Главная страница

Тесты на экзамен для 5 курса по хирургии. Госпіталізувати в хірургічне відділення


Скачать 1.97 Mb.
НазваниеГоспіталізувати в хірургічне відділення
АнкорТесты на экзамен для 5 курса по хирургии .doc
Дата26.04.2017
Размер1.97 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаТесты на экзамен для 5 курса по хирургии .doc
ТипДокументы
#5749
КатегорияМедицина
страница15 из 21
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21

Який процес серед причин, які приводять до збільшення обсягу тканин чи органів, характерний для істинних пухлин ?

+ Проліферація клітин, яка не має закінчення

-Гіпертрофія клітин органу чи тканин

-Репаративна чи регенеративна гіперплазія клітин органу чи тканин

-Набряк клітин органу чи тканин внаслідок порушення обміну, чи серцево-судинної діяльності

-Крововилив в тканину чи орган

?

Хворий 67 років скаржиться на загальну слабкість, на відчуття дискомфорту, відрижку з неприємним запахом. та ниючий біль в епігастральній ділянці після прийому їжи, різьке зниження апетиту. При клінічному огляді хворого виявлено: шкіра бліда, чиста; периферичні лімфовузли не збільшені в розмірі, безболісні; аускультативно в легенях везикулярне жорстке дихання; периферичних набряків не має; живіт невздутий, приймає участь в акті дихання, при пальпації в епігастрії ліворуч пальпується пухлино подібне утворення, безболісне, малорухоме, глибоко розташоване. Фізіологічни оправлення: стілець – закрепів не має, останій раз був дьогтьоподібний, сечовиділення – безболісне, нечасте. Який попередній діагноз Ви поставите?

+ Рак шлунка

-Виразкова хвороба шлунка

-Рак підшлункової залози

-Киста підшлункової залози

?

До лікаря звернулася жінка 28 років зі скаргами на збільшення розміру пігментного невуса, який був наявний від народження, мокнуття, свербіж. Який метод дослідження не слід застосовувати для діагностики в даному випадку?

+Інцизійна біопсія

-Реакція Якша

-Радиоізотопна діагностика

-Термографія

-Мазок-відбиток

?

На диспансерному спостереженні в терапевта знаходяться хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу, ожиріння. На рак якої локалізації в цій групі слід очікувати з високим ступенем ризику?

+Тіла матки

-Стравоходу

-Печінки

-Зовнішніх статевих органів

-Шийки матки

?

Для осіб, які перебували в зоні аварії на атомному об(єкті, найбільший ризик розвитку протягом першого десятиріччя представляє рак:

+Щитоподібної залози

-Шкіри

-Репродуктивних органів

-Молочної залози

-Легень

?

Хворій 40 років встановлено діагноз: 1. Медулярний рак щитоподібної залози. 2. Феохромоцитома. Яке оперативне втручання слід виконати в першу чергу?

+Операцію з приводу феохромоцитоми

-Операцію на щитоподібній залозі

-Операцію Крайля

-Субтотальну резекцію щитоподібної залози та фасціально-футлярну резекцію лімфовузлів

-Операцію Ванаха

?

Хворий 34 років скаржиться на профузну нічну пітливість, схуднення за останні 3 місяці на 9 кг, свербіж шкіри. При огляді: зниженого харчування, шкіра бліда. На шиї та в пахвових ділянках пальпуються щільно-еластичні лімфатичні вузли близько 1 см в діаметрі, не спаяні зі шкірою, малорухливі. Попередній діагноз?

+Лімфогранулематоз

-Хронічний лімфаденіт

-Лімфосаркома

-Лімфома Беркіта

-Метастази раку

?

Хвора 69 років знаходиться у лікарні з приводу раку лівої половини ободової кишки, який підтверджений гістологічним висновком – диференційована аденокарцинома. При виконанні додаткових досліджень метастатичних вогнищ в інших органах не виявлено. Проведена передопераційна хіміотерапія та інфузійна підготовка до оперативного втручання. Яка радикальна операція може бути виконана при цьому захворюванні?

+Лівобічна геміколектомія

-Передня резекція прямої кишки

-Резекція сигмовидної кишки

-Черевно – межинна екстирпація прямої кишки

-Субтотальна колектомія

?

До лікаря звернувся хворий зі скаргами на наявність пухлини на шиї, яку відмічає близько 6 місяців. Патогістологічне дослідження матеріалу інцизійної біопсії – метастаз мілкоклітинного раку. Яка найбільш вірогідна локалізація первинной пухлини?

+легені

-гортань

-глотка

-печінка

-нирки

?

Пацієнтка 34 років звернулася в клініку зі скаргами на біль та збільшення в об’ємі колінного суглоба та нижньої третини лівого стегна. Хворіє понад 1,5 міс. Біль ниюча постійна, не проходить в покої, з моменту появи білю відчуває її збільшення. В аналізі крові помірна анемія, лейкоцитоз в нормі. При огляді лівий колінний суглоб зігнутий, стегно в нижній третині збільшено, при пальпації тканини тверді, є венозний рисунок. Пахові лімфовузли не пальпуються Який діагноз найбільш імовірний?

