1частина. 1. Визначення фармакології як науки, її основна мета і завдання
 Скачать 3.5 Mb.
|
45.Класифікація лікарських форм. Офіцинальні і магістральні прописи.Лікарська форма – це наданий лікарському засобові чи лікарськіій рослиній сировині зручний стан для забезпечення належного лікувального ефекту Залежно від консистенції поділяють на: Тверді Порошки Таблетки Капсули Збори Драже Супозиторії тощо Рідкі Розчини Краплі Мікстури Настойки Рідки екстракти Настої Відвари Емульсії, суспензії тощо М`які Мазі Пасти Лінінменти(рідкі мазі) Пластири Лікарські форми для інєкцій Лікарська форма має велике значення для лікувальної дії ЛЗ, що залежить також не тільки від його фармакологічних властивостей, а й від здантості цієї ЛР проникати до місця дії – до спеціфічного рецептора чи ураженого органа, тобто залежить від його біологічної доступності Всі прописи поділяють на: Магістральні – Лікарські засоби, виготовлені за рецептами, складеними самим лікарем.У таких рецептах завжди належить докладно вказувати скалад ЛЗ Офіцальними – Лікарські засоби певного складу і способу виготовлення, зазначені у Державній фармакопеї. При виписуванні офіцинального лікарського засобу вказують його назву, встановлену Фармакопеєю, і потрібну кількість. 46. Загальна характеристика і класифікація твердих лікарських форм. Привила виписування таблетокДо твердих лікарських форм належать: Порошки Капсули Таблетки Драже Збори Свічки Це тверді за консистенцію форми призначені переважно для перорального застосування (за виключенням свічок) або для приготування з них розчинів (шипучі таблетки, порошки, збори) Таблетки - тверді лікарські форми, які отримують шляхом пресування лікарських речовин або лікарських та допоміжних речовин. Переважно таблетки призначають всередину. Деякі види таблеток після попереднього розчинення використовують зовнішньо. Є також таблетки для під’язичного вживання(Сублінгвально), для підшкірного введення – імплантаційні таблетки Таблетки виготовляють фабрично-заводським способом, аптеки їх лише реалізують. Тому при оформленні рецепта на таблетки не слід робити вказівки про додавання до основної речовини наповнювачів. Не потрібно також писати Misce, fiat, якщо до складу таблеток входять дві чи більше речовин. Таблетки НЕ рекомендується призначати маленьким дітям, особам з розладами акту ковтання, непритомним і психічнохворим. Якщо таблетки прості, їх можна виписати розгорнутим або скороченим способом. Rp.: Analgini 0,5 D. t. d. N. 10 in tabulettis S. По 1 таблетці при головному болю. Складні таблетки виписують розгорнутим способом: Rp.: Platyphyllini hydrotartratis 0,005 Papaverini hydrochloridi 0,02 D. t. d. N. 10 in tab. S. По 1 таблетці 2 рази на день. Деякі складні таблетки випускаються під спеціальною комерційною назвою, наприклад таблетки “Аерон”, “Веродон” та ін. Ці таблетки виписуються тільки скороченим способом: Rp.: Tabulettas “Aeronum” N. 10 D. S. По 1 таблетці під язик до повного розсмоктування за півгодини перед польотом. В тих випадках, коли речовини, що входять до складу таблеток, мають неприємні смак, запах, подразнюючу дію, руйнуються під впливом кисню, вологи повітря, шлунковим вмістом, їх покривають оболонками: Rp.: Tab. Pentoxyli 0,2 obductas N. 20 D. S. По 1 таблетці 3 рази на день. 47.Правила виписування простих і складних, дозованих і недозованих порошків.Порошки - це тверда лікарська форма для внутрішнього та зовнішнього використання, до складу якої входять сухі, сипучі, рівномірно подрібнені речовини. В порошках не виписують гігроскопічні речовини (кальцію хлорид, натрію бромід, калію ацетат та інші), речовини, які при змішуванні утворюють вологі маси та рідину (антипірин та хінін), легко розкладаються (срібла нітрат в суміші з органічними сполуками) або утворюють вибухові суміші В залежності від кількості інгредієнтів, які входять до складу пропису, розрізняють: прості порошки, які містять лише одну лікарську речовину складні порошки, які складаються з двох або більше речовин