ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
 Скачать 3.31 Mb.
|
|
Список використаних джерел 1. Торопов С.О. Попередні балістичні дослідження на місці події. Форум права. 2008. 485-489 с. 2. Пясковський В.В., Чорноус Ю.М., Самодін А.В. та ін. Криміналістика: підручник [за заг. ред. В.В. Пясковського. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Філія вид-ва «Право», 2020. 752 с. 3. Криміналістична техніка: навчальний посібник. К.: КИЙ, 2009. 416 с. Жовтюк Олександр Володимирович, здобувач ступеня вищої освіти магістра навчально-наукового інституту № 1 Національної академії внутрішніх справ Науковий керівник: Чорноус Юлія Миколаївна,професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ Судова балістика –це галузь криміналістичної техніки, яка розглядає ознаки вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, закономірності з’явлення слідів їх застосування, здійснює розроблення засобів та методів збору й досліджує такі сліди для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень та рекомендацій стосовно попередження кримінальних правопорушень, які пов’язані з вогнепальною зброєю.Також судова балістика являє собою розділ криміналістичної науки, що вивчає ручну вогнепальну зброю та сліди її використання для одержання доказової інформації [5, с. 141]. Досліджувана галузь криміналістичної техніки виконує завдання, що полягають у встановленні обставин, які є істотно значимими для розслідування, викриття й запобігання кримінальних правопорушень із використанням вогнепальної зброї. В.В. Арешонков вважає, що ідентифікаційні судово-балістичні дослідження вирішують такі завдання[2, с. 296–302]: 1) ототожнення зброї (чи з цього екземпляра зброї була відстріляна куля; з різних чи одного екземпляра зброї відстріляні гільзи); 384 2) ототожнення боєприпасів за слідами кернення на гільзі та кулі (вилучені з різних місць куля і гільза є одним патроном); 3) встановлення групової належності зброї, боєприпасів і їх частин (яка система зброї залежно від слідів на кулях і гільзах тощо). На початку огляду зброї експертом зазначається, що ударний механізм знаходиться у положенні «спущено», канал стволу порожній (якщо це стандартна зброя). Насамперед експерт переконується у тому, що зброя у безпечному стані, це фіксується у висновку. Далі проводяться метричні виміри конкретного екземпляра зброї, тобто експерт вимірює довжину, висоту і вагу. Наступним етапом є експертне дослідження конструкції зброї. Здійснюється детальний її опис і визначається механізм дії. Вчені вважають, що при експертному дослідженні вогнепальної зброї слід вказати будову ствола – це гладкоствольна чи нарізна зброя, принцип дії ударно-спускового і захисного механізму, спосіб зарядження зброї, форму, матеріал ручки; яка товщина стінок зброї, кількість нарізів у цього екземпляра зброї, вказується їхня кількість, напрям і розміри, наявність у каналі ствола сторонніх нашарувань, різнихслідів [4, с. 119]. Попереднім дослідженням слідів вогнепальної зброї на елементах патрона та різноманітних перешкодах може бути визначено: чи утворено пошкодження пострілом із вогнепальної зброї; вид, систему та модель зброї, яка застосовувалась під час вчинення злочину; напрямок та дистанцію пострілу, а також місце, з якого зроблено постріл; кількість і послідовність пострілів; ознаки пострілу, що свідчать про самогубство або, навпаки, завдання ушкоджень потерпілому іншою особою; спосіб виготовлення зброї та спорядження патронів, а також інструмент, який для цього був використаний; наявність спеціальних навичок в особи, яка виготовила саморобну зброю, або в особи, яка стріляла [6, с. 31–33]. У свою чергу експертні дослідження проводяться і стосовно нестандартних патронів. К.Ю. Андронов і Є.В. Гуренко зазначають, що на практиці зустрічаються гільзи нестандартних патронів із маркуванням «Knall» або «Blanc» і наявністю еластичного метального снаряда. Є патрони з маркуванням «223Rem», які не належать до калібру травматичної зброї, а вага їх порохового заряду перевищує стандартну для відповідного типу патронів у десятки разів. Їх застосування небезпечне для стріляючого. На переконання авторів, слід створити офіційну базу даних патронів, які є безпечними (сертифікованими), що надасть судовим експертам і власникам зброї інформацію щодо сертифікатів патронів, які використовуються на території України. Крім цього, методичні рекомендації говорять лише про експертизу сертифікованих патронів [1, с. 20–22]. У практиці експертів із судової балістики особливе місце займає вогнепальна зброя, виготовлена саморобним способом, шляхом переробки зброї, створеної у заводських умовах [7, c. 234–237]. 