+злоякісна пухлина лівого стегна

-гематогенний остеомієліт лівого стегна

-саркома Юінга лівого стегна

-доброякісна пухлина лівого стегна

-ревматоідний артрит

?

Хлопець в віці 20 років звернувся до лікаря зі скаргою на постійні болі в нижній третині стегна. Травму не визнає. Клінічно - шкіра звичайного кольору є пастозність та біль, при глибокій пальпації, зменшення рухів в колінному суглобі. На рентгенограмі дистального метаєпіфізу стегна зона деструкції та спікули. В аналізах крові-незрілі форми клітин, ознаки запалення-відсутні. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

+Остеогенна саркома

-Фіброзна дисплазія

-Хронічний остеомієліт

-Мієломна хвороба

-Мармурова хвороба

?

Хвора 55 років звернулася з приводу постійного головного болю. Три роки тому лікувалася від дрібно-клітинного раку правої легені. При огляді звертає на себе увагу косоокість. Яку патологію мозку треба виключити перш за все?

+Метастази

-Дисциркуляторну енцефалопатію

-Постхіміотерапевтичну енцефалопатію

-Церебральній арахноїдит

-Гостре порушення мозкового кровопостачання

?

Хворий 41 років скаржиться на збільшенні пахвових лімфатичних вузлів, підвищення температури тіла вночі до 38,2°С, пітливість. При огляді: в пахвових ділянках пальпуються щільно-еластичні лімфатичні вузли близько 1 см в діаметрі, не спаяні зі шкірою, малорухливі. На рентгенограмі грудної клітки - розширення передньо-верхнього середостіння. Попередній діагноз?

+Лімфогранулематоз

-Хронічний лімфаденіт

-Лімфосаркома

-Лімфома Беркіта

-Метастази раку

?

Хворий Н., 67 років, півтора року тому оперований з приводу раку прямої кишки, T3N0M0, виконана передня резекція кишки. Протягом останнього місяця відмічено загальну слабкість, субфебрильну температуру, втрату ваги. Об'єктивно: шкіра має іктеричний відтінок, живіт м'який, безболісний. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3см, селезінка не збільшена. Пальцеве дослідження прямої кишки: патології не виявлено. Лабораторні показники: Г- 106 г/л, Л- 7,0 Г/л, ШОЕ 21 мм/год, загальний білок - 52 г/л, сечовина 9,2 ммоль/л, АЛТ 72 U/I , АСТ 42 U/I , лужна фосфатаза - 180 U/I , альфа-фетопротеін - 20 мкг/л . Який діагноз є найбільш ймовірним?

+Метастатичне ураження печінки

-Гострий вірусний гепатит

-Токсичний гепатит

-Метастатичне ураження зачеревних лімфовузлів

-Гемангіома печінки

?

Хворий К., 26 років, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на підвищення температури тіла до 38-390С, загальну слабкість, пітливість, свербіння шкіри. Вказані скарги з'явилися тиждень тому. Самостійно почав приймати антибіотики - без ефекту. При огляді: шкіра та видимі слизові оболонки звичайного кольору, на бокових поверхнях шиї виявлені збільшені до 2см лімфовузли щільноеласти-чної консистенції, рухомі, безболісні. Іншої патології під час дослідження не виявлено. Загальний аналіз крові: гемоглобін 132 г/л, еритроцити 4,1 Т/л, лейкоцити 9,4 Г/л, ШОЕ 36 мм/год. Який діагноз є найбільш


ймовірним?

+Лімфогранулематоз

-Гострий лімфобластний лейкоз

-Туберкульозний лімфаденіт

-Інфекційний мононуклеоз

-Метастатичне ураження шийних лімфовузлів

?

Хвора 30 років скаржиться на збільшення периферичних лимфовузлів, постійну сверблячку шкіри, пітливість, субфебрилітет, втрату апетиту. Хвора біля місяця. При огляді: є збільшення шийних лімфатичних вузлів, які при пальпації щільні, безболісні, не спаяні між собою, рухливі. Ан. крові загальний: Hb 126 г/л, Ер 3,6*1012/л, Л 6,2*109/л, ШОЕ 46 мм/рік. При рентгенографії грудної клітки відзначене збільшення лімфовузлів средостіння. При пункції збільшеного шийного лімфовузла виявлені клітки Березовського-Штернберга. Ваш діагноз?

+Лімфогранульоматоз

-Лімфосаркома

-Неспецифический лимфаденіт

-Синдром Вегенера

-Сепсис

?

У хлопчика 15 років в зоні лівого колінного суглобу з’явились болі. М’які тканини стегна в зоні болю інфільтровані, функція суглобу обмежена. Рентгенологічно – в дистальному метаепіфізарному відділі лівої стегнової кістки вогнище деструкції з відшаруванням періосту та утворенням на межі дефекту в кірковому шарі кістки трикутника (“дашка”) Кодмана. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки виявлено множинні дрібно вогнищеві метастази. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

+Остеогенна саркома.

