Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря. Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря
 Скачать 6.04 Mb.
|
|
30 Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря 31 Гельмінтози ним відтінком, сухі і вологі хрипи. При рентгенологічному дослідженні виявля- ються округлі, з чіткими контурами тіні. Ехінококоз легень нерідко ускладнюєть- ся нагноєнням бульбашок і проривом гною в бронхи. Еозинофілія – не постійна ознака захворювання. Іноді виявлення ехінококових кіст є випадковою знахідкою при ультразвуково- му, комп’ютерному або магніторезонансному дослідженні органів. Діагностика Прямі гельмінтологічні дослідження випорожнень: – метод нативного мазка калу; – методи збагачення (Фюлеборна, Калантаряна); – метод Харада-Морі для знаходження личинок анкілостоми і некатора; – метод Бермана для діагностики стронгілоїдозу, анкілостомозу; – методи седиментації, флотації. Спеціальні методи дослідження на ентеробіоз: – зішкріб з періанальних складок; – метод Гіммельфарба за допомогою ватного тампону, закладеного на ніч до анального отвору; – дослідження анальної слизу, взятого з допомогою очного шпателя; – дослідження обсіменіння шкіри за допомогою липкої стрічки, спеціальних скелець. Дослідження мокротиння (аскаридоз, анкілостомоз, стронгілоїдоз), жовчі (фасціольоз, анкілостомоз, опісторхоз, клонорхоз), сечі (сечостатевий шистосо- матоз), біоптатів тканин (трихінельоз, онхоцеркоз, дирофіляріоз). Загальний аналіз крові: – анемія – дифілоботріоз, трихоцефальоз, теніархоз, теніоз; – еозинофілія – токсокароз, трихінельоз, аскаридоз, стронгілоїдоз, анкілостомідоз. Товста краплина крові – філяріоз. Офтальмоскопія – цистицеркоз, токсокароз, дирофіляріоз. Рентгенографія, УЗ дослідження – ехінококоз, цистицеркоз, трихінельоз, ток- сокароз, аскаридоз. Імунологічні методи діагностики (ІФА) – вісцеральні гельмінтози (токсока- роз, ехінококоз, цистицеркоз, альвеококоз, трихінельоз) або личинкові стадії кишкових гельмінтозів (аскаридоз); візуальний метод обстеження поверхні тіла (дірофіляріоз). Лікування. На сьогодні в арсеналі лікаря знаходиться більше десятка анти- гельмінтних препаратів: празиквантел, піперазин, пірантел, левамізол, пірвіній, мебендазол, альбендазол, тіабендазол. При виборі методу лікування глистових інвазій, необхідно враховувати специфічну активність антигельмінтного препа- рату, його переносимість, показання, протипоказання і преморбідний фон у дитини. Препарати, які застосовуються при нематодозах: • Мебендазол Показання до застосування: ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомідоз, стронгілої- доз, трихоцефальоз, теніоз, трихінельоз, змішані гельмінтози. Спосіб застосування та дози: вживається всередину. При ентеробіозі дорослим і дітям старше 10 років внутрішньо у дозі 100 мг 1 раз; дітям віком 2–10 років – по 25–50 мг одноразово і повторно через 2–4 тижні в тій же дозі; у разі високої достовірності повторної інвазії прийом повторюють через 2 і 4 тижні в тій же дозі; рекомендується проводити одночасне лікування всіх членів сім’ї. При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомідозі та змішаних гельмінтозах незалежно від маси тіла та віку призначають дітям старше 2 років і дорослим по 100 мг 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 3 днів. При теніозі та стронгілоїдозі – дорослим рекомендують приймати по 200 мг 2 рази на добу протягом 3 днів; дітям старше 2 років – по 100 мг 2 рази на добу протягом 3 днів; під час лікування не потрібно дотримуватися дієти і вживати проносні засоби; лікування повторюють, якщо через 3 тижні знову з’являться ознаки гельмінтозу. При трихінельозі – дорослим та підліткам – по 200–400 мг 3 рази на добу про- тягом 3 днів, а з 4 по 10 день по 400–500 мг 3 рази на добу. Побічні ефекти: нудота, біль у животі; при