База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
| * Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання у гортань, позбутися шкідливої звички – паління. | Хірургічне лікування: видалення гіпертрофованої слизової оболонки голосових складок. | Хірургічне лікування: видалення голосових складок, позбтися шкідливої звички – паління. | Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання в гортань. | Консервативне лікування: протизапальна терапія, вливання у гортань, після чого – хірургічне лікування: видалення гіпертрофованої слизової оболонки голосових складок. | ||
| | Хвора, 35 років, звернулась зі скаргами на на різкий біль у горлі під час ковтання, підвищення температури тіла до 380С. Хворіє 3 дні. Об’єктивно під час прямої ларингоскопії виявлено: надгортанник різко збільшений в правій половині, гіперемований, шаровидно потовщений, набрякший, крізь слизову оболонку надгортанника просвічує білий гній. До яких ускладнень можна призвести дане захворювання? | * Абсцес надгортанника може призвести до глибюкої флегмони шиї, медіастеніту, набряку і стенозу гортані. | Злоякісний епіглоттит може прозвести до розвитку набряку і стенозу гортані. | Абсцес надгортанника може спричинити розвиток глибюкої флегмони шиї, медіастеніту, отогенного сепсису, набряку і стенозу гортані. | Абсцес надгортанника може спричинити хондроперихондрит гортані. | Абсцес надгортанника може спричинити розвиток набряку і стенозу гортані. |
| | Хвора, 45 років, скаржиться на захриплість голосу, яка триває на протязі 7 років після перенесеної операції на щітовидній залозі. Об’єктивно: слизова оболонка гортані рожева голосові складки світлі. Під час фонації рухається тільки ліва голосова складка, права голосова складка знаходиться у серединному положенні. Встановити діагноз? | *Правобічний парез гортані. | Новоутворення правої голосової складки. | Лівобічний парез гортані. | Стеноз гортані в стадії компенсації. | Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. |
| | Хворий, 52 років, надійшов у ЛОР-відділення зі скаргами на болі колючого характеру в ділянці нижньої третини шиї ліворуч, яка віддає в ліву білявушну ділянку, підвищення слюновиділення. Захворів 12 годин назад, під час їжі рибної страви з’явилась колючий біль. Непряма гіпофарингоскопія: слизова оболонка рожева, слюностаз в грушоподібних синусах. На боковій рентгенограмміглотки і шийного відділу стравоходу: додаткова тінь, кісткової щільності на рівні С6. поставити попередній діагноз? | *Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки) лівого грушеподібного синусу. | Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу парафарингіт. | Стороннє тіло (рибні кістки) лівого грушеподібного синусу парафарингіт. | Спайки гортаноглотки шийного відділу стравоходу. |
| | Хвора, 25 років, надійшла в ЛОР-відділення зі скаргами на біль, який посилюється при ковтанні, підвищення слиновиділення. Хворіє на протязі 1 доби, після вживання риби, коли з’явився колючий біль в піднебінній ділянці зліва, після цього, з метою самолікування, вона ковтала хлібні кірки. Біль в ділянці шиї нище первинної та стала тупою та дифузною. Непряма гіпофарингоскопія: слизова оболонка гіперемована, поверхневі спайки гортаноглотки, в грушеподібних синусах слюностаз. При конкретному рентгенологічному обстеженні додаткових тіней не виявлено, симптом „повітряної стрілки” стійка помітка контрасту на рівні С6. поставити попередній діагноз? | * Спайки гортаноглотки шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки), спайка шийного відділу стравоходу. | Стороннє тіло (рибні кістки). | Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу, спайка, езофагіт. |
