фввфф. 1. Скількі сегментів може бути в лівій легені А. 811. В. 812. #С. 910. Д
 Скачать 173.07 Kb.
|
|
Контроль кiнцевого рiвня знань 12. Хворий 26-ти рокiв. При черговому флюорографiчному обстеженнi у II сегментi правої легенi виявлена дiлянка затемнення округлої форми, малої iнтенсивностi з нечiткими рiвними контурами, до 3,5 см у дiаметрi. Скаржиться на незначний кашель з харкотинням. Об’єктивно патологiї не виявлено. У харкотиннi МБТ не виявлено. Встановлено дiагноз туберкульозу. Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 12 – Iзонiазид, рифампiцин, пiразинамiд (або стрептомiцин); 13. Хворий 25-ти рокiв страждає на цукровий дiабет середньої важкостi. Занедужав гостро. Температура пiдвищилася до 40°С, турбує кашель з невеликою кiлькiстю слизового харкотиння, слабкiсть, пiтливiсть. Перкуторно над верхньою часткою правої легенi – укорочення легеневого звуку. На фонi послабленого везикулярного дихання вислуховуються одиничнi вологi хрипи. Аналiз кровi: Л-12,0х109/л, ШОЕ - 42 мм/год. У харкотиннi виявлено МБТ. Рентгенологiчно: виявлено затемнення верхньої частки правої легенi з множинними дiлянками прояснення і наявнiстю малої iнтенеивностi вогнищевих тiней у нижнiх частках обох легень. Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 13 – Iзонiазид, рифампiцин, пiразинамiд, стрептомiцин; 14. Хворий 35-ти рокiв. Занедужав гостро 2 тижнi тому пiсля переохолодження. Скаржиться на кашель з харкотинням, задишку, пiдвищення температури тiла до 38,5°С у вечiрнiй час, пiтливiсть, загальну слабкiсть. При рентгенологiчному дослiдженнi впродовж обох легень, переважно у верхнiх вiддiлах, виявлено множиннi симетричнi вогнищевi тiнi середнiх розмiрiв, малої iнтенсивностi з нечiткими контурами. У І-ІІ сегментах лiвої легенi визначається тонкостiнна порожнина до 3 см у дiаметрi. У харкотиннi бактерiоскопiчним методом виявлено МБТ. Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 14. – Iзонiазид, рифампiцин, пiразинамiд, стрептомiцин; 15. У хворого 42-х рокiв при флюорографiчному обстеженнi у II сегментi правої легенi виявлено одиничнi малоiнтенсивнi вогнищевi тiнi з нечiткими контурами, середнiх розмiрiв. Скарг немає. Об’єктивно без патологiї. Аналiз кровi у межах норми. У харкотиннi бактерiоскопiчним і культуральним методами МБТ не виявлено. Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 15 – Ізонiазид, рифампiцин, пiразинамид (або стрептомiцин); 16. У хворого 35-ти рокiв у верхнiй частцi правої легенi на фонi вираженого пневмосклерозу визначається порожнина витягнутої форми 4х6 см з товстою стiнкою та вогнищеві тiні у нижнiх вiддiлах обох легень. Скаржиться на кашель зi слизувато-гнiйним харкотинням, пiдвищення температури тiла до 37-38°С. Над верхньою часткою правої легенi вислуховуються одиничнi вологi рiзнокалiбернi хрипи. Аналiз кровi: Л-12,0хI09/л, ШОЕ - 38 мм/год. У харкотиннi бактерiоскопiчним методом виявлено МБТ. Яку етiотропну терапiю потрiбно призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 16 – Iзонiазид, рифампiцин, пiразинамiд, етамбутол; 17. Хворий 26-ти рокiв занедужав гостро. Пiдвищилась температура до 38°С, зявився бiль у правiй половинi грудны клiтки, який пiдсилюється при кашлi та глибокому вдиху, сухий кашель. У подальшому зростала задишка, бiль зменшився. Права половина грудны клiтки вiдстас в актi дихання. Вiд 4-го ребра донизу визначається тупiсть і рiзко ослаблене дихання. Аналiз кровi: Л-8,2х109/л, ШОЕ – 30 мм/год. Рентгенологiчно: справа, вiд 4-го ребра донизу, виявлено гомогенне затемнення з верхнiм косим контуром. Органи середостiння змiщенi влiво. При дослiдженнi плевральны рiдини: лiмфоцитiв 90 %, реакцiя Рiвальта ++++. Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 17 – Iзонiазид, рифампiцин, пiразинамiд, стрептомiцин; 18. У дитини 11-ти рокiв виявлено гiперергiчну пробу Манту з 2 ТО - iнфiльтрат дiаметром 17 мм. Дитина скаржиться на кашель з харкотинням. Аналiз кровi: Л-8,6хI09/л, ШОЕ - 20 мм/год, рентгенологічно: у ІІІ сегментi лiвої легенi визначається дiлянка затемнення 4х5 см малої iнтенсивностi з нечiткими контурами та наявнiстю дiлянки прояснення у центрi. Тiнь зв’язана запальною дорiжкою з розширеним, за рахунок збiльшених внутрiшньогрудних лiмфатичних вузлiв, коренем легень. У харкотиннi методом бактерiоскопiї виявлено МБТ. Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 18 – Ізонiазид, рифампiцин, пiразинамiд, стрептомiцин; 19. У хворого 46-ти рокiв вперше виявлено фiброзно-кавернозний туберкульоз легень. У харкотиннi виявлено МБТ, стiйкi до iзонiазиду i канамiцину. Яку етiотропну терапiю слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 19 – Ізонiазид, рифампiцин, етамбутол, пiразинамiд; 20. Хворий 39-ти рокiв впродовж 6-ти рокiв хворiє на фiброзно-кавернозний туберкульоз легень. Лiкування етiотропними препаратами було неефективним. Хiрургiчнi методи лiкування протипоказанi. Звернувся зi скаргами на високу температуру, слабiсть, кашель з харкотинням, кровохаркання. У харкотиннi виявленi МБТ стiйкi до стрептомiцину. Яке лiкування слiд призначити хворому? 20 – Iзонiазид, рифампiцин, етамбутол, пiразинамiд, офлоксацин; 21. У хворого 26-ти рокiв вперше виявлено казеозну пневмонiю правої легенi. у харкотиннi багаторазово виявлено МБТ, чутливi до всiх протитуберкульозних препаратiв. Яке лiкування слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 21 – Ізонiазид, рифампiцин, пiразинамiд, стрептомiцин. Тестові завдання Контроль початкового рiвня знань 1. Який з перелiчених препаратiв може викликати полiнейропатiю? #А. Iзонiазид. В. Етамбутол. С. Пiразинамiд. D. Рифампiцин. Е. Стрептомiцин. 2. Яке захворювання є протипоказанням для призначення iзонiазиду? А. Хронiчний обструктивний бронхiт. В. Ревматоїдний артрит. #С. Епiлепсiя. В. Хронiчний панкреатит. Е. Виразкова хвороба. 3. Яке захворювання є протипоказанням до призначення стрептомiцину? А. Хронiчний гепатит. В. Алкоголiзм. С. Гострий синусит. #D. iшемiчна хвороба серця. Е. Псорiаз. 4. Яке захворювання є протипоказанням до призначення етамбутолу? А. Гострий кон’юнктивiт. В. Хронiчний кератит. С. Халазiон. #D. Дегенерацiя соска зорового нерву. Е. Катаракта. 5. Яке захворювання значно погiршує переносимiсть пiразинамiду? А. Хронiчний бронхiт. #В. Хронiчний гепатит. С. Хронiчний колiт. D. Хронiчний холецистит. Е. Ішемiчна хвороба серця. Контроль кiнцевого рiвня знань 6. Для якого з антимiкобактерiальних препаратiв властива ототоксична дiя, через що його не можна призначати вагiтним жiнкам? А. Етамбутол. В. Рифампiцин. #С. Стрептомiцин. D. Пiразинамiд. Е. Ізонiазид. 