Анатомія модульні питання. Модульні питання. Модуль Травна система Класифікація внутрішніх органів

• Название: Модульні питання. Модуль Травна система Класифікація внутрішніх органів
• Анкор: Анатомія модульні питання.docx
• Дата: 15.02.2017
• Размер: 1.07 Mb.
• Имя файла: Анатомія модульні питання.docx
• Тип: Документы; #2736
• страница: 2 из 14

22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;

Складна розгалужена трубчасто-альвеолярна. Виділяє слизово-серозний секрет. Розт. у під нижньощелепному трикутнику. Ззовні вкрита поверх. пластинкою шийної фасції. Піднижньощелепна протока (ductussubmandibularis) відкр. на під’язиковому м’ясці(carunculasublingualis).

23.Зів (fauces). межі, сполучення

Отвір, обмежований піднебінним язичком і коренем язика. Через зів власне ротова порожнина сполучається з ротовою частиною глотки.


25, 26. Глотка (pharynx). топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки. будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

Розт. попереду шийного відділу хребта,почин. від зовнішньої основи черепа до 6-7 шийного хребця. Тут переходить у стравохід –глотково-стравохідне звуження (constrictionpharyngooesophagealis). Верх. стінка - склепіння глотки (fornixpharynges) зрост. з зов. основою черепа. Задня стінка прилягає до перед. пов. шийних хребців, відокр. перед хребтовою пластинкою(laminaprevertebralis). Г. оточує навкологлотковий простір (spatiumperipharyngeum). Частина цього простору позаду – заглотковий простір (spatiumretropharyngeum). З боків від глотки – правий/лівий бічноглоткові/ бічний глотковий простір (spatiumlateropharyngeum/ s.pharyngeumlaterale).
Порожнина глотки (cavitaspharyngis)
Має: носову, ротову, гортанну частини.
Носова (p. nasalispharyngis). Розт. на рівні 2-3 шийного хребців. На бічних стінках розт. глотковий отвір слухової труби (ostiumpharyngeumtubaeauditivae) – з’єд. глотку з барабанною порожниною серед. вуха. Відмеж. трубний валик(torustubaris), на пов. якого є трубно-глоткова та трубно-піднебінна складки(plicaesalpingopharyngeaetsalpingopalatina). Позаду валокарозт. глотковий закуток (recessuspharyngeus) – закуток Розенмюллера. Між ним і піднебінною завіскою розт. парний трубний мигдалик (tonsillatubaria). Між верх. і зад. стінками глотки розміщений непарний глотковий мигдалик (tonsillapharyngea). Ці 3 + піднебінний і язиковий утв. лімфоїдне кільце глотки (annuluslymphoideuspharyngis) –кільце Пирогова-Вальдейєра.
Ротова (p. oralispharyngis). Розт. на рівні 3 шийного хребця. Простягається від піднебінної завіски до входу до гортані (adituslarynges). Від надгортанника до кореня язика розт.: серединна язиково-надгортанна складка (plicaglossoepigloticamediana), а з боків – 2 бічні надгортанні складки (plicaeglossoepigloticaelaterals). Між ними розт. надгортанні долинки (valleculaeepigloticae).
Гортанна (p. laryngeapharyngis).Розт. на рівні 3-7 шийних хребців від рівня входу до гортані до нижнього краю перснеподібного хряща. Там через глотково-стравохідне звуження (constrictionpharyngooesophagealis) переходить у шлунок. З боків і вище виступу в стінці глотки розт. грушоподібні закутки (recessuspiriformes) – місця, де може затримуватися їжа. Стінка глотки склад. зі:

• 
  слизової оболонки. Виражена, містить багато змішаних залоз та глоткові лімфоїдні вузлики (nodulilymphoideipharyngeales)
  
• 
  підслизового прошарку. Не віражений, складок не утворює, оскільки зрощений з глотково-основною фасцією в носовій та ротовій частині.
  
