лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
74.Лімфатичне кільце глотки: утворення, топографія мигдаликів та їх функції. Лімфоепітеліальне кільце глотки(кільце Пирогова-Вальдеєра) (anulus lymphoideus pharyngis) утворюють : -три глоткових мигдалики : глотковий (tonsilla pharyngealis) та парний трубний мигдалик (tonsilla tubaria) - три мигдалики ділянки зіва: язиковий (tonsilla lingualis) ,парний піднебінний мигдалик ( tonsilla palatina). Язиковий мигдалик – розташований у власній пластинці слизової оболонки кореня язика. Утворений численними лімфатичними вузликами . Між горбками у слизовій оболонці є заглибини – мигдаликові крипти. Піднебінний мигдалик – парний. Розташований у мигдаликовій ямці м’якого піднебіння, що обмежована піднебінно-язиковою та піднебінно-глотковою дужками. Овальної форми, зовні покриті сполучнотканинною капсулою, від якої в паренхіму відходять перетинки , поділяючи паренхіму мигдаликів на часточки. Глотковий(аденоїдний ) мигдалик – знаходиться в слизовій оболонці задньої стінки глотки у місці переходу її у верхню стінку глотки. Трубний мигдалик – знаходиться в слизовій оболонці глоткового отвору слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae), крім того, лімфоїдна тканина проникає в початковий відділ слухової труби. 75.Зуби: розвиток , види,частини ,поверхні коронки. Фізіологічні привкуси. Зуби (dentes) розташовані в альвеолах верхньої та нижньої щелепи. В кожному зубі розрізняють такі частини: коронка зуба (согопа dentis) — являє собою частину зуба, яка знаходиться над яснами; корінь зуба (radix dentis) — розміщен в альвеолах щелеп, закінчується верхівкою кореня зуба (арех radicis dentis), на якій є отвір верхівки зуба (foramen apicis dentis); шийка зуба (cervix dentis) — є звуженою частиною між коренем і коронкою, оточена яснами. Порожнина зуба (cavitas dentis) знаходиться всередині коронки, заповнена пульпою зуба (pulpa dentis), що має канал кореня зуба (canalis radicis dentis). Речовина зуба складається з дентину, емалі і цементу: дентин (dentinum) — утворює основу зуба; емаль (enamelum) — покриває зовні дентин у ділянці коронки; цемент ( cementum ) — покриває зовні дентин у ділянці кореня. Періодонт (periodontium) — покриває зовні цемент, і досить сильно зрощене з кістковою тканиною зубних альвеол. Пародонт (paradontium) — це комплекс тканин, що оточують зуб: ясна, кісткова тканина з окістям, періодонт і тканини зуба. У людини буває дві генерації зубів — молочні та постійні. Виділяють 4 типи оклюзії: центральна, передня, права, ліва. За анатомічними і функціональними ознаками прикус поділяють на фізіологічний та патологічний, або аномальний. Фізіологічні: фізіологічна прогнатія, прогенія, онтогенія, ортогнатія Патологічні: закритий, відкритий прикус, патологічні прогнатія та прогенія, перехресні прикуси. 76. Загальна будова зуба, періодонт, парадонт, ясна, зубний орган. Зуб ( dens) складається з таких частин: коронки (corona dentis); шийки ( cervix dentis); кореня ( radix dentis). Дентин коронки вкритий емаллю, а дентин кореня (коренів) — цементом. Розрізняють анатомічну коронку зуба, вкриту емаллю, і клінічну коронку — частину зуба, що виступає над яснами. П оверхонь: (faciеs occlusalis), (faciеs vestibularis), (faciеs buccalis); (faciеs lingualis), (faciеs palatinalis); (faciеs contactus), На жувальній поверхні малих і великих кутніх зубів є горбки зуба. Всередині зуба cavitas dentis, s. Pulparis . Порожнина коронки ( cavitas coronae ) тією чи іншою мірою повторює форму коронки, продовжується у вигляді canalis radicis dentis , який закінчується for . apicis dentis . Корінь зуба закінчується apex radicis dentis , отвором верхівки зуба, через який всередину зуба входять артерії та нерви до пульпи. Пародо́нт — тканини, що оточують зуб. У це поняття входять: ясна, ділянка, що прилягає до кореня зуба; кістки альвеолярного відростка щелепи; зубна зв'язка; цемент кореня зуба. Періодонт (зубна зв'язка) — це сполучнотканинне утворення. Складається з волокнистих структур, клітинних елементів та основної речовини.