1. Визначити предмет і завдання педагогіки,охарактерезувати основні її категорії. Предмет педагогіки
 Скачать 202.6 Kb.
|
|
28.З’ясувати зміст і роль громадського виховання у системі формування базової культури особистості. Мета і зміст громадянського виховання школярів. Виховання громадянина - одна з наріжних завдань освітньої установи. Вирішуючи проблему громадянського виховання учнів, школа насамперед зосереджує свої зусилля на формуванні у школяра ціннісного ставлення до явищ суспільного життя. Основна мета громадянського виховання полягає у формуванні громадянськості як інтегративної якості особистості, що містить в собі внутрішню свободу і повагу до державної влади, любов до Батьківщини і прагнення до миру, почуття власної гідності і дисциплінованість, гармонійне прояв патріотичних почуттів та культури міжнаціонального спілкування. Становлення громадянськості як якості особистості визначається як суб'єктивними зусиллями педагогів, батьків, громадських організацій, так і об'єктивними умовами функціонування суспільства - особливостями державного устрою, рівнем правової, політичної, моральної культури суспільства. Розробка питань громадянського виховання в педагогіці має свою історію. У західноєвропейській античної та класичної педагогіці воно пов'язане з іменамиПлатона, Арістотеля, Руссо та ін Якщо перші пов'язували проблеми громадянського виховання перш за все з формуванням поваги до держави, дотримання закону, то останній бачив основу громадянського виховання у вільному розвитку особистості, у створенні умов для самовираження . Найбільш повно теоріягромадянського виховання в зарубіжній педагогіці була розроблена німецьким педагогом Г. Кершенштейнером, які відзначали необхідність цілеспрямованого формування громадянськості. У російській педагогіці цілі і завдання громадянського виховання знайшли відображення в працях А. Н. Радищева, В. Г. Бєлінського, М. Г. Чернишевського, М. О. Добролюбова, О. І. Герцена і ін Ідея народності у вихованні, сформульована К. Д. Ушинського, грунтувалася на врахуванні особливостей російського менталітету, розвитку національної самосвідомості, виховання громадянина. Радянська педагогіка розглядала питання громадянського виховання в аспекті суспільної спрямованості особистості, набуття досвіду колективної діяльності. У відомій книзі. О. Сухомлинського «Виховання громадянина» певною, мірою узагальнено та систематизовано теоретичний і практичний досвід діяльності радянської школи з громадянського виховання. Особливе місце в цій роботі приділялась формуванню громадян-позиції дитини, впливу школи, сім'ї, дитячих громадських організацій на виховання громадянськості. Зміст громадянського виховання у школі та сім'ї склад-• робота вчителів, вихователів та батьків з патріотичного виховання, з формування культури міжнаціонального спілкування, правової культури, виховання в дусі миру та ненасильства. У громадянському становленні особистості важливе місце займає участь дітей, підлітків і юнацтва в діяльності дитячих громадських об'єднань і організацій. 29.Охарактерезувати класифікацію методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів. Репродуктивні — такі методи, коли оволодіння навчальним матеріалом ґрунтується переважно на відтворюючій функції пам'яті. Тому ці методи використовуються більше при закріпленні, повторенні, узагальненні, систематизації, конкретизації раніше вивченого матеріалу. Репродуктивні методи підвищують міцність знань, так як забезпечують систематичне відтворення навчального матеріалу. Пояснювально-ілюстративний метод використовується для вивчення нового матеріалу (пояснення, розповідь, бесіда, опис). Структура пояснювально-ілюстративних методів складається з двох основних частин: теоретичної і ілюстративної. Перша частина - система теоретичних знань, виклад матеріалу. Друга частина являє собою систему фактів, опису, роз'яснень, як словесних так і з допомогою наочних посібників. Без ілюстративної частини навчання іде на високому рівні труднощів, вимагає високої напруги розумових сил, доброї попередньої підготовки. Якщо переважає ілюстративна частина, то учні, запам'ятовуючи факти, можуть неглибоко засвоїти теорію, що знижує можливість розумового розвитку. Необхідно, щоб було правильне співвідношення обох частин. Метод проблемного викладу матеріалу Користуючись цим методом, вчитель повідомляє нові для учнів знання, розкриваючи систему готових рішень будь-якої проблеми. Показує історію пошуків розв'язання даної проблеми, розкриває історичну логіку наукового відкриття, зіставляє наукові гіпотези і різні точки зору, висловлює здогадки, будує