ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Список використаних джерел 1. Криміналістика. Академічний курс : підручник / Т.В. Варфоломеєва, В.Г. Гончаренко, В.І. Бояров [та ін.]. К. : Юрінком Інтер, 2011. 504 с. 2. Криміналістика : підручник / [В. В. Пясковський, Ю. М. Чорноус, А. В. Самодін та ін.] ; за заг. ред. В. В. Пясковського. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2020. 752 с. 3. Тактика проведення слідчого експерименту під час досудового розслідування [Текст] : метод. рек. / [П.Є. Антонюк, А.О. Антощук, В.В. Пясковський, А.В. Самодін, та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. 70 с. 285 Сокиран Федір Михайлович, професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент СЛІДЧИЙ ЯК СУБ’ЄКТ ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ Успішне розслідування кримінальних правопорушень, викриття винних і встановлення об’єктивної істини в кримінальному провадженні багато в чому залежить від оволодіння працівниками слідства тактичними прийомами та застосування їх на практиці. Вирішення цієї задачі залежить, перш за все, від успішного виконання окремих слідчих (розшукових) дій, де знання тактичних прийомів є визначальним фактором. Працівники слідства у своїй діяльності в процесі розслідування кримінальних проваджень застосовують тактичні прийоми, методи та засоби, розроблені юридичною наукою, в основному криміналістикою та судовою психологією. І в цьому питанні неостанню роль відіграє слідчий як суб’єкт застосування прийомів психологічного впливу під час розслідування кримінальних правопорушень. Психологічний вплив, що застосовується під час проведення певних слідчих (розшукових) дій, не є вимаганням «потрібних» для слідчого свідчень. Тактичні прийоми психологічного впливу, якщо вони правильно застосовуються, мають вибіркову дію – лише стосовно осіб, яким важко відтворити сприйняте раніше, або згадати забуті факти, або тих, які дають навмисно неправдиві свідчення або відмовляються від дачі свідчень. Тут психологічний вплив є корисним і цінним – він сприяє одержанню від допитаного вірогідної доказової інформації [1]. У першому випадку такими надійними прийомами психологічного впливу є відновлення асоціативних зв’язків шляхом нагадування або збудження слідів афектів, викликаних раніше та зафіксованих у підсвідомості емоцій, моторних реакцій, образів, відтворення обстановки сприйняття; зняття розподіленості уваги шляхом її акцентування; активізація установок і емоційно-вольової сфери тощо. Ефективність таких прийомів психологічного впливу є досить високою. Долаючи намагання дати неправдиві свідчення, слідчий повинен пам’ятати та застосовувати для одержання адекватної доказової інформації лише законні, морально-етичні прийоми психологічного впливу. Звертаючись до почуттів допитаного, слідчий має знати, що вплив виключно на почуття є ризиковим через те, що виникає цілком реальна ймовірність отримати неправдиві свідчення під впливом, наприклад, страху, злості або інших негативних чинників. 286 Якщо особа обрала позицію протистояння, дає неправдиві свідчення, то певний позитивний результат для одержання вірогідної доказової інформації може дати лише такий тактичний прийом психологічного впливу як стимулювання позитивних якостей особи, яка бере участь у кримінальному провадженні. У процесі проведення слідчих (розшукових) дій їх учасники (свідки, потерпілі) попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, що певним чином впливає психологічно на цих осіб і в багатьох випадках (за результатами проведених нами бесід зі свідками та потерпілими) дає позитивні результати, тобто спонукає їх відмовитись від наміру дати неправдиві свідчення і, не приховуючи нічого, розповісти про відомі їм факти. У Кримінальному процесуальному законі містяться норми, які дозволяють застосовувати технічні засоби при розслідуванні кримінальних правопорушень. Так, у ньому перелічені конкретні дії, які має право виконувати слідчий із застосуванням науково-технічних засобів [2]. Поряд із цим, наголошуючи на важливості фіксації доказової інформації за допомогою науково-технічних засобів, законодавчо введено також і дозвіл на фотографічний спосіб фіксації результатів пред’явлення для впізнання як людей, так і