7. Який препарат призначають з метою попередження нейротоксично дiї iзонiазиду? А. Вiтамiн С. В. Вiтамiн А. #С. Вiтамiн В6. D. Вiтамiн В12. Е. Дiазолiн. 8. Хворому 48 рокiв. Захворiв рiк тому на ВДТВ (17.07.2006) верхньої частки лiвої легенi (iнфiльтративний, фаза розпаду i обсiменiння), Дестр+, МВТ+ М- К+ Резист-, ГiСТ0, Кат 1 Ког3 (2006). Антимiкобактерiальнi препарати (iзонiазид, рифампiцин, стрептомiцин, пiразинамiд) приймав нерегулярно, з перервами. У хворого зявилася загальна слабiсть, лихоманка, бiль в попереку та ногах, нудота. При оглядi склери i слизовi - iктеричнi, печiнка збiльшена i болюча. Сеча з червоним вiдтiнком через гемолiз кровi. Яка найiмовiрнiша причина погiршення стану хворого? А. Прогресування туберкульозу. В. Вiрусний гепатит. С. Побiчна дiя пiразинамiду. #D. Побiчна дiя рифампiцину. Е. Токсико-алергiчна реакцiя на iзонiазид. 9. Який з препаратiв викликає зниження гостроти зору i сприйняття кольорiв? А. Офлоксацин. В. Пiразинамiд. #С. Етамбутол. D. Рифампiцин. Е. Ізонiазид. Тестові завдання 1. Хворий 36-ти рокiв. Поступив на стацiонарне лiкування в протитуберкульозний диспансер з приводу ВДТБ (дата) легень (дисемiнований, фаза iнфiльтрацiї), Дестр+, МБТ+ М+ К+ Резист0 РезистІІ0, ГІСТ0, КатI Ког№ (рік). Вiдповiдно категорiї хворому проводиться лiкування: Iзонiазид + Рифампiцин + Стрептомiцин + Пiразинамiд. Хворий постiйно зловживає алкоголем. Який препарат доцiльно призначати хворому для неспецифiчної терапii? А. Амброксол. #В. Карсил. С. Лiдаза. D. Трентал. Е. Альмагель. 2. При якiй формi та ускладненнi туберкульозу легень найдоцiльнiше призначити преднiзолон? #А. Iнфiльтративний туберкульоз легень, ускладнений ексудативним плевритом. В. Хронiчний дисемiнований туберкульоз легень, хронiчне легеневе серце. С. Фiброзно-кавернозний туберкульоз легень, амiлодоз внутрiшнiх органiв. D. Туберкульома верхньої частки правої легенi, хронічений бронхіт. Е. Циротичний туберкульоз легень, аспергiльома легенi. 3. Хворий 20-ти рокiв страждає на цукровий дiабет середньої важкостi. Занедужав гостро. Температура пiдвищилася до 40°С, турбує кашель з невеликою кiлькiстю слизового харкотиння, слабiсть, пiтливiсть. Перкуторно над верхньою часткою правої легенi - укорочення легеневого звуку. На фонi послабленого везикулярного дихання вислуховуються одиничнi вологi хрипи. Аналiз кров: Л-15,0х109/л, ШОЕ - 44 мм/год. У харкотиннi виявлено МБТ. Рентгенологiчно: виявлено затемнення верхньої частки правої легенi з множинними дiлянками прояснення i наявнiстю малої iнтенсивностi вогнищевих тiней у нижнiх частках обох легень. Якi групи препаратiв патогенетичної терапiї слiд призначити хворому? 