Періодонт відіграє опорно-утримуючу, захисну, амортизуючу, пластичну, сенсорну функції. Ясна є складовою частиною пародонта, це слизова оболонка, що вкриває альвеолярну кістку верхньої і нижньої щелеп. Розрізняють маргінальну (вільну) та альвеолярну (прикріплену) частини ясен. Маргінальна частина розташована у пришийковій ділянці зуба. Альвеолярна частина ясен покриває альвеолярну кістку і нерухомо сполучається із окістям. Зубний орган – це сукупність зуба і пародонта. Виступаючі частини (коронки) зубних органів, розташованих в щелепах, утворюють зубні ряди - верхній і нижній. 77. Постійні зуби: формула, будова, терміни прорізування.  Постійні зуби позначають арабськими цифрами і при написанні клінічної формули слід пам'ятати, що кожен зуб верхньої і нижньої щелеп праворуч і ліворуч має свій порядковий номер від серединної лінії: 8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 88 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8 Зубна формула може бути позначена буквенно-цифровим порядком з використанням початкових букв латинських назв зубів (І – різці, С – ікла, Р – пре моляри, М – моляри). Постійні зуби позначаються великими літерами, а молочні – малими. Період прорізування постійних зубіву разі правильного розвитку дитини збігається з часом випадання тимчасових зубів Після прорізування постійних зубів настає період формування та росту коренів і періодонту. Він триває близько 3,5-5 років залежно від групової належності зуба. Нижня щелепа(роки): I1-6-7; I2 -7-8; C-10-12; P1 -10-11; P2 -11-12; M1-5-6; M2-12-13; Верхня щелепа(роки): I1 -7-8; I2 -8-9; C-11-13; P1 -9-10; P2 -10-11; M1-6-7; M2-12-14; Різці мають по одному кореню, їх коронка, клиноподібно звужуючись, утворює ріжучий край. Ікла зазвичай також однокореневі, а їх ріжучий край клинооподібно загострений. У малих корінних зубів 1-2 кореня, жувальна поверхня коронки має горбки. У нижніх великих коренних зубів зазвичай 2 кореня, у верхніх великих корінних – 3 кореня. На жувальній поверхні є горбки різної форми. 78. Різці: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація. Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів. Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження. Посередині зубних дуг розташовано 8 різців, тому їх називають передніми зубами. Розрізняють верхні та нижні, а також медіальні і латеральні різці. Різці мають один корінь і сплющену в вестибуло-оральному напрямку коронку з широким краєм. Коронки медіальних різців на верхній щелепі більші латеральних, на нижній щелепі вони мають менші розміри. Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior anterior (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III) Кровопостачання: аа. alveolares superiores anteriores, a. alveolaris inferior (a.maxillaris) 79. Ікла: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація. Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів. Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження. Ікла розташовані в місцях вигину зубних дуг спереду назад. Це масивні зуби з одногорбковою коронкою і одним потужним довгим коренем. Вестибулярна поверхня коронки верхніх має ромбоподібну форму. Ріжучий край складається з двох половин Контур вестибулярної поверхні дугоподібний, опуклий, а оральної – злегка увігнутий. Нижні ікла дещо менші за верхні. Корінь сильно сплющений в медіо-дистальному напрямку, нерідко він поділяється на два. При цьому обидва кореня можуть бути рівної довжини і товщини або неоднакові Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior anterior (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III) Кровопостачання: аа. alveolares superiores anteriores, a. alveolaris inferior (a.maxillaris) 80. Малі кутні зуби: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація. Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів. Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження. Малі кутні зуби належать до бічних зубів. Їх функцією є розжовування і розтирання їжі, внаслідок чого ці зуби називають жувальними. Верхні премоляри частіше мають по 2 кореня, а нижні – по одному. Поверхня має по 2 горбика – вестибулярний і оральний. Верхні малі корінні зуби зазвичай більші за нижні. Розрізняють перший і другий премоляри. Верхні премоляри можуть мати 1 або 2 корені. Вкрай рідко у верхнього премоляра зустрічається три корені. При наявності трьох коренів: оральний – округлий, два щічні – сплющені.Порожнина коронки велика, звужена в медіо-дистальному напрямку, має два виступи відповідно жувальним горбам. Порожнина переходить в кореневі каналию Нижні малі корінні зуби. У порівнянні з верхніми премолярами мають велику довжину кореня, який зазвичай є поодиноким, сплющеним у медіо-дистальному напрямку Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior medius (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III) Кровопостачання: аа. alveolares superiores mediarum, a. alveolaris inferior (a.maxillaris) 81. Великі кутні зуби: розвиток, будова, кровопостачання, іннервація. Зуби є похідними слизової оболонки ротової порожнини ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, дентин, пульпа, цемент і пародонт - з мезенхіми слизової оболонки. Розвиток -три стадії: 1)формуються закладки зубів і їх зачатки, 2)- відбувається диференціювання зубних зачатків 3)- утворення зубів. Постійні зуби виникають із зубних пластинок. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження.Одночасно зубні пластинки ростуть дозаду, де по їхніх краях закладаються емалеві органи великих корінних зубів. зачатки постійних зубів лежать разом з молочними зубами в одних кісткових альвеолах. Зачатки постійних зубів починають звапнюватися в перші два місяці після народження. Спочатку це відбувається у перших молярів, потім у інших зубів. Є 12 великих корінних зубів: 6 верхніх і 6 нижніх, по 3 з кожного боку зубної дуги. Розрізняють 1-й, 2-й і 3-й (зуб мудрості dens serotinus) моляри. Великі корінні зуби мають найбільшу коронку, обширну жувальну поверхню з 3-5 горбками, кілька коренів. Розташовані моляри в зубній дузі позаду премолярів. Верхні великі кутні зуби. Вони більші за нижні. Жувальна поверхня коронки має форму ромба із закругленими кутами, розділеними на 4 горбики трьома борознами у вигляді букви "Н". Ці зуби мають 3 кореня: оральний – округлий, і два щічних – сплющені. Третій моляр варіабельний, трохи меньший за інших. Нижні великі корінні зуби. Коронка нижніх молярів кубічної форми, на її жувальній поверхні частіше розташовано 4 горбика, зазвичай ці зуби мають 2 корені – медіальний і дистальний. Іннервація: верхні від : n . Alveolaris superior posterior (n. trigeminus II), нижні від : : n . Alveolaris inferior (n. trigeminus III) Кровопостачання: аа. alveolares superiores posteriores, a. alveolaris inferior (a.maxillaris) 82,83.Аномалії зубів верхніх щелеп(нижніх щелеп), іннервація, кровопостачання. Аномалії величини і форми зубів: зміна числа коренів зубів; макродонтія , мікродонтія Аномалії кількості зубів: адентія вроджена , гіпердентія , гіподонтія Аномалії положення (позиції) зубів: Іннервація: nn. Alveolares superiores anterior, medius, posterior (n.infraorbitalis(n.maxillaris(n. trigeminus))) Кровопостачання: aa.alveolares superiores anteriores, mediarum, posteriors (a.infraorbitalis(a.maxillaris)) Іннервація: n. alveolaris inferior(n.mandibularis(n.trigeminus)) Кровопостачання: a. alveolaris inferior(a.maxillaris) 84.