Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
 Скачать 0.7 Mb.
|
|
Організаційні та регуляторні питання Коментар робочої групи: Наведені нижче принципи взято з Міжнародних Стандартів лікування розладів, пов’язаних зі вживанням наркотиків (UNODC/WHO International Standards for the Treatment of Drug Use Disorders, 2020) з метою приведення кращих міжнародних практик в частині організації процесу надання медичної допомоги особам, які вживають наркотики на вищому адміністративному (управлінському) рівні. Принцип 6. Забезпечення належного клінічного управління послугами та програмами з лікування розладів, пов’язаних з вживанням наркотиків Опис: Методи клінічного управління високоякісними та ефективними послугами з лікування розладів, пов’язаних з вживанням наркотиків, мають бути чіткими та організованими. Програма лікування, політика, процедури та механізми координації повинні бути визначені заздалегідь та мають бути зрозумілими для всього лікарського, адміністративного та управлінського персоналу та пацієнтів. Під час організації послуг необхідно враховувати поточні доказові дані досліджень та потреби користувачів послуг. Лікування людей з розладами, пов’язаними з вживанням наркотиків (які часто мають множинні потреби у сфері психосоціального, психіатричного, фізичного та соціального здоров’я), є складним завданням як для персоналу, так і для організацій. Плинність кадрів у цій галузі є визнаним фактом, тож організації повинні вживати різноманітних заходів для того, щоб підтримувати своїх працівників та заохочувати їх надавати послуги належної якості. Стандарти: Політика та плани лікування розладів, пов’язаних з вживанням наркотиків, повинні розроблятися відповідними урядовими органами влади та іншими уповноваженими органами згідно з встановленим порядком і мають базуватися на принципах всебічного охоплення медико-санітарними послугами, узгоджуватися з найкращими доступними доказовими даними та розроблятися при активному залученні ключових стейкхолдерів, включаючи цільові групи населення, пацієнтів, членів родини та громади, включно з неурядовими організаціями; необхідно забезпечити, щоб політика надання послуг та протоколи лікування були наявні у письмовій формі, відомі всьому персоналу та слугували керівництвом під час надання послуг з лікування та проведення інтервенцій; персонал, який працює у спеціалізованих службах з лікування розладів, пов’язаних з вживанням наркотиків, повинен мати належну кваліфікацію та проходити постійне навчання, розроблене на основі доказових даних, сертифікацію, бути під клінічним наглядом та отримувати підтримку. Клінічний нагляд, наставництво, заходи безпеки та інші форми підтримки є необхідними для запобігання «вигорання» співробітників; політика та процедури набору персоналу та моніторингу ефективності повинні бути чітко визначені та відомі всім працівникам. Слід забезпечити стабільне джерело відповідного фінансування та створити належні механізми управління фінансами та підзвітності. За можливості, до відповідного бюджету мають бути включені ресурси для забезпечення безперервної освіти працівників та оцінки якості та ефективності послуг; служби з лікування розладів, пов’язаних з вживанням наркотиків, повинні об’єднуватися у мережу та мати зв’язок із закладами на усіх рівнях охорони здоров’я, включаючи заклади, які надають первинні та спеціалізовані медичні послуги, соціальні послуги та інші, за необхідності, для того, щоб пацієнти могли отримувати комплексну допомогу; необхідно створити системи обліку та збору даних про пацієнтів відповідно до міжнародних показників для забезпечення підзвітності та безперервності лікування та догляду, із забезпеченням конфіденційності персональної інформації пацієнта; важливо періодично переглядати програми, правила та процедури, пов’язані з наданням послуг, та розробляти механізми постійного зворотного зв’язку, аудиту, моніторингу та оцінки (включаючи відгуки пацієнтів); необхідно регулярно відстежувати шаблони вживання наркотиків та пов’язані з цим наслідки для здоров’я та соціального життя, супутні психіатричні та фізичні захворювання, та надавати результати з метою планування та управління послугами з лікування. Принцип 7. Послуги з лікування, політика та процедури лікування повинні підтримувати комплексний підхід до лікування. Необхідно проводити постійний моніторинг та оцінку постановки пацієнтів на облік для отримання ними додаткових послуг. Опис: У відповідь на складну та багатогранну проблему зі здоров’ям слід розробити комплексні системи лікування для полегшення ефективного управління розладами, пов’язаними із вживанням наркотиків та пов’язаними з ними проблемами для здоров’я та соціальними проблемами. Немає способу лікування, який міг би самостійно задовольнити потреби усіх пацієнтів, тому заходи з лікування мають бути цілісними та підібраними відповідно до потреб кожної окремої людини. За можливості, до надання послуг слід залучати різні служби та забезпечувати координацію їх роботи, включаючи: служби надання психіатричної, психологічної, соціальної допомоги та інші служби (у тому числі служби, які надають житло, професійне навчання/працевлаштування та юридичну допомогу за необхідності) та інші служби надання спеціалізованої медичної допомоги (наприклад, послуг з лікування ВІЛ, ВГС, туберкульозу та інших супутніх захворювань). Важливо проводити постійний контроль, оцінку та адаптацію системи лікування. Для цього потрібне багатопрофільне планування та впровадження послуг у логічній поетапній послідовності для забезпечення якісного взаємозв’язку між такими компонентами як: політика, оцінка потреб, планування систем лікування, впровадження та моніторинг послуг, оцінка результатів та покращення якості. Стандарти: Політика та плани щодо розробки систем лікування розладів, пов’язаних із вживанням наркотиків, повинні підтримувати індивідуалізований, цілісний та комплексний підхід до лікування та мати налагоджений зв’язок із службами, які надають додаткові послуги в секторі охорони здоров’я та поза його межами; слід встановити та налагодити функціонуючі зв’язки між заходами щодо запобігання вживання наркотиків, лікуванням розладів, пов’язаних з вживанням наркотиків та зменшенням шкоди для здоров’я та соціального життя, пов’язаної із вживанням наркотиків; необхідно створити та налагодити зв’язки між громадами (за участю родин, опікунів, груп взаємодопомоги та самодопомоги, відповідних релігійних та громадських установ), соціальними службами (які надають послуги у навчальних, спортивних та рекреаційних закладах), системою кримінального правосуддя та закладами первинної медичної допомоги та спеціалізованими медичними службами, де забезпечуватиметься повна конфіденційність персональних даних пацієнтів; планування та розробка системи лікування повинні базуватися на оцінках та описах характеру та масштабів проблеми, яка виникла в зв’язку з вживанням наркотиків, та особливостях груп населення, які потребують допомоги; мають бути визначені ролі національних, обласних та місцевих відомств у різних секторах, відповідальних за лікування та реабілітацію пацієнтів із розладами, пов’язаними з вживанням наркотиків, та мають бути розроблені механізми для ефективної координації їх роботи; мають бути розроблені стандарти якості для послуг з лікування наркотичної залежності з належними механізмами забезпечення відповідності, якості або акредитації; кожна служба повинна мати механізми клінічного управління, моніторингу та оцінки, включаючи клінічної підзвітності, проводити постійний моніторинг стану здоров’я та самопочуття пацієнта та періодичну зовнішню оцінку; інформація про кількість, тип та розподіл доступних послуг та використання системи лікування повинна контролюватися з метою планування та розвитку. |