ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Список використаних джерел 1. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол) та ін. К.: «Укр. енцикл.», 1998. Т. 2.: Д-Й 744 с. 2. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. К.: Наукова думка, 2000. 680 с. 3. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р., № 4038-ХІІ Верховна Рада України : [сайт]. URL: http://www.zakon.rada.gov.ua 4. Розслідування порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки [Текст] : метод. рек. / О. В. Таран, В. М. Кіцелюк, М. А. Грига – К., 2017. 48 с. 5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень : наказ Міністерства юстиції України від 8 жовт. 1998 р. № 53/5. Верховна Рада України : [сайт]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98. 351 Покраса Катерина Володимирівна, ад’юнкт кафедри криміналістики та домедичної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ЗАЛУЧЕННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ ДО ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З УМИСНИМ ЗНИЩЕННЯМ АБО ПОШКОДЖЕННЯМ ЧУЖОГО МАЙНА, ВЧИНЕНОГО ШЛЯХОМ ПІДПАЛУ Підпал є одним із способів вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України [1]. Аналіз статистичних даних Генеральної прокуратури України за останні п’ять років, свідчить про зниження рівня розкриття злочинів. пов’язаних зі знищенням або пошкодженням чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, у той час кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень даної категорії поступово зростає. Так, протягом 2015 року, співробітниками Національної поліції України, обліковано 818 кримінальних правопорушень, у той час як повідомлення про підозру було вручено у 75 провадженнях, 2016 р. – 1192, повідомлено про підозру – у 70 провадженнях, 2017 р. – 1068, повідомлено про підозру 79 провадженнях, 2018 р. – 1078, повідомлено про підозру – у 96 провадженнях, 2019 р. – 1035, повідомлено про підозру 101 провадженнях, 2020 р. – 935, повідомлено про підозру – у 144 провадженнях [2]. До найбільш розповсюджених причин такого становища, слід віднести: відсутність комплексного та системного підходу та участі різних категорій спеціалізованих служб; несвоєчасне проведення початкових слідчих (розшукових) дій, у зв’язку з чим втрачаються сліди злочину та доказова інформація; низький рівень забезпеченості слідчих підрозділів сучасними техніко-криміналістичними засобами; недостатня кваліфікованість та підготовка слідчих, які проводять досудове розслідування даної категорії проваджень; неефективна система профілактики та попередження даних кримінальних правопорушень тощо. У цих умовах спеціально організовані та підготовлені підпали чужого майна стали достатньо розвинутим засобом психологічного впливу на потерпілих від злочину та спричинення шкоди з метою вимагання, порушення нормального режиму роботи господарських об’єктів, для усунення конкурентів у комерційній сфері, отримання непоґрунтованого відшкодування майнових збитків тощо. Застосування джерела вогню, його поширення у часі і просторі, не контрольованість та загальна небезпечність, є істотними ознаками підпалу, як одного із способів вчинення злочину. В той же час загальна небезпечність підпалу полягає у руйнівній силі вогню, яка здатна перерости у неконтрольовану пожежу та спричинити істотної шкоди. 352 Однією із найінформативніших слідчих (розшукових) дій, результати якої є одним з основних джерел доказової інформації при розслідуванні кримінальних правопорушень є огляд місця події. Його проведення, відповідно до норм КПК України, допускається до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що визначено ч. 2 ст. 214 КПК України [3]. За загальними вимогами, що стосуються усіх видів слідчих оглядів, відносяться: єдине керівництво оглядом; своєчасність та невідкладність оглядом; об’єктивність, всебічність та повнота огляду; цілеспрямованість та активність огляду; планомірність, системність та послідовність огляду; застосування науково-технічних засобів; використання спеціальних знань; безпечність огляду; використання оперативно-розшукової інформації; використання допомоги громадськості; взаємодія слідчого з іншими суб’єктами правоохоронної діяльності [4, с. 68–71]. Місце