мислено експеримент, доводячи правильність одних і обмеженість інших точок зору, підтверджує певні висновки реальним експериментом. Частково-пошуковий метод Цей метод вимагає від учнів прояву більш високого рівня, пізнавальної самостійності і активності. Це досягається тим, що на окремих етапах навчального процесу учні залучаються до пошукової діяльності. Суттєвим тут є той момент, що завдання евристичного характеру учні виконують не від початку до кінця, а лише частково на окремих етапах. Дослідницький метод Цей метод має своїм головним завданням підготовку учнів до виконання навчальних завдань на найвищому рівні складності, пізнавальної самостійності і активності. Установка вчителя: учень повинен самостійно розв'язати проблему вцілому, а не на окремих етапах пошуку. Вчитель керує роботою учнів, ставить пізнавально-практичні завдання, організовує самостійну пошукову діяльність учнів. Учень самостійно визначає проблему, висловлює передбачення, гіпотези, будує інтуїтивні здогадки, обмірковує план і способи їх перевірки, фантазує, вносить у роботу щось своє, власне, організовує спеціальні спостереження і досліди, самостійно розв'язує нові пізнавальні завдання або використовує нові способи для розв'язання уже відомих задач. 30.Визначити основні завдання й зміст фізичного виховання школярів Значення і завдання. Урок фізичної культури - основна форма систематичного навчання учнів фізичним вправам. Спеціальної завданням уроку фізичної культури є навчання дітей всіх вікових груп правильним руховим навичкам і розвиток фізичних якостей. Значення уроку фізичної культури полягає в систематичному здійсненні взаємопов'язаних оздоровчих, освітніх і виховних завдань, виконання яких забезпечує фізичний розвиток, зміцнення здоров'я займається, придбання ним правильних рухових навичок, виховання емоційно-позитивного ставлення до фізкультури і спорту, всебічний розвиток її особистості. Зміст уроку фізичної культури складають фізичні вправи, обумовлені програмою для кожної вікової групи, що виражаються в руховій діяльності учнів. Існуюча в даний час трьох частинна структура передбачає реалізацію на уроках фізичної культури фізіологічних, психічних і педагогічних закономірностей. Це включення (поступове) учнів в основну діяльність; підтримку працездатності на певному рівні, зниження навантаження, вирівнювання функціонального стану та психологічна налаштування на відпочинок або інший вид уроку. Отже, працездатність розподіляється на уроці нерівномірно і представляє 4 рівня: передстартове стан, врабативаемості, стійкий стан, зниження працездатності. Відповідно до цього, уроки фізичної культури складаються з трьох взаємопов'язаних частин: вступної (підготовчої), основної та заключної. Для кожної частини уроку однаково важливе значення мають всі завдання - освітні, виховні та оздоровчі. Виконання зазначених завдань забезпечує всебічний вплив на дітей. Типова структура уроку: Ввідно-підготовча частина (5-10хв) Основна частина (25-30хв). Заключна частина (5-10 хвилин) У процесі занять може бути використаний індивідуальний метод, коли кожен займається самостійно виконує дане йому завдання під контролем вчителя. З метою уточнення деталей загального для всіх вправи воно теж виконується індивідуально за викликом вчителя (це один з різновидів індивідуального методу). Використання кожного із зазначених методів організації учнів на занятті залежить від завдань, поставлених вчителем, умов, в яких проводиться заняття, віку займаються. Найбільш доцільно при навчанні дітей змішане використання різних методів організації, що веде до підвищення ефективності фізкультурних занять 31.Охарактеризувати сучасні методи науково – педагогічних досліджень Методи педагогічних досліджень – це шляхи, способи пізнання педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань.Результати навчання, виховання й освіти залежать від одночасного впливу багатьох причин. Достатньо змінити вплив одного фактора, щоб результати процесу суттєво відрізнялись один від одного. Для педагогічних процесів характерна неповторимість. Важливим завданням педагогічного дослідження є виявлення порядку в процесі, що вивчається, тобто встановлення закономірності. Закономірність — це факт наявності постійного й необхідного взаємозв’язку між реальними феноменами процесу.На основі емпіричних закономірностей процесу виховання розкриваються теоретичні закони. Закон — строго зафіксована закономірність. Сучасна наука визначає його як необхідну, внутрі властиву природі явищ тенденцію зміни, руху, розвитку, яка характеризує загальні етапи і форми становлення явищ, процесів, систем, що розвиваються.