лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
39) М’ЯЗИ ШИЇ: ТОПОГРАФІЧНА ТА ЕМБРІОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ. Глибокі. Ембріологічна класифікація: гетерохтонні , які мігрують з тулуба або голови, вони є трункофугальні ,зокрема mm . sternocleidomastoideus Походять з предвушних міотомів і потиличних, а також мезенхіми зябрових дуг Топографічна класифікація: М’язи шиї поділяються на - поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli); - глибокі м’язи шиї (musculi profundi colli). Глибокі: Бічнідрабинчасті: m.scalenus anterior, medius,posterior.( гілки шийних спинномозкових нервів CV — CVII .) (аа. cervicalis ascendens, thyroidea inferior, аа. profunda et transversa colli, intercostalis ) Передхребтові: прямі мязи голови (m.recti capitis anterior, recti capitis lateralis) та довгі мязи (m.longus capitis, m.longus colli). гілки шийних спинномозкових нервів СІІ — CVI ) ( аа. vertebralis, pharyngea ascendens) 40)Топографія шиї:ділянки, трикутники,простори,їх вмст Ділянки: Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior), що має трикутну форму, обмежована зверху нижнім краєм тіла нижньої щелепи, з боків – переднім краєм правого і лівого груднинно-ключичио-соскоподібних м'язів, а вершина цього трикутника досягає яремної вирізки ручки груднини. Передньою серединною лінією передня шийна ділянка розділена на два передні шийні трикутники – правий і лівий. груднинно-ключичио-соскоподібна ділянка (regio sternocleidomastoidea) відповідає контурам однойменного м'яза. Між двома головками груднинно- ключично-соскоподібного м'яза і ключицею розташована мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor), де проектується діафрагмовий нерв. Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis), яку ще називають бічним шийним трикутником (trigonum cervicale laterale), парна і обмежована: попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соско- подібного м'яза, позаду – переднім краєм трапецієподібного м'яза, знизу – ключицею. У цій ділянці виділяють два трикутники: лопатково-трапецієподібний і лопатково-ключичний. задня(каркова) (співпадає з контуром трапецієподібного у межах шиї) трикутники: присередній шийний трикуник: -сонний( судинно-нервовий пучок шиї ) -лопатково-трахейний( нерви шийного сплетення. ) -піднижньощелепний(піднижньощелепна слинна залоза) -язиковий(язикова артерія і язикова вена) -підборідний (ід-підборідні лімфатичні вузли) Бічні шийні трикутники: -лопатково-трапецієподібний -лопатково-ключичний (лежить судинно-нервовий пучок (стовбури плечового сплетення, підключичні артерія і вена) Простори: -міждрабинчастий(між переднім і серенім драбинчастим і 1 ребром)-підключична артерія -преддрабинчастий (спереду від переднього драбинчастого)-підключична вена і діфрагмовй нерв) 41)Фасції шиї. Міжфасціальні простори Шийна фасція (fascia cervicalis) розташовується переважно у передніх відділах шиї і складається з трьох пластинок: поверхневої, передтрахейної і передхребтової. За Шевкуненком: 1)Поверхнева фасці ( fascia coli superficialis )-обгортає підшкірні м’язи 2)Поверхневий листок власної фасції ( lamina superficialis fasciae colli propriae )-покриває ГКС,трапецієподіний мязи 3)Глибокий листок власної фасції (lamina profund a fasciae colli propriae)-утв.піхву для підпідязикових мязів 4)Внутрішньошийна фасція( fascia endocervicalis )-2 листки (нутрощевий і пристінковий 5)Предхребтова фасція ( Fascia prevertebralis )-покриває глибокі мязи шиї За мінародною анатомічною номенклатурою (PNA)-існує одна шийна фасція до її складу входять: -поверхнева пластинка -предтрахейна пластинка -предхребтва пластинка 4 фасція- ущільнення сполучної тканини Простори: Надгруднинний міжапоневротичнй простір , в якому міститься жирова тканина та яремна венозна дуга Преднутрощевий простір Занутрощевий простір 42)Жувальні мязи: розвиток, характеристика,іннервація, кровопостачання -жувальні(похідні 1 глоткової дуги) M . MASSETER (жуальний) має 2 частини- поверхневу