Молочні зуби: формула, будова, терміни прорізування Молочні зуби позначають римськими цифрами. Повна формула зубного ряду молочних зубів верхньої і нижньої щелеп має такий вигляд: V IV III II I I II III IV V V IV III II I I II III IV V Зубна формула (І – різці, С – ікла, Р – пре моляри, М – моляри). Постійні зуби позначаються великими літерами, а молочні – малими. Формула зубів У дітей: m2m1ci2i1 i1i2cm1m2 m2m1ci2i1 i1i2cm1m2 Молочні, випадаючі зуби, dentes decidui , є тимчасовими до 13-14-річного віку,повторюють будову постійних зубів відповідних класів. Однак молочні зуби мають менші розміри, емаль блакитного відтінку, корені більш короткі, у різців та ікол – заокруглені, а у молярів сильно сплющені із загостреною верхівкою. Коронка різко відмежована від кореня. Порожнини зубів відносно великі. На кожній половині щелепи розрізняють 2 різця, 1 ікло і 2 великих корінних зуба. Терміни прорізування: Першими прорізуються нижні центральні різці, нижні бічні різці, верхні бічні різці. До 10-12 міс життя прорізуються всі 8 різців. Після невеликої перерви (2-3 міс) з'являються перші тимчасові моляри, за ними – ікла (нижні й верхні), останніми прорізуються другі великі кутні зуби. 85. Відмінності молочних і постійних зубів: формула, будова. 1.Зубів у тимчасовому прикусі 20, у постійному – 32. 2.У постійному прикусі є різці, ікла, премоляри і моляри, у тимчасовому –немає. 3.Молочні зуби мають голубувато-білий відтінок, а постійні – жовтуватий. 4.Ширина коронок молочних зубів більше виражена порівняно з їхньою висотою. 5.Форма коронки тимчасових зубів більш опукла 7.Мала товщина емалі та дентину 8.Менша ступінь мінералізації характерна для всіх тимчасових зубів, так само, як і відсутність імунних зон. До карієсу схильні всі поверхні зуба. 9.Значно більший обсяг пульпи. 10.У тимчасових зубів дуже виражений емалевий валик в приясенній області, через що корінь в пришийковій області виглядає звуженим. 11. У молочних зубів відсутні сліпі ямки. 12.В області шийки зуба емалеві призми орієнтовані з відхиленнями в бік ріжучого краю, а для постійних зубів характерне відхилення до шийки зуба. 13.Корені молочних молярів широко розставлені. Корені різців відхилені вестибулярно. 14.Кореневі канали й апікальні отвори тимчасових зубів ширші, особливо в період формування коренів. 86. Розвиток і загальні принципи будови кишкової трубки Травна трубка має передній, середній та задній відділи. Передній відділ включає ротову порожнину, глотку та стравохід. У ротову порожнину виводиться секрет великих і малих слинних залоз. Основна функція переднього відділу травної трубки полягає у механічній та початковій хімічній обробці їжі. Середній відділ травної трубки включає шлунок, тонку кишку та частину товстої кишки (до її каудальної частини). У тонку кишку {її відділ, що має назву дванадцятипалої кишки) впадають вивідні протоки печінки та підшлункової залози. Основними функціями середнього відділу травної трубки є хімічна обробка (перетравлювання) їжі, всмоктування поживних речовин та формування калових мас з неперетравлених залишків їжі. Задній відділ травної трубки — каудальна частина прямої кишки, або відхідник, забезпечує виведення неперетравлених частинок їжі за межі організму. Стінка порожнистих (трубчастих) органів складається з таких оболонок: внутрішньої слизової з підслизовим прошарком, середньої м’язової, зовнішньої адветиціальної, або серозної. Слизова оболонка (tunica mucosa) шари: епітеліальну, власну та м’язову пластинки. Підслизовий прошарок (tela submucosa) складається з пухкої сполучної тканини, котра з’єднує слизову оболонку з м’язовою, знаходяться нервові сплетення, кровоносні і лімфатичні судини, залози та лімфоїдні вузлики, слизова оболонка утворює складки. М’язова оболонка (tunica muscularis) побудована переважно з непосмугованої м’язової тканини і утворює два шари: зовнішній поздовжній (stratum longitudenale) та внутрішній циркулярний (stratum circulare). Зовнішня оболонка внутрішніх органів може бути серозною (tunica serosa) та адвентиційною (tunica adventitia). Серозна оболонка (tunica serosa) відносяться: очеревина (peritoneum), плевра (pleura), осердя (pericardium) та у чоловіків піхвова оболонка яєчка (tunica vaginalis testis). Листки серозних оболонок (пристінковий та нутрощевий) обмежовують серозні порожнини. Адвентиційна оболонка (tunica adventitia) покриває органи в тих місцях, де відсутня серозна оболонка. |