предметів, виміри, фотографування, складання планів і креслень під час огляду. Тобто застосування науково-технічних засобів прямо допускається законом. Але тут виникає лише одне принципове питання, яке вже багато років дискутується у вітчизняній літературі, а саме: питання про критерії допустимості застосування науково-технічних засобів [3]. Аналізуючи результати негативного впливу при застосуванні науково-технічних засобів на психологію слідчого, треба зазначити, що нерідко сам факт застосування їх слідчим або за його дорученням фахівцем (наприклад, під час огляду місця події) створює психологічне підґрунтя для недбалої та непродуманої фіксації обстановки та її деталей у протоколі. Тому може статися так, що у протоколі слідчим фіксується одне, а на фотознімках відбито інше, майже непов’язане з записами у протоколі, що позбавляє слідчий огляд пізнавальності, утруднює використання його результатів у доказуванні. Слідчий зобов’язаний застосовувати науково-технічні засоби для забезпечення надійності та об’єктивної фіксації, не знижуючи разом із тим активності та цілеспрямованості своєї пошукової роботи. На завершення хотілося б акцентувати увагу слідчих, що правильно застосовані ними у рамках закону й етики прийоми психологічного впливу при розслідуванні кримінальних правопорушень можуть принести позитивний результат у встановленні об’єктивної істини у провадженні. Список використаних джерел 1. Сокиран Ф.М. Психологічний вплив на досудовому слідстві: // Криміналістичний вісник: наук. практ. зб. ДНДКУ МВС 287 України; НАВС. – К., ПК «Типографія від А до Я», 2018. - №1 (29) – С. 81 – 86. 2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n387. 3. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике. – К., 1984. – 195с. Сорохан Ілона Юріївна, судовий експерт сектору трасологічних досліджень відділу криміналістичних видів досліджень Івано-Франківського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України АСПЕКТИ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ Протягом останніх 150 років судова експертиза пройшла шлях від епізодичного проведення почеркознавчих, дактилоскопічних і інших криміналістичних експертних досліджень до розробки наукових засад судової експертизи, створення нових її видів, систематичного (для більшості видів судових експертиз) їх проведення. Розвиток судової експертизи продовжується і сьогодні. З’являються нові види і об’єкти судової експертизи, нові методи і методики, сучасні науково-технічні засоби і автоматизовані інформаційні експертні технології [1, с. 73]. Вагомий внесок у розроблення інноваційних напрямів розвитку судової експертизи зробили: Т. В. Авер’янова, Г. К. Авдєєва, В. П. Бахін, П. Д. Біленчук, Р. С. Бєлкін, А. В. Дулов, М. І. Долженко, М. В. Жижина, В. А. Журавель, В. О. Коновалова, І. І. Когутич, М. В. Салтевський, І. В. Гора, Н. Б. Нечаєва, В. В. Тіщенко, Ю. В. Чорноус, Б. В. Щур, Ю. В. Шепітько, М. Г. Щербаковський та інші вчені. В окремих роботах розглядаються питання інновацій у судовій експертизі та проблеми їх застосування у практиці (Г. К. Авдєєва, В. А. Журавель, В. Ю. Шепітько та інші). Водночас є низка теоретичних і практичних проблем формування концепції інновацій у судовій експертизі, яка залишається нерозробленою або належить до дискусійних. Сьогодні перед сучасною судовою експертизою та кожним із її напрямків постійно постають нові завдання, важливі теоретико- методологічні проблеми, які спрямовані на вивчення та врахування сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, глобальних і епідемічних загроз світовому співтовариству, їх впливу на формування криміналістичних знань. Тому, в реаліях сьогодення, одним із пріоритетних завдань судової експертизи є дослідження та 288 розроблення інноваційних засад криміналістичного забезпечення діяльності підрозділів Експертної служби. Метою статті є обговорення нових тенденцій і розвиток існуючих практичних можливостей техніко-криміналістичного забезпечення судової експертизи. В судово-експертних установах України тривалий час не проводилися судові експертизи з встановлення термінів абсолютної давності документів. Даний підвид експертизи був запроваджений ще за радянських часів та є дуже затребуваним в судах, проте, на даний час, вітчизняні наукові