і глибоку , піднімає нижню щелепу , притискуючи нижні зуби до верхніх (жувальний нерва, жувальна артерія і поперечна артерія лиця) M . TEMPORALIS -починається від усієї поверхні скроневої ділянки,прикріплюється до вінцевого відростка,піднімає опущену щелепу , тягне висунуту щелепу назадглибокі скроневі нерви, поверхнева і передня глибока скроневі артерії) M . PTERYGOIDEUS MEDIALIS -починається від крилоподібної ямки , прикріплюється до крилоподібної горбистості нижньої щелепи,підіймає нижню щелепу медіальний крилоподібний нерв, верхньощелепна і лицева артерії) M . PTERYGOIDEUS LATERALIS -має 2 головки(верхню і нижню) (латеральний крилоподібний нерв, верхньощелепна і лицева артерії) Іннервація: Усі жувальні м'язи іннервуються руховими гілками трійчастого нерва (V черепний нерв) Кровопостачання: Masseter- жувальна артерія і поперечна артерія лиця. Temporalis- поверхнева і передня глибока скроневі артерії pterygoideus medialis et lateralis - верхньощелепна і лицева артерії 43)мязи лиця, розвиток,класифікація,характеристика,іннервація ,кропопостачання ,відмінність від решти скелетних мязів М’язи лиця(мімічні) мають такі особливості: - починаються на кістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру; - не перекидаються через суглоби; - не мають власних фасцій (крім щічного м’яза); - розташовуються навколо природних отворів голови. Розвиток: тісний зв'язок з шкірою лиця,не амають фасцій , всі мімічні мязи розвиваються на 6 тижні з мезенхіми 2 зябрової дуги Класифікація: м'язи склепіння черепа( m . epicranius . mm . auriculares anterior / superiot et posterior . m . transversus nuchae ); м'язи вушної раковини; м'язи, що оточують щілину повік( m . orbicularis oculi , m . corrugator cillii , m . procerus , m . depressor supercilii ); м'язи, що оточують носові отвори (ніздрі)( m . nasales , m . depressor septi nasi ); м'язи, що оточують ротову щілину( m . orbicularis oris , m . depressor anguli oris , m . depressor labii inf . et sup ., m . levator anguli oris , m . levator labii superior alaeque nasi , т. zygomaticus minor/ major , buccinator, т. Risorius , m . masseter , m . mentalis ) . Іннервація: Усі м'язи лиця іннервуються гілками лицевого нерва (VII черепний нерв). Відмінності: Відрізняються від решти скелетних мязів тим, що не мають подвійного крілення до кісток,вони одним або двома кінцями вплітаються в шкіру, також вони можуть приєднуатися до слизової оболонки. Антогоністи менш впливають на роботу мімічних, ніж на функціонування скелетних. Кровопостачання: Скронево-тім'яний м'яз (т. temporoparietalis)- гілками потиличної, задньої вушної, поверхневої скроневої і надочноямкової артерій. М'яз гордіїв (т. procerus)- гілками кутової і над блокової артерій. М'яз-зморщувач брови (т. corrugator supercilii )- гілками надочноямкової і поверхневої скроневої артерій. Вушні мязи- гілками поверхневої скроневої (передній і верхній м'язи) і задньої вушної (задній м'яз) артерій. Коловий м'яз ока кровопостачається гілками лицевої, поверхневої скроневої, підочноямкової та надочноямкової артерій. Носовий м'яз (т. nasalis)- гілками верхньої губної і кутової артерій. М'язи, що оточують ротову щілину- верхня і нижня губні, а також підборідна артерії та підочноямкова і щічна артерії. 44)Мязи верхньої кінцівки: класифікація,групова характеристика мязів плечового поясу і плеча,іннервація та кровопостачання поділяються на: - м’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis); - м’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi). Мязи плечового поясу: Численні і рухають плечовий пояс: -дельтовидний мяз(coracobrachialis)- передня і задня огинальні артерії плеча -надостьовий мяз(brachialis)- верхня і нижня ліктьові обхідні артерії, глибока артерія плеча, променева поворотна артерія. -підостьовий мяз -малий та великий кріглий мяз -підлопатковий мяз Мязи плеча(передгя та задня група): До передньої належать: -лвоголовий мяз плеча,дзьобоплечовий та плечовий мяз До задньої: -триголовий мяз (triceps