Невра. ЧБ Неврология. Чутлива функція нервової системи та синдроми її ураження (4,0 академ год) Локалізація нейронів поверхневої чутливості
 Скачать 4.66 Mb.
|
|
ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ (2,0 академ. год) Проведення підсумкового модульного контролю (ПМК) потрібно для того, щоб перевірити набуті студентами теоретичні знання, практичні навички, вміння та оцінити їх рівень. Щоденне ретельне вивчення неврології під час практичних занять та самостійне опрацювання тем, що виносилися на СРС мало дати студенту змогу оволодіти в повному об’ємі усіма вміннями для самостійного обстеження неврологічного хворого, встановлення топічного та клінічного діагнозів, проведенню диференційної діагностики та призначенню ефективного лікування хворому. Здобуті професійні навички допоможуть студентам в подальшому відповідально ставитися до долі хворого. Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем з неврології. До ПМК допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та під час вивчення модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Рівень отриманих знань на практичних заняттях, оцінений в балах, має корелювати з оцінкою знань під час ПМК. ПМК передбачає: 1) перевірку теоретичних знань з таких питань (α=2, 3, 4): головні етапи розвитку, будову та функціонування нервової системи; чутлива функція нервової системи та синдроми її уражень; патологія рухової функції нервової системи; патологія черепних нервів; патологія автономної нервової системи та вищих мозкових функцій; патологія лікворної системи; етіологія, патогенез, клінічні ознаки, диференційна діагностика і лікування судинних захворювань головного і спинного мозку; етіологія, патогенез, клінічні ознаки, диференційна діагностика і лікування закритої черепно-мозкової і спінальної травм; етіологія, патогенез, клінічні ознаки, диференційна діагностика і принципи лікування пухлин головного і спинного мозку, перинатальних уражень нервової системи та дитячого церебрального паралічу; етіологія, патогенез, клінічні ознаки, диференційна діагностика і принципи лікування інфекційних захворювань центральної нервової системи; етіологія, патогенез, клінічні ознаки, диференційна діагностика і лікування демієлінізуючих захворювань, бічного аміотрофічного склерозу, сирингомієлії; види та нозологічні форми головного болю, клінічні форми мігрені, її діагностика та лікування; етіологія, патогенез, класифікація, клінічні ознаки, диференційна діагностика і принципи лікування захворювань периферичної нервової системи; ураження нервової системи за наявності соматичних захворювань; класифікація, клінічні ознаки, диференційна діагностика і принципи лікування епілепсії; класифікація, клінічні ознаки, диференційна діагностика і принципи лікування міастенії та спадково-дегенеративних захворювань нервової системи; клінічні ознаки, диференційна діагностика і принципи лікування нейроінтоксикацій; клінічні ознаки ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів, діагностика, принципи лікування; паразитарні захворювання нервової системи, клінічні ознаки, диференційна діагностика, принципи лікування; лікарські препарати, що використовуються в неврології. 2) перевірку оволодіння студентами навичками обстеження неврологічного хворого (α=3); 3) перевірку вмінь (α=4): визначати патологію у неврологічному статусі; встановлювати топічний і клінічний діагнози; складати схему обстеження і лікування неврологічного хворого. Форма проведення ПМК включає: 1) перевірку оволодіння студентами практичними навичками обстеження неврологічних хворих; 2) оцінку теоретичних знань студентів, отриманих за час вивчення неврології на кафедрі. Перевірка оволодіння студентами практичних навичок здійснюється біля ліжка хворого, загалом оцінюється як „зараховано”, чи „не зараховано” і є допуском до подальшого складання ПМК. Використовуючи набуті на попередніх заняттях професійні навички та вміння, студент під контролем викладача проводить дослідження неврологічного статусу хворого, доповідає викладачу результати обстеження, вказує на патологію в неврологічному статусі, об’єднує симптоми у синдроми обгрунтовує топічний і клінічний діагнози. Оцінка теоретичних знань студентів проводиться шляхом: – комп’ютерного тестування студентів; – письмового вирішення клінічних ситуаційних задач; – письмового вирішення тестових завдань з неврології, що входять до ліцензійного іспиту Крок-2. Під час комп’ютерного тестування студент отримує з комп’ютерної бази 30 тестових запитань. В кожному запитанні може бути від 1 до 6 правильних відповідей, які треба вибрати упродовж 45 секунд. Після набору студентом певного відсотку правильних відповідей на 30 запитань здійснюється перерахунок результату у бали (шляхом множення відсотку правильних відповідей на коефіцієнт 0,4). Максимальна кількість балів за комп’ютерне тестування – 40 балів. Для письмового вирішення клінічних ситуаційних задач кожен студент отримує свій варіант завдання, що містить 10 клінічних ситуаційних задач, кожна з яких має по 2 запитання. Викладач, що перевіряє задачі, може оцінити відповідь на одне запитання максимально 2 балами, тобто студент за правильне вирішення однієї задачі може максимально отримати 4 бали. Максимальна кількість балів за 10 задач – 40 балів. Для вирішення тестових завдань з неврології, що виносяться на ліцензійний іспит Крок-2, студент отримує свій варіант, який містить 5 задач з однією правильною відповіддю. Кожна надана студентом неправильна відповідь рахується як один бал і в подальшому віднімається від загального бального результату ПМК. Мінімальна кількість балів, з якою студент може скласти