Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
В таблиці 7 наведений перелік основних плану роботи цехового ординатора.Таблиця 7 Основні питання плану роботи цехового ординатора
Особливості санітарного нагляду в галузі гігієни праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів Використання праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів у народному господарстві вимагає прийняття певних спеціальних заходів спрямованих на запобігання впливу професійних шкідливостей на репродуктивну функцію, особливості розвитку організму або функціональні можливості організму з обмеженою працездатністю. У зв’язку з цим Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Постанова Кабінету Міністрів України №314 від 3 травня 1995 р. “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” передбачають забезпечення певних гарантій з питань охорони праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів. Підприємства, відповідно до Законів України “Про зайнятість населення” та “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” забезпечують певну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, підлітків та інших верств населення, що потребують соціального захисту. У разі невиконання цієї вимоги або відмови у створенні робочих місць для інших категорій населення підприємства відраховують кошти на рахунок Ради народних депутатів у порядку та розмірах, що передбачені зазначеними Законами. Підприємства зобов’язані постійно поліпшувати умови праці та побуту жінок і підлітків, забезпечувати їх роботою переважно у денний час із скороченим робочим днем, жінок, які мають малолітніх дітей, вагітних жінок переводити на легшу роботу з нешкідливими умовами праці та надавати інші пільги, передбачені законодавством. Підприємства зі шкідливими умовами праці повинні створювати окремі цехи, дільниці для надання жінкам, підліткам та окремим категоріям працівників більш легкі за ступенем важкості і напруженості роботи. Гігієна праці жінок Про несприятливий вплив виробничих чинників на специфічні функції жіночого організму судять за порушеннями менструальної функції, особливостями перебігу та закінчення вагітності, пологів, розвитком плоду та новонародженого, наявністю у біологічних середовищах жінки (грудне молоко, кров, сеча, організм плоду тощо) токсичних речовин, з якими вона контактує на виробництві (або продуктів їх метаболізму). Слід підкреслити: той факт, що фізичні, хімічні, біологічні і соціальні чинники діють на жіночий організм несприятливо на рівнях, які значно менші, ніж граничні рівні для чоловіків. Трудове законодавство України, ураховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, інтереси охорони материнства та дитинства, встановлює спеціальні норми з охорони праці жінок, які можна розподілити на 2 групи: 1) охорона праці всіх жінок, які працюють; 2) охорона праці у зв’язку з материнством. До першої групи (норми охорони праці, які працюють) відноситься заборона Кодексом Законів про працю України (КЗпП України, ст. 174) праці жінок на деяких важких та шкідливих роботах. Конкретні рекомендації з цього приводу є у “Переліку важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється праця жінок”, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України №256 від 29 грудня 1993 року. Законодавством також передбачені обмеження з питань використання праці жінок на роботах, що пов’язані з перенесенням важких речей та предметів. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України №241 від 10 грудня 1993 року затверджено “Граничні норми піднімання та переміщення важких речей жінками” (табл. 8). Таблиця 8Граничні норми піднімання та переміщення важких речей і предметів жінками
До другої групи нормативних положень (норми охорони праці у зв’язку з материнством) відносяться заходи з охорони праці вагітних жінок та матерів. Зокрема відповідно до основних положень КЗпП України, (ст. 176-186):
Гігієна праці підлітків Посильна праця на дітей і підлітків справляє суттєвий загально зміцнювальний та оздоровчий вплив. Разом з тим необхідно відзначити, що позитивний вплив праці на організм можливий лише в умовах відповідності праці як за характером, так і за об’ємом фізіологічним можливостям та стану здоров’я молодих працівників, а також при неухильному дотриманні гігієнічних вимог до режиму праці і умов її виконання. Наукові дослідження переконливо доводять, що загальна щільність робочого часу підлітків не повинна бути більшою 50-70%. У системі підготовки кваліфікованих молодих кадрів та раціональному їх використанні суттєву роль відіграє професійна орієнтація. Її головний принцип полягає у забезпеченні вільного вибору