Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря. Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря
 Скачать 6.04 Mb.
|
|
Ентеровірусні міокардити та перикардити. Ентеровіруси в 25–35% випадків є причинами міокардитів і перикардитів. Етіологічними факторами захворюван- ня (за даними результатів досліджень щодо виявлення антигенів вірусів в міо- карді або в перикардіальному випоті) вважаються віруси Коксакі В (всі серотипи, 182 Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря 183 Ентеровірусні захворювання але у 30–50% випадків захворювання присутні серотипи В 2-В5), Коксакі А4, А16, віруси ЕСНО серотипів 2, 22. Найбільш часто хворіють діти старшого шкільного віку та підлітки, тим не менш, міоперикардити можуть бути проявом дисемінованої ентровірусної інфек- ції, яка виникає у дітей в періоді новонародженості. Захворювання може протіка- ти в різних формах – від легкої до форми з дуже тяжким перебігом. На тлі незначних респіраторних симптомів, які можуть на 7–10 день передува- ти розвитку міокардитів, підвищується температура тіла, виникає слабкість, болі в грудній клітці здебільшого тупого характеру, задишка, порушення серцевого ритму, серцева недостатність (частота виникнення якої може досягати 20%). У разі виникнення перикардитів клінічна картина доповнюється різким болем (що нагадує стенокардію) і швидким погіршенням загального стану дитини. Клінічна картина може нагадувати інфаркт міокарда, бути причиною раптової смерті (у дітей раннього віку). Шум тертя перикарду вказує на розвиток перикар- диту. При міоперикардитах можуть спостерігатися інші ознаки ентеровірусних захворювань – серозні менінгіти, гепатити, міозити, орхіти. Хоча у більшості пацієнтів виявляють клінічні ознаки міокардиту чи перикар- диту, для захворювань серця, викликаних ентеровірусами, рекомендовано вико- ристовувати термін «міоперикардит», оскільки завжди в більшій або в меншій мірі до патологічного процесу залучені як перикард, так і міокард. Респіраторні прояви. Прояви з боку дихальних шляхів – гострий тонзиліт, риніт іноді можуть бути або супутніми захворюваннями, або єдиними ознаками ентеровірусних інфекцій. У пацієнтів часто бувають симптоми ураження дихаль- них шляхів (утруднене дихання, апное), обумовлені пневмонією, бронхіолітом, крупом, загостренням бронхіальної астми, паротитом отитом. При інфікуванні ентеровірусом D68 більшість людей мають легкі симптоми з боку респіраторного тракту: нежить, кашель, чхання, біль у м’язах; у деяких пацієнтів може бути лихоманка. Частина дітей, особливо під час спалахів, можуть мати тяжкі симптоми з боку нижніх дихальних шляхів. Деякі діти потребують госпіталізації у відділення інтенсивної терапії. Ентеровірусні діареї. В основному хворіють діти раннього віку. Захворювання починає гостро, з підвищення температури тіла, блювання, появи частих рідких випорожнень. Частота випорожнень може досягати до 10–15 протягом доби, випорожнення рідкі, жовті або жовто-зелені, з домішками слизу, іноді пінисті. Живіт роздутий, чути бурчання, іноді різко болючий при пальпації. Крім гастро- ентериту, у більшості дітей спостерігаються запальні зміни верхніх дихальних шляхів – гіперемія слизової оболонки ротоглотки, гіперемія мигдалин зіву. Гіпертермія утримується до 2–3 днів, на 3–4 добу спостерігається нормалізація випорожнень. Ентеровірусні менінгіти, енцефаліти. Ентеровіруси є частою причиною вірусних менінгітів. Збудниками захворювання є серотипи вірусу Коксакі В 2-В5, віруси ЕСНО 4, 6, 7, 9, 11, 16, 30 типу, ентеровіруси серотипів 70, 71. Більшість випадків спостерігається у дітей раннього віку, у яких часто відсутні специфічні симптоми. Ускладнення виникають приблизно у 10% дітей, насамперед – це судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, синдром неадекватної секреції АДГ, вентрикуліти, минуща церебральна артеріопатія. Ентеровіруси у 