3 – вiтамiни групи В, iмуномодулятори, загально змiцнювальнi препарати; 4. Хворому 47-ми рокiв встановлено дiагноз: казеозна пневмонiя правої легенi. Стан хворого важкий. Температура тiла 39°С, вiдзначається кашель з харкотинням, задишка в спокої. Хворий ВIЛ-iнфiкований. Над верхньо-середніми відділами правої легенi визначається тупiсть. Дихання бронхiальне. Вислуховується невелика кiлькiсть рiзнокалiберних вологих хрипiв. Аналiз кровi - Л-12,4х109/л, ШОЕ - 38 мм/год. Рентгенологiчно: верхня частка і S6 правої легенi тотально затемнені, на фонi затемнення визначаються множиннi дiлянки прояснення. У нижнiх частках обох легень визначаються малої iнтенсивностi вогнищевi тiнi з нечiткими контурами. У харкотиннi виявлено МБТ. Яку патогенетичну терапiю варто додати до антимiкобактерiальної? 4 – глюкокортикоди, iмунокоректори. Тестові завдання Контроль початкового рiвня знань 1. Хворий 42-х рокiв. Перебуває на лiкуваннi у протитуберкульозному стацiонарi з дiагнозом: ВДТВ (дата) верхньої частки правої легенi (iнфiльтративний), Дестр+, МВТ+ М- К+ Резист- РезистII0, ГІСТО, КатI Ког(№ кварталу), (рік). Рентгенологiчно у верхній частці правої легенi визначено наявнiсть iнфiльтративних змiн з порожниною розпаду (3,0х4,0 см). Хворому призначено лiкування: Ізонiазид 0,3 + Рифампiцин 0,6 + Пiразинамiд 1,5 + Стрептомiцин 1,0 (через 2 місяця – Етамбутол 1,2). Через 4 мiсяця лiкування на оглядовiй рентгенограмi визначається розсмоктування інфiльтративних змiн. Порожнина розпаду залишається, розмiри її не зменшилися. Бактерiовидiлення продовжується. Яка буде подальша тактика ведения хворого? А. Призначити новий режим: H(0,3) + R(0,6) + Е(1,6) + Z(1,5) + Еt(0,75). В. Продовжити лiкування за тим самим режимом. #С. Застосувати оперативне втручання. D. Продовжити лiкування за схемою: H(0,3) + R(0,6) + Е(1,6). Е. Продовжити лiкування за схемою: H(0,3) + R(0,6) + Е(1,6) + Z(1,5). 2. Хворий 24-х рокiв. Вперше виявлений 10 мiсяцiв тому, коли було встановлено дiагноз: ВДТБ (02.2006) верхньої частки правої легенi (iнфiльтративний, фаза розпаду i обсiменiння), Дестр+, МБТ+ М+ К+ Резист (Н+S) РезистІІО, ГIСТО, Кат1 Ког1 (2006). Через 6 мiсяцiв неефективного лiкування хворого було виписано (порушення режиму). Через 4 мiсяцiв вiн знову поступив до стацiонару для продовження лiкування. Дiагноз хворого: ВДТВ (02.2006) верхньої частки правої легенi (фiброзно-кавернозний, фаза iнфiльтрацi та обсiменiння), МБТ+, М+ К+ Резист (Н+S+Е) РезистІI0, ГІСТ0, Кат2 Ког4 (2005). У верхнiй частцi правої легенi визначається гiгантська каверна (6,0х7,0 см). Хворому запропоновано хiрургiчне лiкування. Яке оперативне втручання найдоцiльнiше застосувати у даного хворого? А. Кавернотомiя. #В. Пульмонектомiя. С. Сегментектомiя. В. Лобектомiя. Е. Кавернопластика. 3. Хворий 35-ти рокiв. Поступив на лiкування до протитуберкульозного диспансеру iз скаргами на слабкiсть, пiдвищення температури тiла до 37,3°С, кашель з харкотинням. Пiсля дообстеження хворому встановлено дiагноз: ВДТБ (01.2007) S2 (туберкульома), Дестр+, МБТ+ М+ К+ Резист0 РезистІІ0, ГIСТ0, КатI КогI (2007). Через 2 мiсяцi лiкування встановлено збiльшення розмiрiв туберкульоми до 5,5см в дiаметрi. Бактерiовидiлення не припинилось. Яке оперативне втручання є оптимальним для хворого? А. Пульмонектомiя. В. Лобектомiя. С. Бiлобектомiя. #D. Сегментектомiя. Е. Вилущення туберкульоми. 