Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
 Скачать 0.7 Mb.
|
|
Рис. 1. Маршрут пацієнта  «Найкращого методу» лікування для всіх пацієнтів не існує. Не всі види лікування однаково добре підходять усім пацієнтам. Люди, які потребують лікування наркозалежності, відрізняються один від одного своїми ризиками та факторами захисту, психологічними та соціальними проблемами, а також культурним рівнем. Одним потрібно спробувати декілька варіантів лікування перед тим, як вони знайдуть оптимальний для себе. Нарешті, певний вид лікування може добре підходити для одного пацієнта на певному етапі його життя, але виявиться неефективним на іншому. Важливим фактором, що впливає на рішення пацієнта розпочати лікування та дотримуватися розробленого плану, є надання йому на вибір різних пропозицій щодо методів, які можуть йому підійти. У свою чергу, утримання в лікуванні пов’язане з тим, що пацієнт отримує такі переваги, як скорочення вживання наркотиків, менше залучення до злочинної діяльності, поліпшення стану здоров’я та соціального благополуччя. Зазвичай споживачі наркотиків звертаються за лікуванням тоді, коли перебувають у кризовому стані. Це може бути пов’язано з тим, що вони вже не можуть контролювати вживання опіоїдів, або із змінами обставин (наприклад, коли члени сім’ї у категоричній формі вимагають почати лікування, або коли споживача наркотиків звинувачують у скоєнні кримінального злочину і початок лікування може відтермінувати покарання). Саме ці фактори можуть сприяти залученню до лікування. У таких кризових ситуаціях пацієнти часто приймають рішення припинити вживання наркотиків та змінити спосіб життя. Але багато з них звертаються лише за короткостроковим лікуванням та не розглядають інші можливі варіанти, просто «сподіваючись», що спроби лікування синдрому відміни та короткотермінової абстиненції буде достатньо для повного припинення вживання. Ефективна система лікування наркозалежності має пропонувати низку варіантів лікування, причому принаймні декілька з них мають бути доступними у різних місцях/на різних рівнях. Клінічні дослідження та досвід неодноразово демонстрували, що пацієнти недовго зберігають мотивацію до підтримання тверезості. Є переконливі свідчення, що більш довгострокове лікування пов’язане із підвищенням вірогідності підтримання абстиненції протягом тривалого часу порівняно з короткими інтервенціями. Як правило, достатньо високий рівень стабілізації та відповідні поліпшення практик вживання наркотиків, а також соціально-психологічна стабілізація досягаються після трьох і більше місяців проходження опіоїдної замісної терапії, а основні переваги лікування досягаються через рік (якщо лікування продовжується, ці переваги можуть ставати сталими). Втім це не те, що пацієнти та члени їхніх сімей хочуть почути на початку лікування. Актуальною в даному випадку є концепція поетапного призначення лікування. Тобто перший етап починається з інтервенцій низької інтенсивності, і залежно від того, як пацієнт реагує на цей етап, медичні працівники можуть приймати рішення про підвищення інтенсивності інтервенцій. Упродовж проходження програми лікування та відновлення пацієнт може потребувати різної комбінації послуг та компонентів терапії. Рис. 2. Піраміда організації допомоги для оптимального поєднання послуг для споживачів алкоголю та наркотичних речовин  Важливість надання інтегрованої допомоги Активну участь у роботі комплексної системи лікування залежності від алкоголю та інших ПАР мають брати провайдери спеціальних та загальних послуг з охорони здоров’я (див. Рис. 2). Такий вид інтегрованої системи надання допомоги має включати потужну ланку первинної допомоги, через яку пацієнти можуть отримати доступ до таких послуг, як швидке обстеження та короткострокові інтервенції. У свою чергу, наявність подібних послуг сприяє переходу пацієнтів до більш структурованих інтервенцій для споживачів алкоголю та інших речовин. Цей підхід також передбачає інтеграцію різних медичних і соціальних послуг, які є важливими для задоволення потреб споживачів алкоголю та інших ПАР. Система планування лікування створює більше можливостей для налагодження зв’язків із провайдерами спеціальних і загальних послуг та пропонує більш структурований підхід до надання послуг. Ця система дозволяє пацієнтам та провайдерам послуг досягати оптимальних результатів лікування. Для створення і діяльності такої системи необхідно, щоб провайдери