brachii)- задня огинальна артерія плеча, глибока артерія плеча, верхня і нижня ліктьові обхідні артерії. -ліктьовий (anconeus)- поворотна міжкісткова артерія, глибока артерія плеча. -ліктьовий суглобовий Іннервація: Всі м'язи верхньої кінцівки іннервуються гілками плечового нервового сплетення 45) Мязи верхньої кінцівки: класифікація,групова характеристика мязів передпліччя та кисті,кровопостачання та іннервація. Мязи передпліччя- Практично всі м'язи передпліччя за своєю формою відносяться до довгим. Вони з усіх боків оточують кістки. Тіло м'язів розташовується проксимально, а дистально - довгі сухожилля. У зв'язку з цим у напрямку кисті відзначається помітне звуження. \ М'язи передпліччя поділяються на дві групи: передню і задню. До передньої групи належать 9 м'язів, 7 з яких - згиначі кисті і пальців: шіечо-нроменевий м'яз, променевий і ліктьовий м'язи-згиначі зап'ястка, довгий долонний м'яз (іноді відсутній), поверхневий і глибокий м'язи-згиначі пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний м'язи-привертачі. Згиначі пальців здійснюють надзвичайно топкі і високодиференційовані рухи, що властиві лише людині. До задньої групи м'язів передпліччя входять 10 м'язів, 8 з яких є розгиначами кисті і пальців: довгий і короткий променеві м'язи-розгиначі зап'ястка, ліктьовий м'яз-розгииач зап'ястка, м'яз-розгинач пальців, м'язи-розгиначі мізинця і вказівного пальця, довгий і короткий м'язи-розгиначі великого пальця, довгий відвідний м'яз великого пальця і м'яз-відвертач. Передні і задні м'язи передпліччя розташовані кількома шарами. Іннервація: гілками серединного, променевого та ліктьового нервів. Кровопостачання: променеві обхідна і поворотна артерії, променева артерія, 'язові гілки плечової, ліктьової та променевої артерій, верхня і нижня ліктьові обхідні артерії, ліктьова артерія. М’язи кисті: поділяють на 3 групи Перша група - 4 м'язи, що утворюють підвищення великого пальця - тенар (thenar), а саме: короткий відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця, привідний м'яз великого пальця і протиставний м'яз великого пальця. Друга група - 4 м'язи, що утворюють підвищення мізинця - гіпотенар (hypothenar), а саме: короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз-згинач мізинця і протиставний м'яз мізинця. Середня група м'язів кисті, яка розташована між зазначеними двома підвищеннями, включає 4 червоподібні м'язи, а також 3 долонні і 4 тильні міжкісткові м'язи Іннервація : серединний нерв (C5-Th1) та ліктьовий нерв (C8–Тh1) Кровопостачання : гілки глибокої долонної дуги, гілки поверхневої, либока долонна гілка ліктьової артерії. 46) М`язи нижньої кінцівки: класифікація, групова характеристика м`язів таза і стегна, їх іннервація і кроврпостачання, стегновий канал. Поділяються: -М`язи тазового пояса ( musculi cinguli pelvici ) -М`язи вільної нижньої кінцівки( musculus membri inferioris liberi ) - мязи стегна М`язи тазового пояс a : -внутрішня група -зовнішня група Внутрішня група: 1) клубово-поперековий м`яз( m . iliopsoas ) іннервація: м`язові гілки 2)великий поперековий м`яз( m . psoas major ) поперекового сплетення 3) клубовий м`яз ( m . illiacus ) кровопостачання: огинальна артерія клубової кістки, іннервація: м`яз. гілки поперекового сплетення. 4) малий поперековий м`яз( m . psoas minor ) кровопостачання: поперекові артерії, іннервація: м`яз. гілки поперекового сплетення . 5)внутрішній затульний м`яз( m . obturatorius internus ) іннервація: нерв внутр. затульного м`яза . 6)верхній і нижній(близнюкові м`язи ( m . gemellus superior , inferior ) кровопостачання: нижня сіднича, затульна, внутрішня соромітна артерії, іннервація: м`яз. гілки рижового сплетення. 