Главная страница
Навигация по странице:

  • Список використаних джерел

  • Сом Карина Сергіївна

  • ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО- ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД

  • Стужук Аліна Олегівна

  • ЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці


    Скачать 3.31 Mb.
    НазваниеМіністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ інновації в криміналістиці
    Дата02.11.2022
    Размер3.31 Mb.
    Формат файлаpdf
    Имя файлаЗБІРНИК_КОНФЕРЕНЦІЇ_НАВС_25_11_2021.pdf
    ТипДокументы
    #767537
    страница51 из 53
    1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   53
    ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ
    На сьогодні, в епоху стрімкого розвитку технологій, досить важко знайти особу, яка б зовсім не користувалася б жодним з сучасних цифрових винаходів. За деякими оцінками, 92% населення
    України володіє мобільними телефонами, а 41% – смартфонами [1].
    Під час нещодавнього дослідження, проведеного у Великій Британії, було встановлено, що люди щодня в середньому витрачають 2 години
    28 хвилин на свої смартфони (і цей показник підвищується до 3 годин
    14 хвилин у віковій групі від 18 до 24 років). Крім того, дослідження також встановило, що смартфони перевіряють кожні 12 хвилин у години неспання, вони становлять найважливіші пристрої для доступу до Інтернету для 72% дорослих, а 71% ніколи не вимикає своїх смартфонів [2]. Втім, не усі верстви населення використовують цифрові прилади для розваг або постійного контакту з близькими.
    Досить велика кількість злочинів сьогодення було втілено за допомогою засобів мобільного зв`язку, які слугували інструментом зв`язку між посібниками, приладом дистанційного керування та надання вказівок ієрархічним ланкам злочинної організації або
    інформування про місце-схованку наркотичних речовин шляхом повідомлення. Саме тому, процесуальне регулювання оформлення та взаємодії із зазначеними засобами впливу на втілення злочину під час досудового розслідування має бути прогресивним та відповідним до викликів сучасності.
    Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для кримінального провадження [3]. Електронні дані, які відправлені та отримані з використанням кваліфікованої електронної довірчої послуги реєстрованої електронної доставки, не можуть бути позбавлені юридичної сили і можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронну форму, якщо такі дані відповідають вимогам до кваліфікованої електронної довірчої послуги реєстрованої електронної доставки [4].
    Досліджуючи електронні докази, особливо в формі електронних документів, існує значна кількість юридичних нюансів, яким слід приділяти увагу для того, щоб доказ було визнано допустимим.

    416
    Наприклад, електронний документ не може існувати без носія
    інформації. При цьому, мають значення, що ідентифікують ознаки носія інформації, які включають найменування типу, марки, моделі,
    індивідуального серійного номера і т.п. машинного носія, на якому записаний файл. Важливе значення при дослідженні електронних документів має проблема встановлення достовірності електронних доказів і забезпечення їх доказової сили. На сьогодні в процесуальному законодавстві не передбачені конкретні критерії достовірності електронних доказів.
    Наразі на практиці склалися деякі правила забезпечення достовірності електронних доказів і пред’явлення їх в суді:
    – якщо електронний документ містить в собі графічну або текстову
    інформацію, то роздруковується його паперова копія, яка оформлюється і завіряється уповноваженою особою; така копія долучається до справи і досліджується як звичайний письмовий документ;
    – якщо операції, що документально підтверджуються електронним документом (електронний документ підписаний ЕЦП), а сторони не визнають надання послуг, що підтверджуються цим документом, то призначається комплексна експертиза, де економічна експертиза проводиться вже за даними щодо автентичності ЕЦП;
    – якщо електронний документ являє собою сторінку в мережі
    Інтернет, то така сторінка за умови посилання роздруковується на папері, оформляється і завіряється як копія веб-сторінки при зверненні зацікавленої особи; завірений роздрук сторінки сайту долучається до справи та досліджується в процесі;
    – якщо електронний документ несе в собі аудіо- або відеоінформацію, то, як правило, робиться копіювання таких файлів на окремий переносний електронний носій, який долучається до справи та досліджується за допомогою спеціальних технічних засобів [3].
    Звертаючи увагу на останнє правило, де містяться рекомендації щодо копіювання файлів, хочемо наголосити на тому, що у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа [5]. Зокрема, висновок Верховного Суду у справі
    № 751/6069/19 свідчить про те, що матеріальний носій – лише спосіб збереження інформації, який має значення, тільки коли електронний документ виступає доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Верховний Суд підкреслив, що долучений слідчим до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R-диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному

    417 провадженні, та є самостійним джерелом доказу, похідним від
    інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у вигляді файлів. Таким чином, записаний на оптичний диск – носій
    інформації, електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом
    (відображенням) електронного документа [6].
    Станом на 2021 рік, джерелом електронних доказів можуть слугувати такі предмети, як: cмарт колонки, ігрові консолі, іграшки, бодікамери, фітнес трекери, смарт годинники, смарт ТВ, транспортні засоби, банкомати, побутові пристрої та електронні карти доступу. Ми вважаємо, що наведений перелік джерел доказів не є вичерпним, більш того, хоча б один з зазначених об`єктів є предметом використання у побуті звичайного українця, який може застосувати його як для організації власного дозвілля, так і для скоєння кримінального правопорушення. Тому, на нашу думку, слід стежити та ретельно вивчати технологічні інновації, які здатні полегшувати скоєння злочинів. Так, фітнес трекери можуть допомогти встановити місцезнаходження особи у певний час, при цьому ці трекери мають значні недоліки в частині інформаційної безпеки. Американським військовим нещодавно було заборонено використовувати такі трекери.
    Також, Wifi іграшки також можуть використовуватись в якості доказу, як і смарт колонки. У Німеччині лялька на ім’я «Мій друг Кейла» була заборонена, тому що може використовуватись в якості пристрою для шпіонажу. Впливові групи у США подали об’єднану скаргу на такі
    іграшки до Федеральної Торгової Комісії, заявивши, що такі іграшки записують та зберігають приватні розмови малолітніх дітей без обмежень щодо зберігання, використання або розкриття персональних даних. Ігрові консолі – це фактично комп’ютерні телекомунікаційні пристрої, якщо вони підключені до Інтернету. Деякі ігри дозволяють людям зустрічатись у віртуальному світі, де вони мають уявну особу, яка називається Аватар. Спілкування відбувається у реальному часі і може проводитися де завгодно у світі. Такі онлайн-місця для зустрічі можуть використовувати як злочинці, так і терористи [3].
    Тож, ми вбачаємо доцільним своєчасне реагування правоохоронних органів на цифрові тенденції, які можуть слугувати засобом вчинення злочину шляхом своєчасного регулювання та оновлення нормативно-правових засад законодавчої бази. З огляду на сучасні тенденції цифрового розвитку та технологічний прогрес, який вже
    є частиною професійної та побутової діяльності людини, слід розуміти, що наявність електронних документів, як джерел значущої для досудового розслідування інформації є відображенням сьогодення.
    Станом на 2021 рік, ми вбачаємо позитивний розвиток кримінально- процесуальної галузі у питанні допустимості електронних доказів. Це підтверджується висновками Верховного Суду, наявністю відповідних методичних рекомендацій, що свідчить про вже напрацьовану практичну складову взаємодії органів досудового розслідування з електронними носіями інформації та доказами, які можуть містити зазначені носії.

    418
    Список використаних джерел
    1. Lionel Sujay Vailshery. Ukraine: electronic device usage. URL: https://www.statista.com/statistics/362800/electronic-device-usage-ukraine/.
    2. A decade of digital dependency.
    URL: https://www.ofcom.org.uk/about-ofcom/latest/features-and-news/decade-of- digital-dependency.
    3. Застосування електронних доказів під час розгляду справ, пов`язаних із корупцією, збірка навчальних матеріалів для тренінгу суддів. URL. http://nsj.gov.ua/files/1581330611%D0%9F%D0%BE%
    D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%95%
    D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0
    %BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0
    %B8%202019.pdf.
    4. Про електронні довірчі послуги : Закон України від
    05.10.2017 № 2155-VIII. Дата оновлення: 14.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text.
    5. Про електронні документи та електронний документообіг:
    Закон від 22.05.2003 № 851-ІV. Дата оновлення: 30.06.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text.
    6. Постанова Верховного Суду № 751/6069/19 від 10.09.2021. URL: http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=91722819&red=100003ad3e2380c6111ec e3cbf7a26ca506213&d=5.
    Сом Карина Сергіївна,
    здобувач ступеня вищої освіти бакалавра
    Національної академії внутрішніх справ
    Науковий керівник: Чуприна Олена
    Віталіївна, професор кафедри криміналістики та судової медицини
    Національної академії внутрішніх справ, кандидат медичних наук, доцент
    ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ
    ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-
    ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД
    Статистика показує, що за період з 1 по 14 листопада 2021 року у м. Києві було зафіксовано 1625 випадків дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП ), у яких травми отримало 83 людей,
    6 – загинуло [1]. Цей показник дає нам зрозуміти, що ДТП являється однією з важливих проблем для суспільства. Небезпека, яка посягає на життя водія та пасажирів, зростає вдвічі, коли швидкість автомобіля на дорозі сягає 110 км/год. В динаміці травми, які отримані внаслідок
    ДТП, потерпілі особи можуть змінювати своє первинне положення, особливо це стосується перехрестно-бічних зіткнень транспортних засобів (далі – ТЗ), які рухаються. У цих випадках призначають комплексну експертизу, так як воно допомогає органам досудового