установи не мають теоретичного підґрунтя та відповідного обладнання для вирішення такого роду завдань. Привертають увагу досягнення судово-технічної експертизи документів у розробці методів диференціації мікрокількостей матеріалів письма. Так, наприклад, за допомогою тонкошарової хроматографії в комплексі з відбивною спектрофотометрією (з використанням приладу хроматограм-спектрофотометра «OPTON МО-3») здійснюється диференціація за якісним та кількісним складом барвників чорнил або паст кулькових ручок. Вивчення складу матеріалів письма та їх зіставлення з довідковими рецептурними даними може сприяти вирішенню завдань з визначення абсолютного віку документу. Тому сьогодні в експертних установах України створюються комп’ютеризовані банки даних і колекції зразків матеріалів документів, що виготовляються вітчизняними та закордонними виробниками. На сьогодні тривають пошуки шляхів встановлення абсолютної давності виготовлення документа за кількісним вмістом фенілгліколя в штрихах. Встановлення термінів виготовлення документів, які створені від 2 до 5 років, в Україні здійснюється поки що дуже складним методом – методом газорідинної хроматографії (ГРХ). За кордоном, для вирішення таких питань, поряд з газорідинною хроматографією (ГРХ) використовують тонкошарову хроматографію (ТСХ). Перспективними є методики встановлення давності виготовлення документів, що зберігалися в різних умовах, та методи капілярного електрофорезу для дослідження чорнил і паст з метою встановлення абсолютної давності здійснення написів. Використання сканера і растрового графічного редактора «Adobe Photoshop» під час техніко-криміналістичного дослідження документів дозволило прискорити та підвищити науковий рівень вирішення таких проміжних експертних завдань: – встановлення взаємного топографічного збігу елементів ілюстративних матеріалів; – встановлення міри розподілу щільності растру в колірних інформаційних каналах, що порівнюються; – дослідження пересічних штрихів з метою встановлення порядку їх нанесення; 289 – дослідження поліграфічних зображень упаковок контрафактної продукції та інших [2, с. 92]. На даний час розроблено методи встановлення хронологічної послідовності виконання штрихів, виконаних знаряддями письма, та текстів, виконаних на приладах, які друкують знаки, за відсутності їх пересічення. Дослідження здійснюються в полі зору мікроскопів зі збільшенням до 500 крат. Але, не зважаючи на багато досягнень - бракує і системних досліджень і фундаментальних розробок теоретичних, організаційних і методичних підвалин криміналістичного документознавства в контексті генезису, сучасного стану і перспектив розвитку можливостей визначення давності виготовлення документа, удосконалення (а стосовно деяких напрямів й обґрунтування) науково- методичного забезпечення таких досліджень [3, с. 332–341]. На сьогодні спостерігаються інноваційні процеси й у криміналістичних видах експертиз. Зокрема, сучасні методики дослідження матеріалів, речовин та виробів, які включають у себе високочутливі методи мікроспектрофотометрії не лише у видимій області спектру, але й у ультрафіолетовій та інфрачервоній зонах. Використовується також мікроскопічні дослідження при збільшенні до 1000 крат, лазерний люмінесцентний та мікроспектральний аналізи, мікрохроматографічні методи. Разом з тим, триває робота щодо формування нових видів судових експертиз. Так, в Україні запроваджено експертизу телекомунікаційних систем та засобів, розвиваються дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів, здійснюються дослідження щодо удосконалення методик інших видів судових експертиз. Розробляються основи екологічної експертизи, експертизи водного транспорту та інших. Таким чином, в реаліях сьогодення одним із пріоритетних завдань криміналістики є дослідження та розроблення криміналістичних інновацій, які нині мають досить багато прихованих, невикористаних резервів та перспективних практичних можливостей, здатних оптимізувати діяльність органів правопорядку. У сучасних умовах, криміналістика, для ефективного вирішення своїх завдань, здійснює досить активну діяльність, при цьому успішно розробляє, впроваджує і використовує новітні інформаційні технології, різного роду інтелектуальні системи, нанотехнології, а також розробляє і впроваджує інноваційні засади криміналістичного забезпечення цієї діяльності. У таких умовах особливої актуальності та значимості набуває необхідність розроблення концепції інноваційного забезпечення криміналістичної діяльності – як перспективного напрямку досліджень у сучасній криміналістиці. Список використаних джерел 1. Авдєєва Г. К. Судебная экспертиза: современные возможности и тенденции развития // Преступность в западной Сибири : актуальне проблемы профилактики и расследования преступлений. Сборник статей Всероссийской научно-практической 290 конференции (28 февраля – 1 марта 2013 г.)