7)грушоподібний м`яз ( m . piriformis ) кровопостачання: верхня і нижня сідничі артерії, іннервація: м`яз. гілки рижового сплетення. Зовнішня група: -поверхневий шар: 1) великий сідничий м`яз( m . gluteus maximus ) кровопостачання: верхня і нижня сідничі артерії, присередня огинальна артерія стегна; іннервація: нижній сідничий нерв. 2) м`яз-натягувач широкої фасції ( m . tensor fasciae late ) кровопостачання: верхня сіднича, бічна огинальна артерії стегна, іннервація: верхній сідничий нерв. -середній шар: 3)середній сідничий м`яз( m . gluteus medius ) кровопостачання: верхня сіднича, бічна огинальна артерії стегна, іннервація: верхній сідничий нерв. 4) квадратний м`яз стегна( m . quadratus femoris ) кровопостачання: нижня сіднича, присередня огинальна, затульна артерії стегна, іннервація: сідничий нерв. -глибокий шар 5) малий сідничий( m . gluteus minimus ) кровопостачання: верхня сіднича, бічна огинальна артерії стегна, іннервація: верхній сідничий нерв. 6) зовнішній затульний м`яз( m . obturatorius externus ) кровопостачання: затульна, бічна огинальна артерії, іннервація: затульний нерв. М`язи стегна: -передня група: 1) кравецький м`яз( m . sartorius ) 2)бічний широкий м`яз( m . vastus lateralis ) 3)присередній широкий м`яз( m . vastus medialis ) кровопостачання цих м`язів: бічна огинальна, низхідна колінна артерія стегна. 4) Проміжнийширокий м`яз( m . vastus intermedius ) кровопостачання:стегнова, глибока стегнова артерії. іннервація всіх м`язів : стегновий нерв . -присередня група: 5) тонкий м`яз( m . gracilis ) кровопостачання: затульна, поверхнева зовнішня артерії, гілки стегнової а. 6) гребінний м`яз( m . pectineus ) кровопостачання: затульна, глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії. 7)довгий привідний м`яз( m . adductor longus ) кровопостачання: затульна, глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії. 8) короткий привідний м`яз( m . adductor brevis ) кровопостачання: затульна, пронизні артерії, іннервація цих м`язів: затульний нерв 9) великий привідний м`яз( m . adductor magnus ) кровопостачання: затульна, пронизні артерії, іннервація: поперекове сплетення, затульний, сідничий нерв. -задня група м`язів: 1)двоголовий м`яз стегна( m . biceps femoris ) кровопостачання: присередня огинальна, пронизні артеії, іннервація: великогомілковий(довга головка), мілогомілковий(коротка) нерви. 2) півсухожилковий м`яз( m . semitendinosus ) кровопостачання: присередня огинальна, пронизні артеії, іннервація: великогомілковий нерв. 3)півперетинчастий м`яз( m . semimembranosus ) кровопостачання: кровопостачання: присередня огинальна, підколінна, пронизні артеії, іннервація: великогомілковий нерв. Стегновий канал ( canalis femoralis ) -від внутрішнього отвору стегнового кільця( anulus femoralis ) до підшкірного розтвору; 3 стінки: передня задня бічна 47) М`язи нижньої кінцівки: класифікація, групова характеристика м`язів гомілки і стопи, їх іннервація і кроврпостачання. -передня група: 1)передній великогомілковий( m . tibialis anterior ) 2)довгий м`яз-розгинач пальців( m . extensor digitorum longus ) 3) довгий м`яз-розгинач великого пальця( m . extensor hallucis longus ) кровопостачання: передня великогомілкова артерія, іннервація: глибокий малогомілковий нерв . -задня група: поврехнева частина: 1)триголовий м`яз литки( m . trceps surae ) 2)литковий м`яз( m . gastrocnemius ) 3)камбалоподібний м`яз( m . soleus )кровопостачання: задня великогомілкова артерія 4) підошвовий м`яз( m . plantaris ) кров-ня: підколінна артерія іннервуються великогомілковим нервом глибока частина: 5)підколінний м`яз( m . popliteus )кровопостачання: підколінна артерія 6) довгий м`яз-згинач пальців( m . flexor digitorum longus ) 7) довгий м`яз-згинач великого пальця( m . flexor hallucis longus ) кров-ня: малогомілкова артерія 8)задній великогомілковий м`яз( m . tibialis posterior ) кровопостачаються великогомілковою артерією, іннервуються великогомілковим нервом -бічна група: 1)довгий малогомілковий м`яз( m . fibularis longus ) кров-ня: малогомілкова, бічна нижня колінна артерія. 