10–20% випадків (з усіх встановлених збудників) є причиною енцефалітів, найбільш часто - це Коксакі А9, В 2-В5, віруси ЕСНО 3, 4, 6, 9, 11 типу, ентеровіруси серотипу 71. Енцефаліти характеризуються широким спектром клінічних ознак – від зміни поведінки і настрою дитини до глибокої коми або децеребраційного статусу, або смерті пацієнта. Паралітичні ентеровірусні захворювання переважно обумовлені вірусами Коксакі A7 і ентеровірусом серотипу 71, рідше іншими серотипами ентеровірусів. Зазвичай, це неважкі форми зі спонтанним одужанням, у дітей часто протікають у дві фази. Ці захворювання за клінічним перебігом нагадують поліомієліт і лише за даними вірусологічних обстежень вдається встановити причину захворюван- ня. Єдиною клінічною відмінністю більшості ентеровірусних паралітичних форм від поліомієліту є більш легкий перебіг – менше виражена м’язова слабкість, короткий пеперебіг, менша частота бульбарних порушень. Ентеровірусні захворювання у новонароджених дітей. Новонароджені діти є високосприйнятливими до ентеровірусів. Деякі з них викликають захворювання, які за клінічним перебігом подібні до захворювань у старших дітей (серозні менінгіти, екзантеми), визначені серотипи ентеровірусів (серотипи 2–5 вірусу Коксакі групи В, серотип 11 вірус ЕСНО) викликають стани, які протікають фуль- мінантно і часто закінчуються летально. Порівняно легше протікає захворюван- ня у новонароджених, спричинені вірусами Коксакі групи А – серотип 3,9,16. Протягом останніх років зареєстровано захворювання у новонароджених, яке викликається параЕСНОвірусами (Paraechovіruses – PeV1, PeV2), які в попередні роки класифікували як вірус ЕСНО 22 і вірус ЕСНО 23. У більшості випадків дитина заражається від матері, шляхом вертикальної трансмісії збудника, рідше – нозокоміально. Екскрецію ентеровірусу можна вия- вити приблизно у 3% вагітних жінок під час сезонного піку захворюваності. Приблизно у 60–70% випадках вдається з’ясувати, що матері протягом останніх тижнів вагітності перенесли інфекційне захворювання з гіпертермією. Перебіг інфекційного процесу у інфікованих новонароджених залежить від титру специфічних до цього серотипу вірусу антитіл, які дитина отримує від матері. Тому час, коли виникло захворювання у матері, враховуючи час, який потрібно для продукції ІgG у вагітної, часто є вирішальним фактором у прогнозі захворювання у грудної дитини. Ентеровірусні інфекції, набуті нозокоміальним шляхом, виникають рідше. Можливе зараження здорової дитини від хворого при недотриманні медичним персоналом гігієнічних настанов, при догляді за ротовою порожниною у новона- роджених, при годуванні зондом або в інших подібних ситуаціях. Генералізовані ентеровірусні інфекції у новонароджених, як правило, зумов- лює міокардит або гепатит, які часто супроводжуються синдромом енцефало- патії. У більшості немовлят симптоми захворювання з’являються між 3–5 днем життя, значно рідше хворіють немовлята на 1–2 добу постнатального віку. Перші симптоми захворювання переважно неспецифічні – млявість, ано- рексія, непостійний респіраторний дистрес. Гіпертермія спостерігається лише у частини немовлят. Віруси ЕСНО серотипів 6,9,11 можуть бути причиною пневмоній у новонарод- жених дітей. В більшості випадків симптоми виникають у перші години життя дитини, ці захворювання теж можуть бути причиною високої летальності. Відносно легше протікають пневмонії, зумовлені ЕСНО вірусами 7 і 22 серотипів. Захворювання новонароджених, обумовлених ЕСНО вірусами, протікають як септичні стани. За течією нагадують клінічну картину ентеровірусних захворю- вань. Домінуючими симптомами у немовлят є порушення загального стану дитини, занепокоєння, підвищена збудливість, гарячка, судоми, висипання на шкірі, зміни з боку кишкового тракту, дихальної системи. Діагностика. Виділення культури вірусів вважають стандартом діагностики ентеровірусних захворювань. Чутливість цього методу коливається в межах 50–75%, а може бути і вищою при заборі матеріалу з різних місць організму (наприклад, культура ліквору, мазок з горла, випорожнення). У новонароджених як матеріал для обстеження додатково використовують кров і сечу. Культура росте відносно повільно, лише на 5–8 день відзначають ріст вірусів. Ідентифікація серотипу збудника з використанням нейтралізуючих антисироваток проводити- ся у референс-лабораторіях. 