/ Г. К. Авдеева – Тюмень: Тюменский государственный университет, 2013. 73 с. 2. Практикум з криміналістики: навч. посібн./кол . авторів: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / за ред. В. Ю. Шепітька – К.: Ін Юре, 2013 . 92 с. 3. Криміналістичний вісник: науково-практичний збірник / редкол.: І. М. Охріменко (голов.ред.) – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2021. 20 с. Сушко Роман Олександрович, завідувач відділу судової експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧ В УКРАЇНІ Автоматичне розпізнавання обличчя – це метод ідентифікації або перевірки особистості людини за допомогою унікальних характеристик її обличчя. Ця технологія фіксує, аналізує та порівнює моделі з деталей обличчя кількох людей. Його можна використовувати для перевірки особи на зображеннях, відео або в режимі реального часу [1]. У криміналістиці в нашій державі, на жаль, система автоматичного розпізнавання облич майже не використовується. Відеокамери з системою автоматичного розпізнавання облич встановлено в деяких великих містах, але вони функціонують під патронатом органів місцевого самоврядування і на законодавчому рівні їх використання не врегульовано. Однак в найближчому майбутньому зазначена система має багато перспектив. Як приклад можна відзначити Китай, який є справжнім флагманом у світі по впровадженню систем автоматичного розпізнавання облич. На теперішній час в Китаї крім розшуку злочинців та зниклих осіб вона використовується для посадки в поїзд, оплати покупок, доступу до відеоігор з обмеженням по віку, зняття готівки в банкоматі, ідентифікації громадян, які вчинили дрібні правопорушення та у багатьох інших випадках. Однак в контексті криміналістики ми розглянемо розпізнавання обличчя що використовується правоохоронними органами для пошуку підозрюваних і зниклих безвісти людей. Це може допомогти знайти людей, які вчинили злочини, і допомогти їх негайно затримати, що в свою чергу допоможе набагато збільшити безпеку у суспільстві, оскільки рецидивна злочинність в нашій державі на даний момент складає близько 30 % [2], і це тільки за офіційною статистикою, не враховуючі латентні злочини. Також наявність таких систем дозволила б оперативно відслідковувати пересування як злочинців так і безвісно зниклих осіб, оперативно реагувати та планувати дії з їх розшуку. 291 Однак, на жаль, в нашій державі використання таких систем законодавчо не врегульовано, тому ні самих систем, ні способів наповнення їх інформацією та матеріалами для ідентифікації, ні підстав для використання у підрозділах органів внутрішніх справ поки немає. При впровадженні в практичну діяльність Автоматичних систем ідентифікації облич потрібно звертати увагу на наступні аспекти: 1. Точність. Одне з найбільших занепокоєнь щодо технології розпізнавання облич – чи вона точна. Якщо це не так, для особи можуть настати несприятливі наслідки. Наприклад, особу можуть помилково ідентифікувати як підозрюваного у злочині та заарештувати. Людину можуть помилково ідентифікувати під час посадки на рейс і затримати охорону аеропорту. Досвід показує, що недопрацьоване програмне забезпечення має труднощі з розпізнаванням певних людей, зокрема афроамериканців, представників етнічних меншин, жінок та молодих людей. Щоб уникнути звинувачень у расовому профілюванні чи інших підступних цілях, важливі високі оцінки точності. Так в ст. 22 Загального регламенту про захист даних [3] забороняється автоматизоване прийняття рішень, тобто будь-яке «рішення, засноване виключно на автоматизованій обробці, включаючи профілювання, яке спричиняє щодо нього юридичні наслідки або подібним чином істотно впливає на нього». Виняток до цієї заборони, якщо це дозволено законодавством Союзу або держави-члена, яке передбачає відповідні гарантії прав і свобод суб’єкта даних, принаймні право на втручання людини з боку контролера. Це означає, що збіги, засновані на технологіях розпізнавання облич мають бути підтверджені людьми (наприклад, поліцейським), які оцінять всі наявні ознаки та ситуацію, і на основі цієї оцінки вживають заходів. Багато помилкових спрацьовувань на цьому етапі вже виключено. 