• 
  м’язової оболонки. Склад. з поперечнопосмугованих м’язів, що йдуть у поздовжньому та поперечному напрямках
  
• 
  адвентиція
  

24, 27, 28. Первина кишка: розвиток, частини. Похідні головної (глоткові) кишки . тулубова кишка, її частини та похідні. Вади розвитку органів травного каналу. Розвиток травного каналу в ембріогенезі; джерела утворення слизової, м’язової і

зовнішньої оболонок.

У зародка людини після 20-ї доби розвитку кишкова ентодерма увт. первинну кишку, що починається і закінчується сліпо. В цей період зародок відокр. від поза зародкових органів, склад. з 3-х листків: мезо-, екто- та ентодерми. На 4-му тижні в ділянці голови виникає ротова ямка, у хвостовій частині – клоачна ямка. Обидві відділені від порожнини первинної кишки 2-шаровими перетинками, які утв. з екто- та ентодерми. На 4-5 тижні вони зникають. Після їх зникнення первинна кишка з 2 кінців тулуба сполучається з зовнішнім середовищем. У первинній кишці виділяють: головну і тулубову частини. Головна ділиться на ротову та глоткову частиниюЗ ротової частини первинної кишки утв. передня частина ротової порожнини. З глоткової кишки форм. епітеліальний покрив і залози глибоких відділів ротової порожнини і глотки. З передньої кишки форм. епітелій і залози стравоходу, шлунка, початк. частини 12-палої кишки. З середньої кишки – епітелій і залози тонкої, сліпої, висхідної, поперечної ободових кишок. З задньої кишки – залози і епітелій низхідної і сигмоподібної ободових кишок, прямої кишки.
Вади розвитку

Вроджена кишкова непрохідність . Причини можна розділити на три групи: порушення формування самого кишечника, його трубки (її відсутність, стеноз, або наявність мембрани); аномалії повороту кишечника і її фіксації; пороки з боку інших внутрішніх органів, що призводять до здавленнякишечника (пухлини, аномалія розвитку підшлункової залози і т.д.). Слід вказати, що є так звана «доброякісна» непрохідність кишечника, це меконіевий ілеус. Закупорка просвіту кишечника дуже густим меконієм, причина досі невідома.
Перехід із первинного ембріонального положення — фази фізіологічної ембріональної грижі — відбувається шляхом обертання кишкової трубки. Порушення цього процесу (його затримка) на різних етапах призводить до виникнення різних вад, які можуть бути причиною кишкової непрохідності. У разі затримки обертання на першому етапі дитина народжується з незавершеним поворотом кишок. При цьому середня кишка (від дванадцятипалої до середини поперечної ободової) залишається фіксованою в одній точці в проекції відходження верхньої брижової артерії. Петлі тонкої кишки розташовані в правій половині черевної порожнини, сліпої — в епігастральній ділянці під печінкою або в лівому підребер'ї, а товста кишка — зліва. За такої фіксації виникають умови для розвитку завороту навколо кореня брижі і для розвитку гострої странгуляційної кишкової непрохідності.
Можливе поєднання стискання дванадцятипалої кишки і завороту навколо верхньої брижової артерії — синдром Ледда повний, за відсутності завороту — неповний. Атипове розташування сліпої кишки разом з червоподібним відростком ускладнює діагностику гострого апендициту в дітей старшого віку і навіть у дорослих.
Та інші.

29.30. Стравохід (oesophagus). Стравохід: частини, їх топографія. Будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу.