2)короткий малогомілковий м`яз(m. fibularis brevis) кров-ня: малогомілкова a. Іннервуються поверхневим малогомілковим нервом. М`язи стопи: м`язи тилу: 1)короткий м`яз-розгинач пальців(m. extensor digitorum brevis) кров-ня: бічна заплеснова,гілки малогомілкової артерії 2) короткий м`яз-розгинач великого пальця(m. extensor hallucis brevis) кров-ня: тильна артерія стопи іннервуються глибоким малогомілковим нервом М`язи підошви: -присередня група: 1) відвідний м`яз великого пальця(m. abductor hallucis) кров-ня: присередня підошвова, іннервац: присередній підошвовий н. 2) крототкия згинач великого пальця(m. flexor hallucis brevis) кров-ня: присередня підошвова, гілки гилбокої підошвової дуги, іннервац: присередній підошвовий н., бічний підошвовий н. 3) привідний м`яз великого пальця(m. adductor hallucis) кров-ня: гілки гилбокої підошво вої дуги, підошвові плеснові артерії , іннервац: бічний підошвовий н. -бічна група: 1)відвідний м`яз мізинця(m. adductor digiti minimi) 2) короткий м`яз-згинач мізинця(m. flexor digiti minimi brevis) 3)протиставний м`яз мізинця(m. opponens digiti minimi) кровопост-ся бічною підошвовою артерією, іннервуються бічним підошвовим нервом. -cередня група 1)короткий м`яз-згинач пальців(m. flexor digitorum brevis) кров-ня: присередня, бічна підошвові артерії, іннервація: присередній підошвовий н. 2) квадратний м`яз підошви(m. quadratus plantae) кров-ня: бічна підошвова артерія, іннервація: бічний підошвовий нерв. 3)червоподібні м`язи(mm. lumbricales) кров-ня: присередня, біна підошвові, іннервація: присередній, бічний підошвові нерви. 4) міжкісткові м`язи(m. interossei) *підошвові міжкісткові(проміжки між II-III,III-IV,IV-V плесновими кістками) *тильні міжкісткові(проміжки на тильній частині між II-III,III-IV,IV-V) кровопостачаються підошвовими плесновими, гілками глибокої підошвової дуги, іннервуються бічним підошвовим нервом . 48) Ротова порожнина: розвиток, частини, їх будова іннервація,кров-ня слиз. оболонки. Вади розвитку ротової порожнини. Складається з 2 частин: -присінок рота -власне ротова порожнина розвиток: * верхньощелепні і нижньощелепні відростки зростаються у бічних відділах утворюючи бічні частини губ(нижньощелепні відростки повністю зростають по серединній лінії), а верхньощелепні не доходять до середини – серединна частина верхньої губи утв. з первинного піднебіння. - злиття медіального відростка з верхньощелепними і латеральними носовими відростками утворює первинне піднебіння(з нього утв серединна частина верхньої губи, серединна частина верх. щелепи, міжщелепна і різцева кістки ) -нижньощелепні відростки форм. нижню щелепу, нижню губу. -язик утворюється з перших трьох зябрових дуг. Присінок рота обмежований: ззовні - губами, щоками зсередини - зубами верхньощелеп. і нижньощелеп. зубними дугами, яснами. Власне ротова порожнина щілина яка утв.: сперду, збоків – яснами(gingiva),верхньо- і нижньощелепною зубними дугами і зубами. зверху – твердим, мяким піднебінням(palatum durum,molle), знизу –діафрагмою рота(diaphragma oris), яка утв. парним щелепно-під`язиковим, підборідно-під`язиковим м`язами і язиком(lingua). Ззаду через зів(fauces) переходить у ротову частину глотки. Кровопостачання: верхня і нижня артерії губ,велика і малі піднебінні(гілки низхідної піднебінної а.),висхідна глоткова артерії. Іннервація: великий піднебінний, носопіднебінний нерви(від верхньощ. н.), глоткове сплетення. Вади розвитку -«заяча губа»(розщеплення верхньої губи) -«вовча паща»(по серединній лінії не заростаються дві частини твердого/м`якого піднебіння і може доходити до язичка) -макро-/мікросомія(незрощення або надмірне зрощення верхньо- і нижньощ. відростків) 49)Присінок рота: розвиток, будова, сплоучення, кровопостачання і іннервація слиз об. Вади розвитку присінка рота. Розвиток: -піднебіння відділяється від губ і щок первинною губною борозною(на нижній щелепі утв. так ж сама борозна) -з борозен вростає в глибину епітеліальна пластинка(зовнішня-вестибулярна, внутрішня-зубна. Будова: вертикальна щілина яка відмежована: ззовні - губами, щоками зсередини – зубами, верхньощелеп. і нижньощелеп. зубними дугами, яснами. Губи(labia): верхні і нижні, мають дві поверхні зовнішню(шкірну частину) і внутрішню(слизову частину), між 2 частинами є проміжна частина яка містить сальні залози, сосочки. На шкірі верхньої губи є жолобок, а на ньому горбок. Щоки(bucca): утв. щічним і сусідніми м`язами. Ззовні вкриті шкірою, яка містить сальні і слинні залози, зсередини слиз.