Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
 Скачать 0.7 Mb.
|
|
Скринінг питань ризику самогубства: Чи Ваші справи останнім часом були такими поганими, що вам здалося, що було б краще взагалі не існувати? Чи були у Вас думки завдати шкоди собі? Ви думаєте про самогубство? Ви коли-небудь намагалися завдати собі шкоди? Чи склали Ви якісь плани щодо цього? У Вас є доступ до вогнепальної зброї? Доступ до інших засобів, що можуть потенційно заподіяти смертельну шкоду? Турбота про безпеку пацієнта необхідна стати більшим пріоритетом, ніж опікування щодо перебігу СВ, й повинна включати направлення пацієнта до відповідних місцевих служб охорони здоров’я для отримання необхідної допомоги. Для отримання додаткової інформації див. Додаток E. Скринінг щодо проявів насильства в сім’ї Відповідно до політики Департаменту охорони здоров’я штату Новий Південний Уельс щодо процедур виявлення та реагування на домашнє насильство, скринінговий інструмент щодо проявів насильства в сім’ї повинен застосовуватися серед жінок віком від 16 років (див. Додаток F). Психосоціальна оцінка Визначте та врахуйте соціальну ситуацію пацієнта, системи підтримки, переважні методи лікування, здатність витримати процес відміни, а також оцініть ймовірний успіх лікування. Ця оцінка допомагає розробити узгоджений план лікування з пацієнтом. Обговорення цих питань та залучення пацієнтів до процесу розробки планів лікування поліпшать їхню прихильність до лікування та збільшать шанси на успішність завершення процесу відміни. Психосоціальні чинники, що впливають на успішність перебігу процесу відміни Запитайте про очікування щодо відмови від ПАР: причини бажання відмовитися від вживання ПАР на даний момент минулий досвід відміни ПАР поточні знання щодо цього процесу та пов’язані з цим страхи здатність справитися з відміною ПАР та пройти повне лікування від залежності. Запитайте про очікувану підтримку під час отримання лікування, пов’язаного з процесом відміни ПАР: стабільність місця проживання масштаб та стійкість соціальної мережі пацієнта підтримка родини та друзів зв’язки пацієнта з місцевими медичними працівниками. Запитайте про потенційні бар’єри для успішного проходження процесу відміни: відстань до найближчого лікаря доступ до транспорту стосунки з партнером догляд за дітьми вживання ПАР співмешканцями поточні правові питання фінансові проблеми робочі зобов’язання. Захист дитини Під час первинної оцінки, а також під час лікування та виписки, важливо враховувати безпеку, добробут та благополуччя дітей, які перебувають під опікою пацієнта. Це може включати власних дітей пацієнта, дітей, які проживають у тому самому помешканні, або дітей, до яких пацієнт має доступ. Медпрацівники зобов’язані, згідно із Законом про догляд за дітьми та молоддю (1998), повідомляти Департамент соціальних служб про будь-який випадок, коли вони підозрюють, що дитині чи молодій людині може загрожувати шкода через зловживання ПАР їхніми піклувальниками та/або коли є факти нехтування дітьми. Це також розповсюджується на випадок, коли розглядається потенційний ризик заподіяння шкоди дитині, яка ще не народилася. У разі необхідності, обов’язок повідомити про можливу потенційну шкоду дитині чи молодій людині, що може бути заподіяна через зловживання ПАР пацієнтом/ами чи нехтування ними своїх обов’язків як піклувальників, відміняє обов’язок зберігати їхню конфіденційність. Відповідно до розділу 23 Закону, дитині чи молодій людині загрожує небезпека, якщо є наявними побоювання щодо їхньої безпеки та добробуту й одна чи декілька з таких обставин: основні фізичні чи психологічні потреби дитини чи молодої людини не задовольняються або є загроза не задоволення цих потреб батьки чи піклувальники не організували та не можуть або не бажають організувати отримання дитиною чи молодою людиною необхідної медичної допомоги дитина або молода людина зазнають або є наявним ризик, що вони можуть зазнати фізичного або сексуального насильства чи жорстокого поводження дитина чи молода людина проживає в домашньому господарстві, де вже були випадки домашнього насильства, і, як наслідок, дитині або молодій людині загрожують серйозні фізичні чи психологічні травми батьки чи піклувальники поводяться по відношенню до дитини чи молодої людини так, що дитина чи молода людина страждають або є ризик отримання ними серйозної психологічної травми. Департамент стратегії охорони здоров’я штату (NSW PD 2006_109) надає форму, яка використовується для подання звіту про дитину чи молоду людину, яким загрожує небезпека, до гарячої лінії департаменту. Відмова батьків чи піклувальників дітей від програми відмови від вживання ПАР або алкоголю не є підставою подавати звіт