Тесты на экзамен для 5 курса по хирургии. Госпіталізувати в хірургічне відділення
 Скачать 1.97 Mb.
|
|
черевної порожнини. Який найбільш ефективний метод верифікації діагнозу? +УЗ - обстеження -Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини -ФЕГДС -Контрастне обстеження шлунково-кишкового тракту -Ректороманоскопія ? Хворий 70 років, рік тому назад, помітив в обох пахвинних ділянках випинання розміром 5х5 см., які зникають в горизонтальному положенні. Сім'яні мотузочки розташовані зовнішньо від випинань. Зовнішні пахові кільця круглі діаметром 1,5 см. Ваш діагноз. +Двобічні прямі пахові грижі. -Двобічні косі пахові грижі -Двобічний пахових лімфаденіт. -Двобічні ліпоми пахових ділянок. -Метастази пухлини черевної порожнини, або заочеревинного простору. ? Хворий 32 років скаржиться на болюче утворення в паховій ділянці, яке появилося після підняття важкого предмету. До цього вихід внутрішніх органів черевної порожнини в правій пахвинній ділянці у хворого можна було вправити в живіт. Майже 6 років хворіє паховою грижею. Утворення в паховій ділянці болюче, напружене, нерухоме. Місцево підвищення температури в ділянці утворення. Було одноразове блювання. Біль після пальпації посилюеться. Температура тіла підвищена – 37,80 С. Загальний стан з часом погіршується.Найбільш імовірний діагноз? +Пахова защемлена грижа. -Пахвинний гострий лімфаденіт. -Гострий тромбофлебіт великої підшкірної вени. -Гостра флегмона пахвинної ділянки. -Ліпома пахової ділянки ? Під час грижосічення у пацієнта 12 років виявили знаходження яєчка у грижовому мішку. Яка грижа у хворого? +У хворого вродженна коса пахвинна грижа -У хворого набута коса пахвинна грижа -У хворого пряма пахвинна грижа -У хворого стегнова грижа -У хворого затульна грижа ? У хворого 35 років правобічна пахвинна грижа, яка періодично опускається в мошонку. При обстеженні виявлено розширення зовнішнього пахвинного кільця, грижа розташована лате-рально у відношенні елементів сім’яного канатика. Який спосіб пластики буде оптимальним? +По Жирару-Спасокукоцькому зі швами Кімбаровського -По Жирару-Спасокукоцькому -По Мартинову -По Бассіні -По Постемпському ? Хвора 60 років, звернулася зі скаргами на наявність випинання в правій пахвинній області, яке виникло 6 місяців тому, після інтенсивного фізичного напруження, за остан-ній час випинання збільшилося в розмірах. С-м кашлевого поштовху позитивний. Декілька разів виникало защемлення, яке ліквідувала сама вправленням. Діагностована пахвинна грижа. Яке лікування показано хворій? +Оперативне втручання в плановому порядку -Динамічний нагляд в хірургічному відділенні -Ургентне оперативне втручання -Динамічний нагляд у хірурга за місцем проживання -Оперативне втручання не показане ? Больного беспокоит боль в области грыжевого выпячивания в области пупка. Грыжевое выпячивание до 6 см в диаметре, в брюшную полость при легкой пальпации не вправляется, болезненное, кожа над ним не изменена, симптом кашлевого толчка положительный, определяется край грыжевых ворот. +Невправимая пупочная грыжа -Ущемленная пупочная грыжа -Предбрюшинная липома -Киста урахуса -Вправимая пупочная грыжа ? Больного на протяжении трех часов беспокоит боль внизу живота с частыми позывами к мочеиспусканию. В правой паховой области выше пупартовой связки имеется грыжевое выпячивание до 4 см в диаметре, плотное, болезненное. Боль нарастает непрерывно. Появилась после подъема тяжести. Оба яичка в мошонке. Пальпация правого яичка болезненная. Сформулируйте предварительный диагноз. +Ущемленная паховая грыжа справа. -Невправимая пахово-мошоночная грыжа -Скользящая грыжа мочевого пузыря -Травматический орхит, паховый лимфаденит справа. -Невправимая паховая грыжа справа. ? Призывник жалуется на наличие патологического образования, появляющегося в правой паховой области при физической нагрузке и при натуживании. Образование округлой формы, диаметром около 3,5 см, при пальпации мягко-эластической консистенции, располагается у медиальной части пупартовой связки. Образование расположено кнутри от семенного канатика. Сформулируйте предварительный диагноз. +Правосторонняя прямая паховая грыжа -Правосторонняя косая паховая грыжа. -Правосторонняя бедренная грыжа. -Варикозное расширение вен семенного канатика. -Киста семенного канатика. ? Больная жалуется на наличие опухолевидного образования в области пупка, периодические боли в нем при