною вирізкою груднини і надплечовим відростком лопатки. має тіло і два кінці: (extremitas sternalis), (extremitas acromialis На нижній поверхні ключиці помітні два підвищення: tuberculum conoideum і linea trapezoidea - місця прикріплення зв’язок Лопатка (scapula) - це плоска кістка трикутної форми, що прилягає ззаду до грудної клітки на рівні II—VII ребер. Лопатка має три кути: angulus inferior , angulus lateralis , angulus superior , а також три краї: margo medialis , margo lateralis , margo superior ), на якому є incisura scapulae . Передня реброва поверхня лопатки утворює subscapularis, від якої починається однойменний м’яз. Задня поверхня опукла, на ній виступає spina scapulae. Під остю лопатки є fossa infraspinata, де починається однойменний м’яз. У ділянці бічного кута –acromionдо якого прикріплюється частина трапецієподібного м’яза. їНа бічному куті звуження - (collum scapulae, а на потовщеній cavitas glenoidalis, з якою з’єднується головка плечової кістки. Над суглобовою западиною tuberculum supraglenoidale. Під суглобовою западиною tuberculum infraglenoidale. Від верхнього краю лопаткиprocessus согасоіdeus. Кістки вільної частини верхньої кінцівки: Плечова, променева і ліктьова кістки є типовими довгими трубчастими кістками, тому кожна з них має середню частину - тіло, або діафіз (corpus; diaphysis), і два кінці - наростки або епіфізи. Плечова кістка (humerus) має тіло плечової кістки (corpus humeri) і два наростки (кінці) - потовщений верхній наросток, проксимальний (epiphysis proximalis) і розширений нижній наросток, дистальний (epiphysis distalis). На верхньому наросткуcaput humeri, відмежована борозною - collum anatomicum. Біля головки збокуtuberculum majus для прикріплення надостьового, підостьового і малого круглого м’язів, і tuberculum minus -прикріплюється підлопатковий м’яз. Від великого горбка відходить crista tuberculi majoris- прикріплюється великий грудний м’яз, а від малого горбка - crista tuberculi minoris- прикріплюються сухожилки найширшого м’яза спини і великого круглого м’яза. Між горбками та їх гребенями є sulcus intertubercularis .Збоку від гребеня великого горбка tuberositas deltoidea. Найвужче місце між головкою плечової кістки та її тілом називається collum chirurgicum. виділяють передньоприсередню поверхню , передньобічну поверхню і задню поверхню Між цими поверхнями є присередній і бічний краї. По тілу проходить sulcus nervi radialis. Нижній наросток плечової кістки розширений, сплощений, дещо загнутий вперед і утворює condylus humeri. На присередній частині виростка розміщений trochlea humeri, з яким зчленовується ліктьова кістка. Над головочкою плечової кістки видно променеву ямку Позаду над виростком ліктьова ямка . Над виростком плечової кістки із присереднього і бічного боку видно підвищення - присередній і бічний надвиростки. На задній поверхні присереднього надвиростка проходить борозна ліктьового нерва. Передпліччя (antebrachium) включає присередньо розташовану ліктьову кістку і збоку від неї променеву кістку. Ліктьова кістка (ulna) має стовщений верхній (проксимальний) наросток, на якому є блокова вирізка (incisura trochlearis) . Задній край вирізки обмежує товстий ліктьовий відросток (olecranon). Попереду вирізку обмежує вінцевий відросток (processus coronoideus). На бічній поверхні основи вінцевого відростка видно вирізку променевої кістки (incisura radialis), з якою зчленовується головка променевої кістки. Під вінцевим відростком помітна горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae), до якої прикріплюється плечовий м’яз. Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae; diaphysis) має передню, задню та присередню поверхні (facies anterior, posterior et medialis), між якими є три краї - передній, задній та міжкістковий (margo anterior, posterior et interosseus). Тонкий нижній (дистальний) наросток ліктьової кістки закінчується головкою ліктьової кістки (caput ulnae), що має на своїй бічній поверхні суглобовий обвід (circumferentia articularis) для зчленування з променевою кісткою. Від присередньої поверхні головки відходить шилоподібний відросток (processus styloideus). Променева кістка (radius) на верхньому (проксимальному) наростку має головку променевої кістки (caput radii) із заглибленням - суглобовою ямкою (fovea articularis) для зчленування з головочкою плечової кістки. На бічній поверхні головки є суглобовий обвід (circumferentia articularis) для сполучення з вирізкою променевої кістки. Нижче від головки добре виражена шийка променевої кістки (collum radii). Під нею на передній поверхні кістки помітна горбистість променевої кістки (tuberositas radii), до якої прикріплюється сухожилок двоголового м’яза плеча. На ньому розрізняють передню, задню та бічну поверхні (facies anterior, posterior et lateralis), між якими є три краї - передній, задній та міжкістковий (margo anterior, posterior et interosseus). Широкий нижній (дистальний) наросток променевої кістки на присередній поверхні має вирізку ліктьової кістки (incisura ulnaris) для зчленування з головкою ліктьової кістки. На задній поверхні наростка виражені борозни сухожилків м’язів - розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum). На нижній поверхні цього наростка променевої кістки є увігнута зап'ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis), з якою зчленовуються зап’ясткові кістки (човноподібна і півмісяцева кістки). Збоку від дистального кінця променевої кістки відходить шилоподібний відросток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae). Кістки кисті (ossa manus) поділяються на зап’ясткові кістки, п’ясткові кістки і кістки пальців, або фаланги. До зап’ясткових кісток (ossa carpi; ossa carpalia) належать 8 коротких кісток, що розташовані двома рядами. У проксимальному ряді, якщо розглядати в напрямку від променевої кістки до ліктьової, розміщуються: човноподібна, півмісяцева, тригранна і горохоподібна кістки. У дистальному ряді у тому ж напрямку розташовані: кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста і гачкувата кістки. 1.Човноподібна кістка (os scaphoideum) 2.Півмісяцева кістка (os lunatum) 3.Тригранна кістка (os triquetrum) 4.Горохоподібна кістка (os pisiforme) 5.Кістка-трапеція (os trapezium) 6.Трапецієподібна кістка (os trapezoideum) 7.Головчаста кістка (os capitatum) 8.Гачкувата кістка (os hamatum) До п’ясткових кісток (ossa metacarpi; ossa metacarpalia) належать п’ять (I-V) коротких трубчастих кісток. Кожна п’ясткова кістка складається з основи, тіла і головки п'ясткової кістки (basis, corpus et caput ossis metacarpi). Головки п’ясткових кісток мають кулясті суглобові поверхні для зчленування з проксимальними фалангами пальців. Фаланги пальців (phalanges digitorum) представлені короткими трубчастими кістками. Кожний палець, окрім першого, має 3 фаланги: найдовшу проксимальну (phalanx proximalis), середню (phalanx media) і найкоротшу кінцеву, або дистальну (phalanx distalis). Великий палець має тільки дві фаланги - проксимальну і кінцеву. Нг 25. Скелет нижньої кінцівки: відділи,будова кісток, що їх утворюють. Скелет нижньої кінцівки (кістки нижньої кінцівки, ossa membri inferioris) складається з кісток поясу нижньої кінцівки та кісток вільної частини нижньої кінцівки. Тазова (кульшова) кістка, os coxae, утворюється з клубової, сідничої та лобкової кісток. У місці зрощення тіл тазових кісток - acetabulum . Для зчленування з головкою стегнової кістки в кульшовій западині є гладка, вкрита хрящем півмісяцева поверхня, facies