застосуванні високих доз – можлива блювота, діарея, порушення свідомості, головний біль, алергічні реакції (підви- щення температури тіла, висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк, в окре- мих випадках – судоми), транзиторне підвищення концентрації печінкових фер- ментів у сироватці крові, лейкопенія, анемія, еозинофілія, нейтропенія, випадін- ня волосся, гематурія, циліндрурія, порушення функції печінки, в окремих випадках може розвинутися гепатит. Протипоказання до застосування: гіперчутливість до препарату, виражені порушення функції печінки, вагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, неспец- ифічний виразковий коліт, хвороба Крона. • Альбендазол Показання до застосування: ентеробіоз, анкілостомоз, некатороз, гіменолепі- доз, теніоз, стронгілоїдоз, аскаридоз, трихінельоз, клонорхоз, шкірні мігруючі личинки, капіляроз, гнатостомоз, токсокароз, порожнинні і тканинні гельмінто- зи, а також міази й інша казуїстична паразитарна інвазія у людей. Дозування альбендазолу при різних гельмінтозах Анкілостомідози (Ancylostoma & Necator) 400 мг 1 раз на добу Аскаридоз (Ascaris) 400 мг 1 раз на добу Ентеробіоз (Enterobius) 400 мг 1 раз на добу Трихоцефальоз 400 мг 1 раз на добу Стронгілоїдоз 400 мг 1 раз на добу 3 дні. Якщо через 3 тижні в калі виявля- ються личинки, рекомендується повторний курс Теніїдози і дифілоботріоз 400 мг 1 раз на добу 3 дні Гіменолепідоз 400 мг 1 раз на добу 3 дні Опісторхоз 400 мг 2 рази на добу в 3–7 днів Ехінококоз, альвеококоз 10–15 мг на 1 кг маси тіла на добу або 400 мг двічі на день для дорослих. Приймати курсами по 28 днів з двотижневими перервами. Зазвичай достатньо 3–4 курси Токсокароз 400 мг 2 рази на добу протягом 10 днів; для дітей – 10 мг/кг маси тіла на добу в 2 прийоми. Зазвичай достатньо 3–4 курси з інтервалом в 3 місяці Цистицеркоз 15 мг на 1 кг маси тіла на добу тричі на день 8 днів. При необхідності можна продовжити курс до 30 днів • Пірантел Показання до застосування: ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, некатороз. Спосіб застосування і дози. Приймається всередину 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі і часу доби; немає необхідності застосовувати проносні засоби або дотримуватися дієти; дорослим доцільніше призначати препарат у вигляді таблеток, дітям – у вигляді суспензії; При ентеробіозі, аскаридозі (також при змішаній інвазії цими паразитами) для дітей та дорослих курсова доза – 10 мг на 1 кг одноразово, максимальна доза 1 г всередину одноразово (діти 6 міс. – 2 роки – 125 мг, 2–6 років – 250 мг, 6–12 років – 500 мг, старше 12 років та дорослі з масою тіла менше 75 кг – 750 мг, дорослі масою тіла понад 75 кг – 1 г); при інвазії гостриками (або іншими круглими чер- вами) рекомендують повторити лікування через 3 тижні. 32 Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря 33 Гельмінтози При анкілостомідозі та некаторозі рекомендуються такі ж самі дози, або (при тяжких формах захворювань) по 20 мг/кг на добу в 1–2 прийоми протягом 2–3 днів; при ентеробіозі з метою покращання ефекту рекомендоване чітке дотри- мання правил особистої гігієни (особливо дітям) та повторний прийом препарату через 4 тижні після попереднього курсу; коли виявлено зараження тільки аска- ридами, можна зменшити дозу до 5 мг/кг маси тіла. Побічні ефекти: зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, болі в животі, пов’язані з елімінацією паразита, підвищення активності печінкових тран- саміназ; головний біль, порушення свідомості, сонливість, безсоння, галюцина- ції, парестезії; шкірні висипи, свербіж, пропасниця. Протипоказання до застосування: гіперчутливість до препарату, порушення функції печінки, вагітність, лактація, діти до 6 місяців, одночасне застосування піперазину. • Піперазин Показання до застосування: аскаридоз; ентеробіоз. Спосіб застосування та дози: аскаридоз – 2 рази на добу протягом 2 днів за 1 годину до або через 0,5–1 години після прийому їжі у таких дозах: дорослі – 1,5 – 2,0 г на прийом (3,0–4,0 г на добу); діти віком: з 3 років – 0,3 г на прийом (0,6 г на добу); від 4 до 5 років – 0,5 г на прийом (1,0 г на добу); від 6 до 8 років – 0,75 г на прийом (1,5 г на добу); від 9 до 1 2 років – 1 г на прийом (2,0 г на добу); від 13 до 1 5 років – 1,5 г на прийом (3,0 г на добу); дегельмінтизацію можна проводити протягом 1 дня: одноразово від 0,4 до 4,0 м (залежно від віку) або двічі на день (по 0,2–2,0 г на прийом залежно від віку); для лікування ентеробіозу призначають тих же самих дозах, що і при лікуванні аскаридозу, протягом 5 днів; проводять 1–3 курси терапії з перервою 7 днів, у перервах між курсами доцільно ставити на ніч клізму (для видалення гостриків з прямої кишки): дорослим 4–5 склянок води, дітям – 1 –3 склянки з додаванням натрію гідрокарбонату (1/2 чайні ложки на склянку води). Побічні ефекти: у окремих випадках (особливо при порушеннях видільної функції нирок) – м’язова слабкість, тремор, ейфорія, галюцинації, погіршення зору, порушення координації рухів, діарея, слабкість, спастичний біль у животі, головний біль. Протипоказання до застосування: органічні захворювання ЦНС, нефрит, вагіт- ність, лактація, діти до 3 років. • Левамізол Показання до застосування: аскаридоз, анкілостомоз, некатороз. Спосіб застосування і дози: приймати внутрішньо під час їжі, запиваючи неве- ликою кількістю рідини, перед сном; немає необхідності в прийомі проносних засобів або спеціальній дієті; для лікування гельмінтозів дорослим і дітям старше 14 років призначають по 150 мг одноразово; дітям з метою дегельментизації препарат призначають у формі таблеток по 50 мг одноразово (ввечері) в дозі 2,5 мг/кг маси тіла; при необхідності проводять повторний курс лікування через 1 тиждень. Побічні ефекти: головний біль, безсоння, порушення свідомості, судоми, від- чуття серцебиття, диспептичні прояви (нудота, блювання, біль у животі, діарея); при тривалому прийомі можливі нудота, блювання, анорексія, рідко – панкреа- тит, неврологічні порушення: нюхові і смакові галюцинації, нервовість, відчуття тривоги, парестезії, периферичні полінейропатії, порушення мови, енцефало- патія (у пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом та паразитарними захво- рюваннями кишечника); грипоподібний синдром (озноб, лихоманка, нудота, загальна слабкість), виразки ротової порожнини, тромбоцитопенія, агранулоци- тоз, ураження нирок (підвищення концентрації креатиніну в крові), порушення функції печінки, алергічні реакції (шкірний свербіж, висипання, кропив’янка), підвищення рівня холестерину, міалгії, артралгії. Протипоказання до застосування: гіперчутливість до препарату, агранулоци- тоз, вагітність, період годування груддю. Засоби, що застосовуються при цестодозах: Гіменоліпедоз, теніоз, теніархоз, дифілоботріоз • Празиквантел Спосіб застосування та дози: 10–20 мг/ кг маси тіла (при гіменоліпедозі – 25 мг/ кг) одноразово. Приймають через 1 год після легкого сніданку. Курс лікування складається з 2 циклів з інтервалом 10 днів. • Альбендазол Спосіб застосування та дози: 400 мг 1 раз на добу протягом 3 днів. Ехінококоз (основний метод лікування – хірургічний). Альбендазол як допоміжний засіб. Спосіб застосування та дози: при неможливості хірургічного лікування чи при відсутності показань для його проведення альбендазол приймають у дозі 10–15 мг/кг маси тіла в 2 прийоми, але не більше 800 мг на добу протягом 28 днів. Можливе проведення 2–6 курсів лікування. Цистицеркоз (основний метод лікування – хірургічний). Альбендазол як допоміжний засіб. Спосіб застосування та дози: при неможливості хірургічного лікування чи при