4. Яка тривалiсть антимiкобактерiальної терапiї пiсля успiшно проведеної резекцiї верхньої частки правої легенi з приводу туберкульоми? А. 1-2 тижнi. В. 3-4 тижнi. С. 2-3 мiсяцi. #D. 4-6 мiсяцi. Е. 7-10 мiсяцiв. Контроль кiнцевого рiвня знань 5. Хворий 36-ти рокiв. Перебував у контактi з хворим на вiдкриту форму туберкульозу. Останнi 3 роки рентгенологiчно не обстежувався. При оформленнi на роботу рентгенологiчно у II сегментi правої легенi виявлено фокус затемнення до 4 см у дiаметрi із серпоподiбним проясненням. Тiнь середньої iнтенсивностi, контури чiткi, рiвнi. Аналiз кровi у межах норми. Об’єктивно без патологiї. Встановлено дiагноз туберкульозу. Який має бути план лiкування хворого в iнтенсивнiй фазi? 5 – 2-3 мiсяцi етiотропне лiкування, через 3 мiсяцi при наявностi деструкцiї вирiшити питання про оперативне втручання; 6. Хворий 39-ти рокiв тривалий час спостерiгається з приводу фiброзно-кавернозного туберкульозу легень. Протягом п’яти рокiв у харкотиннi виявляють МБТ. Рентгенологiчно верхня частка правої легенi зруйнована. Чутливiсть МБТ до протитуберкульозних препаратiв збережена. Яке лiкування слiд призначити хворому в iнтенсивкiй фазi? 6 - резекцiя верхньої частки право легенi; 7. Хворий 48-ми рокiв. Хворiє на циротичний туберкульоз лiвої легенi, ДН І-ІІ ступеню. Перiодично спостерiгається бактерiовидiлення. Яке лiкування слiд призначити хворому в iнтенсивнiй фазi? 7 – хiрургiчне лiкування. Тестові завдання 1. При поєднаннi туберкульозу тацукрового дiабету перебiг i прогноз якого захворювання несприятливий? А. Завжди туберкульозу. В. Завжди цукрового дiабету. #С. Як правило, обох захворювань. D. Як правило того, яке виникло першим. Е. Як правило того, яке виникло другим. 2. Якi показання до проведения флюорографiї хворому на цукровий дiабет? А. Пiсля перенесеної гiпер- чи гiпоглiкемiчної коми. В. Пiсля перенесених грипу або пневмонiї. С. Пiсля оперативного втручання з будь-якого приводу. D.При появi симптомiв, характерних для туберкульозу або гiперергiчної реакцiї на туберкулiн. #Е. Все перелiчене потребує обов’язкового флюорографiчного обстеження. 3. Якi рентгенологiчнi ознаки туберкульозу на фонi цукрового дiабету? А. Iнфiльтративний туберкульоз, що зустрiчаеться найчастiше у виглядi хмароподiбних, полiсегментарних уражень або лобiту. В. Двобiчнi iнфiльтрати з локалiзацiєю у нижнiх частках (зумовленi реактивацiєю процесу у внутрiшньогрудних лiмфатичних вузлах iз лiмфогенним i бронхогенним обсiменiнням). С. Туберкульоми великих розмiрiв із нечiткими контурами, перифокальним запаленням, схильнi до розпаду. D. Фiброзно-кавернозний туберкульоз (перебiгає тяжко, може ускладнитись казеозною пневмонiсю, швидко прогресує). #Е. Всi перелiченi ознаки властивi туберкульозному процесу на фонi цукрового дiабету. 4. У скiльки разiв захворюванiсть на туберкульоз у хворих на цукровий дiабет вища, нiж серед усього населення? А. У 1,5 рази. В. У 2,5 рази. #С. У 5 разів. D. У 15 разів. Е. У 25 рази. 5. Жiнка впродовж 6 рокiв хворiє на цукровий дiабет. Останнi 4 мiсяцi турбує загальна слабiсть, спрага, кашель, перiодичне пiдвищення температури тiла до 38° С, схуднення. Об’єктивно: лiва половина грудної клiтки вiдстає в актi дихання, бiля нижнього кута лопатки вiдмiчаеться вкорочення перкуторного звуку, вологi хрипи. Рентгенологiчно: у нижнiй частцi лiвої легенi виявлено негомогенне