об. На рівні 2 верхнього великого кутнього зуба слиз. об. утв сосочок привушної залози(з вічком протоки привушної залози) Ясна(lingua)слиз.об., яка вкриває коміркові дуги верхн. і нижньої щелепи. Вони склад з вільної(має ясенний край) і прикріпленої частини (та що зрощена з дугами). Між ясенним краєм і зубом утв. ясенна борозна. Між зубами на яснах ясенні(міжзубні) сосочки. Сполучення: -через ротову щілину відкривається назовні –через проміжки між зубами, через два простори за останніми великими кутніми зубами сполучається з власне ротовою порожниною. Кровопостачання: верхня і нижня губні артерії, щічна і комаркові артерії. Іннервація: щічний, нижній комріковий нерв, верхні губні гілки підочноямкового нерва, нижні губні гілки підборідного нерва. 50)Губи: розвиток, будова, іннервація і кровопостачання слиз. об. Вади розвитку губ. Губи рота(labia oris) Розвиток: верхньощелепні і нижньощелепні відростки зростаються у бічних відділах утворюючи бічні частини губ(нижньощелепні відростки повністю зростають по серединній лінії), а верхньощелепні не доходять до середини – серединна частина верхньої губи утв. з первинного піднебіння. Cкладаються з верхньої і нижньої губи, сформовані коловоим м`язом рота. Мають три поверхні зовнішню(шкірну частину), внутрішню(слизову частину) проміжну частину(яка містить слинні і слизові залози, високі сосочки,роговий шар епітелію). На шкірі верхньої губи по серединній лінії – верхньогубний жолобок, внизу нього – горбок. З права і ліва обидві губи з`єднанні спайками губ – утворюючи кути рота. По серединній лінії між губою та яснами(зверху і знизу) утв. скаладка: зверху – вуздечка верх. губи, знизу – вуздечка нижньої губи. Кровопостачання: Верхні і нижні губні гілки лицевої артерії , гілки підочноямкової і підборідної артерій. Іннервація: верхні губні гілки підочноямкового нерва, нижні губні гілки підборідного нерва. Вади розвитку -«заяча губа»(розщеплення верхньої губи) 51)Щоки: розвиток, будова, іннервація і кровопостачання слиз. об., вікові особливості. Щоки(bucca) Розвиток: верхньощелепні і нижньощелепні відростки зростаються у бічних відділах утворюючи щоки. Утворені щічним м`язом, сусідніми м`язами лиця. Межі: присередня – носо-губна борозна, верхня – бічна частина підочноямкового краю(утв. виличною кісткю), бічна – передній край жувального м`яза, нижня – тіло нижньої щелепи(нижній край). Ззовні вкрита шкірою(є волосся, сальні і потові залози), зсередини – слиз. об.(слизові і слинні залози). Пучки колагенових і еластичних волокон вплітаються в щічний м`яз(міцно з`єднують слизову оболонку з сполучнотканинними елементами м`яза). Між шкірою і м`язом – жирове тіло щоки. У присінку рота слиз. об. щоки, на рівні 2 верхнього великого кутнього зуба утв. сосочок привушної протоки – на його вершині є вічко протоки привушної залози. Кровопостачання: щічна артерія(від верхньощелепної артерії). Іннервація: щічний нерв(гілка нижньощелепного нерва, який є гілкою трійчастого н.). Вікові особливості: добре розвинене жирове тіло щоки у немовлят і дітей грудного віку – стінка щоки потовщена, полегшує смоктання молока. 52) Власне ротова порожнина: розвиток, стінки, сполучення, іннервація і кровопостачання слиз. об. Вади розвитку ротової порожнини. Розвиток *злиття медіального відростка з верхньощелепними і латеральними носовими відростками утворює первинне піднебіння. -язик утворюється з перших трьох зябрових дуг. Стінки щілина яка утворена: сперду, збоків – яснами(gingiva),верхньо- і нижньощелепною зубними дугами і зубами. зверху – твердим, мяким піднебінням(palatum durum,molle), знизу –діафрагмою рота(diaphragma oris), яка утв. парним щелепно-під`язиковим, підборідно-під`язиковим м`язами і язиком(lingua). Сполучення ззаду через зів(fauces) переходить у ротову частину глотки, спереду через щілину сполучається с присінком рота. Кровопостачання: велика і малі піднебінні(гілки низхідної піднебінної а.),висхідна глоткова артерії, парна язикова артерія(зовнішньої соноої а.). Іннервація: великий піднебінний, носопіднебінний нерви(від верхньощ. н.), глоткове сплетення. Вади розвитку -«вовча паща»(по серединній лінії не заростаються дві частини твердого/м`якого піднебіння і може доходити до язичка) -макро-/мікросомія(незрощення або надмірне зрощення верхньо- і нижньощ. відростків). 