відсутності показань для його проведення альбендазол у дозі 10–15 мг/кг маси тіла в 2 прийоми, але не більше 800 мг на добу. Курс лікування – 8 днів, курс лікування можна продовжити до 30 днів. При необхідності курс лікування повторюють. Празиквантел як допоміжний засіб. Спосіб застосування та дози: при неможливості хірургічного лікування чи при відсутності показань для його проведення празиквантел застосовують у добовій дозі 50–100 мг/кг, яку ділять на 3 прийоми. Курс лікування – 30 днів. Празиквантел для лікування інших цестодозів: Спосіб застосування та дози: 10–20 мг/кг маси тіла одноразово. Приймають через 1 год після легкого сніданку. Курс лікування складається з 2 циклів з інтер- валом 10 днів. Побічні ефекти: залежать від дози і тривалості курсу лікування: біль в області живота, нудота, блювота, анорексія, зниження апетиту, гемоколіт; головний біль, запаморочення, сонливість, судоми; аритмія; міалгії; кропив’янка; алергічні реакції, в тому числі полісерозит, астенія, лихоманка. Протипоказання до застосування: гіперчутливість до препарату, діти віком до 4 років; не слід лікувати цим препаратом цистицеркоз очей, оскільки руйнування паразитів в оці може спричинити подразнення його тканин, не слід застосовува- ти разом з рифампіцином. Безпечність препарату для дітей у віці до 4 років не встановлена • Фенасал Спосіб застосування та дози: всередину, натщесерце або ввечері, через 3–4 години після легкої вечері. Добова доза для дітей до 2 років – 0,5 г, 2–5 років – 1 г, 5–12 років – 1,5 г, старше 12 років – 2–3 г. Добову дозу приймають за 1 раз, таблет- ки розжовують або подрібнюють в теплій воді (1 таблетку у 50 мл теплої води); через 2 год – склянка солодкого чаю з сухарями або печивом, проносне не при- значають. При гіменолепідозі добову дозу приймають у 4 прийоми, через кожні 2 год (до 10, 12, 14 і 16 год); їжу приймають о 8, 13 й 18 год. Лікування проводять про- тягом 4 днів, через 4 дні – повторюють; контрольне дослідження проводять через 15 днів після закінчення лікування і далі щомісяця, протягом 6 міс. При рецидиві захворювання – повторюють лікування за тією ж схемою. При теніозі приймають добову дозу серце через 2 год – сольове проносне; через 1 міс. – повторний прийом без призначення проносних. 34 Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря 35 Герпетична інфекція Протипоказання: гіперчутливість до компонентів препарату. Побічні ефекти: алергічні реакції, загострення атопічного дерматиту. Особливі вказівки: перед початком лікування приймають 2 г натрію гідрокар- бонату, під час лікування рекомендується рідка, знежирена їжа (рідкі каші, пюре, киселі, фруктові соки). Засоби, що застосовуються при трематодозах • Празиквантел Спосіб застосування та дози: індивідуальні дози призначаються залежно від діагнозу; рекомендовано при інфікуванні Schіstosoma haematobіum: 40 мг/кг 1 раз на добу як одноденний курс лікування; Schіstosoma маnѕопі, S. іntercalatum: 40 мг/кг 1 раз на добу або 20 мг/кг 2 рази на прийом як одноденний курс лікуван- ня; Schіstosoma јароnicum, S. mecongi: 60 мг/кг 1 раз на добу або 30 мг/кг 2 рази на добу як одноденний курс лікування; Clonorchіs ѕіnеnѕіѕ, Opіstorchіs vіverrіnі: 25 мг/кг 3 рази на добу як одно– триденний курс лікування; Рагаgonimus westermanі та інші види: 25 мг/кг 3 рази на добу як дво-, тридений курс лікування; при одноразовому застосуванні добової дози приймають ввечері, інтервал між прийомами не повинен перевищувати 4 години або бути менший, ніж 6 годин. Необхідно пам’ятати, що терапія гельмінтозів повинна бути спрямована не тільки на знищення збудника хвороби, але й на ліквідацію наслідків його життє- діяльності в організмі дитини (ендотоксикоз, сенсибілізація, анемія, дисбіоз), можливих проявів токсикозу, алергії в результаті масової загибелі