у Департамент соціальних служб. Що стосується новонароджених дітей матерів, які перебувають на ПТАО (метадон), Директива Департаменту охорони здоров’я PD2005_299 (раніше Циркуляр 2003/16) щодо захисту дітей та молоді рекомендує скликати мультидисциплінарну конференцію у відповідності до Директиви Департаменту охорони здоров’я PD2005_494 (раніше Циркуляр круговий 2002/101) щодо синдрому неонатального абстиненції (2002) для складання плану виписки для матері та дитини з чіткими, задокументованими обов’язками та строками. Представництво на цій нараді повинно включати батьків, медичного працівника, який має досвід роботи з дітьми, та будь-які служби чи підтримка, пов’язані з сім’єю. Складання плану ведення випадку підсумуйте загальну оцінку пацієнта та визначте потенційні ризики для нього/неї під час процесу відміни визначте проблеми та бар’єри, які можуть заважати пацієнтам завершити процес відміни ідентифікуйте інтервенції, які були визначені оцінкою. Реєстрація основних питань, визначених в оцінці, сприяє безперервності та якості надання допомоги, у разі коли до процесу залучено більше одного лікаря. Пов’яжіть оцінку з планом лікування, який стосується: управління процесу відміни місця та умов, де відбуватиметься процес відміни подальшого спостереження та спілкування з іншими відповідними постачальниками послуг та агенціями. Приклад підсумкової оцінки послуг з управління процесом відміни надано у Додатку G. 2.4 Відповідність та підбір лікування з огляду на перебіг процесу відміни Основними пріоритетами управління процесом відміни є: Безпека: не можна рекомендувати лікування, яке не є безпечним для пацієнта. Результат: рекомендується підбирати лікування, яке потенційно буде успішним. Вибір: пацієнти мають право вибору варіантів лікування, які є доступними та вважаються прийнятними з боку клініциста. Пацієнта треба проконсультувати щодо прийнятності та доступності послуг. Спробуйте підібрати пацієнту таку інтервенцію, яка б забезпечувала його максимальну безпеку та водночас була б найбільш ефективною та вигідною з економічної точки зору та з огляду на управління процесом відмови. Завжди розглядайте опцію амбулаторного проходження етапу відмови як пріоритетного (пацієнт/ка вдома, з періодичними візитами в клініку або візитами лікаря на додому для надання підтримки, а також спілкування за допомогою телефона). Амбулаторна терапія протипоказана, якщо: є ймовірність небезпеки для пацієнта чи інших людей, що проживають у домогосподарстві (див. Розділ 2.3.15) ймовірність успішного результату є низькою пацієнт не погоджується на цей варіант. Установа або сайт, які першочергово були запропоновані для інтервенції, можуть не влаштовувати пацієнтів або не відповідати їхнім потребам. Повторно здійсніть оцінку сайта як частини поточної оцінки пацієнтів, які знаходяться на етапі відміни. За результатами або за потребою переведіть пацієнтів якомога швидше до більш відповідного сайту лікування (з більшою або з меншою інтенсивністю). Направляйте пацієнта до лікарні лише тоді, коли процес відміни може бути ускладнено через його тяжкість та за наявності тих чи інших медичних чи психіатричних проблем, або коли немає більш відповідного варіанту. 2.4.1 Спеціальні групи Культурно та лінгвістично різноманітне населення, молодь, аборигени та жителі острова Торрес Стрейт (Torres Strait), жінки (особливо під час вагітності), психічнохворі люди, літні люди, яких направили до медичної служби не за їхнім бажанням, а також люди, які проживають у сільській місцевості та віддалених місцях, ЛЖВ, люди, що належать до певних релігійних груп, і люди, які перебувають під вартою, можуть мати особливі потреби. Провайдери програм відміни повинні враховувати потреби цих конкретних груп пацієнтів та звертатися за додатковою інформацією до відповідних документів або служб охорони здоров’я Нового Південного Уельса. Розглянемо наступне: Вагітність спеціалізована антенатальна та акушерська допомога спеціалізовані служби з лікування нарко- та алкогольної залежності. Психіатрична хвороба доступна інформація про психічне здоров’я пацієнта перед відмовою • можливість виникнення або загострення психічних станів наявність громадської психіатрії або консультаційних служб зв’язку можлива потреба знаходження у психіатричній лікарні на період процесу відміни ПАР. Літні люди супутні захворювання потенційно довший період вживання/залежність вразливість, якщо вони мусять перебувати у відділенні переважно з молодими людьми труднощі з мобільністю, підвищений ризик падінь проблеми з комунікацією (наприклад, зниження слуху) підвищений ризик делірію. Молодь потрібно забезпечити їхнє перебування у просторі, що має мінімальну кількість