Аптекою відпускаються порошки дозовані поділені на окремі прийоми, дози недозовані неподілені порошки Дозовані порошки, як правило, призначають всередину, недозовані - частіше зовнішньо, рідше всередину За ступенем подрібнення розрізнають: Крупний порошок Дрібний Найдрібніший Порошки припсують і видають або неподілениими, тобто недозованими або поділеними для окремих прийшов, тобто дозованими Неподілений порошок приписують масою 5-100г, а хворий дозує відповідно до вказівок лікарря. У вигляді неподіленого порошку виписують несильнодіючі речовини, тобто ті, що не потребують дозування Виписуючи простий неподілений порошок після Rеcipe зазначають назву лікарської речовини (в родовому відмінку однини), її загальну кількість далі пишуть Da.Signa. – D.S. (Видай.Познач.) і зазначають спосіб застосування мовою зрозумілою для хворого.  Виготовляючи поділені порошки, в кожну окрему упакову вміщують точну дозу на один прийом. Маса дозованого порошу має юути не менше 0,1г і не більше 1г. Для рослинних порошків допускається найменша маса 0,05 г Поділені порошки можуть бути виписаними: - Порошки, виписані розподільним способом, зустрічаються, коли лікарська речовина виписано на одну дозу і в рецепті вказано число доз (Da tales doses); - Порошки, виписані розділовим способом,зустрічаються, коли лікарська речовина виписано на всі дози призначеного курсу лікування. При цьому в рецепті вказано на скільки доз слід розділити всю масу (Divise in partes aeguales). Цей спосіб прописування порошків застосовується рідше, ніж розподільний. Виписуючі прості поділені порошки після Recipe: зазначають назву лікарської речовини в родовому відмінку однини і дозу на один прийом. У вказівці фармацевтові обов`язково пишемо: Dentur tales doses N. – D.t.d. N. (видай таких доз кількістю …)  Виписуючи прості порошки слово Pulvis пишуть у рецепті тоді, коли лікарська речовина має рослинне походження ЛРС одним словом. У такому разі після Recipe пишуть: Pulveris – Pulv. (Порошку) далі назву лікарської речовини (у родовому відмінку однини) і дозу на один прийом. Зазначають скільки потрібно видати порошків D.t.d. N і спосіб їх приймання  Складні порошки Складні поділені порошки виписують розгорнутим способом. Після назви кожної речовини (у родовому відмінку однини) вказують дозу на один прийом. У Subscriptio зазначають лікарську форму, спосіб виготовлення(M.f.pulv.) і кількість порошків яку потрібно видати хворому: D.t.d. N. далі сигнатура Виписуючи в поділених порошках сильнодіючу речовину, коли її маса становить менше 0,1, потрібно додати формоутворювальну речовину масою 0,2 або 0,3г. Це цукор або молочний цукор або глюкоза, можоиво порошок корення солодки Поділені порошки упаковують і видають з аптеки у звичайному папері. Якщо порошки містять леткі, пахучі чи гігроскопічні речовини, їх видають у воскованому або парафінованому папері  Порошки неподілені після Recipe слід писати називи лікарських речовин і спосіб її виготовлення словами M.f.pulv. далі, з нового рядка, пишуть сигнатуру (Немає D.t.d. N)  Якщо до складного порошку входять дві чи більше речовин з однаковою масою, то її зазначають після назв усії речовин вказавши: ana – aa(порівну)  Недозовані порошки часто застосовують як присипку (Aspersio), тобто для присипання шкіри, слизових оболонок, ранової поверхні. Такі порошки повинні бути найдрібнішими, що обов язково вказується в рецепті  Іноді лікарська речовина є лише певною частиною складного порошку для присипки, а решту порошку складають індиферентні речовини, які є формоутворюючими агентами. Як формоутворюючі речовини при виготовленні присипок можуть бути використані: тальк (Talcum), крохмаль (Amylum), рідше лікоподій (Lycopodium) або оксид цинку (Zinci oxydum), іноді - біла глина (Bolus alba). Якщо до складу присипки входить одна основна речовина (basis) і одна формоутворююча, її можна виписати двома способами: а) скороченим; б) розгорнутим:   Якщо ж присипка складна, то її можна виписати лише розгорнутим способом:   |