База КРОК-2 – 2003. Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 2 Mb.
|
| * Кон’юнктивіт | Абсцесс повік | Кератит | Ячмінь | Блефарит | ||
| | Хвора К., 25 р. скаржиться, що вранці не могла розплющити очі, бо вії склеїлися засохлими виділеннями, виникли сльозотечу, світлобоязнь. Об’єктивно: кірочки слизового виділення на віях, невеликий набряк повік, значний набряк і гіперемія у ділянці нижньої перехідної складки та кон’юнктиви очного яблука. Поставте діагноз. | * Гострий епідемічний кон’юнктивіт обох очей | Блефарит | Трахома | Ячмінь | Кератит |
| | До Вас звернувся хворий 45 років зі скаргами на двоїння, що виникло раптово після сильного головного болю. В анамнезі – гіпертонічна хвороба . Об’єктивно: ліве очне яблуко відхилено до носу. Рух лівого ока обмежений назовні. Діагноз. | * Паралітична косоокість | Співдружня косоокість | Екзофтальм. | Енофтальм. | Парез околорухового нерва. |
| | До Вас звірнулась хвора 36 років зі скаргами на різкий головний біль, підвищену до 38° температуру тіла, біль і знижування зору у правому оці. Ви з’ясували, що жінка хворіє на хронічний гайморит. Об’єктивно: очна щилина звужена, повіки набряклі, гіперемовані. В очній щилині замічена кон’юктива. Око рівно вигнуте вперед, рухливість обмежена, бачить гірше, ніж лівим оком. Діагноз. | * Флегмона орбіти. | Флегмона повіки. | Флегмона слізного міхура | Гострий дакріоденіт. | Абсцес повіки |
| | Хворий 34 років скаржиться на біль в ділянці правого ока, головний біль, підвищення температури до 38,6°. Два дні тому з”явився на нижній повіці правого ока ячмінь, який хворий витискував. Об”єктивно: різкий набряк повік, закрита очна щілина, в ній защемлена набрякла кон”юнктива. Екзофтальм. Очне яблуко нерухоме, зір знижений. Діагноз. | * Флегмона орбіти. | Флегмона повіки. | Абсцес повіки. | Гострий дакріоаденіт. | Флегмона слізного міхура |
| | Хворий 23 років скаржиться на головний біль, біль в правому оці, підвищення температури до 39,2°. З анамнезу відомо, що у хворого запалення придаткових пазух носа. Під час огляду: гіперемія та набряк повік. Екзофтальм. Обмежена рухливість очного яблука, звуження очної щілини, защемлення набряклої кон”юнктиви, погіршення зору. Діагноз. | * Флегмона орбіти. | Флегмона повіки. | Флегмона слізного міхура | Абсцес повіки | Гострий дакріоаденіт |
| | Дитина 1,5 років, після перенесеного ГРВІ, протягом кількох днів стала неспокійною, часто плаче, відмовляється від їжі, тягнеться ручкою до лівого вуха. Мати дитини вказує на короткочасні судоми, що спостерігались кілька разів протягом доби. При отоскопії лівий зовнішній слуховий прохід широкий, вільний. Барабанна перетинка почервоніла, випинає, пізнавальні знаки і контури не визначаються, при натисканні на козелець дитина починає плакати. Праворуч барабанна перетинка не змінена. Чим можна пояснити наявність судом у дитини? | *наявністю незарощеної fissura petrosquamosa. | Наявністю незарощеної fissura petrotympanica. | Наявністю вродженого гіпертонусу згиначів. | Гіпо К+-емія. | Гіпер К+-емія. |
| | Дитина, 8 місяців, після перенесеної ГРВІ, протягом двох днів стала неспокійною, часто плаче, киває головою з боку на бік, тягнеться ручкою до правого вуха, відмовляється брати груди. Температура тіла 39,2(С. Із розпитувань матері встановлено, що у дитини були короткочасні судоми, багаторазове блювання, понос. При отоскопії – права барабанна перетинка почервоніла, трохи випинає, контури не визначаються, натискання на козелець болісне. Ліва барабанна перетинка не змінена. Поставте діагноз. | Гострий гнійний правобічний середній отит. | Гострий гнійний правобічний середній отит. Мастоїдит. | Зовнішній правобічний дифузний отит. | Отоантрит. | Отогенний гнійний менінгіт. |
