лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
Фасція ( fascia) – це сполучнотканинна перетинка), що утворює чохол для м’яза., відокремлюють м’язи і групи м’язів одну від іншої, полегшують роботу м’язів при скороченні і зменшують коефіцієнт тертя між м’язами., перешкоджають поширенню гнійно-запальних процесів за межі однієї фасціальної піхви. Власні фасції, поверхневі і глибокі. Поверхнева фасція (fascia superficialis) містяться під шкірою і вкриває ззовні всі м’язи. Тонка власна фасція (fascia propria) цілком огортає один м’яз. Якщо м’язи розташовані кількома шарами, то між ними залягає глибока фасція (fascia profunda). Синовіальна піхва (vagina synoviаlis) відокремлює сухожилок, що рухається, від нерухомих стінок волокнистої піхви і зменшує тертя між ними. Синовіальна сумка ( bursa synovialis) плоского сполучнотканинного мішечка, який вистелений зсередини синовіальною оболонкою і заповнений синовіальною рідиною. М’язовий блок ( trochlea muscularis) забезпечує постійний напрямок руху сухожилка і є його точкою опори. Сесамоподібні кістки( ossa sesamoidea) розміщуються в товщі деяких сухожилків поблизу їхнього прикріплення до кістки, віддаляють сухожилки від кісток. Завдяки цьому зменшується тертя сухожилка об кістку . Розвиток: Більшість скелетних поперечнопосмугованих м’язів людини розвивається з міотомів – задньоприсередньої частини сомітів,. У 4-тижневого зародка вже є понад 40 сомітів: 3 вушні, 4 потиличні, 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4-5 куприкових. Клітини міотомів перетворюються в міобласти, згодом перетворюються на міосимпласти та міосателітоцити. Міофібрилогенез закінчується формуванням поперечної смугастості. Міобласти міотомів розростаються сегментарно у вентральному і дорсальному напрямках. З дорсальної частини міотомів розвиваються глибокі м’язи спини З вентральної частини міотомів розвиваються глибокі м’язи грудей, передньої та бічної стінок черевної попрожнини, більшість м’язів кінцівок. Усі скелетні м’язи, що розвиваються з одного міотома, іннервуються одним спинномозковим нервом. М‘язи, що утворюються з декількох міотомів, іннервуються кількома нервами. М’язи, які розвиваються з міотомів на тулубі і не переміщується називаються аутохтонними м’язами : глибокі м’язи спини, міжреброві м’язи, м’язи живота. М’язи, які перемістилися з тулуба чи голови на кінцівки називаються трункофугальними м’язами розвиваються з вентральних частин міотомів та зябрових дуг ( груднинно-ключично-соскоподібний, трапецієподібний, великий і малий ромбоподібні, передній зубчастий, лопатково-під’язиковий і підключичний м’язи, а також м’яз-підіймач лопатки) . Ще виділяють трункопетальні м’язи, які у процесі розвитку переміщуються з кінцівок на тулуб і прикріплюються до його кісток. До трункопетальних м’язів належать найширший м’яз спини, ве і ликий і малий грудні м’язи. 34. М’язи спини: класифікація, характеристика,іннервація і кровопостачання. Класифікація м’язів спини: поверхневі м'язи спини (mm. dorsi superficiales)та глибокі м'язи спини (mm. dorsi profundi). Поверхневі м’язи спини за формою плоскі, вони розташовані трьома шарами. У першому (зовнішньому) шарі залягає трапецієподібний м’яз і найширший м’яз спини; у другому – великий і малий ромбоподібні м’язи і м’яз-підіймач лопатки; у третьому шарі – верхній і нижній задні зубчасті м’язи. Поверхневі м’язи спини. • Трапецієподібний м'яз (m. trapezius), плоский, утворює з протилежним однойменним м'язом фігуру трапеції. початок - від зовнішнього потиличного виступу, верхньої каркової лінії, каркової зв'язки, остистих відростків VII-го шийного та усіх грудних хребців, прикріплюється до акроміального кінця ключиці, лопаткової ості, акроміона. Кровопостачання: поперечна артерія шиї, а також потилична, надлопаткова, задні міжреброві артерії.Іннервація: додатковий нерв, гілки шийного сплетення (С3 –С4 ). • Найширший м'яз спини (m. latissimus dorsi) починається від клубового та серединного крижового гребенів, від остистих відростків усіх поперекових та шести нижніх грудних хребців, від нижніх трьох-чотирьох ребер, прикріплюється до гребеня малого горбка плечової кістки. Кровопостачання: грудо-спинна артерія і задня огинальна артерія плеча від плечової артерії, а також задні міжреброві артерії.