нагрузках. Оперирована в прошлом – лапароскопическая холецистэктомия. Ниже пупка имеется опухолевидное образование до 4 см в диаметре, эластической консистенции, безболезненное в момент осмотра. В брюшной стенке ниже пупка на 1 см округлый дефект кольцевидной формы до 3 см в диаметре. Сформулируйте предварительный диагноз. +Вправимая послеоперационная околопупочная грыжа. -Невправимая послеоперационная пупочная грыжа. -Параумбиликальная невправимая грыжа -Грыжа белой линии живота -Диастаз прямых мышц живота ? Больной ранее произведена лапароскопическая холецистэктомия. Больная с ожирением Ш степени. В области околопупочного операционного рубца появилось болезненное выпячивание, размерами 6х11 см, мягко-эластической консистенции, увеличивающееся при натуживании и кашле. В положении лежа образование исчезает. Сформулируйте предварительный диагноз. +Послеоперационная вентральная грыжа -Опухоль брюшной полости -Диастаз прямых мышц живота -Предбрюшинная липома -Вправимая пупочная грыжа. ? У хворого 28 років наявна правобічна коса пахова грижа, виявлена 1,5 року назад. Серед можливих ускладнень дуже небезпечне защемлення грижі. Як найбільш ефективно попередити таке ускладнення? +Зробити герніотомію з пластикою пахового каналу. -Зробити герніотомію. -постійно носити паховий бандаж. -Уникати значних фізичних навантажень. -Робити фізичні вправи для укріплення м’язів передньої черевної стінки. ? Під час операції з приводу защемленої пахвинно-калиткової кили після розкриття грижового мішка з’ясувалось, що останній містить некротизовану петлю тонкої кишки, а також значну кількість геморагічного ексудату з фібрином. Запальний процес поширився на м’які тканини в оточенні грижового мішка. Яким чином слід продовжити операцію? +Перейти на середину лапаротомію -Виконати герніолапаротомію -Розсікти защемляюче кільце -Провести резекцію нежиттєздатної кишки -Вилучити грижовий мішок ? В ургентну клініку доставлено хворого 50 років з попереднім діагнозом защемленої грижи білої лінії живота. Стан хворого важкий, мають місце прояви інтоксикації та гіповолемії. Живіт здутий, обмежено приймає участь у диханні. Грижове випинання різко болюче, над ним позитивні симптоми подразнення очеревини. Хірург погодився з попереднім діагнозом і виконав герніотомію. При ревізії грижового мішка останній не містить защемлених органів, однак із черевної порожнини надходить мутна рідина з фібрином. Як слід оцінити дану патологію? +Грижа Брока -Гостра сполукова кишкова непрохідність -Грижа Майдля -Грижа Ріхтера -Асцитичний синдром ? В приймальне відділення звернувся хворий зі скаргами на сильний біль, набряк і почервоніння в області грижового вип’ячування навколопупочної ділянки. Пупочна грижа у хворого більше 10 років. При загальному огляді у хворого було виявлено розчухи та мацерацію шкіри в області грижового вип’ячування. Симптом кашльового поштовху – позитивний. Ваш діагноз і тактика лікування? +Запалення грижового мішку. Консервативне лікування: антибіотикотерапія, дезинтоксікаційна терапія, місцеве лікування. -Запалення грижового мішку. Оперативне лікування. -Копростаз. Консервативне лікування. -Защемлена пупочна кила. Оперативне лікування. -Травма грижового мішку. Оперативне лікування. ? Під час оперативного втручання з приводу защемленої післяопераційної вентральної кили, після вскриття грижового мішку, в ньому було виявлено чотири петлі тонкого кишківника. Колір стінок – звичайний, серозна оболонка блискуча, пульсація судин і перистальтика задовільнені. Як слід продовжити оперативне втручання в данному випадку? +Ревізія петель кишківника, які знаходяться у черевній порожнині з метою діагностики ретроградного защемлення Мадля. -Занурити петлі кишківника у черевну порожнину. -Виконати резекцію петель кишківника, які знаходились у грижовому мішку і накласти анастомоз. -Виконати резекцію петель кишківника, які знаходились у грижовому мішку і вивести стому. -Виконати лапаратомію і широку ревізію органів черевної порожнини. ? Під час операції хворого 76 років з приводу защемленої пупочної кили, було виявлено збільшену у розмірі, заповнену каловими масами привідну петлю. Відвідна петля невеликих розмірів, на її поверхні чітко визначається странгуляційна борозда. Який вид защемлення у данного хворого, яка петля більше страждає і як правильно виконати резекцію кишківника у данному випадку? +Калове защемлення, яке перейшло у змішане. Більше