Довжина – 22-30 см., діаметр – 3 см. Починається на рівні межі між 6-7 шийними хребцями, закінчується на рівні 11 грудного кардіальним отвором. Склад. з шийної, грудної і черевної частини.
Шийна частина (p. cervicalis). Від між хребцевого диска між 6-7 ш.хр. до рінвя 1-2 гр.хр. Прилягає до хребта, розт. попереду перед хребтової пластинки шийної фасції і позаду трахеї, ліворуч від неї. Тут прилягають загальні сонні артерії, поворотні гортанні нерви.
Грудна частина (p.thoracica). Найдовша, 15-18 см. Розт. на рівні тіл 9-10 гр.хр. У верх. середостінні прилягає до хребта, а верх. частина – до перетинчастої частини трахеї; ліворуч до стравоходу прилягає ліва середостінна частина пристінкової плеври. На рівні 4 гр.хр. (роздвоєння трахеї) стравохід найбільш відхилений вліво, прилягає до зад. пов. лівого головного бронха. Тут до стравоходу прилягає аорта. У нижньому задньому середостінні на рівні 5 гр.хр.стравохід розташований по серединній лінії. Нижче 5 гр.хр. стравохід розт. праворуч від грудної аорти. У ниж. відділі розм. попереду дещо зліва від аорти. Тут попереду прилягає осердя, справа – права середостінна частинка пристінкової плеври. Нижче 5 гр.хр. до нього зад. стінки підходить правий блукаючий нерв, до передньої – передній.
Черевна частина (p.abdominalis). Найкоротша, 1-3см. Вкрита очеревиною, прилягає до лівої частки печінки. На рівні 11 грудного переходить у шлунок.
Має 3 звуження:

• 
  глотково-стравохідне (constrictionpharyngooesophagealis): на рівні між 6 і 7 ш.хр
  
• 
  бронхо-аортальне звуження (c. broncho-aortica): між 4 і 5 гр.хр
  
• 
  діафрагмове звуження (c. phrenica/diaphragmatica): на рівні стравохідного розтвору діафрагми. Там є діафрагмово-стравохідна зв’язка (lig. phrenicooesophagealis).
  

Стінка склад. з:

• 
  слизова оболонка. Виражена, містить лімфоїдні вузлики та кінцеві відділи кардіальних залоз, що виділяють слизовий секрет.
  
• 
  підслизовий прошарок. Виражений, завдяки ньому слизова утв. поздовжні складки. Містить кінцеві секреторні відділи стравохідних залоз.
  
• 
  м’язова оболонка. У верх. третині утв. поперечнопосмугованими м’яз. волокнами, у серед. третині замінюється гладкими міозитами, у нижній третині – тількі гладкі міозити.Волокна розташовані в 2 шари: внутрішній коловий, зовнішній – поздовжній. Поздовжні м’яз. волокна груд. частини утв. парний персне-стравохідний сухожилок (tendocricooesophagealis), який кріп. до ниж. краю пластинки перснеподібного хряща.На рівні 4-5 гр.хр. утв. бронхо-стравохідний м’яз (m. bronchooesophageus), який кріп. до лівого бронха. На рівні воріт легень – парний плевро-стравохідний м’яз (m.pleurooesophageus)
  
• 
  адвентиція. Черевної частини – сероза із підсерозним прошарком.
  

31. Ділянки передньої черевної стінки.

????

32.33.34. Топографія. Будова стінки. Описати будову слизової.м’язової і серозної оболононок. Рентгеноанатомія.

Шлунок (gaster). Резервуар для їжі, де вона розщеплюється під впливом шлункового соку, що містить пепсин, хімозин, ліпазу та інші ферменти. Ендокринна ф-ція шлунка – секреція БАР (гістаміну, серотоніну та інших). Екскреторна ф-ція шлунка – через слизову у просвіт травного каналу виділяється сечовина, аміак, алкоголь. В шлунку виділяють: кардіальну частину/кардію (p.cardia/cardia), що має кардіальний отвір (ostiumcardiacum) (10-11 гр.хр); дно/склепіння шлунка (fundus/fornixgastricus); тіло шлунка (corpusgastricum); воротарна частина (p. pylorica), в якій виділяють:
- воротарну печеру (antrumpyloricum)
- воротарний канал (canalispyloris).
- воротар (pylorus)
- воротар ний отвір (ostiumpyloricum) (12гр – 1 п. хр).
Лівий (нижній) край – велика кривина (curvaturemajor), правий – мала кривина (curvatureminor), яка містить кутову вирізку (incisuraangularis). Шлунок має 2 стінки: передню і задню (pariesanterioretposterior). На передню черевну стінку проектується у лівому підребер’ї (3/4) і надчеревній ділянці. Кардія, дно і тіло прилягають до діафрагми, мала кривина – до нутрощевої поверхні лівої частки печінки. Задня пов. шлунка в ділянці великої кривини прилягає до поперечної ободової кишки та брижі, дно – до селезінки. За тілом заочеревиннорозт. верх. кінець лівої никри і наднирник, а також підшлункова.
Стінка склад. з:

• 
  слизова оболонка. Виражена, збирається у складки, утв. вздовж маої кривини 4-5 поздовжніх складок, має чисельні поперечні, косі складки. В ділянці воротарного отвору утв. заслінку воротаря (valvulapyloryca). На пов. слизової є шлункові поля (areagastricae), які містять шлуночкові ямочки (foveolaegastricae), в які відкр.декілька шлункових залоз. Оточені вони ворсинчастими складками (plicaevillosae). Містить епітеліоцити, що продукують слизовий секрет, який нейтралізує соляну к-ту; утв. мікроворсинки. Також, у слизовій є лімфо вузлики. Власна пластинка віражена, містить шлункові залози (gl. gastricae).
  
• 
  підслизовий прошарок. Виражений, містить зовнішнє (Шабаша) та внутрішнє (Мейснера) підслизові сплетіння. Завдяки ньому слизова зібрана в складки.
  
• 
  м’язова оболонка. Склад. з зовнішнього – поздовжнього, середнього – колового, внутрішнього – косих волокон, шарів. Найбільш розвинений коловий. Косі містяться тільки в шлунку. Між м’язами розм. м’язове нервове сплетіння (Ауербаха)
  
• 
  сероза/очеревина. Відокремлена від м’яз. підсерозним прошарком. Вкрита мезотелієм.
  

35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.хр – 1 п.хр.

Склад. з:

• 
  дванадцятипалої кишки
  
• 
  порожньох кишки
  
• 
  клубової кишки
  

Довжина – 2,2-4,4 м. Стінка склад. з:

• 
  слизова оболонка. Виражена, утв. колові складки (plicaecirculares) - складки Керкріга. Має на поверхні кишкові ворсинки і крипти (villietcryptaeintestinales) –залози Ліберкюна.
  
• 
  підслизовий прошарок. Виражений, завдяки ньому утв складки
  
• 
  м’язова оболонка
  

• 
  поздовжній (зовнішній)
  
• 
  коловий (внутрішній)
  

• 
  сероза/очеревина з підсерозним прошарком.
  

У кишці прод. хім.. переробка їжі й всмоктування розщеплених продуктів, механічне перемішування, просування в напрямку до товстої кишки. Ендокринна ф-ція – вироблення кишковими ендокриноцитами БАР (секретин, серотонін та інші).

36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.

Розт. екстраперитонеально (тільки попереду вкриті). Лише ампула/цибулина (ampula/bulbus) і кінцевий відділ вкриті очеревиною з усіх боків. Виділяють 4 частини12-палої: верхня, низхідна, горизонтальна, висхідна.
Верхня (p.superior). Поч. ампулою від воротаря шлунка праворуч відносно від тіла 12гр.хр – 1 п.хр. Прямує праворуч, догори, утв. верхній згин 12-палої (flexuraduodenisuperior). За нею розт. загальна печінкова протока, верхня частина прилягає до квадратної частки печінки.
Низхідна (p. descendens). Поч. від верхнього згину 12-палої на рівні 1 п.хр. На рівні 3 п.хр повертає і утв. нижній згин 12-палої(flexuraduodeniinferior). Позаду розт. права нирка, ліворуч і позаду прох. загальна печінкова протока. Попереду прилягає корінь брижі поперечної ободової кишки і печінка.
Горизонтальна/нижня частина (p.horizontalis/inferior). Поч. від нижнього згину 12-палої, йде горизонтально ліворуч на рівні тіла 3 п.хр. повертає і продов. у висхідну.
Висхідна (p.ascendens). Закінчується 12-пало-порожньокишковим згином (flexuraduodenojejunalis) на рівні тіла 2 п.хр. Згин фікс. до діафрагми м’язом-підвішувачем 12-палої кишки (m. suspensoriusduodeni) – підвішувальна зв’язка 12-палої (lig. suspensoriumduodeni) – зв’язка Трейтца.
Слизова виражена, утв. ворсинки. Окрім колових, є поздовжня складка 12-палої (plicalongitudinalisduodeni), яка закінчується великим сосочком 12-палої (papilladuodenimajor) – сосочок Фатера, на вершині якого відкр. печінково-підшлункова ампула (ampulahepatopancreatica). Вгорі від нього розт. малий сосочок 12-палої ( papilladuodeniminor) –сосочок Санторіні, на якому є отвір додаткової протоки підшлункової. Підслизовий прошарок виражений, містить кінцеві відділи залоз 12-палої (gl. duodenalis) –залоз Бруннера.