Іннервація: грудо-спинний нерв плечового сплетення (С4 –С7 ) • М'яз-підіймач лопатки (m. levator scapulae) підіймає лопатку. Кровопостачання: поперечна артерія шиї і висхідна шийна артерія.Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4 –С5 ). •Малий ромбоподібний м'яз (m. rhomboideus minor) підіймає та приводить до хребта лопатку. •Великий ромбоподібний м'яз (m. rhomboideus major) приводить лопатку до хребта і підіймає її.Кровопостачання: поперечна артерія шиї, надлопаткова та задні міжреброві артерії.Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4-С5). •Верхній задній зубчастий м'яз (m. serratus posterior superior) підіймає ребра. Кровопостачання: задні міжреброві артерії, глибока шийна артерія.Іннервація: міжреброві нерви ( Th 1 – Th 4 ). •Нижній задній зубчастий м'яз (m. serratus posterior inferior) опускає ребра, + є допоміжним дихальним м'язом(акт видиху). Кровопостачання: задні міжреброві артерії.Іннервація: міжреброві нерви ( Th – Th ). Глибокі м’язи спини (довгі). Глибокі м’язи спини розташовані трьома шарами: – у першому (поверхневому) шарі залягають остьово-поперечні м’язи, ремінний м’яз голови і ремінний м’яз шиї, а також м’яз-випрямляч хребта. Це потужні м’язи, що виконують переважно статичну роботу. М’яз-випрямляч хребта М’язи цього шару утримують хребет (тулуб) у вертикальному положенні; – у другому (середньому) шарі розташовані потужні поперечно-остьові м’язи, пучки яких орієнтовані косо від нижчерозташованих поперечних відростків до остистих відростків вищерозташованих хребців. Ці м’язи потужніші в шийному, поперековому і нижньому грудному відділах хребта. Найглибші пучки цих м’язів найкоротші, розташовані майже горизонтально . – у третьому (глибокому) шарі містяться міжостьові, міжпоперечні і чотири підпотиличні м’язи (задні великий і малий прямі м’язи голови; верхній і нижній косі м’язи голови). •Ремінний м'яз голови (m. splenius capitis) починається від остистих відростків чотирьох нижніх шийних та трьох-чотирьох верхніх грудних хребців, прикріплюється до соскоподібного відростка та верхньої каркової лінії, повертає голову у бік скорочення, двостороннє скорочення її розгинає. •Ремінний м'яз шиї (m. splenius cervicis) починається від остистих відростків IV - VII грудних хребців, прикріплюється до задніх горбків поперечних відростків двох верхніх шийних хребців,повертає голову у бік скорочення, а при двосторонньому скороченні розгинає шийний відділ хребта. Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3 –С8 ). М’яз-випрямляч хребта ( m. erector spinae) – найпотужніший з аутохтонних м’язів спини, що розташований вздовж хребта від основи черепа до крижової кістки: -Клубово-ребровий м'яз попереку (m. iliocostalis lumborum) розгинає хребет, опускає ребра. -Клубово-ребровий м'яз грудної клітки (m. iliocostalis thoracis) розгинає хребет і нахиляє його у свій бік. -Клубово-ребровий м'яз шиї (m. iliocostalis cervicis) розгинанні хребта і нахилянні його у свій бік. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів ( C 3 – L4 ). •Найдовший м'яз голови (m. longissimus capitis) нахиляє голову назад при двосторонньому скороченні, і повертає її у бік скорочення при односторонньому скороченні. •Найдовший м'яз грудної клітки (m. longissimus thoracis)разом з •Найдовший м'яз шиї (m. longissimus cervicis) розгинають хребет і нахиляють його у свій бік. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів ( C 2 – L 5 ). Остьовий м’яз ( m. spinа lis) -Остьовий м’яз грудної клітки ( m. spinalis thoracis), -Остьовий м’яз шиї ( m. spinalis cervicis), -Остьовий м’яз голови ( m. spinalis capitis) Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві артерії.Іннервація: задні гілки шийних, грудних і верхніх поперекових спинномозкових нервів (С2 – L 3). •Поперечно-остьовий м'яз (m. transversospinalis) складається з трьох груп м'язів: Півостьовий м'яз голови (т. semispinalis capitis) та -Півостьовий м'яз шиї (m. semispinalis cervicis) Півостьовий м'яз грудної клітки (m. semispinalis thoracis) 2) Багатоподільні м'язи (mm. multifidi) обертають хребет навколо його вісі, нахиляють у протилежний бік та розгинають його. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.