професії молодими особами відповідно до психофізіологічних та функціональних можливостей організму. Їх професійна орієнтація передбачає вивчення потреб суспільства у спеціалістах різного профілю та кваліфікації, оцінку особливостей професії з точки зору вимог, які ставляться нею до певних якостей людини і забезпечують успіх у засвоєнні професії, дослідження психологічних, фізіологічних та інших якостей особистості, вивчення стану здоров’я підлітків для забезпечення його відповідності вимогам професії тощо. Професійний відбір ставить більш вужчі та конкретніші завдання, головні з яких полягають у вирішенні питань щодо вивчення придатності людини за станом здоров’я до обраної нею професії. Ураховуючи це спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України з нагляду за охороною праці “Перелік робіт, де є потреба у проведенні професійного добору” від 23 вересня 1994 року затверджений №263/121. Санітарна служба зобов’язана контролювати виконання керівниками всіх підприємств всіх форм власності існуючих санітарних норм і правил з питань охорони праці підлітків. Тому, порядок нагляду за закладами, де працюють і навчаються підлітки, регулюється “Інструкцією про роботу санітарно-епідемічної станції з розділу гігієни дітей і підлітків”. На допомогу санітарним лікарям Міністерство охорони здоров’я України видано цілий ряд методичних рекомендацій з проблем профілактики впливу численних несприятливих чинників на організм підлітка. Проведення лікарсько-професійної консультації дозволяє підлітку із багатьох професій, що існують, вибрати таку, що максимально відповідає функціональним можливостям його організму, стану його фізичного та психічного розвитку. Для повноцінного здійснення професійної консультації необхідно забезпечити виконання наступних умов:
Основним правилом лікарської професійної консультації є вибір для підлітка такої професії, яка не тільки не посилила б відхилення у стані здоров’я, що мають місце, але й максимально сприяла б його одужанню. Визначення професійної придатності при хронічних захворюваннях повинно проводитися відповідно до переліку медичних протипоказань до роботи та виробничого навчання в різних галузях народного господарства. Необхідно відзначити той факт, що до роботи та професійного навчання допускаються підлітки і починаючи з 16 років, у виключних випадках зі згоди профспілкової організації — з 15 років. З метою підготовки молоді до здійснення продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та спеціальних навчальних закладів для виконання легкої праці, яка не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненню ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його заміняє. Всі підлітки обов’язково проходять попередній медичний огляд, а в подальшому щорічно періодичні медичні огляди. Тривалість робочого дня підлітків у віці від 15 до 16 років має бути обмежена 4 годинами, у віці від 16 до 18 років — 6 годинами, при п’ятиденці — відповідно 5 і 7 годин. Норми виробітку для підлітків встановлюються, виходячи з норм виробітку для дорослих, пропорційно скороченому робочому часу, або за погодженням з профспілковим комітетом можуть затверджуватися знижені норми виробітку. Оплата проводиться за повний робочий день, як і для дорослих працівників відповідної категорії. Учням, які працюють у вільний від навчання час, оплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, проте підприємства можуть встановлювати учням певні доплати до заробітної плати. Забороняється залучати працівників молодше 18 років до виконання надурочних робіт і до робіт у вихідні дні, важких робіт і робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також до підземних робіт. Забороняється також залучати осіб молодше 18 років до перенесення і пересування важких речей, що перевищують встановлені для них норми. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України №46 від 31 березня 1994 р. затверджено “Перелік важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”. Відповідно до наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 130 від 30 грудня 1994 р. затверджено “Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов’язаних з важкими роботами і роботами з шкідливими і небезпечними умовами праці”. Дані щодо прохідних норм підіймання і переміщення вантажів підлітками під час виконання короткочасної та тривалої роботи наведені в таблиці 9. Таблиця 9 Граничні норми підіймання і переміщення вантажів підлітками під час виконання короткочасної та тривалої роботи
