1частина. 1. Визначення фармакології як науки, її основна мета і завдання

• Название: 1. Визначення фармакології як науки, її основна мета і завдання
• Дата: 19.08.2022
• Размер: 3.5 Mb.
• Имя файла: 1частина.docx
• Тип: Закон; #648816
• страница: 14 из 22

29. Токсична дія лікарських засобів.

Токсичніускладнення називають також прямими ток­сичними реакціями або специфічними ускладненнями, бо вони залежать від властивостей ліків, клінічно виявля­ються типовими для них ефектами.

До токсичної дії призводить абсолютне або відносне передозування ЛР.

Випадки абсолютного передозування у вигляді гострих медикаментозних отруєнь, пов'язаних з одномоментним надходженням в організм надто великої (токсичної) до­зи препарату, зустрічаються рідко й найбільш вірогідні для ЛЗ, що мають невелику широту терапевтичної дії. – серцеві глікозиди.

В той же час відносне передозування можливе при дії ліків в терапевтичній дозі, накопиченню якої до токсичної можуть сприяти притаманні окремим препаратам матері­альна (дигітоксин, бромід натрію) або функціональна (ети­ловий спирт) кумуляція, генетично обумовлені особливос­ті реакції тканинних рецепторів на ліки, а також незрі­лість (у дітей молодшого віку) або перевантаження (в осіб похилого та старечого віку) деактивуючих систем організму (печінка, нирки).

Матеріальна кумуляція – абсолютна кількість речовини, що надходить в організм щодобово,перевищує кількість яка елімінується з організму протягом доби-серцеві глікозиди,солі важких металів,борної кислоти,бромідів.

При функціональній кумуляції після виведння лікарської речовини з організму спричинені нею зміни залишаються протягом тривалого часу. Спостерігається при довготривалому в/в крапл веденні деяких ліків, коли терапевтична дія досягається застосуванням менших доз за рахунок кумуляції ефектів.

Прямий токсичний ефект мож­ливий також при перевищенні швидкості введення ліків, особливо у вену, та при невиправдано тривалому ліку­ванні.

Токсична дія ЛП, крім загального і місцевого, ділять на органоспецифічні (нейро-, нефро, гепато, ото- токсичність і т.д).

• 
  При нейротоксичному пошкоджуються тканини нервової системи (ЦНС і переферичної НС)
  Приклад: Прокаїн торгова назва НОВОКАЇН (Місцевий анестетик) і Прокаїнамід(антиаритмічний 1 класу). При їх В/в ведені можливий розвиток головокружіння і парастезії(неприємні відчуття, частіше всьго в кінцівках, проявляється онімінням, покалюванняи, «мурашками) і т.д). Ще один приклад з Антибактеріальним препаратом для лікування туберкульозу це ЦИКЛОСЕРИН може викликати розвиток психозів, галюцинацій, псведоепілептичних нападів)
  
• 
  Нефротоксиний ефект – пошкодження клубочково апарату чі канальцевої системи нефрона нирок, розвивається після прийому аміноглікозидів, полімиксинів, і деяких цефалоспоринів
  
• 
  Гепатотоксична дія – пошкодження паренхіми печінки і порушення її метаболічної і інших функцій. Приклад тетрацикліни і рифампіцин
  
• 
  Ототоксична – пошкодження восьмої пари черепно-мозкових нервів (слуховий нерв), як наслідок до зниження слуху (стрептоміцин, неоміцин, фуросемід)
  
• 
  Гематотокчине – зниження кровотворення. Приклад більшість цитостатичних засобів оскільки зменшуюють вплив на бистро розмножуючих тканин, в тому числі на кровотворну систему (кістковий мозг)
  

30. Ембріотоксична, фетотоксична, тератогенна дія ліків і отрут

Ембріотоксична дія— це несприятлива токсична дія ліків на ембріон (в перші три тижні вагітності), яка може привести до порушення нормального розвитку органів та спричинити викидень на ранній стадії вагітності. Легко проникають у матковий секрет речовини, добре розчинні у ліпідах, малополярні, з низькою молекулярною массою
Різні речовини мають відмінну одна від одної здатність впливати на ембріон — ембріотропність. Ембріотоксичні властивості можуть виявляти: протипухлинні засоби: антагоністи фолієвої кислоти (метотрексат), алкілуючі сполуки (сарколізин, хлорбутин, циклофосфан, тіофосфамід та ін.), сечогінні засоби (діакарб, гідрохлортіазид, фуросемід).

Фетотоксична дія— несприятлива дія ліків на плід (вагітність більше 12 тижнів), що не викликає вад розвитку плода, але може спричинити патологію систем організму дитини. Наприклад:

• 
  антикоагулянти можуть спровокувати виникнення кровотечі у новонародженого
  
• 
  похідні сульфонілсечовини — зумовити гіпоглікемію;
  
• 
  алкоголь, снодійні та транквілізатори — пригнічення функції ЦНС
  
• 
  нестероїдні протизапальні препарати у ІІІ триместрі — призвести до передчасного закриття артеріальної (боталової) протоки у зв’язку з легеневою гіпертензією.
  
• 
  препарати резерпіну — стати причиною пригнічення дихання і порушення смоктання у новонародженого.
  
• 
  аміноглікозидні антибіотики (стрептоміцин, гентаміцин та ін.) уражують внутрішнє вухо, що може порушити слух аж до глухоти.
  
  

Тератогенна дія — це здатність ліків порушувати нормальний розвиток ембріона і викликати важкі вади розвитку в плода. Виникає переважно в період з 4 по 8 тиждень вагітності.

Препарати, що чинять тератогенну дію:

• 
  Андрогени - Вкорочення кінцівок, аномалії трахеї, стравоходу, дефекти серцево-судинної системи
  
• 
  Фенобарбітал - Погіршення слуху, пригнічення функції ЦНС, анемія, тремор, синдром відміни, артеріальна гіпертензія
  
• 
  Стрептоміцин - Глухота
  
• 
  Діазепам - Гіпотермія, артеріальна гіпотонія, роздвоєння і аномалії кінцівок
  
• 
  Тетрациклін - Дисколорація зубів, гіпоплазія зубної емалі
  
• 
  Вальпроєва кислота - Дефекти нервової трубки, серця, кінцівок, черепно-лицеві аномалії
  
• 
  Похідні кумарину - кумаринова ембріопатія, що проявляється гіпоплазією носа, гідроцефалією, розумовою відсталістю.