У даний час педагогічні дослідження здійснюються за допомогою цілої системи різноманітних методів. До них належать:1. Традиційно-педагогічні методи. Традиційними називають методи, які педагогіка дістала у спадок від дослідників, що стояли біля витоків педагогічної науки. До складу традиційних педагогічних досліджень входять: педагогічне спостереження, дослідницька бесіда, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, першоджерел, вивчення шкільної документації, продуктів діяльності учнів. 2. Педагогічний експеримент (лат. experimentum — проба, дослід). Суть експерименту як методу дослідження полягає у спеціальній організації педагогічної діяльності учителів і учнів, вихователів і вихованців з метою перевірки й обґрунтування наперед розроблених теоретичних припущень, або гіпотез. Якщо гіпотеза знаходить своє підтвердження в педагогічній практиці, дослідник робить відповідні теоретичні узагальнення і висновки. Педагогічні експерименти класифікують за різними ознаками: спрямованістю, об’єктами дослідження, місцем і часом проведення та ін. Залежно від поставленої експериментом мети розрізняють: 3. Педагогічне тестування (англ. test -— випробовування, перевірка). Тестування — цілеспрямоване, однакове для всіх досліджуваних обстеження, що проводиться в умовах строгого контролю. Від інших способів обстеження тестування відрізняється простотою, доступністю, точністю, можливістю автоматизації. Це дозволяє об’єктивно виміряти характеристики педагогічного процесу, що вивчаються. Як метод дослідження тестування до останнього часу мало застосовувалось у вітчизняній педагогіці. Проте цей метод не новий. Ще у 80-90 роках минулого століття його використовували для вивчення індивідуальних особливостей людей. Це призвело до виникнення так званого випробовувального експерименту — дослідження за допомогою тестів (А. Дальтон, А. Кеттел та ін.). У навчально-виховній практиці використовуються різні тести: успішності, інтелектуального розвитку, діагностики рівня засвоєння знань, умінь, ступеню сформованості багатьох якостей тощо. 4. Соціологічні методи. Ця група методів проникла в педагогіку з соціології. Застосовується для масового опитування учасників процесів виховання, навчання, освіти, які мають колективний (груповий) характер. Опитування може бути усним (інтерв’ю) або письмовим (анкетування). До соціологічних методів дослідження належать також шкалування і соціометричні методики, порівняльні дослідження. 5. Кількісні методи. Використовуються в двох основних напрямках: а) для обробки результатів спостережень і експериментів; б) для моделювання, діагностики, прогнозування, комп’ютеризації навчально-виховного процесу. До першої групи входить статистичний метод, у межах якого здійснюється реєстрація, — виявлення певних якостей педагогічних явищ, кількісні підрахунки наявних чи відсутніх якісних даних у певній послідовності, визначення їхнього місцезнаходження серед об’єктів, що вивчаються; шкалування — присвоєння балів чи інших цифрових показників характеристикам, що досліджуються. Другу групу репрезентує метод моделювання. Це метод створення і дослідження моделей. Наукова модель — уявна чи матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна замінити його так, що вивчення моделі сприяє отриманню нової інформації про цей предмет. Головна перевага моделювання — можливість охопити систему цілісно. 32.Запропонувати програму самовиховання школяра,базуючись на загальних методах та формах виховної роботи. Правила сприяючі самовихованню школяра : П'ять "треба":1. Завжди допомагати батькам.2. Виконувати вимоги вчителів вчитися добросовісно.3. Бути чесним.4. Підпорядковувати особисті інтереси колективним.5. Завжди і усюди проявляти сумлінність. П'ять "можна":1. Веселитися і грати, коли робота зроблена на "відмінно".2. Забувати образи, але пам'ятати, кого і за що ти образив сам.3. Не сумувати при невдачах; якщо наполегливий, все одно вийде !4. Вчитися у інших, якщо вони краще тебе трудяться.5. Питати, якщо не знаєш, просити допомогти, якщо не справляєшся сам. Це потрібно тобі самому!1. Бути чесним! Сила людини в правді, слабкість його - брехня.2. Бути працелюбним! Не боятися невдачі в новій справі. Хто наполегливий, той з невдач створить успіх, з поразок викує перемогу.3. Бути чуйним і дбайливим! Пам'ятай, до тебе добре відноситимуться, якщо ти до інших добре відносишся.4. Бути здоровим і охайним! Займайся уранішньою гімнастикою, загартовуйся, мийся до пояса холодною водою щодня, стеж за чистотою рук, годину в день виділяй на прогулянки і ще годину віддай праці або спорту.5. Бути