Главная страница

лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини


Скачать 1.55 Mb.
Название1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
Анкорлекции по анатомии человека
Дата18.05.2023
Размер1.55 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаанатомия.doc
ТипДокументы
#1142065
страница8 из 26
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

74.Лімфатичне кільце глотки: утворення, топографія мигдаликів та їх функції.

Лімфоепітеліальне кільце глотки(кільце Пирогова-Вальдеєра) (anulus lymphoideus pharyngis) утворюють :

-три глоткових мигдалики : глотковий (tonsilla pharyngealis) та парний трубний мигдалик (tonsilla tubaria)

- три мигдалики ділянки зіва: язиковий (tonsilla lingualis) ,парний піднебінний мигдалик ( tonsilla palatina).

Язиковий мигдалик – розташований у власній пластинці слизової оболонки кореня язика. Утворений численними лімфатичними вузликами . Між горбками у слизовій оболонці є заглибини – мигдаликові крипти.

Піднебінний мигдалик – парний. Розташований у мигдаликовій ямці м’якого піднебіння, що обмежована піднебінно-язиковою та піднебінно-глотковою дужками. Овальної форми, зовні покриті сполучнотканинною капсулою, від якої в паренхіму відходять перетинки , поділяючи паренхіму мигдаликів на часточки.

Глотковий(аденоїдний ) мигдалик – знаходиться в слизовій оболонці задньої стінки глотки у місці переходу її у верхню стінку глотки.

Трубний мигдалик – знаходиться в слизовій оболонці глоткового отвору слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae), крім того, лімфоїдна тканина проникає в початковий відділ слухової труби.

75.Зуби: розвиток , види,частини ,поверхні коронки. Фізіологічні привкуси.

Зуби (dentes) розташовані в альвеолах верхньої та нижньої щелепи. В кожному зубі розрізняють такі частини: коронка зуба (согопа dentis) — являє собою частину зуба, яка знаходиться над яснами; корінь зуба (radix dentis) — розміщен в альвеолах щелеп, закінчується верхівкою кореня зуба (арех radicis dentis), на якій є отвір верхівки зуба (foramen apicis dentis); шийка зуба (cervix dentis) — є звуженою частиною між коренем і коронкою, оточена яснами. Порожнина зуба (cavitas dentis) знаходиться всередині коронки, заповнена пульпою зуба (pulpa dentis), що має канал кореня зуба (canalis radicis dentis).

Речовина зуба складається з дентину, емалі і цементу: дентин (dentinum) — утворює основу зуба; емаль (enamelum) — покриває зовні дентин у ділянці коронки; цемент ( cementum ) — покриває зовні дентин у ділянці кореня. Періодонт (periodontium) — покриває зовні цемент, і досить сильно зрощене з кістковою тканиною зубних альвеол. Пародонт (paradontium) — це комплекс тканин, що оточують зуб: ясна, кісткова тканина з окістям, періодонт і тканини зуба. У людини буває дві генерації зубів — молочні та постійні.

Виділяють 4 типи оклюзії: центральна, передня, права, ліва. За анатомічними і функціональними ознаками прикус поділяють на фізіологічний та патологічний, або аномальний. Фізіологічні: фізіологічна прогнатія, прогенія, онтогенія, ортогнатія Патологічні: закритий, відкритий прикус, патологічні прогнатія та прогенія, перехресні прикуси.

76. Загальна будова зуба, періодонт, парадонт, ясна, зубний орган.

Зуб ( dens) складається з таких частин: коронки (corona dentis); шийки ( cervix dentis); кореня ( radix dentis). Дентин коронки вкритий емаллю, а дентин кореня (коренів) — цементом. Розрізняють анатомічну коронку зуба, вкриту емаллю, і клінічну коронку — частину зуба, що виступає над яснами. П оверхонь: (faciеs occlusalis), (faciеs vestibularis), (faciеs buccalis); (faciеs lingualis), (faciеs palatinalis); (faciеs contactus), На жувальній поверхні малих і великих кутніх зубів є горбки зуба.