пожежі переважно представляє досить складну, специфічну картину. Однак навіть у випадках максимальних руйнувань обстановку на пожежі не слід розглядати як щось хаотичне, з погляду можливості виявлення фактичних даних, необхідних для дослідження події. За обстановкою на місці пожежі можна визначити, що насправді відбулося, бо об’єкти підпалу в результаті горіння не зникають безслідно, вони видозмінюються або за певних умов проявляють себе на інших об’єктах. Важливим аспектом для слідчого при проведенні огляду місця події є організація та залучення таких учасників огляду, як спеціалістів. Взаємодія слідчого зі спеціалістами під час огляду може здійснюватися в таких формах як 1) консультації з спеціалістом; 2) проведення попередніх досліджень за завданням слідчого; 3) взаємний обмін інформацією та спільне обговорення зібраної по справі інформації, висунення обґрунтованих версій та визначення шляхів їх розв’язання. До огляду місця події по розглядуваній категорії злочинів можливо залучити таких спеціалістів: інженер-електрик, інженер- будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі сприяли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік (якщо є припущення про можливе самозаймання речовини) та інші – відповідно до специфіки об’єкта, що оглядається. Залучення фахівців (у контексті пошуку та фіксації джерел інформації про злочинну подію) це не лише доцільна форма застосування спеціальних знань і технічних засобів під час провадження слідчих (розшукових) дій, але і гарантія якісного і ефективного виконання слідчим усього спектра своїх професійних обов’язків у конкретних умовах. Особиста участь спеціаліста у підготовці і проведенні слідчих (розшукових) дій – це не перекладання слідчим частини своїх обов’язків, а грамотне використання спеціальних знань у різних галузях науки і техніки з метою якісного розслідування злочину. Значну допомогу при огляді місця пожежі надає слідчому спеціаліст в області пожежної техніки, який може орієнтувати слідчого 353 в обстановці місця пожежі, надати правильну пожеже-технічну характеристику конструктивних елементів споруди, допомогти у використанні правильної термінології, звернути увагу слідчого на специфічні прояви впливу вогню на об’єктах. Спеціаліст в області пожежної техніки допомагає в пошуку джерела вогнища, предметів та речовин, які викликають запалювання (наприклад, запалювальні пристрої, нагрівальні прилади, освітлювальні пристрої і т. п.). Аналіз практики розслідування кримінальних правопорушень свідчить, що при проведенні огляду місця події, в тому числі за участю спеціалістів, слідчому слід більше уваги приділити вивченню та роз’ясненню таких нормативних документів: Інструкції та про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події [5], Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні [6], Порядок спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов’язаних з пожежами [7]. Особливо, це стосується спеціалістів, які не є працівниками системи МВС України Отже, особлива роль під час огляду місця пожежі (підпалу) належить фахівцям у сфері пожежної справи, спеціалістам- криміналістам та іншим. Участь вказаних фахівців у огляді місця події, злагоджена робота та взаємодія зі слідчим є запорукою успішного та тактично правильно проведення огляду. Дотримання вказаних вимог та реалізація зазначених дій, створить сприятливі умови швидкому розкриттю злочину та ефективному проведенню подальшого досудового розслідування. Список використаних джерел 1. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14. 2. Статистична інформація за 2015-2020 роки. Офіс Генерального прокурора : веб-сайт. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/1stat. 3. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. 4. Чаплинський К.О. Тактичне забезпечення розслідування діяльності злочинних угруповань : Монограф. Дніпропетровськ: Дніпроп. Держ. ун-т внутр. Справ; Ліра ЛТД, 2010. 304 с. 5. Про затвердження Інструкції про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в 354 проведенні огляду місця події. Наказ МВС України від 03.11.2015 р. № 1339 URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ z1392-15. 6. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні. Наказ МВС України від 07.07.2017 р. № 575 URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17. 7. Про затвердження Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов’язаних з пожежами. Наказ МВС України від 24.07.2017 р. № 621 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0998-17. Суворова Анастасія Олексіївна, аспірант кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ДОПИТУ ЗА УЧАСТЮ НЕПОВНОЛІТНІХ ПОТЕРПІЛИХ ОСІБ З ВАДАМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ Неповнолітні особи з вадами психофізичного розвитку належать до особливої правової категорії серед населення, оскільки через дисонанс психічного та фізичного процесу організму, зниження функціональних можливостей нервової, в тому числі опорно-рухової системи не здатні повною мірою представляти власні інтереси серед суспільства, зокрема, забезпечувати захист повсякденного існування. Конституцією України визначено, що найвищою соціальною цінністю у нашій державі є людина, її життя і здоров’я.[1] У статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) фігурує поняття: «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад» [2]. Вчинення кримінальних правопорушень відносно неповнолітніх осіб з вадами стрімко зростає і тільки професійність, своєчасність, інтелектуальна складова та глибина відчуттів слідчого зможуть повно та об’єктивно дослідити обставини злочину. Однак, слід пам’ятати, що внаслідок зниження особистих функціональних можливостей дана категорія дітей не спроможна у повній мірі засвідчити детальну обстановку події та повідомити про вчинення кримінального правопорушення. Встановлення обставин кримінального правопорушення відбувається шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, серед яких посідає важливе місце допит. 355 Цілком погоджуємося з думкою В. О. Коновалова, яка стверджує, що показання свідків, потерпілих, обвинувачених, підозрюваних та інших осіб можуть бути отримані в результаті здійснення у встановленій кримінально-процесуальній формі такої слідчої (розшукової) дії, як допит [3, с. 156]. Не слід ігнорувати той факт, що неповнолітні з вадами психофізичного розвитку не лише не здатні усвідомити подію в цілому, але й сповістити про деталі вчиненого випадку. Неповнолітні особи з вадами психофізичного розвитку швидше забувають сприйняті події, однак досить часто передають прожиті факти шляхом видавання звуків та емоцій. Вони мають підвищену збудливість, відрізняються неврівноваженістю характеру. Їм властиві швидкі зміни настрою і поведінкових реакцій, що помітно позначається на їх свідченнях. Доцільно відмітити, що названі і деякі інші особливості психофізичного розвитку неповнолітніх проявляються також в процесі формування показань і в поведінці неповнолітнього на допиті. Н. Ш. Сафін визначає формування показань неповнолітніх психологічним процесом, що характеризується повним і точним (або неповним і неточним – в залежності від конкретних об’єктивних та суб’єктивних обставин) сприйняттям конкретних подій і обставин за допомогою органів чуття і свідомості, запам’ятовуванням сприйнятого, переробкою і утриманням його в пам’яті, згадуванні і правильним відтворенням в ході допиту повних і достовірних даних про подію та обставини [4, с. 61]. Основними етапами тактики допиту неповнолітніх осіб з вадами психофізичного розвитку є: 1) підготовка до проведення допиту, під час якого необхідно скласти план проведення слідчої ді, встановити коло обставин, які необхідно з’ясувати, зібрати інформацію про неповнолітнього потерпілого (медичний висновок про патологічний стан здоров’я, про наявне захворювання, медичні протипоказання), з метою встановлення психологічного контакту, обрати комфортне для потерпілого місце та час допиту з ціллю створення обставин, що мають сприяти встановленню психологічного контакту і одержанню необхідної інформації, визначити коло учасників, які необхідні під час допиту; 2) проведення допиту, в ході якого з’ясувати основні моменти правопорушення для подальшої їх перевірки, під час якого з повагою відноситись до почуттів неповнолітнього, розуміти його прагнення до самостійності, спрямовувати постановку контрольних питань про обставини вчиненого кримінального правопорушення з метою встановлення