Гігієна інвалідів, які працюють Згідно з ст. 172 КЗпП України на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок працевлаштування інвалідів відповідно до рекомендації медичної установи, встановлення на їх прохання неповного робочого дня та пільгових умов праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63 КЗпП України ). Кабінетом Міністрів України 3 травня 1995 р. прийнята постанова №314: “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”. Відповідно до неї Міністерство охорони здоров’я України зобов’язане цією постановою забезпечити збирання, узагальнення та передачу Міністерству праці і соціального захисту України інформації про осіб, які потребують трудової реабілітації. Робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування або спеціалізоване робоче місце інваліда, яке повинно бути обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів або нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації МСЕК, професійних навичок і знань інваліда. Спеціалізоване робоче місце інваліда може бути створене як на виробництві, так і вдома. Підприємствам, які створюють або пристосовують існуючі робочі місця для працевлаштування інвалідів понад встановлених нормативів, надається фінансова допомога за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. Працевлаштування інвалідів здійснюється Державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань і стану здоров’я інвалідів, їх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Ураховуючи вище зазначене, підприємства:
Рекомендувати працю інвалідів можна при достатній залишковій працездатності, в залежності від того, які органи та системи у інваліда є ураженими. Інвалід може працювати за професіями фізичної праці при необхідній потужності виконуваних робіт не більше 25% від максимальної потреби кисню, що, як правило, відповідає, 1-2 класам важкості праці. При важкості праці, яка перевищує 2 клас, доцільно використовувати працю інвалідів та пенсіонерів тільки в умовах шестигодинного робочого дня. Для визначення тривалості робочого дня пенсіонерів та інвалідів використовують формулу, яка враховує енерговитрати за зміну і максимальну потребу в кисні працівника:  де Т — допустима тривалість фізичного навантаження, год; Q — енерговитрати при певному виді праці, ккал/хв; max VO2 — максимальна потреба в кисні, л/хв. Напруженість праці також не повинна перевищувати 2 клас. Вимоги професії відповідно до її важкості, напруженості та шкідливості не повинні перевищувати залишкові адаптаційні можливості інваліда. Необхідно ураховувати також і особливості попередньої адаптації інваліда до професії, в якій він працював. Люди, які раніше займалися розумовою працею, після визначення групи інвалідності в основному продовжують виконувати роботу за цією професією, але зі значним скороченням її об’єму, що пояснюється функціональною збереженістю ЦНС у цього контингенту хворих, а також сприятливими умовами праці. Для хворих з патологією серцево-судинної системи також доступною є розумова праця, але у залежності від стадії захворювання. Так, людина з гіпертонічною хворобою І, ІІ, і ІІІ ступеня може виконувати роботу, що відноситься до 1 і 2 класу згідно з “Гігієнічною класифікацією...”. Інвалідам без ознак порушення кровообігу в умовах відсутності щорічних загострень ревматизму доступна фізична праця 2 і розумова 1 і 2 класів. При ішемічній хворобі серця інвалідам можна здійснювати розумову працю 1 і 2 класів, 3 клас рекомендують лише інвалідам з неускладненою ішемічною хворобою серця з високим рівнем толерантності до фізичних навантажень. СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ Задача 1 Ливарник, 35 років, звернувся до лікаря зі скаргами на кашель з мокротою, задишку, що поступово посилився впродовж 4-х останніх місяців, біль у підлопаточній області. Об’єктивно: перкуторний звук над нижніми відділами легень коробковий, екскурсія легеневих країв зменшена, дихання жорстке, реєструються поодинокі сухі хрипи. Рентгенологічно відзначається підвищена повітряність легеневого малюнка. Міждолева плевра справа потовщена. Характеристика умов праці: робота проводиться у приміщенні, що відокремлене від ливарного цеху перегородкою. Робочі операції немеханізовані, формувальна земля насипана на підлогу, вентиляції немає. За даними СЕС, кількість пилу в повітрі коливається у межах від 1,5 мг/м3 до 3,5 мг/м3, вміст двоокису кремнію складає 90-95%. Дайте гігієнічну оцінку умовам праці та поставте попередній діагноз. Складіть план санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів на підприємстві. Задача 2 На складі отрутохімікатів в зоні дихання робітника в момент розважування гранозану відібрали пробу повітря (100 л). ГДК гранозану становить 0,005 мг/м3. До відбору проби вага фільтра складала 0,1119 г, після відбору проби повітря — 0,1130 г. Отрутохімікати зберігаються в дерев’яному бункері, обтягнутому з середини поліетиленовою плівкою. Кришка бункера прилягає до країв бункера не щільно. Поряд з бункером на столі розміщена вага, на якій розважують гранозан. Робочі операції проводяться вручну. Вентиляція у приміщенні здійснюється через вікно і двері. Працівники одягнуті в комбінезони, мають рукавиці, використовують ватно-марлеві маски. Температура повітря в приміщенні становить 18-20°С, вологість повітря — 80%, швидкість руху повітря — 0,1-0,2 м/с. Розрахуйте кількість пилу в повітрі та оцініть умови праціза “Гігієнічною класифікацією...”