Всередині зуба cavitas dentis, s. Pulparis . Порожнина коронки ( cavitas coronae ) тією чи іншою мірою повторює форму коронки, продовжується у вигляді canalis radicis dentis , який закінчується for . apicis dentis . Корінь зуба закінчується apex radicis dentis , отвором верхівки зуба, через який всередину зуба входять артерії та нерви до пульпи.

Пародо́нт — тканини, що оточують зуб. У це поняття входять: ясна, ділянка, що прилягає до кореня зуба; кістки альвеолярного відростка щелепи; зубна зв'язка; цемент кореня зуба.

Періодонт (зубна зв'язка) — це сполучнотканинне утворення.

Складається з волокнистих структур, клітинних елементів та основної речовини.Періодонт відіграє опорно-утримуючу, захисну, амортизуючу, пластичну, сенсорну функції.

Ясна є складовою частиною пародонта, це слизова оболонка, що вкриває альвеолярну кістку верхньої і нижньої щелеп. Розрізняють маргінальну (вільну) та альвеолярну (прикріплену) частини ясен. Маргінальна частина розташована у пришийковій ділянці зуба. Альвеолярна частина ясен покриває альвеолярну кістку і нерухомо сполучається із окістям.

Зубний орган – це сукупність зуба і пародонта. Виступаючі частини (коронки) зубних органів, розташованих в щелепах, утворюють зубні ряди - верхній і нижній.

77. Постійні зуби: формула, будова, терміни прорізування.

 Постійні зуби позначають арабськими цифрами і при написанні клінічної формули слід пам'ятати, що кожен зуб верхньої і нижньої щелеп праворуч і ліворуч має свій порядковий номер від серединної лінії:

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

Зубна формула може бути позначена буквенно-цифровим порядком з використанням початкових букв латинських назв зубів (І – різці, С – ікла, Р – пре моляри, М – моляри). Постійні зуби позначаються великими літерами, а молочні – малими.

Період прорізування постійних зубіву разі правильного роз­витку дитини збігається з часом випадання тимчасових зубів

Після прорізування постійних зубів настає період формування та росту коренів і періодонту. Він триває близько 3,5-5 років залеж­но від групової належності зуба.

Нижня щелепа(роки): I1-6-7; I-7-8; C-10-12; P-10-11; P-11-12; M1-5-6; M2-12-13;

Верхня щелепа(роки): I-7-8; I-8-9; C-11-13; P-9-10; P-10-11; M1-6-7; M2-12-14;

Різці мають по одному кореню, їх коронка, клиноподібно звужуючись, утворює ріжучий край. Ікла зазвичай також однокореневі, а їх ріжучий край клинооподібно загострений. У малих корінних зубів 1-2 кореня, жувальна поверхня коронки має горбки. У нижніх великих коренних зубів зазвичай 2 кореня, у верхніх великих корінних – 3 кореня. На жувальній поверхні є горбки різної форми.

78. Різці: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація.

Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів.

Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження.

Посередині зубних дуг розташовано 8 різців, тому їх називають передніми зубами. Розрізняють верхні та нижні, а також медіальні і латеральні різці. Різці мають один корінь і сплющену в вестибуло-оральному напрямку коронку з широким краєм. Коронки медіальних різців на верхній щелепі більші латеральних, на нижній щелепі вони мають менші розміри.

Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior anterior (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III)

Кровопостачання: аа. alveolares superiores anteriores, a. alveolaris inferior (a.maxillaris)

79. Ікла: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація.

Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів.

Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження.

Ікла розташовані в місцях вигину зубних дуг спереду назад. Це масивні зуби з одногорбковою коронкою і одним потужним довгим коренем. Вестибулярна поверхня коронки верхніх має ромбоподібну форму. Ріжучий край складається з двох половин Контур вестибулярної поверхні дугоподібний, опуклий, а оральної – злегка увігнутий. Нижні ікла дещо менші за верхні. Корінь сильно сплющений в медіо-дистальному напрямку, нерідко він поділяється на два. При цьому обидва кореня можуть бути рівної довжини і товщини або неоднакові

Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior anterior (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III)

Кровопостачання: аа. alveolares superiores anteriores, a. alveolaris inferior (a.maxillaris)

80. Малі кутні зуби: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація.

Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів.

Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження.

Малі кутні зуби належать до бічних зубів. Їх функцією є розжовування і розтирання їжі, внаслідок чого ці зуби називають жувальними.

Верхні премоляри частіше мають по 2 кореня, а нижні – по одному. Поверхня має по 2 горбика – вестибулярний і оральний. Верхні малі корінні зуби зазвичай більші за нижні. Розрізняють перший і другий премоляри. Верхні премоляри можуть мати 1 або 2 корені. Вкрай рідко у верхнього премоляра зустрічається три корені. При наявності трьох коренів: оральний – округлий, два щічні – сплющені.Порожнина коронки велика, звужена в медіо-дистальному напрямку, має два виступи відповідно жувальним горбам. Порожнина переходить в кореневі каналию

Нижні малі корінні зуби. У порівнянні з верхніми премолярами мають велику довжину кореня, який зазвичай є поодиноким, сплющеним у медіо-дистальному напрямку

Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior medius (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III)

Кровопостачання: аа. alveolares superiores mediarum, a. alveolaris inferior (a.maxillaris)

81. Великі кутні зуби: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація.

Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів.

Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження.Одночасно зубні пластинки ростуть дозаду, де по їхніх краях закладаються емалеві органи великих корінних зубів. зачатки постійних зубів лежать разом з молочними зубами в одних кісткових альвеолах.

Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження. Спочатку це відбувається у перших молярів, потім у інших зубів.

Є 12 великих корінних зубів: 6 верхніх і 6 нижніх, по 3 з кожного боку зубної дуги. Розрізняють 1-й, 2-й і 3-й (зуб мудрості dens serotinus) моляри. Великі корінні зуби мають найбільшу коронку, обширну жувальну поверхню з 3-5 горбками, кілька коренів.

Розташовані моляри в зубній дузі позаду премолярів.

Верхні великі кутні зуби. Вони більші за нижні. Жувальна поверхня коронки має форму ромба із закругленими кутами, розділеними на 4 горбики трьома борознами у вигляді букви "Н". Ці зуби мають 3 кореня: оральний – округлий, і два щічних – сплющені. Третій моляр варіабельний, трохи меньший за інших.

Нижні великі корінні зуби. Коронка нижніх молярів кубічної форми, на її жувальній поверхні частіше розташовано 4 горбика, зазвичай ці зуби мають 2 корені – медіальний і дистальний.

Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior posterior (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III)

Кровопостачання: аа. alveolares superiores posteriores, a. alveolaris inferior (a.maxillaris)

82,83.Аномалії зубів верхніх щелеп(нижніх щелеп), іннервація, кровопостачання.

Аномалії величини і форми зубів:

зміна числа коренів зубів;

макродонтія , мікродонтія

Аномалії кількості зубів:

адентія вроджена , гіпердентія , гіподонтія

Аномалії положення (позиції) зубів:

Іннервація: nn. Alveolares superiores anterior, medius, posterior (n.infraorbitalis(n.maxillaris(n. trigeminus)))

Кровопостачання: aa.alveolares superiores anteriores, mediarum, posteriors (a.infraorbitalis(a.maxillaris))

Іннервація: n. alveolaris inferior(n.mandibularis(n.trigeminus))

Кровопостачання: a. alveolaris inferior(a.maxillaris)

84.Молочні зуби: формула, будова, терміни прорізування

Молочні зуби позначають римськими цифрами. Повна формула зубного ряду молочних зубів верхньої і нижньої щелеп має такий вигляд:

V IV III II I

I II III IV V

V IV III II I

I II III IV V

Зубна формула (І – різці, С – ікла, Р – пре моляри, М – моляри). Постійні зуби позначаються великими літерами, а молочні – малими. Формула зубів У дітей:

m2m1ci2i1

i1i2cm1m2

m2m1ci2i1

i1i2cm1m2

Молочні, випадаючі зуби, dentes decidui , є тимчасовими до 13-14-річного віку,повторюють будову постійних зубів відповідних класів. Однак молочні зуби мають менші розміри, емаль блакитного відтінку, корені більш короткі, у різців та ікол – заокруглені, а у молярів сильно сплющені із загостреною верхівкою. Коронка різко відмежована від кореня. Порожнини зубів відносно великі. На кожній половині щелепи розрізняють 2 різця, 1 ікло і 2 великих корінних зуба.