-Фібросаркома.

-Хондросаркома.

-Саркома Юїнга.

-Юкстакортикальна саркома.

?

У пацієнта 17 років в зоні лівого колінного суглобу з’явились болі. М’які тканини стегна в зоні болю інфільтровані, функція суглобу обмежена. Рентгенологічно – в дистальному метаепіфізарному відділі лівої стегнової кістки вогнище деструкції з відшаруванням періосту та утворенням на межі дефекту в кірковому шарі кістки трикутника (“дашка”) Кодмана. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки виявлено множинні дрібно вогнищеві метастази. Хворому показане наступне лікування?

+Паліативний курс хіміотерапії.

-Радіойодтерапія.

-Дистанційна гаматерапія.

-Екзартикуляція нижньої кінцівки.

-Ампутація нижньої кінцівки.

?

У хлопчика 11 років на протязі місяця з’явились наростаючі болі в правій стегновій кістці. В зоні болю визначається нерухома, болюча, без чітких контурів пухлина. Скарги на загальне нездужання, кволість, підвищення температури тіла до 390С . Рентгенологічно – відмічається розширення кістково – мозкового каналу, дрібно вогнищеве руйнування губчастої тканини кістки та пластинчасте, цибулиноподібне розшарування її кіркового шару. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

+Саркома Юїнга.

-Остеогенна саркома.

-Фібросаркома.

-Хондросаркома.

-Юкстакортикальна саркома.

?

У п’ятирічної дитини діагностовано саркому Юїнга з ураженням лівої стегнової кістки та множинними метастазами в легені. Яке лікування доцільно застосувати в даному випадку?

+Поліхіміотерапія.

-Антибіотикотерапія.

-Дистанційна гаматерапія.

-Ампутація ураженої кінцівки.

-Комбіноване (променеве та хірургічне) лікування.

?

Хворий скаржиться на біль в надвиросткової області правого стегна що посилюється вночі, підвищення температури тіла, загальну слабкість. Із анамнезу: декілька місяців тому - травма правого колінного суглобу. За останній час схуд на 10 кг. Локально: набряк, біль, місцеве підвищення температури. Лабораторні данні: анемія, підвищення вмісту кальцію в сироватці крові і його підвищена екскреція з сечею. На рентгенограмах - деструкція та кісткоутворення, спікули в області зовнішнього виростка правого стегна, в надвиросткової області - „козирьок” Кодмена. Діагноз?

+Остеосаркома зовнішнього виростка правого стегна

-Хондробластома зовнішнього виростка правого стегна

-Остеохондрома зовнішнього виростка правого стегна

-Остеоідостеома зовнішнього виростка правого стегна

-Саркома Юінга зовнішнього виростка правого стегна

?

Хворий 35 років скаржиться на біль у верхній третині плеча, який посилюеться вночі. При огляді: помірнии набряк у верхній третині плеча, шкіра над ним підвищеної температури, болісність при пальпаціі, обмеження рухів в плечовому суглобі. На рентгенограмах- ділянка деструкції плечової кістки у метадіафізарному відділі з явищами гомілкового періоститу(спікули)і відшаруванням окістя у вигляді „козирька”. Встановіть попередній діагноз.

+Остеогенна саркома

-Остеома

-Гемангіома

-Хондробластома

-Хондрома

?

Хворій 57 років, 6 років тому проведене комплексне лікування з приводу раку правої молочної залози ст. ІІ-б[Т2N1M0]. Зараз післяопераційний рубець гладенький, без ознак рецидиву. Скаржиться на біль в поперековій ділянці з іррадіацією в ліву нижню кінцівку. Які дослідження є необхідними

+Остеосцинтіграфія та МРТ хребта

-Остеосцинтіграфія

-Рентгенографія хребта

-МРТ хребта

-КТ хребта

?

Жінці 65 років, якої 2 роки тому встановлений діагноз рака шийки матки (Т2N1М0) і проведено радикальне оперативне втручання, променеву терапію і хіміотерапію, протягом останніх місяців непокоять болі в правій лопатці, грудному відділі хребта та лівої нозі. Призначено проведення остеосцинтиграфії з 99мТс-пірофосфат. Сцинтиграфічно: в ділянці правої лопатки накопичується 213\% РФП, в грудному відділі – 198\%, в лівій стегновій кістці – 179\%. Якому патологічному стану найбільш вірогідно відповідає ця сцинтиграфічна картина:

+Метастатичне ураження кісток

-Первина пухлина кісток

-Запалення кісткової тканини

-Травматичне ураження кісток

-Остеопороз

?

Больная О. 57 лет обратилась с жалобами на кровянистые выделения из соска левой молочной железы на протяжении полутора лет. При осмотре сосок левой молочной железы мацерирован, при надавливании выделяется капля жидкости с примесью крови. При исследовании подмышечных лимфоузлов выявлены 2 узла от 2 до 1,5 см в диаметре плотные, безболезненные. При повторной дуктографии выявлен симптом “ампутации” сецернирующего протока. Ваш предврительный диагноз?

+Внутрипротоковый рак левой молочной железы.