lunata. Центр кульшової западини зайнятий шорсткою ямкою кульшової западини (fossa acetabuli). Клубова кістка, os ilium, складається з тіла клубової кістки (corpus ossis ilii і розширеного крила клубової кістки (ala ossis ilii). linea arcuata, відділяє на внутрішній поверхні тіло клубової кістки від її крила. Верхній потовщений та S-подібно вигнутий край крила клубової кістки зветься клубовим гребенем (crista iliaca), або гребенем клубової кістки (crista ossis ilii). На клубовому гребені помітні 3 шорсткі лінії для прикріплення м‘язів живота: зовнішня губа, внутрішня губа, та проміжна лінія. Клубовий гребінь спереду закінчується (spina iliaca anterior superior, а заду –spina iliaca posterior rsuperior, нижче spina iliaca anterior inferior, та spina iliaca posterior inferio. Попереду та нижче передньої нижньої клубової ості eminentia iliopubica. Поверхні: facies sacropelvina, facies auricularis, facies glutea(, linea glutea anterior, linea glutea posterior, linea glutea inferior) tuberculum iliacum, який має значення для топографічної орієнтації на передній черевній стінці. Між тілом клубової кістки і краєм кульшової западини проходить sulcus supraacetabularis. Сіднича кістка, os ischii, складається з тіла сідничої кістки (corpus ossis ischii), яке знизу доповнює кульшову западину, та гілки сідничої кістки (ramus ossis ischii). Гілка сідничої кістки знизу оточує затульний отвір (foramen obturatum). Між тілом та гілкою сідничої кістки розміщений tuber ischiadicum, до якого прикріплюються м‘язи стегна та зв‘язки. Вище горба spina ischiadica відмежвує incisura ischiadica major від incisura ischiadica minor . Лобкова кістка, os pubis, складається з тіла лобкової кістки (corpus ossis pubis), верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) та нижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis). На присередній поверхні facies symphysialis, – місце зрощення з протилежною лобковою кісткою. Зверху tuberculum pubicum, від якого вбік pecten ossis pubis, що продовжується у дугоподібну лінію клубової кістки. Присередньо від лобкового горбка до симфізної поверхні йде crista pubica, Нижній край верхньої гілки лобкової кістки, містить sulcus obturatorius, обмежену спереду та ззаду відповідно tuberculum obturatorium anterius та непостійним tuberculum obturatorium posterius. Між лобковим горбком та кульшовою западиною crista obturatoria. Скелет вільної частини нижньої кінцівки: Стегнова кістка (femur або os femoris) – довга трубчаста кістка людини, має тіло та два кінці. На проксимальному кінці caput femoris, обернена присередньо. На головці помітна, fovea capitis femoris. Має: collum femoris , trochanter major , fossa trochanterica, trochanter minorlinea intertrochanterica, crista intertrochanterica, tuberculum quadratum corpus ossis femoris, дещо вигнуте впередМає: linea aspera , labium mediale , labium laterale , linea pectine, (tuberositas glutea , trochanter tertius , condylus medialis , condylus lateralis , linea intercondylarisepicondylus medialis, epicondylus lateralis, tuberculum adductorium , sulcus popliteus , linea supracondylaris medialis , linea supracondylaris lateralis , facies poplitea трикутної форми, facies patellaris. Наколінок, patella, –сесамоподібна кістка людини; вона лежить у товщі чотириголового м‘яза стегна. Має: basis patellaeта apex patellae. Гладка facies articularis, наколінка обернена дозаду і прилягає до наколінкової поверхні стегнової кістки. Суглобова поверхня наколінка розділена невеликим вертикальним гребінцем на дві фасетки: більшу бічну та меншу присередню;facies anterior, наколінка має неглибокі поздовжні борозни і легко пальпується крізь шкіру. Великогомілкова кістка, tibia, – довга кістка, що має тіло та два кінці. corpus