    419 розслідування у процесі та розкритті даного виду правопорушенні.
    Тому дослідження напрямків та можливостей експертних досліджень під час розслідування ДТП завжди є актуальною темою.
    До комплексної експертизи входить автотехнічна, транспортно- трасологічна, дактилоскопічна експертизи, експертиза матеріалів, речовин та виробів, а також судово-медична експертиза. У ст. 242 КПК
    України зазначається, що обов’язково проводиться судово-медична експертиза для встановлення причини смерті, характер та тяжкість тілесних ушкоджень.
    Під час розслідування ДТП дана експертиза також вирішує питання стосовно наявності й ступеня у потерпілих алкогольного сп’яніння, визначення механізму утворення тілесних ушкоджень та зв’язку з автопригодою, з’ясування їх стану здоров’я. Зазначимо, що об’єктом судово-медичної експертизи є трупи, живі особи, інформацію про слід, який виявлений на об’єкті та матеріали справи, то до експерта направляється не тільки об’єкти біологічного (кров, волосся, мозкову речовину, кістки, м’які тканини тощо) та небіологічного (одяг потерпілого, частини транспортного засобу, волосся, кров тощо) походження і матеріали даного провадження.
    Для об’єктивного дослідження доказів, слідчий повинен надати експертові необхідну медичну документацію про стан здоров’я потерпілого, виписки з протоколів слідчих дій, об’єкти зі інформацією про слід і зразки для порівняльного дослідження. Одержання зразків для порівняльного дослідження доцільно проводити за участю експерта, якому доручено проведення експертизи. Оскільки це може забезпечить правильність вилучення зразків у достатніх обсягах [2].
    Слід зауважити, що при розслідуванні ДТП судово-медична експертиза необхідна для вияснення, що робила ця особа у транспортному засобі. Так, як бувають ситуації, що водій та пасажир правого переднього сидіння змінюють місце перебування у ТЗ, таким чином даний водій понесе меншу відповідальність, тому необхідно визначити відмінність між травмами, які отримав водій та який отримав пасажир, але також враховувати на якому сидінні дана особа перебувала.
    До характерних тілесних ушкоджень, які виявляють у водія ТЗ, можна віднести: перелом обох кісток правого передпліччя в ділянці зап’ястка (типова травма руки водія, який міцно утримує кермо); відкритий вколочений осколковий перелом лівого гомілково-стопного суглобу (звично виникає у водія при силовому тиску на педалі управління); синець та велика рвана рана під пахвою лівої руки
    (ушкодження прогнозовано утворилось від потужної ударної дії рульового колеса, коли рука водія «зіскочила» з керма); чисельні синці та смугасті вертикальні садна на внутрішніх поверхнях стегон, забій лона і промежини з утворенням рваної рани калитки (результат потужного ударного контакту зі ступицею рульової колонки).

