Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
 Скачать 0.7 Mb.
|
|
Джерела: Katzung BG (2006) Basic and Clinical Pharmacology, 9th Edition, The McGraw- Hill Companies [CIAP]; MIMS on-line (2006) [CIAP]. Характерні аспекти оцінки пацієнтів з опіоїдною залежністю Оцінка опіоїдної залежності Наявність опіоїдної залежності, визначеної за допомогою DSM-IV (Діагностичне та статистичне керівництво з психічних розладів, IV видання), вказує на ймовірність розвитку синдрому відміни опіоїдів (СВО). Вірогідність виникнення синдрому відміни залежить від подібного попереднього досвіду пацієнта. Споживачі героїну можуть перебільшувати свій досвід вживання наркотиків або ступінь тяжкості попереднього СВО, внаслідок занепокоєння або сподіваючись отримати достатню кількість ліків, щоб полегшити очікувані симптоми. Тому, окрім наданих пацієнтом даних, слід враховувати також результати фізичного обстеження та спостереження під час усунення СВО. Оцінити дози героїну важко через широкі відмінності в концентрації і чистоті (вуличного) героїну. Інтенсивність вживання може бути охарактеризована у такий спосіб: кількість ін’єкцій на день кількість спожитих грамів витрачена сума. Зверніть увагу, що «вуличні» схеми вживання часто змінюються. Орієнтовна схема рівнів вживання пацієнтом героїну Низький рівень 1-2 ін’єкції на день, або 0,5 грамів або менше на день Високий рівень чотири або більше ін’єкції на день, або 1-2 грами або більше на день. Пацієнт може бути в стані наркотичного сп’яніння під час візиту, і це може вплинути на його здатність надавати та отримувати інформацію. Див. Додаток В: Керівництво з ведення стану інтоксикації та передозування. Оцінка стану наркотичного сп’яніння може бути складною, а результати такої оцінки слід переглянути після послаблення ознак сп’яніння. Непланове усунення СВО Пацієнтам, які перебувають у лікарні, в’язниці чи іншому спеціалізованому закладі, можуть знадобитися непланове усунення СВО. Пацієнти не завжди розповідають про те, що вони вживають опіоїди. Ознаки, що вказують на вірогідну необхідність проведення непланового усунення СВО, включають: «доріжки» (сліди від ін’єкцій) вздовж вен неодноразові прохання дати їм знеболювальні засоби, або саме опіоїдні препарати, що перевищує очікування від пацієнта за таких клінічних обставин. Для попередження розвитку синдрому відміни під час лікування інших фізичних або психічних розладів може знадобитися лікування метадоном або бупренорфіном. Для цього проконсультуйтеся з наркологом, який має досвід призначення цих препаратів. Синдром відміни Початок і тривалість синдрому відміни Героїн є опіоїдом відносно короткої дії. Симптоми відміни зазвичай починаються через 6-24 години після вживання останньої дози, досягають піку через 24-48 годин та вщухають через 5-10 днів. При відміні опіоїдів тривалої дії, таких як метадон, симптоми зазвичай починаються через 36-48 годин після вживання останньої дози. Ступінь тяжкості відміни метадону, як правило, значно нижчий, ніж при відміні героїну, але час виходу з синдрому відміни є більш тривалим, від 3 до 6 тижнів. Симптоми та ознаки синдрому відміни бупренорфіну аналогічні тим, що виникають при відміні інших опіоїдів, але ступінь тяжкості СВ бупренорфіну, як правило, помірніший за СВ метадону чи героїну, внаслідок його повільної дисоціації від рецептора. Симптоми виникають зазвичай протягом 3-5 днів після вживання останньої дози та можуть тривати протягом декількох тижнів. Після виходу з гострого синдрому відміни, пацієнти можуть відчувати затяжні, слабко виражені симптоми, що спричинюють психологічний та фізичний дискомфорт ще протягом багатьох місяців. Severity of signs and symptoms - Вираженість ознак та симптомів Ознаки та симптоми СВО
Моніторинг Пацієнтів слід регулярно перевіряти на наявність симптомів та ознак, включаючи заповнення шкали тяжкості СВО. Частота перевірок залежить від ступеню тяжкості перебігу СВО. Такий моніторинг пацієнтів повинен ґрунтуватися на спостереженнях, об’єктивних ознаках і суб’єктивних симптомах. Шкали тяжкості СВО Клінічна шкала тяжкості синдрому відміни опіоїдів (COWS) (див. Додаток L) містить 11 пунктів, що описують ступінь тяжкості симптомів за шкалою від 0 (відсутній) до >36 (виражений). Шкала COWS вважається надійним та достовірним інструментом визначення ступеню тяжкості СВО. Суб’єктивна шкала тяжкості синдрому відміни опіоїдів (SOWS) (див. Додаток M) містить 16 пунктів зі шкалою від 0 до 64 та застосовується в деяких клінічних відділеннях. Шкали тяжкості СВО не застосовуються для діагностики СВ, вони лише допомагають визначити ступінь тяжкості вже діагностованого СВ. Регулярно проводьте повторну оцінку пацієнта, щоб переконатись що в нього/неї саме СВО, а не інше супутнє захворювання, особливо за відсутності в пацієнта належної реакції на лікування. Лікування Нормативно-правовий контекст лікування залежності В Австралії забороняється призначати препарати, що включені до Таблиці 8 (такі препарати, що викликають залежність, як морфін), з метою лікування наркотичної залежності будь-кому, про чию залежність відомо, без отримання індивідуального дозволу від Департаменту охорони здоров’я штату У лікарнях лікарі можуть використовувати метадон або бупренорфін при веденні пацієнтів із опіоїдною залежністю, госпіталізованих з проблемами медичного характеру. Поза межами лікарні метадон і бупренорфін можуть застосовуватися при лікуванні опіоїдної залежності лише лікарями, які мають право на проведення такого лікування. Планування лікування При плануванні лікування необхідно: визначити причини бажання пацієнта пройти лікування, соціальні обставини та очікування щодо відміни визначити коротко- та довгострокові цілі лікування встановити схему моніторингу та аналізу прогресу включити регулярний аналіз цілей пацієнта, що можуть змінюватися в процесі відміни. Ключові елементи лікування пацієнтів з СВО Інформування Споживачі наркотиків часто володіють великою кількістю інформації про вживання наркотиків, їхню відміну та лікування. Значна частина цих знань ґрунтується на власному досвіді, що заслуговує на повагу, але решта є дезінформацією та результатом нерозуміння. Ця дезінформація може стосуватися характеру та перебігу синдрому відміни, його тяжкості, ефективності лікування та особливо реакції медичних працівників на споживачів незаконних наркотиків. Такі переконання необхідно виявляти та надавати пацієнтам об’єктивну інформацію. |