Іннервація: задні гілки спинномозкових нервів (С3 – S 1 ). 3) М'язи-обертачі (mm. rotatores) обертають хребет. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С2 – L 5 ). •Міжостьові м'язи попереку (mm. interspinals lumborum) таМіжостьові м'язи шиї (mm. interspinales cervicis) та грудної клітки (mm. interspinales thoracis) утримують хребет у вертикальному стані та приймають участь у його розгинанні.Кровопостачання: глибока артерія шиї, задні міжреброві і поперекові артерії.Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С3 – L 5 ). •Міжпоперечні м'язи (mm. intertransversarii) та •Міжпоперечні передні та задні м'язи шиї (mm. intertransversarii anteriores et posteriores cervicis). Міжпоперечні м'язи попереку нахиляють цей відділ хребта у свій бік. Міжпоперечні м'язи шиї нахиляють шийний відділ хребта у свій бік. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів ( C 1 – L4 ). • Малий задній прямий м'яз голови (m. rectus capitis posterior minor) нахиляє голову у свій бік, а при двосторонньому скороченні - назад. •Великий задній прямий м'яз голови (m. rectus capitis posterior major) повертає голову у свій бік і нахиляє її пазад. •Верхній косий м'яз голови (m. obliquus capitis superior) нахиляє голову у свій бік, а при двосторонньому скороченні - назад. •Нижній косий м'яз голови (m. obliquus capitis inferior) повертає голову у свій бік, здійснюючи обертання навколо зуба осьового хребця. Кровопостачання: глибока шийна артерія.Іннервація: потиличний нерв ( C 1) 35. М’язигрудноїклітки: класифікація, характеристика,іннерваціяікровопостачання. М’язи грудної клітки ( mm. thoracis) поділяють на дві групи – поверхневу і глибоку, це обумовлено різним їх походженням і функціями. Поверхневі м’язи грудної клітки: - Великий грудний м’яз (m. pectoralis major) починається трьома частинами: ключичною, груднинно-ребровою, черевною частиною. М’яз приводить та привертає плече,є допоміжним дихальним м’язом. Кровопостачання: грудо-надплечова, передні і задні міжреброві та бічна грудна артерії.Іннервація: присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (С7 –Th1 ). - Малий грудний м’яз ( m. pectoralis minor) починається від III-V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. Кровопостачання: грудо-надплечова і передні міжреброві артерії.Іннервація: присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (С7 – Th 1 ). - Підключичний м’яз ( m. subclavius) починається від хряща першого ребра і прикріплюється до акроміального кінця ключиці, тягне ключицю медіально та вниз, посилює фіксуючий апарат груднино-ключичного суглоба. Кровопостачання: грудо-надплечова артерія, поперечна артерія шиї.Іннервація: підключичний нерв плечового сплетення (С5 ). - Передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior) починається від верхніх вісьми- дев’яти ребер і прикріплюється до при середнього краю лопатки, зміщує лопатку вперед і латерально, повертаючи її навколо сагітальної вісі; є допоміжним дихальним м’язом. Кровопостачання: грудо-спинна,бічна грудна і задні міжреброві артерії.Іннервація: довгий грудний нерв плечового сплетення (С5 –С7 ). Глибокі м’язи грудної клітки: - Зовнішні міжреброві м’язи (mm.intercostales interni) починаються від нижнього краю ребра, ідуть вниз та вперед. Вони прикріплюються до верхнього краю нижнього суміжного ребра, - Внутрішні міжреброві м’язи (mm.intercostales interni) починаються від нижнього краю ребра, прямують вверх та вперед. Прикріплюючись до нижнього краю розташованого ребра, вони займають міжреброві проміжки від краю груднини до кутів ребер.кровопостачання :задні міжреброві артерії,передні міжреброві гілки внутрішньої грудної артерії,м’язово-діафрагмова артерія.Іннервація: міжреброві нерви ( Th 1 – Th 11 ). - Підреброві м’язи ( mm.subcostales) починаються від верхнього краю ребра поблизу кутів X-XII ребер, прямують вверх та вперед паралельно внутрішнім міжребровим м’язам, минають одне-два ребра.Кровопостачання: задні міжреброві артерії.Іннервація: міжреброві нерви ( Th 1 – Th 11 ). - Поперечний м’яз грудної клітки (m. transverses thoracis) починається віялоподібно від задньої поверхні мечоподібного відростка, тіла груднини і окремими зубцями прикріплюється до внутрішньої поверхні II-VI ребрових хрящів, синергіст внутрішніх міжребрових та підребрових м’язів. Кровопостачання:гілками внутрішньої грудної артерії.