    420
    Більша частина тілесних ушкоджень, які виявляють у особи, яка перебувала на правом передньому сидінні, прогнозовано виникла на початкових етапах ДТП, в результаті інерційного переміщення потерпілого вперед та потужної ударної взаємодії його тіла з передньою панеллю, правою частиною переднього вітрового скла, правою передньою стійкою, у результаті чого утвориться такі значні за об’ємом ушкодження, як відкрита травма голови з ушкодженням м’яких покривних тканин, кісток черепа, мозку та його оболонок; повний розрив грудного відділу хребта; розтрощення печінки; садна на передній поверхні лівої гомілки, забій м’яких тканин зовнішньої поверхні правого стегна; перелом правої стегнової кістки та інші.
    Комплекс ушкоджень, які виявляють у пасажирі правому задньому сидінні: травма правих відділів голови з крововиливами у м’які покриви голови, під м’яку мозкову оболонку та речовину головного мозку; ділянка забою речовини головного мозку в лобній долі, закритий перелом правої плечової кістки та інші.
    Тілесні ушкодження, котрі виявляються у пасажирі лівому задньому сидінні не чисельні, найменші за об’ємом в порівнянні з ушкодженнями всіх інших потерпілих, які перебували у ТЗ, подій та не носять таких специфічних або типових ознак [3].
    До судово-медичного експерта ставлять питання, які можуть мати різне формулювання, однак більшість буде направлена на вияснення причини та час настання смерті і причинно-наслідковий зв’язок між ДТП та настання смерті.
    Однак зупинимося на тих питань, які безпосередньо стосуються з’ясування механізму ДТП, оскільки під час аварії тіло потерпілого виступає як слідосприймаючий об’єкт, і специфічні пошкодження на ньому можуть відображати форму, малюнок, розміри й інші властивості частин і деталей автомобіля. Судово-медичні дослідження тіла особи є особливо актуальними за відсутності відомостей про ТЗ, що спричинив тілесні ушкодження, та дозволяють дійти висновку про тип ТЗ, особливості травмуючої поверхні, наявність можливих механічних пошкоджень і сліди виділень організму потерпілого на ТЗ, що утворилися внаслідок ДТП. У такому випадку даному експерту надають такий перелік питань:
    – чи є на тілі (одязі) покійного сліди від удару; якщо так, то чи ці сліди є наслідком переїзду транспортним засобом ?
    – який напрямок переїзду ?
    – чи є на трупі сліди волочіння ?
    – який напрямок волочіння трупа [4]?
    Підкреслимо, що при судово-медичному дослідженні трупів осіб, загиблих унаслідок ДТП, можливі й додаткові дослідження. Так, вивчення одягу дозволяє виявити сліди ударів, фарби, змащувальних матеріалів. Мікроскопічне дослідження садна і ран може виявити

    421 частинки ґрунту, уламки скла, шматочки дерева, частинки лакофарбове покриття від автомобіля тощо. Для дослідження таких об’єктів можуть окремо або в комплексі призначатися й інші види експертних досліджень, зокрема трасологічна експертиза (експертиза механічних пошкоджень одягу, експертиза нашарувань на одязі) або експертиза матеріалів, речовин та виробів.
    Після вищесказаного зробимо висновок, що у комплексної експертизи, судово-медична експертиза відіграє невід’ємну роль у проведенні розслідуванні, оскільки при висновку судмедексперта може вирішити подальший хід провадження. Якщо говорити про розслідування ДТП, то висновок судово-медичного експерта може визначити причини смерті особи, яка загинула або яка отримала тілесні ушкодження, а якщо про ушкодження, то визначити їх тяжкість під час автопригоди. Це необхідно для кваліфікації кожної особи, яка причетна до даного кримінального правопорушення, щоб слідчий, прокурор або суддя об’єктивно оцінили ситуації для призначенням судом підозрюваному відповідальність.
    Список використаних джерел
    1. ДТП, статистика та аналіз. Офіційний портал Києва. – URL: https://kyivcity.gov.ua/dorohy_transport_ta_parkovky/dorozhniy_rukh_377 411/dtp_statistika_ta_analiz_379515/.
    2. Грига М.А., Осетрова О.С. Судові експертизи, що проводяться під час розслідування дорожньо-транспортних пригод. Правовий часопис
    Донбасу. Золота миля. Харків. 2017. № 3-4 (61). – URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/234297.pdf.
    3. В.В. Войченко, С.В. Козлов, О.Л. Зубов. Судово-медична оцінка автотравми водія та пасажирів за даними комплексних експертиз. Судово-медична експертиза. Київ. 2018. № 2. – URL: https://repo.dma.dp.ua/4705/1/%D0%A1%D0%A3%D0%94%D0%9E%D0
    %92%D0%9E-%D0%9C%D0%95%D0%94%D0%98%D0%A7%
    D0%9D%D0%90%20%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%9D%D0%9A%
    D0%90%20%D0%90%D0%92%D0%A2%D0%9E%D0%A2%D0%A0%D
    0%90%D0%92%D0%9C%D0%98%20%D0%92%D0%9E%D0%94%D0
    %86%D0%AF.pdf.
    4. Антіпова О.І. Використання можливостей судових експертиз при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод. Форум права. 2014.
    № 2. С. 17–21. – URL: file:///D:/Downloads/FP_index.htm_2014_2_5.pdf .

    422
    Стужук Аліна Олегівна,
    здобувач ступеня вищої освіти бакалавра
    Національної академії внутрішніх справ
    Науковий керівник: Чуприна Олена
    Віталіївна, професор кафедри криміналістики та судової медицини
    Національної академії внутрішніх справ, кандидат медичних наук, доцент
    1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   53


    написать администратору сайта