лекции по анатомии человека. анатомия. 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини
 Скачать 1.55 Mb.
|
|
З’єднання кісток передпліччя: Дистальний променево-ліктьовий суглоб (art. radioulnaris distalis) утворений з'єднанням ліктьової вирізки променевої кістки, суглобовим обводом і нижньою поверхнею головки ліктьової кістки та суглобовим диском трикутної форми. Суглобова капсула простора, Суглоб комплексний, циліндричний, комбінований. Міжкісткова перетинка передпліччя (membrana antebrachii interossea) прикріплюється до міжкісткових країв променевої та ліктьової кісток, містить отвори для судин і нервів. Зверху chorda obliqua). 28. Променево – зап’ястковий суглоб: будова, іннервація та кровопостачання. Суглоби кисті. Суглоби кисті. (art. manus ) •Променево-зап'ястковий суглоб (art. radiocarpalis) утворений зап'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки, суглобовим диском та суглобовими поверхнями човноподібної півмісяцевої і тригранної кісток, які зв'язані міжкістковими зв'язками в одну суглобову поверхню. суглобова капсула щільна, Звязки: lig . collaterale carpi , lig collaterale carpi ulnare , lig . radiocarpale palmare , lig radiocarpale dorsale . Суглоб складний, еліпсоподібний (двоосьовий). Кровопостачання від променевої та ліктьової артерій. Плечове сплетення: променевий нерв (лат. n. radiális), ліктьовий нерв (лат. n. ulnáris), с ерединни й нерв (лат. n. mediális) . Міжзап'ясткові суглоби (art. intercarpales) або, суглоби зап 'ястка (art. carpi). •Середньозап'ястковий суглоб (art. mediocarpalis), утворений дистальними суглобовими поверхнями трьох кісток проксимального ряду (човноподібної, півмісяцевої, тригранної) і проксимальними суглобовими поверхнями всіх кісток дистального ряду зап'ястка. Суглобова щілина має S-подібну конфігурацію. Суглобова капсула відносно простора, але тонка, особливо з тильної поверхні. Суглоб складний комбінований, кулястий з двома головками Суглоб функціонально пов’язаний з променевозап'ястковим суглобом,але має незначний об’єм рухів. •Суглоб горохоподібної кістки (art. ossis pisiformis) - це з'єднання горохоподібної і тригранної кісток. Має: lig. Pisohamatum, lig. Pisometacarpale. Суглоб простий, плоский. Зв’язки Суглоби зап'ястка: lig. carpi radiatum, ligg intercarpalia palmaria,ligg. intercarpalia dorsalia, ligg. intercarpalіa interossea •Зап’ястково-п’ясткові суглоби (art. carpometacarpals). Суглоби утворені суглобовими поверхнями дистального ряду кісток зап'ястка і основами II-V п'ясткових кісток. Вони мають спільну суглобову капсулу з міжзап’ястковими суглобами . Зв'язки ligg carpometacarpalia palmaria et dorsalia. Суглоби складні,.плоскі,комбіновані, амфіартрози і в механічному відношенні одне ціле - тверда основа кисті. •3апястково-пястковий суглоб великого пальця (art carpometacarpalis pollicis). Суглоб утворений сідлоподібними поверхнями кістки -трапеції га основи І-ої пясткової кістки. Це простий, сідлоподібний, двоосьовий суглоб, в якому здійснюються відведення – приведення, протиставлення- зворотний рух (репозиція), колові рухи. •Міжп’ясткові суглоби (art. intermetacarpalіs),. Ці суглоби утворені суміжними суглобовими поверхнями основ II-V п'ясткових кісток і сполучаються зап’ястково-п'ястковими суглобами. ligg. metacarpalіа palmaria,dorsalia,interossea. Суглоби плоскі,комбіновані з обмеженим обсягом рухів. •П’ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeaе).Утворені головками п'ясткових кісток та основами проксимальних фаланг пальців. Зв'язки (ligg. collateralia), (ligg. palmaria), (lig. metacarpale transversum profundum). Це прості, кулясті суглоби, але суглоб 1-го пальця - еліпсоподібний. •Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus). У II-V пальців їх два: проксимальний і дистальний. Кожен суглоб утворений блоком проксимальної фаланги і основою середньої фаланги, а дистальний (крім першого пальця )- блоком середньої фаланги і основою -дистальної фаланги. Це прості, блокоподібні суглоби. Зв'язками (ligg collateralia et palmaria). 29. Таз в цілому: утворення, розміри. З’єднання кісток тазу. Вікові та статеві зміни. З'єднання двох тазових кісток із крижовою кісткою (з куприком) та між собою замикають кісткове кільце - таз (pelvis). Розрізняють pelvis major і pelvis minor.