| | Хвора, 32 років, скаржиться на біль у правому вусі, біль віддає в зуби, скроні, закладеність вуха, головний біль, підвищення температури до 37,8(С. Хворіє 3-й день, захворюванню передував нежить. Об`єктивно: вушна раковина не змінена, зовнішній слуховий прохід вільний, барабанна перетинка почервоніла, інфільтрована, випинає, контури не визначаються. Пальпація козельця та сосковидного відростка безболісна. Шепітну мову сприймає правим вухом з відстані 1м, а розмовну – з 3м. | * Гострий правобічний гнійний середній отит, неперфоративна стадія | Гострий правобічний гнійний середній отит, отоантрит | Гострий правобічний гнійний середній отит, перфоративна стадія | Гострий правобічний зовнішній дифузний отит | Хронічний правобічний гнійний середній отит |
| | Хворий, 32 років, поступив у відділення зі скаргами на гнійні виділення з правого вуха, головний біль, зниження слуху. Не дивлячись на проведене лікування, на дев’ятий день від початку захворювання, стан хворого погіршився, з’явився озноб, температура тіла піднялась до 400С, в області сосковидного відростка справа примітна припухлість і біль при доторкуванні. Об’єктивно: загальний стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда, пульс 98 ударів на хвилину, ритмічний. Відмічається помірна гіперемія слизової оболонки носа і глотки. Шкіра в області сосковидного відростка справа набрякла, дещо гіперемована, чутлива при пальпації. Визначається біль по передньому краю грудино-ключично-сосковидного м’яза. Збільшені лімфовузли біля верхівки сосковидного відростка. У зовнішньому слуховому ході гнійні виділення, після видалення яких видна різко гіперемована барабанна перетинка. У центрі її щілиноподібна перфорація, через яку в ритмі пульсу виділяється гній. Визначте діагноз. | Гострий правобічний гнійний середній отит, гострий правобічний верхівково-шийний мастоїдит. | Гострий правобічний гнійний середній отит. | Флегмона сосковидного відростка. | Перфорація барабанної перепонки. | Зовнішній правобічний дифузний отит. |
| | Хвора, 18 років, звернулася зі скаргами на тривале постійне підвищення температури тіла до 37-37,2(С, слабкість, зниження працездатності, швидку стомлюваність. Вищезазначені прояви з’явились після перенесеної 1 рік назад ангіни, яка перебігала з високою температурою і налетами на піднебінних мигдаликах. Об’єктивно: піднебінні мигдалики рожевого кольору, не виходять за межі піднебінних дужок. Піднебінні дужки синюшного кольору, мають місце злуки між дужками і піднебінним мигдаликом. В лакунах мигдаликів рідкий гній і казеозні маси. Призначити лікування. | *Лікування хірургічне – тонзилектомія. | Симптоматичне. | Консервативне – промивання лакун та фізіотерапевтичне. | Лікування не потребує. | Лікування хірургічне – тонзилотомія. |
| | Дитина, 4 роки, зі слів батьків погано чує на протязі року. Носове дихання не порушене. Об’єктивно: барабанні порожнини мутні, їх опізнавальні контури згладжені, просвічує жовтуватий ексудат. Під час передньої риноскопії: слизова оболонка носа рожева, носові ходи вільні, у ділянці хоан видно яскраво-рожеву лімфаденоїдну тканину. Під час пальцевого дослідження у склепінні носоглотки виявлені аденоїдні розрощення, які на 2/3 перекривають хоани. На імпедансометрії визначається тимпанограма типу В з обох боків. Встановити діагноз? | * Аденоїдні вегетації ІІ стадії. Двобічний ексудативний отит. | Аденоїдні вегетації ІІ стадії. | Двобічний ексудативний отит. | Аденоїдні вегетації ІІІ стадії. Двобічний катар середнього вуха. | Аденоїдит ІІ стадії. Двобічний ексудативний отит |
| | Хвора К., 45 років, скаржиться на утрудненне дихання і ковтання, біль у горлі. Вищеназвані скарги з’явились вчора ввечері, коли на вулиці, з метою пограбувати, незнайомий вдарив її ребром долоні по передній поверхні шиї. Оскільки утрудненне дихання на ранок збільшилось, з’явилась захриплість голосу, хвора звернулась до оториноларинголога. Об’єктивно: хвора збуджена, виявлена тахікардія, інспіраторна задишка. Під час непрямої ларингоскопії: пухлиноподібне утворення синюшного кольору в ділянці лівої черпакувато-надгортанної складки, яке частково перекриває голосову щілину. Встановити діагноз? | *Гематома гортані. Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. | Гематома гортані. | Хондроперихондрит гортані. Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. | Гематома гортані. Стеноз гортані в стадії декомпенсації. | Гематома гортані. Стеноз гортані в стадії неповної компенсації. |