ПМК, становить 50, максимальна кількість балів – 80. Матеріали методичного та матеріального забезпечення для проведення підсумкового модульного контролю. Перелік практичних навичок, оволодіння якими здійснюється впродовж вивчення дисципліни. Оволодіти методикою дослідження поверхневих видів чутливості Оволодіти методикою дослідження глибоких видів чутливості Оволодіти методикою дослідження складних видів чутливості Визначити вид та тип порушення чутливості Встановити синдром чутливих порушень Встановити рівень ураження чутливого аналізатора Оволодіти методикою дослідження поверхневих та глибоких безумовних рефлексів Оволодіти навичками виявлення стопних патологічних рефлексів розгинальної групи Оволодіти навичками виявлення стопних патологічних рефлексів згинальної групи Оволодіти навичками виявлення рефлексів орального автоматизму Оволодіти вмінням визначати рівень пошкодження рефлекторних дуг Оволодіти методикою обстеження рухової функції у хворого. На підставі виявлених патологічних симптомів встановити характер паралічу м’язів та рівень ураження рухових нейронів Оволодіти методикою обстеження функцій екстрапірамідної системи, виявити симптоми ураження екстрапірамідної системи На підставі виявлених патологічних симптомів встановити у хворого синдром екстрапірамідних порушень та рівень ураження екстрапірамідної системи Оволодіти методикою дослідження функцій мозочка Виявити мозочкові порушення, встановити рівень ураження мозочка; диференціювати виявлену атаксію у хворого Оволодіти методикою дослідження функцій І, ІІ пар черепних нервів. Встановити рівень ураження зорового та нюхового аналізаторів Оволодіти методикою дослідження функцій ІІІ, ІV, VI пар черепних нервів, дослідження зіничних реакцій Виявити у хворого патологію окорухових нервів та параліч погляду Оволодіти методикою дослідження функцій V, VII, VIII пар черепних нервів, встановити топічний діагноз за наявності патології цих нервів Оволодіти методикою дослідження функцій нервів бульбарної групи, виявити симптоми ураження цих нервів Виявити ознаки бульбарного та псевдобульбарного синдромів Оволодіти навичками обстеження у хворих вищих мозкових функцій: мови, письма, читання, праксису, гнозису Виявити у хворого розлади вищих мозкових функцій, симптоми ураження лівої та правої півкуль, часток мозку Визначити локалізацію ураження кори головного мозку з урахуванням симптомів “подразнення” та “випадіння” функцій Оволодіти методикою дослідження автономної нервової системи, вміти діагностувати вегетативні порушення та визначати рівень ураження автономної нервової системи 29. Оцінити зміни складу спинномозкової рідини, аналізувати результати проведення ліквородинамічних проб. 30. Виявляти ознаки менінгеального і лікворно-гіпертензивного синдромів Досліджувати менінгеальні симптоми (ригідність м’язів потилиці та шиї, симптоми Керніга, верхній, середній та нижній Брудзинського, виличний симптом Бєхтєрєва) Виявляти ознаки гідроцефалії Досліджувати сиптоми натягу Ласега, Нері, Дежеріна, Вассермана, Мацкевича Трактувати основні показники додаткових методів обстеження, що використовуються в неврологічній клініці (електрофізіологічних, ультразвукових, рентгенологічних, нейровізуалізаційних). Матеріали методичного та матеріального забезпечення перевірки теоретичних знань студентів на ПМК. Контролююча комп’ютерна тестова програма з пакетом тестових завдань зі всіх тем дисципліни, що вивчаються студентами. Матеріали для тестового контролю знань (α=2) і (α=3) надруковані в навчально-методичному посібнику «Неврологія (тестові завдання та ситуаційні задачі)» (Див. список літератури) та представлені на сайті кафедри http://www. http://www.neurology.org.ua/students/тестові-завдання-та-ситуаційні-задачі. Матеріали для тестового контролю знань (α=2). 1. Вкажіть, які ритми на електроенцефалограмі переважають у здорової дорослої людини? а) альфа-ритм б) тета-ритм в) дельта-ритм г) спайк-хвилі д) бета-ритм 2. Для нейропатії додаткового нерва характерно: а) опущення лопатки б) відхилення язика в бік ураження в) утруднення ковтання г) дизартрія д) неспроможність підняти руку вище горизонтального рівня 3. За наявності яких церебральних захворювань зустрічається епілептичний синдром? а) мала хорея б) пухлина головного мозку в) токсична енцефалопатія г) хорея Гентінгтона д) атаксія П’єра Марі е) порушення мозкового кровообігу 4. Які утворення продукують ліквор? а) пахіонові грануляції у венозних синусах б) судинні сплетення шлуночків головного мозку в) м’яка мозкова оболонка г) павутинна мозкова оболонка д) мітохондрії нейронів Еталони відповідей: 1. а), д); 2. а); д); 3. б); в); е); 4. б). Матеріали для тестового контролю знань (α=3). 1. Вкажіть симптоми, характерні для ураження палідарної системи: а) м’язова гіпотонія б) гіперкінези в) гіпомімія г) мікрографія д) центральні парези кінцівок е) брадикінезія є) м’язова гіпертонія за пластичним типом ж) тиха монотонна мова 2. Які неврологічні розлади можливі у разі порушення серцевого ритму? а) полінейропатичний синдром б) аміотрофічний синдром в) епілептичні напади г) синкопальні напади (обмороки) д) порушення мозкового кровообігу 3. Центри яких вищих мозкових функцій за розташуванням у корі головного мозку є асиметричними? зору смаку слуху мови письма читання ж) лічби Еталони відповідей: 1. в), г), е), є), ж); 2. в), г), д); 3. г), д), е), ж). Матеріали для вирішення клінічних ситуаційних задач Для проведення ПМК підготовлено14 варіантів клінічних ситуаційних задач по 10 задач в кожному варіанті (α=3, 4). Всі клінічні задачі надруковані у навчальному практикумі «Клінічні задачі з неврології» (Див. список літератури).
|