| | Хворий, 62 років, доставлений у ЛОР-відділення зі скаргами, припухлість в нижній третині шиї зліва, затруднення при проходженні їжі, підвищення температури тіла до 380 С. Захворів 3 дні потому під час вживання м’яса. Займався „самолікуванням” - ковтав хлібні кірки, визивав блювоту. При пальпації болючість в нижній третині шиї зліва. При непрямій гіпофарингоскопії слизова оболонка гіперемована, набряк черпаловидної ділянки, слюностаз в грушоподібних синусах. При рентгенограмі додаткова тінь кісткової щільності, розміщення позаду трахейної тіні на рівні С6 – Тh1. поставити попередній діагноз? | * Стороннє тіло (м’ясна кістка) шийного відділу стравоходу. Парафарингіт. | Стороннє тіло (м’ясна кістка) гортаноглотки. Парафарингіт. | Перфорація стороннім тілом (м’ясна кістка) грудного відділу стравоходу. Медіастеніт. | Стороннє тіло (м’ясна кістка), спайки шийного відділу стравоходу. | Ларингіт Гайєка. |
| | О 20 годині каретою ШМД у приймальне відділення доставлено хворого К., 42 років, з носовою кровотечею, яка продовжується протягом 2-х годин. Напередодні хворого турбував сильний головний біль. В карті виїзду бригади вказано, що вони ввели пацієнту гіпотензивні та седативні препарати, тому як артеріальний тиск був 170/100 мм рт.ст. Проведена передня марлева тампонада порожнини носа. Під час огляду у пацієнта продовжується носова кровотеча (на тампонах). Артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. Пульс 90 ударів за 1 хвилину. З анамнезу відомо, що шкідливих звичок немає, гіпертонічну хворобу, хвороби крові заперечує. Встановити діагноз? Скласти план обстеження та лікування хворого тактика лікаря? | * Носова кровотеча на фоні гіпертонічного кризу. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі, консультація кардіолога. Необхідно провести задню та передню тампонади порожнини носа, гіпотензивну терапію. | Носова кровотеча. Обстеження: рентгенографія черепа та шийного відділу хребта. Повторна передня тампонада носової порожнини. | Носова кровотеча. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі, вимірювання артеріального тиску. Повторна передня тампонада носової порожнини. | Носова кровотеча на фоні гіпертонічного кризу. Обстеження: вимірювання артеріального тиску, консультація кардіолога. Задня тампонада носа. | Носова кровотеча. Обстеження: загальноклінічні аналізи крові та сечі. Гіпотензивна терапія. |
| | Хвора, 35 років, скаржиться на майже постійне утруднення носового дихання через обидві половини носа, слизові виділення, головний біль. Хворіє 5 років. Об’єктивно: нижні носові раковини збільшені в об’ємі, особливо передні їх кінці. Носові ходи звужені. Після введення в носові ходи судинозвужувальних ліків, об’єм раковин мало змінюється і нагадує ягоду шовковиці. Поставте діагноз і призначте лікування | * Хронічний гіпертрофічний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня конхотомія. | Хронічний катаральний риніт. Лікування консервативне. | Хронічний катаральний риніт. Лікування хірургічне – кріоконхотомія. | Хронічний гіпертрофічний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня підслизова вазотомія. | Хронічний катаральний риніт. Лікування хірургічне – двобічна нижня підслизова вазотомія. |
| | Під час автомобільної аварії пацієнтка А., 34 років отримала пошкодження селезінки (розрив), перелом лівого стегна в середній третині. Після проведених оперативних втручань та накладення скелетного витяжиння на ліву ногу стан пацієнтки дозволив на 5 день призначити лікувальну фізкультуру. Яки механізми лікувальної дії фізичних вправ використовуються в комплексному лікуванні хворої на даному етапі? | * Тонізуючий та трофічний | Компенсації та відновлення функції | Трофічний та компенсації втраченої функції | Тонізуючий та відновлення функції | Тонізуючий, трофічний, відновлення функції |