уважним, тренувати увагу! Хороша увага оберігає від помилок в навчанні і невдач в грі, праці, спорті. Цього робити не можна!1. Вчитися без старання, ледаче і безвідповідальне.2. Грубити і битися з однолітками, кривдити молодших.3. Терпіти у себе недоліки, інакше вони тебе самого знищать. Будь сильнішим за свої слабкості.4. Проходити мимо, коли поряд кривдять малюка, знущаються над товаришем, нахабно брешуть в очі чесним людям.5. Критикувати інших, якщо сам страждаєш подібним же недоліком. П'ять "добре":1. Уміти володіти собою (не втрачатися, не боятися, не виходити з себе по дурницях)2. Планувати кожний свій день.3. Оцінювати свої вчинки.4. Спочатку думати, а потім робити.5. Братися спочатку за найважчі справи. Правила вводяться поступово. Спочатку дитина привчається жити відповідно до п'яти "треба". Це означає, що до нього пред'являються підвищені вимоги при виконанні саме даних правил. Одночасно указується, що не можна робити і чому. Через деякий час можна підключати п'ять "добре", оскільки вони значно складніше для розуміння і привчання. 33.Пояснити чим обумовлений вибір методів навчання у сучасній школі. Методи навчання в школі відповідають освітній і виховній меті, змістові освіти. Вони ставлять перед кожним учителем завдання виховувати людей всебічно розвинених, які б мали широку освіту й свідомо використовували свої знання і здібності на користь держави, суспільства. Особливої уваги заслуговують методи, що потребують від учнів свідомого підходу, активності, самостійності й творчості у навчально-пізнавальній діяльності Вибір методу значною мірою залежить від навчальної дисципліни. Окремі методи успішно використовують у процесі вивчення всіх навчальних дисциплін (наприклад, пояснення, бесіда, робота з книгою), інші — лише певної групи предметів (наприклад, лабораторні заняття проводять переважно з фізики, хімії, біології). У кожному конкретному випадку вчитель вирішує, який метод найефективніший на уроці. При цьому слід зважати на певні чинники. Обираючи метод навчання, вчитель передусім повинен враховувати тему уроку, його мету. Якщо на уроці хімії планується розкриття змісту нової теми, можна використати методи розповіді, бесіди, демонстрування досліду; на уроці закріплення набутих знань і застосування їх на практиці доцільним є метод вправ. Таким чином, мета уроку, завдання, які вирішуватимуться на ньому, відіграють вирішальну роль у виборі методу навчання. Кожен урок має певну структуру, що визначає послідовність його етапів. На кожному етапі вирішуються конкретні завдання, що також позначається на виборі методів навчання. Так, перевірку домашнього завдання можна здійснити, вдавшись до індивідуального, ущільненого чи фронтального опитування, а для вивчення нового матеріалу потрібні зовсім інші методи. Вибір методу залежить і від вікових особливостей дітей. Наприклад, шкільну лекцію не можна читати в молодших і середніх класах, самостійну роботу з книгою практикують лише тоді, коли в учнів сформовано навички такої роботи 1 Значною мірою вибір методу навчання зумовлений навчально-матеріальною базою школи. Добре обладнані навчальні кабінети, наочні посібники дають змогу не лише використовувати методи ілюстрування, демонстрування, проведення лабораторних, практичних та дослідних робіт, а й поєднувати ці наочні й практичні методи зі словесними. На вибір методу навчання впливає й географічне розташування школи. Так, міські школи мають кращі можливості для використання у навчальному процесі промислових об'єктів, музеїв, театрів, а в сільських школах легше організувати спостереження за природою, сільськогосподарським когосподарським виробництвом, дослідницьку роботу. Обираючи метод навчання, вчитель має враховувати необхідність зміни видів діяльності учнів на уроці, щоб підтримувати їх увагу, зацікавленість. Адже одноманітність набридає, учням стає нецікаво, вони починають нудьгувати, що знижує ефективність процесу навчання. Методи навчання залежать і від часу, відведеного на проведення уроку. Слід добирати методи, які дають змогу досягти навчальної мети якомога меншими затратами часу. На вибір методу навчання впливає й особистість педагога. Одні вчителі добре розповідають, другі вдало організовують дискусію, треті здатні перетворити урок на гру. Однак це не означає, що вчитель повинен використовувати лише ті методи, які йому найкраще вдаються. Педагогічна майстерність полягає в досконалому володінні всією їх сукупністю. Тільки правильний вибір і застосування методів навчання можуть забезпечити високий рівень знань учнів і виховати в них потребу в систематичній, свідомій, творчій навчальній праці. |