1частина. 1. Визначення фармакології як науки, її основна мета і завдання
 Скачать 3.5 Mb.
|
48. Характеристика, види і призначення свічок. Основи, які застосовують при їх виготовленні.Супозиторії - дозовані лікарські форми, які при кімнатній температурі твердої консистенції, при температурі тіла розтоплюються або розчинається. Призначають для введення порожнини тіла. Розрізняють три види супозиторіїв: Прямокишкові (Ректальні) – мають циліндричну або конусоподібну форму. Маса ректального супозиторія – від 1,1 до 4г. Якщо не зазначено в рецепті то виготовляють масою 3г Піхвові (Вагінальні) мають сферичну, яйцеподібну або плоску форму із заокругленим кінцем. Маса від 1,5-6г Якщо не зазначено в рецепті виготовляють 4г Палички мають вигляд циліндрів із загостреним кінцем. Використовуються для введення у сечівник, норицеві ходи. За медичним призначенням ректальні супозиторії можна поділити на 2 групи: 1) місцевої дії - протигемороїдальні свічки, для за живлення тріщин та розривів, для лікування запальних процесів прямої кишки; 2) резорбтивної дії - супозиторії, що проявляють системну дію Ректальні супозиторіх мають широке застосування. З прямої кишки ЛР абсорбуються в кров швидше, ніж при їх введені через рот. При цьому на них не впливають ферменти системи травлення. При виготовлені супозиторіїв неприємний смак та інші подібні властивості ЛР не мають суттєвого значення Супозиторіх складаються з лікарської речовини та основи (та формоутворюючої речовини (constituens). Як основи використовують: масло какао (oleumCacao, s. butyrumCacao); бутирол (butyrolum) - гідрогенізований жир різного хімічного складу; желатинова маса (massagelatinosa) - сплав желатину (1 частина), гліцерину (5 частин) і води (2 частини); синтетична основа - polyaethylen-oxydum та інші 49. Характеристика мазей і паст, відмінність між ними. Речовини, які застосовуються як основи при виготовленні мазей і пастМазь - м'ка недозована ЛФ в'язкої консистенції для зовнішнього застосування. Призначена для місцевого або резорбтивного ефекту. Мазь є нестійкою ЛФ. Вона складається з Основи (Constituens) і рівномірно розподіленої в ній лікарської речовини(Basis) Як основу для мазей викорситовують: вазелін (Vaselinum); ланолін (Lanolinum); свиний очищений жир (Adepssuillusdepuratus, s. Axungiaporcinadepurata); офіцинальна гліцеринова мазь (Ung. Glycerini); офіцинальна нафталанова мазь (Ung. Naphthalani); офіцинальна спермацетова мазь (Ung. Cetacei). Якщо лікар не зазначає назву основи, то мазь виготовляють на вазеліні. Найраціональніша форма випуску мазі є тюбики, які забезпечують зберігання максимальної їх стерильності. При виготовленні очних мазей застосовують основу, яка містить 10 частин безводного ланоліну і 90 частин спеціального вазеліну “для очних мазей”. Мазева основа в певній мірі визначає якість мазі. Мазі, які виготовлені на свиному жирі, швидко псуються внаслідок гідролізу жиру на гліцерин і жирні кислоти. Мазі, які виготовлені на вазеліні і ланоліні, навпаки, достатньо стійкі і можуть зберігатися тривалий час. Свиний жир, ланолін і спермацетова мазь сприяють всмоктуванню через шкіру лікарських речовин. Вазелін і нафталанова мазь через шкіру не всмоктуються, тому їх використовують для виготовлення мазей поверхневої дії. Паста – це різновид мазі тістоподібної консистенції з вмістом порошкоподібних речовин 25-65% Паста довше, ніж мазь, утримується на місці прикладання. Завдяки більшому вмістові порошкоподібних речовин паста має значні адсорбуючі і підсушувальні властивості Жирові основи для паст такі самі, як для мазей. Якщо порошкоподіюних речовин у складі пасти менше 25%, потрібно додавати індиферентні наповнювачі. Ними можуть бути: Тальк, біла глина, пшеничний або рисовий крохмаль, лікоподій. 50. Загальна характеристика розчинів як лікарської форми. Розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування. Офіцинальні розчини.