ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Хить Юрій Петрович, аспірант кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ ВПЛИВ ІННОВАЦІЙ НА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО (ДЕТЕКТИВА) І ПРОКУРОРА ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ З кожним роком інформаційні технології та інновації в галузі комп’ютерної техніки все більше проникають в професійну діяльність юриста. Протягом останнього десятиліття технології справляють визначний вплив на всю правоохоронну діяльність та все частіше відображаються у відповідному нормативно-правовому регулюванні. Наукою сформовано навіть поняття юридичної технології, як алгоритму, тобто системи дій, вчинюваних в відповідному порядку та у визначений спосіб, дотримання якого призведе до досягнення поставленої мети – 358 прийняття ефективного правового рішення або принаймні створення сприятливих умов для прийняття такого рішення іншим суб’єктом (наприклад, судом), складання юридичного документу, задоволення потреб споживача юридичної послуги тощо [1, c. 3]. Однією з перших юридичних технологій, яка ще в листопаді 2012 року увірвалася в професійну діяльність працівників правоохоронних органів, зокрема слідчих та прокурорів, став Єдиний реєстр досудових розслідувань, використання якого врегульоване чинним Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. З початком роботи Єдиного реєстру досудових розслідувань вся історія юридико-психологічної взаємодії слідчого з прокурором у кожному кримінальному провадженні розпочинається з моменту внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до вказаної електронно-інформаційної системи. Зовсім недавно Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування» від 01.06.2021 № 1498-IX [2], яким фактично в чинний Кримінальний процесуальний кодекс України внесені зміни, які в подальшому впливатимуть на процес досудового розслідування кримінальних проваджень та взаємодію слідчих і прокурорів при плануванні, організації та проведенні досудового розслідування. Вказаний Закон запроваджує в Кримінальний процесуальний кодекс України термін Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування та дає її визначення як системи, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні. Крім того зазначається, що слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також захисник (за його згодою) використовують, а інші учасники кримінального провадження можуть використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування під час реалізації своїх повноважень, прав та інтересів, передбачених цим Кодексом, за умов та в порядку, що визначені положенням про таку систему. Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено статтею 106-1, яка покликана забезпечити правове регулювання процесу запуску в роботу інноваційної системи eCase, розробленої 359 Антикорупційною ініціативою ЄС для Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. Завдяки функціонуванню системи eCase планується оптимізувати деякі форми взаємодії слідчого (детектива) та прокурора при розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень. Так, eCase дозволить слідчому та прокурору швидко обмінюватися процесуальними документами та має пришвидшити процедури підготовки, підписання та погодження процесуальних документів, зокрема клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ( тимчасовий доступ, обшук, накладення арешту на майно, тощо). З точки зору юридико-психологічної взаємодії, використання слідчим та прокурором в своїй роботі вказаної юридичної технології призведе до зниження психологічної напруги, конфліктності у відносинах, оскільки суттєво зменшить рівень міжособистісного спілкування та контактів. Детективу не потрібно відволікатися від проведення слідчих дій та витрачати час на доставку процесуальних документів прокурору для їх вичитки, перевірки та погодження. Із системою eCase, складання, перевірка та підписання процесуальних документів стануть можливими в онлайн режимі, без необхідності зайвого обміну ними в паперовому вигляді. Позитивний ефект використання юридичних технологій важко переоцінити, коли мова йде про повсякденну рутинну роботу слідчого з розслідування кримінальних проваджень та прокурора із здійснення в ньому процесуального керівництва [3, c. 3]. Однак, під час розслідування корупційних злочинів від прокурора вимагається зайняття більш активної позиції на всіх етапах досудового розслідування. Саме прокурор має виступати ключовим в’яжучим елементом розрізнених дій слідчих, які входять до складу слідчої групи в тому чи іншому кримінальному провадженні. Фактично при розслідуваннях вказаної категорії кримінальних правопорушень величезне значення має етап досудового розслідування ще до моменту повідомлення особі про підозру. Зокрема детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в більшості кримінальних справ стикаються з так званою «білокомірцевою», організованою злочинністю, яка є більш продуманою, завуальованою та не очевидною, суперечливою з точки зору законодавства та неоднозначною в розумінні шкоди інтересам держави чи суспільства. Такі злочини потребують скрупульозного, а також тактично продуманого досудового розслідування в період після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до моменту повідомлення особі про підозру. Антикорупційні розслідування потребують чіткої координації дій між слідчим (детективом) та прокурором. Розрізнені дії слідчих, що входять до складу слідчої групи не 360 сприяють ефективності слідства, та завданням прокурора