| | Хворий Л., 48 років, 20 років страждає сечокам”яною хворобою. 6 днів тому пацієнту видалили камінець з коханки лівої нирки розміром 10-12 мм. Стан пацієнта після операції значно покращівся. Пред”являє скарги на незначні болі в області післяопераційної рани під час руху, затримку стула, Т тіла – 36,6(С, ЧСС – 68 уд/хв, ритм синусів, правильний. При пальпації товстого кишківника підвищена чутливість. В ділянці сигмовидної кишки ущільнення схоже на накопичення калових мас. Пацієнту призначили масаж кишківника. Визначте які прийоми масажу можна використати для покращення функції товстого кишківника та напрямок проведення масажу? | * Глибоке погладжування кишківника в напрямку за часовою стрілкою | Вібрація кишківника проти часовою стрілки | Розминання кишківника проти часовою стрілки | Розтирання кишківника за часовою стрілкою | Поверхневе погладжування кишківника проти часовою стрілки |
| | Пацієнт Р., 32 років, під час бойових дій отримав вогнепальне поранення передньої поверхні грудної клітки на рівні 5-6 ребер правого боку з пошкодженням легені. Після двох оперативних втручань в ділянці поранення є дефект м”яких тканин. Було вирішено закрити його Філатовськи стеблом. Після сформування його на боковій поверхні живота справа для тренування стебла призначена лікувальна фізкультура. Стан пацієнта задовільний. Які підходи тренування стебла можуть бути використані? | * Пережаття материнської ніжки стебла з наступним масажем. | Масаж тканин, що оточують Філатовське стебло | Пережаття дочірньої ніжки стебла з наступним масажем | Пережаття материнської та дочірньої ніжки з наступним масажем | Пережаття середньої ніжки стебла з наступним масажем |
| | Хворий Ц., 32 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу перелому четвертого хребця в грудному відділі, що підтверджено рентгенологічно. Стан хворого відносно задовільний. Він знаходиться в положенні лежачи на спині з спеціальною укладкою. Які форми ЛФК можна призначити хворому? | * Лікувальну гімнастику, масаж | Лікувальну гімнастику, теренкур | Ранкову гігієнічну гімнастику, прогулянки | Трудотерапію, механотерапію | Гімнастику у воді, прогулянки |
| | Хворий К., 28 років, лікується в стаціонарі з приводу “Виразки 12-ти палої кишки”. 5 днів тому пацієнту зробили оперативне втручання, видалили частину шлунку. Стан пацієнта покращився. Температура тіла 36,9(С, ЧСС – 72 уд/хв, ритм правильний. Аналіз крові: еритроцити – 4,8х1012, лейкоцити – 6,7х109, ШОЕ – 10 мм/час. Стан післяопераційної рани задовільний. Який руховий режим лікар призначив хворому? | * Розширений постільний | Щадяче-тренувальний | Щадячий | Палатний | Вільний |
| | Хворий Ж., 46 років, 5 днів тому видалили жовчний міхур з приводу жовчно-кам”яної хвороби. Стан пацієнта покращівся. Він пред”являє скарги на незначний біль в місці після операційної рани, але стан рани задовільний. Температура тіла – 36,7(С, ЧСС – 78 уд/хв., на ЕКГ – одиничні екстрасистоли. Живіт при пальпації м”який, незначний біль в ділянці, що оточує післяопераційну рану. Пацієнту призначено розширений постільний режим. Які задачі ЛФК характерні для цього рухового режиму? | * Стимуляція процесів регенерації, профілактика застійних явищ | Відновлення працездатності хворого, призначення діафрагмального дихання | Стимуляція дренажної функції жовчовивідних шляхів, призначення дихальних вправ для нижніх відділів легень | Стимуляція екстракардіальних факторів кровообігу | Покращення дренажної функції бронхів |
| | Цистоскопічна картина агенезії нирки: | Відсутність одного з вічок сечоводів. | Відсутність половини сечоміхурового трикутника. | Ектоповане вічко сечовода в шийку сечового міхура. | Ектоповане вічко сечовода в пристінок піхви (вульву) | |
| | Головний метод діагностики однобічної ниркової агенезії: | Ангіографія | Хромоцистоскопія | Оглядова урографія | Екскреторна урографія з ретропневмоперетонеумом | |
| | Провідний клінічний симптом у хворих на гіпоплазію нирки. | Артеріальна гіпертензія. | Гематурія | Альбумінурія | Біль в поперековій ділянці | |
| | Оптимальний метод дослідження при диференціації між гіпоплазією та вторинним зморщенням нирки: |