страждає відвідна петля. Резекція відвідної петлі на відстані 40-50 см, привідної – 15-20 см. -Калове защемлення, яке перейшло у змішане. Більше страждає привідна петля. Резекція привідної петлі на відстані 40-50 см, відвідної – 15-20 см. -Еластичне защемлення. Більше страждає привідна петля. Резекція привідної петлі на відстані 40-50 см, відвідної – 15-20 см. -Еластичне защемлення. Більше страждає відвідна петля. Резекція відвідної петлі на відстані 40-50 см, привідної – 15-20 см. -Еластичне защемлення. Однаково страждає привідна і відвідна петлі. Резекція обох петель на відстані 40-50 см. ? Хворого було доставлено у стаціонар зі скаргами на сильні спастичні болі в нижніх відділах живота, більше в правій пахвинній ділянці, де визначалось плотно-еластичне, різко болюче утворення, розмірами 4?5 см. Шкіра над випячуванням гіперемована та набрякша. Кашльовий повштовх не визначається. Яке захворювання можна запідозрити у хворого? +Защемлена пахвинна кила. -Запалення грижового мішку пахвинної кили. -Невправима пахвинна кила. -Гостра інвагінаційна кишкова непрохідність. -Ліпома черевної стінки, яка нагноїлася. ? Хворий 86 років доставлений у стаціонар з клінікою защемленої пупочної кили через 1 годину від момента защемлення. В анамнезі у хворого два інфаркти міокарду (останній три місяці тому назад), інсульт (два роки тому назад). Хворий страждає на гіпертонічну хворобу більше 30 років. При загальному клінічному обстежанні у хворого спостерігаються виражєні ознаки серцево-судинної та дихальної недостатності. Яка ваша тактика лікування хворого? +Спочатку консервативне лікування протягом 2-х годин від моменту защемлення (спазмолітики, анальгетики, масаж, тепла ванна), при неефективності – хірургічне втручання -Відразу оперативне лікування, але під місцевою анестезією. -Відразу оперативне лікування під загальним знеболенням. -Лише консервативне лікування. -Спочатку лікування серцево-судинної і дихальної недостатності у відділені інтенсивної терапії, потім – оперативне лікування. ? Хворий був доставлений у приймальне відділення каретою швидкої допомоги з діагнозом: защемленна правобічна пахвинно-мошоночна кила. Від початку захворювання пройшло більше 6 годин. Зі слів лікаря швидкої допомоги, при первинному огляді у хворого визначалось невправиме, болюче, плотно-еластичне випячування в правій пахвинній ділянці, яке спускалося в мошонку. Симптом кашльового повштовху був негативний. Хворий скаржився на спастичні болі в животі, нудоту, загальну слабкість, кволість. Але під час транспортування у машині швидкої допомоги кила самовільно вправилась. Які повинні бути подальші дії лікаря-хірурга? +Госпіталізація і спостереження у динаміці: при необхідності оперативне лікування. -Відразу оперативне лікування. -Оперативне лікування протягом першої доби. -Госпіталізація не потрібна. Спостереження хірурга поліклініки за місцем проживання. -Виконання діагностичної лапароскопії. ? Під час операції у хворого із защемленою післяопераційною вентральною килою (з моменту защемлення пройшло більше 2-х годин) у грижовому мішку були виявлені багрово-цианотичні петлі тонкого кишківника. На привідній петлі визначалась странгуляційна борозда. Перистальтика і пульсація кишківника були сумнівні. Яка повинна бути хірургічна тактика у данному випадку? +Введення новокаіну в брижейку кишківника, зігрівання пошкоджених петель кишківника салфетками з фізіологічним розчином протягом 10-15 хвилин, при ---відсутності позитивної динамікі – резекція кишки. -Відразу одномоментна резекція кишки з накладанням кишкового анастомозу. -Відразу резекція кишки з виведенням стоми на передню черевну стінку. -При відсутності ознак перитоніту – закінчення операції з дренуванням черевної порожнини. -При відсутності ознак перитоніту – закінчення операції з інтубацією кишківника і дренуванням черевної порожнини. ? У хірургічний стаціонар було доставлено хворого з діагнозом: защемлена лівобічна стегнова кила. Хворий скаржився на сильний біль під пахвинною зв’язкою, де визначалось болюче при пальпації ущільнення. При загальному клінічному обстеженні було виявлено варикозне розширення вен лівої гомілки. В анамнезі у хворого був тромбофлебіт. Який Ваш діагноз і тактика лікування? +Гострий тромбоз варикозного вузлу великої підшкірної вени. Оперативне лікування. -Гострий тромбоз варикозного вузлу внликої підшкірної вени. Консервативне