обмежень ризик експозиції до інших форм вживання наркотиків (інформації та інших пацієнтів) у конкретних умовах наявність відповідного персоналу, що забезпечує комунікацію вразливість за умови перебування у місці, де проживають інші люди (житлові помешкання) Культурні аспекти наявність відповідного персоналу, що забезпечує комунікацію наявність та використання перекладачів за необхідності культурні аспекти, які можуть впливати на ті умови, в яких перебуває пацієнт, їхні очікування, важливість сім’ї, подальші спостереження та інші питання. Угоди про лікування Заохочення пацієнтів брати участь у виборі лікування дає можливість врахувати їх погляди та підвищує їхню обізнаність як про обов’язки пацієнта, так і клініциста. Якщо це можливо, формалізуйте домовленість про лікування з пацієнтом. Угода може бути усною або письмовою. Підтвердження усної угоди має бути записано у примітках. Повідомте пацієнта про його обов’язки та обов’язки постачальника послуг. Будьте конкретні щодо очікувань та зворотного зв’язку та способів вирішення скарг. Вирішуйте будь-яке недотримання домовленості шляхом перегляду плану ведення лікування у консультації з пацієнтом. Не встановлюйте таку угоду, яка могла б бути застосована проти пацієнта, тобто бути каральною. Недотримання домовленості саме по собі не є достатньою підставою для виписки пацієнта або відмови йому в догляді. Рекомендовані пункти в угоді про лікування В кажіть пацієнта та клі ніку/лі каря. Вкажіть дату/період лікування, характер лікування (наприклад, амбулаторне ведення пацієнта с синдромом відміни (від вживання алкоголю), особливі вимоги (наприклад, щоденне відвідування амбулаторії), будь-які призначені ліки та роль пацієнта та/або доглядача (наприклад, заповнення схеми відміни). Перерахуйте виявлені ризики для пацієнта. Визначте всі спеціальні кроки та умови, що необхідні та спрямовані на підвищення ймовірності завершити відміну, включно з транспортними питаннями та наявністю протоколу підтримуючої допомоги. Детально визначте умови, за яких слід терміново зв’язатися з лікарем, зробіть доступними контактні номери та обговоріть план дій на випадок екстреної потреби. Розробіть узгоджену стратегію дій на період після завершення синдрому відміни. Лікування синдрому відміни У цьому розділі викладено принципи лікування синдрому відміни. Деталі ведення пацієнта з СВ від конкретних наркотичних засобів наведені в наступних главах. Моніторинг Частота спостереження за пацієнтом є основою ведення такого випадку. Оцінка клінічних особливостей, пояснення, заспокоєння та надання постійної підтримки заохочення є дуже важливими в цей час. Частота спостережень та оцінювання прогресу буде залежати від тяжкості перебігу синдрому та місця, де знаходиться пацієнт. Фармакологічне лікування Лікарські засоби можуть застосовуватися для надання симптоматичного полегшення стану пацієнту, для лікування ускладнень та співіснуючих станів, а також для зменшення інтенсивності симптомів синдрому відміни. Вибір фармакологічного лікування при відміні керується тяжкістю синдрому відміни та ПАР, від якого пацієнт відмовляється. Певні схеми слід призначати лише тоді, коли для нагляду та моніторингу результатів є відповідна підготовка персоналу. Рутинний підтримуючий догляд Мета підтримуючого догляду - мінімізувати стимули в оточенні, які можуть посилити симптоми синдрому відміни та посилити здатність пацієнта до повного завершення процесу відміни. Використовуйте протокол надання підтримуючого догляду (додаток Н), особливо для ведення пацієнтів з синдромом відміни в лікарнях та житлових помешканнях. Рутинний підтримуючий догляд повинен надаватися одночасно з моніторингом фізичних ознак. Тривога та депресія зазвичай пов’язані із залежністю від наркотиків та відмовою від них, і їх можна ефективно лікувати за допомогою підтримуючого догляду. Вони можуть бути частиною більш серйозного психічного розладу, але це неможливо буде визначити, поки синдром відміни не закінчиться. Зазвичай потреба в специфічному лікуванні тривоги та депресії переоцінюється через 2-4 тижні після згасання симптомів синдрому відміни. Основні елементи підтримуючої допомоги Інформація про те, що очікувати, може зменшити страх і тривогу. Дослідження показують, що пацієнти, яким надають інформацію, матимуть нижчі бали за шкалою оцінювання перебігу синдрому відміни, ніж ті, кому вона не надається або з ким не обговорюються аспекти їхнього стану та процесу СВ. Інформація, надана особі, яка прийняла рішення відмови від опіодів, повинна містити: інформацію щодо лікаря, який буде його вести, та місця перебування опис того, що відбувається на етапі відміни опіоїдів вірогідна тривалість та інтенсивність симптомів