53)Діафрагма рота: розвиток, рельєф поверхні, іннервація і кровопостачання. Розвиток: з І зябрової(щелепної) дуги Вона представлена щелепно-під`язиковим м`язом, він іде від внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи по linea mylohyoidea прикріплюється до передньої поверхні тіла під`язикової кістки. М`язові пучки правого і лівого м`язів сплітаються між собою по серединній лінії утворюючи шов. На слизовій оболонці розрізняють: вуздечка язика(frenulum linguae), йде від ясен нижньої щелепи до нижньої поверхні язика, розташована посередині і фіксує язик. під`язикова складка(plica sublingualis), парна, лежить збоку від вуздечки(тут відкриваються малі під`язикових проток) під`язикове м`ясце(caruncula sublingualis), парне, має виглядпідвищення по боках від основи вуздечка язика, на його вершині відкриваються вивідні протоки підщелепної і під`язикової слинних залоз. Кровопостачання: лицева артерія, під`язикова артерія. Іннервація: щелепно-під`язиковий, лицевий, під`язиковий нерв. 54)Слизова оболонка ротової порожнини: будова, рельєф, іннервація і кровопостачання. Слизова оболонка ротової порожнини має три шари: епітелій, власну пластинку і підслизову основу. Епітеліальний шар найтовщий – твердого піднебіння, язика, ясен. Власна пластинка добре виражена – губи, щоки. Підслизова основа – в ділянці дна порожнини рота та перехідних складок(будова зумовленна особливостями функцій. Епітелій багатошаровий плоский оберненим до ротової порожнини і внаслідок злущування поверхневих клітин постійно оновлюється. Власна пластинка – пухкої сполучної тканини: -основоню речовиною -волокнистими структурами -клітинними елементами Вона утворює численні виступи (сосочки) Підслизова основа утв. з пухкої сполучної тканини (є жирова тканина, слизові та слинні залози) Cлиз.об. щік вкрита багатошаровим плескатим епітелієм, який не зазнає зроговіння. Ясна – це слиз.об., що вкриває альвеолярні відростки верхньої та нижньої щелепи. Навколо зуба є ясенна боріздка — щілиноподібний простір між поверхнею зуба та прилеглими яснами. Розрізняють три ділянки епітелію: ротовий, який вкриває ясна зовні – зроговілий; боріздковий і з'єднувальний епітелій – не зроговілі чатсини. Cлиз.об. твердого піднебіння вкрита багатошаровим плескатим епітелієм - роговіє. Слиз.об. дна порожнини рота, перехідних складок губ, щік вкрита епітелієм помірної товщини – не зроговіває. Сосочки власної пластинки невисокі. Підслизова основа добре розвинена, що забезпечує вільний рух язика, губ, щік. Cлизю об. верхньої та бічних поверхонь язика утворює виступи — сосочки язика. Існує 4 різновиди їх: нитко-, грибо-, листоподібні, жолобоподібні. За сліпим отвором язика сосочки відсутні. В пухкій сполучній тканині власної пластинки розташоване скупчення лімфоїдної тканини, що утворює язиковий мигдалик. Іннервація: щелепно-під`язиковий, лицевий, під`язиковий нерв, щічний нерв(гілка нижньощелепного нерва, який є гілкою трійчастого н.), верхні губні гілки підочноямкового нерва, нижні губні гілки підборідного нерва, нижній комріковий нерв,великий піднебінний, носопіднебінний нерви(від верхньощ. н.), глоткове сплетення. Кровопостачання: лицева артерія, під`язикова артерія. щічна артерія(від верхньощелепної артерії), верхні і нижні губні гілки лицевої артерії, гілки підочноямкової і підборідної артерій, щічна і комаркові артерії, : велика і малі піднебінні(гілки низхідної піднебінної а.),висхідна глоткова артерії, парна язикова артерія(зовнішньої соноої а.). 