| | Хвора, 24 роки, скаржиться на біль у горлі зправа, підвищення температури тіла до 380С утруднення під час відкривання рота, болючу припухлість на шиї зправа в ділянці кута нижньої щелепи. Вищеназвані скарги з’явились через 5 днів після початку ангіни. Лікувалась самостійно – полоскання горла содою, септолете. До лікаря не зверталась. Об’єктивно: слизова оболонка піднебінних дужок і мигдаликів гіперемована. Під час непрямої ларингоскопії позаду і нижче правої піднебінної дужки виявляється гіперемія і випинанняслизової оболонки глотки. Під час діагностичної пункції цієї ділянки отриманий гній. Защелепні лімфатичні вузли зправа збільшені, різко болісні під час пальпації. Встановити діагноз? Тактика лікування? | *Парафарингеальний абсцес праворуч. Защелепний лімфаденіт праворуч. Лікування хірургічне – розтин абсцесу, антибіотикотерапія. | Парафарингеальний абсцес. Лікування – розтин абсцесу. | Парафарингеальний абсцес праворуч. Лікування хірургічне – розтин абсцесу, антибіотикотерапія. | Парафарингіт праворуч. Лікування - антибіотикотерапія. | Парафарингіт праворуч. Защелепний лімфаденіт зправа. Лікування хірургічне – розтин лімфавузла |
| | Хвора, 17 років, скаржиться на відчуття дискомфорту, незначний біль у горлі на протязі 7 днів, підвищення температури тіла до 37°С. Об'єктивно: слизова оболонка лівого піднебінного мигдалика гіперемована, мигдалик вкритий нальотом сіро-бурого кольору. Після зняття нальоту на поверхні мигдалика визначається глибока виразка, що кровоточить. Яка етіологія ангіни? | * сімбіоз спірохети ротової порожнини і веретеновидної палички. | Бліда спірохета. | Бацила Лєфлєра–корінебактерія дифтерії. | Мікробактерія туберкульозу. | Симбіоз клепсієли озени і грибка озени. |
| | У хворого увечорі після дня народження з’явились скарги на відчуття стороннього тіла в горлі, утруднене дихання і ковтання. З анамнезу хворий вживав неякісну горілку. Об’єктивно: слизова оболонка м’якого піднебіння, піднебінних дужок, піднебінних мигдаликів набрякла, блискуча. М’який язичок набряклий, скловидний, збільшений до 5 см в довжину. Слизова оболонка гортані, не змінена. Голосові складки сірі, необмежено рухомі під час фонації. Голосова щілина широка. Скласти план лікування хворого? | * Лікування під час незапального набряку глотки направлено на ліквідацію його причини і включає дегідратаційну, гіпосенсибілізуючу на седативну терапію. | Антибактеріальна, протизапальна, седативна терапія. | Дегідратаційна, седативна терапія. | Антибактеріальна, гіпосенсибілізуюча терапія. | Ліквідація причини незапального набряку глотки – видалення стороннього тіла, дегідратаційна, гіпосенсибілізуюча та седативна терапія. |
| | Хворий, 54 років, водій, скаржиться на захриплість голосу на протязі багатьох років. Об’єктивно: права голосова складка гіперемована, потовщена. Під час фонації голосові складки необмежено рухомі. Які додаткові методи дослідження необхідно провести хворому для встановлення діагнозу? | * Мікроларингоскопію, флюоресцентну мікроларингоскопію, прищільну біопсію. | Прищільну біопсію. | Мікроларингоскопію, стробоскопію, прищільну біопсію. | Томографію гортані, прищільну біопсію. | Стробоскопію гортані, прищільну біопсію. |
| | Хворий, 27 років, водій, звернувся до лікаря зі скаргами на захриплість голосу, яка посилилась на тлі ГРВІ. З анамнезу відомо: хворий палить на протязі 10 років, захриплість голосу періодично з’являється на протязі 7 років. Об`єктивно: голосові складки гіперемовані, потовщені, під час фонації необмежено рухомі. Призначити лікування? |