СВ план підтримки на період відміни та після нього ризики, пов’язані з СВ. Оточення може суттєво вплинути на перебіг СВ. Мінімізуйте стрес, переконавшись, що умови та оточення тихі, спокійні, домашні. Місце перебування не повинно бути надмірно світлим, а інтер’єр - мати яскраві кольори чи візерунки. Загалом, воно повинно бути безпечним та затишним. Увага до оточення також включає врахування фізичного комфорту людини, особливо при зміні положення тіла, що включає наявність подушок та ковдр. Грілки, гаряча гідромасажна ванна та масаж також можуть полегшити біль і підвищити комфорт. Заспокоєння та завірення, мабуть, є найбільш ефективними інтервенціями у зменшенні вираженості симптомів відміни. Заспокоєння може бути досягнуто за прояву розуміння щодо побоювань пацієнта, позитивного заох очення, зворотного зв’язку про їхній прогрес, регулярних контактів, надання інформації та вирішення негайних соціальних та сімейних проблем, які виникають під час етапу відміни. Заспокоєння членів сім’ї допоможе їм забезпечити підтримку осіб, які страждають від СВ (активна участь та підтримка родини, ймовірно, можуть бути важливим чинником успішнього завершення відміни). Пацієнту слід допомогти та проконсультувати щодо розвитку навичок та методів подолання СВ, таких як релаксація, правильна дієта, управління порушенням сну та методи зниження тяги до опіоїдів (Додаток I). Ведення пацієнта з важкою поведінкою Важка поведінка є істотним бар’єром для успішного проходження програм синдрому відміни. Дотримання відповідних протоколів мінімізує цей ризик. Це є більшою проблемою в умовах загальної лікарні, коли для запобігання ескалації важкої поведінки необхідні тісні зв’язки між загальним персоналом та персоналом служб лікування нарко - та алкогольної залежності. Основні елементи управління важкою поведінкою Тривога / збудження / паніка Працюйте з таким пацієнтом спокійно і впевнено. Зменшіть стимуляцію та кількість людей, які відвідують пацієнта. Детально поясніть інтервенцію. Мінімізуйте ризик самопошкодження. Плутанина/дезорієнтація /галюцинації Забезпечте часті сесії, що будуть спрямовані на орієнтацію в реальності (для полегшення усвідомлення ними обстановки і власного місця в ній). Забезпечте частий нагляд. У випадку викривленого або хибного сприйняття пацієнтом певної ситуації/стану/реальності, допоможіть йому та поясніть помилки їхніх суджень Переконайтесь, що оточення є простим і незахаращеним, а також добре освітленим. Захистіть від самопошкодження та можливості заподіяти шкоду іншим. Гнів/агресія Використовуйте простір для захисту себе. Залишайтеся спокійними та заспокійливими. Не кидайте виклик пацієнту. Визнайте почуття пацієнта. Усуньте джерело гніву, якщо це можливо. Будьте гнучкими в межах розумного. Управління транспортними засобами У більшості випадках проходження через етап відміни передбачає певні психомоторні порушення, психологічні розлади або втому. Клініцисти, відповідальні за ведення випадків СВ, відповідають за те, щоби пацієнти були достатньо поінформовані про симптоми, які вони можуть відчувати, наслідки, які вони можуть мати на навички водіння та підвищений ризик потрапляння в аварію. Існує можливість цивільної відповідальності, якщо внаслідок порушення керування автомобілем під час медичної непридатності людина спричинить ДТП. СВ може вважатися умовою, яка робить людину «непридатною для водіння з огляду на стан здоров’я». Особливе попередження: придатність до водіння Рекомендується, щоби пацієнти, які перебувають у амбулаторії або вдома під час СВ, або ті, що виписуються зі стаціонару, отримували інформацію про придатність до керування автомобілем. Основна відповідальність за оцінку придатності до керування автомобілем та інформування пацієнтів про можливий ризик покладається на медичного працівника, але інші медичні працівники, які беруть участь у догляді певного пацієнта та залучені до програми СВ, також несуть відповідальність за пораду пацієнтові не сідати за кермо, якщо є сумніви щодо їхньої придатності дотримуватися ПДР. Крім штрафних санкцій, передбачених законодавством, пацієнти можуть нести відповідальність за загальним законодавством, якщо вони продовжують керувати автомобілем, знаючи, що у них є стан, який може негативно вплинути на цей процес. Неповідомлення про такий стан є також порушенням умов страхування у разі настання страхового випадку. Оцінка придатності до водіння Оцінка придатності до водіння комерційних та приватних транспортних засобів. Медичні стандарти для розробки рекомендацій щодо ліцензування та ведення клінічних випадків. Затверджено Австралійською транспортною радою та схвалено усіма австралійськими органами ліцензування водіїв (2003). |