184 Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря 185 Література Визначення вірусних нуклеїнових кислот методом ПЛР в режимі реального часу дає можливість виявити більшість ентеровірусів в крові, лікворі, фекаліях, мазках з горла, прямої кишки, пунктату печінки, тканинах міокарду. Цей діагно- стичний метод має високу чутливість і специфічність, при обстеженні ліквору дітей з серозними менінгітами часто вдається отримати позитивні результати навіть при негативній культурі ліквору. Серологічні методи (наростання ней- тралізуючих або типоспецифічних антитіл, фіксація комплементу, ELІSA, визна- чення сероспецифічних ІдМ – антитіл) придатні для використання лише у випад- ках, коли є висока вірогідність захворювання, викликаного певним (передбачу- ваним) серотипом збудника. Чутливість серологічних методів значно нижча ПЛР або методів виділення культури збудника. Важливе значення в діагностиці мають парні серологічні дослідження – визначення наростання титру специфіч- них антитіл у 4 і більше разів. Лікування. Стаціонарному лікуванню підлягають хворі з ураженням нервової системи, серця, новонароджені або пацієнти з тяжким перебігом захворювання. В Україні етіотропні препарати для лікування ентеровірусних захворювань не зареєстровано. Лікування симптоматичне. При ураженні слизових оболонок порожнини рота рекомендоване вживання прохолодних напоїв. Слід виключити гарячу їжу і газовані напої, оскільки це може посилити біль. Після прийому їжі рекомендовано полоскання рота локаль- ними антисептиками. ЛІТЕРАТУРА 1. Атлас дитячих інфекційних хвороб (Червона книга) (ред. Carol J. Baker, FAAP) – Київ: Медицина.- 2019, 673 с. 2. Инфекционнные болезни у детей (ред. Д.Марри).- М:Практика.- 2006, 872 с. 3. Інфекційні хвороби у дітей (ред. проф. Л.І. Чернишової). – ВСВ Медицина: Київ, 2016, 1016 с. 4. Наказ МОЗ України № 198 від 05.08.1999 «Про вдосконалення профілактики, діагнос- тики та лікування правця» 5. Наказ МОЗ України № 722 від 28.03.2020 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)» 6. Наказ МОЗ України № 1411 від 16.06.2020 Про внесення змін до Стандартів медич- ної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» 7. Основи Педіатрії за Нельсоном (ред. Karen J. Marcdante, Robert M. Kliegmam) - Київ: Медицина.- 2020, т. 2, 369 с. 8. Реагирование на вакцинно-родственные полиовирусы 2 типа на этапе до прекра- щения использования тОПВ в глобальном масштабе. Временное руководство, 2015// (http://www.polioeradication.org/Resourcelibrary/Resourcesforpolioeradicators. aspx). 9. Руководство по расследованию вспышек кори и краснухи и осуществлению ответ- ных мер в Европейском регионе ВОЗ, 2013 10. BMJ Best Practice// https://drive.google.com/drive/folders/1Fk-ykdBbDmfO80cx9CCWPlT kZEUWkNpL?usp=sharing 11. Budka S.H., Chaudhuri A., Koskiniemi K.S., Salonen S.O. Viral meningoencephalitis of diagnostic methods and guidelines for management// Europen J. Neurol..- 2010.- V.17.- P. 999-1009 12. Buts, J.P., Dekeyser, N., Stilmant, C., Delem, E., Smets, F. and Sokal, E. (2006) Saccharomyces boulardii produces in rat small intestine a novel protein phosphatase that inhibits Escherichia coli endotoxin by dephosphorylation//Pediatr. Res.-2006.-Vol. 60.-P. 24–29. 13. Cameron D. J., Johnson L. B. , E. L. Maloney (2014) Evidence assessments and guideline recommendations in Lyme disease: the clinical management of known tick bites, erythema migrans rashes and persistent disease. Expert Review of Anti-infective Therapy, 5, 12:9, 1103-1135, DOI: 10.1586/14787210.2014.940900. 