-Внутрипротоковая папиллома левой молочной железы

-Саркома левой молочной железы

-Мастопатия левой молочной железы

-Фиброаденома левой молочной железы

?

Женщина 30 лет, жалуется на наличие образования в области правой молочной железы, которое обнаружила 3 года назад. Пальпаторно в верхне-наружном квадранте определяется оьразование до 3 см в диаметре, с четкими контурами, плотное, подвижное, безболезненное. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Какое исследование наиболее информативно для подтверждения диагноза?

+Пункционная биопсия

-Томография

-Безконтрастная маммография

-УЗИ молочной железы

-Контрастная маммография

?

Больная А., 41 года, жалуется на скудные сукровичные выделения из соска правой молочной железы. В подмышечных областях по одному плотному безболнзненному лимфоузлу до 1,5 см. Молочные железы мягкие. Сосок правой молочной железы несколько утолщен, с плотными корочками, эрозирован. Какое заболевание молочной железы можно предположить?

+Рак Педжета

-Туберкулез

-Сифилис

-Экзема

-Внутрипротоковая папиллома

?

Женщина 38 лет, обратилась с жалобами на наличие опухоли в левой молочной железе. При осмотре, в левой молочной железе, на границе верхних квадрантов имеется образование диаметром до 5,0 см, плотное, бугристое, без четких границ. Положительный симптом лимонной корки, Кенига и симптом площадки. В подмышечной области слева единичный плотный лимфоузел диаметром до 1,0 см. Каков наиболее вероятный диагноз?

+Рак молочной железы;

-Фиброаденома;

-Узловая мастопатия;

-Киста молочной железы;

-Липома в области молочной железы

?

Больная В. 31 года при профилактическом осмотре в левой молочной железе выявлен плотно-эластический, округлый, безболезненный, свободноподвижный опухолевый узел до 1,5 см в диаметре, который несколько увеличивается во время месячных. Симптом Кернига (ладони) положителен. Лимфоузлы не увеличены. При пункции образования жидкости не получено. Ваш предварительный диагноз?

+Фиброаденома левой молочной железы

-Рак левой молочной железы

-Мастопатия левой молочной железы

-Киста левой молочной железы

-Абсцесс левой молочной железы

?

Хвора 21 року, скаржиться на наявність болючого утворення в лівій молочній залозі, набряк, підвищення температури до 37,40С. Годує груддю 2,5 місяці. Хворіє тиждень. Об-но: в верхньо-медіальному квадранті лівої молочної залози пухлиноподібне утворення до 4 см в діаметрі, щільне, болюче при пальпації, малорухоме з набряком та слабкою гіперемією навколо. Інтраопераційно: інфільтрат з багатьма гнійно-некротичними утвореннями 3-6 мм в діаметрі. Діагноз?

Апостематозний мастит

+Фіброаденома

-Інтестиціальний мастит

-Фіброзно-кистозна мастопатія

-Рак молочної залози

?

У хворого Б. 31 року, на передній поверхні правого плеча 3 місяці тому з’явилося округле утворення незначно болюче щільноеластичної консистенції на момент огляду утворення сягає розміру кулака дорослої людини. Який діагноз найбільш ймовірний?

+Фібросаркома

-Ліпома

-Фіброма

-Атерома

-Гідроаденіт

?

Хвора М. 35 років. Поступила в приймальне відділення онкодиспансеру зі скаргами на наявність утворів в правій паховій ділянці. пальнпаторно – лімфовузли щільні, неболючі, нерухомі, спаяні між собою. 1 місяць тому прооперована з приводу меланоми шкіри задньої поверхні правої гомілки. Поставте попередній діагноз:

+М пухлини в пахові лімфовузли

-Неспецифічний правобічний паховий лімфаденіт

-Первинний сифіліс

-Туб6еркульозне ураження лімфовузлів

-Пахова грижа

?

Мужчина віком 35 років скаржиться на постійний біль в лівому стегні (усередині кістки) який після відпочинку не припиняється. Невиражений біль почав турбувати 8 місяців тому. Рентгенологічна картина характеризується нерівномірним розрідженням структури кістки без ознак осифікації, слабко вираженою реакцією з боку окістя в дистальному метафізі лівої стегнової кістки. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

+Центральна фібросаркома.

-Лімфосаркома.

-Хондросаркома.

-Саркома Юїнга.

-Юкстакортикальна саркома.

?

Хворий П., 17 років, чол. скаржиться на припухлість та болі в нижній третині лівого стегна. 4 місяці назад була травма лівого стегна. Лікувався без ефекту. Об’єктивно: припухлість в нижній третині лівого стегна, болюча при пальпації, ограничення рухів в лівому колінному суглобі. Температура – 37,2° С. Ан. крові: л – 5,6 * 109 /л, еритроцити 4,1 *1012 /л,- гемоглобін – 130г/л, ШОЕ – 15 мм/год. Рентгенографія лівого стегна: в нижньому метафізі лівого стегна визначається кілька вогнищ остеопорозу, відшарування періосту у вигляді дашка. Який попередній діагноз?