Розмежовані пограничною лінією, яка окреслює отвір apertura pelvis superior. Внизу cavitas pelvis minor закінчується apertura pelvis inferior. Статевий диморфізм. У жінок таз більш широкий і короткий, ніж чоловічий. Крила клубових кісток більш розлогі, вхід в порожнину малого таза округлений, форма порожнини малого таза циліндрична, а підлобковий кут більший (90- 100°) проти (70-75°) у чоловіків, зовнішній вигляд кісток менш рельєфний, товщина їх менша, ніж у чоловіків. Таз ,os coxae, утворюється з клубової, сідничої та лобкової кісток, які зростаються у віці 14-22 років. Окостеніння тазової кістки завершується у 20—25 років. Таз жіночий (pelvis femininum) та його розміри. Відстань між великими вертлюгами стегнових кісток (distantia trochanterica) - 30-32 см, Відстань гребенів ( distantia cristarum ) - 28-30 см. Відстань остей ( distantia spinarum ) - 25-27 см, Кон'югата анатомічна (conjugata anatomica) - 11,5 см, Поперечний діаметр (diameter transversa) - 13 см; Косий діаметр правий (diameter obliqua) - 12 см; Кон'югата справжня (гінекологічна) (conjugata vera s. gynecologica) - 11 см, Кон'югата діагональна (conjugata diagonalis) - 13-13,5 см, Прямий розмір виходу із малого таза (diameter recta exitus pelvis minoris) - 9,5 см, Вісь таза (axis pelvis). З'єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici), існують всі три різновиди з'єднань: Неперервні: - синостози: acetabulum. -синдесмози: lig. Iliolumbale, lig. Sacrospinale , lig . Sacrotuberale , membrana obturatoria . Напівперервні - symphysis pubica , discus interpubicus Лобковий симфіз зміцнений lig. pubicum superius та lig. pubicum inferius. Перервні : -art. sacroiliaca. Суглоб утворений вушкоподібними поверхнями крижової та клубової кісток, вкритих волокнистим хрящем. Суглобова капсула щільна .Зв'язками (lig. sacroiliaca anteriorа), (ligg. sacroiliaca interossea et posteriora). Суглоб простий, плоский, комбінований, амфіартроз (малорухомий). 30. Кульшовий суглоб: будова, іннервація та кровопостачання. Групи м’язів, що на нього діють. Кульшовий суглоб (art. coxae) утворений головкою стегнової кістки та півмісяцевою поверхнею кульшової западини тазової кістки. Кульшова западина поглиблюється губою кульшової западини, яка знаходиться в порожнині суглоба. Зв'язки:(lig.transversum acetabuli). Головка стегнової кістки також вкрита гіаліновим хрящем, а її шийка - синовіальною перетинкою. Позакапсульними зв'язками: ( lig . iliofemorale ), ( lig . pubofemorale ) , ( lig . ischiofemorale ) , ( zona orbicularis ). В суглобі знаходяться також дві внугрішньокапсульні зв'язки: (lig. capitis femoris) - містить в собі артерію, яка кровопостачає головку стегнової кістки та (lig transversum acetabuli). Простір під зв'язкою заповнений сполучною тканиною. Суглоб простий, чашоподібний. Виконує: згинання (flexio) і розгинання (extensiо); приведення (adductor) і відведення (abductor) складні колові оберти (circumductio) Кровопостачання: rete articulare, a. obturatoria. Іннервацію ; забезпечують затульний, стегновий і сідничий нерви. 31. Колінний суглоб: будова, іннервація та кровопостачання. Групи м’язів, що на нього діють. Колінний суглоб (art. genus). Суглобові поверхні: виростків стегнової кістки; верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки; надколінка; надколінкова поверхня стегнової кістки. Між суглобовими поверхнями стегнової та великогомілкової кісток знаходяться menisci medialis et lateralis, які з'єднані між собою спереду поперечною зв'язкою коліна. Кінці менісків прикріплюються до горбків міжвиросткового підвищення.Меніск - це волокнисто-хрящова. Лінія прикріплення суглобової капсули на стегновій кістці спереду зміщена на 1,5 см суглобового хряща. Capsula articularis колінного суглоба простора, і потовщена ззаду. Синовіальна перетинка суглобової капсули вкриває внутрішньосуглобові зв’язки, утворює plicae alares, рlica synovialis infrapatellaris). Обидві складки формують corpus adiposum infrapatetlare. bursae synoviales- розташовані між рухомими сухожилками м'язів та кістками і виключають обопільне тертя, можуть сполучатися з порожниною колінного суглоба або не сполучатися. bursa suprapatellarіs- між сухожилком чотириголового м'яза надколінка та великогомілковою кісткою. Спереду від надколінка розміщені bursae synoviales subcutanea, subfascialis, subtendinea prepatellaris. внутрішньосуглобових утворів : меніски, синовіальні складки, синовіальні