Терміни прорізування: Першими прорізуються нижні центральні різці, нижні бічні різці, верхні бічні різці. До 10-12 міс життя прорізуються всі 8 різців. Після невеликої пе­рерви (2-3 міс) з'являються перші тимчасові моляри, за ними – ікла (нижні й верхні), останніми прорізуються другі великі кутні зуби.

85. Відмінності молочних і постійних зубів: формула, будова.

1.Зубів у тимчасовому прикусі 20, у постійному – 32.

2.У постійному прикусі є різці, ікла, премоляри і моляри, у тимчасовому –немає.

3.Молочні зуби мають голубувато-білий відтінок, а постійні – жовтуватий.

4.Ширина коронок молочних зубів більше виражена порівняно з їхньою висотою.

5.Форма коронки тимчасових зубів більш опукла

7.Мала товщина емалі та дентину

8.Менша ступінь мінералізації характерна для всіх тимчасових зубів, так само, як і відсутність імунних зон. До карієсу схильні всі поверхні зуба.

9.Значно більший обсяг пульпи.

10.У тимчасових зубів дуже виражений емалевий валик в приясенній області, через що корінь в пришийковій області виглядає звуженим.

11. У молочних зубів відсутні сліпі ямки.

12.В області шийки зуба емалеві призми орієнтовані з відхиленнями в бік ріжучого краю, а для постійних зубів характерне відхилення до шийки зуба.

13.Корені молочних молярів широко розставлені. Корені різців відхилені вестибулярно. 14.Кореневі канали й апікальні отвори тимчасових зубів ширші, особливо в період формування коренів.

86. Розвиток і загальні принципи будови кишкової трубки

Травна трубка має передній, середній та задній відділи.

Передній відділ включає ротову порожнину, глотку та стравохід. У ротову порожнину виводиться секрет великих і малих слинних залоз. Основна функція переднього відділу травної трубки полягає у механічній та початковій хімічній обробці їжі.

Середній відділ травної трубки включає шлунок, тонку кишку та частину товстої кишки (до її каудальної частини). У тонку кишку {її відділ, що має назву дванадцятипалої кишки) впадають вивідні протоки печінки та підшлункової залози. Основними функціями середнього відділу травної трубки є хімічна обробка (перетравлювання) їжі, всмоктування поживних речовин та формування калових мас з неперетравлених залишків їжі.

Задній відділ травної трубки — каудальна частина прямої кишки, або відхідник, забезпечує виведення неперетравлених частинок їжі за межі організму.

Стінка порожнистих (трубчастих) органів складається з таких оболонок: внутрішньої слизової з підслизовим прошарком, середньої м’язової, зовнішньої адветиціальної, або серозної.

Слизова оболонка (tunica mucosa) шари: епітеліальну, власну та м’язову пластинки.

Підслизовий прошарок (tela submucosa) складається з пухкої сполучної тканини, котра з’єднує слизову оболонку з м’язовою, знаходяться нервові сплетення, кровоносні і лімфатичні судини, залози та лімфоїдні вузлики, слизова оболонка утворює складки.

М’язова оболонка (tunica muscularis) побудована переважно з непосмугованої м’язової тканини і утворює два шари: зовнішній поздовжній (stratum longitudenale) та внутрішній циркулярний (stratum circulare).

Зовнішня оболонка внутрішніх органів може бути серозною (tunica serosa) та адвентиційною (tunica adventitia). Серозна оболонка (tunica serosa) відносяться: очеревина (peritoneum), плевра (pleura), осердя (pericardium) та у чоловіків піхвова оболонка яєчка (tunica vaginalis testis). Листки серозних оболонок (пристінковий та нутрощевий) обмежовують серозні порожнини.

Адвентиційна оболонка (tunica adventitia) покриває органи в тих місцях, де відсутня серозна оболонка.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26


написать администратору сайта