14. To link to this article: http://dx.doi.org/10.1586/14787210.2014.940900 15. Carson R. A., Mudd S. S., M. P. Jamil Clinical Practice Guideline for the Treatment of Pediatric Acute Gastroenteritis in the Outpatient Setting// 16. J Ped. Health Care.- 2016.- V.30(6).- P.610-616. 17. Cherry J., Demmler-Harrison G. J., Kaplan S. L., Steinbach W.J., Hotez P. Feigin and Cherry’s Textbook of Pediatric Infectious Diseases, 7th Edition.- Philadelphia:Elsevier Saunders, 2015. 18. Clinical Guidelines. For curative and treatment in hospitals and dispensaries, guidance for prescribing, 2016// www.refbooks.msf.org 19. Diphtheria | Clinical Features | CDC [Internet]. [cited 2019 Oct 21]. Available from: https://www.cdc.gov/diphtheria/clinicians.html 20. ESCMID Sore Throat Guideline Group, Pelucchi C & co. Guideline for the management of acute sore throat. Clin Microbiol Infect. 2012 Apr;18 Suppl 1:1-28. 21. Feizizadeh S., Salehi-Abargouei A., Akbari V. Efficacy and Safety of Saccharomyces boulardii for Acute Diarrhea. Pediatrics.2014; 134(1): e176-91. 22. Guarino A., Ashkenazi Sh., Gendrel D., Vecchio A.L., Shamir R., Szajewska H. European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for 186 Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря Paediatric Infectious Diseases Evidence-based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europe: update 2014 // J. Ped. Gastroenterol. Nut..- 2014. Vol. 59.-N1.- Р. 132–152. 23. Guidelines for the Public Health Management of Pertussis in England, 2016// w.gov.uk/phe 24. Huiming Y, Chaomin W, Meng M. Vitamin A for treating measles in children. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2005, (4):CD001479. 25. Influenza Antiviral Medications: Summary for Clinicians, 2016 26. https://www.cdc.gov/flu/professionals/antivirals/summary-clinicians.htm 27. Kelly Young. New Draft Lyme Disease Guidelines Issued. June 27, 2019. https://www. jwatch.org/fw115560/2019/06/27/new-draft-lyme-disease-guidelines-issued 28. McFarland L.V. Systematic review and meta-analysis of Saccharomyces boulardii in adult patients.World J Gastroenterol. 2010; 16(18): 2202-22. 29. Manual of Chilhood Infections. The blue Book (Chief Editor M. Sharland).- Oxford Universiti Press.- 2016,Є 966 P. 30. Measles (Rubeola)// mmwrq@cdc.gov. 31. Measles (Rubeola) Reporting and Case Investigation, 2015// ww.manitoba.ca 32. Meningitis (bacterial) and meningococcal septicaemia in under 16s: recognition, diagnosis and management// nice.org.uk/guidelines/cd102 33. Mumy K.L., Chen X., Kelly C.P., McCormick B.A. Saccharomyces boulardii interferes with Shigella pathogenesis by postinvasion signaling events//Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol.-2008.-Vol. 294.-P.599–609. 34. Nadel S. Treatment of Meningococcal Disease//J. Adolescent Health.- 2016.-V. 59.- S. 21-28 35. National Institute for Health and Care Excellence (UK).NICE guideline 95: Lymedisease. October 2018. 36. Overview | Sore throat (acute): antimicrobial prescribing | Guidance | NICE [Internet]. 2018 [cited 2019 Oct 22]. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/ng84 37. Prevention of Measles, Rubella, Congenital Rubella Syndrome, and Mumps, 2013: Summary Recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP). Recommendations and Reports 38. June 14, 2013 / 62(RR04);1-34// mmwrq@cdc.gov. 39. Raoult A.E. Pathogenicity and treatment of Bartonella infections // Int. Antimicrob. Agents.- 2014.- V.16.- P. 16-25 40. Recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices — United States, 2016–17 Influenza Season. Recommendations and Reports / August 26, 2016 / 65(5);1–54// https://www.cdc.gov/mmwr/volumes/65/rr/rr6505a1.htm 41. Recommended Antimicrobial Agents for Treatment and Postexposure Prophylaxis of Pertussis// MMWR.