первинної допомоги та медичні і соціальні служби в цілому були добре обізнані щодо питань, які стосуються вживання алкоголю та інших наркотичних речовин. У свою чергу, для цього необхідно забезпечити включення цих питань до програм підготовки медичних і соціальних працівників різних спеціалізацій. Вживання наркотиків може бути комплексною проблемою, пов’язаною з багатьма іншими проблемами, у тому числі соціальним виключенням. Важливими складовими інтегрованої допомоги є зв’язки із системою освіти, соціальними службами та установами у сфері зайнятості, а також з органами кримінального судочинства (UNODC, 2003). У довгостроковій перспективі пацієнтам необхідно надавати допомогу для соціального залучення. Тривалий досвід вживання наркотиків та участі в злочинній діяльності зменшує можливості особи вести «нормальне» життя, у тому числі підтримувати стосунки з іншими людьми, працювати та проживати в нормальних умовах (J. Keene, Stenner, Connor, & Fenley, 2007). Відтак важливо забезпечити цілісність системи лікування наркозалежності, щоб вона сприяла налагодженню дієвого партнерства між ключовими установами для максимальної ефективності й відповідності послуг/допомоги потребам пацієнта (UNODC, 2003). Система лікування наркозалежності має бути добре інтегрованою з іншими системами надання допомоги та соціальної підтримки, що дозволяє пацієнтам програм лікування залежності від алкоголю та інших наркотичних речовин також отримувати належні послуги щодо забезпечення житлом, соціальну підтримку, освіту та сприяння зайнятості. Це допомагає підвищити користь від лікування та забезпечити реінтеграцію пацієнтів до місцевих громад (National Treatment Agency for Substance Misuse, 2006). Важливими факторами для визначення оптимального виду та інтенсивності лікування є тяжкість залежності, характер та гострота супутніх психіатричних станів, а також особливості соціальних обставин пацієнта. Воно обов’язково має відповідати його індивідуальним потребам та визнавати його право на вибір й активну участь у процесі прийняття усіх рішень щодо призначення та схеми прийому препаратів. Пацієнти можуть потребувати декількох видів допомоги та послуг у процесі лікування (тобто безперервності допомоги). Досить часто пацієнтам, які отримують послуги одного провайдера, інші установи надають додаткову соціальну підтримку або послуги із соціального залучення. Також часто трапляється так, що різні провайдери надають медичні послуги почергово (наприклад, спочатку проводиться детоксикація, потім лікування у стаціонарі, а далі амбулаторне консультування) (UNODC, 2003). Крім того, для пацієнтів програм лікування залежності від алкоголю та інших наркотичних речовин організовуються комплексні послуги з направлення до інших спеціалістів та проходження обстежень. Обстеження та надання пацієнту додаткових послуг є вкрай важливим. В основі цих заходів мають бути потреби, які він має на момент залучення до лікування та які з’яляються у ході лікування й надання подальшого догляду (UNODC, 2003). Для пацієнтів, які планують досягти тверезості, програми лікування мають передбачати планові варіанти припинення лікування, у тому числі послуги з подальшої допомоги та підтримки у зв’язку із вживанням наркотиків (UNODC, 2003). Для цього бажано забезпечити узгодженість процесів перенаправлення та комунікації між різними службами. Комплекс послідовних, паралельних та інтегрованих підходів до лікування є основою дієвої та практичної системи надання наркологічної і психологічної допомоги, орієнтованої на пацієнта - системи, що включає послуги спеціалістів різних галузей (Holt, Treloar, McMillan, Schultz, & Bath, 2007). Види лікування На Рис. 3 представлено різні варіанти лікування (залежно від характеру залежності). Ці варіанти коротко описані нижче. Рис. 3. Варіанти та маршрути лікування       ТВЕРЕЗ ІСТЬ СТРУКТУРОВАНІ ПРОГРАМИ ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ • • • • • • • • • • Допомога після лікування соціально-психологічна підтримка соціальна/трудова реінтеграція групи самодопомоги Профілактика рецидивів соціально-психологічні консультації когнітивно-поведінкові інтервенції соціальна/трудова реінтеграція терапія агоністами/антагоністами опіоїдів групи самодопомоги консультування з питань ВІЛ/СНІДу Детоксикація або медикаментозне лікування терапія аногістами опіоїдів лікування за симптомами соціально-психологічні консультації консультування з питань ВІЛ/СНІДу   |