психологічного контакту не принижуючи почуття неповнолітнього, залучити проведення спеціалістів, за допомогою яких визначити психо-емоційний стан потерпілого. Якщо під час проведення допиту із звичайною категорією осіб великого значення набувають тактичні прийоми такі як використання 356 фактору раптовості, суперечностей у свідченнях допитуваного, створення напруги, то під час допиту із категорією неповнолітніх осіб з вадами доцільно притримуватись чіткого, уповільненого темпу, уникаючи різких рухів, емоцій та психоемоційного напруження, із обов’язковою перервою та відпочинком; 3) фіксація ходу та результатів, основним з яких є складання протоколу (ст. 104 КПК України), однак, неповнолітні з вадами є особливою категорією, яка не здатна в повній мірі засвідчити факт злочину, тож за пропозицією слідчого вони можуть виконати ті або інші креслення, малюнки, що пояснюватимуть його показання, в тому числі емоційний стан в момент та після вчиненого правопорушення. Ці документи, засвідчені підписами слідчого та учасниками залучаються до протоколу. Крім цього, фіксацію допиту розглядають за допомогою застосування технічних засобів, однак слід звернути увагу на ймовірну проблематику даних пристроїв, використання яких може привезти до втрати довіри та контакту з неповнолітнім. Особливим аспектом є надання можливості учасникам слідчої (розшукової) дії висловити думку щодо проведення допиту шляхом записання доповнень або зауважень. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні допиту. Окрім того, якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її законного представника, який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою. 4) оцінка отриманих результатів та вирішення їх значення і місця в системі доказової інформації в даному кримінальному провадженні, оскільки оцінюючи покази осіб вказаної категорії варто звернути увагу не лише на повідомлення неповнолітнього, але й на емоційно-вольовий стан потерпілого, який в подальшому дозволить проводити перевірку даних показів серед інших осіб. Враховуючи вищевикладене, з метою отримання об’єктивної інформації слідчому необхідно забезпечити сприятливі умови для проведення слідчої (розшукової) дії з неповнолітніми особами, серед яких має місце: – обов’язкова присутність близької для неповнолітнього людини, яка в тісному контакті допоможе відчувати звичну для нього безпеку; – місце проведення слідчої дії повинно бути максимально близьким до середовища, в якому проживає неповнолітня особа; – питання, які ставляться неповнолітньому для з’ясування обставин ні в якому разі не мають містити зверхній та зневажливий характер, не повинні принижувати почуття неповнолітнього; – обов’язковість знайомства, під час якого слідчий матиме змогу розповісти про частинку свого життя, тим самим з’ясувати 357 спільні інтереси, захоплення та хобі, що дозволить між учасниками відпрацювати елемент психологічної довіри; – попередньо з’ясувати у законних представників щодо стану здоров’я неповнолітнього, що дасть змогу слідчому за можливості залучити до слідчої дії спеціалістів та підготувати спеціальну техніку; Отже, необхідно зазначити, що допити неповнолітніх осіб з вадами психофізичного розвитку, маючи свою складність та особливість, у свою чергу, потребують від слідчого ретельного планування допиту, наявності знань, навичок, життєвого та професійного досвіду. Саме це сприятиме якісному, професійному проведенню даної слідчої (розшукової) дії, тож необхідно засвоїти правило: «Не дитина повинна розуміти Вас, а Ви її, оскільки Ви дитиною були, а вона дорослою – ще ні», ось чому не завжди варто покладатися на свій розум, іноді вирішення проблеми можна знайти лише поділившись своєю підтримкою. Список використаних джерел 1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. − Ст. 141. 2. Статут (Конституція) Всесвітньої організації охорони здоров’я від 22.07.1946. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/995_599#Text. 3. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / Коновалова В. Е. – Х. : Консум, 1999. – 156 с. 4. Сафин Н. Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве (процессуальный и криминалистический аспекты проблемы) / Сафин Н. Ш. – Казань : Казан. ун-т, 1990. – 160 с. |