2. Прозорість. Системи розпізнавання обличчя часто працюють, завантажуючи базу даних біометричних даних, зображень або відео в комп’ютер і дозволяючи штучному інтелектові встановлювати збіги. Цей процес зазвичай вимагає величезної кількості даних. Загальний регламент про захист даних (GDPR) вимагає, щоб під час збирання та використання публічної інформації їм надавалося пояснення того, як збираються та використовуються їхні дані. Навіть у країнах, які не підпадають під GDPR, усім сторонам, які беруть участь у цій технології, важливо розуміти, кому належать дані, які збираються, і як вони будуть використовуватися. 3. Безпека. Оскільки програми розпізнавання обличчя можуть зберігати великі обсяги даних, важливо, щоб ці програми мали найвищий доступний рівень безпеки. Також важливо, щоб постачальники, які співпрацюють з замовниками послуг адміністрування систем, мали відповідні заходи безпеки, щоб уникнути будь-яких загроз кібербезпеки. Однак на даний час українське законодавство прямо не відносить зображення обличчя до персональних даних, які є захищеними на законодавчому рівні. Тому, на відміну від адміністрування паспортних даних, адміністратори систем відеоспостереження не мають значного 292 інтересу у захисті такої інформації. Зазначена ситуація підлягає корегуванню як на законодавчому рівні, так і на рівні розробників систем. Проте, крім питання захисту персональних даних, слід звернути увагу і на численні інші проблеми, які виникають внаслідок застосування відеокамер з функцією розпізнавання обличчя. Ключовими серед них є: – можливість незаконного комерційного використання даних (як-от, рекламний таргетинг, зокрема, і політичний); – ризики дискримінації осіб через позитивні/негативні хиби системи, наявність інституційної дискримінації в суспільстві та подальшу її конвертацію в алгоритми системи; – ризики неправомірного притягнення осіб до відповідальності, коли система неправильно співвідносить людину з зображенням (що вже трапилося у практиці Сполучених Штатів [4]); – проблема статусу такої інформації як доказу у суді (зокрема, через відсутність правового регулювання); – ймовірність порушення права на свободу вираження поглядів у частині захисту журналістських та адвокатських джерел; – загрози для належної реалізації права на мирні зібрання (в тому числі створення «охолоджуючого ефекту» для активістів через страх притягнення до відповідальності внаслідок участі у мітингах, демонстраціях, протестах); – можливість зловживань і використання систем для політичних переслідувань з боку держави, утисків вразливих та маргіналізованих груп тощо [5]. Найближчі 15–20 років наша держава може повністю перейти на біометричні паспорта та використання біометричних даних для ідентифікації особи. Звичайно під швидкий розвиток технологій потрібно буде розроблювати законодавчу та нормативно-правову базу для їх застосування, дотримання прав і безпеки громадян. Якраз більшість побоювань що до використання систем автоматичної ідентифікації облич пов’язано лише з відсутністю належного регулюючого законодавства та якісного підходу до роботи з такими технологіями. Закони про захист персональних даних прийняті вже в більшості країн Європи та дозволяють вже частково вирішувати дану проблему. Нашій країні ніщо не заважає застосовувати їх позитивний досвід у себе. Ще одним з факторів забезпечення безпеки запровадження таких систем є грамотний підхід до їх розгортання. Для страхування від перехвату цієї інформації зловмисниками, передача цих даних повинна здійснюватися з використанням технологій шифрування протягом усього процесу, а персональні дані мають бути знеособлені. Це дозволить здійснювати точну звірку біометричних та персональних даних тільки на захищених серверах. |