385 За конструкцією саморобну вогнепальну зброю поділяють на[8]: 1) зразки, виготовлені «з нуля»; 2) зразки, в основі яких є конструкція, наявна на серійно виготовлених зразках зброї; 3) конструкції зброї, що є копіями відомих моделей зброї. Проблемою при їх дослідженні є встановлення, чи є вони саморобною чи заводською зброєю. Важливу роль у криміналістичному дослідженні вирішують діагностичні та ситуаційні експертизи. Останніми виконуються завдання, які ставляться перед експертом під час дослідження ситуації взаємодії, механізму й умов, у яких вона відбувалась (наприклад, визначення місця взаєморозташування того, хто стріляв, і особи, у яку стріляли тощо), а діагностичними – завдання зі встановлення стану та властивостей об’єктів (наприклад, встановлення справності вогнепальної зброї, боєприпасів; визначення придатності слідів для ідентифікації тощо) [3]. Таким чином, очевидно, що розвиток судової балістики як галузі науки дає шанс використовувати нові знання у процесі проведення судово-балістичної експертизи і розслідуванні кримінальних правопорушень. Виникає необхідність розвивати судову балістику для швидкої та точної класифікації вогнепальної зброї, оскільки дослідження зброї дає можливість винести обґрунтовані версії, виявити істотні обставини у справі, встановити винного у вчиненні кримінального правопорушення. Список використаних джерел 1. Андронов К.Ю., Гуренко Є.В. Проблематика обігу та дослідження переспоряджених і несертифікованих травматичних патронів. Процесуальне та техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування: тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2019. С. 20–22.URL: http://univd.edu.ua/general/publishing/konf/28_11_2019/pdf/4.pdf. 2. Арешонков В.В. Сучасний стан, можливості та тенденції вдосконалення ідентифікаційної судово-балістичної експертизи. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2009. Вип. 19. С. 296–302. 3. Арешонков В.В.Можливості та проблематика використання результатів техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні злочинів: Південноукраїнський правничий часопис. 2020. http://www.sulj.oduvs.od.ua/archive/2020/3/29.pdf. 4. Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Сулява О.Ф. Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство : підручник. Київ: BeeZone, 2003. 384 с. 5. Біленчук П.Д, Лисиченко В.К., Клименко Н.І. Криміналістика: підручник. 2-гевид.,випр. і доп. К.: Атіка,2001. 544 с. 386 6. Кофанов А.В., Михальчук Т.В. Теорія і практика проведення судово-балістичних досліджень: монографія. Київ: УкрДГРІ, 2015. 274 с. 7. Третяк М.В., Нікітюк В.Г., Коломійцев О.В. Особливості переробки вихолощеної зброї у вогнепальну на прикладі ПМСХ. Актуальні питання судової експертизи і криміналістики: зб. матеріал. міжн. наук.-практ. конф. (Харків, 18–19 квіт. 2019). Харків: ХНДІСЕ, 2019. С. 234–237. 8. Яремчук В.О. Окремі проблеми проведення експертизи зброї та слідів і обставин її використання. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. Том 31 (70) Ч. 3 № 2 2020. http://www.juris.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/2_2020/part_3/26.pdf. Зубкова Анна Дмитрівна, здобувач ступеня вищої освіти магістра Національної академії внутрішніх справ; Болкун Катерина Андріївна, здобувач ступеня вищої освіти магістра Національної академії внутрішніх справ Науковий керівник: Антонюк Поліна Євгенівна, професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук «ЧОРНА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ» ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ: КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ В умовах широкого використання інформаційних і комунікаційних технологій не лише прискорилися темпи розвитку суспільних відносин, але в тому числі стало а й набагато легше здійснювати кримінально протиправну діяльність, насамперед, транснаціонального характеру. Транснаціональна організована злочинність розглядається науковцями як окремий вид організованої кримінальної протиправності, який характеризується структурною системою високоорганізованих і ретельно законспірованих злочинних угрупувань, що займаються міжрегіональною або, в ряді випадків, міжнародною кримінально протиправною діяльністю у вигляді промислу, спрямованого на систематичне отримання максимально високих прибутків і надприбутків, нерідко використовуючи у своїх інтересах як державні структури, так й інститути громадянського суспільства [1, с. 83–88]. У Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року, ратифікованої Україною у 2004 році, зазначено, що під транснаціональною організованою злочинністю розуміється діяльність організованих злочинних груп, що структурно оформлені в групу у складі трьох і більше осіб, 387 функціонують протягом певного періоду часу та діють узгоджено з метою вчинення одного або декількох транснаціональних злочинів для одержання прямо або опосередковано фінансової або іншої матеріальної вигоди [2]. До структурних компонентів даного феномену відносяться: – підробка грошей; – кіберзлочинність та кібертероризм; – торгівля дикими тваринами; – контрабанда