гельмінтів на тлі застосування антигельмінтного препарату, порушення функції уражених органів. Профілактика гельмінтозів – формування здорового способу життя; – дотримання санітарно-гігієнічних правил в сім’ї, дитячих установах (миття рук після вулиці, туалету; – кожна дитина, член сім’ї повинен мати власні предмети особистої гігієни тощо); – правильна кулінарна обробка харчових продуктів. Великий ризик заражен- ня гельмінтами є при вживанні сирокопчених, свіжозаморожених, погано тер- мічно оброблених продуктів. Необхідно ретельно мити фрукти, овочі, ягоди; – вживання тільки фільтрованої водопровідної або кип’яченої води; – запобігання фекального забруднення навколишнього середовища; – правильне утримання домашніх тварин, їх обстеження на гельмінти, їх дегельмінтизація; – раннє виявлення хворих, своєчасне їх лікування; – при ентеробіозі для профілактики реінвазії важливо тримати руки і ноги в чистоті, підмивати дитину на ніч і зранку з милом, замінити натільну і постільну білизну щодня, прасувати її гарячою праскою, здійснювати вологе прибирання приміщень; – хіміопрофілактика гельмінтозів проводиться 1–2 рази на рік. Для цього засто- совуються антигельмінтні препарати з широким спектром дії (альбендазол та ін). Показання до медикаментозної профілактики гельмінтозів: 1. Постійне перебування дітей у закритих дитячих колективах. 2. Постійний контакт з домашніми тваринами. 3. Контакт з землею (мешкання у сільській місцевості, ігри у піску тощо). 4. Часті подорожі до екзотичних країн. 5. Захоплення полюванням, риболовлею, футболом, пляжним волейболом тощо. ГЕРПЕТИЧНА ІНФЕКЦІЯ Герпетична інфекція (ГІ) – група захворювань, які викликаються вірусами простого герпесу (HSV) – HSV-1 і HSV-2. Етіологія Віруси звичайного герпесу належать до сімейства Герпесвірусів, підродини a-герпесвірусів. Вірус містить ДНК, має діаметр 120–150 нм. В інфікованих кліти- нах утворює внутрішньоядерні включення, сприяє утворенню гігантських бага- тоядерних клітин. Вірус термолабільний, інактивується при температурі 50–52 °C через 30 хвилин, швидко руйнується під впливом ультрафіолетового опромінен- ня, етилового спирту, органічних розчинників, стійкий до низьких температур і висушування. Виділяють 2 серотипи вірусу: 1 серотип викликає переважне ураження шкіри і слизових оболонок порожнини рота, очей і ЦНС; 2 серотип вражає, в основному, слизові оболонки статевих органів. Епідеміологія Інфікованість населення Земної кулі HSV-1 становить 90–97%, HSV-2 – близько 40%. Інфікування відбувається в перші 5 років життя. Джерелом HSV-інфекції є хворі люди різними формами захворювання, а також вірусоносії. HSV-1 передається повітряно-краплинним або контактним шляхом. Під час кашлю, чхання вірус, який знаходиться в краплях слини, виживає на поверхнях протягом години. На вологих поверхнях (умивальник, ванна та ін) він виживає протягом 3–4 годин, що може бути причиною спалахів інфекції в дитячих дошкільних установах. Зараження може здійснюватися при поцілунках, а також через предмети побуту, які інфіковані слиною хворого або вірусоносія. HSV-2 передається, в основному, статевим шляхом. У зв’язку з тим, що при генералізації інфекції має місце вірусемія, можливий також трансфузійний або парентеральний шлях передачі HSV-2 інфекції. Найбільша сприйнятливість до герпетичної інфекції у дітей у віці від 5 місяців до 3 років. Первинна ГІ виникає в результаті першого контакту людини з HSV. Як правило, це відбувається в ранньому дитячому віці (до 5 років) і обумовлене переважно HSV-1. У дорослих у віці 16–25 років, які не мають противірусного імунітету, первинна ГІ частіше може бути обумовлена HSV-2. У 80–90% випадків первинно інфікованих дітей перебіг захворювання має латентний характер і лише в 10–20% випадків спостерігаються клінічні прояви хвороби. |