Невра. ЧБ Неврология. Чутлива функція нервової системи та синдроми її ураження (4,0 академ год) Локалізація нейронів поверхневої чутливості

• Название: Чутлива функція нервової системи та синдроми її ураження (4,0 академ год) Локалізація нейронів поверхневої чутливості
• Анкор: Невра
• Дата: 04.04.2022
• Размер: 4.66 Mb.
• Имя файла: ЧБ Неврология.doc
• Тип: Документы; #441725
• страница: 19 из 19

Матеріали для вирішення тестових завдань для ліцензійного іспиту Крок-2 - представлені на сайті кафедри http://www. http://www.neurology.org.ua/students., завдання для Крок -2.
Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів
Запитання з неврології для повторення

1. 
   Історія розвитку неврології.Вітчизняні та зарубіжні неврологічні школи. Сучасні напрямки розвитку неврологічної науки.
   
2. 
   Головні етапи філо- і онтогенезу нервової системи. Структурна та функціональна одиниця нервової системи.
   
3. 
   Основні принципи будови та функціонування нервової системи.
   
4. 
   Основні анатомо-топографічні рівні нервової системи, їх будова та функція.
   
5. 
   Поняття про рецепцію та чутливість. Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Будова аналізатора.
   
6. 
   Класифікація чутливості.
   
7. 
   Особливості ходу волокон поверхневої та глибокої чутливості.
   
8. 
   Види та типи чутливих розладів.
   
9. 
   Синдроми ураження чутливих шляхів на різних рівнях.
   
10. 
    Ноцицептивні та антиноцицептивні системи мозку.
    
11. 
    Рефлекси. Класифікація безумовних рефлексів. Рефлекторна дуга, її будова та функції. Сегментарно-рефлекторний апарат спинного мозку та мозкового стовбуру.
    
12. 
    М’язовий тонус. Забезпечення та регуляція м’язового тонусу.
    
13. 
    Пірамідна система. Особливості її будови. Функції пірамідної системи
    
14. 
    Патологічні рефлекси, їх біогенетична характеристика, значення в діагностиці уражень нервової системи.
    
15. 
    Клінічна характеристика центрального паралічу, патомеханізм виникнення його симптомів.
    
16. 
    Периферичний параліч, клінічна характеристика, патомеханізм виникнення його симптомів.
    
17. 
    Синдроми ураження кірково-м’язового шляху на різних рівнях.
    
18. 
    Анатомія екстрапірамідної системи. Зв’язки екстрапірамідної системи з іншими відділами головного та спинного мозку.
    
19. 
    Фізіологія екстрапірамідної системи. Її участь у забезпеченні безумовних реф­лексів, реалізації стереотипних автоматизованих рухів, готовності м’язів до дії.
    
20. 
    Біохімія екстрапірамідної системи. Сучасні уявлення про обмін та концентрацію катехоламінів в нігростріарній системі.
    
21. 
    Синдроми ураження екстрапірамідної системи. Патомеханізм виникнення їх симптомів.
    
22. 
    Основні принципи корекції екстрапірамідних розладів.
    
23. 
    Анатомо-фізіологічні особливості мозочка. Зв’язки мозочка з різними відділа­ми головного та спинного мозку. Аферентні та еферентні шляхи мозочка.
    
24. 
    Функції мозочка.
    
25. 
    Синдроми ураження мозочка. Види атаксій.
    
26. 
    Анатомія нюхового та зорового аналізаторів.
    
27. 
    Патологія нюхового аналізатора.
    
28. 
    Патологія зорового аналізатора. Амавроз, амбліопія, геміанопсія (її види). Зорова агнозія. Синдроми подразнення кіркового відділу зорового аналізатора.
    
29. 
    Відмінність трактусової від кіркової геміанопсій.
    
30. 
    Зміни очного дна за наявності неврологічних захворювань.
    
31. 
    Група окорухових нервів. Анатомо-фізіологічні дані (ядра, корінці, нерви).
    
32. 
    Патологія ІІІ, ІV, VІ пар черепних нервів.
    
33. 
    Альтернувальні синдроми Вебера та Бенедикта.
    
34. 
    Вегетативна іннервація ока. Синдром Бернара-Горнера.
    
35. 
    Синдром Аргайля Робертсона.
    
36. 
    Іннервація погляду, патологія.
    
37. 
    V, VІІ, VІІІ пари черепних нервів (анатомо-фізіологічні дані).
    
38. 
    Патологія V,VІІ пар черепних нервів. Периферичний та центральний паралічі мімічних м’язів. Альтернувальні синдроми Міяр-Гублера та Фовіля.
    
39. 
    Слуховий та вестибулярний аналізатори.
    
40. 
    Слухові та вестибулярні порушення при ураженні аналізаторів на різних рівнях. Камертонні проби Вебера, Рінне.
    