. Скласти план санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів на підприємстві. Задача 3 Члени рентгенохірургічної бригади – хірург, анестезіолог та операційна сестра під час використання сучасних рентгенодіагностичних апаратів типу “Пантоскоп”, одержують щотижня дозу 0,31 + 0,005 мЗв / тиждень (ліміт дози для групи Б за НРБУ становить 2 мЗв рік —1). Дайте загальну оцінку умов праці за “Гігієнічною класифікацією...” та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації. Задача 4 Лікар-фізіотерапевт у своїй роботі безпосередньо стикається з цілим рядом несприятливих фізичних чинників виробничого середовища. Зокрема, напруженість постійного магнітного поля перевищує ГДР у 2 рази, напруженість електричного поля – в 2,5 рази, рівень електромагнітного випромінювання в діапазоні 0,01 – 3 Мгц – в 3 рази, в діапазоні 3-30 Мгц – в 2,5 рази, в діапазоні 30-300 Мгц – в 5 разів, в діапазоні 300-3000 Мгц – в 1,5 разів. Дайте загальну оцінку умов праці фізіотерапевта за “Гігієнічною класифікацією...” та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації. Задача 5 На машинобудівному підприємстві в механічному цеху тривалість робочого дня складає 8 годин. В професіях, пов’язаних з обробкою металу різанням (токарі, фрезерувальники, свердлярі тощо), працюють, як правило, чоловіки, однак частину робіт верстатників виконують жінки, юнаки і дівчата у віці 16-18 років, які працюють в тому ж режимі. Основними робочими операціями, що виконуються верстатниками, є знайомство із завданням та кресленнями, підготовка верстата до роботи, установка та закріплення заготовки, обробка, вимірювання, розкріплення та зняття готової деталі. Дані хронометражних і ергономічних спостережень дозволили класифікувати працю верстатників, як працю III класу важкості та III класу напруженості. В цеху реєструється широкополосний високо- і середньочастотний шум з індексом граничного спектру 75 дб. Запиленість повітря становить 2-4 мг/м3 (ГДК пилу заліза дорівнює 4 мг/м3). Розмір пилинок складає 5 мкм. Мастильно-охолоджувальні рідини та продукти їх деструкції у вигляді повітряно-масляного аерозолю забруднюють повітря робочої зони на рівні 2-6 мг/м3 (ГДК – 5 мг/м3). Укажіть, до якої категорії за ступенем важкістю слід віднести працю жінок та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації. ТЕМА №15: ОСОБЛИВОСТІ ГІГІЄНІЧНИХ ВИМОГ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ. ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ практики ТА СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ МЕТА ЗАНЯТТЯ: Вивчити та засвоїти гігієнічні вимоги до планування лікувально-профілактичних закладів і ознайомитися з гігієнічними аспектами практичної діяльності лікаря загального профілю та сімейного лікаря. ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
ЗАВДАННЯ: 1. Ознайомитися з основними видами діяльності лікаря загальної практики та сімейного лікаря, що потребують гігієнічних знань. 2. Обґрунтувати гігієнічні рекомендації щодо оцінки умов перебування хворих у лікувально-профілактичному закладі, особливості організації харчування та оптимізації рухового режиму, особистої гігієни хворої і здорової людини. ЛІТЕРАТУРА:
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В ході практичного заняття студенти знайомляться з особливостями планування та експлуатації різних структурних відділень лікарсько-профілактичного закладу, а також основними видами практичної діяльності лікаря, які потребують гігієнічних знань. Гігієнічне значення систем забудов лікарень та їх порівняльна характеристика Виділяють чотири основні системи лікарняного будівництва: централізована, децентралізована, змішана та централізовано-блочна. Кожна з систем має і свої переваги і свої недоліки. Централізована система забудови відрізняється тим, що більшість відділень знаходиться в одному корпусі (окрім інфекційного та психіатричного відділень, які обов’язково повинні розташовуватись в ізольованих корпусах). Перевагою такого типу забудови є зручності у підведенні необхідних