викрадених транспортних засобів; – контрабанда зброї, тютюнових виробів, алкоголю (акцизних товарів); – торгівля небезпечними матеріалами; – наркобізнес (торгівля наркотичними та психотропними речовинами); – проституція; – контрабанда мігрантів або торгівля людьми; – торгівля органами та частинами людського тіла. Проблема «чорної трансплантації» (незаконна торгівля органами та частинами людського тіла) вже певний час дуже актуальна в усьому світі, оскільки з розвитком медицини обсяг зафіксованих випадків незаконної пересадки органів людини зростає з кожним роком. Крім того, більшість вчинених злочинів даного виду залишаються латентними. З метою врегулювання суспільних відносин у сфері трансплантації органів та тканин людини в Україні 17 травня 2018 року було прийнято закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (далі – Закон) [3]. Головна мета Закону – убезпечення населення від незаконної діяльності, пов’язаної з пересадкою органів і тканин людини. Так, згідно із Законом вилучення анатомічних матеріалів у живого донора та пересадка їх реципієнту можливе лише за наявності згоди цих осіб. Право живої людини бути донором крові, її компонентів, а також органів або інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин, закріплено і в інших нормативних актах. Загально прийнято, що тілесна недоторканість фізичної особи охороняється довічно. При цьому тілесна недоторканість фізичної особи протягом її життя не потребує окремої охорони та виділення в об’єкті злочину, передбаченого ч. 1 ст. 143 КК України, адже вона входить як складова частина до поняття життя та здоров’я [4]. Закон також надає людині право за життя заявити згоду або незгоду стати донором у разі своєї смерті. Якщо така згода відсутня, анатомічні матеріали у померлої особи можуть бути вилучені за згодою одного з подружжя, родичів або інших законних представників [3]. Це значний крок вперед для нашої держави в аспекті протидії «чорній трансплантації» транснаціонального характеру. Завдяки прийняттю Закону зростає кількість врятованих життів в Україні, а для 388 незаконної діяльності в цій сфері створені реальні перешкоди. Але «чорна трансплантація» так і продовжує набирати оберти поза межами України, куди так масово виїжджають українці. Запити до мережі Інтернет демонструють популярність питань, з якими українці звертаються до пошукових систем: «скільки коштує кістковий мозок?», «де можна купити печінку?», або «куплю нирку». З подібними питаннями на відповідні інтернет-сторінки заходять громадяни, які через своє скрутне фінансове становище не бачать іншої можливості заробити певні гроші та погоджуються стати донором. Вони зв’язуються із посередниками, які підтримують контакт із реципієнтом та організовують їм переміщення до країни, де буде відбуватися пересадка органу. Інша ситуація, коли особа свідомо не має наміру ставати донором. Найчастіше це відбувається з трудовими мігрантами, які поїхали працювати за кордон, нерідко без офіційного працевлаштування, необхідного пакету документів, страхового полісу тощо. Наприклад, під час нещасного випадку на заводі людина впала, знепритомніла і потрапила до лікарні, звідки повернулася вже без нирки. Обидва приклади демонструють, що головною причиною «чорної трансплантації» як інструменту транснаціональної злочинності є нестача грошей, тільки хтось свідомо робить крок на зустріч лікарям-злочинцям, а хтось через свою халатність, лінощі й неуважність потерпає від їх «медицини». То ж жертвами «чорної трансплантації» стають люди, які бажають швидко поліпшити своє матеріальне становище, мають кризові ситуації в родині, низький рівень освіти, невелику заробітну плату, є прихильниками заробітку за кордоном, а також ті, хто веде антисоціальний або аморальний спосіб життя, привертаючи увагу «чорних» трансплантологів. Список використаних джерел 1. Вербенський М.Г. Протидія транснаціональній організованій злочинності спеціалізованими підрозділами органів внутрішніх справ України: сучасні тенденції. Право і суспільство. 2006. №2. С. 83–88. 2. Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють: Закон України від 4 лютого 2004 року № 1433-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1433-15. 3. Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини. Закон України від 17 травня 2018 року № 2427-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#Text. 4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341- III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text. 389 Колесник Анастасія Єгорівна, здобувач ступеня вищої освіти бакалавра Національної академії внутрішніх справ Науковий керівник: Приходько Юрій Павлович, доцент кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз навчально- наукового інституту № 2 Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В ЕКСПЕРТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Боротьба зі злочинністю виступає одним із серйозних завдань, що стоять перед народом України та його правоохоронними органами. Ця боротьба особливо є важливою сьогодні, коли злочинність набула організованої і більш небезпечної форми. Не менш складні проблеми спіткають і процес судового провадження, у ході якого приймають кінцеві рішення щодо вчинених суспільно-небезпечних діянь. Ефективність вітчизняного судочинства багато в чому залежить від рівня застосування потенціалу сучасних судових експертиз, своєчасного їх проведення та вмілого використання. Володіючи спеціальними знаннями, що представляють акумуляцію пристосованих для цілей доказування по кримінальному провадженню досягнень науковотехнічного прогресу, експерти здатні внести неоціненний внесок у діяльність по встановленню обставин розслідуваних злочинів [1, с.5]. Розслідування злочинів у сучасних умовах неможливо уявити без використання досягнень природничих, технічних, економічних та інших наук, які прийнято називати спеціальними пізнаннями і розуміти як систему теоретичних знань і практичних навичок у сфері конкретної науки і техніки, мистецтва чи ремесла, отриманих спеціальною підготовкою чи набуттям професійного досвіду використовуваних для вирішення питань, що виникають в процесі кримінального чи цивільного судочинства [2]. Сучасні методи дослідження в судово-експертній діяльності потребують покращення ефективності в роботі, а саме: вдосконалення правового регулювання, розширення кола вирішуваних експертних задач, підвищення достовірності та обґрунтованості експертних висновків, удосконалення методології судово-експертних досліджень, розробки експертних методик відповідно до міжнародних стандартів, забезпечення належного міжнародного співробітництва судово- експертних установ та інших компетентних суб’єктів. Однією з найважливіших задач сучасних інформаційних систем являється збір, обробка, аналізи, передача інформації, все це може відбуватися завдяки розвитку нових, вдосконаленню існуючих інноваційних технологій. 390 Ознаки експертних технологій – належність до судово- експертної діяльності, специфічне завдання їх застосування – забезпечення здобуття максимального обсягу об’єктивної та достовірної інформації, системність, спеціальний суб’єкт. Для того, щоб вміло все це використовувати експертам необхідні новітні інноваційні технології, які сприятимуть кращому дослідженню, виявленню та формуванню ґрунтовних висновків. За останні роки в практиці судової експертизи почали використовувати не тільки існуючі технології, а й нові вдосконалені, які дають змогу зібрати більш об’ємну інформацію для подальшого дослідження, що раніше була не вирішуваною та недосяжною. Це сприяє розширеному і точному дослідженню, що в результаті дає змогу зробити вагомий висновок [3, с. 363–364]. Розглянемо деякі сучасні експертні інноваційні технології. Автоматизована дактилоскопічна ідентифікаційна система (АДІС), призначена для автоматизації дактилоскопічних обліків. АДІС «ДАКТО 2000» реалізує наступні функції: введення в базу даних відбитків пальців рук (дактилокарт) і демографічних даних, слідів пальців рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів, зберігання і керування базою даних відбитків пальців рук (дактилокарт), зберігання і керування базою даних не ідентифікованих слідів пальців рук. База аналізує пошук дактилокарт, проводить підготовку результатів пошуку, проведення пошуків за демографічними даними і їх комбінацій (П.І.Б., дата народження і т.д.) [4]. Система балістичної ідентифікації «BalScan». Дана система була розроблена для візуалізації, дослідження і порівняння слідів вогнепальної зброї. Гільзи й кулі можна досліджувати, порівнювати, сканувати в 2D або 3D, а потім результат зберігати в базі даних. Спеціальна програма проводить пошук в базі даних і видає детальний перелік ймовірних збігів. Система BalScan дає змогу оцифрувати широкий діапазон калібрів, від боєприпасів малокаліберної стрілецької зброї, до гільз великокаліберних кулеметів [5]. Багатофункціональна універсальна система «TrasoScan». Призначена для дослідження відбитків взуття, пальців, документів та інших плоских поверхонь. Скани зображень можна записати в спеціальну базу даних і надати до неї доступ іншим користувачам через мережу. Система «ToolScan» являє собою комплексне рішення для судової експертизи слідів інструментів. Циліндрові, навісні замки, кабелі, деталі шин, гільз, пластмасові предмети – це лише приклад об’єктів, які може сканувати ToolScan. Крім стандартних вимірювань, інструментів обробки зображень і вимірювання Z-профілю, є багатий набір інструментів для порівняння 2D і 3D [6]. Таким чином, розглянувши основні аспекти експертних інноваційних технологій, їх роботу та значення для судово-експертних досліджень можемо сказати, що в залежності від того, які експертні технології використовуються залежить і сам висновок. Чим точніша |