+Остеогенна саркома

-Остеомієліт.

-Саркома Юїнга.

-Туберкульоз.

-Остеобластокластома.

?

У больного В., 60 лет, обратившегося к врачу с жалобами на надсадный кашель в течение нескольких месяцев, повторяющееся кровохарканье, слабость, потерю веса, рентгенологически в нижней доле правого легкого выявлен участок затемнения до 4 см в диаметре, средней интенсивности с нечеткими тяжистыми контурами. СОЭ – 52 мм в час. Проба Манту с 2ТЕ – отрицательная. Поставьте наиболее вероятный диагноз.

+Рак нижней доли правого легкого

-Туберкулема нижней доли правого легкого

-Аспергиллема нижней доли правого легкого

-Нижнедолевая пневмония справа

-Инфильтративный туберкулез нижней доли правого легкого

?

Мальчик 14 лет жалуется на боль в области верхней части правого бедра в течение последних 2 недель. Боль усиливается в ночное время и уменьшается от приёма парацетамола. При физикальном обследовании патологических находок не найдено. Рентгеновский снимок правого бедра показал небольшой участок просветления, окружённый склеротической костью, в кортикальном слое проксимальной части бедренной кости, Какой диагноз наиболее вероятен?

+Остеоид остеома

-Энхондрома

-Множественная миелома

-Эозинофильная гранулёма

-Остеохондрома

?

Молодой человек 23 лет стал отмечать небольшой дискомфорт в области наружной части коленного сустава после работы в вынужденном положении в тесном помещении. При обследовании в этой области методом пальпации установлена опухоль. Рентгенографическое исследование обнаружило костный выступ на латеральной части метафизарной области дистального отдела бедра. Отёк прилежащих мягких тканей отсутствует. Удалённое новообразование имело ножку длиной 3 см, состоящую из кортикальной кости, увенчанную хрящевой тканью. Какой диагноз наиболее вероятен?

+Остеохондрома

-Гигиантоклеточная опухоль

-Аневризмальная костная киста

-Остеоид остеома

-Энхондрома

?

Хвора М, 48 років, скарги на спрагу, різку загальну слабкість та блювоту. Об’єктивно: хвора загальмована, наявні брадікардія, гіпотонія, поліурія. Концентрація кальцію в крові 3,1ммоль/л. При обстеженні: мамографія-в лівій молочній залозі утворення із наявністю кальцинатів із збільшеними підмишечними лімфовузлами; Рентгенографія поперекового відділу хребта-деструкція тіл L1-4 хребців. Імовірний діагноз?

+Рак лівої молочної залози. Mt ураження кісток та підвищеного остеолізу.

-Синдром розпаду пухлини.

-Синдром метастатичної компресії спинного мозку.

-Тромбоемболія легеневої артерії.

-Інфаркт нирки.

?

При профілактичному огляді у пацієнтки А., 35 років, у лівій молочній залозі пальпується об’ємне утворення діаметром 2 см. На мамограмі в верхньо-внутрішньому квадранті виявлено округлу тінь з чіткими рівними контурами, розмірами 2х2 см, з великими глибчастими вапняними включеннями. Навколо тіні простежується вузька смуга прояснення. Шкіра не змінена. Ваш висновок.

+Фіброаденома лівої молочної залози.

-Рак лівої молочної залози.

-Внутрішньопротоковий рак лівої молочної залози.

-Ліпома лівої молочної залози.

-Кістозна форма мастопатії.

?

У хворого 49 років на 4-й день після резекції шлунка виник постійний інтенсивний біль в животі, сухість у роті. Загальний стан важкий. Положення в ліжку на спині з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла 37,80 С. АТ – 100/60 мм рт ст. Пульс – 104 за 1 хв. Язик сухий. Живіт помірно здутий, симетричний, відстає при диханні. При пальпації - болючий і напружений переважно у правому підребер’ї. Симптоми Роздольского, Щоткіна-Блюмберга позитивні. Перистальтичні шуми різко ослблені. Ректально – болючість при натискуванні на передню стінку. Яке післяопераційне ускладнення найбільш імовірне?

+Перитоніт.

-Кишкова непрохідність

-Кровотеча

-Панкреатит

-Абсцес порожнини малого тазу

?

Жінка 30 років перенесла лапароскопічну холецистектомію з приводу хронічного калькульозного холециститу. Через 72 години після закінчення операції у неї з‘явилися болі по всьому животу , нудота, багаторазова блювота, слабкість. При огляді – стан середньої важкості, шкірні покриви бліді. АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 110/хв.. Температура тіла 38,2 0С. Живіт помірно здутий, при пальпації м‘який, болючий в усіх відділах; симптоми подразнення очеревини позитивні. Перистальтика не вислуховується, гази не відходять. Пов‘язка в ділянці дренажів промокла світлою жовчю. Ваш діагноз?

+Післяопераційний жовчевий перитоніт

-Післяопераційний парез кишечника.

-Гостра кишкова непрохідність.

-Гостра плевропневмонія

-Перфорація виразки шлунка.