-2005.-V.54.-NoRR-14 42. Riaz M., Alam S., Malik A., Ali SM. Efficacy and safety of Saccharomyces boulardii in acute childhood diarrhea: a double blind randomised controlled trial//Indian. J. Pediatr.-2012.- Vol. 79.-P. 478–482. 43. Szajewska H., Skórka A. Saccharomyces boulardii for treating acute gastroenteritis in children: updated meta-analysis of randomized controlled trials//Aliment. Pharmacol. Ther.-2009.-Vol. 30.-P. 955–63. 44. Thibaut H. J., Neyts J., Leyssen P., De Plasma A. Towards the design of combination therapy for the treatment of enterovirus infections // Antivaral research, 2011// www. researchgate.net/publication/51019666 ІНФОРМАЦІЙНИЙ МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК ДЛЯ ЛІКАРІВ користуйтеся безкоштовно доступ до уніфікованих клінічних протоколів МОЗ України доступ до клінічних європротоколів на засадах доказової медицини завантажуйте протоколи в 1 клік FREE 10:52 Доступно в Доступно в *Рекомендовано Асоціацією Неонатологів України Лінекс® Дитячі краплі, дієтична добавка. Торговий знак BB-12® належить CHR.HANSEN A/S. Лікарський засіб Лінекс Бебі®, порошок для оральної суспензії № 10, 20 Р.П. № UA/14576/01/01. Лінекс® Дитячі краплі є дієтичною добавкою та не є лікарським засобом. 1. Mikkel Jungersen, Anette Wind. The Science behind the Probiotic Strain Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12®. 2. GRAS (Generally Recognized as Safe) - статус, що означає між-народне визнання безпеки і дозволяє необмежене використання в харчовій і фармацевтичній промисловості, а також безпечне застосування у дітей з народження. 3. QPS (Qualified presumption of safety) - припущення про безпеку на основі обґрунтованих доказів. 4. Згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу Лінекс Бебі® порошок для оральної суспензії та листком-вкладишем Лінекс® Дитячі краплі. 5. Zvi Weizman Eff ect of a Probiotic Infant formula on Infections in Child Care Centers: Comparison of Two Probiotic Agents, Pediatrics 2015. 6. Teemu Tiapale Administration of Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12 and XYLITO L WITH A NOVEL PACIFIER in Early childhood. 7. Isolauri E., Arvola T., Suexas T., Moilanen E., Salminen S. Probootics in the management of atopic eczema. Clin. Exp. Allergy. 2000;30:1604-1610. Лікарські засоби мають протипоказання та можуть викликати побічні реакції. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно проконсультуватись з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією для медичного застосування. Ви можете повідомити про побічні реакції та/або відсутність ефективності лікарського засобу представника заявника, та щодо небажаних явищ та скарги на якість при застосуванні дієтичної добавки - ТОВ «Сандоз Україна», що здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача: +380 (44) 495 28 66, +380 (44) 389 39 30 (вартість дзвінків згідно з тарифами вашого оператора зв’язку), ua.qa@sandoz.com, drugs_safety.ukraine@novartis.com, www.sandoz.ua, 04073, м. Київ, пр. С. Бандери, 28-А (літ. Г). 4-55-ЛИН-ОТС-0520 Інформація для спеціалістів сфери охорони здоров’я. ПРОБІОТИКИ, РОЗРОБЛЕНІ СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ДІТЕЙ НЕ МІСТИТЬ БАРВНИКИ, ВІТАМІНИ, АРОМАТИЗАТОРИ, ЛАКТОЗУ 4 ЗРУЧНА ФОРМА ВИПУСКУ: КРАПЛІ ТА ПОРОШОК ДЛЯ ОРАЛЬНОЇ СУСПЕНЗІЇ 4 ДЛЯ ДІТЕЙ З НАРОДЖЕННЯ 4 НЕЙТРАЛЬНИЙ СМАК НЕ ПОТРЕБУЄ ЗБЕРІГАННЯ У ХОЛОДИЛЬНИКУ ПРИЙОМ 1 РАЗ НА ДОБУ 4 ДОВЕДЕНА ЕФЕКТИВНІСТЬ BB-12 ® ПРИ: Антибіоти- котерапії 5 Стимулюванні імунітету 7 Кишкових коліках / здутті 6 Діареї / закрепах 5 З НАРО ДЖЕННЯ 4 ЛІНЕКС БЕБІ ® та ЛІНЕКС ® ДИТЯЧІ КРАПЛІ містять один з найбільш вивчених штамів біфідобактерій 1 • Bifi dobacterium animalis subsp. lactis, BB-12 ® , 1 × 10 9 КУО Представник нормальної мікрофлори дитини 1 має статус GRAS 2 та QPS 3 * |