41. 
    Нерви мосто-мозочкового кута. Синдром ураження мосто-мозочкового кута.
    
42. 
    Бульбарна група черепних нервів (анатомо-фізіологічні дані).
    
43. 
    Патологія ІХ, Х, ХІ, ХІІ пар черепних нервів.
    
44. 
    Бульбарний та псевдобульбарний синдроми.
    
45. 
    Альтернувальні синдроми Авеліса, Шмідта, Джексона, Валенберга-Захарченка.
    
46. 
    Будова півкуль головного мозку. Цито-і мієлоархітектоніка кори головного мозку.
    
47. 
    Локалізація функцій в корі головного мозку.
    
48. 
    Поняття про функціональну асиметрію півкуль, комплементарність півкуль.
    
49. 
    Синдроми ураження та подразнення окремих часток півкуль головного мозку.
    
50. 
    Розлади вищих мозкових функцій: гнозису, праксису, мови.
    
51. 
    Анатомо-фізіологічні особливості та функції автономної нервової системи.
    
52. 
    Надсегментарний відділ автономної системи, його будова, функції та патологія.
    
53. 
    Сегментарний відділ автономної нервової системи (симпатичний та парасимпатичний), будова та функції.
    
54. 
    Синдроми ураження сегментарного парасимпатичного відділу автономної нервової системи.
    
55. 
    Синдроми ураження сегментарного симпатичного відділу автономної нервової системи.
    
56. 
    Рівні регуляції тазових функцій та їх розлади. Неврогенні форми порушення сечовиділення.
    
57. 
    Склад спинномозкової рідини в нормі та у разі патології. Менінгеальний та лікворно-гіпертензивний синдроми.
    
58. 
    Основні топічні неврологічні синдроми.
    
59. 
    Послідовність обстеження неврологічного хворого.
    
60. 
    Поняття топічного діагнозу, його обґрунтування.
    
61. 
    Принципи проведення диференціального діагнозу.
    
62. 
    Вимоги до оформлення розгорнутого клінічного діагнозу.
    
63. 
    Вимоги до написання історії хвороби неврологічного хворого.
    
64. 
    Електрофізіологічні, рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження в клініці нервових хвороб.
    
65. 
    Нейровізуалізаційні методи дослідження в клініці нервових хвороб.
    
66. 
    Кровопостачання головного та спинного мозку.
    
67. 
    Механізми ауторегуляції мозкового кровообігу. Синдроми, що ви­никають у разі зриву ауторегуляції мозкового кровообігу.
    
68. 
    Класифікація судинних захворювань головного та спинного мозку.
    
69. 
    Початкові прояви недостатності мозкового кровопостачання.
    
70. 
    Сучасні погляди на патогенез минущих порушень мозкового кро­вообігу.
    
71. 
    Клініка, профілактика, лікування минущих порушень мозкового кровообігу.
    
72. 
    Повільно прогресуючі порушення мозкового та спінального кро­вообігу. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика.
    
73. 
    Ішемічний інсульт. Види ішемічного інсульту. Етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Діагностика. Профілактика. Лікування.
    
74. 
    Геморагічний інсульт. Етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Діагностика. Профілактика. Лікування.
    
75. 
    Анатомо-фізіологічні особливості кровопостачання спинного мозку. Гострі та повільно прогресуючі порушення спінального кровообігу.
    
76. 
    Закрита травма головного та спинного мозку. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.
    
77. 
    Пухлини головного мозку. Класифікація (топічна та гістогенетична). Клініка. Діагностика. Лікування.
    
78. 
    Пухлини спинного мозку. Класифікація. Клінічні прояви екстрамедулярних та інтрамедулярних пухлин. Діагностика. Лікування.
    
79. 
    Екзогенні нейроінтоксикації. Клінічні форми, прояви, діагностика, лікування. Ботулізм. Харчові отруєння.
    
80. 
    Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів. Вібраційна хвороба. Радіаційні порушення нервової системи.
    
81. 
    Епілепсія. Класифікація епілепсії та епілептичних нападів. Діагностика епілепсії. Епілептичний статус. Лікування епілепсії та епілептичного статусу.
    
82. 
    Неепілептичні пароксизмальні стани в неврології, діагностика, невідкладна допомога.
    
83. 
    Менінгіт. Класифікація. Шляхи проникнення збудника менінгіту в ліквор.
    
84. 
    Оболонковий (менінгеальний) синдром та його прояви (загально­мозкові симптоми та власне оболонкові). Характеристика син­дромів інфекційного захворювання та запальних змін в лікворі за наявності менінгітів.
    
85. 
    Етіологія, патогенез, клінічні форми, діагностика та ліку­вання менінгококового менінгіту.
    