55)Піднебіння: розвиток, частини,будова, іннервація і кровопостачання слиз.об. Вади розвитку. Складається з 2 частин: -тверде піднебіння (palatum durum) -м`яке піднебіння(palatum molle) Тверде піднебіння: відокремлює ротову порожнину від носової.(передні 2/3 піднебіння). Розвиток: кісткова основа – з піднебінних відростків верхніх щелеп і горизонтальних пластинок піднбінних кісток. Слиз.об. товста, міцно зрощена з окістям(вкрита багатошар.плоск. незрогов.епіт. в нього врост високі сосочки власної пластинки) Є 4 ділянки: жирова – передня частина тверд. піднеб(жирова клітковина). залозиста – задня частина(слинні залози) крайова – у вигляді дуги на межі ясен і верх.щелепи(міцно зрощ. з окістям) піднебінний шов – утв. взовж серединної лініїю(відходять поперечні складки, зпереду розташ. піднебінний сосочок). М`яке піднебіння/піднебінна завіска – утв.піднебінним апоневрозом, прикріплюється до горизоетальних пластинок піднебінних кісток і м`язи які вплітаються в неї(задня третина піднебіння). Слиз.об. має 2 поверхні: носова – однош. багаторядний війчстий епіт.(відкриваться протоки слизових залоз) ротова – багатош. плоский незрог. епіт.(власна плстинка утв. сосочки, відкриваються протоки слинних злоз. Передня част., прикріпленна до тверд. піднеб.(горизонтально), задня – рухлива (звисає вертикально) Задній край має конічної форми виступ – піднеб. язичок, що обмежовує разом з коренем язика – зів(fauces), який сполучається з рот. част. глотки. Від бічних част заднього краю відходять дві парні дужки(передні і задні складки зіва). Передня – піднебінно-язикова дужка, має трикутну складку яка кріпиться до кореня язика. Простір між дужками – перешийок зіва. Задня – піднебінно глоткова, зверху утв. з слиз.об. півмісяцева складка(зверху відмежовує мигдаликову ямку) Між дужками – мигдаликова ямка, в якій є піднебінний мигдалик. Піднебінний мигдалик – ламфоїдний орга, бічна поверхня вкрита мигдаликовою капсулою(утв. перетинки, які вход в мигдали і поділяють на часточки); присередня поверхня – багатош. плоск. незрогов. епіт. Є 20 мигдаликових ямочок, в які відкриваються крипти. Кровопостачання: висхідна глоткова(зовнішня сонна),піднебінна(від лицевої),низхідна піднебінна(від верхньощелепної, велика і мала піднебінні артерії(від низхідної піднебінної), висхідна глоткова, різцева артерія. Іннервація: великий піднебінний, носопіднебінний,глоткове сплетення, гілки нижньощелепного нерва.(м`язи м`якого піднебіння) Вади розвитку: -«вовча паща»(по серединній лінії не заростаються дві частини твердого/м`якого піднебіння і може доходити до язичка) -макро-/мікросомія(незрощення або надмірне зрощення верхньо- і нижньощ. відростків) 56. Тверде піднебіння (palatum durum): розвиток, будова, іннервація і кровопостачання слизової оболонки. Вади розвитку твердого піднебіння. Розвиток: з зародкового медіального відростка Будова: формує передню частину піднебіння і являє собою кісткову пластинку, з обох боків вкриту слизовою оболонкою. Уздовж кісткового серединного піднебінного шва розміщений шов піднебіння (raphe palati), від якого розходяться поперечні піднебінні складки (plicae palatinae transversae). Спереду піднебінний шов закінчується різцевим сосочком (papilla incisiva). Іннервація: nn. palatini majors Кровопостачання: a . palatina major , a . incisivа. Вади: вовча паща 57. М’яке піднебіння (palatum molle): розвиток, частини, будова, іннервація і кровопостачання слизової оболонки. Вади розвитку м’якого піднебіння. Розвиток: із задніх частин зародкових піднебінних відростків Будова, частини: складає задню третину піднебіння. Посередині вільного краю м’якого піднебіння розміщений піднебінний язичок (uvula palatina). Основу м’якого піднебіння утворюють піднебінний апоневроз і посмугована м’язова тканина. М’яке піднебіння збоку переходить в дужки — arcus glossopalatinus і arcus pharyngopalatinus. Іннервація: nn . palatini minores Кровопостачання: aa . palatinae minores, a. palatina ascendens. Вади: вовча паща |