внутрішньокапсульні зв'язки. Внутрішньокапсульні зв'язки ( lig . cruciatum anterius ) , ( lig . cruciatum posterius ) , ( lig . meniscofemorale anterius ) , ( lig . meniscofemorale posterius ) , ( ligamentum transversum genus ) Капсульні зв'язки. ( lig . popliteum obliquum ), ( lig . popliteum arcuatum ) Позакапсульні зв'язки. ( lig . collaterale tibiale ) , ( lig . collaterale fibulare ) , ( lig . patellae ), ( retinaculum patellae mediale ), ( retinaculum patellae laterale ) За будовою складний, комплексний; за формою суглобових поверхонь - виростковий, різновид двовиростковий (art. bicondilaris). рухи навколо фронтальної (згинання, розгинання з обсягом рухів до 150° ) та навколо вертикальної (поздовжньої) на 15-35°. Обертання можливі в положенні напівзігнутого коліна. Іннервується гілками сіднічного нерва. Безпосередньо колінний суглоб іннервується підколінним нервом, Кровопостачання : підколінніх артерій. 32. З’єднання кісток гомілки і стопи. Велико-малогомілковий суглоб (art. tibiofibutaris) з'єднує плоскі суглобові поверхні головки малогомілкової кістки та бічного виростка великогомілкової кістки. Суглобова капсула щільна. Звязки:(lig. capitis fibulae anterius), (lig. сapitis fibulae posterius). Суглобова порожнина в деяких випадках сполучається з порожниною колінного суглоба. Суглоб простий, плоский, багатоосьовий. Кістки гомілки з'єднані між собою також membrana interossea cruris. Перетинка має верхній та нижній отвори для судин і нервів. Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis) - неперервне з'єднання дистальних кінців кісток. З'язками (lig. tibiofibulares anterius et posterius). Суглоби стопи (articulatioines pedis). Надп'ятково-гомілковий суглоб (art.talocruralis) утворений суглобовими поверхнями присередньої та бічної кісточок, нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, суглобовими поверхнями блока надп'яткової кістки. Зв'язка ( lig . deltoideum s . collaterale mediale ), ( lig . talofibulares anterius et posterius ); ( lig . calcaneofibutare ). Спереду і ззаду суглобова сумка відносно тонка, простора, утворює складки. В надп'ятково-гомілковому суглобі здійснюються рухи навколо фронтальної осі - згинання (підошвове) та розгинання в обсязі близько 60-70°. Суглоб складний, блокоподібний, в деякій мірі гвинтоподібний. Піднадп'ятковий суглоб (art. subtalaris) утворений задніми суглобовими поверхнями надп'яткової та п'яткової кісток. Суглобова капсула щільна, натягнена, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Зв'язкою ( lig . talocalcaneum laterale ); ( lig . talocalcaneum mediale ) , ( lig . talocalcaneum interosseum ( posterior ). Суглоб циліндричний, комбінований з надп'ятковоп'ятково-човноподібним суглобом. Надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоб (art.talocalcaneonavicularis) утворений передніми та середніми суглобовими поверхнями надп'яткової і п'яткової кісток, головкою надп'яткової кістки та човноподібною кісткою. Зв'язка (lig. talonaviculare),(lig. calсaneonaviculare plantare) та всі зв'язки піднадп'яткового суглоба, надп'ятково-п'ятковий суглоб циліндричний і комбінований, а надп'ятково-човноподібний суглоб як кулястий, комбінований. П'ятково-кубоподібний суглоб (art. calcaneocuboidea) утворений суміжними суглобовими поверхнями п'яткової та кубоподібної кісток, які в деякій мірі сідлоподібні. Суглобова капсула ущільнена присередньо Зв'язки (lig. calcaneocuboidea dorsale et plantare), (lig. plantare longum). Суглоб плоский, комбінований і разом з п’ятковочовноподібним утворюють поперечний суглоб заплесна. Поперчний суглоб заплесна (art. tarsi transversa) (суглоб Шопара) – S-подібної форми суглоб укріплений всіма з'язками двох суглобів, Роздвоєна зв'язка (lig. Bifurcation) розгалужуються на дві частини: (lig. calcaneocuboideum) та (lig.calcaneonaviculare) . Суглоб комбінований, функціонує як одноосьовий із сагітальною віссю обертання. Клино-човноподібннй суглоб (art.cuneonavicularis) утворений задніми суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток, дистальною суглобовою поверхнею човноподібної кістки, а також присередньою суглобовою поверхнею кубоподібної кістки,суглобова капсула щільна, Зв'язкам (lig.tarsi dorsalia et plantaria). Суглоб плоский, складний, комбінований, з обмеженим об'ємом рухів. Заплесно-плеснові суглоби (суглоб Лісфранка) (articulationes tarsometatarsales) утворені суміжними суглобовими поверхнями основ плеснових кісток, кубоподібної кістки і трьох клиноподібних кісток. Суглоб Лісфранка об'єднує в собі три суглоби: між присередньою клиноподібною та І плесновою кістками; між проміжною і бічною клиноподібними та П, Ш плесновими кістками; між кубоподібною та IV, V плесновими кістками. Звязки:(lig.tarsometatarsalia dorsalia et plantarіа), (lig.cuneometatarsalia interossea). Суглоби плоскі, комбіновані, рухи обмежені. (lig.metatarsalia dorsalia, plantaria, interossea). Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae). Суглобові поверхні: головок плеснових кісток (I-V); основ проксимальних фаланг пальців стопи. Суглобові капсули тонкі, просторі, прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Зв'язкою (lig.metatarsale transversum profundum), (lig.collateralia et plantaria Між плесновими кістками, суглобами та зв'язками - spatia interossea metatarsi. Це прості, кулясті суглоби. Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis). Суглобові поверхні: - блоки проксимальних і середніх фаланг; - основи середніх і дистальних фаланг. Суглобові капсули тонкі, просторі, прикріплені до країв суглобових поверхонь; (ligg.collateralia et plantaria). Це прості, типові блокоподібні суглоби. 33. Загальна анатомія м’язів. Класифікація. М’яз, як орган. Допоміжні апарати м’язів. Розвиток скелетних м’язів. М’яз ( musculus) – це орган, побудований з пучків поперечнопосмугованих м’язових волокон, зв’язаних між собою пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини і нерви. Одиницею будови скелетних м’язів є м’язове волокно – симпласт. М’яз складається з м’язових волокон, кожне вкрите тонкою сполучнотканинною оболонкою – ендомізієм (endomysium).М’язові волокна формують пучки, які оточені тонкими прошарками сполучної тканини – внутрішнім перимізієм (perimysium internum). Весь м’яз покритий зовнішнім перимізієм, його ще називають епімізієм (perimysium externum; epimysium), що разом із сполучнотканинними структурами ендомізія і внутрішнього перимізія переходить у сухожилок (tendo). Виділяють м’язи поверхневі і глибокі, присередні і бічні, зовнішні і внутрішні За формою і будовою : веретеноподібну і стрічкоподібну форми, розташовані на кінцівках, і прикріплюються до кісток, наприклад, двоголовий м’яз плеча, довгий відвідний м’яз великого пальця кисті тощо). Плоскі м’язи (наприклад, найширший м’яз спини )- беруть участь в утворенні стінок черевної і грудної порожнин (наприклад, косі і поперечний м’язи живота). м’язові пучки розташовані з одного боку від сухожилка під гострим кутом - одноперистим м’язом (musculus unipennatus), наприклад, присередній широкий м’яз стегна. м’язові пучки прикріплюються до сухожилка з обох боків під гострим кутом,- двоперистим (musculus bipennatus), наприклад, прямий м’яз стегна. У багатоперистому м’язі (musculusmultipennatus) м’язові пучки переплітаються і прикріплюються до сухожилка з різних боків (наприклад, дельтоподібний м’яз). У м’яза може бути 2, 3, 4 головки чи кілька сухожилків- двоголовий м’яз, триголовий м’яз, чотириголовий м’яз. К олові м’язи зазвичай оточують природні отвори тіла: коловий м’яз ока і коловий м’яз рота. Інші колові м’язи виконують функцію замикачів (сфінктерів), наприклад, зовнішній м’яз-замикач відхідника. м’язів походить від їхньої форми (ромбоподібний, трапецієподібний, квадратний, круглий), розмірів (великий грудний м’яз, довгий і короткий малогомілкові м’язи), напрямку м’язових пучків (поперечний м’яз живота, зовнішній косий м’яз живота). початок і прикріплення (плечо-променевий м’яз, груднинно-ключично-соскоподібний м’яз), або про їх функцію: м’яз-згинач (т. flexor), м’яз-розгинач (т. extеnsor), м’яз-привертач (т. pronаtor), м’яз-відвертач (т. supinаtor), м’яз-підіймач (т. levаtor), м’яз-опускач (т. depressor), протиставний м’яз (m. oppоnens), м‘яз-замикач (m. sphinсter), м’яз-звужувач (m. constrictor), м’яз-розширювач (m. dilatator). М’язи називаються ще й за напрямком виконуваних ними рухів: відвідний м’яз (т. abductor), що відводить, наприклад, кінцівку від серединної лінії; привідний м’яз (т. adductor), що приводить, наприклад, кінцівку до серединної лінії Допоміжний апарат: фасції, волокнисті і синовіальні піхви сухожилків, волокнисті та кістково-волокнисті канали, синовіальні сумки, м’язові блоки, сесамоподібні кістки. |