86. 
    Ускладнення при менінгококовому менінгіті. Віддалені наслід­ки менінгококового менінгіту.
    
87. 
    Етіологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика та ліку­вання вторинних гнійних менінгітів (пневмококовий, інфлюенца­менінгіт, стафілококовий, стрептококовий).
    
88. 
    Туберкульозний менінгіт. Етіологія, патогенез, особливості клінічних проявів. Діагностика. Лікування.
    
89. 
    Вірусні менінгіти (ентеровірусні, паротитний, ГЛХМ, грипозний, герпетичний та інші). Патогенез, клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
    
90. 
    Класифікація енцефаліту. Загально-інфекційні, загально-моз­кові та вогнищеві симптоми при енцефалітах.
    
91. 
    Арбовірусні енцефаліти. Шляхи зараження при арбовірусних енцефалітах. Кліщовий енцефаліт. Етіологія. Патогенез. Клінічні форми. Діагностика. Лікування та профілактика.
    
92. 
    Епідемічний енцефаліт Економо. Патогенез. Клінічні прояви гострої та хронічної стадій.
    
93. 
    Ентеровірусні енцефаліти. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
    
94. 
    Герпетичний енцефаліт. Патогенез. Клінічні прояви. Лікування.
    
95. 
    Ураження нервової системи за наявності грипу. Грипозна енцефалопатія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.
    
96. 
    Післявакцинальні енцефаліти. Патогенез. Клініка. Лікування.
    
97. 
    Ревматичний енцефаліт. Патогенез. Клінічні прояви. Мала хорея. Лікування.
    
98. 
    Гострий передній поліомієліт. Етіологія. Патогенез. Клінічні форми паралітичного та непаралітичного поліомієліту. Профілактика. Лікування.
    
99. 
    Мієліт. Етіологія. Патогенез. Клініка. Лікування.
    
100. 
     Паразитарні захворювання нервової системи. Етіологія. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування .
     
101. 
     Нейробореліоз. Етіологія, діагностика, клінічні прояви, профілактика, лікування.
     
102. 
     Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції. СНІД-деменція, гострий менінгоенцефаліт, атиповий асептичний менінгіт, мієлопатія, ураження периферичної нервової системи. Пухлини та порушення мозкового кровообігу при СНІДі.
     
103. 
     Нейросифіліс. Клінічні форми. Діагностика. Лікування.
     
104. 
     Пріонові інфекції. Хвороба Крейтцфельдта-Якоба.
     
105. 
     Патогенез розсіяного склерозу. Клінічні прояви, перебіг, стадії, діагностика. Сучасні методи лікування розсіяного скле­розу.
     
106. 
     Гострий розсіяний енцефаломієліт. Етіологія. Патогенез. Клініка. Лікування.
     
107. 
     Бічний аміотрофічний склероз. Патогенез. Клінічні форми. Лікування.
     
108. 
     Перинатальні та натальні ураження нервової системи.
     
109. 
     Дитячий церебральний параліч, етіологія, патогенез, клінічні форми, лікування.
     
110. 
     Види та нозологічні форми головного болю. Етіологія. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога.
     
111. 
     Мігрень, клінічні форми, діагностика, лікування. Пучковий головний біль. Головний біль напруги.
     
112. 
     Класифікація захворювань периферичної нервової системи.
     
113. 
     Невропатії черепних та спінальних нервів. Етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Лікування.
     
114. 
     Компресійно-ішемічні мононейропатії на верхніх та нижніх кінцівках.
     
115. 
     Невралгії: тригемінальна, крилопіднебінного вузла. Етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
     
116. 
     Етіологія полінейропатій. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
     
117. 
     Особливості алкогольної, діабетичної та післядифте­рійної полінейропатій.
     
118. 
     Вертеброгенні ураження периферичної нервової системи (реф­лекторні, корінцеві та корінцево-судинні синдроми шийного, грудного та попереково-крижового рівнів). Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
     
119. 
     Види плексопатій. Етіологія та різновидності плечової плек­сопатії. Клінічні прояви. Лікування.
     
120. 
     Спадкові захворювання нервово-м’язового апарату. Первинні прогресуючі м’язові дистрофії. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
     
121. 
     Вторинні прогресуючі м’язові дистрофії. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
     
122. 
     Міотонія Томсена. Клініка. Діагностика. Лікування.
     
123. 
     Міастенія. Етіологія. Клінічні прояви. Діагностика. Міастенічний та холінергічний кризи. Лікування.
     
124. 
     Спадкові захворювання з ураженням пірамідної, екстрапірамідної та координаторної систем: параплегія Штрюмпеля, хвороба Паркінсона, хорея Гентінгтона, гепато-церебральна дегенерація, атаксії Фрідрайха та П.Марі. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.
     