Іннервація: міжреброві нерви ( Th 1 – Th 11). 36)Діафрагма:топографія,частини,отвори,функція,іннервація,кровопостачання. непарний м'язово-апоневротичний платівка, що розділяє грудну і черевну порожнини Топографія: Тонка сухожильно-м'язова пластинка, є нижньою стінкою грудної порожнини і відокремлює порожнину грудей від порожнини живота. Зверху, з боку порожнини грудей, вона покрита диафрагмальной фасцією, fascia diaphragmatica, і прилеглої до неї диафрагмальной частиною парієтальної плеври частини: грудину частина, pars sternalis( початок:задня поверхня нижнього краю мечоподібного відростка) реберну (бічну) частина, pars costalis,(початок:внутрішня поверхня хрящів 6 нижніх ребер) поперекову, pars lumbalis(початок:передня поверхня L1-4 отвори: аортальний розтвір ( hiatus aorticus), стравохідний розтвір ( hiatus oesophageus ) функції : ( статична і динамічна) респіраторна , кардіоваскулярна і моторно-харчова іннервація: n.phrenicus (із plexus cervicalis), міжреберними нервами та симпатичними волокнами кровопостачання: 1 Aa . musculophrenicae dextra et sinistra , гілки aa . thoracicae internae dextrae et sinistrae 2 Aa. pericardiacophrenicae dextra et sinistra також гілки aa. thoracicae internae dextra et sinistra. 3 Aa. phrenicae superiores dextra et sinistra 4 Aa. phrenicae inferiores dextra et sinistra 5 Aa. intercostales posteriores dextra et sinistra Венозний відтік: Відведення венозної крові від верхньої частини діафрагми відбувається у систему верхньої порожнистої вени Та між венами діафрагми та венами стравоходу – порто-кавальні анастомози 37)М’ЯЗИ ЖИВОТА,класифікація,характеристика,іннервація,кровопостачання Характеристика: Всі м’язи живота аутохтонні вентральні до м’язів передньої групи живота належать: Прямий м’яз живота ( musculus rectus abdominis ) Пірамідний м’яз ( musculus pyramidalis ). до бічної групи м’язів живота належать: Зовнішній косий м’яз живота ( musculus obliquus externus abdominis ) Внутрішній косий м’яз живота ( musculus obliquus internus abdominis ) Поперечний м’яз живота ( musculus transversus abdominis ) до задньої групи м’язів живота належить: Квадратний м’яз попереку ( musculus quadratus lumborum ) Класифікація: передньої, бічної, задньої стінок черевної порожнини. Іннервація: міжреберними нервами (V-XII) і верхніми гілками поперекового сплетення Кровопостачання: здійснюється поверхневими і глибокими артеріями Поверхневі артерії лежать в підшкірній клітковині (a. epigastrica superficialis ) , (a. circumflexa ilium superficialis),(аа. pudendae externae), (rr. Inguinales), (a. femoralis). (a. epigastrica superior) (a. thoracica interna). (a. cremasterica (a. circumflexa ilium profunda), а. iliaса externa. 38) М’язишиї, топографіянаігенетичнакласифікація, поверхневіісередні , характеристика, іннерваціяікровопостачання Топографія: У передньобічній ділянці шиї, обмеженій зверху краєм нижньої щелепи, знизу яремною вирізкою груднини та обома ключицями і з боків переднім краєм трапецієподібного м'яза, розташовані м'язи різного походження (похідні мезенхіми глоткових дуг, потиличних і шийних міотомів тощо) 1. Поверхневі: m.platisma(лицевий нерв, аа. cervicalis superficialis, facialis) m.sternocleidomastoidea(зовнішня гілка додаткового нерва, м'язові гілки шийного сплетення СІІ, С III , аа. occipitalis, stemocleidomastoidea, thyroidea superior) 2. Середні (м’язи під’язикової кістки ): Надпід’язикові: m.mylohyoideus (трійчастий нерв; аа. sublingualis, submentalis), m.digastricus (переднє черевце — трійчастий, заднє — лицевий нерви; переднє черевце - a. submentalis, заднє-аа. occipitalis, auricularis posterior.), m.geniohyloideus (ід'язиковий нерв і м'язові гілки шийного сплетення (СІ, СІІ); аа. sublingualis, submentalis), m. Stylohyoideus (лицевий нерв; аа. occipitalis, facialis, r. suprahyoideus a. lingualis.) &nbsnbsp; Підпід’язикові: m.sternohyoideus, m.omohyoideus, m.sternothyreoideus, m.thyrohyoideus, m.levator glandulae thyreoideus. (гілки шийного сплетення (СІ, СІІІ).) ( аа. thyroidea inferior , cervicalis superficialis , transversa colli .ной м'язи, m . cricothyroideus |