лікування. -Защемлена стегнова кила. Оперативне лікування. -Пахвинний лімфаденіт. Оперативне лікування. -Пахвинний лімфаденіт. Консервативне лікування. ? У хірургічний стаціонар було доставлено хворого зі скаргами на болі в животі, нудоту, одноразову блювоту. В лівій пахвинній ділянці у хворого спостерігалось вип’ячування, яке було майже зовсім безболісне, слабко напружене, тістоподібної консистенції. Симптом кашльового повштовху – позитивний. Загальний стан хворго середньої важкості. В останній час хворий скаржився на постійні закрепи. Ваш діагноз і тактика лікування? +Копростаз. Консервативне лікування: сифонні клізми, спазмолітики, анальгетики. -Копростаз. Оперативне лікування. -Защемлена пахвинна кила. Оперативне лікування. -Защемлена пахвинна кила. Консервативне лікування. -Пахвинна кила, яка не вправляється. Оперативне лікування. ? Хвора 72 р. поступила ургентно через добу від початку захворювання. Діагностовано защемлену стегнову килу. Від показаної операції категорично відмовляється. Яка повинна бути подальша тактика хірурга? +Подальше переконання хворої для отримання згоди, симптоматичне лікування -Оперувати без згоди хворої -Оперувати, заручившись згодою родичів -Оперувати з дозволу головного лікаря -Переконувати до отримання згоди ? Хвора О., 50 років, звернулась на прийом до хірурга зі скаргами на пухлиноподібне вип‘ячування в правій паховій ділянці, яке збільшується при фізичному навантаженні. Об‘єктивно: у положенні стоячи нижче пахової складки відмічається вип’ячування розмірами 2х3 см, м‘яко-еластичної консистенції. Кашльовий поштовх – позитивний. По зовнішньому краю чітко визначається пульсація стегнової артерії. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним? +Стегнова грижа. -Паховий лімфаденіт. -Пахова грижа. -Судинна аневризма. -Наливний абсцес. ? Хвора 54 років скаржиться на біль за грудиною в епігастрії, які виникають після приійому їжі, завада полику, відрижку. Під час рентгенографії в позаднім межистінні викруглює просвіток з рівнем рідини. Послід прийому контрасту виявлено росполог кардіі віще діафрагми. Яку хворобу можна запідозрити у хворої? Ваш діагноз? +Кила стравохідного отвору грудоперетинкова -Позастернальную килу Лоррея -Колоезофагальная кила -Релаксація грудоперетинкова -Пістряк (рак) кардіального відділу шлунку ? У хворої 50 років зненацька з”явилася гостра дісфагія, яка супроводжувалася різкою біллю за грудиною. Яка можліва причина з указаних нижче захворювань? +Защемлення параезофагальної кили -Рефлюкс-езофагит -Кила Лоррея -Стенокардія -Міжреберна нервобіль ? Хворий К. скаржиться на печію та постійний біль за грудиною. При нахилі після прийому їжі виникає зригування. При рентгенологічному дослідженні виявлено – сковзька кардіофункціональна кила стравохідного отвіру діафрагми з розмищенням кардіі на дні шлунку на 8 см вище діафрагми. При езофагоскопії є ознаки рефлюксезофагита. Яку тактику Ви вибирете для лікування цього хворого? +Операція в хірургічному стаціонарі -Консервативне лікування в полікліниці -Консервативне лікування в терапевтическому стаціонарі -Консервативне лікування в хірургічному стаціонарі -Санаторно-курортне лікування ? Хаворий 70 р. звернувся з защемленою пахвинною килою, викликав терапевта до дому. Давність защемлення 10 годин. Е ознаки кишкової непрохідності. Гіперемія кожи над киловим випячуванням. Якою повинна бути тактика лікаря, який обстежив хворого? +Екстренна госпіталізація в хірургічний стаціонар -Направлення на консультацію до хірурга -Холод на область кили, аналгетики, антибіотики -Вправлення кили після ін”екції наркотиків -Вправлення кили ? Хворий з защемленою пахвово-калитковою килою поступив на 3-ю добу з початку захворювання. Температура до 39?С, гіперемія, інфільтрація, набряк килової торбини. Яке ускладнення спостерігається у хворого? +Нагній (флегмона) килової торбини -Мутузниця (фуникулит) -Гостра кишкова непрохідність -Гострий орхіт -Водниця яєчка (яйко) ? Хвора 65 років поступила в хірургічне відділення за скаргами на різкий біль на ділянці пупка та епігастрії, нудоту, блювання, затримку випорожнень. Захворіла 3 години тому назад. Об’єктивно: живіт напружений, болючий. На ділянці пупка випинання 6х8 см, напружене та болюче. Ваш діагноз, лікувальна тактика ? +Термінова операція -Спазмолітики, очисна клізма -Спазмолітики, вправлення грижі -Сифонна клізма -Спазмолітики та спостереження впродовж 6 годин ? |