125. 
     Соматоневрологічні синдроми. Ураження нервової системи за наявності захворювань серця, легень, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, у разі цукрового діабету, колагенозів.
     
126. 
     Сирингомієлія. Краніо-вертебральні аномалії.
     
127. 
     Основні групи препаратів, які застосовуються у неврології.
     

Альтернуючі синдроми

• 
  Педункулярні синдроми
  

Синдром Бенедикта - на боці ураження периферичний парез окорухового (Ⅲ пара) нерва6 птоз, мідріаз, екзофтальм; з протилежного боку – геміатаксія, інтенційний тремор, гіперкінези (хореатоз).

Синдром Вебера – на боці: ураження Ⅲ пари (птоз, мідріаз, екзофтальм); з протилежного – геміпарез (центральний парез Ⅻ і Ⅻ п.ч.н, центральний парез кінцівок, геміанопсія.

Синдром Клода характеризується ураженням окорухового нерва на стороні вогнища і мозочкова симптомами (атаксія, адиадохокинез, дисметрія) на протилежній стороні. Іноді при цьому відзначаються дизартрія і розлад ковтання.

Синдром Паріно — тетрада симптомів: 1) параліч погляду вгору і порушення акомодації при збережені других рухів очей; 2) розмір зіниць варіює від нормальних до широких із дисоціацією — відсутність реакції зіниць на світло при збереженні звуження їх при акомодації; 3) ретракція повік; 4) конвергентно-ретракційний ністагм.

• 
  Понтінні синдроми
  

Синдром Раймона-Сестана - на боці ураження атаксія в комбінації з грубим інтенційним тремором. Має місце ураження жувальних м’язів у поєднанні з втратою чутливості на обличчі (V пара). На одному боці тіла відбувається втрата всіх видів чутливості, а з протилежного боку — парез з ураженням лицьових м’язів. Може виникати парез горизонтального погляду.

Синдром Мільяра-Гублера - на боці ураження параліч латерального прямого м’яза ока з розвитком двоїння (IV пара ЧН), периферичним парезом верхніх і нижніх мімічних м’язів (VII пара ЧН), на протилежному боці — геміплегією зі збереженням функції мімічних м’язів на цьому боці.

Синдром Бриссо-Секара – на боці ураження: тонічні та клонічні судоми в м’язах лиця (посмикування), лицьовий геміспазм; на протилежному – центральний геміпарез чи геміплегія.

Синдром Гасперіні – на боці ураження: периферичний парез лицьового та відвідного нервів, рухової частини трійчастого нерва, зниження слуху, ністагм в сторону протилежну вогнищу; на протилежній – синдром Горнера (птоз, міоз, енофтальм), гемігіпестезія.

Синдром Фовіля – на боці ураження: периферичний парез лицьового та відвідного нерва (парез лицьової мускулатури та латерального прямого м’яза ока; з протилежного – геміпарез/плегія по центральному типу.

• 
  Бульбарні синдроми
  

Синдром Авеліса – на боці ураження: параліч м’якого піднебіння, атрофічні зміни язика, булбарний синдром; з протилежного – геміпарез, гемігіпестезія.

Синдром Бабінського-Нажотта – на боці ураження: мозочкова атаксія, (геміасинергія, латеропульсія, ністагм), синдром Горнера (птоз, міоз, енофтальм); з протилежного – геміпарез, гемігіпестезія.

Синдром Валенберга-Захарченка – на стороні ураження: синдром Горненра (птоз, міоз, енофтальм), бульбарний синдром (параліч м’якого піднебіння, голосового м’яза), порушення чутливості обличчя за сегментарним типом (5 пара, біль в ділянку лоба, білки), гіпестезія, геміатаксія; з протилежного – геміанестезія (гемігіпаналгезія) за провідниковим типом у кінцівках, тулубі (окрім обличчя).

Синдром Шмідта – на боці: ураження Ⅸ, Ⅹ, Ⅺ, Ⅻ п.ч.м.н (односторонній параліч м’якого піднебіння и голосовой звязки; атрофія язика, грудино-ключично-соскоподібного та трапецієподібного м’язів); з протилежного – геміпарез, гемігіпестезія.

Синдром Джексона - периферичний параліч під'язикового нерва на стороні ураження мозку; спастична геміплегія на протилежній стороні; втрата м'язово-суглобової і вібраційної чутливості; дизартрія; парез м'язів гортані; порушення ковтання; атаксія мозочка на стороні вогнища; девіація мови у бік поразки, атрофія і горбистість половини мови, фасцикулярні посмикування в язиці.

• 
  Синдром Ханта (гангліоніт колінчастого вузла) – периферичний парапарез, висип на шкірі вушної раковини, слизової щока на боці ураження.