?

Доставлена дівчинка 6 років із скаргами на біль в животі. Температура тіла 38,5°С, двічі було блювання. Стан середньої важкості, язик сухий, обкладений. Живіт обмежено бере участь у диханні, при пальпації болючий у всіх відділах, позитивний симптом Щоткіна в здухвинних ділянках, слизово-гнійні виділення із статевих шляхів. Попередній діагноз?

+Первинний перитоніт.

-Гострий апендицит.

-Гострий мезаденіт.

-Глистна інвазія.

-Інвагінація кишечника.

?

Хворий М. 49 років на четверту добу після операції [ резекції шлунку по Б-2 з приводу виразкової хвороби шлунка, відчув посилення болю в животі, сухість в роті. Об-но: P-s 96 в 1 хв., t [ 37,80, язик сухий на дотик, живіт помірно напружений на всьому протязі, симптоми подразнення очеревини сумнівні, перистальтика не прослуховується. По правому боковому дренажу виділяється шлунковий вміст. Яке ускладнення можна запідозрити в хворого?

+Післяопераційний перитоніт.

-Післяопераційний панкреатит.

-Гострий деструктивний холецистит.

-Перфорацію тонкої кишки..

-Наявність вільної рідини в очеревинній порожнині.

?

Хворий, 47 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, неодноразову блювоту. Захворів 18 год. тому, стан різко погіршився 6 год. назад. Шкірні покриви бліді. PS – 108 за 1 хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. t тіла 380С. Живіт щадиться при диханні, різко напружений і болючий на всьму потязі. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна в різних відділах живота. Перкуторно тімпаніт, печінкова тупість збережена. Ваш попередній діагноз?

+Перитоніт, реактивна фаза.

-Перфоративна виразка ДПК

-Гострий деструктивний холецистит

-Злукова кишкова непрохідність

-Гострий деструктивний апендицит

?

Хвора довгий час страждає жовчно-кам’яною хворобою. 7 днів тому зявились болі у правому підребір’ї, блювота. Лікувалась самостійно. За день до поступлення стан значно погіршився, біль розповсюдився по всьому животу, з’явилося здуття живота, перестали відходити гази. Об’єктивно черевна стінка напружена, при перкусії- притуплення у відлогих місцях, позитивний симптом Щоткіна-Блюберга, аускультативно перистальтика відсутня. Лейкоцитоз 18,2 * 109/л, зсув лейкоцитарної формули вліво. Який найбільш вірогідний діагноз?

+Внутрішньочеревна інфекція, перитоніт.

-Печінкова коліка.

-Тромбоз мезентеріальних судин.

-Перфоративна виразка шлунку

-Гострий апендицит

?

Чоловік 32 років зі скаргами на сильний постійний біль в животі, спрагу. Хворіє 18 годин, хвороба прогресує. Температура тіла 390 С. Пульс 120 уд/хв. Язик сухий, білий. Живіт симетричний напружений злегка здутий. У всіх ділянках пальпація різко болюча, позитивні сиптоми Щьоткіна – Блюмберга та Воскресенського. Лейкоцити крові 19,3 х 10/л. Діагноз?

+Гострий перитоніт

-Гострий двосторонній пієлонефрит

-Гострий холецистит

-Гострий апендицит

-Гострий панкреатит

?

Хворий 48 років поступив в клініку через 6 годин після початку захворювання. Стан важкий. Ціаноз, підшкірна емфізема на шиї, затруднене дихання, сильні болі за грудиною, А/Т – 90/60 мм.рт.ст. Пульс 120 на хв. На рентгенограмі: лівобічний гідропневмоторакс. Болі з’явились після блювоти в стані алкогольного сп’яніння. Який діагноз найбільш вірогідний?

+Спонтанний розрив стравоходу.

-Защемлення діафрагмальної грижі.

-Перфорація кардіальної виразки шлунку.

-Прорив абсцесу легені в плевральну порожнину.

-Спонтанний пневмоторакс.

?

Інструментальне розширення опікових та пептичних стриктур стравоходу несе в собі небезпеку перфорації з розвитком гнійного медіастиніту та емпієми плеври. Який найменш небезпечний метод для перфорації слід застосовувати при першому розширенні стриктури?

+Дилятація стриктури балонним ділятатором з стабільним діаметром балону.

-Бужування під контролем езофагоскопа.

-Бужування по металевій струні-провіднику.

-Бужування під місцевою анестезією наосліп.

-Бужування під контролем рентгеноскопії

?

Жінка 38 років скаржиться на затруднене проходження їжі по стравоходу, блювоту незміненою їжею, нічні регургітації (симптом ,,мокрої подушки”), втрату ваги. Анамнез біля 10 років. При рентгеноскопічному дослідженні виявлено Ахалазію кардії IV стадії з ,,S” – подібною деформацією. Яке оптимальне лікування ви застосуєте?

+Операція позаслизової езофагокардіоміотомії з пластикою дном шлунку.

-Кардіодилятація жорстким ділятатором Штарка.

-Кардіодилятація балонним ділятатором.