є надати їм необхідного процесуального змісту, а також тактичної обґрунтованості. Як правило корупційні злочини, вчинені особами, підслідними НАБУ та САП тісно пов’язані з вчиненням тяжких злочинів в сфері економіки, оскільки останні виступають способами реалізації кінцевої злочинної корупційної мети, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди в різних її проявах. У зв’язку з цим з кожним роком все очевиднішою стає необхідність координації та кооперації між слідчими та оперативними підрозділами різних відомств, зокрема НАБУ, СБУ МВС, ДФС. Необхідний рівень взаємодії між слідчими різних органів досудового розслідування для досягнення мети притягнення винних до кримінальної відповідальності в рамках розслідування кожного окремого кримінального провадження можливо забезпечити тільки шляхом міжособистісного повсякденного спілкування слідчого з прокурором у цьому провадженні. Як показує практика НАБУ та САП тільки тісна співпраця та взаємодія детектива і прокурора є запорукою успіху в розслідуванні резонансних корупційних злочинів. Очевидним стає факт, що жодна юридична технологія не здатна в повній мірі замінити потребу в особистих зустрічах, нарадах, координації та живій комунікації слідчого з прокурором в процесі проведення досудового розслідування особливо складних кримінальних правопорушень. Юридична технологія характеризується впливом на наявне позитивне право, яке формалізоване в чинних правових актах [4, с.9]. Без правового регулювання та регламентації можливості використання технологій існування технологій в праві неможливе. Не слід забувати, що юридичні технології є скоріше інструментом вирішення вузьких, специфічних завдань, які виникають в ході проведення досудового розслідування. Важко уявити, щоб комп’ютери, бази даних, пошукові ресурси чи програми змогли замінити людину в юриспунденції, а особливо в правоохоронній діяльності. На даний час детективи та прокурори мають змогу швидко взаємодіяти, комунікувати між собою, використовуючи різноманітні електронні інформаційні системи та спеціалізоване програмне забезпечення для обміну повідомленнями (електронна пошта, соціальні мессенджери). Вказані технології також позитивно впливають на психологію взаємодії слідчих (детективів) та прокурорів, оскільки значно прискорюють обмін інформацією та сприяють оперативному вирішенню проблемних питань, що виникають під час розслідування кримінальних правопорушень. Однак, жодна із сучасних автоматизованих систем не здатна критично оцінювати слідову картину, аналізувати стан досудового розслідування та приймати конструктивні рішення щодо його подальшого спрямування для досягнення кінцевої мети з розкриття злочинів та притягнення винних до кримінальної відповідальності. 361 Список використаних джерел 1. Міщенко І.В. Юридичні технології та інновації в юриспруденції: навчально-методичний посібник (для студентів денної та заочної форми навчання) / І.В. Міщенко / Національний університет «Одеська юридична академія» - Одеса, 2020. - 41 с. 2. Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно- телекомунікаційної системи досудового розслідування» від 1 червня 2021 року № 1498-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1498-20 3. Левицька Н.О. Поняття юридичної техніки та юридичної технології в сучасні правовій науці. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 3. С. 31 – 33. 4. Юридическая техника как комплексная система знаний. Доктринальные основы юридической техники / под ред. Н.А. Власенко. М., 2010. С.6-9. Чучман Олена Ігорівна, аспірант кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ ДОКАЗУВАННЯ ПІДСТАВ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ На початковому етапі досудового розслідування часто виникає необхідність у проведенні низки слідчих (розшукових) дій, які обмежують конституційні права та свободи особи, і які відповідно вимагають отримання судового рішення щодо їх проведення за результатами судового засідання, порядок якого регламентовано зокрема ст. 234 КПК України. Однак ні в ст. 234, ні в інших статтях КПК України, які регламентують порядок проведення слідчих (розшукових) дій, питання сутності та порядку встановлення підстав таких слідчих (розшукових) дій чітко не врегульовані. Вочевидь, така ситуація обумовлена недостатньою ясністю загального підходу законодавця до сутності підстав проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема і тих, що проводяться на початковому етапі досудового розслідування і мають, як правило, невідкладний характер, а також відсутністю належного унормування порядку звернення слідчого, прокурора до суду з відповідним клопотанням у випадках необхідності проведення інших, окрім обшуку, слідчих (розшукових) дій. Відповідно до ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. У науці кримінального процесу більшість авторів поділяє підстави проведення слідчих (розшукових) дій на фактичні й правові. 