tibiae, має тригранну форму. Краї: margo anterior , margo interosseus , margo medialis . Передній край : tuberositas tibiae. Поверхні: facies medialis , facies lateralis , facies posterior містять ( linea musculi solei , condylus medialis , condylus lateralis , eminentia intercondylaris , tuberculum intercondylare mediale , tuberculum intercondylare laterale , area intercondylaris anterior , area intercondylaris posterior , malleolus medialis , sulcus malleolaris, incisura fibularis, для зчленування з малогомілковою кісткою. Малогомілкова кістка, fibula,– типова довга трубчаста кістка. corpus fibulae, дещо скручено по довжині і вигнуто у медіальний бік. Краї:, margo anterior, margo posterior, margo interosseus. Поверхні: facies medialis , facies lateralis , facies posterior . Містять: crista medialis , , caput fibulae , collum fibulae . , apex capitis fibulae , malleolus lateralis , fossa malleoli lateralis – місце прикріплення задньої надп‘ ятково-малогомілкової зв‘язки. В стопі (pes) розрізняють заплесно (tarsus), плесно (metatarsus) та пальці стопи (digiti pedis). П‘яткова кістка, calcaneus, – найбільша коротка губчаста кістка людини. має горб (tuber calcanei), (processus medialis et lateralis, (tuberculum calcanei). Поверхні: ( facies articularis talaris anterior et media et posterior )між поверхнями sulcus calcanei , sulcus tendinis m . flexoris hallucis longi .Спереду на п‘ятковій кістці є, facies articularis cuboidea, яка з‘єднується з кубоподібною кісткою. Надп‘яткова кістка, talus, ( corpus tali ), ( collum tali ) ( caput tali ). Поверхня, facies superior , facies malleolaris medialis , facies malleolaris lateralis . Містить : processus lateralis tali , processus posterior tal і, sulcus tendinis m . flexoris hallucis longi : tuberculum mediale , tuberculum laterale ). Знизу є facies articularis calcanea anterior, media et posterior Човноподібна кістка, os naviculare, розміщується між надп‘ятковою та трьома клиноподібними кістками. tuberositas ossis navicularis, яку можна промацати крізь шкіру. Кубоподібна кістка, os cuboideum, розміщена між п‘ятковою кісткою та основами IV та V плеснових кісток. Знизу tuberositas ossis cuboidea , перед якою sulcus tendinis m . peronei ( fibularis ) longi . Клиноподібні кістки, ossa cuneiformia, у кількості трьох, знаходяться між човноподібною та I-III кістками плесна і мають суглобові поверхні для зчленування з ними. os cuneiforme laterale, os cuneiforme mediale, а найменша – проміжна клиноподібна кістка, os cuneiforme intermedium. Кістки плесна, ossa metatarsi, подібно до п‘ясткових кісток мають тіло, основу та головку (corpus, basis et caput ossis metatarsi). Головка кожної плеснової кістки зчленовується з основою відповідної проксимальної фаланги. Перша плеснова кістка найтовстіша та найкоротша серед інших плеснових кісток і містить збоку на своїй основі горбистість першої плеснової кістки, tuberositas ossis metatarsi primi. Основа V плеснової кістки збоку містить tuberositas ossis metatarsi quinti, до якої прикріплюється короткий малогомілковий м‘яз. Кістки пальців стопи, ossa digitorum pedis, кожен палець стопи, за винятком I пальця, складається з трьох фаланг: проксимальної фаланги (phalanx proximalis), середньої фаланги (phalanx media) та дистальної фаланги (phalanx distalis). Скелет першого пальця стопи (hallux) складають тільки проксимальна та дистальна фаланги. Фаланги мають corpus, basis et caput phalangis). За допомогою блока фаланги (trochlea phalangis) головка проксимальнішої фаланги зчленовується з основою дистальнішої фаланги. На головці tuberositas phalangis distalis). Постійні сесамоподібні кістки, ossa sesamoidea, присутні з підошвового боку головки I плеснової кістки. 