-Операція езофаго-фундоанастомозу за Гайровським.

-Резекція кардії з езофагогастроанастомозом.

?

Хворий 52 років поступив в клініку з скаргами на повну непрохідність стравоходу, слиновиділення, загальну слабість, Т-38,70. Дисфагія 8 діб. Це сталось після того,як проковтнув кусок м’яса з кісткою. При рентгеноскопії барій затримується на рівні с/з стравоходу. При фіброезофагоскопії виявлено заклинену кістку, гіперемія та набряк слизової покритої фібрином. Яка оптимальна лікувальна тактика в даному випадку?

+Хірургічне лікування: торакотомія, езофаготомія, видалення стороннього тіла (кістки), ушивання стравоходу + гастростомія.

-Ендоскопічне видалення стороннього тіла через жорсткий езофагоскоп.

-Проштовхування стороннього тіла в шлунок бужом.

-Видалення стороннього тіла за допомогою зонда ,,Фогарті”

-Видалення стороннього тіла за допомогою фіброендоскопа.

?

З наявних методів пластики стравоходу найбільш фізіологічним і безпечним методом на сучасному рівні є:

+Пластика ізоперистальтичною трубкою із великої кривизни шлунку після одномоментної екстирпації стравоходу із шийно-лапаратомного доступу.

-Товстокишкова пластика в антиперистальтичній позиції трансплантату.

-Товстокишкова пластика в ізоперистальтичній позиції трансплантату.

-Товстокишкова пластика з шкірною надставкою.

-Товстокишкова пластика з використанням ілеоцекального фрагменту.

?

Хвора 45 років скаржиться на загрудинний біль, який посилюється вночі, печію, відрижку кислим. Хворіє на протязі 4 місяців. Який метод дослідження є найбільш доцільним?

+Рентгенкострастне дослідження в положенні Тренделенбурга

-Рентгенконтрастне дослідження в положенні Фовлера

-Рентгенографія грудної клітки

-Фіброезофагогастродуоденоскопія

-Рентгенографія по Земцову

?

У хворого на післяопіковий стеноз стравоходу після чергового сеансу бужування виникла лихоманка, тахікардія, болі за грудиною. Рентгенологічно – горизонтальний рівень рідини у задньому межи стінні. Який діагноз?

+Гострий задній медіастеніт.

-Гострий передній медіастеніт.

-Дивертикул стравоходу.

-Гостра емпієма плеври.

-Параезофагальна грижа.

?

Хворий 65 років скаржиться на затруднення при ковтанні, болі за грудиною, підвищене слиновиділення, зригування, слабість, зниження працездатності. Хворіє 3 місяці. Об’єктивно: блідий, зниженого живлення. Рентгенологічно: деформація та нерівність контурів слизової, ригідність стінки стравоходу. Гемоглобін - 90 г/л, КП 0,7. Який найбільш імовірний діагноз?

+Рак стравоходу.

-Рубцеві стриктури стравоходу.

-Ахалазія кардії.

-Грижа стравохідного отвору діафрагми.

-Дифузний езофагоспазм.

?

У хворої М., 53 років, при езофагоскопії встановлен рак середньої третини стравоходу, взята біопсія. На слідуючий день у хворої з`явилась емфізема обох підключичних ділянок, болі при ковтанні за грудиною, цианоз. Положеня хворої полусидяче. Температура підвищилась до 390 С, загальний аналіз крові: Э.-3,6*1012 /л, Нв -106 г/л, Лейк. -18,8*109/л, П -16\%, ШОЕ - 24 мм/год. На рентгенограмі розширення тені середостіння. При надавлюванні на грудину болі підсилюються. Яке дослідження найбільш доцільно для уточнення диагнозу?

+Рентгенографію стравоходу з контрастом

-Рентгенографію органів грудної порожнини у прямої проекції

-Рентгенографію органів грудної порожнини у бокової проекції

-Пункцію плевральної порожнини

-Езофагоскопію

?

У хворої М., 53 років, на слідуючий день після езофагоскопії з`явилась емфізема обох підключичних ділянок, болі при ковтанні за грудиною. Температура підвищилась до 390С. Загальний аналіз крові: Лейк. -18,8*109 /л, П -16%, ШОЕ - 24 мм/год. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітини - розширення тіні середостіння. Яке дослідження найбільш доцільно виконати для уточнення діагнозу?

+Рентгенографію стравоходу з контрастом

-Рентгенографію органів грудної порожнини у прямої проекції

-Рентгенографію органів грудної порожнини у бокової проекції

-Пункцію плевральної порожнини

-Фіброзофагоскопію

?

Хворий Н., 63 роки, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, посилене слиновиділення, схуднення протягом останніх 3 місяців. Під час ковтання твердої їжі виникає дискомфорт, відчуття "налипання" її на стінки стравоходу. Лікар оглянув хворого, виписав напрямок на лабораторні та інструментальні дослідження. Який попередній діагноз (шифр діагноза) слід вказати на бланку напрямку?

+Рак стравоходу

-Кила стравохідного отвору діафрагми

-Ахалазія кардії

-Стравохід Барета

-Дивертикул стравоходу

?