37. Тонка кишка: будова стінки; відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препаратах. Рентген анатомія тонкої кишки.

Тонка кишка у дорослої людини починається від воротаря шлунка на рівні межі між тілами XII ГРУДНОГО і I поперекового хребців.Тонка кишка поділяється на :безбрижову тонку кишку(intestinumtenueamesenteriale ) це дванадцятипала кишка (duodenum) , та брижову(intestinumtenuemesenteriale ),куди належить порожня(jejunum ) і клубова (ileum) кишки ,вкриті очеревиною інтаперитонеально. Стінки тонкої кишки має внутрішню слизову оболонку з підслизовим прошарком ,м’язову з двома шарами ( коловим і поздовжнім ) і серозну з підсерозним прошарком .

38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.

Будова слизової оболонки тонкої кишки :- оксамитова слизова за рахунок ворсинок; -колові складки (plicaecirculares); -кишкові ворсинки (villiintestinales).

39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.

Дванадцятапала кишка (duodenum)

На слизовій оболонці дванадцятипалої кишки:

-поздовжня складка (plicalongitudinalisduodeni)

-великий сосочок (paoilladuodeni major)

-малий сосочок (paplladuodeni minor)

40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);

Товста кишка — найбільш широка частина кишок у ссавців, зокрема у людини. Складається зі 1)сліпої (caecum) з червоподібним відростком (appendix vermiformis) 2)ободової (colon),яка має 4 частини :висхідну ободову (colon ascendens) ,поперечну ободову (colon transversus ),низхідну ободову (colon descendens) сигмоподібну ободову (colon sigmoideum ) / 3) прямоїкишок (rectum), в якій розрізняють ампулу ( ampulla recti) та відхідниковий канал (canalis analis) а також 2 згини – крижовий(flexura sacralis) і про меженний (flexura perinealis)

41.Товста кишка: будовастінки (особливостібудовислизової, м’язової і серозноїоболонок), відношення до очеревини; Рентгенанатоміятовстої кишки.

Стінка товстої кишки має 3 оболонки: слизову з підслизовим прошарком, м*язову з внутрішнім коловим і зовнішнім повздовжнім прошарками і серозну з підсерозним прошарком .У гладенькій слизовій оболонці спостерігаються півмісяцеві складки (plicae semilunares).Слизова оболонка сліпої кишки має клубово-сліпокишкову заслону або клубовий сосочок (papilla ilealis ). Макроскопічно в слизовій оболонці простежуються :Трубчасті кишкові залози (крипти) та келихоподібні клітинию;Добре розвинена підслизова основа.

У м*язовій оболонці:зовн. повздовжній прошарок утворює три стрічки , а внутрішній формує внутрішній м*яз замикач відхідника (m.sphincteraniinternus)

42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;

Сліпа кишка являє собою мішок довжиною 3-8 см, розташований у правій здухвиннійділянці, нижче місця переходу тонкої кишки в товсту. Від неї відходить червоподібний відросток (апендикс). У місці з'єднання тонкої і товстої кишки є ілеоцекальний клапан, перешкоджає зворотному відтоку харчових мас з товстої кишки в тонку.Сліпа кишка найчастіше оточена очеревиною з усіхбоків і розташова на внутрішньочеревно, але може бути покритою очеревиною з трьох сторін.