26. Суглоби пояса верхньої кінцівки. Плечовий суглоб. Будова, іннервація і кровопостачання. Групи м’язів, що на нього діють. Суглоби грудного пояса, або пояса верхньої кінцівки. (art. cinguli pectorales, s. art. cinguli membri superioris) •Груднино-ключичний суглоб (art. sternoclavicularis) - це єдине з'єднання верхньої кінцівки з тулубом. утворений зчленуванням суглобових поверхонь ключичної вирізки груднини і груднинного кінця ключиці. Суглобовий диск знаходиться між суглобовими поверхнями, вкритими волокнистим хрящем, і розділяє суглобову порожнину на дві камери. Звязки: lig.costoclaviculare, lig. Interclaviculare, ligg. sternoclavicularia anterius et posterius . За формою суглоб сідлоподібний, 3 осы обертання , комплексний. •Акроміально (надплечово) - ключичний суглоб (art.acromioclavicularis). утворений суглобовими поверхнями акроміального кінця ключиці та акроміона. Звязки: lig. Acromioclaviculare, lig. Coracoclaviculare, lig. Conoideum, lig. Trapezoideum. Це плоский, триосьовий суглоб з обмеженим об'ємом рухів. Суглоби вільної верхньої кінцівки (Articulationes membri superioris liberi) •Плечовий суглоб (art. humeri). формується зчленуванням суглобових поверхонь головки плечової кістки і суглобової западини лопатки. Остання доповнена labrum glenoidale. проходить сухожилок довгого двоголового м'яза плеча (tendo capitis longi m.bicipitis brachii), який обгорнутий (vagina synovialis intertubercularis). Лінія прикріплення по анатомічній шийці плечової кістки. Звязки: lig. Coracohumerale, ligg.glenohumeralia. Капсулу суттєво зміцнюють також сухожилля м'язів (supraspinatus, infraspinatus, teres minor, subscapularis), Суглоб простий, кулястий, триосьовий. Кровопостачання: надлопаткова артерія, передня і задня артерії, що огинають плечову кістку. Іннервацію :від підкрильцевого нерву та гілок довгого грудного, променевого та підлопаткового нервів. Можливі рухи в плечовому суглобі включають:Відведення,Приведення,Згинання, Розгинання,обертання,Кругові рухи. 27. Ліктьовий суглоб: Будова, іннервація і кровопостачання. Групи м’язів, що на нього діють. З’єднання кісток передпліччя. •Ліктьовий суглоб (art. cubiti) утворений шістьма суглобовими поверхнями 3-х кісток (плечової, ліктьової, променевої) між якими розрізняють 3 суглоба: - плечо-ліктьовий (art. humeroulnaris) - плечо-променевий (art.humeroradialis ) - проксимальний променево-ліктьовий (art.radioulnaris proximalis) . Шість суглобових поверхонь трьох кісток, оточені спільною просторою суглобовою капсулою, складний суглоб. Лінія прикріплення суглобової капсули над вінцевою та променевою ямками плечової кістки спереду і нижче верхнього краю ліктьової ямки ззаду. Надвиростки плечової кістки залишаються вільними Зв'язки суглоба наступні: lig. collaterale ulnare, lig.collaterale radiale, lig. anulare radii, lig. Quadratum. Біомеханіка. Плечово- ліктьовий суглоб - простий, блокоподібний (різновид-гвитоподібний), плечево-променевийпростий, кулястий (заблокований). Проксимальний променево - ліктьовий – простий, циліндрічний (обертальний 1-го типу), комбінований. В цілому ліктьовий суглоб має дві осі: фронтальну (згинання, розгинання) і вертикальну (привертання - pronatio. відвертання - supinatio). Кровопостачанны: лыктьовий суглов з. Rete articulare cubiti,. A . Collateralis ulnaris superior , A . Collateralis ulnaris inferior ) (гілки a . brachiales ), ramus anterior et posterior a . recurrentis ulnaris ) (гілки a . ulnaris ), ramus a . recurrens radialis , a . collateralis media et radialis ) (гілки a . profunda brachii ), a . recurrentis inteross ea ) (гілка a . interossea posterior ). Капсула ліктьового суглоба іннервується гілками серединного (лат. N.medianus), променевого (лат. N.radialis) і ліктьового (лат. N.ulnaris) нервів. |