Розчини – універсальна рідка лікарська форма, що призначана для зовнішнього, внутрішнього або парантерального застосування. Цю лікарську форму отримують розчиненням однієї чи кількох лікарських речовин у воді, спирі, ефірні олії тощо. Розчини є гомогенною системою з молекулярним або йонним ступенем дисперсності розчиненної речовини. Розчин складається з діючої речовини (Basis) і формоутворювальної (Constituens) Простий розчин містить одну розчинену лікарську речовину, складний кілька. Як розчини використовують: дистильовану воду, етиловий спирт Spiritusaethylicus, 90%, 70%, 40% і т. ін.), гліцерин, олії: персикову , оливкову, вазелінову та інші. Відповідно до виду розчинника розчини бувають водні, спиртові, гліцеринові та олійні. Розчини для зовнішнього застосування не дозують. Для їх виписування необхідно знати концентрацію розчину, оскільки вона визначає силу та характер дії препарату. Їх використовують для промивання ран, шкіри, полоскань, спринцювань, примочувань готують по 50-500 мл, лікарські клізми – 25-100 мл, розчини для промивання шлунка, дезінфекції a) Rp.: Sol. Furacilini 0,02 % 500 ml D. S. Для промивання ран Розчини для приймання всередину дозують ложками (столовими, десертними, чайними); градуйованими мензурками (більш точне дозування); краплями, які розводять у невеликій кількості води. Столова ложка містить 15 мл, десертна ложка – 10 мл і чайна – 5 мл води. Методи виписування 1) Rp.: Natrii bromidi 3,6 Aquae destillatae ad 180 ml M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день. 2) Rp.: Sol. Natrii bromidi 2 % 180 ml D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день. Офіцинальні розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування, тобто розчини, склад яких фармацевту відомий, виписують скороченим способом без зазначення концентрацій. Rp.: Liquoris Kalii arsenitis 10 ml D. S. По 3 краплі 3 рази на день. 51. Настойки, екстракти, новогаленові препарати, їх характеристика, способи приготування, дозування, виписування у рецептах.Настойка – це спиртова, спирто-водна, спиртоефірна прозора витяжка з ЛРС. ЇЇ отримують без нагрівання і видалення екстрагента. Настойки призначення для внутрінього або для зовнішьного застосування Цю форму виготовляють методами настоювання (мацерації), витискування (перколяції) або шляхом розчинення екстрактів. Настойки належать до галенових препаратів. Це стійка лікарська форма, яка при кімнатній температурі моде зберігатись тривалий час. Настойка – офіцинальна лікарська форма. Випипсуючу настойку, після Rp. Вказують назву лікарської форми (Tincturae), лікарської рослини (родовий відмінок однини), з якої вона виготовлена, і загальну кількість препарату в мл далі видай познач  Екстракт – це концентрована витяжка з ЛРС для внутрішнього застосування За консистенцією розрізняють екстракти: рідкі екстракти, готуються на 70% спирті інколи на —40—50% (екстракт з калини, деревію, кропиви) або 20—30% (екстракт із чебрецю й бадану) Вміст діючих речовин відповідає вмістові їх у сировині. Для виготовлення беруть І частину рослинної сировини і 1 частину спирту. Для виготовлення беруть І частину рослинної сировини і 1 частину спирту. Дозують краплями. Густуваті – рідини консистенції свіжого меду або патоки з вмістом вологи понад 25% екстракти густі — в'язкі рідини, не виливаються з посудини і містять до 25% вологи. Вони бувают: спиртові, водні, спирто-воводні і ефіри екстракти сухі —порошки або пористі маси, вони містять не більш ніж 5% вологи і легко перетворюється па порошок. Екстракти виготовляють методами мацерії(настоювання) перколяції(витискування) репорколяції, протитокової, циркуляцірної екстрації та ін. Для екстрагування діючних речовин з ЛРС найчастіше використовують воду, іноді спирт різної концентрації. Сухі екстракти дозують за масою Екстракт на відміну від настойки дозують краплями, є більш концентрованими ЛФ.  Новогаленові препарати-це водні, водно-спиртові, хлороформно-спиртові та інші витяжки з рослинної сировини. Від галенових вони відрізняються тим, що максимально очищені від баластних речовин і мають більшу фармакологічну активність. Всі новогаленові препарати офіцинальні. Оскільки вони всі офіцинальні, при виписуванні рецепта не вказуються кількість частин рослини та концентрація. Дозуються краплями -від 5 до 30 крапель на 1 прийом в залежності від активності . Rp.: Adonisidi 15 ml D. S. По 15 крапель 3 рази на день 52. Мікстури, їх характеристика і склад. Сиропи, ароматичні води, слизи як складові мікстур. Виписування мікстур, їх дозування.