362 Так, на думку С. Ю. Карпушина, під поняттям «підстави проведення слідчих (розшукових) дій» слід розуміти сукупність правових і фактичних підстав, що є необхідними й достатніми для їх проведення [1, с. 114]. Фактичними підставами проведення слідчих (розшукових) дій виступає сукупність даних, які обумовлюють необхідність і можливість проведення певної слідчої (розшукової) дії в конкретних умовах з огляду на досягнення її мети [1, с. 114]. Правовими підставами проведення слідчих (розшукових) дій вважають наявність відповідних повноважень державних органів і посадових осіб на проведення конкретної слідчої (розшукової) дії в поєднанні з належною процесуальною формою рішення про її проведення [2, с. 153]. Крім того, до правових підстав проведення слідчих (розшукових) дій слід віднести і виконання інших процесуальних дій, що відповідно до положень КПК України є передумовою прийняття рішення про проведення конкретної слідчої (розшукової) дії. Правова підстава слідчої (розшукової) дії, що проводиться за судовим рішенням, є складною за своїм змістом. Вона включає: – складання слідчим, прокурором клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії, що повинно містити визначені в КПК України відомості; – погодження вказаного клопотання прокурором у разі його складання слідчим; – направлення клопотання разом із доданими оригіналами або копіями документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витягом з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, до суду, уповноваженого на розгляд відповідного клопотання; – винесення судом ухвали про дозвіл на проведення слідчої (розшукової) дії. Будучи складовою правової підстави слідчої (розшукової) дії, що проводиться за судовим рішенням, клопотання, яке направлене до суду, не може вважатись її фактичною підставою. Тільки відповідне клопотання, навіть з додатками, не підтверджує існування фактичних обставин для проведення слідчої (розшукової) дії. Так, відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають 363 значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи. Вирішуючи клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії, слідчий суддя фактично розглядає справу, яка, як і будь-яка інша, складається з питань факту і права. Слідчий суддя встановлює наявність фактичних обставин, які впливають на законність, обґрунтованість і вмотивованість рішення, що ним приймається. Так, для прийняття рішення про задоволення клопотання про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи у слідчого судді має сформуватись переконання у можливості позитивної відповіді на всі питання, що сформульовані у ч. 5 ст. 234 КПК України. Згідно з ч. 3 ст. 234 КПК України обов’язковим документом, що має бути доданий до клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії, є витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Перелік інших документів, які необхідно і доцільно долучити до клопотання, у кожному конкретному випадку визначає слідчий, прокурор, виходячи з достатності фактичних даних, що містяться в них, їх здатності обґрунтувати доводи клопотання. Необхідність обґрунтування клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії, як і судових рішень, якими ці клопотання задовольняються, обумовлюється не лише вищезазначеними законодавчими вимогами, а і самим характером цих рішень. Як свого часу відмічала П. А. Лупинська, процесуальна вимога обґрунтованості є проявом інформаційної природи рішення. Для прийняття будь-якого рішення посадова особа повинна володіти достатньою інформацією для висновку про наявність «правової ситуації», з якою законодавець пов’язує настання тих и інших правових наслідків [3, с. 150]. Загалом проведення певних слідчих (розшукових) дій, зокрема і на початковому етапі досудового розслідування, не є обов’язком дізнавача, слідчого, прокурора, як і в кожному випадку ініціювання перед судом питання щодо проведення тих слідчих (розшукових) дій, які потребують дозволу суду. Встановлення необхідності їх проведення належить до повноважень відповідних посадових осіб, перш за все прокурора як процесуального керівника досудовим розслідуванням, і відбувається на підставі закону за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на конкретних обставинах кримінального провадження, а також відповідає обраній тактиці досудового розслідування. Як справедливо зазначає Д. Орлик, вибір правильного рішення у таких випадках залежить від оцінки встановлених фактичних обставин. Результатом такої оцінки повинен стати висновок, який певною мірою матиме прогностичний характер і відображатиме очікуваний при встановлених обставинах результат: отримання доказів при проведенні слідчої (розшукової) дії. Відповідно встановлені у законі цілі проведення слідчих (розшукових) дій повинні бути відображені у клопотанні слідчого, прокурора шляхом їх детального 364 обґрунтування конкретними обставинами, підтвердженими у судовому засіданні. Сукупність зазначених обставин і стане фактичною підставою для їх проведення [4, с. 56]. Відповідно до ч. 4 ст. 234 КПК України клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора. При цьому, слід враховувати, що неявка слідчого або прокурора є фактично невиконанням цими суб’єктами обов’язку довести обставини, передбачені ч. 5 ст. 234 КПК України. Це, у свою чергу, позбавляє слідчого суддю можливості повно та всебічно з’ясувати сукупність обставин, із якими закон пов’язує вирішення питання про надання дозволу на обшук, а отже, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про обшук [5]. Список використаних джерел 1. Карпушин С. Ю. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2015. Вип. 3. Т. 3. С. 112–115. 2. Сичук М. М. Правові підстави прийняття процесуальних рішень про провадження слідчих дій. Підприємництво, господарство і право. 2011. № 10. С. 150–153. 3. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве. Их виды, содержание и формы. М. : «Юрид. лит.», 1976. 168 с. 4. Орлик Д. Доказывание прокурором оснований проведения следственных (розыскных) действий. LEGEA ŞI VIAŢA. 2016. MAI. С. 53–56. 5. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи : Лист ВССУ від 21.05.2014. |