Турбують біль за грудиною, затруднене проходження твердої їжі, схуднення, головокружіння. Хворіє протягом 3 місяців. Останні 2 дні рвота після прийому рідкої їжі, неможливе проходження рідкої іжї. На ЕГДС різке звуження стравоходу, ригідність стінок, слизова різко гіперемійована, контактна. Попередній діагноз?

+Рак н/грудного відділу стравоходу

-Рубцева стриктура стравоходу

-Ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми

-Параезофагальна (фундальна) грижа стравохідного отвору діафрагми

-Рефлюкс-езофагіт

?

У хворої 52 років впродовж трьох місяців турбують дизфагія, біль при ковтанні, охриплість голосу , зригування їжею, загальна слабість, прогресуюче похудання. Об’єктивно: Хвора зниженого живлення. Пальпуються збільшені шийні надключичні лімфатичні вузли. Пульс – 80 за 1 хв. АТ – 115/75 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони ослаблені. Живіт м’який , безболючий. ЕГДС: наявність локальної ригідності передньої стінки стравоходу, відмічається виразковий дефект з нерівними краями. Про яку патологію можна думати?

+Новоутворення стравоходу

-Поліп стравоходу

-Езофагіт

-Кардіоспазм

-Ерозивний бульбіт

?

У хворого 32 років впродовж декількох місяців турбують біль за грудиною, дизфагія. Об’єктивно:периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Пульс 78 за 1 хв. АТ – 120/75 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна , тони чисті.Язик обкладений білим нальотом . Живіт м’який, безболючий.Печінка не пальпується. На ЕКГ - патологічних змін не виявлено. При рентгеноскопії шлунково - кишкового тракту в середній треті стравоходу виявлено дефект наповнення округлої форми діаметром до 2 см з рівними краями. Складки стравоходу еластичні, перистальтика збережена. Про яку патологію можна думати?

+Поліп стравоходу

-Рак стравоходу

-Стенокардія

-Ерозивний езофагіт

-Дизкінезія стравоходу

?

Хворий 35 років звернувся зі скаргами на періодично виникаючу дисфагию, що турбує біля двох років, повільно наростаючи. Останнім часом з'явився біль за грудиною при ковтанні щільної їжі, печія. Втрату у вазі заперечує. При рентгеноскопії стравоходу в середній його третині виявлений невеликий [до 2 см] овальної форми дефект наповнення із гладкою стінкою й чітким контуром, розташований интрамурально, помірно звужуючий просвіт. Перистальтика стравоходу не порушена. Ваш діагноз?

+Лейоміома стравоходу

-Рак стравоходу

-Дивертикул стравоходу

-Инородное тело стравоходу

-Стравоход Баррета

?

Хворий 56 років надійшов зі скаргами на прогресуючу дисфагию [останнім часом може приймати тільки рідку їжу], болю за грудиною постійного характеру, втрату у вазі до 15 кг за останні 4 місяці, загальну слабкість. При огляді: пацієнт зниженого харчування, кошные покриви бліді, із землистим відтінком. При рентгеноскопії: у середній третині стравоходу є великих розмірів, неправильної форми дефект наповнення з депо барія в центрі, що викликає стійке звуження просвіту органа. Ваш діагноз?

+Рак стравоходу

-Ахалазія кардії

-Стравоход Баррета

-Дивертикул стравоходу

-Лейоміома ставоходу

?

Чоловік 54 років, звернувся зі скаргами на порушення проходження їжі, блювоти під час їди, біль за грудиною з іррадіацією в грудний відділ хребта, похудіння до 15 кг. за 2 місяці. На момент поступлення у хворого виникла блювота з темною кров'ю. При оглядовій рентгенографії органів грудної клітки виявлено розширення нижньо?заднього середостіння, при рентген контрастному обстеженні стравоходу звуження на протязі 15см із зазубреним внутрішнім контуром. Який діагноз найбільш імовірний у даного хворого?

+Рак стравоходу

-Ахалазія стравоходу

-Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу

-Розшаровуючи аневризма аорти

-Виразка шлунку

?

Хворий, 48 років, скаржиться на біль при ковтанні та утруднене проходження твердої їжі на протязі останніх двох місяців. Хворий перейшов на рідку та напіврідку їжу, за останню неділю с трудом проходить напіврідка їжа. Загальний стан хворого задовільний, зниженого харчування, апетит збережений, є острах вживання їжі. Ваш попередній діагноз?

+Рак стравоходу

-Стриктура стравоходу

-Стороннє тіло стравоходу

-Варикозне розширення вен стравоходу

-Ахалазія стравоходу

?

Хворий 45 років поступив у відділення зі скаргами на блювоту з прожилками крові, похудіння. При езофагофіброскопії в абдомінальному відділі виявлено розростання слизової у вигляді цвітної капусти, слизова в цьому відділі контактно кровоточить. Сформулюйте Ваш попередній діагноз?

+Пухлина стравоходу

-Стравохід Баррета

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21


написать администратору сайта