1частина. 1. Визначення фармакології як науки, її основна мета і завдання

• Название: 1. Визначення фармакології як науки, її основна мета і завдання
• Дата: 19.08.2022
• Размер: 3.5 Mb.
• Имя файла: 1частина.docx
• Тип: Закон; #648816
• страница: 11 из 22

23. Синергізм, його види і практичне значення

Синергізм–однонаправлена дія двох чи більше лікарських засобів, при якому спостерігається більш виражений фармакологічний ефект, ніж у кожного ЛЗ окремо.
Якщо при комбінованому застосуванні ліків фармакологічна дія дорівнює простій сумі ефектів кожного лікарського препарату – це буде сумація( наприклад, при поєднаному застосуванні засобів для наркозу, зокрема фторотану і закису азоту).
Якщо загальний ефект перевищує суму ефектів – це буде потенціювання дії. ( наприклад, поєднане застосування нейролептиків, транквілізаторів або наркотичних аналгетиків із засобами для наркозу спричиняє підсилення дії останніх - потенційований наркоз (аміназин(нейролептик)+ефір ( інгаляційний засіб для наркозу)).
Види синергізму за локалізацією дії :

• 
  прямий (адитивний) - речовини мають одинакову точку прикладання, діють на одні рецептори- активний центр (наприклад адреналін і норадреналін; ефір і хлороформ, морфін і промедол)
  
• 
  алостеричне потенціювання - одна лікарська речовина взаємодіє з алостеричним центром, внаслідок чого полегшується взаємодія іншої речовини з активним центром цього рецептора.
  
• 
  непрямий - дві речовини мають різні точки прикладання, але проявляють одну дію (різні рецептори - адреналін+атропін - розширення зіниці ока) ( сальбутамол - b2-адренорецептори та атропін - М-холінорецептори проявляють бронхолітичну дію.)
  

Практичне значення :
Це явище використовуються для зменшення дії токсичності ЛЗ при збільшенні їх фармакологічного ефекту. Оскільки зменшується до ЛЗ, тому і зменшується токсична дія на організм.
Але при антибіотикотерапії це явище не має позитивного ефекту, бо антибактеріальніпрепарати потрібно застосовувати у повній терапевтичній дозі.

24. Антагонізм, його види і практичне значення.

Антагонізм – це взаємодія ЛЗ в результаті,якої фармакологічні ефекти одного з ЛЗ ( або обидвох) зменшується ао повністю втрачаються.

Він поділяється на :

• 
  фізичний антагонізм - виникає при адсорбції різних токсичних речовин сорбентами. Також це явище проявляється при гемосорбції, плазмофорезу.
  
• 
  Хімічний антагонізм- виникає коли міжречовинамивідбуваютьсяхімічніреакції з утвореннямнеактивнихсполук. При отруєнні солями важких металів, бісмуту, сулемою – антидотом є унітіол..
  
• 
  фізіологічний антагонізм – ліки мають протилежно спрямовані фармакологічні ефекти. Дія м-холіноміметиків (пілокарпін гідрохлорид) і м-холіноблокаторів (атропіну сульфат) ,засобів для наркозу ( фторофтан) і аналептиків ( бемегрид). (алкоголь і кофеїн)
  

Поділяється на: прямий- лікарські речовини діють на одні й ті самі рецептори, але в протилежному напрямку ( айетилхолін і атропін). Конкурентний прямий - відбувається між речовинами, які мають подібну структуру, вони конкурують між собою за з’єднання з одну і ту ж ділянку рецептора. ( вікасол і непрямий антикоагулянт неодикумарин). Неконкурентний прямий- речовини діють на різні ділянки рецептора. ( один діє на активний центр, а другий на алостеричний) Непрямий- однотипна дія кількох речовин на різні рецептори, що виконують протилежні функції. (М-холіноміметики й адреноміметики - дія на серце).

Антагонізм буває двобічний і однобічний.

При однобічному антагонізмі один препарат пригнічує дію іншого але не навпаки (атропін проти пілокарпіну.) Двобічний антагонізм -виникає коли обидві речовини здатні пригнічувати дію одна одної. (дія кислот і лугів, спирту етилового і кофеїну.)

Практичне значення : введення специфічних антагоністів під час отруєння відповідними лікарськими речовинами для зникнення симптомів отруєння.

Додатково:

За спектром дії:
• повний - речовина зменшує всі ефекти іншої (магнію сульфат і кальцію хлорид);
• частковий - у присутності лікарської речовини зменшуються деякі ефекти іншої речовини, а величина деяких з них не змінюється (морфін і атропін - на дихальний центр прямо протилежний ефект, і водночас за дією на гладкі м'язи вони є синергістами)

Антагонізм може бути:
Рівноважний - при взаємодії двох речовин, що мають спільну мішень переважає дія тієї речовини, концентрація котрої більша.
Нерівноважний антагонізм - коли дія однієї речовини переважає дію іншої незалежно від концентрації.

Синергоантагонізм – явище, коли при поєднаному застосуванні ліків одні фармакологічні ефекти зникають, інші посилюються. На фоні застосування a-адреноблокатора фентоламіну зникає стимулююча дія адреналіну на a-адренорецептори, але посилюється – на b-адренорецептори.