Мікстура – рідка лікарська форма, суміш лікарських засобів, розчинених або суспендованих їх у рідині. ЇЇ виготовляють на очищеній воді. Міктсури призначенні для внутрішнього застосування, дозують градуйованими склянками або ложками. Столова ложка містит 15мл, Дересертна – 10мл, чайна– 5мл водного розчину. Мікстури широко застосовують. Їх перевага в тому, що розчинні або суспендовані в рідині речовини легше абсорбуються (всмоктуютються) швидше діють і менше подразнюють тканини. Недоліки це менша точність дозування, недостатня портативність, розчинені речовини швидше втрачають свою активність Для виписування мікстур потрібно знати разову дозу лікарської речовини, об'єм розчиника в якому її потрібно розчинити і загальну кількість прийомів  Мікстури прописують на 4 дні лікування тобто на 12 прийомів звідси:  Слиз (mucilago) – це дисперсні системи, в яких найдрібніші частинки (високомолекулярних рідких речовин в'язкої тягучої консистенції) або гідрофільні біоколоїди (камеді, крохмалі) утворюють з водою стійкі комплекси. Слизи отримують обробленням водою слизуватих речовин рослинного походження: Крохмалю(Mucilago Amyli) Аравійської камеді (Mucilago Gummi arabici) Абрикосової камеді(Mucilago gummu Armenicae) Насіння льону(Mucilago seminum Lini) кореня алтеї(Mucilago radices Altheae) Слизи використовують найчастіше як обволікаючі речовини для пом'якшення подразнювальної дії речовин, які призначають у мікстурах або клізмах. Отже вони відграють роль Корегуючий речовин (Corrigens). У мікстурах вміст слизу можуть становити 10-30% у клізмах до 50% їх загального об'єму Слизи є оффіцинальними Сироп – густувата прозора солодка рідина для внутрішнього застосуванняю Залежно від складу вона має різний смак і запах. Простий сироп готують розчиненням і кип'ятінням рафінованого цукру у воді. Вміст цукрку повинен становити 64% при меншій концентрації з'являється ризик росту мікроорганізмів, у більних цукор випадає у осад. Сиропи можуть бути смакові й лікарські. Найчастіше готують смакові сиропи: Простий, Вишенвий, малиновий, мандариновий. ЛІкарські це Алтейний, ревеню, шипшини коричної, солодки Головне призначення сиропів – виправлення смаку лікарських речовин. Отже вони відграють роль Корегуючий речовин (Corrigens). Усі сиропи є оффіцинальними. Сиропи додають до мікстур у кількості 5-20% від заг об'єму Ароматична вода – це водний екстракт з рослинної сировини, який містить ефірні олії. Ароматичні води прозорі, злегка опалесціюють і мають запах речовин, які входять до його складу. При зберіганні нестійкі. Їх використовують для виправлення смаку або запаху лікарських препаратів, до складу яких входить речовини з неприємними органолептичними властивостями(запах,смак) Деякі Ароматичні води мають лікувальні властивості завдяки антисептичній дії або здатності підвищувати секреторну й моторну активність шлунку. Ароматичні води є оффіцильною лікарською формою. До них належить води: гіркого миглалю (Aqua Amygdalarum amararum), м'яти перцевої (Aqua Menthae piperitae), шипшини коричної (Aqua Rosae cinnamomeae), вода кропу (Aqua Fiencheli) Ароматичні води виписують у мікстурах де вони можуть бути формоутворювальними (Constituens) і для виправлення смаку (corrigens) речовинами 53. Форми випуску ліків для ін’єкцій. Вимоги до ін’єкційних лікарських форм.До лікарських форм для ін’єкцій належать стерильні водні й олійні розчини в ампулах (по 1, 2, 3, 5, 10, 20 мл), а також стерильні порошки у флаконах та ампулах, які перед уведенням розчиняють у відповідних розчинниках. Як розчинники використовують: бідистильовану воду ізотонічний розчин натрію хлориду, 0,5 % розчин новокаїну. До лікарських форм для ін’єкцій висувають такі вимоги: стерильність (відсутність мікроорганізмів) чистота (відсутність механічних домішок) стійкість під час зберігання апірогенність (не підвищує температуру тіла) в ряді випадків — ізотонічність (осмотичний тиск препарату дорівнює осмотичному тиску крові). Контейнери для лікарських засобів для парентерального введення мають бути виготовлені з прозорих матеріалів. Лікарські форми для парентерального введення можуть бути класифіковані як: ін’єкційні лікарські засоби; внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби; концентрати для ін’єкційних або внутрішньовенних лікарських засобів; порошки для ін’єкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів; імплантати. На цьому завершилась Перша Частина Дякую що дочитали до цього тексту далі більше) |