комунікацій, наявність однієї системи електро-, тепло- і газомереж, водопроводу, каналізації тощо, раціональне використання діагностичної апаратури (рентген-, УЗД-установки знаходяться поряд), можливість взаємної консультації лікарів різного профілю, рентабельність. Як головні недоліки слід відмітити: значне скупчення хворих у одній будівлі, відділення не ізольовані один від одного, що спричинює збільшення ймовірності розповсюдження внутрішньо-лікарняних інфекцій у лікарні, значно більший рівень шуму в порівнянні з децентралізованим типом забудови, близькість палат терапевтичного профілю до відділень інтенсивної терапії і хірургії (де частіше перебувають важкохворі), що негативно впливає на психоемоційний стан пацієнтів. При децентралізованій системі забудови кожне з відділень розміщується у самостійній споруді. Переваги: споруди невеликі, що надає можливість хворим легко виходити на територію лікарні для здійснення прогулянки на свіжому повітрі, мала скупченість пацієнтів та ізольованість корпусів сприяє зменшенню розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій, менший рівень шуму тощо. Недоліками такої лікарні є те, що її утримання вимагає залучення значних коштів, так як до кожної споруди потрібно окремо підводити воду, газ, електрику тощо, виникає потреба у дублюванні в лікувальних корпусах спеціальних лікувально-діагностичних кабінетів, транспортувати їжу доводиться з харчоблоку до кожного з корпусів на досить далекі відстані, певні незручності виникають і у переміщені медперсоналу. Змішана система забудови передбачає наявність головного корпусу із основними відділеннями та декількох додаткових корпусів (наприклад, патологоанатомічного, радіологічного тощо). У теперішній час найчастіше використовується централізовано-блочна система забудови, коли лікарня складається з декількох корпусів, зблокованих в одне ціле за допомогою переходів. Такий тип забудови надає можливість об’єднати функціонально-однорідні підрозділи, наприклад, створити один операційний комплекс із 6-8 операційних тощо. Основні гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відведена під будівництво лікарняної споруди: Земельна ділянка лікувально-профілактичного закладу: а) повинна бути достатнього розміру (від 80 до 500 м² на 1 ліжко-місце в залежності від потужності та профілю лікарні); б) на плані населеного пункту має розташовуватися у зручному для потенційних пацієнтів місці; в) необхідним є урахування рози вітрів; г) повинна мати достатню відстань від найближчих джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунту, а також від відкритих водоймищ, джерел шуму (50-1000 м згідно з СН 245-71); д) після ліквідації джерел забруднення (цвинтар, склади нафтопродуктів, отрутомогильники тощо), які розташовувалися на обраній ділянці, до будівництва лікарні повинно пройти не менше 75 років; е) мають бути враховані можливості приєднання споруди до електро-, тепло- і газомереж, водопроводу, каналізації тощо; ж) має розташовуватися в добре освітленій сонцем і доступній для провітрювання місцевості. з) повинна мати незабруднений грунт (при виборі враховуються фізичні властивості ґрунту: фільтраційна здатність, пористість, капілярність, вологоємність тощо; хімічні властивості: окислюваність, санітарне число Хлєбнікова; біологічні властивості: колі-титр, вміст анаеробів, клостридій, гельмінтологічні та ентомологічні показники) і низьке стояння ґрунтових вод (не менше 1,5 м від поверхні землі); На території багатопрофільної лікарні виділяють наступні функціональні зони:
Між функціональними зонами лікарні повинні бути передбачені смуги зелених насаджень шириною 25-30 м, відстань між спорудами повинна становити 25-30 м, відстань від крайньої споруди до так званої “червоної лінії” має складати не менше 30 м, ширина захисних смуг по периметру – 15-30 м. На територію лікарні повинно бути передбачено не менше 3 окремих в’їздів: — до лікувальних корпусів; — до господарчої зони;
Якщо передбачено наявність інфекційних та патологоанатомічного корпусів, до них слід мати окремі в’їзди. Гігієнічні вимоги до різних відділень лікувально-профілактичного закладу Поліклініка.При змішаному та децентралізованому типах забудови поліклінічна споруда розташовується у самостійній зоні, що наближена до міських транспортних сполучень і повинна мати паркувальний майданчик та окремий в’їзд і підхід. Сучасна багатопрофільна поліклініка повинна мати 3 окремих входи (виходи) відповідно для дітей, для хворих дорослих та для здорових відвідувачів. Перелік приміщень поліклініки та основні вимоги до них наведені в табл.1. Таблиця 1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||