затемнення з проясненням. Реакцiя Манту з 2 ТО ППД-Л - iнфiльтрат дiаметром 11 мм. Який дiагноз у хворої є найiмовiрнiшим? #А. Туберкульоз. В. Центральний рак. С. Еозинофiльний iнфiльтрат. D. Ексудативний плеврит. Е. Нижньочасткова пневмонiя. Тестові завдання 1. Якi форми туберкульозу переважають у хворих з хронічними неспецифічними захворюваннями легень? А. Первинний туберкульозний комплекс. В. Позалегеневi туберкульознi процеси. #С. Інфiльтративнi та ексудативнi форми туберкульозу зi схильнiстю до прогресування, утворення множинних деструкцiй i бронхогенноiї дисемiнацiї. D. Хронiчнi форми туберкульозу. Е. Туберкульозний мезаденiт. 2. У скiльки разiв захворюванiсть на туберкульоз у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень вища, нiж серед усього населення? А. У 1,5 рази. В. У 2 разів. С. У 5 разів. #D. У 2,5-3 рази. Е. У 10 разів. 3. Як часто у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень зустрічаються хронічні неспецифічні захворювання легень? А. 20-25 % хворих. В. 75-80 % хворих. #С. 60-65 % хворих. D. 45-50 % хворих. Е. 30-35 % хворих. 4. Як часто хворі на хронічні неспецифічні захворювання легень повинні проходити профілактичне флюорографічне обстеження? А. 1 раз на півріччя. #В. 1 раз на рік. С. 1 раз у 2 роки. D. 1 раз у 3 роки. Е. Після кожного загострення ХНЗЛ. 5. Яка найважливiша дiагностична ознака приєднання туберкульозу у хворого на пневмоконiоз? А. Позитивна туберкулiнова чутливiсть за пробою Манту з 2 то ппд-л. #В. Виявлення МБТ у харкотиннi. С. Наявнiсть симптомiв туберкульозної iнтоксикації. D. Вiдомостi про перенесений у минулому туберкульоз. Е. Наявнiсть вогнищевих тiней на рентгенограмi. 6. Яка чутливiсть до туберкулiну за пробою Манту з 2 то пПд-л властива силiкотуберкульозу? А. Негативна. В. Сумнiвна. С. Слабко позитивна. #D. Висока або гiперергiчна. Е. Везикуло-некротична. 7. Поява яких симптомiв (скарг) може свiдчити про ускладнення силiкозу туберкульозом? #А. Iнтоксикацiї. В. Задишки. С. Кашлю. D. Болю у груднiй клiтцi. Е. Всi цi симптоми супроводжують силiкоз. Тестові завдання 1. Яку тактику доцiльно обрати при виявлевлi активного туберкульозного процесу у пацiєнта з виразковою хворобою шлунка, якому планують оперативне втручання? А. Лiкування туберкульозного процесу пiсля операції. #В. Оперативне втручання лише пiсля стабiлiзацi специфiчного процесу. С. Оперативне втручання сумiщають з початком протитуберкульозного лiкування. D. Оперативне втручання лише через 2 роки вiд початку лiкування туберкульозу. Е. Оперативне втручання абсолютно протипоказано. 2. Як часто хворі на виразкову хворобу шлунка чи 12-палої кишки повинні проходити профілактичне флюорографічне обстеження? А. Після кожного загострення ХНЗЛ. В. 1 раз у 3 роки. С. 1 раз у 2 роки. #D. 1 раз на рік. Е. 1 раз на півріччя. 3. Якi форми туберкульозу переважають у хворих пiсля резекцiї шлунка з приводу виразкової хвороби? А. Первинний туберкульозний комплекс. В. Позалегеневi туберкульознi процеси. #С. Інфiльтративнi та ексудативнi форми туберкульозу зi схильнiстю до прогресування, утворення множинних деструкцiй i бронхогенноiї дисемiнацiї. D. Хронiчнi форми туберкульозу. Е. Туберкульозний мезаденiт. |